Будова жирів і вуглеводів. Жири — це складні естери трьохатомного спирту гліцеролу і карбонових кислот. Здебільшого жири утворені вищими насиченими і ненасиченими карбоновими кислотами, переважно пальмітиновою та деяким іншими. стеаиновою , олеїовою , лінолевою Вуглеводи або сахариди — одна з основних груп органічних сполук організму. Вони є первинними продуктами фотосинтезу і початковими продуктами біосинтезу інших речовин у рослинах (органічні кислоти, амінокислоти), а також містяться в клітинах усіх інших живих організмів. Вуглеводи складаються з Карбону, Гідрогену і Оксигену, причому у більшості вуглеводів Гідроген і Оксиген містяться в тому ж співвідношенні, що й у воді. Такі, наприклад, як глюкоза C6 H12 O6 або сахароза C12 H22 O11. Борисенко В. С.
Жир є обов’язковою складовою частиною протоплазми, ядра і оболонки. Відкладається переважно в підшкірній клітковині, сальнику, навколо нирок, утворюючи ниркову капсулу, а також в інших внутрішніх органах і в деяких інших ділянках тіла. Значна кількість жирового запасу міститься в печінці та м’язах. Цей жир є в першу чергу джерелом енергії, що мобілізується, коли витрата енергії перевищує його надходження. Окрім енергетичного значення, жир відіграє й іншу роль в організмі. Наприклад, підшкірний жир перешкоджає посиленій віддачі тепла, принирковий — оберігає нирку від ударів тощо. Кількість жиру, що відклався, залежить від низки умов: від віку, умов роботи, стану здоров’я тощо. Важливу роль в організмі людини відіграють поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) — арахідонова, лінолева, ліноленова. Роль жирів у життєдіяльності тваринних і рослинних організмів. Борисенко В. С.
Роль вуглеводів у життєдіяльності тваринних і рослинних організмів. Основна роль вуглеводів пов’язана з їх енергетичною функцією. Полісахариди не впливають на клітину ні осмотично, ні хімічно, що важливо при тривалому зберіганні їх у живій клітині. Полісахаридний запас легко може бути перетворений на прості цукри шляхом гідролізу. Велике значення має глюкоза в діяльності центральної нервової системи. Глюкоза входить до складу протоплазми клітин і, отже, є необхідною при утворенні нових клітин, особливо в період зростання. Борисенко В. С.
Продукти, що містять корисні жири: оливкова олія, рапсова олія, олія з арахісу, соняшникова олія, соєва олія, олія з горіхів (грецькі, кедрові), конопляна, лляна олії, жир морської риби, що живе в холодних водах. Продукти, де містяться шкідливі жири: тваринні жири (сало, вершкове масло, яловичий жир тощо)Окиснені жири (жири, що пройшли гарячу обробку): креми, крекери, бісквіти, соуси, майонези тощо. Трансжирові кислоти (жири, що не трапляються у природі): картопля фрі, чіпси, пончики, блюда, приготовлені у фритюрі тощо. Холестерин це важливий компонент мембран, із нього в печінці утворюються жовчні кислоти, синтезуються у статевих залозах та наднирниках стероїдні гормони. У хребетних тварин міститься багато холестерину в нервовій тканині, наднирниках, еритроцитах. Серед продуктів його багато міститься в печінці, яйцях, молочному жирі, а у рослинах його немає, є лише аналоги, що називаються фітостеринами. Їх чимало в оліях та пилку. Продукти, що містять жири. Борисенко В. С.
Основними моносахаридами, що входять до складу харчових продуктів, є глюкоза і фруктоза. Глюкоза у вільному стані міститься у фруктах, меді, патоці, кондитерських виробах, особливо багато її у винограді, а у хімічно зв’язаному стані — у цукрі, крохмалі, молочному цукрі (лактоза), солодовому цукрі (мальтоза). Фруктоза також міститься у фруктах, меді, топінамбурі, цикорії, входить до складу цукру, інуліну тощо. Сахароза міститься у великій кількості в цукрових буряках , цукровій тростині , кондитерських виробах , кісточкових плодах , динях Продукти, що містять вуглеводи. Борисенко В. С.
Мальтоза у вільному стані не входить до складу харчових продуктів. Вона утворюється при гідролізі крохмалю і міститься в патоці, солоді (проросле зерно). Лактоза міститься тільки в молоці, трегалоза — у грибах, рафіноза — у невеликих кількостях у сої, горосі, цукрових буряках. Крохмаль складається з великої кількості молекул моносахариду — глюкози. У значних кількостях крохмаль міститься в зерні злакових культур , у бульбах картоплі , у насінні бобових культур . Багаті на крохмаль хлібобулочні, макаронні, борошняні кондитерські вироби, борошно, крупи.Інулін є в коренях цикорію, бульбах топінамбуру, артишоках. Клітковина (целюлоза геміцелюлози), лігнін і пектин містяться у стінках клітин оболонок зерна, шкірках фруктів, овочів і в меншій кількості — у м’якоті. Сливи, абрикоси, яблука та інші фрукти, що містять значну кількість пектину, використовують для виробництва мармеладу, джему, пастили, желе тощо. Борисенко В. С.
У процесі травлення жир розщеплюється на складові частини — гліцерол і жирні кислоти. Жирні кислоти нейтралізуються лугами, внаслідок чого утворюються їхні солі — мила. Мило розчиняється у воді та легко всмоктується. Вуглеводи потрапляють в організм у вигляді складних полісахаридів — крохмалю, дисахаридів і моносахаридів. Розщеплюючися до глюкози, вуглеводи всмоктуються і через низку проміжних реакцій розпадаються на вуглекислий газ і воду. Ці перетворення вуглеводів і остаточне окиснення супроводжуються звільненням енергії, що використовується організмом. Хімічні перетворення жирів та вуглеводів в організмі людини. Борисенко В. С.
Жир синтезується організмом не тільки з жиру, що потрапив ззовні, а також з білків і вуглеводів. При повному виключенні жиру з їжі, він усе ж таки буде утворюватися і в досить значній кількості відкладатися в організмі. Основним джерелом утворення жиру в організмі є переважно вуглеводи. При невеликому надходженні вуглеводів з їжею вони утворюються з білків і жирів. Отже, повністю позбавити організм вуглеводів не вдається, оскільки вони утворюються і з інших харчових речовин. Жир за хімічною природою є органічною речовиною, до складу якої входять лише три елементи: Карбон, Гідроген і Оксиген. Це забезпечує взаємозамінність жирів і вуглеводів, які також складаються з тих же елементів, що й жири. За необхідності організм перетворює жири у вуглеводи, а вуглеводи — в жири. Взаємозамінність жирів та вуглеводів. Борисенко В. С.
Норма споживання жирів на добу: 90–100 г (з них 1/3 частина повинна надходити з рослин). Норма споживання вуглеводів на добу: 300–500 г або 5–8 г на кожен кг маси тіла. При значних фізичних та розумових навантаженнях норма споживання збільшується до 700 г. Кількість жирів і вуглеводів, необхідних людині для нормальної життєдіяльностіБорисенко В. С.
Норма споживання жирів на добу становить 90–100 г (з них 1/3 частина повинна надходити з рослин). Дієтологи пропонують такий розподіл добової норми жирів: олії 25–30 г, вершкового масла —20–25 г, жирів, що містяться в інших продуктах (м’ясо, риба) —25–30 г, маргарину, кулінарних жирів — 15 г. Жири забезпечують близько 30 % добової енергетичної цінності добового раціону. Вуглеводи є основною частиною харчового раціону. Вони забезпечують 50–55 % потреби людини в енергії, а в деяких державах, зокрема в Україні, навіть до 70 %. Норма споживання вуглеводів на добу становить 300–500 г або 5–8 г на кожен кг маси тіла. При значних фізичних та розумових навантаженнях норма споживання вуглеводів збільшується до 700 г. Звернути увагу. Борисенко В. С.