Зацікавити учнів особою та творчістю письменника земляка; шляхом аналізу ідейно-тематичного спрямування, образів літературної казки формувати у школярів культуру мовлення, розвивати навички виразного читання, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння зіставляти; розвиваьти кругозір; виховувати любов до українського словесного мистецтва.
План – конспект уроку літератури рідного краю у 5 класі
Тема: Життя і творчість Івана Манжури. Казка «Чабанець»
Мета: Зацікавити учнів особою та творчістю письменника земляка; шляхом аналізу ідейно-тематичного спрямування, образів літературної казки формувати у школярів культуру мовлення, розвивати навички виразного читання, пам'ять, увагу, спостережливість, уміння зіставляти; розвиваьти кругозір; виховувати любов до українського словесного мистецтва.
Цілі: Учні повинні знати: коло проблем, які мають бути розвязані під час вивчення теми; значення поняття «казка»; зміст казки «Чабанець.
Учні повинні вміти: окреслити коло проблем, що розглядаються на уроці; пояснити значення терміну «казка»; виразно читати й переказувати казку «Чабанець»; відповідати на запитання вчителя.
Тип уроку: вивчення літератури рідного краю.
Обладнання: портрет Івана Манжури, карта України, дидактичний матеріал.
Хід уроку
І. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку
Учні графічно зображують свій настрій, обмінюються зошитами і розповідають про настрій напарника.
ІІ. Цілевизначення й планування
ІІІ. Забезпечення мотиваційної готовності до уроку (на дошці карта України).
Учитель. На дошці – карта України. Діти, хто з вас хоче показати місце, де ми живемо?
Наша Дніпропетровщина, як і всі міста та обласні центри, - невід’ємна частина великої держави і найбільше багатство якої – її люди. У нашій рідній області живуть і працюють чимало письменників. Вони уславили природу нашого краю у віршах, оповіданнях, великих романах і казках для дітей та дорослих. Дніпропетровські письменники варті того, щоб ми знали про них і пишалися їхніми здобутками. Так сьогодні ми познайомимось з життям та творчістю поета, сумлінного і вдумливого збирача фольклору, досвідченого етнографа, закоханого у свій край, краєзнавця – Івана Івановича Манжури.
IV. Опрацювання навчального матеріалу
В історію української культури Іван Манжура увійшов як поет, фольклорист, етнограф. Діяльність його припадає, в основному, на 70-80-ті роки ХІХ століття.
Іван Іванович Манжура народився 1 листопада 1851 року в м. Харкові в родині дрібного чиновника із зубожілих дворян. Сумним і безрадісним було дитинство майбутнього поета. Рано померла мати. Батько, хворий, перебуваючи в постійних конфліктах з начальством, змушений був часто міняти місце служби. Згодом він зовсім втратив службу, і тоді почалися тяжкі роки поневірянь. Обставини відірвали сина від батька назавжди. На Івана звернула увагу його тітка – дружина відомого вченого-філолога, професора О.О.Потебні. Вона віддала хлопця до повітової школи, де він виявив себе як здібний і старанний учень. Незабаром його прийняли на казенний кошт до гімназії, проте згодом, за «непокірну вдачу», виключили з шостого класу. Деякий час юнак перебивається випадковими заробітками, дає приватні уроки тощо.
Пізніше Іван Манжура живе переважно на Катеринославщині. Займаючи різні дрібні посади, сяк-так заробляє собі на хліб, часто міняє місця роботи, постійно мандрує по селах, містечках, мешкає серед убогого люду, пильно приглядається до його життя, переймається радощами і болями трудівника. Саме тоді розпочинається систематична діяльність Івана Манжури як фольклориста й етнографа, відданість якій він зберіг до кінця своїх днів.
Про авторитет Івана Манжури як діяча вітчизняного народознавства красномовно свідчить те, що у1887 році його було обрано дійсним членом Харківського історико-філологічного товариства.
У 1885 -1886 рр. Манжура написав казку-поему «Тромсин-богатир» про безстрашність запорізьких козаків. За активної допомоги і гарячої підтримки О.О.Потебні, відіграв неабияку роль у формуванні та спрямуванні поетової музи, в 1889 році вийшла друком у Петербурзі перша і єдина прижиттєва збірка І. Манжури «Степові думи та співи».
З раннього дитинства і до кінця життя знедолений, бездомний поет, не маючи постійного пристановища і певного заробітку, поневірявся по чужих хатах. У постійних клопотах про шматок хліба насущного Іван Манжура змушений був перебиватись випадковими заробітками, пишучи кореспонденції, нариси та фольклорно-етнографічні статті.
Хвороба дедалі більше підточувала здоров’я Івана Манжури. Знесилений у боротьбі зі злиднями, виснажений несприятливими умовами життя, постійно переслідуваний, надломлений хворобою, Іван Манжура помер 3 травня 1893 року у Катеринославі на сорок другому році життя.
Літературна спадщина Івана Манжури порівняно невелика. Проте майже все, створене поетом, назавжди увійшло до культурної скарбниці українського народу, посівши в ній доволі помітне місце.
Сьогодні я пропоную познайомитися з однією із казок Івана Манжури. Упевнена, що вона вам дуже сподобається. Але її назву ви дізнаєтесь, розгадавши шифрограму.
(Кожна цифра відповідає порядковому номеру літери в українському алфавіті)
Шифрограма: 28, 1, 2, 1, 18, 7, 27, 31.
Учитель. Перш ніж прочитати казку, згадаймо, що «казка» - один із основних жанрів народної творчості, походить вона від слова «казати» (розповідати). Це оповідання про незвичайні, часом фантастичні події.
Бесіда:
Учитель. Після прочитання казки ми повернемось до цих ознак, тому дуже уважно слухайте казку.
V. Робота за змістом казки
1) Робота у командах
Завдання: кожна команда визначає тему та головну думку казки, після чого один із членів команди пише визначення на дошці. Відповіді порівнюються й обговорюються (тема – возвеличення героїзму, сміливості та сили українських парубків; головна думка- героїзм і хоробрість героя в боротьбі за щастя людей)
Запитання:
хоробрий мужній кмітливий
ніжний сильний
наполегливий винахідливий
справедливий розумний
працьовитий обережний
Відважний – сміливий в небезпечній ситуації
Кмітливий – швидко схоплює, що треба робити і все розуміє
VІ. Підсумок уроку
Отже, казка «Чабанець» відтворює вічну проблему людства – двобій добра і зла. У цьому вічному двобої перемагає справедливість, правда, добро, любов до свого народу, до рідної землі.
VІІ. Рефлексія та оцінювання
Учень повертається до класу і каже: «На сьогоднішньому уроці я зрозумів… А тепер я хочу почути думку…»
VІІІ. Домашнє завдання: