Збірник "Чарівний світ глини"

Л.Т.Дідук         Чарівний дивосвіт глини                         Дідук Людмила Тимофіївна         Чарівний дивосвіт глини

 

 

Л.Т.Дідук

 

Чарівний дивосвіт глини

 

 

Обсяг -62 сторінки.

 

Даний матеріал  в доступній формі познайомить вас з дійсно чарівним світом глини, підкаже як вибрати потрібну глину, підготувати до роботи, зберігати та працювати з глиною на уроках мистецтва. Пропонується для зразка уроки образотворчого мистецтва  з використанням глини.

Матеріал розрахований для вчителів початкових класів та  вчителів образотворчого мистецтва старших класів, керівників гуртків та може бути  використаний на уроках  і  гуртку декоративно-вжиткового мистецтва в загальноосвітніх школах, школах-інтернатах та дитячих будинках творчості

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

1. Зміст ................................................................................................ 4

2. Про автора ................................................................................... ..5

3. Чарівний дивосвіт глини .............................................................. 6

4. Уроки ліплення глиною ............................................................. 12

5. Ліплення посуду з глини............................................................. 13

6. Дивовижні баранці, коники і птахи ..........................................  20

7. Розпис глиняних іграшок............................................................ 39

8. Людина в русі................................................................................45

9. Диво-звірі.......................................................................................49

10. Відкриття малого підприємства „Куманець”.......................... 53

11. В музеї культури та побуту села Мокра Калигірка................ 60

12. Учнівські роботи з глини............................................................62

 

 

 

 

 

Про автора

 

 

 

 

 

 

Дідук Людмила Тимофіївна

 

педагогічну  діяльність розпочала в 1975 році на посаді  піонерської вожатої Мокрокалигірської  середньої школи.

 Закінчила Уманський державний педагогічний  інститут імені П.Г.Тичини по спеціальності вчитель початкових класів. Працювала  вчителем початкових класів  в Мокрокалигірській загальноосвітній  школі  І-ІІІ ступенів до 1998 року. Мала вищу категорію.

В 1998 році була обрана сільським головою територіальної громади с.Мокра Калигірка. Після закінчення повноважень в 2006 р. повернулася в Мокрокалигірську загальноосвітню  школу І-ІІІ ступенів. Працює на посаді  вчителя  початкових класів, заступником директора по виховній роботі, завідуюча музеєм історії і побуту с. Мокра  Калигірка, керівник гуртка декоративно вжиткового мистецтва.

 

 

 

 

Чарівний дивосвіт глини

Розвиток новітніх технологій докорінно змінюють уподобання дітей, їх  ігрову діяльність поза межами школи. Не побачиш вже дітей, що граються звичайнісіньким болотом чи глиною, виробляючи при цьому кумедні  фігурки чи посуд. Це все залишилося в минулому. Прикро і те, що зі зміною і осучасненням життя, шкільних програм навчання потихеньку витісняється те, що надбано нашим народом за час його існування.

В усі часи, від покоління до покоління, бережно і з великою любовю народні майстри передавали по естафеті секрети своєї майстерності. Нажаль, ми сьогодні не можемо цим похвалитися. Сучасні діти не мають навичок вишивання, вязання, а про вміння самостійно виготовляти щось із глини – годі й думати.

Мудрі були наші предки. Вони не лише досягли найвищої майстерності в гончарстві, а й добре знали, що робота з глиною має свій позитив дає своєрідну силу від землі,  має лікувальні властивості та дає можливість мати чудові і практичні предмети вжитку,  прикраси  та іграшки для жінок і дітей.

Ось саме в школі, з метою ознайомлення з мистецтвом гончарства, вивчаючи теми предмети вжитку, скульптура, виготовлення сувенірів бажано було б  використовувати найкращий матеріал для цієї роботи – глину.  До того ж, зовсім безкоштовний матеріал. До того ж, при роботі з глиною діти отримують море задоволення.

Звичайно, до проведення уроків з використанням глини  - потрібно ретельно готуватися вчителю. Щонайперше – налаштуватися самому на цей вид роботи та виявити зацікавлення та бажання попрацювати з незвичним матеріалом. І не боятися, що руки будуть брудними. Головне – кінцевий результат, задоволення від роботи і велике бажання стати разом з учнями на кілька уроків творцями глиняних шедеврів.

Якщо порівнювати пластилін і глину , то я, особисто, віддаю перевагу глині. Вона краще піддається обробці, пластичніша, легше можна передати витончені форми предметів.

Хто з глиною ще не працював – раджу попробувати і розпочати з вибору та підготовки глини.

Щедра природа сама дала можливість нашому народу взяти глину як будівельний та гончарний матеріал.. саме гончарство – найдавніший народний промисел, що виник  в епоху неоліту. Винайдення гончарного круга в ІY ст. до н.е. зробив переворот у розвитку ремесла. Глиняні предмети стали витонченішими, легшими,  стали тонкостінними, а посуд став якіснішим та кращим.

Трипільська культура донесла нам зразки скульптурного мистецтва – статуетки жінок, що обліплювалися зерном  і обпікалися в вогні. Вважалося, що цей обряд  пошле на ниви багатий урожай. По закінчені обряду  випечені фігурки  роздавалися дітям. А вже в YІ-YІІІ ст. глиняні іграшки стали головною забавою дітвори.                                                                                                                     

То ж, черпаючи знання, набуті в процесі розвитку народного мистецтва, глину потрібно правильно вибрати та підготувати. Для цього потрібно знати, що  глина поділяється на  такі сорти:

1. Вогнетривка (каолінова)
2. Пливка ( гончарна, майолікова, валяльна)
3. Вапняна глина (мергель – звичайна цегляна глина)
4. Охриста глина (цегельна, маловогнетривка)

Для роботи в школі на уроках праці, образотворчого мистецтва та в позакласній роботі краще використовувати пливку гончарну глину. Вона мяка  на дотик, створює з водою тягучу масу, легко розтирається і розчиняється у воді. Від інших видів глини  відрізняється  яскравим забарвленням та зберігає свій колір після випалювання,  добре піддається випалюванні.

При заготовці глини вчитель повинен в своїй місцевості відшукати потрібну глину, що найбільше підходить до гончарної. Перевірити на пригожість. Для цього в скляну банку вкинути  грудку глини і залити водою, не перемішуючи. Якщо вода розчиниться дуже швидко і стане мутною – то це не гончарна глина. А якщо вода довгий час лишається чистою  - то це справжня гончарна глина. Найкращим орієнтиром знаходження глини для вас буде лікарська рослина мати-й-мачуха. Де її в низинах дуже багато – там можете починати розкопки.

 Перевірте на пластичність: добре намочену глину вимяти і попробувати на ліпкість. Хороша глина буде добре ліпитися, не тріскає, не розпадається в руках.. якщо перевірку проведено – можна заготовити  та висипати у відведеному місці двору для вивітрювання. Глина повинна вилежатися. І чим довше вона полежить – тим краще для глини.  Не бійтеся –сонця, дощу, снігу та морозу вона не боїться.

Після  вилежування глину скласти в ємність та залити водою, попередньо видаливши сміття, камінчики. Добре вимішати і залишити на відмочування, час від часу проштрикуючи її палицею чи лопаткою. Далі, при повному розмочені глини,  воду поступово зливати доки на її поверхні не буде збиратися вода.

Наступний етап – доведення глини до повної кондиції, тобто,  готовності. Глину добре потрібно вимісити, при цьому добре було б її перерізати всю ножем чи стругом на тоненькі скиби, щоб краще вбиралася вода та ще на трохи залишити для вимочування. Після повного вимочування та  визрівання глини можете сміливо її вимісити та поставити в ємності в погріб,  або ж для зручності скласти в целофанові кульки. Так вигідніше її зберігати  та транспортувати в школу для проведення уроків.

При підготовці глини  необхідно, для міцності та випічки,  добавляти в невеличкій кількості  шамот – випалену гончарну глину, перемелену в порошок , або ж дрібненький звичайний пісок, крім річкового.

При випалюванні виробів, що відбувається в муфельній печі при  температурі до 1000 градусів пісок починає  повністю плавитися, що дає можливість заповнити всі пори, що утворюються в глині при випічці. Такі вироби  не будуть пропускати  воду.

При випалюванні виробів в муфельній печі, не виставляйте одразу високу температуру .

Почніть з 200-300 градусів та витримайте 2-3 год. Потім підвищуйте  температуру  на стільки ж градусів з таким же часовим інтервалом. Відкривайте піч після закінчення випалювання через  18-20 год.

При  підготовці до проведення уроків з глиною вчитель чітко  повинен визначити об’єм глини, що необхідний для учнів на урок і не допускати її  переведення. 

Глина не терпить пересихання, а тому кожному учневі на урок видається така кількість глини, яка необхідна для виготовлення того, чи іншого предмету.

Щоб уроки проходили без проблем – добре підготуйтеся. Важливо і дітей попередити щодо захищеності одягу фартушками під час роботи. Заготовити в класі  відро з водою та рушничка для рук. На кожному робочому місці повинна бути дощечка з глиною, стеки, мисочка з водою, губка для загладжування поверхні виробів, тканина для рук та мокра тканина, якою постійно буде накрита глина.        

Перед початком роботи виробити з дітьми правила роботи з глиною та запам’ятати їх.

1. Руки повинні бути постійно вологими, щоб добре було працювати;
2. Глину постійно тримати під вологою тканиною та не допускати пересихання.
3. Готовий виріб залишати під мокрою тканиною для поступового висихання.

З чого ж розпочати?

Буде помилковим початок роботи зі складних скульптурних форм. Не досягнеться бажаний результат з першого разу. якщо дитина ніколи не тримала  природний  „пластилін „  і сприймає глину як диковинку. Витончені форми людини вона не зможе зробити.  Тому бажано перші спроби юних  скульпторів та гончарів   проводити на підготовчих темах: посуд, народна іграшка.          

    Хорошим порадником вправлянням пальців перед ліпленням посуду з цілого шматка глини слугуватиме така примовка:

В середині мисочки великий пальчик ліпить.

Ось так, ось так великий пальчик ліпить.

Знизу всі чотири братці так працюють вправно.

Ось так, ось так – поліпили славно.

За цими словами діти повторюють за вчителем головні рухи при ліпленні мисочки. Слухаючи пораду вчителя діти дотримуються однакової товщини стінок посуду, дотримання форм  та пропорцій іграшок.

Улюбленою темою дітей є свистунці (свищики). Цікаво  отримати подвійний результат: іграшку та ще й свистульку. Самий процес ліплення свищиків не складний. Потребує лише приловчитися до правильного утворення прорізів у іграшці. До  роботи ще необхідно приготувати довгеньку тоненьку вистругану паличку, товщу за сирника, для проколювання в тулубі дірочок

Спочатку підготовте  з дітьми невеличку, добре вимішену кульку глини.

Зробіть порожній вареник. Один кінець підготуйте видовженим для свистка. Не забувайте, що руки постійно повинні бути вологими. Добре загладьте нерівності і виробляйте голову, ноги чи то просто підставку, при цьому не надавлюючи на тулуб. За допомогою пальців та стеків доводьте форму до натурального. Після чого паличкою потрібно зробити дірочку зверху на тулубі ,біля хвостика  та проробити отвір в свисткові . Доводячи заглибини до хорошого рівненького стану – постійно перевіряйте на свист. Будьте настирними, адже можуть бути багаторазові проби і поправки отворів поки ви отримаєте бажаний свист. І якщо у вас усе готове – ставте виріб сохнути під вологу тканину.

Тепер, коли діти познайомилися з глиною – можна приступати і до скульптурних форм.

В минулому були дуже популярні малі скульптурки людей в різних побутових сценах. Нині вони виготовляються з гіпсових матеріалів методом штамповки. То ж після пояснення нової теми та основних вимог до виготовлення скульптури можна роботу запропонувати в парі, групах за різними сюжетами та побутовими сценами. І, якщо діти вже пробували  ліпити постать людини і можуть правильно передати пропорцію і форму – на завершення уроку можна створити  цілу  галерею яскравих образів і сцен відомих українських класичних творів.

Використати  глину можна і при опрацюванні теми інших народних мотивів: фантастичних звірів, птахів, прибульців, виготовленні сувенірів для батьків на свята.

Кожен урок роботи з глиною не повинен бути мовчазним. Адже в давнину гончарі відзначалися своєю мудрістю та говірливістю. Завжди знаходили і слівце та і пісню. Від них ми сьогодні маємо безліч прислів’їв, приказок, що вчать нас мудрості життя. То ж використайте на уроках роботи з глиною всі форми та методи, що навчать дітей не тільки ліпленні, а і збагатять дитячий  розум та інтелект.

Готові та висушені вироби, при відсутності спеціальної фарби (ангобу – чистої гончарної глини з добавлення окисів кольорових металів) запропонуйте розфарбувати гуашевими фарбами та покрити безколірним лаком.

Бажано продумати в плануванні послідовність виконання робіт з обов’язковим проведенням після ліплення уроків розпису  готових виробів у різних техніках. Це дасть можливість в  отримати в кінцевому результаті хорошу роботу, що принесе задоволення дитині,  вам і батькам які отримають подарунок зроблений власними руками .

Хочеться  зосередити увагу вчителів на головних чинниках переваги глини над пластиліном: природність, пластичність, доступність у використанні, добре піддається роботі, не залишає жирних плям, добре відмивається, а також дозволяє отримати потрібну річ у використанні та подарувати приємні хвилини рідним та друзям.

То ж, якщо ви творча людина, не боїтеся забруднити руки – пориньте з вихованцями в чарівний світ глини ! Бажаю вам успіху.

 

І пам’ятайте: „Не святі горшки ліплять!”

 

 

 

 

 

Уроки

ліплення глиною

Дідук Л.Т. -   вчитель вищої категорії  Мокрокалигірської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

 

 

 

ЛІПЛЕННЯ ПОСУДУ З ГЛИНИ

Мета: розширити знання дітей про декоративно-вжиткове мистецтво, розкрити чарівний світ глини та  гончарного мистецтва; збагачувати художнє уявлення, розвивати в дітей уміння конструювання художніх форм, виділяти головне в предметі та уміти його  передавати та виділяти; розвивати творчі здібності, уміння спостерігати, виховувати працелюбство, естетичні смаки, повагу  та любов до народного мистецтва традицій та надбань українського народу..

Обладнання: зразки посуду з глини: горнята, глечики, миски, глина, стеки, дощечки, вода, тканина для рук. На закінчення уроку – макітра з варениками, глечики з молоком та узваром.

ХІД УРОКУ

І.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО РОБОТИ.

Пролунав дзвінок

І знову він збирає на урок.

Зустріч розпочати нам  пора

У майстерні гончара.

Привітаймо гостей щиро,

Хай вам множиться добро.

Хай здоров’я додається,

А лихе нехай минеться.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Вчитель: Сьогодні наш урок присвятимо глині та  попробуємо з вами стати гончарями. На уроці ми будемо виготовляти посуд з глини.

Мозкова атака.

• А хто такі гончарі?
• В яке одне поняття ми можемо об’єднати слова : миска, горнятко, макітра, кухлик, глечик ?  (посуд)
• Що ви знаєте про глину?

Очікування результатів

Вчитель: А тепер зосередьтеся і давайте одягнемо наше дерево очікування в листочки на які ви написали  свої очікування від уроку. ( Діти висловлюють свої  очікування від уроку).

Проектуємо урок

Вчитель: Так, як ви в своїх очікуваннях вказали, що ж ви хочете сьогодні навчитися і дізнатися на уроці , то ж давайте його спроектуємо та виділимо головні  напрямки роботи.

1. Знайомство з професією гончарів та зразками глиняного посуду;

2. Ліплення посуду з глини;

3. Народна скарбниця про гончарів та глину.

ІІІ. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ.

Вчитель: (Коротко інформує дітей про глину, як головний матеріал, що використовувався і використовується для виготовлення посуду, про гончарів, що виготовляли глиняний посуд) 

Тепер, коли вже до уроку ми з вами налаштовані – можна і розпочинати працювати.

(Чути стукіт в двері)

Вчитель:

Хто ж це завітав до нас?

На уроці присутній увесь клас.

Що ж, упустимо гостя й цього.

Погукаймо ж хутчіше його.

Учні :

Хто ж там стукає в двері до нас?

Завітай же скоріше в наш клас.

Якщо вчитися хочеш – будь ласка – учись!

А трудитися хочеш – трудись.

А коли щось цікаве ти знаєш –

З нами в класі отут поділись.

 ( До класу заходять члени гуртка декоративно-вжиткового мистецтва. В руках у них кошики з глиняним посудом)

1 учениця:

Здрастуйте, діти!

Здрастуйте, гості!

Ми, члени гуртка декоративно-вжиткового мистецтва. Багато ми чого навчилися на заняттях гуртка. Особливо любимо працювати з глиною. Довідалися ми,  що ви сьогодні будете працювати з глиною і вирішили принести вам показати  посуд, яким користувалися  на Україні в минулому, та і користуються сьогодні.

2 учениця:

Чувала оце від людей я не раз,

Що глиною бавиться ваш клас.

То ж ми і прийшли вам сюди показати,

Що з глини робили колись, малята.

Ось глечики ці для узвару були,

А в цих – молочко всі пили.

В горнятках варили кулеші смачні,

На поле в горнятках їсти несли,

 В полив’яній мисці смачний був обід –

І з неї живився наш цілий рід.

Багато чого вам розкажуть, малята,

Глечики з глини, миски та горнята.

 Вчитель:  Спасибі, дівчатка, що завітали до нас і показали дітям гончарні вироби. Залишайтеся в нас на уроці та приєднайтеся до нашої роботи.

А хто з вас скаже,  де колись готували їжу? (В печі).

Так, колись піч в селянській хатині і обігрівала, і годувала.

 Всі страви господиня варила в глиняному посуді вранці на цілий день. Завдяки властивостям глини їжа в горнятах довго зберігалася теплою. Їли люди з глиняних мисочок, пили з глиняних кухликів.

• А як ці всі предмети називаються одним словом?  (Посуд)
• Люди якої професії виробляють посуд з глини?  (Гончарі)
• А які головні вимоги до посуду?  (Щоб був зручним в користуванні.)
• Порівняйте цей посуд, що стоїть на столі  і зробіть висновок про їхній зовнішній вигляд. З якого посуду краще їсти, яким користуватися і чому? (Краще користуватися зручним і красивим посудом)
• Подивіться уважно на горнятка. Якими вони повинні  бути? На який вони схожий посуд? (На чавунні казани)
• Яка форма глечиків? Для чого вони використовуються? ( Діти аналізують глечики і називають їхнє призначення)
• Яка форма мисочок? Чому миски вгорі розширені? Які в них стінки?

Зараз ми з вами спробуємо стати гончарями та виготовити з цілого шматка мисочки .

Приготуємо глину. Беріть в руки шматок глини та добре виминайте. Скачайте в м’ячик.

Поки готуємо глину – відгадайте загадку.

З землі робився,

На кружалі вертівся,

На огні пікся.

На базарі бував.

Людей годував,

Як упав, той пропав.

Ніхто не ховав.

             (Глиняний горщик)

А тепер покладіть глиняну кульку  на дощечку. Підготуємо пальчики до роботи.

(Наспівуючи)

В середині мисочки великий пальчик ліпить

Ось та, ось так великий пальчик ліпить.

Знизу всі  чотири братці так працюють вправно

Ось так, ось так поліпили славно

Глина наша відпочила – можна і попрацювати. Та спочатку виробимо

правила безпечної роботи на уроці.

1. Не розмахувати стеками, щоб не нанести травми сусіду по парті.
2. Не кидатися глиною.
3. Не крутитися і трясти партою, щоб не розлити воду на одяг,
4. Працюємо в фартушках.
5. Рукава одягу закачуємо, щоб не забруднити.   

Яка послідовність виконання роботи? Висловіть свої думки.

(Діти разом з учителем виробляють послідовність виконання роботи)

А тепер, мої маленькі  гончарики, працюємо над нашими гончарними виробами. Допомагають сьогодні вам мої помічниці-гуртківці  Оленка та Оля.

 ( Учні починають працювати. В процесі роботи вчитель спілкується з дітьми)

Вчитель:  Готові вироби загладжуємо мокрими мочалочками. Хто справиться з цією роботою –  виготовляє посуд за власним бажанням.

Хочу вам сказати, що гончарі в минулому були дуже шановані люди. Вони відзначалися з проміж інших своїх односельців своєю мудрістю та говірливістю. Завжди знаходили і слівце та і пісню. В них були золоті руки та великий розум. Від них ми сьогодні маємо безліч прислів’їв, приказок, що вчать нас мудрості життя.

Ось що сказав наш народ про гончарів:

• Гончара глина годує.
• Гончар глиною живе.
• Горшки не святі ліплять.

Вам було задано завдання  підготовити до уроку прислів’я та приказки про гончарів, гончарні вироби та глину.

(Учні по черзі називають прислів’я та приказки, що підготували до уроку, при цьому коротко пояснюють його  зміст)

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ГОРЩИК ТА ГОРНЕЦЬ

1. Аж поки горщика не припече, аж поки з нього не потече.
2. Був би горщик та було б горщику, а покришка знайдеться
3. Дорікав горщик чавунцеві, що він чорний, а сам у сажі.
4. Горщик котлу не товариш.
5. Дірявого горщика не наллєш.
6. І горщик з горщиком стрічається, як страва вариться.
7. Нема ні в мішку, ні в горшку.
8. Порожній горнець дренчить, а повний мовчить.
9. У збитому горшку доброго борщу не звариш.
10. І на дірявий горнець найдеться покупець.
11. До часу горнець воду носить.
12. Щербатого горшка ніколи не наповниш.
13. Що з горшка вибіжи – того не позбираєш.

ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО МИСКУ

1. До миски треба й ложки.
2. Миска міри не знає меж – скільки лий, то все з’їдає.
3. Хоч не багато, так га тарілочці.
4. Як не наївся з миски, то не налижешся з полумиска.
5. Хоч миску з пирогами, хоч дідька з рогами.

Вчитель:  Не тільки в буденному житті , а й на святах не обходилися люди без глиняного посуду.

Під час веснянок дівчата варили в глиняному горщику пшоняну кашу, прив’язували до кілочка і закопували приспівуючи:                                                 

(Дві дівчинки імпровізують обряд закопування горщика з кашею)

І учениця

Закопали горщик каші,

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу на вулицю

Парубки ходили.

2 учениця

Дівки чарівниці

Закопали горщик каші

Посеред вулиці.

Закопали горщик каші,

Ще й ракові клешні,

Щоб ходили парубки

Далекі й тутешні.

 ІУ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Вчитель:  Добігає до кінця урок. Чи виправдалися ваші очікування ? (Діти порівнюють свої очікування з результатами уроку.)

А тепер давайте виставимо всі ваші вироби та оцінимо роботу.

• З якою професією ми сьогодні познайомилися?
• Який посуд можна виготовити з глини?
• А щоб вироби були міцними та красивими, що з ними потрібно зробити?

(Висушити, випалити, розфарбувати)

Ми це і зробимо.

А зараз скажіть, що ви взяли з уроку і чого він вас навчив.

                                                                      Вправа “ Чоловічок”

- Що з уроку взяли для розуму -;

- Що з уроку взяли для душі -;

- Що з уроку взяли для практики_.

 

Подякуймо, друзі, уроку.

                                Багато чого він нас научив.

(Діти та гості частуються варениками, узваром та молоком)

 

 

 

 

ДИВОВИЖНІ БАРАНЦІ, КОНИКИ І ПТАХИ

3 клас

Зінтегрований  урок

образотворче мистецтво, українське читання, Я і Україна , трудове навчання

Мета: познайомити учнів з глиняними іграшками як одним із видів народного мистецтва; поглиблювати знання дітей про пластичну виразну форму; вчити передавати форму іграшки і пропорції натури; розвивати зорово-рухову координацію; виховувати любов і повагу до народного мистецтва, традицій,  усної народної творчості, історичного минулого та історії нашого народу; формувати естетичні смаки, працелюбство, дружелюбність між товаришами та взаємодопомогу, відтворювати  бачене  та фантазувати при  допомозі кулінарного мистецтва. 

Обладнання: зразки іграшок з глини: баранці, козлики, коники, півники, ляльки ; глина, стеки, дощечки, вода, тканина для рук.

ХІД УРОКУ

І.     ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО РОБОТИ.

Двері тихо зачинили –

В клас лиш казку запустили.

Тож урок розпочинаймо

І гостей скоріш вітаймо.

Голівки схилімо у вітанні

Та найкращім побажанні,

Щоб навчилися ми всі

Ліпити з глини іграшки.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ, ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА ОЧІКУВАНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Вчитель:  Сьогодні у нас знову урок незвичайний. Адже ми знову  з вами будемо працювати в майстерні  гончарів-умільців. А  що виготовляти будемо – підкажуть вам розгадки  кросворда.

1				І
				2   Г
	3			Р
			4	А
		5		Ш
					6 К
		7		И

Уважно прочитайте, що написано в кросворді по вертикалі. А чи є у вас іграшки? З якого матеріалу вони зроблені? Саме з горизонтальних завдань  кросворду нам необхідно вибрати іграшки, що виготовлялися і виготовляються з глини які сьогодні будемо ліпити.

Приготуйтесь до уроку -

Слухайте уважно.

Ви завдання розгадайте

І хутчіш відповідайте.

1.    В що вам сипле, малюки,

      Мама борщик? ( В тарілки)

2.

Що то за посудина пузата?

Ну, звичайно, це... (горнята)

3.          

Б’ють лобами на ріці

Круторогі ... (баранці).

4.          

В ній і маку натремо,

Коржа замішаємо,

Вареничків поїмо -

За що її й хвалимо. ( Макітра)

5.

І  водичку, і узвар,

молочко гарненьке

і киселик наливаю

в ... (чашечку) гарненьку.

6.

Чотириногий та гривастий

побіг у поле пастись.

І-га, і-га, і-га! – радіє він,

Радію й я!  (Коник)

7.

Хто це крик здійняв в дворі:

Кукурікає,  гелгоче,

Кахкає і сокорить,

Цвірінчить і скрекотить?

За цим усім спостерігає киця.

Та це ж відомо : розкричалась ...(птиця)

Мозкова атака.

• На які дві групи поділите відгадки? ( Посуд та іграшки)
• Як називаються майстри, що працюють з глиною?
• Що виготовляють гончарі з глини ?
• Назвіть найпопулярніші іграшки з глини?
• А які найчастіше теми використовують майстри  в глиняних іграшках?
• Як ви вважаєте, чому найдавніші іграшки, що знаходили в древніх похованнях були глиняні іграшки?

Очікування результатів

Вчитель:  Перед початком уроку хочу я від вас почути, що очікуєте від уроку. У мене на столі стоїть горня. Наповніть його своїми очікуваннями

 ( Діти висловлюють свої  очікування від уроку  та опускають листочки у вигляді іграшок  з міркуваннями  в горнятко)

Проектуємо урок

Вчитель:. Як і кожна робота потребує свого проекту, так і ми спроектуємо наш урок.

1. Дізнаємося про глиняні іграшки.
2. Зліпимо іграшки  з глини та виготовимо іграшкові тістечка.
3. Прочитаємо, розкажемо, програємо про зображення птахів, коників і баранців у літературі та усній народній творчості.

ІІІ. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ.

Вчитель: Ви вже всі знаєте, що іграшки є дерев’яні, пластмасові, гумові, металеві, з тканини, паралону, і т.п. народні іграшки найчастіше виготовляють з дерева і глини.

Глиняні іграшки – особливий вид мистецтва. Вони не завжди  були іграшками. Частіше всього  іграшка була прикрасою для домівок заможних людей. Такі іграшки – мала побутова скульптура круглої форми. В таких скульптурках поєднується мистецтво пластики та живопису. Завдячуючи такому поєднанню такі іграшкові предмети яскраві, оригінальні, образні.

Довідкове бюро

Найдревніші іграшки були знайдені археологами серед предметів другого тисячоліття до нової ери. В слов’янських поховальнях YI-YIIIст. н.е. були знайдені  фігурки коників і брязкалок. Іграшки робили майстри гончарної справи майже всюди, адже вона була як супутнім додатком використання глини  такі для задоволення малечі. Цікаво, що переважно іграшки робили жінки-гончарі та їх діти.

Вчитель: Для продуктивної роботи на уроці давайте ми поділимо клас на групи за видом трудової діяльності та проведемо конкурс серед груп на кращу іграшку т а підготовлений словесний  матеріал

І група -  баранці;

ІІ група – коники;

ІІІ група – птицю;

Та  від кожної групи по одному учневі будуть виготовить  коники, баранці, пташки з тіста.

Перед роботою повторимо

правила безпечної роботи на уроці.

  1.Не розмахувати стеками, щоб не нанести травми сусіду по парті.

2. Не кидатися глиною.
3. Не крутитися і трясти партою, щоб не розлити воду на одяг,
4. Працюємо в фартушках.
5. Рукава одягу закачуємо, щоб не забруднити. 
6. При роботі з ножем працюємо обережно, щоб не поранитися. Не розмахуємо ним.

 Вчитель:

Приготувалися до роботи та підготуємо нашу глину.

Щоб зліпити гарну з глини

Чи то пташку, чи тварину,

 глину слід підготувати:

В першу чергу розім’яти,

Між долонями скачати

І ліпити розпочати.

А тепер гарненько, діти,

Поміркуємо хвилину

Всі нам тим,  як нам ліпити

зараз іграшки із глини.

Яка послідовність виконання роботи? Висловіть свої думки.

(Діти разом з учителем виробляють послідовність виконання роботи)

Інструкції щодо послідовності роботи над іграшками

Птахи

1. Зліпити  овал, одну  більшу кульку, і дві менші.
2. З овалу витягнути дзьоб і хвіст.
3. Стекою обвести та обробити курила, дзьоб.
4. З меншої кульки виліпити підставку та прикріпити птаха.
5. Гострою частиною стеки зробити очі.
6. Зробити з іншої малої кульки підставку та розмістити на неї пташку.

 

 

Коники

І прийом

1. З шматка глини зліпити овал з виступом у верхній частині.
2. Витягнути цю частинку з нахилом  вперед.
3. Закруглені кінці трохи витягнути та розрізати на рівні дві частини та витягнути вниз.
4. Відтягнути хвіст.
5. З верхньої частини виступу  сформувати шию коня з відповідним нахилом голови.
6. Обробляють ноги, голову, хвіст за допомогою рук і стеків.

В такій же послідовності  працюємо над виготовленням баранців, додаючи  закручені роги.

ІІ прийом.

1. Розділити глину на три частини:

Перша  частина (найбільша) – тулуб;

Друга частина ( в три рази менша) для голови і шиї;

Третя частина (найменша) – для хвоста.

 

Вчитель: Тепер, коли все готове – приступаємо до роботи. Маючи перед собою інструкцію, кожна група приступає до роботи. Не забувайте головне правило роботи в групі:

„ Зробив сам – допоможи другу”.

А щоб з нашого уроку ви винесли якнайбільше  - працюючи руками, поведемо з вами мову про  використання символів птахів, баранців, коників у народних традиціях нашого народу, в літературній та усній народній творчості нашого народу.

 Вам було задано заздалегідь відшукати літературні та народознавчі матеріали про коників, баранців, птахів, та оформити маленькі книжечки з даним матеріалом.

Я буду підходити до кожної групи, щоб поправити роботу чи допомогти  в пропорційному чи декоративному вирішенні. Ця ж група і буде презентувати  своєрідну збірку.

Презентація робіт

( Література, усна народна творчість, громадянська освіта)

І група

Коник

Довідкове бюро

У минулому в Україні у тісто додавали сир і ліпили різні іграшки — цапів, баранів, коників, оленів. У дні поминання померлих родичів їх стави­ли на могили, роздавали за душі померлих.

П о в і р'я

Кінь приснився — чумак зажурився (на хворобу).

        Якщо кінь виїжджає з двору і спотикається — буде невдача.

Їхати верхи на коні –щастя.

Прикмети

Коні качаються на спині — буде дощ.

 Кінь хропе — на негоду, фиркає — на тепло, трясе   .головою — на дощ.

Мудрослів'я

Кінь на чотирьох, і той спотикається.

Гляди коня вівсом, а не батогом.

Не в тім сила, що кобила сива, а як вона везе.

Силуваним конем не наїздишся.

Лічилка

Стоять коні на припоні.

Перший мій, другий – твій,

                           Третього лови мерщій.

Їхав дядько Помазан з гарбузами на базар.

Покотилися з гори за коником гарбузи.

Помазане, не журись, Помазан, іди жмурись.

Колядки, щедрівки

Ой під вербою,  під похильною,

Приспів:

Ой дай Боже!

Ой та Василько коника пасе,

Коника пасе, в дудочку грає, пісень співає.

Забавлянка

Дитину садовлять дорослому на ногу, гойдають і співають:

Гой-да, гойда-да.

Добра в коника хода,

Підошви шовкові,

Золоті підкови.

***

Гойдаша, гойдаша,

де кобила, там лоша,

Там погане порося.

У полі пасеться, додому трясеться.

                                Кобила у лісі, а лоша у стрісі. Но! Но!

             (Підкидають дитя на нозі, тримаючи за ручки).

П і с н я - г р а

Їде, їде, пан, пан на конику сам, сам.

 А за паном  хлоп, хлоп, на конику гоп, гоп. 

(Співа­ють, імітуючи рухами).

Співаночка

Сидить Ваня на конику й  грає на сопілці:

Нема в світі кращих хлопців, як  в Мокрій Калигірці.

Купальська

Пасеться   коник   під   гречкою, 

 за   ним   Федорко з уздечкою.

Почекай, коню, загнуздаю та поїдемо до Дунаю.

Гра  «У  коника»

В руках у дітей палиці з мітками для розпізнавання, всі гукають:

— Іван-Побиван босий, невзутий, чим ти коні попутав?

Дзвін, брязь!

Підкидають палиці, чия зверху, той забирає всі, інші кажуть:

- Дзінь! Брязь! Вийшов перший славний князь.

Діти по черзі звертаються, щоб забрати коня:

• Віддай мого коня!
• А де твій кінь?
• А в твоєму табуні.

— А який він?   (Називають масть, не повторюючи.
Хто повторив — виходить з гри).

Вчитель:  Перша група презентувала свою літературно-народознавчу сторінку .  Чи сподобався вам матеріал?  (Коротко аналізує помилки при ліпленні та показує як їх виправить.) Тепер свою роботу презентує друга група. Будьмо уважні.

ІІ група

Птахи

Довідкове бюро

(22 березня, на свято Сорока Святих) за  народним звичаєм на це свято пек­ли обрядове печиво — 40 фігурок у вигляді птахів, їх називали "жайворонками", "голубами". Рано-вранці частину печива підвішували на фруктових деревах, а решту тримали до обіду та  розносили по хатах і роздавали дітям, щоб гуси неслися, щоб яйця не псувалися і щоб гусенята плодилися. У деяких селах Поділля, Полтавської області таке скульптурне пе­чиво робили для себе і на продаж. Іноді на ньому навіть ворожили. В пташок запікали перстень, мо­нету, дерев'яну трісочку і дізнавалися, яка кому ви­паде в майбутньому доля

Мудрослів'я

Пташка красна своїм пір'ям, а людина — знанням.

Де багато пташок, там мало комашок

Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.

Як багато птиць, не буде гусениць.

Загадки

Двічі родиться, а раз умирає. (Пташка).

Без сокири і без рук, а дім будує. (Пташка).

Прикмети

Взимку птахи сідають на сніг і кричать — буде хуртовина.

Перед грозою птахи починають галасувати, низько літають над водою і навіть черпають її дзьобами.

Птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев — літо буде холодним.

П о в і р'я

Сняться птахи – розлука.

Птахи – то люди.

Птахи співають – до цікавості.

Голуби – удача.

Горобця ловити  - початок знайомства.

Ластівки сняться –  чекай звістку.

Приснилися крила птаха – благополуччя.

Гуси – прибуток, продавати гуси – втрата, смажити гусей – чекайте гостей.

Лебідь пливе – розлука.

Сорока – брехня.

Скоромовка

Птахи прилетіли просо поїли.

Пилип сіяв просо, просо поспіло.

Птахи прилетіли , просо поїли.

Потішки

Пташка маленька!

Де твоя ненька?

На маківку сідала,

дрібен мачок дзьобала.

 Дзьоб, дзьоб, дзьобанець!

Ходи, пташко, у танець.

Цок, цок, цоки-цок, цоки-цок, цок, цок, цок,

Колискова

Люляй, люляй, мій синочку

Справлю тобі колисочку,

Справлю тобі колисочку

Та й повішу на дубочки.

Сонце зійде обігріє

Листок впаде та й накриє.

Будуть пташки прилітати та будуть співати

Дитиночку малесеньку будуть присипляти.

Сонце зійде - обігріє,

Роса впаде - та скупає.

Будуть пташечки прилітати й будуть співати,

Синочка маленького будуть присипляти.

             ***

Ой ну, люлі, люлі, прилетіли гулі.

 Сіли на воротях в червоних чоботях.

Стали думать і гадать, чим дитину дарувать.

Чи сонками, чи дрімками, чи красними ягідками.

• Подаруймо сонки-дрімки, 

сонки-дрімки в коли­соньку,

 А ростоньки у костоньки, добрий розум в головоньку.

***

Спи, моя пташечко, донечко мила.

Темний серпанок вже ніч опустила.

Спи, доню люба, стули оченята.

Сплять вже давно у гнізді пташенята.

Мило й спокійно нехай тобі спиться,

Зайчик пухнастий у ніч цю присниться.

 Весняні  заклички

Пташка сивенька, пташка маленька,

Високо літала, у Бога питала:

 Віддай, Боже, ключі золотії,

                           Зимоньку замкнути, літо одімкнути

Веснянка

Щебетала пташечка під віконечком,

Дожидались пташечка весни з сонечком.

Прилинь, прилинь, чаронько, весно  красная,

Як легенька хмаронька в небі ясная.

Щебетала пташечка, билась крильцями,

Колихала пташечка тихо гільцями.

Півник та курочка

Прикмети

Якщо блискавка блискає і півень кукурікає — на дощ.

Кури общипують пір'я перед дощем.

Кури вранці на тин сідають — буде дощ.

Кури линяють на початку осені — зима буде ранньою.

П о в і р' я

Курка приснилася – чекай гостей, багато курей – одержиш гроші.

Приснився півень – зрада., звістка.

Мудрослів'я

І півень на своєму смітті гордий.

— Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!

Скоромовка

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню:

Ти не вмієш так, як я. Так, як ти, не вмію я.

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток коло квіток

Загадка

Сторожем не служить, а всіх рано будить.  (Півень)

Курка бачила вві сні: За неї билися ... (півні).

Має гребінець, та не може чесатися. (Півень).

Хто співає на паркані у червоному жупані? (Півень).

Забавлянка

Печу, печу хлібчик, діткам на обідчик,

Беру, беру папку, кладу на лопатку.

Меншому — менший, більшому — більший.

Шусть у піч! Шусть у піч!

Колядка

Сидить півень на криниці

Спустив крила ще й очиці.

Сюди мах, туди мах,

А у вас тут млинець пах

Нісенітниці

Курочка бичка привела,

І на тому яєць нанесла.

Безрукий ті яйця забрав,

Голому за пазуху заховав.

Безногий з гори збігав,

Німий “Караул” кричав.

Мені груш на бур’ян!

А тобі яблук на травень!

Два півники

Українська народна пісня

Два півники, два півники горох молотили.

Дві курочки - чубарочки до млина носили.

Цап меле, цап меле, коза насипає,

А маленьке козенятко на скрипочці грає.

Танцюй, танцюй, козуленько,

Ніжками туп-туп,

Татусенько з мамусею принесуть нам круп, круп.

А вовчок-сірячок з лісу виглядає

Та на біле козенятко скоса поглядає.

П і с н я - г р а

(Діти водять хоровод. У центр кола виходять учні в масках і рухами імітують те, про що співається в пісні).

Два півники, два півники горох молотили.

Дві курочки-чубарочки до млина носили.

А горобчик, як молодчик, на скрипочці грає.

Горобичка, гарна птичка, хатку замітає.

А сорока-білобока пішла танцювати,

А лисичка-ремесличка пішла переймати.

А сова із дупла та очима луп-луп:

—Коли б мені не діточки, я пішла би туп-туп!
А лисичка так танцює, хвостом замітає,

А ведмідь, старий дід, на дудочку грає.

ІІІ група

Баранці, вівці, кози

Довідкове бюро

         При приготуванні хліба  та печива жінки часто своїм дітям виробляли з решти тіста маленьких баранчиків, закручуючи їм добре ріжки, або просто крутили баранці та обмазували медом.  Пошановуючи  вівцю особливо на Святу вечерю і  першу ложку куті батько підкидав до стелі, -„Щоб  так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі  до стелі!” та печиво клали до святвечері дітям, яку відносили до хрещених.

Без керамічного баранця не  обходилося жодне весілля. Вважалося в народі, що він приносить щастя молодому подружжю.

П о в і р'я

* Сняться вівці – на багатство.

* Доїш козу – гроші будуть від когось.

* Цап привидиться вві сні – погано буде.

          Не кури, хлопче, люльку.

Вірш-безкінечник

Був собі баран та вівця,

Накосили вони стіжок сінця.

А я знову почну з кінця:

Був собі баран та вівця...

(І так далі, поки не надоїсть.)

Щедрівочка

Щедрик. щедрик, щедрівочка.,

Прилетіла ластівочка,

Стала вона щебетати,

Господарі викликати:,

Вийди, вийди господарю,

Подивися на кошару,

Там овечки покотились,

А ягнички породились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей,

Хоч не гроші, то полова –

В тебе жінка чорноброва”

Щедрик, щедрик, щедрівочка.,

Прилетіла ластівочка.

КІШКА І КІЗКА

Чому кізка кішку б’є,

Подоїти не дає

Перше, ніж доїти сісти,

Треба кізці  дати їсти.

Доки кізка їжу їла,

Кішка кізку подоїла.

Добре кізці з кішкою,

Добре й кішці з кізкою.

Вчитель: Багато матеріалу підготували ви до уроку. А що вам найбільше запам’яталося?   Які запам’ятали мудрослів’я, загадки, скоромовки? Зображаючи словесно коників, птахів, баранців, кізок який настрій передають автори та що вчать ? Оцінімо роботу свою та  друзів.

 ІУ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Вчитель:  Добігає до кінця урок. Чи виправдалися ваші очікування ? (Діти порівнюють свої очікування з результатами уроку.)

А тепер давайте виставимо всі ваші вироби та оцінимо роботу.

• Які роботи найбільше сподобалися ?
• Що запам’яталося найбільше?
• А зараз наша четверта група, яку представляють учні всіх трьох груп покажуть нам свої вироби  з тіста та почастують нас.

 

А зараз скажіть, що ви взяли з уроку і чого він вас навчив.

Вправа “ Чоловічок”

- Що з уроку взяли для розуму -;

- Що з уроку взяли для душі -;

- Що з уроку взяли для практики-_.

 

Прийом 1,2,3

- А які три речі ви винесете з уроку для себе?

- А які дві речі ви винесете з уроку для родини?

- А від якої однієї  речі ви відмовитеся назавжди?

 

 

РОЗПИС ГЛИНЯНИХ ІГРАШОК

3 клас

Мета: ознайомити учнів із технологією розпису народних іграшок, як одним із напрямів декоративно-прикладного мистецтва. Ознайомити учнів з історією та характерними особливостями косівської та опішнянської кераміки.

Застосовувати набуті знання про перероблення реальних форм і кольору в декоративні. Навчити складати ескіз май­бутнього візерунка у вигляді замальовки.

Розвивати відчуття ритму, гармонії, краси, пропор­ційності; уяву, фантазію; пізнавальний інтерес учнів.

Виховувати повагу до праці народних майстрів та традицій нашої країни.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:  зразки народних іграшок, ілюстрації іграшок та зразки елементів розпису; учнівські роботи.

Матеріали: гуаш, пензлі, вода , палітра, стеки, тканина .

Техніка: розпис.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Вчитель: Доброго  дня, моя люба родина!

Діти:      Доброго дня, вам, учителько!

               Доброго дня, Україна!

ІІ. Мотивація.

Психологічне налаштування на урок.

Приповідочка.

Кожен день урок мені приносить в школі радість. Я налаштував себе на сприйняття прекрасного, на успіх. Я вірю, що сьогодні в мене все на уроці вийде добре. Я собі і всім учням і людям зичу добра!

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

І  „Мозкова атака”.

На вчительському столі і на ваших робочих місцях стоять іграшки з глини. Порівняйте іграшки народних умільців і ваші  і назвіть відмінності у виробах.

Чому  майстри прийшли до висновку, що розписані іграшки користуватимуться попитом та  матимуть успіх не тільки в малечі, а й серед дорослих.

Якими візерунками прикрашаються іграшки?

2. Проблемна ситуація

Кожен урок в школі вас щось навчає. Ви вчитеся  не тільки по підручниках та переймаєте знання від учителя, а й на власних помилках . Якою була б помилка, якби ми залишили ваші іграшки в  такому стані, в якому вони зараз? І що для цього потрібно зробити?

 Чи можна взяти на урок з собою прислів’я:

• Не спіши язиком,  спіши ділом.

Яке б ви хотіли взяти з собою на урок слово, що буде допомагати вам вирішувати  для вас проблемні питання? Подивіться на дошку, зберіться групами, які працювали на попередньому уроці  по виготовленні  коників, птахів, баранців та колегіально вирішіть.

Слова на  дошці: підказка, поразка, списування ,  допомога, мовчання.

Діти визначають слово допомога

Отже, коли в вас виникає якась проблема – при слові  допомога я вам прийду на допомогу і допоможу вирішити ваші проблеми.

3. Асоціативний кущ.

Подумайте та скажіть, який ви вид допомоги хотіли б отримати на уроці та зв’яжіть зі словом допомога  

 

У виборі малюнку                                    У розміщенні малюнка

 

  У виборі фарби                допомога                У техніці виконання 

 

Оформленні малюнку

 

 

 

ІУ. Повідомлення теми та мети уроку.

 Сьогодні на уроці ми з вами будемо художниками-декораторами та зробимо власні вироби привабливими і красивими. Ознайомимося з художнім розписом Опішні та Косова – осередку найдревніших і найславетніших гончарів.

Передбачення

 Як ви вважаєте, змінять вигляд ваші іграшки, якщо ви їх розмалюєте?

(Діти висловлюють свої думки)

У. Робота над матеріалом уроку.

1. Повідомлення вчителя.

Ми з вами вже звикли, що  нас оточують зі смаком виготовлені предмети побуту та першої необхідності. Маємо  з вами досить красивий і пристойний одяг, оздоблений та прикрашений. Вони мають не тільки практичне, а й естетичне значення. Художньо виконанні і оздоблені предмети називаються предметами декоративно-ужиткового мистецтва.

Словничок:

Декор – французьке- прикрашати, прикладне –прикладати до предметів, виробів.

Мистецтво декорування виробів багатогранне. Здавна наш народ славився гончарами, різьбярами, ткачами, вишивальницями, килимарницями. Вироби кожного майстра відрізняються технікою виконання, формою, розмірами, прийомами розпису, гамою кольорів.

Найпоширеніші центри  гончарства  на території України, які утворювались протягом багатьох віків: Опішня на Полтавщині, Ічня на Чернігівщині, с.Дибинці та Васильків на Київщині, Баранівка на Житомирщині, Сокаль на Львівщині, і, нарешті, Косів на Івано-Франківщині.

Відоме на  Гуцульщині  містечку Косів  творчістю народного майстра Олекси Бахметюка (1820—1882)  син бідних гончарів. Його батько, Петро Бахметюк, виготовляв неполив’яний посуд, а син допомагав і вчився. О.Бахметюк виготовляв традиційний святковий посуд і кахлі , що був оздоблений  оригінальним тематичним розписом побіленого черепка з наступною домальовкою коричневим, зеленим і жовтим підполив'яними барвниками. На мисках, глечиках, дзбанках, ках­лях він зображав орачів і пастухів, сол­датів і панів, музикантів і шинкарів, мельників, ткачів, гончарів. В орнаментах О.Бахметюк часто вдавався до пишних багатопелюсткових квіток  в  зигзаго­подібному ореолі, тюльпанах, трикутному листі, гронах винограду, пташок на гілках, коней, кіз, оленів.

Його вироби набули широкої популярності, швидко розходилися далеко від Гуцульського краю. Він приймав участь у багатьох виставках. Ще за життя визнали "геніальним майстром гончарства".

В середині XIX ст. виникла і розви­нулася школа косівської кераміки завдяки праці О.Бах­метюка, пізніше — родини Баранюків, а також Гната Кощука, Михайла Білецького та ін. Традиції передава­лись від покоління до покоління аж до наших днів.

Сьогодні Косів є найвизначнішим центром гон­чарства в Україні. Тут діють сучасні керамічні цехи, де народні майстри, художники-керамісти виготов­ляють вручну здебільшого декоративний посуд, оз­доблений, як і колись, переважно квітковими моти­вами, розписом коричневими, зеленими і жовтими барвниками на білому тлі.

Визначним осередком з ХУІІІ ст. Була під Полтавою Опішня. Майстри-опішняни виготовляли не лише куманці, барильця, а й декоративний посуд скульптурного характеру ( баранці, коники, півні), оздоблені квітковим орнаментом.

(Під час розповіді вчитель демонструє таблиці зі зразками  розписів. )

2. Практична діяльність учнів. Поетапне виконання роботи вчителем і колективно учнями.

Кожна народна іграшка приваблює нас своєю неповторністю та вишуканістю, цікавими візерунками, і що тут тільки не намальовано. Звідки ж майстри беруть підказки для своїх робіт?   (З природи)

Яких рослин ми візьмемо візерунки -  відгадаймо в загадках.

Загадки

Я не груша і не слива

Але кажуть, що вродлива.

Я стою у срібнім  листі

У червоному намисті.       (Калина)

Стебельце – шершава драбинка,

У середині – червона вуглинка,

Пелюстки блискучі, як  лак,

Це квітує в полі …             (мак)

На просторах поля золотого

Сині зірочки тремтять

Мов шматочки неба голубого,

Виграють, виблискують, горять.   (Волошка)

Стоять на узліссі сестрички:

Золотенькі очки, білі вічки.      (Ромашки)

Цвіте синьо, лист зелений,

квітник прикрашає.

Хоч мороз усе побив -

Його не займає.             (Барвінок)

Маю жовтий вусок,

запашний колосок,

 буде з мене мука

й паляниця мяка.              (Пшениця)

Проте, декорувальники не змальовують квіти та листочки точно такими ж , як вони є, а перероблюють реальні форми і кольори в декоративні. Це називається стилізацією. Художники стилізують рослинні форми для створення різно­манітних візерунків.

От і ви візьміть аркуші паперу та олівці і разом зі мною попробуємо стилізувати рослини в традиційні народні митиви опішнянської чи  косівської кераміки, яку ми протягом уроку мали змогу спостерігати.

Працюємо разом. Я малюю на дошці, а ви — на своїх аркушах виконуєте пробні замальовки.

Використовуйте при оформленні своїх робіт  характерні для народних розписів
бігунців - чергування ліній різної товщи­ни та характеру (рівна, хвиляста, зиг­загоподібна, ламана тощо);  ритмічно по­вторюваних дрібних елементів-мотивів: півкола,  трикутнички, квіточки, листочки та ін.)

Фізкультхвилинка

Руки вгору, руки вниз.

До друга весело всміхнись.

Покружляли, пострибали.

Сіли, встали! Сіли, встали!

Нахилились вліво, вправо.

І закінчили всі вправи.

Порада вчителя:

1. Вибирайте фарби яскраві та соковиті.
2. Якщо накладаєте один шар на інший , зачекайте, доки висохне нижній шар.
3. Для утворення потрібного кольору – використовуйте палітру.

Послідовність виконання роботи.

1. Нанести великі елементи розпису (квіти, бутони)
2. Нанести дрібні елементи розпису (стебельця, листочки, цяточки, кружечки, хрестики і т.п.)
3. Деталізація  розпису, виправлення помилок
4. В кінці роботи обережно витерти зайві лінії м'якою гумкою.

4. Повторення правил безпечної роботи на уроці.
5. Самостійна робота учнів.

Під час самостійної роботи учнів учитель здійснює корекцію та надає допомогу  за  обраним словом-помічником.

УІ. Підсумок уроку.

1. Організація виставки робіт
2. Аналіз та оцінювання робіт.

Аналізуючи колективно помилки у декоруванні , з’ясовується причина їх виникнення.

 

 

 

ЛЮДИНА В РУСІ

3 клас

Мета: навчальна:

Розширювати знання дітей про  скульптуру. Вчити ліпити фігуру людини, дотримуючись пропорцій, надаючи їй різних поз. Вчити передавати  рух людини, центр ваги людини

Розвиваюча: Розвивати окомір, спостережливість, фантазію. Розвивати образне мислення, фантазію, окомір.

Виховна: Виховувати повагу до творів майстрів мистецтв, естетичне відношення до оточуючого світу. Виховувати любов до прекрасного, до занять спортом.

Обладнання: глина, пластилін, стеки, дощечки, вода, тканина для рук; фотоматеріали  зразків скульптури.

Хід уроку

І. Організація класу.

Вчитель: Клас готовий до уроку?

Учні : Так!

То ж привітаймо урок, учителя та друзів, та поспонукаємо себе до активної та плідної праці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. „Мозкова атака”.

Ти знаєш, що ти людина?

Доведіть,  що ми з вами люди. Які головні ознаки людини ви виділите?

На які умовні частини можна поділити тіло людини?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

В нашому селі є чарівний куточок – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення „Парк". До цього часу  в центрі  парку  ще  шумлять  могутньою кроною столітні  дуби, що є свідками  історії  села.  Парк завжди  був зоною відпочинку  усього  населення  села,  впродовж його існування  до  сьогодення. На алеях парку стояли скульптури дівчинки, хлопчика з сурмою, хлопчика з рибкою. Проте, час та люди знищили ці скульптури. Ми сьогодні з вами познайомимося зі скульптурою, попробуємо створити мініатюрні скульптурні форми людей, як зразок для оформлення парку.

Ще з  античних (стародавніх) часів за декілька століть до н. е. в Стародавній Греції, а пізніше і в Римі, який її підкорив, існувало мистецтво, в  якому античні майстри створили статуї, які зображували богів. Вони мали зовнішність фізично досконалих людей, з високими душевними якостями. Але час безжально знищив більшість творів античних майстрів. Лише не багато античних статуй дожили до нашого часу. (Вчитель демонструє фотоматеріал із зображенням скульптур Афродіти і Венери Мілоської). Афродіта – богиня краси і кохання у давньогрецькій міфології. Венера – богиня любові і краси у римській міфології. Обидві скульптури виготовлені із мармуру.

ІУ. Робота над новим матеріалом.

1.                    Пояснення вчителя.

Скульптура в усі часи символізувала розквіт держави.. а чи знаєте ви, що таке скульптура?

Скульптура (від латинської sculptura  , від  sculpe  -  висікаю, вирізаю), пластика ( lkastike, plasse – ліплю) – вид образотворчого мистецтва, які мають форму та виконуються з твердих матеріалів.

Скульптура, що відтворює людину – портрет, яка будується в просторі, передає її рух, жести, форму.

Скульптури є круглі та  рельєфні, де відображення розташоване на площині., створюючи його фон.

Частина людської фігури до пояса називається погруддям. Фігура людини на повен зріст – статуетка, статуя.

Скульптура, що відображає тварин  - анімалістична. Майстри, які зображають тварин  називають  анімалістами.

Мистецтво культури на протязі всього часу існування вже виробило свої певні традиції щодо створення скульптур. Проте, найголовніша мета майстрів – своїми творами прикрашати чарівні куточки міст та сіл.

А чи є в нашому селі скульптури? Чим вони відрізняються? Кого зобразили скульптори ? (Людей)

Надзвичайно складна  форма людини. І лише той майстер, який досконало  вивчить та знатиме  пропорції людини матиме  змогу вдало  передавати їх.

Древні єгиптяни поділяли пропорцію людини на 20 частин. Сучасні митці за одиницю виміру беруть висоту голови.

Цікаво знати

Висота голови дорослої людини менша від висоти постаті в 7-8 разів, а підлітка – у 6 разів. Всю постать від плечового пояса до стоп умовно ділять на 3 частини:

1.                    Від плечового пояса до тазобедреного суглоба;
2.                    Від тазобедреного суглоба до колін;
3.                    Від колін до стоп.

Рука людини сягає середини стегна. А лікоть на рівні низу грудної клітини. Ширина плечового поясу дорівнює двом ширинам голови. Зап’ястя руки дорівнює висоті обличчя  (від підборіддя до лобних виступів). Довжина стопи  дорівнює висоті голови. Все це умовний поділ.

При зміні позиції тіла – змінюється і  її постать. В русі  нахиляється вперед голова і тулуб. Один бік тазу, плечового поясу подається вниз і вперед, другий – навпаки, вгору й назад. Зміщується центр ваги.

ІІІ. Послідовне виконання роботи.

1. Робота за таблицею.

- Розгляньте уважно таблицю, де зображено послідовність виконання  фігури людини. Щоб правильно визначити розміри окремих частин тіла відносно зросту людини, треба визначити основні пропорції.

 Визначте вісь, яка відповідає висоті її фігури, довжину ніг, розділивши уявно вісь навпіл. Далі поділіть тулуб на три частини, визначивши висоту голови з шиєю. Верхню частину поділіть на чотири частини: три чверті – висота голови, а одна – висота шиї. Прорисуйте плечі. Намітьте коліна, розділивши довжину ніг навпіл. Визначіть кінці пальців рук і місце ліктьових суглобів. Голову позначте овалом, промалюйте приблизний контур тіла, волосся, очі, ніс, губи. Малюючи одяг, позначте основні складки, які відтінятимуть форми тіла.

Вчитель: Для продуктивної роботи на уроці давайте ми поділимо клас на групи за видом трудової діяльності та проведемо конкурс серед груп на кращу іграшку т а підготовлений словесний  матеріал

І група -  зимові розваги дітей;

ІІ група –казкові герої;

ІІІ група –побутові сцени..

Перед роботою повторимо

правила безпечної роботи на уроці.

  1.Не розмахувати стеками, щоб не нанести травми сусіду по парті.

7.     Не кидатися глиною.
8.     Не крутитися і трясти партою, щоб не розлити воду на одяг,
9.     Працюємо в фартушках.
10. Рукава одягу закачуємо, щоб не забруднити. 
11. При роботі з ножем працюємо обережно, щоб не поранитися. Не розмахуємо ним.

 Вчитель:

Приготувалися до роботи та підготуємо нашу глину (пластилін за бажанням учня) Хочу вас застерегти від помилок, що виникають при формуванні дуже  тонких рук та ніг, що призведе до невдачі. Виріб, щоб міцніше стояв та не падав, не робить надто великим. Обов’язково потрібна якась точка опори, за яку можуть слугувати пеньки, предмети, частини дерева і т.д.

Фізкультхвилинка

Словесне малювання

Подумайте хвильку, опишіть постать людини яку ви будете ліпить  та продемонструйте.

IV. Самостійна робота учнів.

( Під час роботи вчитель допомагає дітям усувати проблеми)

V. Підсумок уроку.

•                      Про що слід пам’ятати, ліплячи  фігуру людини?
•                      З яким багажем  знань ви вийдете з уроку ?

 VІ. Огляд і оцінювання робіт дітей.

                     Виставка робіт.

 

ДИВО-ЗВІРІ

3 клас

Мета: Поглибити знання дітей про скульптуру, декоративно-ужиткове мистецтво – мистецтво кераміки.

Вчити створювати художні образи дивовижних тварин з глини у техніці об’ємної скульптури та прикрашати декоративною оздобою. Розвивати просторову фантазію, творчість, охайність.

Виховувати  духовні та моральні цінності, любов до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

 Обладнання: глина, пластилін, стека, дощечки, репродукція картини Н. Марченка “Народні майстри”, зразки керамічного посуду, зразки скульптурних композицій.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

● Люди якої  професії працюють з глиною? (Гончарі)

 ● До якого виду мистецтва належать фігурки, виготовлені з глини? (Декоративно-вжиткового)

● Як  майстер втілює задуманий образ у свій виріб? (Передає формою виробу та лініями)

* Які різновиди скульптури ви знаєте? (Кругла і рельєфна)

ІІ. Оголошення теми і завдання уроку.

Чи то бачив на яву,

Чи приснилося мені?

Що скакав я на війну

На дивовижному коні.

Голови було аж дві,

Золота розкішна грива,

Ще не бачилось мені

Отакого чудо-дива.

Сунули на мене звірі –

Мабуть покинули казки:

Вони мали чудо-крила,

Та розписані боки.

Дивні звірі крик здійняли –

Сон одразу розігнали.

Ну а я за глину сів –

Їх на пам’ять наліпив.

• Прослухавши таку розповідь, хто скаже, над чим ми будемо сьогодні працювати?  Так, включивши свою фантазію ми будемо створювати художні образи дивовижних звірів.
• Чим же відрізняються справжні тварини від дивовижних?

 ІІІ. Демонстрування виробів майстрів мистецтв.

1. Вступна бесіда.

Вчитель:  Майстри художньої кераміки не просто виготовляли вироби, традиційно передаючи форму тварин, а переосмислюючи, створювали з вигадкою та гумором казкові образи цих тварин. Такі малі скульптури, які ще називали дрібною пластикою, використовували як сувеніри, які потім  поступово зайняли своє місце  у фігурному  керамічному  посуді для напоїв. Різні барильця, куманці  мають  форму баранців, левів, птахів, людей. Виготовляють майстри  маслянки у вигляді квочечок, сільнички у вигляді качечок, бочечки для сипучих продуктів теж прикрашають дивовижними тваринками. Цікаво,  що дрібні деталі слугують декором, гриви, роги, хвости – своєрідними ручками.   Ще з сивої давнини дійшло до нас значення образів бичків, корів, баранців. В народі їх пов’язують з ідеєю плодючості. Без керамічного баранця не  обходилося жодне весілля. Вважалося в народі, що він приносить щастя молодому подружжю.

(Вчитель демонструє вироби та аналізує їх з дітьми)

1. Бесіда за картиною.

• Розгляньте на картину Н. Марченка “Народні майстри”.

● Кого зобразив художник на полотні?

● Які вироби з глини зобразив майстер на картині?

● Чи подобаються вам такі вироби і чому?

● Що ви скажете про майстринь? З чого видно, що гончарна справа їм подобається?

2. Словесне створення художнього образу диво-звіра дітьми

ІУ. Поетапне виконання роботи.

1. Добре вималюй в своїй уяві диво-звіра, якого ти будеш ліпити.

2. Продумай, яку форму ти хочеш надати своєму звірові..

3. Заготов окремо всі деталі. Якщо голова не велика – ліпи разом з шиєю.

4. З’єднайте всі  деталі.

5. Ріжки, хвостик, очі, вушка виліпіть в останню чергу.

6. Коли всі дрібніші деталі будуть готові, приєднайте їх до баранця.

7. Стекою витісніть ніздрі, рот.  Добре примажте місця, де приєднували дрібніші елементи.

8. Прикрасити баранця. Шерсть зробіть  опуклою, за допомогою тонесеньких „ковбасок”  у вигляді кучерів, хвилястої “локшини” і прикрасити ними тваринку міцно, приєднавши їх до тулуба

Фізкультхвилинка

V. Самостійна робота учнів.

 (Під час самостійної роботи вчитель корегує роботу учнів, допомагає виправити помилки  та проходить естафета міркувань

- „А я свого чудо-звіра”...

- Якби мій диво-звір ожив...

VІ. Підсумок уроку.

Поле чудес

1. Давнє ремесло  майстрів України, що давало не лише прикраси, а й  предмети широкого  вжитку.

г

о

н

ч

а

р

с

т

в

о

 

2. Твори мистецтва, які мають об’ємну форму.

с

к

у

л

ь

п

т

у

р

а

 

3. Майстер, що виготовляє  скульптури тварин.

а

н

і

м

а

л

і

с

т

 

4. Декоративний посуд  з зображенням дивовижного звіра.

к

у

м

а

н

е

ц

ь

 

5. Народна іграшка, що приносить сім’ї щастя.

б

а

р

а

н

е

ц

ь

 

 

VI. Огляд учнівських робіт, їх оцінювання.

Виставка кращих робіт “Диво-звірі”.

 

 

ВІДКРИТТЯ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА „КУМАНЕЦЬ”

МЕТА: Вчити відкривати власну справу. Знайомити дітей з основними економічними поняттями.  На конкретних прикладах показати, що власна праця оцінюється та приносить не лише  задоволення , а й прибуток.

Виховувати економічну культуру, діловитість, організованість, вміння  працювати в партне­рстві. Розвивати увагу, мислення, пам^’ять, уяву. Готувати дітей ще з дитинства жити в умовах ринкової економіки.

СЛОВНИК : економіка, банк, кредит, валюта, товар, реклама, бартер, аукціон

ХІД ЗАНЯТТЯ

Закінчилося наше знайомство з чудовою професією гончарів. Та і самі ви стали  на кілька уроків гончарями. Скільки всього ми з вами наліпили товару , що ніде і ставити. А я от що подумала : чому б нам свою працю не запропонувати комусь іншому.

Саме це ми і повчимося сьогодні робити в нашій школі бізнесу. Адже зроблені своїми руками речі, якщо їх не одна, повинні не тільки прикрашати помешкання та бути корисним вам та по господарству , а й  приносини дохід.

Напевне ви вже чули таке слово як економіка.

Хто ж скаже, що таке економіка?

 Вчителька    Коли ми кажемо, що ця людина економна, то що ми розуміємо.

 Учень.   Така людина даремно не витрачає гроші.

Вчителька  Гроші потрібні для того, щоб щось купити, або продати. А хто з вас знає про виникнення грошей,  та скаже, що таке гроші

Учень.   Гроші походять від латинського слова, корінь слова озна­чає „ великий”. З часом слово "гріш" означало найдрібнішу монету. А прийшло це слово разом із значенням монети до нас із-за кордону ХІУ-ХУ ст„ на Русі були по­ширені празькі гроші, в ХІІ-ХУІІ_т.-польські.

Учень Українські гроші з’явилися наприкінці X, на початку XI ст, за князювання Володимира Великого. Це були "золотники" і срібняки" На них був портрет Володимира і тризуб.

Учень.  А перед звичайними грошима були куни. Їх вартість зале­жала від еквівалента шкірок куниць.

Вчителька      А ще для виробництва грошей використовували корисні копа­лини: камінні гроші були на острові  Ян Караолінського архіпелагу . Розмір однієї монетки дорівнював  Зм .  Скляні  гроші існували в словаків.   Раковини каурі  -  народів, які заселяли береги південних  морів. У деяких народів грошовими коштами був скот.

 Вчителька .

 З  чого виготовляються гроші зараз?   /Відповідь/ 

- Чим відрізняється гривна (намисто) від гривня (гроші)? (Відповідь).

- Назвіть вартість ваших грошей    та коротко розкажіть про них. (Відповідь)

 А чи знаєте ви хто такі бізнесмени? Чи не хочете стати  бізнесменами?  Бізнесмен- від англійського слова це людина, яка займається комер­ційними операціями в області виробництва і купівлі-продажу, з метою отримання певного прибутку.

 Що потрібно нам зробити коли треба купити річ, або відкрити власну справу, а грошей на це у вас не вистачає?

Учень. Можна позичити ,тобто взяти в борг з обов'язковим поверненням позиченої суми власнику.

Вчителька Взяти гроші в борг на діловій мові означає "взяти гроші в кре­дит". А що таке кредит?

Учень. Кредит-це позичка грошей чи матеріальних цінностей з умовою по­вернення їх у певний строк.  Із надлишком (оплатою процентів),про­даж товару з відстрочкою.

А тепер, дорогі бізнесмени, скажіть, де ми можемо взяти кредит? Можемо звернутися до послуг банку

(Діти запрошуються в банк)

 БАНК- це установа де здійснюються грошові розрахунки між органі­заціями, людьми, видається зарплата,  проходить обмін валюти. Це установа, без якої не може обійтися жодне підприємство. А як ви думаєте, люди яких професій роблять в банку?

Учень.  Бухгалтер, економіст, касир, оператор, програмісти Вони обслугову­ють комп’ютери, через які проходять всі фінансові операції, є ще інкасатори. Вони привозять в банк гроші з різних підприємств. Керує роботою банку  - управляючий.

Якщо,  дорогі мої бізнесмени, хочете відкрити власну справу, вам без банку не обійтися.

        Отож, сьогодні у нас відкривається : "Мале підприємство – Куманець”.

Кожна організація це колектив людей, яких  виконують спільну роботу. А члени колективу-партнери по роботі повинні завжди пам’ятати головні правила партнерської діяльності для досягнення пев­ного успіху. Якими ж якостями повинні володіти партнери? Вміти домовлятися між собою так, щоб ніхто не образився, поважа­ти людей ,бути наполегливим, старанними, уважними, доводити  почату справу до кінця.

Шановні бізнесмени. Виберіть між собою керівника, головного бух­галтера, економіста. Дорогі бізнесмени .Для того, щоб відкрити в власну справу, організувати підприємство, кооператив, вам потрібно мати гроші. Так, як у вас немає грошей, або мало ви по­винні взяти кредит в банку. Прошу взяти кредит.

( Керівники отримують кредит.)

1.     Що треба зробити партнерам?
2.     Хто повинен брати участь в партнерський справі? (вибір партнерів)
3.     Де вона може бути розв’язана (місце, умови).
4.     Коли треба закінчити справу? (строки, час).
5.     Як зробити партнерську роботу? (способи),

6.     Навіщо розв'язувати колективне партнерське завдання?
   Вчителька. Тепер можна і приступати до діла. Але  для цього вам потрібно приміщення. Вам пропонується з приміщення:

І. Окремий будинок з різними зручностями з дорогою оздобою. Ціна 300 гр.

2.  Приміщення на другому поверсі двоповерхового будинку, естетично оформлене з якісними ремонтом. Ціна 200 гр.

Нагадаю , що ви повинні бути економними. (За вірну відповідь під­приємство одержує кредит 1 млн. грн. Робіть свій вибір, діти. ( Відпові­дають).

Ви можете тепер  виготовляти свій товар ?

Вчителька. До речі ,а що таке товар?

Учень. Все, що купується і продається.

Вчителька, А де можна купити товар?

Учень..    В крамниці, на ринку, на ярмарку, на аукціоні.

Вчителька Який товар пропонує ваша організація на виставку?

Іграшки, миски, горнятка. Кахлі, картини.

 Вчителька. Щоб вигідніше і дорожче продати і більш заохотити покупців що

треба зробити?

Учень. Дати РЕКЛАМУ    товару (оголошення ,плакати, повідомлення по радіо, захід, який має метою створити широку пропаганду чому-небудь, за­охотити покупців)

ПОКАЗУЮТЬ РЕКЛАМУ -ДІАЛОГ

Наша кераміка –найкраща!

1-ша учениця .  Здрастуй, кумасю. Чи ти чула, що відкрилося в нашому селі Мале підприємство „Куманець”

2-га учениця. Це, що всіх кумів збирають туди?

1-ша учениця Та ні. Мої куми тільки там працюють і виробляють найкращий в усій окрузі посуд. Та ще й який?

2-га учениця. А тебе і там вже носило?

1-ша учениця Не носило, а працюю – розписую керамічні вироби. Навіть в Опішню та Косів переймати досвід їздила. То ж вже так стараюся, що такі гарнесенькі і мисочки , і горнятка, і куманці, і іграшки виходять, що ото б кожного взяла б до дому. Та що ж з ними буду робити.?

2-га учениця. Ти так розповідаєш захоплююче, що аж мені закортіло  купити щось для себе гарненьке.

1-ша учениця. А чом би й ні. Наша ж  кераміка найкраща!

 

А тепер, запрошуйте бажаючих на виставку-ярмарок. (Проводиться розпродаж).

Увага, увага!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут горщика можна купити любого,

А дітям свищика не дорогого.

Миски, мисочки і мисята,

Пузаті барила на свято,

Баранчика, козлика, свинку,

Щоб бавить маленьку дитинку.

Мерщій всі на ярмарку поспішайте,

Купуйте, милуйтесь ,танцюйте і грайте.

(Діти згукують бажаючих купувати товар )

• Миски, миски, мисятка, мисочки. Не дорого. Купуйте собі  й чоловіку – будете ситі до віку.
• Горшки, горщики, горнятка ! Налітай, розбирай. За дорого не продам, проте і за так не віддам.
• Барила, барильця! Купуйте, не пошкодуєте. Все в них наллєте і зі смаком поп’єте.
• Глечики, глечики, глечики! Господарочки , налітай! Продам,  вигідно буде вам і нам.

 А в кого товар залишився? Чому? (Дуже дорогі)

Саме такі картини, цінні вироби продаються на аукціоні.

А що таке аукціон?

Довідкове бюро

Словник: АУКЦІОН- це місце де продаються товари з публічного торгу, який запропонував найбільшу ціну,

Вчителька. Сьогодні І ми проведемо черговий аукціон по розпродажу цінних товарів.

 Умови:  Товар   - має право придбати лише той покупець,

який заплатить більшу суму грошей. Отож, починаємо.

АУКЦІОН.

 Для продажу товарів мистецтва

 виставляється лот №1 Робота Г.Максима. Картина „Мальви”. Визначальна ціна (стартова) Ігрн. Ігрн.-раз, Ігрн. -Два. Хто більше ? (3,5,10). 10грн. -раз, 10грн - -два, 10грн. - три . Продано.

Лот № 2 (баранець-свищик); 3 (Котик) , 4 (підсвічник), 5(горнятко)(проводиться аукціон)

Тепер, коли товар проданий, можна підрахувати гроші і зробити вис­новок. Чи зможе Мале підприємство ”Куманець” збільшити доход, вижити в рин­ковій економіці і повернути кредит (Проводяться підсумки).

Вчителька. З давніх давен наш народ славився своєю мудрістю, економним та бере­жливим ставленням до людини праці та наслідків її творчості. Дава­йте проведемо з вами невеличку вікторину,

1.Які ви знаєте прислів’я, де б згадувалися гроші, економність, партнерство.

-Гроші приходять кроком, а втікають галопом.

-Бережи білу монету на чорний день

-Зароблена копійка краще вкраденого карбованця.

 -Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.

 -Працелюбство грошове дерево, бережливість - скатертина самобранка.

2. Яку ринкову операцію описано в українській народній казочці ^„Калиточка"? (Бартерний обмін).
3. За скільки на ярмарку дід купив Козу-дерезу з однойменної казки?
   (за три копи).

4. Який економічний  зміст ховається у скоромовці?

Пилип посіяв просо,

Просо поспіло.

Пташки прилетіли,

Просо поїли,

Пилип плаче.   (Потерпів збитки).

5.Яке правило розумного господарювання порушив Яків?

Якось Якість сіяв мак,

Так-сяк, аби-як.

Виріс ярий Яків мак

Та щось коле, як їжак.

- (Що виросло у Якова?  (Будяки).

      А зараз, як заведено в колах ділових людей, після хорошої праці, та вдалого збуту товару запрошуємо всіх на званий обід в кафе  "Куманець”   Приємного всім смаку та нових успіхів у бізнесі.

В МУЗЕЇ КУЛЬТУРИ ТА ПОБУТУ СЕЛА МОКРА КАЛИГІРКА

 

ГОНЧАРНІ ВИРОБИ

 

Горнята-двійнята, горнята-півторашники, глечики.

 

Макітри, горшки відерники, півторашники

 

Глечики, горнята-борщовики, макітри, барило для вина.

Учнівські роботи з глини