ЗБІРКА ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ З НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ «ПАМ’ЯТЬ СИЛЬНІША ЗА ЧАС»
	Центр підтримки освітніх галузей міського методичного кабінету

 

 

 

 

 

Селидове

                                            2018

Упорядник Завада А.В., педагог-організатор Селидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6.

 

 

 

 

 У посібнику подано сценарії позакласних заходів з національно-патріотичного виховання, які допоможуть  вибудувати систему роботи класного керівника та педагога-організатора  з окресленої проблеми.

 

 Для вчителів  освітніх галузей Державного стандарту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

«Забудеш рідний край –

тобі твій корінь всохне»

П.  Тичина

Актуальність національно-патріотичного виховання зумовлюється процесом формування в Україні єдиної політичної нації. Патріотичне виховання населення спрямоване на забезпечення цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї. При цьому важливо, щоб об’єднання різних етносів і регіонів України задля національного відродження, розбудови й вдосконалення суверенної правової держави і громадянського суспільства здійснювалось саме на базі демократичних цінностей, які у свою чергу мають лежати в основі патріотичного виховання школярів.

Виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів.

Патріотичне виховання підростаючого покоління забезпечить цілісність народу України, його національне відродження, об'єднання різних регіонів країни, соціально-економічний і демократичний розвиток України, розбудову та вдосконалення суверенної правової держави, соціально-політичну стабільність у державі та гідне представлення нашої країни у світі.

Виходячи з цього, патріотизм сьогодні є важливою потребою держави, оскільки його високий рівень здатен забезпечити соціально-політичну стабільність населення.

На даний час проблема національно-патріотичного виховання дуже актуальна в Селидівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6,  педагогічний колектив приділяє велику увагу до її вирішення. З метою координації та систематизації роботи була розроблена збірка заходів, бесід та занять з патріотичного виховання для впровадження в освітній процес.

Представлена збірка позакласних виховних заходів спрямована на розвиток національно-патріотичного виховання з використанням інтерактивних технологій чи їх елементів.

Сценарій святкового концерту до Дня Захисника України

«В єдності наша сила»

Мета:  вшанування пам’яті героїв національно-визвольних змагань, мужності та героїзму сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності України – воїнів АТО; утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження історичної пам’яті про доленосні події в Україні початку ХХІ століття та сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в учнівської молоді; привернення уваги юних митців до глибокого осмислення героїчної історії України і рідного краю; виявлення обдарованих дітей, підвищення їх художнього та виконавського рівнів.

Обладнання: ноутбук, мікшерний пульт, мікрофони, акустична система, проектор.

Оформлення: святкові плакати, дитячі тематичні малюнки, записи патріотичних слоганів і прислів’їв.

Хід заходу

УЧИТЕЛЬ:  Шановні друзі! 14 жовтня, вся Україна відзначатиме День захисника України і День українського козацтва.

Де про славу козацьку згадаємо.

А би не забути історію роду,

Аби бути гідними свого народу.

Під козацький марш учні вносять прапор та встановлюють його на флагшткові. ЗВУЧИТЬ Гімн України

УЧИТЕЛЬ: Наш захід оголошується відкритим

Ведуча 1. Козацтву належить особливе місце в історії України й історичній пам’яті українського народу. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України 17-18 століть. День Покрови, 14 жовтня, святкують в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто, з молебнями про живих, з панахидами за тими, хто відійшов у вічний світ, із урочистими загальними зборами козаків. І ми сьогодні зібралися у цьому залі, щоб відзначити це свято.

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна –

Козацька моя Україна,

Хлібів золотих сторона

 

Відео про Україну

Ведуча 2. Цей день обрали невипадково. Споконвіків на свято Покрови наші пращури вшановували воїнів-захисників. Традиція ця дуже давня і походить ще з часів Київської Русі. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. На Січі була церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Збираючись у похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї покровительки. Повернувшись щасливо з походу, дякували їй за збережене життя.

Ведуча 1. Примітно, що свято Покрови Пресвятої Богородиці має й іншу назву – Козацька Покрова,  що свідчить про шанобливе ставлення українських воїнів до релігійних дат. Козаки вірили, що свята Покрова Пресвятої Богородиці охороняє їх. Історично в цей день було прийнято згадувати і віддавати належне козацькій доблесті. Саме 14 жовтня на Січі обирали нового отамана і влаштовували свято козацької мужності та відваги.

                                 Відео про походження свята

Ведуча 2.Як відомо, людина нерозривно пов’язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну зі сторінок нашого славного минулого.

Ведуча 1. День захисника України – свято не тільки військових. Це свято нескорених, свідомих громадян, які вболівають за долю нашої країни, день усіх небайдужих, які своєю професійною діяльністю, сумлінною працею, волонтерською роботою забезпечують Україні захист.

Ведуча 2. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народові в неволі.

Ведуча 1.  Ми  не можемо не згадати жахливої сторінки в історії Українського народу як Друга світова війна. Україна в ході Другої світової війни зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша європейська країна.  А скільки українських захисників поклали голови за наше мирне майбутнє! А скільки синів , татусів рідні не дочекалися із війни! Щодня чекаючи звістки, довгоочікуваних листів-трикутників.

 

Відео про листи (лист сина до батька на фронт)

Ведуча 2. Перегорнімо сучасну сторінку історії України, вдивімось в обличчя наших героїв – захисників України! Революція гідності, події на Донбасі…Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина України, і тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Революції Гідності і заради чого пожертвували своїм життям Небесна Сотня, заради чого захищають нашу Україну воїни АТО.

Ведуча 1.  Напевне, кожен із нас. Навіть у глибині душі, не міг подумати, що буде жити в часи, коли повсюди чути слово війна. Воно так непрохано увірвалося в наш словник, його чути як із  вуст найменшого українця, так із вуст дорослого громадянина.

Ведуча 2.  Настав той час! Війна настала! Ніким не оголошена війна. Несправедлива, незрозуміла війна…Війна це горе не однієї людини, а цілого народу. Будь- яка війна несе смерть. Каліцтво вдягає в жалобу тисячі материнських сердець. Захисники не шкодують свого здоров’я, готові покласти своє молоде життя на вівтар боротьби із сепаратистами на вистражданих східних кордонах країни. Це наш  біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що зробили ці люди для нас. Вони – теперішній голос нашого сумління, своїм прикладом показують силу та незламність українського духу.

Ведуча 1.   Згадаймо наших героїв, і не тільки наших, а й всієї України – нашої рідної неньки. Хлопці, батьки, брати, сини загинули за нашу свободу і залишаться назавжди в нашій пам’яті захисниками, і тому вони – Небесна Сотня.

Пісня «В нашому серці будуть жити»

Ведуча 2.  Тисячі людей прийшли на головну площу столиці не для того, щоб слухати палкі промови політиків. Вони з квітами та свічками прощалися із загиблими героями. Сліз на Майдані не приховують, їх не соромляться ані жінки, ані чоловіки.

Відео про загиблих Небесної Сотні

Ведуча 1.  Хай палають свічки  пам’яті  загиблих героїв Небесної Сотні в наших серцях, а розмірений бій годинника підкарбовує час скорботи, душевного болю і жалю. Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв, героїв-захисників.

Хвилина мовчання

Учень1

Повертайся, будь ласка, живим,

Я прошу не багато й не мало.

Кожен вечір молюсь всім святим,

Щоб нещастя тебе не спіткало,

Щоби янгол закрив від біди

Над тобою розправивши крила,

І щоб куля лихої орди

Не побачила, не зачепила

Ясним ранком та днем дощовим

Я шепочу у синєє небо:

Повертайся, будь ласка, живим,

Батьківщина чекає на тебе.

Пісня «Повертайся живим»

Ведуча 1.  Друзі! Хочеться, щоб кожен із нас завжди почувався частинкою нашої славної держави. Зрозумійте, що ви її сьогодення і майбуття, саме ви творите долю Батьківщини. У кожного з нас є можливість зробити свій внесок у її розвиток. Якщо ми житимемо у злагоді, братерстві, поважатимемо, розумітимемо, підтримуватимемо одне одного, якщо у кожного в серці буде гордість і любов до своєї землі  - наша Україна розквітне. Тож побажаймо всім нам жити в Україні – єдиній країні! Україна - наш спільний дім! Україна – це я! Україна  - це ти!

Пісня «Україна - це я! Україна – це ми!»

 

Сценарій проведення шкільної лінійки до

«Дня Гідності і Свободи»

Мета: вшанувати патріотизм і мужність громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і

громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору,  прищеплювати любов до Батьківщини, зберегти та донести до учнів об’єктивну інформацію про доленосні події в Україні початку ХХІ століття,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Обладнання: ноутбук, мікшерний пульт, мікрофони, акустична система, проектор.

Оформлення: виставка плакатів «Наш дух не зламати, свободу не вбити!», виставка учнівських творчих робіт «Наш пошук і творчість тобі, Україно

Хід заходу

Учень читає вірш: «Встала мати Україна», Павличко Д.

Встала мати Україна –

Сонце засвітило,

Пробудилася народна

Незнищенна сила.

Сотні літ нас розпинали,

Та не побороли,

Бо не вмерла Україна

І не вмре ніколи.

Слава тобі, Україно,

Невмируща слава,

Да святиться твоя воля

І твоя держава.

Ведучий:

"Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004 року, який був святом свободи, і революція 2013 року - Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою гідність, своє прагнення до свободи.

 

Ведучий:             Кордонів вже немає

   Між Заходом та Сходом,

   Нас цілий світ вважає

   Одним святим народом!

   Свобода в Україні!

   Щасливі вільні люди!

   Скінчилася руїна –

   Неволі вже не буде!

Ведучий: Лінійка на честь відзначення Дня Гідності і Свободи в Україні оголошується відкритою.

Ведучий: На гімн України стояти струнко.

(Лунає гімн).

Ведучий: Указом президента від 13 листопада 2014 року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження  та донесення до сучасного та майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору, установити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада.

Ведучий: У 2013 – 2014 роках в Україні відбулась безпрецедентна подія – народ повстав проти свавілля корумпованої влади. Внаслідок злочинного насильства влади проти громадян мирний протест перетворився на революційний рух, який призвів до корінних політичних змін, і в першу чергу змін у свідомості українців.

Ведучий: Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості.

(Читання вірша)

Для чого люди вийшли на майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

Її «Європою» ми гордо назвемо

Бо вона гідна статус такий мати.

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі від юних до старих

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

Показ відео «Майдан»

Ведучий: Небесна Сотня - герої незборені,
                  Найкращі, найвідважніші  сини,
                  Яскравим сяйвом в небі засвітились,
                  Щоб інші  мріяли, любили і жили…

Учень:  А сотню вже зустріли небеса..

  Летіли легко, хоч Майдан ридав…

  І з кров’ю перемішана сльоза…

  А батько сина ще не відпускав…

  Й заплакав Бог, побачивши загін:

  Спереду – сотник, молодий, вродливий

           І юний хлопчик в касці голубій,

  І вчитель літній сивий-сивий…

  І рани їхні вже не їм болять…

  Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…

  Як крила ангела, злітаючи назад,

  Небесна сотня в вирій полетіла…

Ведучий: За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності звання Герої України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присуджено 107 особам.

Ведучий: Сьогодні ми з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі стали символом утвердження прагнень до європейських цінностей.

Ведучий: І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі . І більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише почав жити.

Ведучий: Для збереження світлої пам’яті всіх героїв Майдану та воїнів-захисників України, які загинули за гідність і свободу нашої Вітчизни запалимо свічки.

Показ відео «Небесна сотня»

Звучить пісня «Ой, пливе кача»

Ведучий: Низький уклін матерям і батькам, що виховали таких синів і дочок! Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв у наших серцях. Вшануємо хвилиною мовчання всіх, хто поклав життя за долю, за волю, за незалежність і свободу нашої єдиної України.

Звучить метроном

Ведучий: Герої не вмирають! Вони завжди будуть жити в наших серцях.

Учень читає вірш:

 

Я пишаюсь тобою, мій рідний народе,

Бо заради Вкраїни, за гідність й свободу,

Прості люди безстрашно опліч устали,

Проти звірства і хамства влади повстали.

Вони кулі ловили палкими серцями,

І посмертно для інших стали взірцями,

Зупиняти автівки та потяги тілом,

Вголос думку народу сказати посміли!

Українці! Прошу вас, не дайте зламати

Свою гідність і честь, не дайте топтати.

Своє прагнення жити достойно в державі,

В пам’ять тих хто загинув. Вічна їм слава!

 Ведучий: Минуть роки, відлетять у вічність, але не згасне пам’ять про героїв Майдану, про героїв-воїнів АТО які загинули за цілісність, гідність і свободу нашої держави.

Ведучий: Бажаємо всім вам світлих днів, любові та злагоди і нехай вас щастить.

Ведучий:             Дай, Боже, нам миру в країні,

   Де пишно калина цвіте,

   Дай сонця моїй Україні,

   Що гідно в майбутнє іде.

   Дай, Боже, в любові зростати

   Малим громадянам її,

   З добром в майбуття крокувати

   І жити в єдиній сім’ї.

Ведучий: Лінійку, присвячену Дню Гідності і Свободи в Україні оголошуємо закритою.

Ведучий: Дякуємо за увагу.

.

 

Сценарій  урочистої лінійки

«День Соборності України»

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні, формувати переконаність у нетлінності духовних скарбів народу, глибоку повагу до мови, минувшини та сьогодення рідної України.

Обладнання:  Презентація «Соборна Україна»; запис Гімну України; фонограми пісень про Україну; відеоролик  «Україна – єдина країна», ноутбук, мікшерний пульт, мікрофони, акустична система, проектор.

Хід заходу

Ведуча.   

Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно
Моя Батьківщино!

Ведучий. Шановні присутні! День 22-го січня 1919 року увійшов до національного календаря, як велике державне свято - День Соборності України.

Ведуча.  У важкій  боротьбі за національне визволення, утвердження  власної державності наш народ не раз переживав як гіркі,  так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Ведучий. Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та  землі України були розрізнені, належали до інших держав:  Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.        

Ведуча. Саме тому, на площі перед Софією Київською відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. На волелюбному зібранні  було урочисто проголошено об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ведучий. Урочиста лінійка, присвячена Дню Соборності  та Свободи України, оголошується відкритою.

Ведуча. До внесення Державного прапора стояти струнко!

Марш. Внесення прапора.

Ведучий.

Слова палкі, мелодія врочиста.

Державний гімн ми знаємо усі,

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Ведуча.

Це клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

(Лунає Гімн України)

Ведучий. Соборність – це символ боротьби за волю, порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Ведуча. Пам’ятаймо про незліченні жертви наших співвітчизників, покладені на вівтар незалежності, соборності, державності.

Ведуча. Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Ведучий.  Зі словами вітання до всіх присутніх звертається директор нашої школи (ПІБ).

Виступ директора школи

Ведуча.  

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить.

Звучить пісня «Велична та могутня Україна»

Ведучий. Ніби звертаючись до нас, один із творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський, говорив про день 22 січня: «Це така дата, що її виучувати будуть напам’ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі». Його слова стали справді пророчими.

 (Виходять діти зі свічками в руках. Після слів ведучих , ставлять свічки  на стіл у вигляді тризуба).

Ведуча.  

Боже-Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє,

Мужність і сміливість дай!

Ведучий.

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!

Ведуча.  

Хай собори на руїні

Стануть там, де Ти прорік,

Незалежній Україні –

(Всі присутні разом із ведучими)

Разом.  Слава нині і повік!

Танок «Добрий ранок Україна»

Ведуча.

Моя Україно!

Вірю, що дух твій ніколи не згасне,

Ти совість народу, незгасна зоря.

Живи й процвітай, моя Україно,

Для миру, для щастя, любові й добра!

Ведучий. Урочисті збори, присвячені Дню Соборності  та Свободи України оголошуються закритими.

Ведуча. До виносу Державного прапора стояти струнко!

(Лунає Гімн України)

Ведучий. Дякуємо всім за увагу!

 

 

Сценарій проведення виховного заходу

у музейній кімнаті  на тему

«Світ минулого»

Мета: ввести дітей у світ минулого; на основі експонатів, що зберігаються в музеї, дати загальне уявлення про основні елементи українського національного одягу як історичного свідоцтва народного побуту; навчити дітей відрізняти національний одяг від сучасного, бачити їх історичний зв’язок; дати поняття розвитку і удосконалювання одягу; навчити охайності і дбайливому відношенню до свого одягу; виховання почуття гордості за свій народ, поважного відношення до минулого, національних традицій; формування творчої активності, виховання музейної культури.

Метод: бесіда

Експонати:

• Стара скриня.
• Сорочка жіноча вишита.
• Юбка.
• Плахта.
• Фартук.
• Пояс жіночій.
• Очіпок.
• Віночок.
• Прикраси (коралове намисто, дукачі).
• Сорочка чоловіча вишита.
• Штани.
• Пояс чоловічий.
• Капелюх (бриль).

Оформлення: Ілюстрації з зображенням (або дві ляльки) хлопця і дівчини в українських народному вбранні.

(Діти знаходяться в музеї, в спокійній, невимушеній обстановці. З ними веде бесіду керівник музею .)

Керівник музею: Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами поринемо у світ минулого. Давайте уважно роздивимось, як ми одягнуті? (Діти роздивляються один одного, розповідають про власний одяг: сукні, сорочки, спідниці, блузки , брюки і т.ін.)
Діти, як ви вважаєте, чи завжди наш одяг був таким? Може хтось бачив фільми або мультфільми про життя в українському селі у далекому минулому? (Діти відповідають) А чи цікаво вам знати, як були одягнуті наші прабабусі і прадідусі? (Діти відповідають)
- Отже, сьогодні ми познайомимось з українським народним одягом. А знаєте, де зберігали наші прабабусі свій одяг? (Діти відповідають) Раніше шаф не було. Увесь одяг зберігали в скринях. Причому в кожній сім’ї було стільки скринь, скільки дівчаток. В нашому музеї зберігається така скриня. Вона не проста, а чарівна і допоможе нам здійснити подорож у минуле. Але спочатку треба вимовити чарівні слова: «Бабусина скриня, з’явись!» (Діти закривають очі і разом промовляють «чарівні» слова. Музейний керівник попереджає, щоб ніхто не підглядав, бо тоді скриня не відкриється, і ставить скриню на стіл.)
Керівник музею: А ось і скриня. Давайте заглянемо в неї. (Музейний керівник відкриває скриню й дістає українську сорочку ХІХ ст. із домотканого полотна.) Діти, що це таке? Ця річ повинна бути вам відома. (Діти відповідають, в разі ускладнення музейний керівник допомагає). Це сорочка. А чим вона прикрашена? (Вишивкою)

- Сорочка – це обов’язковий елемент українського костюму. Давайте її роздивимось. Де ви бачите вишивку? (На рукавах, унизу, на комірці.)

 Скажіть мені, зараз сорочка зберіглася чи ні? (Діти відповідають) Сорочки стали коротшими і перетворилися на сучасні блузи.
(Музейний керівник знову пропонує заглянути у скриню і дістає спідницю.) Подивіться уважніше, що це? Впевнена, ви мені одразу скажете. (Діти відповідають) Правильно, це спідниця. Найчастіше у нашому краї носили спідниці чорного, синього кольору, або різнокольорові. Зараз у нас на спідницях є ґудзики, «змійки», а раніше спідниці кріпилися за допомогою двох мотузочок.
(Музейний керівник дістає зі скрині плахту) Діти, ця річь вам зовсім незнайома. Вона називається плахта, від німецького слова «плах», що означає «полотно», шерстяний платок, яким оберталися жінки. Плахти носили тільки на свято, вечорниці.
(Музейний керівник дістає зі скрині фартух) А про цю річь я, навіть, не буду говорити, ви мені самі скажете, що це таке? (Діти відповідають) Так, це фартух. В наш час ваші мами носять подібні на кухні. Давайте подивимось, що ми бачимо на фартушку? (Вишивку) Поверх фартушка пов’язували пояси (показує). Жіночі пояси були вузеньки. Дуже часто їх прикрашали на кінці різнокольоровими китицями.

А що ми зараз носимо на голові? (Діти відповідають). Так, раніше також носили капелюхи, платки, хусточки. Наші прабабусі їх дуже цікаво зав’язували: позаду або зверху так, що кінчики стирчали неначе вушка. Давайте і ми спробуємо так зав’язати хустину. Хто хоче показати?

(Зав’язують хусточку. Музейний керівник знову заглядає у скриню і дістає очіпок) Діти, хто знає, що це таке? (Діти відповідають, в разі необхідності ведучий допомагає) Цей головний убір називається очіпок. Його носили заміжні жінки. А молоді незаміжні дівчата ходили з непокритою головою. А під час свята прикрашали своє волосся. Чи ви знаєте чим? (Музейний керівник дістає віночок із стрічками) Отже, назвіть мені , що це таке? (Діти відповідають) Хто в наш час одягає віночок? (Наречені на весіллі одягають білі віночки) А в ті часи віночки були різнокольорові, із справжніх і штучних квітів? А що до віночка кріпилося? (Стрічки) Вони були шовкові, яскраві. Неначе струмочки бігли по плечах і волоссю дівчат. Дуже красивими були стрічки, коли дівчата кружилися у таночку, на сонці вони виблискували усіма кольорами веселки.

А чи цікаво вам знати, яке взуття носили наші прабабусі? (Діти відповідають. Музейний керівник показує ілюстрацію або ляльку в національному костюмі) Подивіться , яке взуття на нашій дівчинці? (Найчастіше на малюнку або ляльці бачимо чоботи) Чоботи були дуже дорогим взуттям. Їх носили лише на свята, берегли, передавали дітям. Влітку ходили босоніж або носили личаки, які зав’язували на нозі. Робили їх з лика – тоненьких смужочок, кори якого-небуть дерева, найчастіше липи.
(Музейний керівник знов пропонує роздивитися ілюстрацію або ляльку) Чи все ми з вами назвали, чи щось забули? (Звертає увагу дітей на прикраси) Ми зовсім нічого не сказали про прикраси. Мабуть, для вас, дівчата, це буде дуже цікаво, бо, впевнена, ви всі любите приміряти мамині прикраси. Так чи ні? Дуже любили в Україні намисто з коралів. А ще носили дукачі – прикраси з монет. Носили прикраси лише на свята, вечорниці, гуляння. Крім намиста, ще любили браслети, сережки, ланцюжки.

Ми з вами познайомились з жіночим національним костюмом, але зовсім нічого не сказали про чоловічий. Але нехай хлопці не ображаються, ми не забули про них. (Музейний керівник пропонує роздивитись малюнок із зображенням хлопця або ляльку у національному костюмі).

Керівник музею: Як і жінки, чоловіки носили сорочки. (Дістає із скрині сорочку) Чоловіча сорочка не така багата вишивкою, як жіноча. Вона вишита на манжетах, комірці. Святкова сорочка вишивалася більше, ніж повсякденна. (Дістає зі скрині штани) Відрізнялись між собою також повсякденні і святкові штани. Я впевнена, що всі ви знаєте, як називаються широкі святкові штани? (Діти відповідають) Так, шаровари. Шаровари могли бути червоного, синього, чорного кольорів. Одягнувши шаровари, підперезувались поясом.(Показує пояс) Пояси були довгі, тому обкручувалися ними кілька разів. Чоловічі пояси були широкими. А що чоловіки носили на голові? (Діти відповідають) Це солом’яний капелюх. Такі капелюхи називаються брилями. Як і жінки, чоловіки носили чоботи і личаки. Взагалі, діти, одяг носили дуже дбайливо. Сорочки шили дітям довгі. Їх носили, поки не виростали з них. Тому й носити їх треба було дуже дбайливо.
Ось ми з вами й познайомились з українським народним одягом. А тепер треба його скласти в скриню. Мені для цього потрібна ваша допомога. Давайте складемо одяг в тій послідовності, в якій його носили. Підказуйте мені, а то я трохи забула. (Складають одяг)
А тепер домашнє завдання. Намалюйте вдома хлопчика й дівчинку в українському костюмі і розкажіть батькам про те, що ви сьогодні дізнались. А скриню ми знов відправимо до бабусі, нехай вона там зберігається. Щоб і інші діти могли дізнатися про український костюм.

Зміст

 

1. Сценарій святкового концерту до Дня Захисника України «В єдності наша сила» ……………………………………….....4

 

2. Сценарій проведення шкільної лінійки до «Дня Гідності і Свободи»……………………………………………………...8

 

3. Сценарій урочистої лінійки «День Соборності України»………………………………………………………13

 

4. Сценарій проведення виховного заходу у музейній кімнаті  на тему «Світ минулого» …….………………………….......16