Збірка "Навчання повинно бути цікавим"

Навчання повинно бути цікавим

 

«Тільки той спосіб викладання правильний,

яким задоволені діти»

Л.Толстой

 В основу своєї роботи я поклала такі ідеї:

1) навчання повинно бути цікавим, яскравим, емоційно-образним. «Нудні уроки тільки й можуть, що викликати ненависть до викладача і до того, що викладається» (Ж. Ж. Руссо);

2)урок – це райдуга, веселка, що підтримує пізнавальний вогник інтересу;

3) щодо учня – то кожен повинен відчути радість творчості, побачити в красі світу доброту і сердечність, духовне благородство і на основі цього відкрити прекрасне в собі.

Впевнена, що кожен урок може збудити почуття радості, захоплення, якщо творчо використовувати на ньому педагогічне надбання класиків, елементи передового педагогічного досвіду.

Мій «банк ідей» педагогічної творчості складають такі форми, методи та прийоми навчання:

• інсценізація – один із ефектних прийомів навчання;
• прийом орфографічного читання;
• прийом римованої та малюнкової асоціації;
• прийом складання лінгвістичних та математичних казок;
• дактильно-жестовий метод в процесі навчання орфографічного письма;
• різноманітні форми уроків: урок-гра, урок-змагання, урок-вікторина, урок-свято, урок-екзамен та ін..
• нестандартні форми перевірки домашніх завдань;
• прийом складання словникових картинних опор,граматичних та орфоепічних схем-опор;
• нові види диктантів: диктант-решето, диктант з підказкою, усний слуховий орфографічний диктант та інші.

Звичайно, уроки української мови та читання базисні в подальшому розвитку особистості. Тож на початку занять лине чарівна пісня, що записана на магнітофонній стрічці, звучить поезія (хвилинки поезії спочатку готувала сама, а тепер – учні). Після фонетичної зарядки діти перевіряють, як казкові герої виконали домашнє завдання, самі обирають журі, яке проводить конкурс на кращого читця віршів, або декламують вірші по «телевізору». Дуже подобається учням читати вивчений раніше текст під час гри «Диктор» (для цього у нас в класі обладнано спеціальний столик). А ще можна принести улюблену іграшку, яка «розкаже», як виконував домашнє завдання її господар. А хтось прочитає вірш для своєї подруги і присвятить їй свою відповідь, навіть подарує свою оцінку.

А як загоряються очі дітей, коли в класі з’являється ляльковий театр. Це стосується не тільки узагальнюючих уроків з української мови та читання, а й уроків природознавства та малювання.

Добитися виразності в читанні допомагає фонохрестоматія, складання партитури, варто ще послухати своє виконання у запису.

Вивчити вірш напам’ять теж можна у класі та ще з яким інтересом, якщо скласти асоціативний малюнок до нього.

Облітав журавель

Сто морів, сто земель,

Облітав,обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

• Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

 - Краще рідної – немає!               (П. Воронько)

Деякі вчителі вважають, що урок аналізу контрольної роботи не може бути цікавим. Ні, може! І корекція знань, і ліквідація прогалин у знаннях учнів відбувається значно якісніше, якщо згадати прийом какографії К. Д. Ушинського, роботу в парах чи роль асистентів вчителя.

 Для кращого засвоєння словникових слів виготовляю картинні опори словникових слів. Граматичні схеми-опори.

На математиці можна вирушити в «Подорож» на аеродром, «спуститися» на дно моря, взяти участь у спортивному змаганні, допомогти Незнайці розплутати математичний ребус, розв’язати приклади з хитрощами, а красиво оформлена карта з задачею створює радісний настрій і викликає бажання виконувати завдання.

Природознавство, звичайно, цікавий предмет. Сьогодні на тему «Корисні копалини» урок-гра «Що? Де? Коли?». Є у нас і вовчок, і музична пауза, і «чорний ящик», і нагорода – кольорові п’ятірки переможцям або медалі тітоньки Сови. А з теми «Водойми» проводимо гру «Щасливий випадок».

Під час таких уроків у нас змінюється розміщення парт, відбувається поділ класу на групи; 2 команди гравців по 4 учні; консультативна комісія – 4 учні; глядачі (на них теж чекає цікаве завдання), а хто хоче – може стати Невидимкою і виконувати це ж завдання індивідуально.

Люблю уроки образотворчого мистецтва та праці. Клас перетворюється в творчу майстерню, а ряди – в цехи. Працювати допомагає музика, гра. В кінці уроку – вернісаж.

Учні – найактивніші учасники усіх творчих справ.

 

         А

Коли хочеш ти  читати,

То мене повинен знати,

А коли мене не  знаєш,

То нічого не вгадаєш. (Абетка)

 

Низький та колючий,

Солодкий, не пахучий.

Ягідку зірвеш –

Руку обдереш. (Агрус)

 

 

Дім по вулиці повзе,

На роботу всіх везе.

Не на курячих ногах,

У гумових чобітках. (Автобус)

 

Я не їм вівса чи сіна,

Дайте випити бензину.

Всіх коней я обжену,

Куди хочеш побіжу. (Атомашина)

 

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

Я пишуся не внизу, а вгорі. (Апостроф)

 

Стали букви у рядок.

І побігли в дитсадок.

Хто у них за ватажка?

Ну, звичайно, буква …  (А)

 

Б

 

Не море, не земля,

Човни не плавають,

І ходити не можна. (Болото)

 

Біле – не сніг,

Зелене – не луг,

Кучеряве – не людина.  (Береза)

 

Не мотор, а шумить.

Не пілот, а летить.

Не гадюка, а жалить.  (Бджола)

 

Стоїть, коливається,

Червоною головою величається.

А як торкнеш, то кусається.  (Будяк)

 

Без серця родилося, людям пригодилося.

Даєш пити – п’є, попросиш – віддає.  (Бочка)

 

Що без леза та без зуба

Розтина міцного дуба?  (Блискавка)

 

Стоїть півень на грядках

У червоних чобітках.  (Буряк)

 

Йде – гуде село і гай.

Незнайомий – утікай.  (Бугай)

 

Коло вуха завірюха,

А у вусі ярмарок. (Бджоли у вулику)

 

Сам пустий, голос густий,

Дріб вибиває, дітей збирає.  (Барабан)

 

Цвіте синьо; лист зелений

Квітник закрашає.

Хоч мороз усе побив –

Його не займає.  (Барвінок)

 

Встали раненько,

Пустили її в щілину маленьку.

Поки село обійшла –

У двері не ввійшла.  (Брехня)

 

В

 

Як був малим – у чотири дудки грав.

А став рости – став віз везти.  (Віл)

 

Що у тиші завмирає,

А на вітрі оживає.

Як махає він руками,

Йдуть до нього з кулаками.  (Вітряк)

 

Що таке: пливе і ллється,

Часом на камінь дереться,

Як немає – все всихає,

Звір і птаха помирає.  (Вода)

 

Червоний колір, винний смак,

Кам’яне серце. Чому то так?  (Вишня)

 

Ношу їх багато років, а ліку їм не знаю. (Волосся)

 

Хто трьома зубами сіно їсть? (Вила)

Хвостом воду бере – носом випускає. (Водопровід)

 

На вогні мокне, у воді сохне.  (Віск)

 

Що літає, крил не має, але крила піднімає.  (Вітер)

 

Горбатий мішок на чотирьох стовпах стоїть. (Верблюд)

 

Літом наїдається, а зимою висипається.  (Ведмідь)

 

Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.  (Віник)

 

Два братця пішли у воду купаться.  (Відра)

 

Без рук, без ніг на горище збіг.  (Вогонь)

 

Піднялися ворота – всьому світу любота;

Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка-семицвітка.

А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала.  (Веселка)

 

Г

Коли був я молодий,

Набрався лиха та біди.

Всяк любив мене, й кусав,

А коли я став старий,

Хтось окропом обварив.(горох)

 

Проти сонця, де тепленько,

Там свинки лежать гладенькі.

А як тільки сонце прийде,

Зразу з хати баба вийде.

Одрубає, де хвости,

Кличе діда, щоб нести.(Гарбуз)

 

Стоїть при дорозі на одній нозі.

Шапочку має та нікого не вітає. (Гриб)

 

Сам маленький, а шуба дерев’яна. (горіх)

 

Біле, як сніг, надуте, як міх,

Лопатами ходить, а рогом їсть. (Гуска)

 

Маленький хлопчина у сірій свитині

По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

 

То товщає, то худне, на весь дім голосить.(Гармошка)

 

З землі робився, на кружалі вертівся, на вогні пікся,

На базарі бував, людей годував;

Як упав, той пропав, ніхто не поховав. (Горщик)

 

Сама залізна, а хвіст має конопляний. (Голка з ниткою)

 

Зубів багато, а само не їсть,

 Усе хапає, а собі нічого не залишає,

 Де пройшло, там чисто стало.(Граблі)

 

Біг кінь білобокий через Дунай глибокий,

Як упав – заіржав, увесь світ задрижав. (Грім)

 

Д

Батько тисячі синів має,

Кожному мисочку справляє. (Дуб і жолуді)

 

Б’ється, стукає молоток,

Поправляє нам садок.(Дятел)

 

На одній нозі танцюю,

Хлопців та дівчат чарую.(Дзига)

 

Крута гора,

Що не крок, то й нора.(Драбина)

 

У річці купається,

В сорочку не вдягається,

В повітрі літає,

А завжди суха буває.(Дика качка)

 

Я на сонці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я? (Диня)

 

Мене частенько кличуть, ждуть,

А покажусь – ховатися почнуть. (Дощ)

 

Горя не знаємо, а гірко плачемо.(Дощові хмари)

 

Одного батька і однієї матері дитина, а нікому з них не син.(Дочка)

 

Така я велика, що й краю не маю.

Лежу собі тихо,нікого не займаю.

Тільки мені добрі люди

І день, і ніч топчуть груди.(Дорога)

 

Що то за гість, що темноту їсть?(День)

 

Біле, як сніг, хто подивиться – видно всіх.(Дзеркало)

 

Е

Ухопився за дріт,

Покотився у світ,

Повіз близняток

Цілий десяток.(Електровоз)

 

Не спортсмен, не чоловік,

А на лижах цілий вік.

Землю риє, а не звір –

У труді він богатир.(Екскаватор)

 

Висить груша, а не з’їсти.(Електролампочка)

 

По дроту ходить, пітьму розгонить.(Електрика)

 

Знизу вгору, потім вниз чудо-віз мене привіз:

Без руля і без коліс тягне в гору – потім вниз.(Екскаватор)

 

Є

Що стоїть посередині Києва?(Буква Є)

 

Ні це зовсім не їжак,

Хоч на тілі голки видно.

Не комаха і не птах

Цю істоту звуть…(єхидна)

 

Ж

У зеленому жакеті галасує.

Хоч і плавати мастак,

А не риба і не рак.(Жаба)

 

Угорі тремтить сіренька цятка

І пісні співає голосні.

Називай же без відмовок,

Що ця пташка…(жайворонок)

 

Така велика, довгошия

І вища за найбільшу шафу,

Така розумна і красива

У зоопарку є…(жирафа)

 

Сам чорний, та не ворон,

Є роги, та не бик,

Шість ніг без копит.(Жук-рогач)

 

Летить – виє, сяде – риє.(Жук)

 

Який ключ літає?(Журавлиний)

 

Брат брата січе, біла кров тече.(Жорна і борошно)

 

Довгі ноги, довгий ніс, прилетів – обід приніс:

Смачних жабенят для своїх малят.(Журавель)

 

Повний хлів червоних корів,

Чорна прийде – всі вижене.(Жар і кочерга)

 

З

Посивіла вона, бо вже дуже стара,

Часом тиха бува, до всіх добра така,

Хто ж розсердить її – заспіва не тії,

Холод з рота несе, сивиною трясе.(зима)

 

Слово це – старовина будова

З гостряками мурованих веж.

Щойно зміниш ти наголос слова –

Цим одразу будову замкнеш.(За׳мок, замо׳к)

 

Коло носа в’ється, в руки не дається.(Запах)

 

Влітку сірий, взимку білий.(Заєць)

 

Малий собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає. (Замок)

На базарі не знайти, на вагах не зважити.(Знання)

 

А в нашого дядька курей грядка, та всі білі.(Зуби)

 

Мене б’ють, товчуть, ріжуть, перевертають.

Я все терплю і всім добром плачу.(Земля)

 

Торох-торох, розсипався горох.

Почало світати – нема що збирати.(Зорі)

 

Крута гора, що не крок, то й нора.(замет снігу)

 

Що то за птах, що в чужі гнізда свої яйця кладе? (Зозуля)

 

И

Що за літера така –

Гарно мовить, голос має,

Але слів не починає.(Буква И)

 

І

Є чорна та червона,

А поживна ж бо яка.

Зветься цей продукт чудовий

Не інакше, як…(ікра)

 

Радо мною ти смакуєш,

Мій малесенький ласун,

Мною друзів почастуєш.

Здогадався? Я …(ізюм)

 

Гарна й співуча,

Як флейта, ця птичка.

Вилучи літеру –

І стане річка.(Іволга)

 

А відгадайте-но: що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина.(Ім’я)

 

Колючий клубочок

Прибіг у садочок.(Їжак)

 

Є вона у кожній школі –

І у близькій, і у дальній,

Їжі всякої до волі

В кожній є …(їдальні)

 

Й

Живе вона у морі синім,

Та не тюлень це і не морж.

Я підкажу вам: це рибина,

Ну, а зовуть цю рибу …(йорж)

 

Ой, порізала пальчик Оленка,

І у друзів – стільки турбот:

І промити ранку гарненько,

І залити у ранку …(йод)

 

К

У нашої бабусі сидить дід у кожусі,

Проти печі гріється, без води умиється.(Кіт)

 

Біле поле, чорне насіння,

Хто його сіє,той розуміє.(Книжка)

 

Без рук, без ніг, на животі ходить.(Корабель)

 

Трави вхоплю – зуби натуплю,

Піску вхоплю – знову нагострю. (коса)

 

Серед села стоїть бочка,

Хто хоче, той нап’ється.(Криниця)

 

Ходить пан по лану,

Де не стане – за ним в’яне.(Косар)

 

Була дитиною – не знала пелюшок,

А старою стала – сто пелюшок мала.(Капуста)

 

Круглий, та не місяць, зелений, та не діброва, з хвостом, та не миша.(Кавун)

 

І варила, і пекла – ані страви, ні тепла.(кузня)

 

Я хоч маленький, так удаленький, варто глянути

На мене – і відразу знатимеш свій шлях.(Компас)

Де йшла сотня косарів – вийшло п’ять богатирів;

Косять, в’яжуть заодно і молотять на зерно.(Комбайн)

 

На городі молода пишні коси розпліта,

У зеленії хустинки золоті хова зернинки.(Кукурудза)

 

Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.(Квасоля)

 

Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла.(Картопля)

 

У городі два сади, один цвіте, другий – ні.(Коноплі)

 

У вінку зеленолистім, у червоному намисті

Видивляється у воду на свою хорошу вроду.(Калина)

 

Стоїть зелене, торкнешся – ошпаришся,

А свиня з’їсть – не вдавиться.(Кропива)

 

Махає крилами, а ходить ногами,

Падає вниз догори ногами.(Кажан)

 

Не дід, а з бородою, не бик, аз рогами, не корова,а доїться.(Коза)

 

Маленький, горбатенький, все поле перерив.(Кріт)

 

Я вода і на воді плаваю.(Крига)

 

Не звір, не птиця, а хвіст – як спиця.(Комар)

 

В морі рибка золота кораблі переверта.(Кит)

 

Л

Пазуристий він, гривастий,

Як збирається напасти.

Рявкне – ох, і всюди рев…

Відгадали? Так, це… (лев)

 

Ні колода, ні пень –

Лежить цілий день.

Не копає, не косить,

А їсти просить.(Ледар)

 

Ростом не величка,

Ні звір, ні птичка,

А землю риє,

Будинок будує.(Лопата)

 

Які ноги, який ніс!

По болоту ходить скрізь.

Хату на хаті має.

Жабам рахунок знає.(Лелека)

 

Прийшла кума із довгим віником

На бесіду з нашим півником,

Схопила півня на обід

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

 

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує.(Ластівка)

 

Чорні, криві,

Від роду німі,

А стануть в ряд –

Враз заговорять.(Літери)

 

Загадка,загадка,

В роті ягідка,

Візьми оближи

Та й на стіл положи.(Ложка)

 

Стрибнути з нього на ходу можна, а ввійти на ходу ніхто не зможе.(Літак)

 

За лісом-пралісом синенький вогонь горить.(Льон)

 

Без душі, без тіла за сто миль залетіло.(Лист)

 

Що то за гість,що темноту їсть? (Лампа)

 

Прив’яжи – йдуть, одв’яжи – стануть.(Лижі)

 

Зверху гай, під гаєм моргай,

Під моргаєм сліпко, під сліпко видко,

Під видком нюхко, під нюхком цапко.(Людина)

 

Хто говорить всіма мовами? (Луна)

 

М

Тисяча тисяч бондарів

Роблять хати без дворів.(Мурахи)

 

Як не бий, він не заплаче,

Тільки сам завзято скаче.(М’яч)

 

Через воду переводить,

А сам з місця не сходить.(Міст)

 

Стоїть пан горбатий

На все село багатий.(Млин)

 

У бабиній хатині висить хліба скибина,

Собаки гавкають – не можуть дістати.(Місяць на небі)

 

Хто малюнок уночі на вікні зробив мені?(Мороз)

 

Під одним ковпаком сімсот козаків.(Мак)

 

Хвостик, як ниточка, само, як калиточка,

А очі, як намистинки.(Миша)

 

Сам худ, а голова з пуд.(Молот)

 

Маленький хлопчик плиг у горщик та й гарчить.(Макогін у макітрі)

 

Ні сучечок, ні листочок, а на дереві росте.(Мох)

 

Влітку живе, на зиму вмирає.(Муха)

 

Удень спить, а як ніч прийде – на вогонь летить.(Метелик)

 

Навкруги вода, а з питвом – біда.(Море)

 

Скручене, зв’язана, на кілок посаджена, а по вулиці танцює.(Мітла)

 

Н

Темний шатер увесь світ накрив.(Ніч)

 

Чорна корова всіх людей поборола,

А білий віл всіх людей підвів.(Ніч і день)

 

Хто всім нам хліб ділить? (Ніж)

 

Маленький хлопчик зліз на стовпчик,

Одежі не носить, їсти не просить,

Личенько рябе, що воно таке?(Наперсток)

 

Два кільця, два кінця, а посередині цвях.(Ножиці)

 

Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок.(Небо і зорі)

 

Голуба хустина,жовтий клубок:

По хустині качається, людям усміхається.(Небо і сонце)

 

Під одним бриликом чотири панночки стоять.(Ніжки стола)

 

Сімсот воріт, та один вихід.(Невід)

 

Все життя один одного обганяють,

А випередити не можуть.(Ноги)

 

Не олень він і не бик,

В краях теплих жити звик.

Є на носі в нього ріг.

Хто ж це, друзі? (Носоріг)

 

Вона тоненька та міцна,

Латає нам кожух та свиту,

І зветься штука чарівна,

Ви здогадались, дітки, …(нитка)

 

О

На скелі він будує дім,

І не боїться жити в нім.

Два могутні крила

У господаря …(орла)

 

Буква ця, неначе бублик,

Мов обручик,  -  хоч котись!

Здогадався, посміхнися,

Називай, не помились. (Буква О)

 

Що у нашому городі

Стає першим у пригоді,

Виростає щодоби,

Як у лісі ті гриби.(Огірок)

 

Огляда суворо скоса

Степ, ліс, села і міста.

Розпустила  сиві коси,

А їх буря запліла.(Осінь)

 

Загадаю загадку,

Закину за грядку,

Нехай моя загадка

До літа лежить. (Озимина)

 

Чорний Іван,

Дерев’яний каптан.

Де носом поведе,

Там помітку кладе. (Олівець)

 

Сірий, та не вовк,

Довговухий, та не заєць,

З копитами, та не кінь. (Осел)

 

Що за верхівець:

Сам сидить верхи,

А ноги за вухами? (Окуляри)

 

Є рослина в нас така,

Що від неї кінь скака. (Овес)

 

Вдень вікно розбивається,

А вночі само вставляється. (Ополонка)

 

Два брати через дорогу живуть і ніколи в гості один до одного не ходять.(Очі)

 

Видно край, а до нього не дійдеш. (Обрій)

 

Бочка на бочці, а зверху вовчий хвіст. (Очерет)

 

П

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці.

Третій їм допомагав –

Перекладинку поклав. (Буква П)

 

Моє тіло під землею,

Кучерики – понад нею.

Мене любить кожна юшка.

Називаюсь я … (петрушка)

 

Між крижин відважно плава.

Обганяє пароплави.

То ж ви знаєте, що він

Називається … (пінгвін)

 

Як він іде – я мокну весь,

Зате сухий хазяїн.

Я пройде він – повісять десь,

І знов його чекаю. (Плащ і дощ)

 

Нас не було – воно було,

Нас не буде – воно буде,

Ніхто ні в кого його не бачив,

А в кожного є. (Прізвище)

 

Не дзвінок і не сопілка,

Й колотушка не така.

В полі чуєш її тільки,

Як подружок виклика. (Перепілка)

 

Що існує не на волі, а кружляє вічно в колі?(Планета)

 

Ні корабель, ні човен, ні паруса, ні весла, а пливе і не тоне. (Пліт)

 

У воді гнеться, а з ніг не скидається. (Підкова)

 

Живуть п’ять братів, один одного менше. (Пальці)

 

Чотири вушка і два черевця. (Подушка)

 

Бігло два пси, позадирали носи. (полоззя в санях)

 

Теля рогате, на зуби багате, не їсть, не п’є, тільки дерево жує. (Пилка)

 

У землі було, у кузні кувалося, на полях розгулялося. (Плуг)

 

Яке поле не виореш? (Поле зошита)

 

Зимою біле, весною чорне, літом зелене, а восени стрижене. (Поле)

 

Сто один брат всі в один ряд зв’язані стоять. (Паркан)

Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)

 

Зайде в дім – не виженеш дрючком,

Прийде час – сам вийде. (Промінь сонця)

 

Стоїть дівка на пагорку в червоній спідниці.

Хто йде, той поклониться. (Полуниці)

 

Стоїть дуб-дубаляк, на тім дубі сто гілляк,

На гілляці по гніздечку, а в гніздечку по яєчку. (Просо)

 

Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень)

 

Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташка)

 

Завжди їсть, а ніколи сита не буває. (Піч)

 

Куди йдеш, то ногами товчеш. (Поріг)

 

Ниток багато, а в клубок не змотати. (Павутина)

 

Без рук, без ніг, а сліпця водить. (Палиця)

 

Біле поле, гусак на нім оре,

Чорне насіння, мудрий його сіє. (Папір, перо, чорнило)

 

Складений –клин, розкладений – гриб. (Парасолька)

 

«Що це, що це? – всі кричать, – парасольки он летять! » (Парашути)

 

Біжить корова, гладка, здорова,

А за нею телята – всі вони близнята. (Поїзд)

 

Підніме найменша дитина,

А через хату не перекине найдужча людина. (Пір’їна)

 

Р

Від неї шовком коси пломеніють,

Коли настоєм їх помиють.

А що за лікувальні квітки,

Скажіть будь ласка, дітки. (Ромашки)

 

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска)

 

У двох матерів по п’ятеро синів. (Руки і пальці)

 

Крутиться, вертиться, берега держиться. (Річка)

 

Сіре сукно лізе у вікно. (Ранок)

 

Зоря-зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила, місяць бачив – не підняв, сонце бачило – підняло. (Роса)

 

Кругла, а не місяць, біла, а не папір,

З хвостиком, а не миша. (Ріпа)

 

Швець – не швець, кравець – не кравець,

Тримає в роті щетинку,а в руках ножиці. (Рак)

 

Є голова, та нема волосся,

Є очі, та немає брів,

Є крила, та не літає,

В холоді не мерзне, спеки не боїться. (Риба)

 

Ой кину я не палицю,

Зловлю не галицю,

Обскубу не пір’я,

З’їм не м’ясо. (Риба і вудка)

 

На терезах не зважиш, на базарі не купиш. (Розум)

 

У кімнаті, у куточку, на стіні

Мала скринька на шнурочку все розказує мені. (Радіо)

 

Суха, ребрами світить, а лічбу веде. (Рахівниця)

 

Нова посудина, а вся в дірках. (Решето)

 

Рогатий, та не віл, їсть-їсть, а неситий,

Людям подає, а сам  у куток іде. (Рогач)

 

П’ять комірчин, а одні двері. (Рукавиця)

 

Стоїть дуб, на ньому 12 гілочок, а на кожній гілці по 4 гілочки,

А на них по 7 жолудів. (Рік, місяць, тиждень, день)

 

Виводить букви і слова ота цікава штучка,

В руці виблискує здаля, нова гарненька … (ручка)

 

Чого нема у воді, а є в морі, річці, озері. (Звука [р])

 

С

Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)

 

У воді росте, у воді кохається,

У воду впаде – води злякається. (Сіль)

 

Зірка сніжно-біла на рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди, стала краплею води. (Сніжинка)

 

Стоїть корито, повне води налито. (Ставок)

 

Не скляний він, не з металу,

А прислухаєтесь – дзвенить. (Струмок)

 

Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Соняшник)

 

Тисяча братів підперезані одним поясом. (Сніп)

 

Золоте вбрання скидає, біле одягає й на зелене міняє. (Сад)

 

Червона, солодка, пахуча, росте низько,

До землі близько. (Суниця)

 

Уночі літає, вогнем миготить, а диму немає. (Світлячок)

 

Біла латка, чорна латка – по дереву скаче. (Сорока)

 

Дуже товсті ноги маю, ледве їх переставляю,

Сам високий я на зріст, замість носа в мене хвіст. (Слон)

 

Собою не птиця, співати не співа,

А хто до хазяїна йде – знати дає. (Собака)

 

Хто на собі свій будинок носить? (Слимак)

 

Уночі гуляє, а вдень спочиває,

Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

 

Що воно за штука, що день і ніч стука? (Серце)

Прийшла біда – тече вода. (Сльози)

 

Без рук, без ніг, а всіх кладе на постіль. (Сон)

 

Горить стовпчик, а вугілля немає. (Свічка)

 

Що плаче, а сліз не має? (скрипка)

 

Є деревце – не полінце, шість дірочок має, весело співає.(Сопілка)

 

У лісі народився, в лісі виріс,

А в дім прийшов,всіх навкруг зібрав. (Стіл)

 

З ногами, а без рук, з боками, а без ребер,

Зі спиною, а без голови. (Стілець)

 

Т

Він такий смугастий, 

Він такий ікластий,

Найстрашніший у тайзі,

Перед ним тремтять усі.

Як роззявить пащу: - игрр!!

Називають звіра … (тигр)

 

От так дім – одне вікно.

Кожен день в вікні кіно. (Телевізор)

 

Дерево та дріт кричать на весь світ. (телеграф)

 

Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай. (Трактор)

 

Сивий бугай усе поле зайняв.(Туман)

 

Хто без ложки їсть? (тварини)

 

Іду – іде, стану – стоїть. (Тінь)

 

Через поле і лісок подається голосок, він біжить по проводах,

Скажеш тут, а чути там. (Телефон)

 

Нова посудина, а вся в дірках. (Тертушка)

 

Маленькі будиночки по місту біжать,

Хлопчики і дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай)

Одне рядно сім баб тягне. (Тиждень)

 

Що стоїть посередині Полтави? (Буква «Т»)

 

Сидять 3 коти, проти кожного кота сидять 2 коти,

Скільки в сього котів? (Три)

 

Возом їхали два батьки і два сини.

Скільки їх було? (Троє)

 

У

Він нам, як мама, дорогий,

Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій.

Це мудрий наш… (учитель)

 

Ось до класу всіх скликає

Голосистий цей дзвінок,

І ми радо поспішаєм

Не в садок, а на … (урок)

 

Ф

Фіолетова, рожева, біла, синя квітка ця.

А яка вона духмяна, ароматна, запашна! (Фіалка)

 

Всі його ногами б’ють,

Відпочити не дають.

Він не журиться, не плаче –

На зеленім полі скаче!  (Футбольний м’яч)

 

Б’є вода в усі боки

Із залізного тюльпана.

Поспішаєм залюбки

Ми до красеня … (фонтана)

 

Намалювати можна нею

Будинки, хмари і поля.

Зелену затишну алею,

Високі гори і моря.

Зачарувати можна нею –

Така вона чудова й гарна!

Ти знаєш, як зовуть цю фею?

Її зовуть, звичайно, … (фарба)

Х

Летіла птиця по синьому небу,

Розпустила крила і сонце закрила. (Хмара)

 

Як зростав – у землю ліз,

Хто дістав – утерсь від сліз. (Хрін)

 

Без рук, без ніг, а на дерево дереться. (Хміль)

 

Соняшникова, запашна,

Дітьми любима усіма,

Солодка і смачна така,

А зветься як вона?.. (Халва)

 

Безліч зерен поїдає.

Він шкідливий, кожен знає.

В нори воду заливають,

Пастки різні наставляють.  (Ховрах)

 

Ц

Прийшла дівка з гір,несла собі сім шкір,

Як їх розбирали, всі над ними ридали. (Цибуля)

 

Білий камінь у воді тане. (Цукор)

 

Смачненька, маленька, малим дітям солоденька. (Цукерка)

 

З бородою, а не мужик,

З рогами, а не бик,

З пухом, а не птах,

Лико дере, а личаків не плете.  (Цап)

 

Він вправи добре знає,

Ночами навіть грає,

Не маючи ні нот, ні струн,

Всіх веселить малий …  (Цвіркун)

 

Ч

На однім поводу двадцять коней поведу. (Частокіл)

 

Біжить свинка, вирізана спинка,

Оглянеться назад, а й сліду не знать. (Човен)

 

Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

 

Хто на собі свою хату носить? (Черепаха)

 

В животі лазня, в носі сито,на голові ґудзик,

Одна рука – і та на спині.  (Чайник)

 

Така водиця тільки для письменного годиться. (Чорнило)

 

Як ходить, то повне, як стоїть, то порожнє. (Чоботи)

 

Багатьом був невідомий,

Нині з кожним подружив.

З казки в кожному удома

Хлопчик-цибулинка жив. (Чіпполіно)

 

Що то біжить без спочинку,

Не стає ні на хвилинку,

Не старіє, не вмирає,

А все нищить, забирає. (Час)

 

Ш

Маленька пташка на дереві живе,

Без вікон, без дверей собі хатку плете. (Шовкопряд)

 

Ця пташка ширяє над лісом високо,

Кролят, пташенят забирає,

А часом і курку хапає.  (Шуліка)

 

Три стовпці, внизу межа –

От і вийшла буква …(«Ша»)

 

Перший я приніс весну, розбудив усе від сну.

Заспіваю під вікном, люди звуть мене …(шпаком)

 

Крил не має, а навколо Землі і Місяця літає. (Штучний супутник Землі)

 

Входять у неї сліпими,

А виходять зрячими. (Школа)

 

Щ

Упіймав Івасик рибу,

Але витягати – мука!

Бо сердита і велика

На гачок зловилась …(щука)

 

З цих зелених маленьких листочків

Мама зварить смачний борщик.

Ми зелених листочків нарвем,

Що усі називають …(щавлем)

 

Ю

Буква ця усім відома:

Перед Я вона стоїть.

В ній – дві палички і коло –

Здогадаєтесь умить.  (Ю)

 

Всім обід готує мама,

Ось бере вона петрушку,

Інші додає приправи –

Будеш їсти смачну … (юшку)

 

Я

Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик)

 

Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. (Яма)

 

Влітку і взимку вбрання одне,

Та кличуть дітки завжди мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла. (Ялинка)

 

Кинути вгору – то біле;

Кинути на землю – то жовте. (Яйце)

 

Як потрібен – викидають, не потрібен – підіймають. (Якір)

 

Хто таку тварину знає:

Губить хвіст, коли втікає.

Не шукає й не пита,

Хто знайшов її хвоста,

Бо секрет для себе має –

Хвіст швиденько відростає. (Ящірка)

 

Я дерево-красень, а звуть мене … (ясен)

Ь

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них від А до Я,

Промовля своє ім’я.

Лиш одна із них німа.

Здогадався,певно всяк!

Звуть цю букву …(м’який знак)