Життя і творчість Івана Манжури. Казка «Чабанець»

План – конспект уроку літератури рідного краю у 5 класі

Тема: Життя і творчість Івана Манжури. Казка «Чабанець»

Мета: Зацікавити учнів особою та творчістю письменника земляка; шляхом аналізу ідейно-тематичного спрямування, образів літературної казки формувати у школярів культуру мовлення, розвивати навички виразного читання, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння зіставляти; розвиваьти кругозір; виховувати любов до українського словесного мистецтва.

Цілі: Учні повинні знати: коло проблем, які мають бути розвязані під час вивчення теми; значення поняття «казка»; зміст казки «Чабанець.

Учні повинні вміти: окреслити коло проблем, що розглядаються на уроці; пояснити значення терміну «казка»;  виразно читати й переказувати казку «Чабанець»; відповідати на запитання вчителя.

Тип уроку: вивчення літератури рідного краю.

Обладнання: портрет Івана Манжури, карта України, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

Учні графічно зображують свій настрій, обмінюються зошитами і розповідають про настрій напарника.

ІІ. Цілевизначення й планування

1. вибір цілей із загального переліку, доповнення власними цілями;
2. колективне планування діяльності.

ІІІ. Забезпечення мотиваційної готовності до уроку (на дошці карта України).

Учитель. На дошці – карта України. Діти, хто з вас хоче показати місце, де ми живемо?

     Наша Дніпропетровщина, як і всі міста та обласні центри, - невід’ємна частина великої держави і найбільше багатство якої – її люди. У нашій рідній області живуть і працюють чимало письменників. Вони уславили природу нашого краю у віршах, оповіданнях, великих романах і казках для дітей та дорослих. Дніпропетровські письменники варті того, щоб ми знали про них і пишалися їхніми здобутками. Так сьогодні ми познайомимось  з життям та творчістю поета, сумлінного і вдумливого збирача фольклору, досвідченого етнографа, закоханого у свій край, краєзнавця – Івана Івановича Манжури.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Розповідь учителя про життя і творчість письменника

    В історію української культури Іван Манжура увійшов як поет, фольклорист, етнограф. Діяльність його припадає, в основному, на 70-80-ті роки ХІХ століття.

     Іван Іванович Манжура народився 1 листопада 1851 року в м. Харкові в родині дрібного чиновника із зубожілих дворян. Сумним і безрадісним було дитинство майбутнього поета. Рано померла мати. Батько, хворий, перебуваючи в постійних конфліктах з начальством, змушений був часто міняти місце служби. Згодом він зовсім втратив службу, і тоді почалися тяжкі роки поневірянь. Обставини відірвали сина від батька назавжди. На Івана звернула увагу його тітка – дружина відомого вченого-філолога, професора О.О.Потебні. Вона віддала хлопця до повітової школи, де він виявив себе як здібний і старанний учень. Незабаром його прийняли на казенний кошт до гімназії, проте згодом, за «непокірну вдачу», виключили з шостого класу. Деякий час юнак перебивається випадковими заробітками, дає приватні уроки тощо.

     Пізніше Іван Манжура живе переважно на Катеринославщині. Займаючи різні дрібні посади, сяк-так заробляє собі на хліб, часто міняє місця роботи, постійно мандрує по селах, містечках, мешкає серед убогого люду, пильно приглядається до його життя, переймається радощами і болями трудівника. Саме тоді розпочинається систематична діяльність Івана Манжури  як фольклориста й етнографа, відданість якій він зберіг до кінця своїх днів.

      Про авторитет Івана Манжури як діяча вітчизняного народознавства красномовно свідчить те, що у1887 році його було обрано дійсним членом Харківського історико-філологічного товариства.

     У 1885 -1886 рр. Манжура написав казку-поему «Тромсин-богатир» про безстрашність запорізьких козаків. За активної допомоги і гарячої підтримки О.О.Потебні, відіграв неабияку роль у формуванні та спрямуванні поетової музи, в 1889 році вийшла друком у Петербурзі перша і єдина прижиттєва збірка І. Манжури «Степові думи та співи».

     З раннього дитинства і до кінця життя знедолений, бездомний поет, не маючи постійного пристановища і певного заробітку, поневірявся по чужих хатах. У постійних клопотах про шматок хліба насущного Іван Манжура змушений був перебиватись випадковими заробітками, пишучи кореспонденції, нариси та фольклорно-етнографічні статті.

     Хвороба дедалі більше підточувала здоров’я Івана Манжури. Знесилений у боротьбі зі злиднями, виснажений несприятливими умовами життя, постійно переслідуваний, надломлений хворобою, Іван Манжура помер 3 травня 1893 року у Катеринославі на сорок другому році життя.

     Літературна спадщина Івана Манжури порівняно невелика. Проте майже все, створене поетом, назавжди увійшло до культурної скарбниці українського народу, посівши в ній доволі помітне місце.

     Сьогодні я пропоную познайомитися з однією із казок Івана Манжури. Упевнена, що вона вам дуже сподобається. Але її назву ви дізнаєтесь, розгадавши шифрограму.

(Кожна цифра відповідає порядковому номеру літери в українському алфавіті)

Шифрограма: 28, 1, 2, 1, 18, 7, 27, 31.

2. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Перш ніж прочитати казку, згадаймо, що «казка» - один із основних жанрів народної творчості, походить вона від слова «казати» (розповідати). Це оповідання про незвичайні, часом фантастичні події.

Бесіда:

• Які ознаки казки ви знаєте? (Художня вигадка, фізичні й духовні якості персонажів завжди перебільшені, сюжети довершені, у кінцівках добро перемагає зло, повчальне та виховне значення).
• Яку будову має казка? (Зачин, основна частина, кінцівка).
• Які різновиди казок ви знаєте? (Соціально-побутові, сатиричні, фантастичні, казки про тварин та рослини).

Учитель. Після прочитання казки ми повернемось до цих ознак, тому дуже уважно слухайте казку.

3. Робота з текстом казки «Чабанець»    

1. Самостійно прочитати текст, підготуватись до виразного читання вголос.
2. Прочитати вголос (робота над виразністю (темп, інтонація)).
3. Конкурс на найкращий переказ казки (2-3 учні)

V. Робота за змістом казки

1) Робота у командах

Завдання: кожна команда визначає тему та головну думку казки, після чого один із членів команди пише визначення на дошці. Відповіді порівнюються й обговорюються (тема – возвеличення героїзму, сміливості та сили українських парубків; головна думка- героїзм і хоробрість героя в боротьбі за щастя людей)

2. Опрацювання змісту казки за питаннями:

Запитання:

• Що у казці є фантастичного?
• Чи не нагадує вам ця казка якісь інші казки?
• Чому навчає ця казка?
• Яку будову має казка «Чабанець»,?
• До якого різновиду належить?

3. Складання асоціативної павутинки – характеристики Чабанця

 

            хоробрий       мужній         кмітливий

 

          ніжний                                                               сильний

         наполегливий                                                     винахідливий

         справедливий                                                     розумний

 

                               працьовитий               обережний

Відважний – сміливий в небезпечній ситуації

Кмітливий – швидко схоплює, що треба робити і все розуміє

VІ. Підсумок уроку

• Що ви схвалюєте в цій казці?
• Чого вона вас навчила?
• Чи може народ тепер складати казки про людей з надзвичайною силою і розумом?
• Назвіть епізод казки, коли ви найбільше переживали.
• Як ви розумієте вислів : «Чия відвага, того й перемога»

     Отже, казка «Чабанець» відтворює вічну проблему людства – двобій добра і зла. У цьому вічному двобої перемагає справедливість, правда, добро, любов до свого народу, до рідної землі.

VІІ. Рефлексія та оцінювання

1. «Мікрофон»

Учень повертається до класу і каже: «На сьогоднішньому уроці я зрозумів… А тепер я хочу почути думку…»

2. Оцінювання роботи всього класу та окремих учнів.

VІІІ. Домашнє завдання:

1. Прочитати казку Івана Манжури за вибором («Тьомсин богатир», «Безрука царівна», «Як чорт одслужував шматочок хліба».
2. Скласти загадку до казки.