Життя і творчість Івана Манжури. Казка «Чабанець»

Про матеріал

Зацікавити учнів особою та творчістю письменника земляка; шляхом аналізу ідейно-тематичного спрямування, образів літературної казки формувати у школярів культуру мовлення, розвивати навички виразного читання, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння зіставляти; розвиваьти кругозір; виховувати любов до українського словесного мистецтва.

Перегляд файлу

План – конспект уроку літератури рідного краю у 5 класі

Тема: Життя і творчість Івана Манжури. Казка «Чабанець»

Мета: Зацікавити учнів особою та творчістю письменника земляка; шляхом аналізу ідейно-тематичного спрямування, образів літературної казки формувати у школярів культуру мовлення, розвивати навички виразного читання, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння зіставляти; розвиваьти кругозір; виховувати любов до українського словесного мистецтва.

Цілі: Учні повинні знати: коло проблем, які мають бути розвязані під час вивчення теми; значення поняття «казка»; зміст казки «Чабанець.

Учні повинні вміти: окреслити коло проблем, що розглядаються на уроці; пояснити значення терміну «казка»;  виразно читати й переказувати казку «Чабанець»; відповідати на запитання вчителя.

Тип уроку: вивчення літератури рідного краю.

Обладнання: портрет Івана Манжури, карта України, дидактичний матеріал.

Хід уроку

І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку

Учні графічно зображують свій настрій, обмінюються зошитами і розповідають про настрій напарника.

ІІ. Цілевизначення й планування

  1. вибір цілей із загального переліку, доповнення власними цілями;
  2. колективне планування діяльності.

ІІІ. Забезпечення мотиваційної готовності до уроку (на дошці карта України).

Учитель. На дошці – карта України. Діти, хто з вас хоче показати місце, де ми живемо?

     Наша Дніпропетровщина, як і всі міста та обласні центри, - невід’ємна частина великої держави і найбільше багатство якої – її люди. У нашій рідній області живуть і працюють чимало письменників. Вони уславили природу нашого краю у віршах, оповіданнях, великих романах і казках для дітей та дорослих. Дніпропетровські письменники варті того, щоб ми знали про них і пишалися їхніми здобутками. Так сьогодні ми познайомимось  з життям та творчістю поета, сумлінного і вдумливого збирача фольклору, досвідченого етнографа, закоханого у свій край, краєзнавця – Івана Івановича Манжури.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

  1. Розповідь учителя про життя і творчість письменника

    В історію української культури Іван Манжура увійшов як поет, фольклорист, етнограф. Діяльність його припадає, в основному, на 70-80-ті роки ХІХ століття.

     Іван Іванович Манжура народився 1 листопада 1851 року в м. Харкові в родині дрібного чиновника із зубожілих дворян. Сумним і безрадісним було дитинство майбутнього поета. Рано померла мати. Батько, хворий, перебуваючи в постійних конфліктах з начальством, змушений був часто міняти місце служби. Згодом він зовсім втратив службу, і тоді почалися тяжкі роки поневірянь. Обставини відірвали сина від батька назавжди. На Івана звернула увагу його тітка – дружина відомого вченого-філолога, професора О.О.Потебні. Вона віддала хлопця до повітової школи, де він виявив себе як здібний і старанний учень. Незабаром його прийняли на казенний кошт до гімназії, проте згодом, за «непокірну вдачу», виключили з шостого класу. Деякий час юнак перебивається випадковими заробітками, дає приватні уроки тощо.

     Пізніше Іван Манжура живе переважно на Катеринославщині. Займаючи різні дрібні посади, сяк-так заробляє собі на хліб, часто міняє місця роботи, постійно мандрує по селах, містечках, мешкає серед убогого люду, пильно приглядається до його життя, переймається радощами і болями трудівника. Саме тоді розпочинається систематична діяльність Івана Манжури  як фольклориста й етнографа, відданість якій він зберіг до кінця своїх днів.

      Про авторитет Івана Манжури як діяча вітчизняного народознавства красномовно свідчить те, що у1887 році його було обрано дійсним членом Харківського історико-філологічного товариства.

     У 1885 -1886 рр. Манжура написав казку-поему «Тромсин-богатир» про безстрашність запорізьких козаків. За активної допомоги і гарячої підтримки О.О.Потебні, відіграв неабияку роль у формуванні та спрямуванні поетової музи, в 1889 році вийшла друком у Петербурзі перша і єдина прижиттєва збірка І. Манжури «Степові думи та співи».

     З раннього дитинства і до кінця життя знедолений, бездомний поет, не маючи постійного пристановища і певного заробітку, поневірявся по чужих хатах. У постійних клопотах про шматок хліба насущного Іван Манжура змушений був перебиватись випадковими заробітками, пишучи кореспонденції, нариси та фольклорно-етнографічні статті.

     Хвороба дедалі більше підточувала здоров’я Івана Манжури. Знесилений у боротьбі зі злиднями, виснажений несприятливими умовами життя, постійно переслідуваний, надломлений хворобою, Іван Манжура помер 3 травня 1893 року у Катеринославі на сорок другому році життя.

     Літературна спадщина Івана Манжури порівняно невелика. Проте майже все, створене поетом, назавжди увійшло до культурної скарбниці українського народу, посівши в ній доволі помітне місце.

     Сьогодні я пропоную познайомитися з однією із казок Івана Манжури. Упевнена, що вона вам дуже сподобається. Але її назву ви дізнаєтесь, розгадавши шифрограму.

(Кожна цифра відповідає порядковому номеру літери в українському алфавіті)

Шифрограма: 28, 1, 2, 1, 18, 7, 27, 31.

  1. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Перш ніж прочитати казку, згадаймо, що «казка» - один із основних жанрів народної творчості, походить вона від слова «казати» (розповідати). Це оповідання про незвичайні, часом фантастичні події.

Бесіда:

  • Які ознаки казки ви знаєте? (Художня вигадка, фізичні й духовні якості персонажів завжди перебільшені, сюжети довершені, у кінцівках добро перемагає зло, повчальне та виховне значення).
  • Яку будову має казка? (Зачин, основна частина, кінцівка).
  • Які різновиди казок ви знаєте? (Соціально-побутові, сатиричні, фантастичні, казки про тварин та рослини).

Учитель. Після прочитання казки ми повернемось до цих ознак, тому дуже уважно слухайте казку.

  1. Робота з текстом казки «Чабанець»    
  1. Самостійно прочитати текст, підготуватись до виразного читання вголос.
  2. Прочитати вголос (робота над виразністю (темп, інтонація)).
  3. Конкурс на найкращий переказ казки (2-3 учні)

V. Робота за змістом казки

1) Робота у командах

Завдання: кожна команда визначає тему та головну думку казки, після чого один із членів команди пише визначення на дошці. Відповіді порівнюються й обговорюються (тема – возвеличення героїзму, сміливості та сили українських парубків; головна думка- героїзм і хоробрість героя в боротьбі за щастя людей)

  1. Опрацювання змісту казки за питаннями:

Запитання:

  • Що у казці є фантастичного?
  • Чи не нагадує вам ця казка якісь інші казки?
  • Чому навчає ця казка?
  • Яку будову має казка «Чабанець»,?
  • До якого різновиду належить?
  1. Складання асоціативної павутинки – характеристики Чабанця

 

            хоробрий       мужній         кмітливий

 

          ніжний                                                               сильний

         наполегливий                                                     винахідливий

         справедливий                                                     розумний

 

                               працьовитий               обережний

Відважний – сміливий в небезпечній ситуації

Кмітливий – швидко схоплює, що треба робити і все розуміє

VІ. Підсумок уроку

  • Що ви схвалюєте в цій казці?
  • Чого вона вас навчила?
  • Чи може народ тепер складати казки про людей з надзвичайною силою і розумом?
  • Назвіть епізод казки, коли ви найбільше переживали.
  • Як ви розумієте вислів : «Чия відвага, того й перемога»

     Отже, казка «Чабанець» відтворює вічну проблему людства – двобій добра і зла. У цьому вічному двобої перемагає справедливість, правда, добро, любов до свого народу, до рідної землі.

VІІ. Рефлексія та оцінювання

  1. «Мікрофон»

Учень повертається до класу і каже: «На сьогоднішньому уроці я зрозумів… А тепер я хочу почути думку…»

  1. Оцінювання роботи всього класу та окремих учнів.

VІІІ. Домашнє завдання:

  1. Прочитати казку Івана Манжури за вибором («Тьомсин богатир», «Безрука царівна», «Як чорт одслужував шматочок хліба».
  2. Скласти загадку до казки.

                                           

docx
Додано
11 липня 2018
Переглядів
1599
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку