Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів.

Тема: Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів.

 

Клас:8

 

Мета: Сформувати уявлення про харчові продукти та їх компоненти. Значення компонентів харчових продуктів. Виховувати культуру споживання їжі та формувати прагнення до здорового харчування. Виховувати дослідницькі якості. Інтегрувати предметне і мовне навчання. Активізувати лексико-граматичний матеріал у мовленні учнів. Розвивати комунікативні здібності учнів. Стимулювати мотивацію до вивчення німецької мови.

 

     Тип уроку: комбінований, нестандартний урок.

 

     Обладнання й матеріали: мультимедійна дошка, підручники, таблиця

„ Добова потреба в білках, жирах і вуглеводах (у г) для дітей та підлітків “.

 

     Компетентності, які формуються в учнів:

1. Уміння вчитись: учні організовують свою працю для досягнення мети, відбирають та знаходять потрібні знання та способи для розв’язання задач, виконують в певній послідовності розумові та практичні дії, мають уміння й навички самоконтролю;вміння вести бесіду, ставлячи правильні запитання та розуміти на слух почуте;
2. Загальнокультурна: аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної та світової науки, користуватися рідною мовою та іноземною мовою (німецькою), застосовувати норми відповідної мовної культури;
3. Громадянська: приймати індивідуальні та колективні рішення, враховуючи інтереси й потреби громадян;
4. Соціальна: проектувати стратегію свого життя з урахуванням інтересів і потреб інших людей;
5. Підприємницька: аналізувати й оцінювати власні професійні можливості та здібності;
6. Компетентності з інформаційних і комунікативних технологій: раціонально використовувати комп’ютер й комп’ютерні засоби для розв’язання задач, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням та передаванням;
7. Здоров’язберігаюча: розвивати життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю.

 

     Міжпредметні зв'язки: німецька мова, основи здоров’я, фізика, хімія, економіка.

 

 

 

Хід уроку(Stundenverlauf)

І.Організаційний момент

 Begrüßung.

Guten Tag! Wie geht’s? Wir haben einen besonderen Unterricht. Wir sprechen heute über die deutsche Sprache in Verbindung mit anderen Fächern solche wie Biologie. Hier bewährt sich das alte Sprichwort: « Übung macht den Meister».  

ІІ. Актуалізація  опорних знань учнів (5хв.)

1. Використання моїх вправ з сайту.

 http://learningapps.org/user/гімназія №11

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності ( 3 хв.)

      За допомогою ІКТ, вчитель мотивує учнів до вирішення поставлених перед ними завдань.

   Heute ist wirklich ein guter Tag, weil ihr alle gesund da seid. Unsere Stunde heißt Integrierte Stunde Biologie und Deutsch.

   Thema und Ziel der Stunde. Heute arbeiten wir an einem Thema « Die Speise und ihre Bestandteile».

ІV. Вивчення нового матеріалу (20-25 хв.)

 Пояснення нового матеріалу з використанням слайдів комп’ютерної презентації за планом.

1. Die Speise und ihre Bestandteile.

2. Die Lebensmittel

3. Wie findet ihr die Speise?

 

Розповідь учителя з складанням конспекту

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.

За походженням харчові продукти:

• тваринні (м'ясні, молочні, рибні, яйця птахів);

• рослинні (із зернових, фруктових, овочевих, прянощі із пряних рослин);

• грибні;

• мікробіологічні (яблучний оцет, лимонна кислота, квашення);

• мінеральні (кухонна сіль, йодована сіль);

• комбіновані (страви). 

За хімічним складом розрізняють: білкові, жирові, вуглеводні продукти.

За сучасною класифікацією розрізняють:

• традиційні (натуральні незмінені рослинні й тваринні); 

• функціональні (змінені, що підтримують активність органів, знижують ризик захворювань); 

• спеціальні (змінені дієтичні продукти, харчові добавки, продукти для спортсменів); 

• продукти для харчування дітей. 

У сучасній термінології для характеристики їжі існують ще й такі поняття, як органічні продукти, екологічно чисті продукти, генетично модифіковані продукти та ін.

 

Значення продуктів тваринного походження: 

• постачають повноцінні білки (мають незамінні амінокислот);

• вітаміни A, D, Е. 

Значення продуктів рослинного походження:

• постачають передусім вуглеводи, мікроелементи, клітковину, вітаміни;

• білок зернових та бобових у незначній кількості та неповноцінний;

• овочі та фрукти мають сприятливий вплив на роботу шлунка і кишечнику (збуджують виділення травних соків, створюють масу кишкового вмісту і сприяють скороченню та випорожненню кишок; запобігають процесам гниття в кишках, нормалізують їхню мікрофлору);

• деякі білки продуктів із сої, рису, картоплі служать будівельним матеріалом для клітин людини, оскільки вони за будовою подібні до тваринних.

 

СКЛАД ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ.

Поживні речовини (пластична та енергетична функції)	Додаткові речовини (захисна, ре­гуляторна, інформаційна, моторна, транспортна,  функції тощо)
Складні (білки, жири і вуглеводи) та прості (амінокислоти, гліцерин та жир­ні кислоти, моносахариди) органічні речовини.	Вода. Мінеральні речовини. Органічні кислоти. Клітковина (целюлоза). Пектини.  Вітаміни. Смакові добавки. Харчові добавки.

 

Вуглеводи в продуктах харчування: крохмаль (борошно, крупи, картопля, кукурудза), цукроза (кристалічний цукор, який додають у чай та солодощі й солодкі напої), глюкоза, фруктоза (знаходяться у фруктах та овочах) і лактоза  (молочний цукор у складі молочних продуктів). 

Білок у тваринній їжі повноцінний (містить 20 амінокислот), у рослинній – неповноцінний.

Жири потрапляють у наш організм як з тваринною їжею (сало), так і з рослинною (олія).

Рослинні жири, або олії (лат. oleum - оливкова олія) - цінний харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин (соняшника, олив, льону тощо), жовте, бурштинове, коричневе, зеленувате забарвлення яких обумовлюють домішки пігментів.

За способом виробництва олії розрізняють:

Нерафіновані (натуральні)	Не піддаються очистці від усіх домішок та запаху
Рафіновані (дезоровані)	В процесі очищення звільняються від усіх домішок і запаху, а разом із тим - і від усього корисного.

Найуживанішими натуральними оліями є соняшникова й оливкова.

Пектини забезпечують зв'язування та видалення з організму токсичних сполук, йонів важких металів (свинцю, кадмію, ртуті та ін.), радіонуклідів, пригнічують процеси гниття в кишках.

Клітковина (целюлоза) сприяє руховій активності та секреції кишкового тракту, є джерелом для синтезу мікроорганізмами кишечника вітамінів В₁, В₂, B₁₂, К.

Смакові добавки – прянощі (різні види перцю, шафран, куркума), пряні  овочі  (цибуля, часник, кріп, хрін, петрушка тощо), есенції (оцет, лимонна кислота) можуть значно посилювати апетит.

Харчові добавки – це речовини, які додають у продукти з технологічних міркувань (отримання смакових якостей, подовження термінів зберігання, прискорення виробництва). 

Консерванти	Застосовують з метою довготривалого зберігання продуктів харчування, у певних дозах вони шкідливі для організму
Емульгатори	Додають до продуктів харчування для збереження їхньої консистенції (найпоширені­шими є коди: Е400, Е559)
Стабілізатори (камеді)	Ці желеподібні речови­ни додають з метою згущення консистенції продуктів (коди в діапазоні Е407 – Е449).
Барвники	Додають для зміни кольору
Ароматизатори	Додають з метою надати певних смакових якостей

 

 

 

 

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ.

Харчова цін­ність харчових продуктів	Наявність та співвідношення в його складі поживних речовин.
Калорійність їжі або енергетична цінність харчових продуктів	Кількість енер­гії, яка утворюється при окисненні жирів, білків, вуглеводів, що містяться в продуктах харчування, і витрачається на фізіологічні функції організму. Джерелами енергії для людини є білки, жири, вуглеводи, основними з них є вуглеводи та жири.

Класифікація продуктів за їхньою енергетичною цінністю (співвідношенням різних макропоживних речовин).

Низька	Середня	Висока
Фрукти й овочі, ягоди, знежирені молочні про­дукти, яйця, нежирні м'ясо й риба, відварний рис, овочеві супи	Хлібобулочні й макарон­ні вироби, крупи, м'ясо й риба середньої жирності, сметана, вершки, сир	Тваринні жири, вершко­ве масло, олії, сало, сир, жирна свинина, солодо­щі, чіпси, мед, майонез

 

Коли під час харчування ми вживаємо не окремі харчові продукти, а виготовлені з них страви, то енергетична цінність інша, ніж указана на упаковці: вівсяні пластівці мають енергетичну цінність 370 ккал на 100 г, але вівсяна каша за рахунок поглинання пластівцями води вже містить лише 148 ккал на 100 г (з продукту середньої енергетичної цінності отримуємо низькокалорійну страву). Якщо до звареної каші додати цукор (15 г • 4 ккал/г = 60 ккал) та жири у вигляді вершкового масла (10 г • 9 ккал/г = 90 ккал), то знову отримаємо страву з середньою енергетичною цінністю, що містить 298 ккал на 100 г. 

Засвоюваність харчових продуктів:

• продукти харчування тваринного походження в середньому на 90 %, рослинного – на 80 %, змішана їжа – на 85 %;

• у продуктах рослинного походження міститься 8-23 % білків, деякі з них потрібні клітинам людини, але засвоюються вони гірше, ніж білки тварин;

• вуглеводи рослинного походження засвоюються на 94-96 %;

• в результаті розщеплення жирів в організмі виділяється в 2,3 рази більше енергії, ніж в результаті розщеплення вуглеводів, проте вони гірше засвоюються.

Якість харчових продуктів – сукупність їхніх властивостей, які забезпечують бажані смакові якості (не є зіпсутими) та є безпечними для здоров'я людини (не містять шкідливих речовин).

Харчова цінність – сукупність властивостей харчових продуктів, що забезпечують фізіологічні потреби людини в енергії та будівельному матеріалі (хімічний склад, ступінь засвоюваності організмом).

 

 

ІV. Узагальнення та корекція знань учнів (12 хв.)

Am Morgen speise wie ein König, zu Mittag iss wie ein Bauer und am Abend wie ein Bettler.

Wie versteht ihr das Sprichwort?

Перевірка засвоєння основних понять та термінів уроку.

1) Створення асоціативного кущу.

Welche Lebensmittel könnt ihr nennen? Ergänzt zu zweit den Wort-Igel. Wer hat die meisten Ideen?

2) Was könnt ihr über deutsche Spezialitäten und Essgewohnheiten erzählen?

Schüler 1.

In Deutschland essen die Menschen wie auch bei uns dreimal am Tag. Zum Frühstück isst man meistens Brot mit Marmelade oder frische Brötchen. Dazu trinkt man meistens Kaffee. Mittags kochen die Deutschen selten eine Suppe, sie essen lieber Fleischgerichte mit Salat. Nur das Mittagessen ist die warme Mahlzeit am Tag. Das Abendbrot ist oft „kalt“, denn man isst nur kalte Speisen, zum Beispiel, Brot mit Wurst, Käse und trinkt Tee oder Milch.

Schüler 2.

        In Deutschland kocht man nicht so viel wie bei uns. Deutsche Spezialitäten sind natürlich sehr bekannt, in den Familien bereitet man ein Eisbein mit Sauerkraut. Zum traditionellen Essen gehören Kartoffelsalat mit Würstchen, Gänsebraten oder Karpfen. Mann isst hier Buchweizengrütze gar nicht. Aber die Deutschen essen sehr gern verschiedene Nudeln, Würstchen und Salate.

Schüler 3.

         In Deutschland isst man Kartoffelsalat sehr gern. Ich habe das Rezept. Was braucht euch? Hört mir zu. Kocht Kartoffelsalat zu Hause.

Kartoffelsalat

Zutaten:

750 g kleine Kartoffeln

½ l Brühe

Essig, Salz, Zucker, Pfeffer

1 kleine Zwiebel

2 EL Öl

Die Kartoffeln kochen und schälen, dann in Scheiben schneiden. Zur Brühe Essig, Salz, wenig Zucker und Pfeffer zufügen. Die Kartoffeln in dieser Brühe marinieren. Die Zwiebel in kleinen Stücke schneiden und mit Öl zum Salat zufügen.

 

V. Підсумок уроку (3 хв.)

-         Що було для вас головним на уроці? Що було цікавим? Що найбільше вразило?

-         А зараз підіб’ємо підсумок нашої спільної діяльності на емоційному рівні.

1.Якщо ви працювали з інтересом, то підніміть праву руку.

2. Працювали у спокійному режимі – підніміть вашу ручку.

3. Вам було нецікаво – то підніміть свій олівець.

Учитель виставляє оцінки в журнал за роботу на уроці.

VІ. Домашнє завдання 

1) Опрацювати § 6.

2) Lest die Sprichwörter. Wie versteht ihr sie? Kennt ihr entsprechende Äquivalente auf Ukrainisch?

Der Mensch ist, was er isst.

Ein voller Bauch studiert nicht gern.

Hunger ist der beste Koch.

Salz und Brot macht Wangen rot.

3) Macht eine Umfrage in der Klasse. Was esst und trinkt ihr gern und nicht gern?