Жаргонізми та арготизми: мова молоді та вузьких кіл

Жаргонізми та арготизми – це слова або вирази, які використовують певні групи людей для спілкування між собою. Ці слова часто не є загальноприйнятими і можуть бути незрозумілими для інших. Розглянемо кожне поняття детальніше.

Жаргонізми

Жаргонізми – це слова або вислови, що використовуються певними соціальними групами для неформального спілкування. Жаргон відрізняється від загальної літературної мови, має специфічну експресивно забарвлену лексику і стиль. Жаргонізми часто виникають у середовищі професійних груп (наприклад, жаргон програмістів) або серед молоді.

Жаргон – соціальний діалект, який відрізняється від літературної мови використанням специфічної, лексики, синонімічної до слів загального вжитку, а також фразеології, часом особливостями вимови.

Уживання жаргонізмів допускається в усному розмовному мовленні. У художній літературі жаргонна лексика використовується як засіб яскравого зображення життя (…Гості розсілися різатися в карти. Ех ти, слабак). У науковому, офіційно-діловому стилі жаргонізми зовсім не вживаються.

Молодіжний жаргон: кльовий (класний), туса (вечірка), байти (дані), лайк (подобається). Професійний жаргон: код (програма), баг (помилка), лабати (грати на музичному інструменті), прогон (репетиція) – у музикантів; буц (штовхати), батя (старший) – у спорті.

Приклади жаргонізмів:

•     Бот – людина, яка багато навчається або повторює матеріал без аналітичного підходу.

•     Чілити – відпочивати, розслаблятися.

•     Юзати – використовувати (від англ. use).  Бабки – гроші.

Але треба пам’ятати:

•     Не всі жаргонізми є прийнятними. Деякі з них можуть бути образливими або вульгарними.

•     Надмірне використання жаргону може ускладнити розуміння твоєї мови для інших людей.

Арготизми

Арготизми – спеціальні слова, що вживаються представниками окремих соціальних груп з метою засекретити свою мову, зробити її незрозумілою для інших. Це можуть бути кодові слова, які замінюють звичайні назви предметів або дій.

Арготизмами користуються злочинці, бездомні Раніше ними послуговувались ремісники, мандрівники, крамарі, лірники, жебраки.

Наприклад, у злодійському арго слово бан означає вокзал, кафедра - могила, помити - украсти, рижуха - золото. У лірників існували такі арготизми: курганити - грати, клево - добре, мікрий - малий, ботень - борщ, курляти - варити.

Приклади арготизмів:

•        Фраєр – людина, яку намагаються обдурити або обікрасти.

•        Малина – безпечне місце збору злочинців.

•        Ксива – документ, посвідчення.

•        Бакси – гроші (в кримінальному середовищі, долари).

•        Феня — спеціальна мова в кримінальних колах. Приклади:

•        шпана (молодь, хулігани),

•        фарт (удача),  щіпач (кишеньковий злодій).

Арготизми в молодіжному середовищі:

•        хата (житло),

•        туса (зустріч друзів, вечірка),        тачка (автомобіль).

Чому люди використовують жаргони і арготизми?

•        Для самоідентифікації: Спільна мова об’єднує людей.

•        Для виділення з маси: Жаргон допомагає відрізнити "своїх" від "чужих".  Для приховування інформації: Арготизми використовується для таємного спілкування. Чому важливо знати про жаргони і арго?

•        Для розуміння сучасного мовлення: Жаргонізми часто проникають у загальновживану мову.

•        Для спілкування з різними групами людей: Знання жаргону допоможе тобі краще розуміти своїх однолітків, друзів, які мають якісь хобі.

•        Для розширення словникового запасу: Жаргонізми можуть додати в твою мову яскравих фарб.

Отож, жаргонізми та арготизми – це цікава частина мови, але користуватися нею потрібно обережно і доречно.

Обидва типи лексики активно використовуються у розмовній мові, проте жаргонізми є більш загальнодоступними, тоді як арготизми часто відомі лише вузькому колу осіб.

Такі слова зазвичай втрачають своє значення або стають більш поширеними у суспільстві, коли переходять у загальний обіг або коли певна група перестає їх активно використовувати, наприклад, всі вже знають, що таке тачка, лайк або тусити.