Шимуда Олена Анатоліївна,

викладач української мови та літератури,

спеціаліст вищої категорії

 

Назва матеріалу:

      Збірник завдань для тематичного оцінювання знань та вмінь учнів з української мови, 11 клас

 

 

Анотація:

Збірник містить завдання для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів 11  класу з української мови. Завдання складені відповідно до чинної програми з української мови і «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

З метою забезпечення об’єктивної перевірки навчальних досягнень учнів у збірнику пропонуються два варіанти завдань до кожної теми різних рівнів складності. Розробка містить тестові питання для оцінювання знань і вмінь початкового, середнього та достатнього рівнів. Завдання високого рівня мають творчий характер і надають можливість учневі продемонструвати вільне володіння матеріалом. Виконання завдань всіх рівнів забезпечує об’єктивну перевірку знань та вмінь учнів.

Збірник завдань призначений для якісної підготовки учнів до проходження зовнішнього незалежного оцінювання, а також усіх, хто цікавиться та вивчає українську мову.

 

 

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні

методичної комісії викладачів суспільно-гуманітарної підготовки

Протокол № 8 від 3 березня 2020 року

Голова методичної  комісії ______________О.А.Шимуда

                                                             

 

ЗМІСТ

 

1. Морфологічна норма

2. Синтаксична норма

3. Пунктуаційна норма

4. Стилістична норма........................................................24

5.Практична риторика…………………………………………………...................32

6. Контрольне читання мовчки...............................................38

7. Контрольне аудіювання...................................................44

8. Контрольні диктанти......................................................51

9. Докладний переказ........................................................53

10. Список використаних джерел............................................55

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МОРФОЛОГІЧНА НОРМА

І варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

1. Позначте рядок, у якому всі іменники власні назви слід писати з великої літери і в лапках:

А сестра Ольга, пес Барон, місто Черкаси;

Б орден Знак Пошани, автомобіль Москвич , цукерки Корівка;

В цукерки Ромашка, вулиця Лісова, казка Колобок;

Г кінотеатр Мрія, байка Вовк і Кіт, пісня Цвіте калина.

2. Позначте рядок, у якому подано усі іменники спільного роду:

А білоручка, дармоїд, земля, нездара;

Б нездара, зівака, замазура,трудяга;

В тюль, листоноша, нероба, неук.

Г базіка, маля, бідолаха, путь.

3. Позначте рядок, у якому подано всі незмінювані іменники:

А нездара, сирота, староста, нечупара.

Б Чернівці, Токіо, Київ, Кіото;

В метро, поле, вікно, кашне;

Г бюро, кіно, шасі, парі.

4. Позначте рядок, у якому всі іменники мають форму лише множини:

А солі, вода, сталі, грязі;

Б Карпати, ножиці, окуляри, ворота;

В іменини, канікули, макарони, золото;

Г азот, заробітки, ночви, освіта.

5. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до І відміни:

А степ, матір, сестра, сусідка;

Б Галина, Марія, Либідь, Лідія;

В підлога, доня, дитя, дорога;

Г воєвода, пташка, земля, надія.

6. Морфологічну помилку допущено в рядку:

А річчю;

Б розкішшю;

В честтю;

Г люттю.

7. Помилку допущено в рядку:

А грушою;

Б зимою;

В кригою.

Г Ольгою;.

8. Помилку допущено в рядку:

А командувач армією;

Б охочі поспілкуватися;

В ставити запитання;

Г мій день народження.

 

9.  Установіть відповідність між іменниками, які вживаються у формі множини та їх значеннями.

1 Речовини	А Карпати, Альпи, Афіни
2 Відрізки часу, свят, обрядів.	Б Вершки, парфуми, дріжджі
3 Назви почуттів, станів	В Канікули, іменини, вечорниці
4 Географічні назви	Г Гордощі, веселощі, прикрощі
	Д Ворота, окуляри, сани

                                                                                                                      2 бали

 

 

 

 

 

10. Установіть відповідність між іменниками та родами, до яких вони належать.

1 Непосида, соня, нероба, забіяка	А Жіночий
2 Краса, усмішка, івасі, мальва	Б Чоловічий
3 Сибір, степ, біль, тюль	В Середній
4 Сонце, волосся, кіно, верб’я	Г Спільний
	Д Рід не визначається

                                                                                                                      2 бали

 

11. Підкреслити дієслова як члени речення. Назвати форми.

   Виховання в дусі толерантності слід розглядати як невідкладне завдання; у зв’язку з цим необхідно сприяти розробці навчальних методик для формування толерантності на систематичній і раціональній основі , розкриваючи культурні, соціальні, економічні, політичні й релігійні чинники нетерпимості, що призводять до насильства і відчуження.

                                                                                                                    1 бал

 

12.Напишіть формальне есе на тему «Що робить людину Людиною?»

 

                                                                                                                              3 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МОРФОЛОГІЧНА НОРМА

ІІ варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

1.Допущено помилку при творенні чоловічого імені по батькові в рядку:

А Сергій – Сергійович;

Б Ігор – Ігоревич;

В Василь – Васильович;

Г Ілля – Ілліч.

2. У якому рядку при написанні власних назв допущено помилку?

А Олена Пчілка, Тарас Григорович Шевченко, газета Вечірні Черкаси, журнал Дніпро;

 Б Академія наук України, журнал «Всесвіт», князь Ярослав Мудрий, Дніпро,    Крим;

В Україна, Дунай, Чорне море, Будинок народної творчості, фабрика «Киянка»;

Г казка «Колобок», Київ, журнал «Світ», Новий рік;

3. Знайдіть рядок з іменниками жіночого  роду:

 А Сирота, сіромаха, бідолаха, нікчема, недотепа;

 Б круча, груша, неволя, земля, кір;

 В заполоч, жовч, гуаш, ретуш;

 Г базіка, маля, бідолаха, тюль.

4. У якому рядку всі іменники чоловічого роду?

 А Воєвода, суміш, земля, Ілля, гілля;

 Б лоша, теля, зілля, дівча, круча;

 В толь, ступінь, кінь, біль, Сибір;

 Г шампунь, поні, боржомі, купе.

 5.Літеру а треба писати в усіх словах у рядку:

 А к..чан, перем..гати, х..зяїн;

 Б зл..мати, кр..пива, допом..гати;

   В г..рячий, кр..хмаль, ск..кати;

   Г к..тати, б..гатий, б..гатир (силач).

   6. Неправильно написане особове закінчення дієслова у рядку:

   А терплять, ростеш, любимо;

   Б скоїмо, мостять, бережеш;

   В водять, загоють, розграфлюють;

   Г закуплять, свистітимуть, крутиш.

  7. Закінчення –у(-ю) у формі кличного відмінка однини мають усі слова в      рядку:

  А провідник, Гриць, лікар;

  Б батько, Віктор, водій;

  В товариш, Кость, школяр;

   Г Михась, вовк, хлопчик.

  8. Правильно утворені ступені порівняння всіх прикметників у рядку:

  А щонайдобріший, самий освічений;

  Б самий щедрий, чистіший;

  В найбільш вищий, ширший;

  Г якнайкращий, більш прогресивний.

 

9. Установіть відповідність між відмінами та іменниками.

1 Перша	А Каченя, курча, тигреня
2 Друга	Б піч, річ, гордість
3 Третя	В Любов, листя, земля
4 Четверта	Г Тополя, Ілля, вода
	Д Степ, сонце, подвір’я

                                                                                                                      2 бали

 

 

 

 

10. Установіть відповідність між іменниками, які вживаються тільки в множині, та назвами, що означають ці іменники.

1 Речовини	А Черкаси, Альпи, Суми
2 Відрізки часу, свят, обрядів	Б Дрова, консерви, дріжджі
3 Назви почуттів, станів	В Оглядини, іменини, обжинки
4 Географічні назви	Г Ревнощі, труднощі, прикрощі
	Д Ворота, окуляри, сани

                                                                                                                      2 бали

 

11. Підкреслити дієслова як члени речення. Назвати форми.

     Ми заявляємо про свою готовність підтримувати й втілювати в життя програми наукових досліджень у галузі соціальних наук і виховання в дусі толерантності, прав людини та не насильства. Це означає, що слід приділити особливу увагу питанням підвищення рівня педагогічної підготовки. навчальних планів, змісту підручників і занять, застосовувати нові освітні технології з метою виховання чуйних і відповідальних громадян, відкритих до сприйняття інших культур, здатних цінувати свободу, поважати людську гідність та індивідуальність, запобігати конфліктам або розв’язувати їх ненасильницькими засобами.

                                                                                                                      1 бал

 

12. Напишіть формальне есе на тему «Краще обирати фах престижний чи за покликанням?»

                                                                                                                      3 бали

 

 

 

 

 

 

СИНТАКСИЧНА НОРМА

І варіант

     Завдання  1-6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-6 оцінюються 0,5 бали

 1.Синтаксичну помилку допущено в рядку:

  АУ місті Відень є вулиця, названа на честь Юрія Кульчицького.

  Б У місті Біла Церква відвідайте дендрологічний парк.

  В На території смт Буки  є джерела лікувальної води.

  Г Відпочиватиму біля озера Байкал.

  2.Синтаксичну помилку допущено в рядку:

  А записати за алфавітом;

  Б за відсутністю доказів;

  В грати за правилами;

  Г їхати за кордон.

  3.Синтаксичне керування порушено в рядку:

  А зазнавати збитків;

  Б сміятися наді мною;

  В знущатися з народу;

  Г перетворюватися на щось.

  4.Синтаксичне керування порушено в рядку:

   А навчатися мови;

   Б набувати досвід;

   В запобігати хворобі;

   Г робити згідно з вимогами.

  5. Позначте рядок, у якому всі прийменники вжито правильно:

   А Повідомити по радіо, завдання мені не під силу, перекласти на

   українську  мову;

  Б За світовими стандартами, згідно зі звичаєм, ходити по воду;

  В Товариш по школі, працювати за програмою, художник по костюмам;

  Г Залучати до роботи, берегти про чорний день, іти за грибами.

 6. Позначте рядок, у якому всі прийменники вжито правильно:

 А Фахівець у галузі, занести до протоколу, відповідно з наказом;

 Б Прийнятий у ремонт, вступити в інститут, на захист меншого;

 В У знак поваги, піти за водою, не дивлячись на обставини;

 Г За два кілометри на схід, згідно з правилом, через хворобу.

7. Установіть відповідність.

Вид односкладного речення

1 означено-особове

2 неозначено-особове

3 безособове

4 узагальнено-особове

 

Приклад

А Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.

Б Без мови нема народу.

В У поезії завжди тернистий шлях.

Г Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть.

Д Повідомляють про початок сезону дощів.

                                                                                                                   1 бал

8. Установіть відповідність.

Вид односкладного речення

1 означено-особове

2 неозначено-особове

3 безособове

4 узагальнено-особове

Приклад

А У чужому домі не порядкуй.

Б Мені показували з кручі Дніпро.

В Нам дано одне життя прожити.

Г Кожна голова свій розум має.

Д Посиджу над рікою, помовчу і подумаю.

                                                                                                                   1 бал

9. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено):

А Весь простір степу повнився нею піснею-жагою піснею-протестом.

Б Ніяка держава не буде сильною якщо не виконуються її закони.

В Куди б не приходив Христос, скрізь він приносив любов і надію.

Г Мамонько люблю я пісню по зозулю і про гай.

                                                                                                                    1 бал

10. Відокремленою обставиною ускладнено речення (розділові знаки пропущено):

А Земля віддала людям що могла віддати і чи то з жалю до себе чи з жалю до людей заплакала осінньою сльозою і ввійшла в зимовий сон.

Б Доброчин крім усього виразний образ міста яке постало з нічого.

В Зібравши чималу данину вони поверталися додому і жили  уже передчуттям близької зустрічі з рідними для яких у кожного з них були готові подарунки.

Г Повертаймо коней підемо походимо ще випростався на стременах князь.

                                                                                                                            1 бал

11. Прочитайте та випишіть односкладні речення, визначте їх вид.

1.Гостей зустрічають хлібом-сіллю  (Нар. тв.). 2. Гарячий мед ллє сонце. Мрійно. Жарко (В.Кол.). 3. Сміху вже не чулося. Він став прислухатися. Спочатку нічого не було чути. Потім водою донесло тиху пісню. Пісня скоро одбриніла. Стало тихо. Високо над горами стояло серпневе сонце. Пахли трави, верби (М. Коз.) . 4. Радісний подих пронісся в юрбі. Заговорили. Хтось усміхнувся (І. Гол.).  5. Працюватимеш вволю — матимеш долю.  6. Біжимо в клас юрбою, обганяємо вітер (Н. Заб.) .7. Глибока ніч. Будинки сплять і люди (М. Рильськ.). 8. Трудом і розумом оновлюємо світ (П.Синг.). 9. Закріп­ляймо ж ми свободу! 10. Бережімо Батьківщину! 11. Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину (П. Тич.).

                                                                                                                       2 бали

 

12. Складіть твір-мініатюру на тему «Краще обрати фах престижний чи за покликанням?» ( використовуючи прості ускладнені та односкладні речення).

 

                                                                                                                        3 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СИНТАКСИЧНА НОРМА

ІІ варіант

     Завдання  1-6 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-6 оцінюються 0,5 бали

1.Синтаксичну помилку допущено в рядку:

 А навчатися хімії;

 Б запобігати нещастю;

 В не знаходити слів;

 Г враження про перегляд.

 2.Синтаксичну помилку допущено в рядку:

 А іти на побачення;

 Б подарувати на згадку;

 В чверть на одинадцяту;

 Г відгук на фільм.

 3.Синтаксичне керування порушено в рядку:

 А Враження від перегляду;

 Б командувач військами;

 В завідувач кафедри;

 Г додержувати правил.

4.Синтаксичне керування порушено в рядку:

А запізнитися через затори;

Б дякувати лікаря;

В вибачати братові;

Г характерний для спортсменів.

5. Позначте рядок, у якому всі прийменники вжито правильно:

А У його присутності, за умови збереження, пізнати по очах;

Б Чемпіон по боксу, підручник з фізики, по списку;

В Інженер по фаху, з власного досвіду, при зачинених дверях;

Г Зошит по математиці, при посередництві колег, на знак згоди.

6. Позначте рядок, у якому всі прийменники вжито правильно:

А прийти в справі, принести на прохання викладачів, родич по матері;

Б проректор по науковій роботі, піти по гриби, здати по гривні;

В після смерті когось, по шосте вересня, надіслати на адресу;

Г зупинка по вимозі, працювати у вихідні, іспит з хімії.

7. Установіть відповідність.

Вид односкладного речення

1 означено-особове

2 неозначено-особове

3 безособове

4 узагальнено-особове

Приклад

А Танцюють, співають, веселяться на вулиці.

Б Лінивим не находишся – ледачим не наробишся.

В Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші.

Г Усоте прославляю буйноту життя.

Д З неба, як розтоплене золото, ллється світ сонця.

                                                                                                                       1 бал

8. Установіть відповідність.

Вид односкладного речення

1 означено-особове

2 неозначено-особове

3 безособове

4 узагальнено-особове

Приклад

А Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

Б Учи дітей не страшкою, а ласкою.

В Із можливого в чудесне перекинуто мости.

Г Вечірнє сонце, дякую за день.

 

Д Яка орда нам гідність потоптала?

                                                                                                                        1 бал

 

9. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено):

А Далеко не всім у нас відома Квітка Цісик  американка українського походження майже містична співачка.

Б Хіба вгадаєш у якій вподобі творець відправляє на землю своїх гінців і хіба завбачиш якої миті він покличе їх назад?

В Зоре моя вечірняя зійди над горою.

Г Першим кошовим Запорізької Січі був Дмитро Вишневецький званий також Байдою.

                                                                                                                         1 бал

 

10. Відокремленою обставиною ускладнено речення (розділові знаки пропущено):

А Сад нахиливши срібні віти пісні пташині пригадав.

Б Не було кризи людини що втратила цінності задля яких варто жити.

В І хоч якби скалічений був чоловік його можна і треба лікувати в надії йому повернути подобу Божу.

Г Це наші предки насипали вали і копали рови які тягнуться на сотні кілометрів а в районі Ірпеня та Стугни тримали якийсь час кругову оборону.

                                                                                                                          1 бал

 

11. Прочитайте та випишіть односкладні речення, визначте їх вид.

    1. Золоті гори обіцяє (Нар. тв.). 2.На складі пального закопували в землю бочку з бензином (О.Гончар). 3. Вчись  не до старості, а до смерті (Нар. тв.).  4. Полк тоді саме наступав у горах північним берегом Дунаю. Безлюдний, похмурий край. Голі шоломи сопок, темні масиви лісів. Урвища. Провалля (О.Гончар). 5. На ромашці настоялося літо (М. Стельм.) 6. Дуже гарний вересневий ранок.  6. Мотоцикл кидало то ліворуч, то праворуч. 7. Підтягую ослаблі струни, ласкаво тор­каю їх  смичком (Ю.Збан.). 8. Завтра зранку вийду до криниці, непочатої води нап'юсь...9. З вершин минулого майбутнє бачим.  10. Завершуй задуми і справи, не залишай на кращі дні (М.Синг.).

11. Крил не вти­най сизокрилій голубці, хай вона вільно літа!(Л.Укр.).

                                                                                                                         2 бали

 

12. Складіть твір-мініатюру на тему «Розум без книги, що птах без крил»

( використовуючи прості ускладнені та односкладні речення).

 

                                                                                                                         3 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПУНКТУАЦІЙНА НОРМА

І варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

1. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено):
А Ніч прекрасна.
Б Собор як свіча.
В Мова не полова.
Г Краса душі краса любові найвища на землі краса..
2. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено):
А Мій рідний дім душі свята основа...
Б Сини як зима і літо.
В Кохання не іграшка.
Г Усі дерева вкриті інеєм.
3. Звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено):

А Блискучий мечу рівний та прямий Сліпуча думко наче лезо гостра.

Б Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать,
В Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.
Г Не оскверни цю мить і не поруш цинічним словом чи гріховним жестом.
4. НЕ УСКЛАДНЕНО звертанням речення:
А Я читав у твоєму погляді глибокім, ти чекала.

Б  Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць.
Г Рука в руці — і музика жива, спинися, мить, зіграй сонату вічну.
Д Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

5. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено):
А І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.
Б Сніг морозний та легкий падає на серце прямо.
В Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.
Г Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

6. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено):
А Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно тонко й художньо передав твори Шумана, Шопена, Ліста.
Б Мартинюк високий сухорлявий чоловік тепло дивився на прибулих.
ВА життя творів славного українського прозаїка і драматурга Юрія Івановича Яновського вимірюється віками.
Г Він же Тичина багато зробив у справі перекладів з болгарської мови на українську.
7. НЕ Є вставним виділене слово в реченні (розділові знаки пропущено):
А На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.
Б На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.
В Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.
Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

8. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено):
А Не читай лежачи!
Б Поволі з вечірніх туманів земля засинаючи п’є.

В Деякий час усі сиділи задумавшись.
Г Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.
 

9. Установіть відповідність                                                        

Значення вставного слова	Приклад
1 невпевненість	А Ти не плач, не плач, і пробач мені, чуєш, пробач.
2 джерело інформації	Б В людині, затям, лежить не відгадана сила.
3 активізація уваги	В Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна.
4 емоційна оцінка	Г Мабуть, мій дім не тут. Мабуть, аж за зорею.
	Д Жахіть війни, на щастя, ви не зазнали.

                                                                                                                        2 бали

 

10. Складіть два речення з прямою мовою, а потім перебудуйте їх у речення з непрямою мовою.

                                                                                                                  2 бали
 

11. Напишіть пейзажну мініатюру за поданим початком, вживаючи складні речення та речення з прямою мовою.

      А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить.                                                                                                                                                         

 

                                                                                                                       4 бали

 

 

 

                                      

 

 

 

 

 

 

                                            ПУНКТУАЦІЙНА НОРМА

                                                          ІІ варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

1. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено):
А Море тихе і спокійне.
Б Наша дума наша пісня не вмре не загине.
В Червоне то любов а чорне то журба.
Г Черешні в нашому саду розкішні.
2. Тире між підметом і присудком обов’язково слід поставити в реченні (розділові знаки пропущено):
АУ списку я перший.
Б Кров людська не водиця.
В Тиха вода завжди глибока.
Г Сприймати світ всерйоз це твоя повинність.

3. Поширеним звертанням ускладнено речення (розділові знаки пропущено):
АЗ твого цвіту і грому я на світ народивсь Україно.
Б Дозволь мені мій вечоровий світе  упасти зерням в рідній стороні.
В Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.
Г Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.
Д Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

4. Непоширеним звертанням ускладнено речення:
А Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?
Б Так, друже мій, ми любимо одно: старої творчості додержане вино.
В Давай-но, серце, ми печаль облишимо, усі негоди одцвітуть, як дим.
Г Д Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.

5. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено):
А Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.
Б Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
В Народжений в любові світ добріє .
Г Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.

6. Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено):
А Пристрасний мисливець палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом.

Б Наймичка невсипуща щовечір небога свою долю проклинає.
В Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг.
Г Серед лісу особливий подив викликає могутній дуб цар лісу.
7. Вставним словом ускладнено речення (розділові знаки пропущено):
А Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навіть
думки.
Б Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.
В У ці дні в шкалах панує тиша адже канікули настали.
Г Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело?

8. Одиничний дієприслівник треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено):
А Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.
Б Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.
В Мене там мати повивала І повиваючи співала Свою журбу переливала в Свою дитину.

Г Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

 

9. Установіть відповідність

Значення вставного слова	Приклад
1джерело інформації	А Кажуть, юність – мов жар-птиця золота.
2 активізація уваги	Б На щастя, ми були всі задоволені цікавою програмою.
3 емоційна оцінка	В Любов відкрити важче, ніж Америку, По-перше, чи до неї допливеш?
4 зв’язок думок	Г Між нами кажучи, загадка була не розгаданою.
	Д. На щастя, на долю, на довгі роки.

                                                                                                                         2 бали                      

 

10. Складіть два речення з прямою мовою, а потім перебудуйте їх у речення з непрямою мовою.

                                                                                                                       2бали
 

11. Напишіть пейзажну мініатюру за поданим початком, вживаючи складні речення та речення з прямою мовою.

    Весело щебетали в гаях пташки, кружляли різнобарвні метелики.

                                                                                                                       4 бали

 

 

 

 

 

 

                                      

 

 

 

 

СТИЛІСТИЧНА НОРМА

                                                          І варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

   1.Багатозначними є слова в рядку: 

   А Кинути, нести, плести;

   Б Твір, єпископ, плакса;

   В Хмара, шприц, слюсар;

   Г Друг, середа, серпень.

  2.Багатозначними є слова в рядку:

  А Каша, золотий, поле;

  Б Сметана, молюск, сніг;

  В Литва, піца, спагеті;

  Г Вікно, Інтернет, фотографія.

 3.Слово в прямому значенні вжите в словосполученні:

 А Холодний розум;

 Б Холодне серце;

 В Холодне слово;

 Г Холодний день.

4.Усі слова є синонімічними в рядку:

 А сміятися, плакати. веселитися;

 Б  ридати, говорити, казати;

 В доблесний, відважний, хоробрий;

 Г робота, праця, лінь.

5. Позначте пару слів, що є антонімами:

А підлога, земля;

Б мужній, сміливий;

В земля. небо;

Г воїн, людина.

6. Укажіть рядок, у якому всі антонімічні пари дібрано

правильно:

А Сухий — мокрий, знайти — загубити, тямовитий — розум­ний;

Б гіркий — солодкий, балакучий — мовчазний, старанний — недбалий;

В боязливий — безстрашний, сумний — здоровий, замерзлий — розталий;

Г заснути — прокинутись, добро — підлість, відкрити — закрити.

7. Укажіть рядок, у якому всі слова є синонімами слова старан­ний:

А Ретельний, дбайливий, сумлінний, пильний;

Б поважний, серйозний, солідний, статечний;

В лагідний, тихий, смирний, сумирний;

Г запопадливий, добросовісний, працьовитий, уважний.

8.У якому рядку правильно підібрано синоніми до слова дискусія:

А суперечка, дебати, полеміка, обговорення;

Б сварка, гризня, колотнеча, незгода ;

В доповідь, виступ, зауваження, розповідь;

Г балаканина, розмова, базікання, балачка;

 

9. Доберіть до кожного фразеологізму синонім.

Фразеологізм                                 Синонім

1 зривати маску                        А виводити на чисту воду

2 зарубати на носі                    Б облизня піймати

3 бувати в бувальцях               В намотати на вус

4 сісти в калюжу                      Г стелитися під ноги

                                                   Д знати, де раки зимують

                                                                                                                        2 бали

 

 10. Знайдіть у реченнях стилістичні нюанси. Поясніть їх використання у даних реченнях.

 

Колись нашу рідну хату
Темрява вкривала,
А чужа сусідська хата
Світлами сіяла.

Л.Українка

 

Арфами, арфами —
золотими, голосними обiзвалися гаï
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квiтами-перлами
Закосичена.
                                                           П. Тичина

 

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..
                                                            В.Сосюра

                                                                                                                          2 бали

11. Прочитайте вірш і виконайте завдання.

.

Страшні слова, коли вони мовчать

 

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

 

Ліна   Костенко

 

А. Які способи творення слів використано у вірші?

Б. Напишіть вільне есе про проблему, порушену в поезії.

                                                                                                                        4 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТИЛІСТИЧНА НОРМА

                                                         ІІ варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

1. Багатозначними є слова в рядку: 

 А Копати, серце, піднімати;

 Б Кривий, нудний, мирний;

 В Дуб, пустий, чорний;

 Г Одеса, кухар, дизайнер.

2. Однозначними є слова в рядку:

 А Важкий, гнучкий, левиний;

 Б Лютий, співати, джерело;

 В Манго, вовк, шлях;

 Г Кілометр, прикметник, велосипед.

3.Слово в прямому значенні вжите в словосполученні:

 А чорна фарба;

 Б чорна душа;

 В чорна людина;

  Г чорна хвороба.

4.Усі слова є синонімічними в рядку:

 А друг, брат, приятель;

 Б земля, горизонт, небо;

 В сидіти, присісти, лежати;

 Г замок, будівля, будівництво.

5. Укажіть рядок, у якому прислів’я містить синонім та антонім:

А Хто ошпарився на молоці, той і на воду дме.

Б Добре роби — добре й буде!

В Багатому щастя, а вбогому трясця.

Г Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють.

6. Укажіть рядок, у якому всі словосполучення є омонімічними:

А Вода з ключа — журавлиний ключ — ключ від дверей;

Б співає завірюха — співає дівчина — співає сопілка;

В вити гніздо — вити на місяць — вити вовком;

Г накреслити коло — знаходиться коло хати — велике коло.

7. Укажіть рядок, у якому синонімічною є пара слів:

А спати — відпочивати;

Б летіти — йти;

В квіти — троянди;

Г самостійний — незалежний.

8.У якому рядку правильно дібрані відповідники до всіх запозичених слів:

 А турнір – змагання, торт – пиріг, неологізм – старий ;

 Б фонтан – водограй, анемія – недокрів’я, афіша – виставка;

 В плац – площа, азбука – абетка, автобіографія – життєпис;

 Г горизонт – крайнебо, рецензія – виступ, сервіс – обслуговування.

 

9. Доберіть до кожного фразеологізму синонім.

Фразеологізм                                 Синонім

1 напускати туману                     А дати драла

2 зривати маску                           Б правити теревені

3 накивати п’ятами                     В розбити глек

4 точити ляси                               Г збивати з пантелику

                                                      Д виводити на чисту воду

 

                                                                                                                     2 бали

10. Знайдіть у реченнях стилістичні нюанси. Поясніть їх використання у даних реченнях.

 

Спочиваєш ти, наш батьку,
Тихо в домовині,
Та збудила твоя пісня
Думки на Вкраїні.

Л.Українка

Думами, думами —
наче море кораблями, переповнилась блакить
Нiжнотонними:
Буде бiй!
Вогневий!
 Смiх буде, плач буде
Перламутровий...
                                                            П. Тичина
                                                                                                            
В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою..

                                                            В.Сосюра

                                                                                                                           2 бали

11. Прочитайте вірш і виконайте завдання.

 

Хай буде легко. Дотиком пера..

 

Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.
 

Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам'яті вустам.

 

Ліна  Костенко

 

А. Які способи творення слів використано у вірші?

Б. Напишіть вільне есе про проблему, порушену в поезії.

                                                                                                                          4 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

І варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

1.Що таке телефонна розмова?

А один з видів усного ділового мовлення й приватного спілкування, що передбачає розмову на відстані;

Б розмова двох і більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем;

 В діалогічний жанр, яким послуговуються для регулювання ділових або приватних стосунків;

Г одна з найпоширеніших форм публічного виступу.

2.Якщо телефонують Вам, то:

А починаєте розмову, не вітаючись;

 Б запитуєте  прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмовника;

В вітаєтеся, називаєте своє прізвище, ім'я, по батькові;

Г знімаєте слухавку й називаєте організацію, яку Ви представляєте.

3. Укажіть рядок, у якому не названо етикетні вербальні засоби спілкування:
А вибачення, присяга;
Б співчуття, розрада;
В поздоровлення, віншуванням;
Г міміка і жести;
4.Укажіть рядок, у якому  названо етикетні невербальні засоби спілкування:
А згода, підтвердження;
Б несхвалення, докір;
В цілування руки, контакт очей;
Г знайомство, представлення;
5. Вас знайомлять із незнайомою людиною, Ви:

 А мовчки усміхаєтесь;

 Б скажете: «Мені дуже приємно з Вами познайомитися!»;

 В скажете: «Рада(ий) бачити Вас»;

 Гскажете: «Будьмо знайомі!».

 6. Правильною є етикетною формулою вибачення є:

 А я вибачаюсь за спізнення;

 Б вибачте, будь ласка, за спізнення;

 В я хочу вибачитися перед Вами;

 Г я пробачаюсь за спізнення.

7. Правильною етикетною формулою ввічливості є:

 А вітання, вибачення, прохання;

 Б звертання, подяка, покарання;

 В побажання, комплімент, прощання;

 Г згода, порада, зневажання.

 8.В етикетній ситуації схвалення доречні такі етикетні формули:

 А ти правильно сказав;

 Б ваше рішення надзвичайно продумане;

 В клас!

 Г сердечно дякую!

 

9. Вкажіть правильний варіант написання:

Говорити на українській мові -

при необхідності –

користуватися попитом –

виписка з протоколу –

завідувач відділом –

виявити дану проблему –

без десяти шість –

наукова ступінь –

бути правим –

 

Велике дякую -

 

                                                                                                                2 бали

 

10. Пригадайте  з газет, радіо та телепередач 10-15 слів, що відображають нові явища в офіційно-діловому стилі. Запишіть дані слова та дайте їм визначення.

                                                                                                                   2 бали

 

11. Напишіть власне висловлення «Що потрібно робити, щоб піднести культуру мовлення?»

                                                                                                                   4 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          

 

 

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

ІІ варіант

     Завдання  1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді. Завдання 1-8 оцінюються 0,5 бали.

1. Бесіда – це:

А  Передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу.

 Б спільне обговорення важливих питань і прийняття рішень;

 В розмова двох або більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем;

 Г сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

2.У практиці ділового спілкування використовують такі форми звертань до візитера:

 а) на ім ’я й по батькові;

б) «пан» або «пані» без нагадування прізвища;

в) «пан» або «пані» із нагадуванням прізвища або титулу;

г) все вказане вище.

3. Продовжіть подане твердження.
Невід’ємною рисою культури мовлення є...
А дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови, а також свідоме, невимушене, цілеспрямоване, майстерне вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування;

Б чіткість, логічність висловленої думки, незалежно від сфери використання;
В  структурна організація усного та писемного мовлення;
Г важливість засвоєння етикету ділової сфери.
4. Продовжіть подане твердження.
Мовленнєвий етикет – це ...
А використання різноманітних засобів вираження думок;
Б типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення;
В виділення найважливіших місць власного висловлювання;
Г  національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і висловів, що рекомендуються для висловлення подяки, прощання тощо в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником, зокрема, під час привітання, знайомства, звертання тощо.

 5. В етикетній ситуації висловлення сумніву доречні такі етикетні формули:

 А цю інформацію ти отримав з надійного джерела?

 Б а в чому річ?

 В ти неправильно кажеш;

 Г вельми сумніваюся, що...

 6. В етикетній ситуації висловлення власного погляду доречні такі етикетні формули:

 А сам розберуся.

 Б як на мене, то ...

 В така моя думка;

 Г тільки я знаю, що кажу.

7. В етикетній ситуації подяки доречні такі етикетні формули:

 А я так вдячний тобі за ...

 Б дякую Вам за підтримку;

 В не треба хвилюватися;

 Г бувайте здорові!

 8. У компліментах щодо вчинків співрозмовника допустимі такі етикетні формули:

А ти добре дав йому прочухана!

Б ти неперевершена господиня!

В ти така нечупара!

Г ти прекрасний співрозмовник!

9. Вкажіть правильний варіант написання:

Моє день народження –

бажаючі поспілкуватися –

задавати питання –

при умові –

при виникненні –

одержати освіту-

властивий для мене –

у минулому році –

самий цікавий –

україномовний -

 

                                                                                                                    2 бали

 

10. Пригадайте  з газет, радіо та телепередач 10-15 слів, що відображають нові явища в офіційно-діловому стилі. Запишіть дані слова та дайте їм визначення.

                                                                                                                   2 бали

 

 

11. Напишіть власне висловлення «Як впливає порушення етикетних норм на оточуючих?»

                                                                                                                   4 бали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

 

                                ЛЕГЕНДИ ПРО НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА

 І проміж нас живе ясна і чиста слава

                                                          Малого Мирона, великого Франка.

Максим Рильський

      Іван Франко прийшов на світ 27 серпня 1856 року саме в ту пору, коли у вирій відлетіли лелеки. Дівчат, які народилися під ту пору, називали Маріями, бо на 28 серпня припадає свято Успіня Пресвятої Діви Марії, яке в народі називають Першою Пречистою. Хлопців, у ці дні народжених, називали Іванами, бо на 11 вересня припадає велике свято Усікновення голови Іоанна Хрестителя.

     Його нарекли Іваном, але зовсім не через це свято. Так вимагала давня традиція, якої в роді Франків суворо дотримувались. Найстарший син мав назвати свого первістка іменем батька. Батька Якова Франка звали Іваном.

     Ця ж традиція вимагала, щоб першу дочку назвали іменем батькової матері. Бабцю Івана Франка звали Катериною. Тому й назвав Катериною Яків Франко свою першу дочку у першім шлюбі з донькою нагуєвицького війта Марією Тимишин. З нею він одружився 19 лютого 1824 року, а в грудні того ж року народилася дочка Катерина, але через два роки вона померла.

     Із своєю першою дружиною Марією Тимишин Яків Франко прожив 31 рік. Після Катерини усі діти народжувалися мертвими. Які тільки дари не посилав Яків за порадою людей Господові! Викував хрести на церкву, поставив іконостас, щороку давав на свічки ярий віск. Євангеліє купив та в срібні шати оправив, хрест на громадській толоці за свій кошт поставив, аби тільки Бог змилосердився. Але дітей більше не було. Яків упав у відчай.

    У квітні 1855 року Бог забрав Марію Тимишин до себе. Вона мала усього 43 роки.

   Друга дружина Якова Франка Марія Кульчицька була родом з Ясениці Сільної. Коли вона виходила заміж, мала двадцять літ і за законами Австро-Угорщини вважалася неповнолітньою. Марія дуже боялася того заміжжя, бо смерть на обійсті чоловіка була частим гостем. Якраз перед народженням Івана помер слуга Іван Шиян. А ще те, що діти Якова постійно вмирали...

   Забобонні люди твердили, що дитину можна заховати від смерті, якщо називати її іншим іменем, ніж записано в церковній книзі, тобто в метриці. Це називалось обдурити смерть. Мати, свято в це вірячи, почала називати свого сина Івана Мироном, бо на 30 серпня припадало свято цього мученика (він був священником в Ахаї, його схопили на Різдво 251 року, піддали жорстоким тортурам, які він терпляче витримав, навіть коли його кинули в огонь, вийшов неушкодженим, отож йому стяли голову). Ні в Ясениці Сільній, ні в Нагуєвичах, ні в околицях жодного хлопця Мироном ніхто не називав. Очевидно тому молода мати сподівалася, що це ім’я стане для сина оберегом...

      Після смерті першої дружини Марії Тимишин Яків Франко мусив тримати піст-покуту (жалобу) рік. Тобто одружитися вдруге він мав право не раніше як через рік після дня смерті дружини. З дозволу священника цей звичай інколи ламався. Якщо були серйозні причини, термін покути скорочувався до трьох місяців. Особливо тоді, коли дружина помирала, залишивши чоловікові дрібних дітей, з котрими той не міг дати ради. В Якова неповнолітніх дітей не було. Його мати Катерина ще була жива й залишалася господинею хати. При господарстві було повно слуг, тобто причини для поспіху до весілля не було жодної. Однак Яків посту не дотримав.

    Саме ця обставина й породила плітку, що неповнолітня молода, до того ж шляхетна, а не проста мужичка, вийшла заміж за старого хлопа, на 33 роки старшого за неї, бо мусила йти. Зайшла буцімто в гріх з якимось корчмарем, гріх той уже не можна було приховати, тому мати поспішно сплавила доню заміж за першого-ліпшого, хто її брав.

    Ця плітка народилася у час виборів до парламенту, її навмисне «запустили», аби очорнити кандидата Івана Франка. Ця ж плітка стверджувала, що справжнє прізвище Івана Франка — Френкель. Плітку цю ще й сьогодні активно пропагують ті, хто вважає, що Іван був «мойсеєвого» віросповідання. Насправді ж Іван прийшов на світ більше ніж через рік після одруження Марії та Якова.

    Важко повірити, що в основі одруження було звичайне людське кохання, таке пізнє для Якова і таке раннє для Марії. Вона справді походила з дрібної шляхти, і була зовсім не гола-боса, як гадав дехто. Великим багатством її мати не володіла, бо воно пішло  на навчання старших братів Марії та на утримання великої сім’ї, але все-таки у придане Марія одержала землю — основу основ життя тодішньої родини. Після смерті Марії та земля відійшла у володіння її другому чоловікові Гриню Гаврилику.

     Страх Марії за життя дитини виявився й тоді, коли у вересні 1859 року народився наступний син. Звичай велів назвати його на честь того святого, чиє свято на той день випадало, тому й назвали Захаром, мати ж кликала його Михайлом...

   Як письменник Іван Франко народився віршем «Моя пісня», надрукованим у студентському журналі «Друг» 1874 року. Підписана ця поезія була псевдонімом «Джеджалик». Так само підписано й першу велику повість «Петрії й Добощуки», яка, як твердив Сергій Єфремов, не мала жодної художньої вартості. 1876 року в тому ж номері, де закінчувалося друкування повісті, з’являється вірш Івана Франка «Наймит» — і підписаний він уже псевдонімом «Мирон». Вмирає кволий і по-дитячому наївний Джеджалик — його місце займає могутній Мирон.

    Символічно, що той перший вірш, біля якого вжито псевдонім Мирон, називався «Наймит». Написано його було перед першим арештом Франка. Псевдонім, який, остерігаючись за синове життя, колись дала йому мати, мав захистити Івана від страшної несправедливості світу. Так проникливо звучать слова до народу, який є наймитом у власній хаті:

Ори, ори, співай, ти, велетню закутий

У неволі й тьми ярмо!

Пропаде пітьма й гніт, опадуть з тебе пута,

І ярма всі ми порвемо!

     Іван Франко мав двадцять літ — і з тим заспівом виходив на широкий шлях літератури, хоч знав, що зерно, засіяне наймитом, не все зійде. Бо впаде одно на камінь — і пропаде. Бо впаде друге на поганий ґрунт, проросте — і знидіє. І тільки невелика частина впаде на добрий ґрунт і проросте, виросте й заколоситься і буде дякою орачеві-наймиту за його труд.

(900 слів)                                                                                     (За Р. Гораком)

 

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ

1. Франка нарекли Іваном, тому що:

а) він народився у переддень відзначення усікновення голови Іоанна Хрестителя;

б) цього вимагала давня традиція роду Франків;

в) це було улюблене ім’я його матері;

г) це було ім’я його хрещеного батька.

2. Із своєю першою дружиною Яків Франко прожив:

а) 10 років;

б) 20 років;

в) 25 років;

г) 31 рік.

3. Від першого шлюбу Яків Франко мав:

а) трьох дітей;

б) п’ятеро дітей;

в) доньку, яка померла;

г) єдиного сина.

4. Друга дружина Франка Марія Кульчицька була родом:

а) з Дрогобича;

б) з Нагуєвичів;

в) з Борислава;

г) з Ясениці Сільної.

5. Щоб вберегти сина Івана від смерті, мати називала його:

а) Степаном;

б) Миколою;

в) Михайлом;

г) Мироном.

6. Франкова матір була молодша за чоловіка:

а) на п’ять років;

б) на десять років;

в) на двадцять років;

г) на тридцять три роки.

7. Плітка про те, що Іван Франко не є сином Якова Франка, була сфабрикована, щоб:

а) дошкулити письменникові;

б) пояснити поважливе ставлення письменника до пророка Мойсея;

в) очорнити кандидата Івана Франка під час виборів до парламенту;

г) проголосити й обґрунтувати «аморальність» письменника.

8. Як письменник Іван Франко народився віршем:

а) «Каменярі»;

б) «Гімн»;

в) «Моя пісня»;

г) «Пісня і праця».

9. Першу поезію Івана Франка було підписано псевдонімом:

а) «Джеджалик»;

б) «Невідомий»;

в) «Мирон»;

г) «Голіаф».

10. Найперший підписаний псевдонімом «Мирон» твір Івана Франка:

а) «Лис Микита»;

б) «Товаришам із тюрми»;

в) «Наймит»;

г) «Привіт».

 

11. У рядку І ярма всі ми порвемо вжито такий художній засіб:

а) епітет;

б) метафору;

в) алегорію;

г) гіперболу.

12. Образ сіяча, який сіє зерно, походить:

а) з народного прислів’я;

б) з народної пісні;

в) з щоденників Івана Франка;

г) з євангельської притчі.

 

 

 

 

 

 

 

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

 

                                              КРИВАВА ТРИЗНА

      Запорожці перейшли Сиваш. Везли чималу здобич, вели сім тисяч визволених християн. Валка розтяглася на кілька верст.

     Визволені з полону брели окремо, на деякій відстані, щоб не ковтати пилюку. Сірко під’їхав до недавніх бранців. Козаки пролили в останньому бою багато крові, але пролили не марно — вона шугає волею в жилах он тих людей. Як-то зараз світяться їхні душі!

     Сірко прикипів очима до натовпу, намагаючись дихнути разом з ним тією волею, порадіти їхньою радістю. Але що довше приглядався, меншала його радість, натомість у душу напливала тривога. Спершу подумав, що он ті троє визволених зупинилися випадково, волочаться позаду, бо притомилися. Вони тихо розмовляли, зиркали в його бік. І він уловив у тих поглядах щось злодійкувате, нерадісне.

     Сірко відчув себе так, мовби в душу кинули жменю снігу. Він ніколи не обманювався людськими очима. Не всім потрібна його воля. Рабство — воно іноді теж солодке! Куплений зрадою бог дорожчий, ніж отой, з яким народився. Милішими стають і чужі слова, й одіж, і звичаї.

     Тоді для чого ж навчають рідних слів матері? Для чого бережуть звичаї батьки? Для того, щоб діти обміняли їх у чужому краї, як розмінюють на жменю мідяків золотий гріш?! Чужі звичаї можуть бути й гарними, але ж вони — чужі. Тільки потурнаки міняють своє, батьківське, на чужинське. Так можна поміняти все. Поміняти звичаї, вітцівщину — це поміняти матір. Народила мати дитя, виспівала йому всі пісні, а в тих піснях — піт і кров дідів і прадідів, а тепер цей чоловік проміняв рідну пісню на чужинську, вицідив зі свого серця кров дідів і прадідів і налив чужої! У чужому краї тепліше сонце, у чужому краї солодші плоди. Але чим завинив перед тобою, потурначе, рідний край, що ти цураєшся його? Край, як і долю, не вибирають, вони — од Бога.

    Надвечір стали в неглибокій балці, по дну якої хлюпотів степовий струмок. Його обліпили коні й люди. Минуло немало часу, доки валка втамувала спрагу.

    По тому Сірко наказав варити куліш. Незабаром по степу розлився запах розвареного пшона, який перемішувався з пахощами полину та інших, уже сухих, трав.

    Сірко довго блукав понад балкою, відтак зійшов на могилу, що самотньо чорніла у степу. Дивився на багаття, на визволених з полону. Пекуча дума краяла мозок.

    Зійшовши з могили, Сірко побрів поміж бранцями, іноді зупинявся, розпитував. Осторонь інших сиділа смаглява черкешенка в дорогій одежі — кажуть, жінка чи наложниця хана. Вона збила ноги, отаман наказав підібрати для неї взувачку, знайшли чоловічі постоли, вона виглядала в них як горлиця на гусячих лапах. Але, видно, за ханом не сумувала — усміхалася. А може, подумав, посміхалася зі страху, щоб задобрити його? Вони, недавні бранці, не всі щирі. Знову ловив скрадливі, навіть приховано ворожі погляди.

     І зводилась у голові страшна думка: він не може, не має права привести їх на Україну. Не може поселити зловорожців серед своїх людей, не може висіяти власного рукою серед пшениці кукіль. То що ж робити? Пустити їх, нехай ідуть у Крим, а потім вертаються з ятаганами? Якщо й не самі прийдуть, то їхні діти...

     Отаманів гнів, біль і розпука злютувалися в запитання, з яким звернувся до чоловіка в татарському вбранні:

— Тобі там було добре чи погано? Тільки не бреши. Якби відпустили, вернувся б назад?

     В очах чоловіка потекла сіра каламуть. Він боявся збрехати й боявся сказати правду. Вичавив на губи посмішку, догідливу й вибачальну воднораз. Отаман довго мовчав, тоді важко повернувся й пішов.

     По обіді кошовий наказав підняти й зібрати всіх, кого виручили з неволі. Вони збилися у великий і тісний гурт. Сірко пройшов упродовж натовпу, вернувся й став перед людьми. Натовп стояв притишений.

— Люди добрі,— сказав Сірко тихо,— ми визволили вас і привели в оцей степ. Тепер вибирайте самі, кому куди стелиться путь: у землю батьків чи назад у ханську сторону. Вести силоміць не будемо нікого. У кожного з вас є серце, а в ньому любов, що вибирає. Є совість, є честь... — отаман примовк з досади на себе, що не втримав цих слів.— Отож воля ваша. Хто піде з нами, лишайтеся на місці, хто хоче вернутися, проходьте вперед, за мою спину.

     Юрба заворушилася. Сірко не сподівався, що все станеться так швидко. Декотрі навіть побігли, наче боялися, що їх зупинять. Він думав, що їх буде небагато. А вони йшли і йшли... Отаман спочатку намагався втримати їх поглядом, а далі опустив очі й дивився в землю.

     Коли кошовий підвів голову, за плечима їх було трохи менше, ніж тих, що лишилися. Отаман не йняв віри очам. Спочатку гадав — зажадають повернутися отакі, як черкешенка. Звикла до розкошів, проміняла на них волю. Проте вона не пішла, лишилася. Дивилася не в кримську, а в кавказьку сторону. Отаманові стислося серце. Він ледве стримався, щоб не вклонитися тій жінці.

— Бог вам суддя! — сказав кошовий, повернувшись до меншого гурту.— Він суддя всім.

     Закинувши на плечі клумаки, менша валка потягла на Крим. Над балкою нависла тиша, вона була схожа на ту, котра запановує на кладовищі біля свіжої могили по останній лопаті землі. Коли голови втікачів стали зливатися з обрієм, кошовий наказав погукати старшину. Коли зійшлися всі восьмеро похідних полковників, він поклав руку на булаву за поясом, другою показав у степ:

— Рубати всіх упень!

Слова впали в козацькі серця, як розпечені цвяхи. Допіру всі сподівалися, що кошовий накаже вернути перекинчиків, але це його веління видалося неймовірним.

— Тому, хто відцурався вітчизни, немає місця на землі,— сказав кошовий.— А гріх од Бога — на мені одному. Вишикуйте, панове отамани, козаків по командах. Одберіть молодих. Вони мають виконати повеління долі.

      Дикий степ сполохав тупіт коней. Вершники летіли, низько попригинавшись до кінських грив, над ними червоно блищали шаблі.

  ...Задушливо пахли стоптані копитами полини. Сірко їхав і дивився на посічених. То було щось несосвітенне, пекельно страшне. Серце стискалося з болю, проте каяття не було. Порубані лежали, витягнувшись в один довжелезний ключ, порозкидавши в травах руки. Вони й справді нагадували журавлиний ключ, що заблукав у безконечних просторах, полетів не в той бік. Сіркові здалося, ніби мертві руки зводяться, він чув посвист вітру й тихий жалібний клич.

     Він знав, що чутиме його довго — все життя. У грудях пекло, мимоволі зводилася думка: чи правильно вчинив і чим одкупиться перед світом. Правильно — неправильно, хто судитиме? Для нього — правильно, для когось — неправильно. Скрипнув зубами, прошепотів сухими губами: «Карай, Боже, якщо я неправий. Я не міг учинити інакше. На пострах онукам і правнукам, у науку всім моїм братам».

Окинув поглядом степ.

— Простіть нас, брати,— мовив гірко крізь біль, що проймав груди,— а самі спіть тут до страшного суду Господнього.

    Потім оглянувся на козаків, що непорушно сиділи в сідлах, низько вклонився.

— А ви, — мовив,— простіть мені, що вас, молодих, послав на цю криваву тризну. У вас народяться діти, ви розкажете їм про ці сумні поминки. Нехай знають: хто одцурався рідної землі, не гожий дивитися на сонце! Немає двох сонць, немає двох Богів, немає двох неньок. Розкажіть про це своїм дітям. А вони нехай розкажуть своїм.

 (1100 слів)                                                                             (За Ю. Мушкетиком)

 

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ:

1. Чому валка запорожців розтягнулася на кілька верств:

а) возами везли багато воєнної здобичі;

б) вели сім тисяч полонених ворогів;

в) вели сім тисяч визволених християн;

г) вели три тисячі визволених християн.

2. Навіщо Сірко під’їхав до колишніх бранців:

а) щоб їх порахувати;

б) щоб їх підбадьорити;

в) щоб вишикувати їх в одну колону;

г) щоб порадіти їхньою радістю.

3. Що зрозумів Сірко, придивившись до визволених:

а) звільнення зробило всіх щасливими;

б) вони думають тільки про рідну домівку;

в) вони надзвичайно стомлені;.

г) не всім потрібна воля.

4. Поміняти звичаї, вітцівщину, вважав Сірко, це однаково, що:

а) поміняти віру;

б) поміняти мову;

в) поміняти матір;

г) поміняти долю.

5. Того, хто міняє батьківське на чужинське, Сірко подумки назвав:

а) зрадником;

б) потурнаком;

в) яничаром;

г) христопродавцем.

6. Чому Сірко засумнівався у щирості черкешенки:

а) тому що недавні бранці не всі щирі;

б) тому що взагалі не довіряв жінкам;

в) тому що жінка не була його співвітчизницею;

г) тому що вона була дружиною хана.

7. Сірко зрозумів, що не має права принести тих, кого засмутило визволення, в Україну, через те що:

а) вони однаково повернуться на чужину;

б) вони ненавидітимуть його все життя;

в) не може поселити зловорожців серед своїх людей;

г) багато хто з них поміняв віру.

8. Чому Сірко дав можливість визволеним із полону самостійно вибрати своє майбутнє:

а) був упевнений, що повернутися в рабство не захоче ніхто;

б) вважав, що в кожного є серце, а в ньому любов, що вибирає;

в) хотів пересвідчитись, що повернуться одиниці;

г) хотів нагородити вірних батьківщині і покарати зрадників.

9. Як поставилися козаки до Сіркового наказу знищити перекинчиків:

а) відчули задоволення і полегкість;

б) сприйняли як належне;

в) відчули певне здивування;

г) таке веління видалося їм неймовірним.

10. Що відчув Сірко, побачивши, що тих, хто хоче повернутися, лише трохи менше, ніж тих, хто залишився:

а) серце в нього обкипіло кров’ю;

б) відчував себе ні в тих, ні в сих;

в) не йняв віри очам;

г) потемніло в очах від гніву.

11. Як визначив Сірко причину знищення перекинчиків:

а) як покарання за зрадництво;

б) як засторогу онукам і правнукам та науку всім сучасникам;

в) як звільнення від некорисних для України людей;

г) як імпульсивний, незважений вчинок.

 

12. Кого Сірко вважав негідним дивитися на сонце:

а) того, хто неспроможний захистити себе;

б) того, хто не захищає свободи із зброєю в руках;

в) того, хто підкорився гнобителям;

г) того, хто одцурався рідної землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНІ ДИКТАНТИ

 

Родовід нашої мови

     Розпочату на батьківщині наукову роботу з проблем мовознавства Іван Огієнко продовжив в еміграції. Протягом п’ятиліття вчений працював над нарисами з історії української мови. Це були найперші дослідження, в яких вся система українського правопису набула історичного пояснення. Праці Огієнка забезпечили досягнення єдності у правописних правилах та наукового їх пояснення.

     Іван Огієнко був глибоким знавцем історичного процесу формування і розвитку слов’янських мов. Він слушно зауважував, що українська мова помітно відрізняється своєю гнучкістю та милозвучністю. Це зумовлено її фізіологічно-фонетичною основою, простотою та легкістю вимови. Водночас учений зазначав, що рідна мова кожній людині здається наймилозвучнішою. Проте ті європейські фахівці, які аналізували нашу мову, відзначали її розвиненість та виняткову мелодійність, а відтак ставали до лав її прихильників.

     Розгляд специфічних проблем фонетики й морфології у роботах Івана Огієнка підкріплюється глибоким аналізом вітчизняних літературних пам’яток, починаючи з XI століття. Коли ж врахувати досконале знання науковцем інших мов та місцевих діалектів, стає зрозумілим значення цього дослідження.

     Варто згадати й таку важливу роботу Івана Огієнка, як історико-порівняльний нарис правопису іншомовних слів. Стосовно цієї проблеми завжди висловлювалося безліч суб’єктивних поглядів, проте попередники не розробили основних принципів вживання запозичених термінів, як це зробив Огієнко.    (За В. Ляхоцьким, 190 слів)

 

 

 

 

Мій шлях

    Якщо кому не доводилося бувати в південно-східних районах України, коли хто не блукав по шляхах курських і сумських, не топтав стежок землі чернігівської і сіверської — вважай: не знає він свої землі.

    Які це благодатні краї, які небачені краєвиди та чарівні куточки!

Лише Тростянецький дендропарк вартий того, щоб до нього не те що їхати, йти пішки, мов до святині, подібно до того, як добирались у свій час богомольці з незвіданих країв до Києво-Печерської лаври. А Качанівський заповідник з його нерукотворними дивами, адже він по-справжньому рівня всім найвидатнішим заповідникам світу.

    Чудова, невидана та природна зона, якої не назвеш ані поліссям, ані лісостепом, бо вони тут міцно обнялися, ніби злились воєдино і явили людям щось третє. Таке диво, яке по праву повинно було б мати свою узаконену назву.

     Ідеш дорогою, а пообіч степ широкий, такий широкий та розлогий, що не видно йому ні кінця ні краю, тільки й усього, що ось там за пагорбом щось зачаєно притаїлося, може, хмарка підкралася грозова, а може, просто вже інший пагорб витинається. Вийдеш на гору — зирк, а перед тобою — диво невидане. Унизу долина широка розляглася, озеро чи озерце, а може, й звичайна запруда сріблиться. А там, збоку, починається ліс, синій та густий, літніми фарбами переповнений, тягнеться кудись у безкрай.

                                                                                (За Ю. Збанацький, 200 слів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ

КВІТНИКАРКА

     Тихого літнього вечора подружжя  Пимоненків поверталося з театру. Йшли Хрещатиком, мовчали, переживаючи щойно побачену драму. Ще звучав у вухах голос незрівнянної Марії Заньковецької...

      На розі Хрещатика й Прорізної увагу художника привернула зграйка жінок і дівчат, яких проганяв дебелий городовий. Це були квітникарки. Хрещатик — найлюдяніше місце, товар тут можна збути швидко й вигідно. Та блюститель порядку тут як тут. Не даси відкупного — прожене.

     Художникові захотілося зробити дружині приємне. Він рушив до стрункої дівчини з кошиком, яку чомусь обминув городовий.

— Звідки квіти?

— З Росі, милий пане. Вночі в Божій росі купалися, вранці водою з Росі вмивалися. Такі гарні, що продавати жаль, але ж треба...

   Напевне, цю «рекламну» фразу дівчина перейняла у досвідчених торговок, та ще не дуже до неї звикла — голос злегка тремтів.

   Пимоненко вдивлявся в обличчя дівчини. В очах була надія. Художник зробив вигляд, ніби хоче пройти мимо — у погляді квітникарки промайнуло розчарування. Постать дівчини враз зів’яла, як скошена ромашка. Бідолашне дівча, мабуть, вперше зіткнулося з цим чужим, жорстоким і ворожим їй світом... Купивши букет чорнобривців, художник наздогнав дружину.

    Удома Пимоненко щось довго шукав у шафі, нарешті витяг кілька запилених папок з ескізами та етюдами. Уважно переглянув пожовклі аркуші. Покликавши дружину, простягнув їй одну з робіт. Це був зроблений десять років тому ескіз до «Київської квітникарки». Намальована на аркуші красуня безжурно всміхалася. На її обличчі не було тривоги, як в тієї, що побачив сьогодні. Не було розгубленості, страху перед чужим їй містом.

   ...У будинку давно погасли вікна. Спить родина. Не спиться лише художникові. Букет подарованих дружині чорнобривців пахне гостро, ніби хоче нагадати про себе. На столі — ескіз до «Квітникарки»...

      Миколу Пимоненка називали співцем українського села. Він справді багато праці віддав селу, та останнім часом його потягло на міську тему. Київські вулиці, міські дітлахи, а оце недавно написав своїх стареньких сусідів. Колоритні діди, до всього їм діло, жодної новини не пропустять. Як, художник не читав учорашнього «Киевлянина»? Хтось намагався підпалити міст. А якась одеська банда вивозить дівчат у Туреччину і там продає у гареми... Є про що дідам погомоніти.

     Картину Пимоненко назвав «Нарада». Хотів заплатити старим за позування — образились: «Малюйте, скільки хочете, аби балакати не заважали!»

    Минув тиждень. Квітникарка забулася за повсякденними клопотами. Старі ескізи знову опинилися в шафі.

    Якось, повертаючись з родинного свята знайомих, художник опинився на Хрещатику. На розі, де колись стояла квітникарка, нікого не було. Під стіною будинку Пимоненко помітив кілька присохлих стеблин і скручених сухих листочків...

    Художник прямував Хрещатиком. Несподівано він здригнувся і внутрішньо напружився: жіноча постать під ліхтарем здалася йому знайомою. Підійшов ближче і полегшено зітхнув: помилився.

— Мені потрібна натурниця,— мовив Пимоненко і, зустрівшись із здивованим поглядом дівчини, пояснив: — Я художник і пропоную вам іншу роботу. Будете позувати, а тоді щось придумаємо.

 (440 слів)                                                 (За Б. Чіпом та О. Оганесяном)

 

  Написати докладний переказ, завершивши його роздумами про вплив мистецтва на суспільне життя.

 

 

 

                               СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. А.Ворон, В.Солопенко. Українська мова: підр. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти. – К: Видавничий дім «Освіта», 2019р.
2. Г. Онуфрієнко. Риторика. Центр навчальної літератури, 2016р.
3. М.Плющ. Українська мова. 11 клас .Видавництво «Освіта», 2010р.
4. О. Заболотний. Українська мова: підр. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти. – К: Генеза, 2019р.
5. О.Авраменко. Українська мова: підр. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти. – К: Грамота,  2019р.
6.  О.Авраменко. Українська мова: збірник тестових завдань для підготовки до ЗНО. 11 клас.
7. О. Глазова.  Українська мова: підр. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти. – Х: Вид-во «Ранок», 2019р.
8. С.Караман, О.Горошкіна. Українська мова: підр. для 11 кл. закл. загал. серед. освіти. – Х: ТОВ «Ранок», 2019р.
9. Р.Кацавець. Ораторське мистецтво. Алерта, Правова єдність, 2014р.
10.  Є. Польова. Елективний курс «Ділова українська мова» :   методичний      посібник для 10 класу філологічного профілю – Вінниця, 2011р. – 100 с.
11.  Українська мова. Підготовка до ЗНО. Ділова українська мова :       електронний посібник. – Режим доступу: http://schoollіb.com.ua/ukr_lang/2/370.html.