Завершення Другої світової війни та її наслідки.

Завершення Другої світової війни та її наслідки.10 клас Всесвітня історія

Мета уроку : охарактеризувати останні періоди Другої світової війни, діяльність Антигітлерівської коаліції; розглянути рішення Ялтинської та Потсдамської конференцій та визначити наслідки Другої світової війни; розвинути вміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати історичні події і явища з позицій загальнолюдських цінностей. Виховувати неприйняття війни як способу дипломатії.

Актуалізація опорних знань1. Які території були звільнені військами союзників у 1944р.?2. Розкрийте основні напрямки наступальних операцій Радянських військ у 1944р., оцініть їх наслідки?3. Чи можна твердити, що СРСР у 1939-1941 рр. був союзником Німеччини?4. Назвіть битви Другої світової війни, які знаменували перелом у ході війни?

Актуалізація опорних знань22 червня 1941р. 7 грудня 1941р. 19 листопада 1942р.10 липня 1943р. 28 листопада – 1 грудня 1943р. 6 червня 1944р.

План роботи1. Завершення бойових дій у Європі. Капітуляція Німеччини.2. Кримська(Ялтинська) та Потсдамська конференції, - їх рішення.3. Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіма та Нагасакі4. Економічні, політичні та соціальні наслідки Другої світової війни.

Основні терміни дати подіїДругий фронт — воєнні дії США, Великої Британії та їхніх союзників проти Німеччини в Західній Європі в 1944-1945 рр.6 червня 1944 р. — відкриття Другого фронту в Європі. Лютий 1945 р. — Ялтинська (Кримська) конференція «Великої трійки».8 травня 1945 р. — беззастережна капітуляція Німеччини. Завершення Другої світової війни в Європі. Липень-серпень 1945 р. — Берлінська (Потсдамська) конференція. Серпень 1945 р. — атомні бомбардування японських міст Хіросіми й Нагасакі.2 вересня 1945 р. — підписання Японією Акта про беззастережну капітуляцію. Офіційна дата завершення Другої світової війни. Листопад 1945 р. — жовтень 1946 р. — Нюрнберзький процес. Травень 1946 р. — грудень 1948 р. — Токійський процес.

З початком 1945 р. розпочалися вирішальні бої із розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські та польські війська розгорнули Вісло-Одерську операцію, яка згодом переросла у Берлінську. Протягом уже перших днів наступу німецьку оборону було прорвано й 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська просунулися до берегів р. Одер, за 60-70 км від Берліна. Також було оточено німецьке угруповання у Східній Пруссії, яке незабаром знищили.8 лютого 1945 р. англо-американські війська під командуванням Д. Ейзенхауера і Б. Монтгомері форсували Рейн і оточили велике угруповання гітлерівських військ у районі Руру. У квітні союзники розгорнули наступ в Північній Італії. Після боїв за підтримки італійських партизанів вони зайняли Болонью і форсували ріку По. 2 травня німецька група армій «С» в Італії капітулювала. Партизани захопили в полон Муссоліні і стратили його. Така ж доля спіткала найближчих сподвижників дуче. Капітуляція нацистської Німеччини та її союзників.

Після початку радянського наступу в Польщі (Вісло-Одерська операція) німецьке командування вирішило припинити наступ в Арденнах і перекинуло найбільш боєздатні частини на Східний фронт, в район озера Балатон (Угорщина), де гітлерівські війська намагалися наступальними діями деблокувати оточене угруповання в Будапешті, але безуспішно. Відбивши запеклі атаки ворога, Червона армія перейшла у контрнаступ і 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня — Братиславою, а 7 квітня — Віднем. Головною метою радянської армії було взяття столиці Німеччини. У ході Берлінської операції, що почалася 16 квітня 1945 р., війська 1-го Білоруського фронту (командувач — Г Жуков), 2-го Білоруського (К. Рокосовський), 1-го Українського (І. Конєв) зломили опір Вермахту. Особливо запеклі бої точилися за Зеєловські висоти. На 25 квітня столичне угруповання супротивника було оточене.

У полон потрапили 325 тис. солдатів. Після цієї поразки гітлерівці майже не чинили опору на Західному фронті. Війська альянтів швидко просувалися на схід, і 18 квітня їхні передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулась зустріч американських і радянських військ. Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція.

Берлінська операція(16 квітня – 8 травня 1945р.)16 квітня 1945 почалася Берлінська наступальна операція . З обох сторін у ній брали участь близько 3,5 мільйона чоловік,- 52 тисячі знарядь і мінометів, 7750 танків, майже 11 тисяч літаків. З радянського боку у Берлінській операції брали участь війська трьох фронтів: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського і 1-го Українського. Ними командували відповідно К. Рокоссовський, Г. Жуков і І. Конєв. Війська під командуванням Жукова наступали через так звані Зеєловські висоти. Лінію оборони противника перед висотами було подолано досить швидко. 22 квітня фронти Жукова і Конєва зімкнули кільце навколо міста. Усі спроби деблокувати місто з боку інших угруповань гітлерівських військ були марними. Майже кожен будинок доводилося брати приступом. 30 квітня штурмом узяли рейхстаг. Над ним замайорів червоний прапор.

{69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5} Особовий склад. Танки. Гармати. Літаки. Радянські війська2,5 млн. чол.6250416007500 Німецькі війська та їх союзники1 млн. чол.1500104003300 Співвідношення сил на початку Берлінської операції

Зустріч на Ельбі 25 квітня 1945 р. – зустріч радянських, британських та американських солдатів на річці Ельба, поблизу міста Торгау в Німеччині під час Другої світової війни.

Попередня капітуляція1 травня на командний пункт 8-ї Гвардійської армії доставили начальника генштабу сухопутних військ Німеччини генерала Кребса. Заявивши про те, що Гітлер 30 квітня наклав на себе руки, він запропонував розпочати переговори про перемир’я. Про це доповіли Сталіну, який зажадав вести переговори тільки про беззастережну капітуляцію. Відповіді від наступників Гітлера не надійшло, і бойові дії поновилися. Наступного дня штаб берлінської оборони віддав наказ про припинення опору. Берлін упав. Під час штурму німецької столиці радянські війська втратили 300 тис. убитими й пораненими.7 травня в штабі Ейзенгауера в Реймсі генерал Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, США, Англії, Франції генерал-фельдмаршал В. Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. Це була перемога. Однак угруповання гітлерівських військ на території Чехословаччини й Австрії ще не склало зброї. Його частини в Празі вели бої з учасниками антинацистського повстання, яке почалося 5 травня. Кидок військ 1-го Українського фронту, насамперед танкових підрозділів, дав змогу врятувати місто і його мешканців. 9 травня бойові дії в Європі скінчилися.

Акт про капітуляцію зобов'язав німецьких військовослужбовців до припинення опору, здачі особового складу в полон і передачі матеріальної частини збройних сил противнику.

Ялтинська конференція 4—11 лютого 1945 р. Наближення завершення війни все гостріше ставило на порядок денний питання про повоєнний устрій Європи та світу. Розв’язанню цього питання були присвячені дві конференції — Ялтинська і Потсдамська — лідерів США, Англії і СРСР, що відбулися у 1945 р. Рішення, ухвалені на цих конференціях, лягли в основу Ялтинської системи повоєнного світу, яка змінила Версальсько-Вашингтонську.4—11 лютого 1945 р. «велика трійка» зібралась у Ялті в тому ж складі, що і в Тегерані. Ця зустріч стала кульмінаційною в розвитку відносин між Сталіним, Рузвельтом і Черчіллем. Атмосфера майбутньої перемоги мовби відсувала на другий план розбіжності й прагнення кожної зі сторін зміцнити своє становище у повоєнному світі. З багатьох питань вдалося досягти реальних домовленостей. Серед них — погодження принципів беззастережної капітуляції гітлерівської Німеччини: ліквідація таких її інститутів, як нацистська партія, репресивний апарат гітлерівського режиму, розпуск збройних сил, встановлення контролю над німецькою військовою промисловістю, покарання воєнних злочинців. Учасники Ялтинської конференції

Ялтинська конференція 4—11 лютого 1945 р. Німецьке питання: Берлін виділявся в особливий район, який окуповувався військами чотирьох держав. Управління Німеччиною мала здійснювати Контрольна Рада союзників. Репарації у розмірі 20 млрд. дол. Встановлювався контроль над військовою промисловістю.

Ялтинська конференція 4—11 лютого 1945 р. Польське питання. Західний кордон Польщі визначався по річках Одер та Нейсе. Західна Україна та Зах. Білорусь залишалися у складі СРСРСРСР визнавав польський Тимчасовий уряд.

Ялтинська конференція 4—11 лютого 1945 р. Японське питання. СРСР зобов'язувався вступити увійну проти Японії не пізніше ніж через 3 місяці після розгрому Німеччини.

Ялтинська конференція 4—11 лютого 1945 р. Питання стосовно створення ООНПрийнято рішення про скликання наради ООН, стосовно вироблення її статуту. Прийнято декларацію про «Визволення Європи»

Потсдамська конференція ( 17 липня – 2 серпня 1945 р.)З 17 липня по 2 серпня 1945 р. неподалік Берліна в м. Потсдам, відбулася нова зустріч «Великої трійки». Проте вже у складі: Від СРСР – Й. Сталін,Від США – Гарі Трумен (12.04. – Рузвельт помер),Від Великої Британії –У. Черчілль

Потсдамська конференція( 17 липня – 2 серпня 1945 р.)1. Німеччина повинна була стати демократичною.2. Територія Німеччини була розділена на 4 зони окупації – СРСР, США, Великої Британії та Франції. 3. Після завершення періоду окупації Німеччина повинна була зберегти територіальну цілісність.4. Встановлено нові польські кордони на Заході та на Сході.5. СРСР отримав землі Західної України та Східної Пруссії (м. Калінінград з прилеглими районами), натомість Польща – німецькі землі по річках Одеру та Нейсе.6. Ухвалено спеціальну постанову про проведення міжнародного трибуналу над головними військовими злочинцями.7. Прийнято рішення про необхідність підготувати умови мирних договорів з Німеччиною та її союзниками.8. Розглядалися проблеми репарації. Із загальної суми в 20 млрд доларів 50% повинен був отримати СРСР.

Значення конференціїРозроблено принципи політики союзників по відношенню до Німеччини та союзних з нею країн. Визначено перспективи влаштування післявоєнної Європи. Встановлено сучасні кордони в Європі.

З висловлювання Г. Трумена (1945 р.)  (Атомна бомба) найбільша штука у світі… Наші капіталовкладення у 2 млрд. дол. окупилися. Баланс сил у світі кардинально змінився… Атомна зброя не тільки революціанізує війну, а може змінити і хід історії.

Завершення Другої світової війни. Розгром Японії.6 серпня 1945 р., за два дні до передбачуваного вступу СРСР у війну з Японією, з бомбардувальника В-29 на японське місто Хіросиму скинули атомну бомбу. 9 серпня цей «експеримент» повторили з містом Нагасакі. Загальна кількість загиблих досягла 200 тис. осіб, постраждалих — 500 тис. осіб. Ще 5 квітня 1945 р. від імені радянського уряду японському послові в Москві було зроблено заяву про те, що СРСР денонсує пакт про нейтралітет з Японією. Про мотиви денонсації говорилося, що «обстановка змінилася докорінно... Японія, союзниця Німеччини, допомагала останній у її війні проти СРСР. Крім того, Японія воює зі США й Англією, які є союзниками Радянського Союзу». У самій Японії ця заява спричинила зміну уряду. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив Японії війну.

Завершення Другої світової війни. Розгром Японії. Відповідно до своїх планів радянські війська основного удару завдали по Квантунській армії, яка дислокувалася в Маньчжурії і налічувала 1,1 млн осіб. Уперто чинили опір фанатично налаштовані японські частини, особливо підрозділи смертників. Незважаючи на це, Квантунська армія за короткий час була розгромлена. 14 серпня японський уряд приймає рішення про капітуляцію. Під ударами сталінських дивізій японські війська складають зброю. В полон було взято близько 640 тис. осіб. 1 вересня радянський десант висаджується на південні острови Курильської гряди. Вся кампанія Червоної армії проти Японії тривала 24 дні. Втрати японських військ становили 84 тис., радянських — 12 тис. убитими.2 вересня 1945 р. у Токійській бухті, на борту американського крейсера «Міссурі», у присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акта про беззастережну капітуляцію країни. Друга світова війна завершилася. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону, і 6 вересня 1945 р. американські війська висадились на її території.

2 вересня 1945 року в гавані Токіо на борту лінкора "Міссурі" було піднято прапори США, Британії, Радянського Союзу та Китаю і о 9-00 за місцевим часом підписано Акт про капітуляцію Японії.

Нюрберзький процес 20 листопада 1945- 1 жовтня 1946рр. За рішенням Потсдамської конференції утворювався Міжнародний військовий трибунал, який мав засудити воєнних злочинців і злочини, скоєні ними. З 20 листопада 1945 р. до 1 жовтня 1946 р. тривав Нюрнберзький судовий процес над групою головних німецьких воєнних злочинців. Міжнародний військовий трибунал визнав підсудних винними у здійсненні підготовки і веденні агресивних воєн проти миролюбних країн, у порушенні міжнародних договорів та угод, у здійсненні спланованих воєнних злочинів, що проводилися з особливою жорстокістю, у злочинах проти людства (знищенні народів за расовими та національними ознаками). Герінгу, Ріббентропу, Кейтелю, Кальтенбруннеру, Розенбергу, Франку та іншим злочинцям (всього 12 осіб) було винесено смертний вирок, деяким (Гесс, Функ) — довічне ув’язнення. Трибунал оголосив злочинним керівний склад нацистської партії, СС, СД, гестапо. Нюрнберзький процес — перший в історії міжнародний суд над групою осіб, які заволоділи державою і перетворили її на знаряддя страшних злочинів. Уперше в юридичній практиці були засуджені державні діячі, відповідальні за агресію і військові злочини, злочини проти людства і людяності. Це було початком процесу очищення Європи від фашизму (нацизму).

Токійський процес (3 травня 1946 – 12 листопада 1948рр )Над головними японськими воєнними злочинцями з 3 травня 1946 р. по 12 листопада 1948 р. у Міжнародному військовому трибуналі для Далекого Сходу проходив Токійський судовий процес. За участь у підготовці та розв’язанні агресивної війни, за здійснення масового знищення мирного населення в окупованих країнах і полонених та інші злочини семи найбільшим злочинцям оголосили смертний вирок, 16 — довічне ув’язнення. Серед страчених були колишні прем’єр-міністр Японії, військовий міністр, представники вищого генералітету.

Економічні, політичні та соціальні наслідки Другої світової війни

Економічні наслідки війни. Великі людські втрати 60мл. осіб. Знищено національного багатства на суму 316 млрд. дол. Знищена більша частина інфраструктури. Фінансова дестабілізація. Зросла економічна міць СШАБула знищена вся колоніальна система

Політичні наслідки війни. Вони виявилися суперечливими. З одного боку, був розгромлений нацизм і фашизм. Політичні партії, які боролися проти нацизму, здобули перемогу на виборах. Демократичні цінності, взаємоповага й взаємопідтримка, співпереживання були тими рятівними соломинками, які після пережитих трагедій давали людям наснагу жити, відбудовувати села, міста, країни. Зокрема, бійці Червоної армії, які повернулись із Західної Європи, сподівалися, що довоєнні порядки в СССР відійдуть у минуле. Після війни, наче картковий будинок, почала розвалюватися колоніальна система, на політичній карті світу з’являлися нові держави. У Південно-Східній Азії Друга світова війна поклала край європейському імперіалізму й колоніалізму. З іншого боку, війна ослабила традиційно сильні європейські держави, які впродовж століть визначали політичний клімат у світі, — Німеччину, Велику Британію, Францію. Натомість найпотужнішими стали дві наддержави: Сполучені Штати Америки та Совєтський Союз. Це означало, що світ став біполярним, тобто двополюсним. На одному полюсі опинилися США та країни західної демократії, а на іншому — СССР і країни, де він нав’язав залежні від нього комуністичні режими. Ще під час війни відносини між СССР і західними союзниками ставали дедалі прохолоднішими. Тимчасове, на період спільної боротьби проти Гітлера, потепління між західними демократіями та СССР наприкінці війни закінчилося загостренням суперечностей.

Соціальні наслідки Другої світової війни. Основні країни-учасниці витрачали на військові потреби до двох третин національного доходу. Масова втеча населення від агресорів, переміщення людей майже в усіх країнах Європи, примусове вивезення, внутрішня міграція зумовили зростання смертності, зниження народжуваності, голод, хвороби; для людей війна мала тяжкі психологічні наслідки. Наприкінці війни мільйони людей залишилися без житла, економіка більшості країн переживала глибоку кризу: промисловість була або зруйнована, або налаштована на випуск військової продукції, посівні площі скоротилися. Найбільше постраждав у війні Совєтський Союз, третина економіки якого була знищена.

Узагальнення матеріалу. Які наслідки мала Друга світова війна для людства?Чому у війні народи СРСР зазнали найбільших втрат?Які ми повинні взяти уроки з Другої світової війни?

Домашнє завдання Опрацювати § 24, виконати завдання: 4-6 стор 2394. Охарактеризуйте економічні й соціальні наслідки Другої світової війни.5. Якими були політичні наслідки Другої світової війни? Чи став світ безпечнішим і толерантним?6. Поясніть зміст історичних понять «Нюрнберзький процес» і «Токійський процес». Які цілі ставили перед собою переможці, організовуючи ці процеси? Чи були, на Вашу думку, цілі досягнуті?