ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ
ГУЛЯЙПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ТЕМИРІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ»
ПІДГОТУВАЛА ВЧИТЕЛЬ БІОЛОГІЇ
ТЕМИРІВСЬКОЇ ЗОШ І – ІІІ СТУПЕНІВ
ГУЛЯЙПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ТИЩЕНКО ОЛЕНА ПЕТРІВНА
2021 РІК
Якщо запастися терпінням і
проявити старання,
то посіяне насіння – знання неодмінно дасть добрі сходи
Інтерактивне навчання– це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Інтерактивних технологій на сьогодні є дуже багато. У зв’язку із реформуванням системи освіти, переосмисленням змісту і завдань навчання перед вчителем постає безліч питань, та головні з них такі:
- Яким чином навчити дитину любити навчатися?
- Як стимулювати її до активного пізнання?
- Як саме створити умови для розвитку і реалізації особистості?
Виникає проблема: як побудувати свій урок, щоб він одночасно забезпечував:
• відповідність вимогам сучасних освітніх технологій;
• забезпечення відповідно до вимог програми наукового рівня подачі навчального матеріалу; і в той же час:
• був цікавим, захоплюючим;
• був ефективним і результативним;
• був зорієнтований на розвиток творчого потенціалу учнів.
Необхідність підтримувати стабільну мотивацію навчання школярів змушує вчителя шукати більш сучасні засоби й методи навчання. Одним із таких засобів є застосування інтерактивних методів навчання. Кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. Інтерактивне навчання біології здійснюється на уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів.
Вважаю, під час переходу до інтерактивних форм навчання в біології змінюється, насамперед, ставлення дітей до предмета, спрацьовує основний закон засвоєння знань: сприйняття – осмислення – запам’ятовування – практичне застосування. Адже, коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу свою точку зору – це і є найголовніша мета інтерактивного навчання. На мою думку, саме інтерактивні технології потребують застосування школярами складних умінь і навичок: дискутувати, висловлювати свою позицію, працювати в групі тощо. Найважливіша особливість інтерактивного навчання в тому, що процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності.
Окремі теми курсу біології дають можливість провести урок у формі циклу інтерактивних вправ. Застосування інтерактивних форм та методiв навчання на уроках біології дають мені змогу орієнтуватись на особистість учня як на суб’єкта навчання, не привчати учня до єдино правильних істин, до одноманітного бачення світу, а розвивати в дітей прагнення мислити під час розв’язання проблеми, діяти. Упровадження інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів, кращому засвоєнню матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Під час використання цих технологій діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу.
Пропоную кілька видів розроблених мною на основі аналізу досвіду колег інтерактивних вправ, прийомів, методів, які використовую у педагогічній діяльності на своїх уроках біології.
В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1 |
ЦИТОЛОГІЯ |
МІКОЛОГІЯ |
ЕКОЛОГІЯ |
ЕУКАРІОТИ |
РОБЕРТ ГУК АНТОНІ ван ЛЕВЕНГУК |
2 |
ПРОКАРІОТИ |
БОТАНІКА |
ЗООЛОГІЯ |
Р.БРОУН |
ЯДРО |
3 |
РОЗМНОЖЕННЯ |
Е П С ГЛАДЕНЬКА |
РОЗВИТОК |
АНАТОМІЯ |
ВАКУОЛЯ |
4 |
МІТОХОНДРІЇ |
ФІЗІОЛОГІЯ |
РИБОСОМИ |
Е П С ЗЕРНИСТА |
КОМПЛЕКС ГОЛЬДЖІ |
5 |
ХЛОРОПЛАСТИ |
МОРФОЛОГІЯ |
Р І С Т |
КЛІТИННА СТІНКА |
М.ШЛЕЙДЕН Т.ШВАНН |
ТЕМА «ВСТУП. СТРУКТУРА КЛІТИНИ»
?
БІОЛОГІЯ , 8 КЛАС
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1 |
ЕРИТРОЦИТИ |
КРОВООБІГ |
ЛЕЙКОЦИТИ |
ВЕНИ |
АРТЕРІЇ
|
2 |
АРТЕРІАЛЬНА КРОВ |
КАПІЛЯРИ |
ПЛАЗМА КРОВІ |
АНЕМІЯ |
ВЕНОЗНА КРОВ |
3 |
ФОРМЕННІ ЕЛЕМЕНТИ |
ІМУНІТЕТ |
ЛЕЙКОЗ |
ПУЛЬС |
АРТЕРІАЛЬНА КРОВОТЕЧА |
4 |
ГОМЕОСТАЗ |
КАРБ - ГЕМОГЛОБІН |
ТИСК |
ОКСИ - ГЕМОГЛОБІН |
СИСТОЛА |
5 |
ДІАСТОЛА |
ТРОМБОЦИТИ |
СЕРЦЕ |
ГЕМОГЛОБІН |
ВЕНОЗНА КРОВОТЕЧА |
БІОЛОГІЯ , 6 КЛАС
ТЕМА «БАКТЕРІЇ»
|
А |
Б |
В |
Г |
Д |
1 |
ПРОКАРІОТИ |
МІКРОБІОЛОГІЯ |
БАЦИЛИ |
КОКИ |
МОЛОЧНОКИСЛІ БАКТЕРІЇ |
2 |
ЛУЇ ПАСТЕР |
ВІБРІОНИ |
ЦІАНОБАКТЕРІЇ |
АНАБІОЗ |
АВТОТРОФИ |
3 |
СПІРИЛИ
|
РИБОСОМИ |
ГЕТЕРОТРОФИ |
СИМБІОЗ |
БІФІДОБАКТЕРІЇ |
4 |
ДЖГУТИКИ |
ПАНДЕМІЯ |
ПАРАЗИТИЗМ |
ПРОБІОТИКИ |
АРХЕБАКТЕРІЇ |
5 |
ЕПІДЕМІЯ |
БОТУЛІЗМ |
АВТОТРОФИ |
ХОЛЕРА |
БУЛЬБОЧКОВІ БАКТЕРІЇ |
?
Завдання передбачають встановлення зайвого (четвертого) організму у запропонованому вчителем ряді рослин чи тварин за певним критерієм, який діти можуть вказати самостійно (за Г. Ягенською).
ВПРАВА №1
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема рослина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді. Варіанти відповідей:
• за систематикою(квіткові/голонасінні);
• за середовищем існування (наземно-повітряне/водне); за способом життя (вільноживучі/паразитичні); за життєвою формою (трав’янисті/дерева).
ВПРАВА №2
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема рослина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді.
Варіанти відповідей:
• за систематикою(квіткові/спорові);
• за середовищем існування (наземно-повітряне/водне);
• за способом життя (вільноживучі/напівпаразитичні); за життєвою формою (трав’янисті рослини /кущі).
ВПРАВА №3
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема рослина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді.
Варіанти відповідей:
• за систематикою(спорові/квіткові);
• за середовищем існування (наземно-повітряне/водне);
• за складністю будови (талом/диференціація на тканини і органи);
ВПРАВА №4
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема рослина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді.
Варіанти відповідей:
• за систематикою(спорові/насінні);
• за середовищем існування (наземно-повітряне/водне); за способом життя (вільноживучі/паразитичні); за життєвою формою (трав’янисті/дерева).
ВПРАВА №1
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема тварина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді.
Варіанти відповіді:
• за здатністю до польоту;
• за відношенням до людини(свійська/дикі);
• за джерелом їжі (травоїдні/хижаки);
• за середовищем існування (наземно – повітряне /водне).
ВПРАВА №2
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема тварина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді.
Варіанти відповіді:
• за способом добування їжі (фільтратори/хижаки);
• за систематикою(ссавці/голкошкірі);
• за середовищем існування (наземно – повітряне /водне).
ВПРАВА №3
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема тварина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді.
Варіанти відповіді:
• за здатністю до польоту;
• за відношенням до людини(свійська/дикі);
• за джерелом їжі (травоїдні/хижаки);
• за середовищем існування (наземно – повітряне /водне).
ВПРАВА №4
Запропонуйте власний критерій, за яким окрема тварина виявиться зайвою в даному запропонованому ряді.
Варіанти відповіді:
• за середовищем існування (водне/наземно-повітряне).
• за систематикою(молюски/хордові);
• за способом добування їжі (хижаки/травоїдні); за відношенням до людини (домашні/дикі).
Дана вправа може бути використана з метою активізації та мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології, з метою розвитку їх критичного мислення, при підготовці учнів до районних і обласних олімпіад.
На даній схемі вправи №1зображено співвідношення між різними систематичними групами, які учням відомі з курсу вивчення біології (Домен, Царство,…. Рід…): А – систематична група, яка є найбільшою і об’єднує 3 інші (Б1 ; Б2 ; Б3);
Одна з них Б1 – об’єднує чотири менші у ієрархії систематики групи (В1 В2 В3 В4);
Б2 - об’єднує три менші у ієрархії систематики групи (В5; В6; В7);
Б3 - об’єднує дві менші у ієрархії систематики групи (В8 і В9);
ЗАВДАННЯ: установити яким групам систематики будуть відповідати зображені на даній схемі кола. Аналогічно можна виконати вправи №2-№3.
При виконанні вправ №4-№5 треба згрупувати згідно принципу «від найбільшого до найменшого» тільки інші біологічні структури, які є компонентами будови тіла людини чи хворобами людини.
БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ, 10 КЛАС
ТЕМА «БІОРІЗНОМАНІТТЯ»
В1 1.Амеба;
В2 2.Рак річковий;
Б1
3.Рослини; В4 В3 4.Печориця;
5.Акула;
А 6.Гриби;
В8 7.Еукаріоти;
Б3 8.Ламінарія;
В6 9.Тварини;
В9 Б2 10.Береза;
11.Мукор;
В7
12.Фітофтора;
13.Синій кит.
А |
Б1 |
Б2 |
Б3 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Варіант правильної відповіді: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
А |
Б1 |
Б2 |
Б3 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
7 |
9 |
6 |
3 |
1 |
2 |
5 |
13 |
4 |
11 |
12 |
8 |
10 |
БІОЛОГІЯ , 7 КЛАС
ТЕМА «ЧЛЕНИСТОНОГІ» ВПРАВА №2
1.Павутинний кліщ;
В1 2.Рак річковий;
3.Богомол;
Б2 В2 4.Членистоногі;
В4 5.Жук-плавунець;
6.Муха хатня;
В3 7.Ракоподібні;
8.Павукоподібні;
А 9.Воша людська;
В 8 Б1 10.Тарантул;
Б3 В6 11.Дафнія; В9 12.Павук-хрестовик;
В7
А 13.Комахи.
А |
Б1 |
Б2 |
Б3 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Варіант правильної відповіді: |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
А |
Б1 |
Б2 |
Б3 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
4 |
7 |
13 |
8 |
5 |
9 |
3 |
6 |
1 |
10 |
12 |
2 |
11 |
БІОЛОГІЯ , 7 КЛАС
ТЕМА «КОМАХИ» ВПРАВА №3
1.
В1 Лускокрилі;
В2 2.Вовчок;
Б1 3.Твердокрилі;
4.Бджола медоносна; В9 В4 В3 5.Комахи;
Б3 6.Білан капустяний;
7.Травневий жук;
В 8 А А 8.Прямокрилі;
Б4 В10 9.Коник-стрибунець;
10.Саранча;
В6 11.Жук - олень;
В7 Б2 12. Перетинчастокрилі;
13.Жук – носорог; 14.Бронзовка;
15.Джміль.
А |
Б1 |
Б2 |
Б3 |
Б4 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
В10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТЕМА «ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН» ВПРАВА №4
1. Тромбофлебіт
В1 2. Хвороби серця
3. Інфаркт міокарда
Б1 В2 4. Серцево – судинні хвороби
5. Атеросклероз
В3 6. Хвороби артерій
7. Хвороби вен
А 8. Інсульт
В8 9. Аритмія
Б3 1 10. Гіпертонія
В5 Б2 В6
А |
Б1 |
Б2 |
Б3 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ТЕМА «ОПОРНО – РУХОВА СИСТЕМА ЛЮДИНИ» ВПРАВА №5
1. Скелет голови
2. Стегнова кістка
3. Скелет людини
4. Ключиця
5. Лопатки
6. Плечова кістка
7. Скелет поясу кінцівок
8. Скроневі кістки
9. Тазові кістки
10. Скелет кінцівок
А |
Б1 |
Б2 |
Б3 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЗАДАЧА №1
1.Розгляньте малюнки пінгвінів (А; Б; В) трьох близьких видів. Згідно правила К.Бергмана: встановіть зв’язок між розмірами і пропорціями тіла даних пінгвінів та кліматичними умовами, в яких вони існують.
2.Один з представлених пінгвінів – галапагоський; другий – імператорський; третій – магеланський.
Яка з даних нижче координат
відповідає місцю існування
А Б В
представлених видів пінгвінів: 500 пд.ш.; 650 пд.ш.; 10 пд.ш.? Знайдіть відповідність.
3.Знайдіть відповідність між зображенням пінгвінів (А,Б,В) та дайте правильну назву представленим на малюнку пінгвінам (А – ........; Б – ......; В –......)
Іншим наслідком цієї залежності є зменшення розміру частин тіла, що виступають (вух, хвоста, кінцівок тощо): що холодніший клімат, у якому живе тварина, то меншими є розміри її частин тіла. Ця закономірність відома як правило Алена. Остання залежність зумовлена тим, що такі виступаючі частини тіла мають невеликий об’єм, але значну площу поверхні. А це означає, що тепловтрати в них великі, теплопродукція мала, що неприпустимо в холодних умовах. Теплокровні організми, що живуть в холодних умовах, мають виступаючі частини тіла менших розмірів, чим ті, які мешкають в жарких країнах.
ЗАДАЧА №2
1. На малюнку зображені 1- заєць - біляк, 2 – заєць - толай, 3 - американский заяц. Проаналізуйте довжину їх вушних раковин та визначте: хто з них живе в жарких умовах, хто в помірних, а хто в умовах холодного клімату.
Інноваційна технологія, спрямована на покращення вмінь дитини запам'ятовувати, відтворювати та активно використовувати отримані знання, розвиває пізнавальні здібності особистості. За науковим визначенням ейдетизм – це особливий різновид образної пам’яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент не діють на органи чуттів. Сучасна ейдетика – це накопичення великої кількості інформації, економія часу при запам’ятовуванні, збереження даних, потужне тренування уваги і мислення, відмінна гімнастика для мозку. Педагог може задіювати необмежені резерви мислення дитини, розвиваючи її природну здатність мислити образами. Фізіологічною основою ейдетичних образів є залишкове збудження зорового аналізатора. БІОЛОГІЯ, 9 КЛАС
ТЕМА «БІЛКИ, ЇХНЯ СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ»
Пропоную, при вивченні зазначеної теми створити підбірку своєрідних картинок – листівок із даними зображеннями (мал.1). На зворотній стороні кожної листівки можна прописати назву білка, який є складовим даної структури і використати її на етапі вивчення матеріалу:
Еритроцити – Гемоглобін; Куряче яйце – Овальбумін; М’язи – Актин і Міозин; Скелет – Осеїн; Джгутики найпростіших - Тубулін; Хромосоми – Гістони; Шкіра – Колаген та Еластин; Павутина – Фіброїн; Волосся – Кератин.
Під час перевірки засвоєння вивченого матеріалу або під час актуалізації опорних знань достатньо учням показати картинку і запропонувати:
- Назвати білок, який входить до даної структури;
- Визначити його функції (структурна, рухова, транспортна, …) та значення для даного організму.
Вправи з роздрукованими «Хмаринками слів» можна використовувати при індивідуальній, груповій роботі чи роботі в парах. Учні отримують паралельно із зображеннями даних хмаринок завдання на визначення, наприклад, ознак окремих живих об’єктів чи їх структур або процесів, які їх характеризують чи процесів їх життєдіяльності.
Наприклад, восьмикласники поділяються на 2 групи. Кожна з груп отримує роздруковану однакову дану на малюнку хмаринку слів з теми «Травлення». В результаті самостійної діяльності учні І групи, користуючись знаннями, визначають з хмаринки слів всі ознаки, процеси, які пов’язані із шлунком і перетравленням в ньому їжі та записують їх. ІІ група – визначає з хмаринки слів ознаки, які пов’язані з травленням у дванадцятипалій кишці. По закінченню самостійної
діяльності восьмикласники – представники з кожної групи презентують свої результати, здійснюється корекція знань .
ВПРАВА №2
Восьмикласники поділяються на 3 групи. Кожна з груп отримує роздруковану однакову дану на малюнку хмаринку слів з теми «Кров, її склад та функції». В результаті самостійної діяльності учні І групи: користуючись знаннями визначають з хмаринки слів всі ознаки, особливості будови та життєдіяльності, функції, які пов’язані із еритроцитами. ІІ група – визначає з хмаринки слів ознаки, які характеризують лейкоцити, ІІІ група восьмикласників самостійно визначає особливості будови та функціонування тромбоцитів. По закінченню самостійної діяльності восьмикласники – представники з кожної групи презентують свої результати, здійснюється корекція знань .
ВПРАВА №3
Восьмикласники поділяються на 2 групи. Кожна з груп отримує роздруковану однакову дану на малюнку хмаринку слів з теми «Сіра та біла речовина в нервовій системі людини». В результаті самостійної діяльності учні І групи: користуючись знаннями визначають з хмаринки слів всі ознаки, особливості будови та функції, які пов’язані з білою речовиною. ІІ група – визначає з хмаринки слів ознаки та характеристики сірої речовини. По закінченню самостійної діяльності восьмикласники – представники з кожної групи презентують свої результати, здійснюється корекція знань .
Синектика - один із найбільш ефективних методів стимулювання творчого мислення та діяльності дитини. Синектика – це система креативного мислення, основана на тому, що всі речі, навіть, самі несхожі, якимось чином пов’язані один з одним: символічно, фізично, психологічно,…. Термін синектика означає "об'єднання різнорідних елементів". Сам методика синектики має декілька етапів:
1. Окреслення вчителем напрямку наукового пошуку.
2. Висунення ідей: приймаються всі без винятку пропозиції.
3. Здійснюється сумісний короткий аналіз кожної запропонованої ідеї.
4. Отримані ідеї бажано згрупувати та доповнити - інтегрувати.
5. Конструктивно проаналізувати інтегровані ідеї, зробити висновок.
Так, після роботи з попередньою хмаринкою слів по темі «Травлення» можна визначити з учнями: на який неживий об’єкт схожа дана хмарка слів та запропонувати їм закінчити речення: «Травна система людини схожа на будинок тим, що …….» Після роботи з попередньою хмаринкою слів по темі «Кров, її склад та функції» можна визначити з учнями: на який неживий об’єкт схожа дана хмарка слів та запропонувати восьмикласникам закінчити речення:
«Кровоносна система людини схожа на парасольку тим, що …….»
Після роботи з попередньою хмаринкою слів по темі «Нервова система людини» можна визначити з учнями: на який неживий об’єкт схожа дана хмарка слів та запропонувати восьмикласникам закінчити речення:
«Нервова система людини схожа на телевізор тим, що …….»
Дидактичні ігрові картки на липучках можна використовувати на різних етапах проведення уроку біології: як для вивчення нового матеріалу, так і для перевірки та контролю знань у будь-якому класі. Учні працюють як індивідуально так і в парах. Дуже ефективною при індивідуальній формі роботи буде взаємоперевірка виконаного однокласником завдання.
Учень отримує ігрове поле з малюнком чи німою схемою та фішки, на яких зазначено назву невідомої структури. Завдання: за визначений вчителем проміжок часу треба знайти на малюнку чи схемі місцерозташування кожної фішки.