Життя людей у первісні часи (Конспект).

Життя первісної людини безпосередньо залежало від навколишнього середовища: клімату, рослинного й тваринного світу. Наша планета впродовж історії не раз змінювала своє обличчя. З’являлись і зникали гори, моря й океани, змінювали свої русла річки. Надзвичайно мінливим був клімат Землі. Минали тисячі років, періоди потеплінь чергувалися з часами, коли клімат ставав холодним.

Під час похолодань, які вчені називають льодовиковими періодами, значна частина поверхні планети вкривалася шаром льоду та снігу. Моря замерзали й століттями лишалися під потужною кригою. За льодовикового періоду рівень води у Світовому океані був нижчим від сучасного майже на 100 м. Останній льодовиковий період розпочався близько 100 тис. років тому й закінчився 12 тис. років тому. Зі зниженням температури повітря льодовик поступово просувався з півночі на південь. Земля перетворювалася на величезну снігову пустелю. У деяких місцях товщина льодовика сягала 2 км. Але землі поблизу льодовика не були пусткою. До холодного клімату пристосувалися мамонт, північний олень, шерстистий носоріг, вівцебик, печерний ведмідь. Вони жили поряд із первісною людиною, для якої були інколи здобиччю, а інколи — безжальним ворогом.

У періоди потепління льодовики танули й відступали на північ. Рівень води в річках, морях та океанах значно підвищувався. Знову змінювався тваринний і рослинний світ. Із закінченням останнього льодовикового періоду вимерли великі холодостійкі тварини, які не змогли пристосуватися до нових умов. Природа планети стала близькою до сучасної.

Як уже зазначалося, головними заняттями первісних людей було збиральництво й полювання. Люди брали в природи все те, що створено нею. Життя людини мало чим відрізнялося від життя тварин. Учені такі види заняття називають привласнювальними. Щоб полегшити своє життя та зробити його більш продуктивним, люди навчилися виготовляти знаряддя праці.

На думку вчених, першою людиноподібною істотою, яка почала виготовляти знаряддя, була «людина вміла». Вона виготовляла примітивні кам’яні рубила для розмелювання їжі, подрібнення кісток та скребла для оббілування туш. Крім того, «людина вміла» використовувала палицю-копачку — палицю, загострену з одного кінця, яка застосовувалася в процесі збирання, а також важкий дрюк — палицю з потовщенням на одному кінці. Згодом люди значно вдосконалили знаряддя праці. Змінився і їх асортимент. Але за кам’яної доби головним матеріалом, із якого виготовлялися знаряддя праці, залишався камінь, а також дерево, кістки тварин.

Важливою віхою в розвитку людини стало опанування вогню. Достеменно не відомо, коли це сталося. Особливо вогонь став у пригоді людині за часів льодовикового періоду.

Неандертальці, які жили в умовах холодного клімату, навчилися використовувати вогонь, що виникав під час грози, коли блискавка потрапляла в дерево. У печері Чжоу-Коудянь на території Китаю знайдено вогнище з товщею попелу 6 м. Сотні років тут люди підтримували вогонь, день у день вартуючи біля нього. Вони боялися втратити те, від чого залежало їхнє існування. Вогонь сприяв збільшенню тривалості життя. Він давав людині не лише тепло, але й захист від хижаків і можливість вживати печену їжу.