Здоров'язбережувальні компетентності.

На  сучасному  етапі  розвитку  суспільства  виникає  потреба  у  докорінній  зміні  підходів  до  організації  процесу  навчання  і  виховання  молодого  покоління. Розв′язати  цю  проблему  можна  за  умови,  якщо  навчально-виховний  процес  у  школі  буде  спрямовано  на  формування  ключових  компетенцій   школярів.

   Сьогодні  школа  має  допомогти  дитині  вижити  в  нестабільному  суспільстві,  навчити  самостійно  вирішувати  життєві  проблеми.

   Саме  компетентнісний  підхід  покликаний подолати  прірву  між  освітою  і  вимогами  життя. Школа  має  стати  не  підготовчим  етапом  до  життя, а  самим  життям; сприяти  становленню  особистості  як  творця  і  проектувальника  власного  життя.

    Працюючи  з  учнями треба  звернути  увагу  на  те,  що  саме  гра є  провідним  видом  діяльності,  що визначає  розвиток  дитини, незамінним важелем розумового розвитку дитини. Ігрову форму занять  створюють  за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів.

Всі розважальні ігри використовуються   з   метою   формування   в   учнів здоров’язбережування.

     Ігри проводяться систематично на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх.  Перед проведенням ігор з дітьми доступно викладають сюжет, розподіляються ролі, ставлються  перед дітьми пізнавальні завдання. Щоб гра не набридала,  вносяться в неї деякі зміни, ускладнюються завдання. Готуючись до уроку вчитель повинен чітко продумати послідовність ігрових дій, організацію учнів, тривалість гри, її контроль, підбиття підсумків та оцінку. Пояснювати лаконічно і зрозуміло, пробуджуючи інтерес до гри.

     Важливо, щоб ігри повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, Ігри присвячені весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходять нові, пов'язані   із   певною   подією,   святом,   періодом   року.

       Ігри   були   створені   для   дітей   молодшого шкільного   віку,   але   ними   досить   доречно користуватися у старшій школі, вони допомагають не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня. Виконуючи правила гри, учні   привчаються   зосереджуватися,   контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.  Використовуються ігри і під час індивідуальних занять, свят, позакласних заходів.

     Театралізована   гра –   це   водночас   розіграш   певного   літературного   сюжету   і фрагмент дитячого життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки   (замість   ляльок   можуть   бути   картки   з   малюнками).   Цим   прийомом   можна користуватись на різних уроках або в позакласній роботі.

     У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а  також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психічний стан, виховує морально-вольові   якості,   сприяє   дотриманню   дисципліни,   розкутості   і   приносить користь у повсякденному житті. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу.

       Народні ігри сприяють формуванню у дітей універсальних родових психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психології народу, що  створив гру. Найбільша кількість народних ігор – це рухливі ігри. Тому для ознайомлення дітей з історією рідного краю, а також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі рекомендується  проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Козачата».

    Батьки довіряють нам найцінніше, що в них є,- свою дитину. Наше завдання як   педагогів  не   тільки   дати   учневі   знання,   а   й  зберегти   його   фізичне,   моральне, психічне та соціальне здоров’я. Здоров'язбережувальні компетентності  вчать дітей жити без конфліктів. Навчають зміцнювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Вони прищеплюють дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.

     Ми   у   тісному   взаємозв’язку   з   учнями,   батьками,   медичними   працівниками, практичним психологом, соціальним педагогом , усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров'язбережувальне освітнє середовище .

      Узагальнюючи все вищевикладене, ще раз зазначемо, що школа здатна дбати про здоров`я   дітей.   Здоров`язбережувальні   компетентності   в   початковій   школі   -   потужна система, яка допоможе зберегти дитяче здоров`я .

Список використаної літератури.

1.Аникеева Н.П. Виховання грою .  — М.: Просвітництво, 1987.- 334 з.

2.Барташникова І.А. Учися граючи . — Харків, 1997.-С.45.

3.Бесова М.А. Пізнавальні гри від А до Я –  Академія розвитку, 2004. – 272 з.

4.БожовичЛ.И. Проблеми формування особистості .-М.:Педагогіка, 1997. — М.: Просвітництво,-С.324.

5.ГазманО.С. До школи - з грою . — М.: Просвітництво, 1991.- 334 .

6.ЗанъкоС.Ф.. Гра і навчання . 1992.- 226 з.

7.Минкин О.М. Від гри знаннями . 1983.-С.254.

8.Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. – К.: Рад. школа, 1991. – 194 с.

9. Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / Компетентністний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. Ред. О.В. Овчарук. – К.: “К.І.С”, 2004.– С. 6 – 15.

10.Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : "К.І.С.”, 2004. – 112 с.