«Зимовий ліс». Виготовлення ведмедика в техніці «оригамі». Інсценізація казки «Рукавичка» на новий лад

Про матеріал

Дана розробка сприятиме розвитку в учнів таких компетенцій, як загальнокультурна грамотність: здатність розуміти твори мистецтва та самостійно виражати власні почуття за допомогою мистецтва (виконання ролі, її характеру у інсценізації казки); соціальні та громадянські компетентності: уміння працювати з іншими на результат, попереджаючи і розв'язуючи конфлікти, досягаючи компромісів, формуючи в собі толерантне відношення одне до одного); вміння вільно спілкуватися державною (рідною) мовою через говоріння, слухання, висловлювання власних думок, усвідомлюючи роль ефективного спілкування.

Перегляд файлу

Тема:      «Зимовий ліс». Виготовлення ведмедика  в техніці    «оригамі».

Інсценізація казки

«Рукавичка» на новий лад

 (Інтегроване заняття)

Дана розробка сприятиме розвитку  в учнів таких компетенцій, як загальнокультурна грамотність: здатність розуміти твори мистецтва та самостійно виражати власні почуття  за допомогою мистецтва  (виконання ролі, її характеру  у інсценізації казки); соціальні та громадянські компетентності:  уміння працювати з іншими на результат, попереджаючи і розв’язуючи конфлікти, досягаючи компромісів, формуючи в собі толерантне відношення одне до одного);   вміння вільно спілкуватися державною (рідною) мовою через говоріння, слухання, висловлювання власних думок, усвідомлюючи роль ефективного спілкування.

Обладнання: Презентація – фон до казки «Рукавичка»,  записи класичної музики,     кольоровий (коричневий) папір у формі квадратів, фломастери, клей, заготовки закладок, серветки, вислови про казку

Місце проведення: класна кімната

Учасники заходу: учні 2-4 класів

 

Хід заняття

І. Вступна частина

 1.Емоційне налаштування учнів у дружньому колі: (Хором промовляють за вчителем)

Візьмімось за руки!

 Надійно і дружно

 Мости побудуймо

Міцні дуже-дуже.

Мости, що єднають

Знання й уміння,

Збудуймо, додавши

Наснаги й терпіння.

2. Слухання вірша (на фоні  мелодії)

Чудовий ліс, коли весна квітує,

Та інший він, коли іде зима.

Ведмідь в барлозі десь зимує,

Птахів співучих там  нема.

І казка тут, живе до речі.

Ти тільки придивитись вмій.

- Діти, вам подобається зимовий ліс? Чим?

- В чому ж казковість зимового лісу?

3. Повідомлення теми заняття:

  • Так, зимовий ліс дивовижний і дуже красивий. Казковість зимового лісу ще в тому, що в ньому часто трапляються різні пригоди.  До речі про одну з них ми сьогодні поговоримо. 

ІІ Основна частина

  • Трапилась ця історія – казка  взимку із звірями. Назву казки дізнаємось, коли дамо відповіді на питання вікторини «Відгадай-но, що за звір?».
  1. Картинки по запросу малюнки мишкаВікторина

Невеличка та сіренька

В норці мешкаю тихенько.

Уночі по хаті – нир,

Я шукаю сало й сир. (миша)

Картинки по запросу картинки жабка

Не звір і не птиця,

Всього боїться.

Наловить мух –

І в воду – плюх!(жаба) Картинки по запросу картинки зайчик

 

Він із казки, він із пісні

Картинки по запросу картинки лисичка  В нього зубки, як залізні.
 Капустину він гризе.
 Зветься звір на букву «зе».(зайчик)

 

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.
 Їй на місці не сидиться.
 Як зовуть її?  (лисичка)

 

Похожее изображение Він ікластий і сердитий,

Дуже любить землю рити.

Жолуді весь час шукає

Й малюків смугастих має.  (кабан)

 

 Вдалині посеред ночі

       засвітились хижі очі.

Картинки по запросу картинки вовк для дітей      Від його пісень у звірів

      морозець біжить по шкірі  (вовк)

 

  • І мишка, і жабка, і зайчик, і лисичка, і кабан, і вовк – всі ці звірі якої відомої Вам казки? («Рукавичка»)

 

  • Якого звіра ми не згадали? Я Вам допоможу рядками:

Похожее изображениеВлітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.    (Ведмедя)

  • Вірно, це ведмідь. Отже сьогодні ми  виготовимо «ведмедя» та оздобимо  закладки, що лежать у Вас на столах  та розкажемо   казку «Рукавичка» на новий лад.
  1. Бесіда про техніку «оригамі»

Дітки, я гадаю, з вас

дехто в руки вже не раз

паперовий аркуш брав,

з нього, граючись, складав

чи ведмедика, чи пташку,

чи кишеньку, чи баклажку,

    чи то жабку, чи зайча,

чи то просто літачка.

Тож повернемося з вами

до складання знову,

до мистецтва оригамі –

є такеє слово.

    Це японське давнє слово

необхідно знати:

    «ори» - склад в японській мові,

     значить щось складати.

А папір свій називають

    всі японці «гамі».

Коли з нього щось складають,

    кажуть: «ОРИГАМІ».

  • Ця давня техніка з паперу сьогодні буде нам в нагоді на нашому занятті, коли виготовлятимемо закладки.
  • Для чого слугують закладки? (Відповіді дітей)
  • Так, аби не псувати книжки, не загинати листків у ній, необхідно користуватися закладкою.

 

Трішки станем, відпочинем,

А тоді знову до діла…

 

ФІЗКУЛЬХВИЛИНКА

 

В казковому лісі розминка.

Настала фізична хвилинка.

Втому проженем руками

Вгору їх піднімем з вами.

Потім присядемо дружно,

Ноги згинаємо пружно.

Руки, мов крила, розправим

І до плечей їх поставим.

Коло вперед покрутили,

Потім назад повторили.

Голову вниз опустили,

Потім назад нахилили,

Потім наліво поклали,

Потім направо. І стали.

Рівно і струнко.

Швидко скінчилась хвилинка.

Нас збадьорила розминка.

  1. Практична робота
    1.        Інструктаж до практичної роботи

Техніка безпеки 

        Правила користування клеєм

  • Видаляти  залишки клею за допомогою серветок;
  • Не торкатися брудними від клею руками  своїх очей.

 

  • Для роботи нам знадобиться:
  •  аркуші коричневого паперу у формі квадрату
  • чорний маркер (фломастер)
  • клей ВПА
  • «заготовки-закладки»
  • Пам’ятайте, що роботу виконуємо охайно і  швидко
    1.        Проведення майстер-класу
  • Беремо спочатку аркуш   коричневого  квадрату.
  • Згинаємо його по  2 діагоналям.
  • Склавши квадрат по одній діагоналі, кладемо перед собою прямим кутом донизу, а гострими у різні боки.
  • Далі  правий кут  накладаємо  до середини, потім лівий кут знов до середини, аби утворився маленький квадрат.
  • Відгинаємо правий кут від себе угору і знову до себе униз.
  • Те ж саме виконуємо з лівим кутом. Бачимо, утворилися «вушка» ведмедика.
  • Перевертаємо заготовку і гострий утворений на голові кут «притупляємо», загнувши його від себе назад.
  • Нижню частину голови загинаємо від себе угору.
  • Фломастером малюємо очі та ніс.
  • Приклеюємо до заготовки – картону.

Закладка готова!!!

  1.        Самостійна робота учнів (фон-музика)

   Щоб цей час минув не марно,

Працювати будем гарно.

Друзі, гуртом посміхнемось,

   До роботи всі візьмемось.

(Діти виготовляють ведмедика способом «Оригамі».

У разі необхідності, вчитель допомагає учням)

  • Погляньте, які чудові закладки у Вас вийшли.  Вироблена  закладка, гадаю,  допоможе зберегти не одну книжку з цікавими пригодами її героїв. 
  1. Інсценізація казки «Рукавичка»

(Діти у костюмах казкових героїв інсценують казку «Рукавичка» на новий лад)

«Рукавичка» (казка)

Дійові особи:

Вчитель - автор, дід, баба, песик Тяпа, мишка, жабка, зайчик, лисичка, вовк, кабан, ведмідь.

Вчитель

             Казку в гості кличуть люди,

             так ведеться споконвік
             Рік, який почнеться з чуда,

             буде щедрим цілий рік. 
              Вмощуйтесь усі гарненько,

І сидіть рівно й тихенько.

Гарно слухайте, будь ласка,

Відчиняє двері казка…

 

(Подія відбувається у хаті. Коло печі ведуть розмову дід та баба. До них приєднується песик Тяпа)

 

Десь, колись, в якійсь країні

Жили-були Дід і Баба.

Там живуть вони і нині

Й з ними гарний песик Тяпа.

Песик

І ввечері і зранку

Вартую я на ганку

І кусаю і гарчу –

В дім чужих не пропущу.

Довгі вуха, чорний хвіст.

До мисливства в мене хист.

Все знаходжу навмання,

Я – маленьке цуценя. Гав!

Дідусь

Бабцю, чуєш, бабцю!

Напечи, ну, напечи.

Гарячі та смачні

Пшеничні калачі.

Бабуся

Добре, діду!

Напечу я хліба.

(Раптом кричить )

Ой, дідусю мій рідненький,

Голубе ти мій сивенький!

Всю роботу відложи

І мені йди поможи!

Дідусь

Ой, бабуню Одарочко,

Моя мила господарочко,

І чого ти так кричиш

Невже готові калачі

Бабуся

Ні, закінчилися дрова!

Пічка зараз охолоне

То і хлібчик не спечеться.

Ой, і каша не звариться,

 Одягнись ти тепленько,

Сходи до лісу швиденько,

Принеси дров для печі,

Щоб спекла я калачі.

Ось твій, діду, кожушок, (подає дідові кожушок)

Валянки м’якенькі.

Дідусь

Одягну ще й рукавички, (дідусь одягає рукавички)

Бо дуже тепленькі.

Вчитель

Рукавиці дід надів

І у ліс собі побрів.

(Ліс. Дерева. Серед дерев стоїть пеньочок)

Вчитель

Мороз порипує кругом,

Поважно йде конячка,

Дідусь дрімає в саночках,

Їх доганя собачка.

Прибуло товариство це

Вже у густий лісочок,

Дідуню хмизу назбирав

Й спочить сів під пеньочок.      

Дідусь

Ох, і мороз же сьогодні!

Швидше б хмизу назбирати

Та до теплої йти хати,

Лягти собі на печі

Й їсти з маком калачі.

(Повертаючись додому, дідусь губить рукавичку)

Вчитель

 Повернувсь дідусь додому  

 Але, бідний, як на лихо,

Загубив десь рукавицю.

Баба глянула сердито.

Діда назад відправляє.

Баба (Сердито, показуючи на двері)

 Йди, бо будеш зараз битий,

Й пес також нехай шукає!

(Дід мовчки пішов шукати рукавичку)

 Вчитель

Лежить собі рукавичка,

Сніжком припадає.

Біжить мишка невеличка,

Що житло шукає.

(Співаючи)

А я мишка – сіроманка

Полюбляю я сметанку

Дуже – дуже я прудка

Не боюся я кота.

Пі – пі – пі, зігрію лапки,

З рукавички зроблю хатку.

Принесу зернят пшениці,

Буду жити в рукавиці. (Залізає до рукавички)

Вчитель

Та не встигла наша мишка

Житлом втішитись добряче,

Як по білому сніжку

Жабеня маленьке  скаче.

Жабка (Співаючи)

Веселе жабенятко я полюбляю літо

Болото і озерце – життя моє привітне.

 Ква – ква, ква – ква - ква

Ква – ква, ква – ква – ква.

А холоди настали, я зовсім не сумую,

В цій теплій рукавичці і я перезимую.

 Ква, ква, ква! Ква, ква, ква!

Де ж це ділася трава?

Змерзли лапки, черевце.

А що ж то лежить оце?

Таке тепле та м’яке …

І у ньому хтось живе!

А хто, хто в цій рукавичці?

Рукавичці невеличкій?

Мишка (Виглядаючи з рукавички)

Ти заходь, тут будеш жити,

Будем разом ми дружити.

Будем, як одна сім’я,

(Подає лапку жабці)

Жабка

Дуже рада, Жабка я. (Залізає до рукавички й жабка)

Вчитель

Сірий зайчик з лісу вибіг, 

(Стрибає зайчик)

На хатинку задивився.

Важко сірому без житла,

Сів зайчисько, зажурився.

Зайчик

Вже володарка зима

Замела стежинки,

Не знайти під снігом вже

Моркви й капустинки.

На сніданок я погриз

Лиш кори шматочок.

Сяду я перепочить

Ось на цей пеньочок.

(Сідає на пеньочок)

Мерзнуть вушка, мерзнуть лапки,

Без кожуха і без шапки

І зима мене страшить.

Попрошусь я до хатинки,

Може, буду я в ній жить?

Хто в цій хатці, хто живе?

Може приймете й мене?

Мишка

Ти заходь, тут будеш жити,

Будем разом ми дружити.

Місця вистачить тут всім –

І великим, і малим.

(Залазить і зайчик до рукавички)

Вчитель

Стали друзі в рукавичці

Жити - поживати,

Коли знову хтось стукає

До їхньої хати.

(З’являється біля рукавички лисичка)

 Лисичка

Знемагаю від холоду

І голоду нині.

Пустіть мене погрітися

У вашій хатині!

І хутро моє розкішне

Щось не зігріває,

Пустіть, друзі, погрітися!

Гину! Замерзаю!

(Залазить до рукавички лисичка)

 Вчитель

Лиш закрились двері хатки,

Де не взявсь Кабан-іклан,

Що під дубом на поляні

Завше жолуді збирав.

Кабан

Хро – хро – хро! Хро – хро – хро!

В мене тепле є хутро,

Змерз я дуже, та й стомився.

Певно, чаю б я напився.

(Заглядає до рукавички)

Смачно пахне в цій хатині,

Побуваю у гостині.

Хто в цій хатці, хто живе?

Може, приймете й мене?

(Залізає до рукавички)

Вчитель

Стали вони далі жити,

Всі продовжують дружити.

Трудяться звірята вміло,

Не сидять вони без діла!

(З’являється вовк)

Але Вовк прийшов до них
й не пустити - просто гріх!

 Вовк

Я вовчисько – сіромаха,

Змерз у лісі, як собака.

Сніг замів усі сліди –

Ні сюди і ні туди.

Де тепер знайдеш поживу

У таку важку годину?

Поживитись нічим нині.

Хто живе у цій хатині ?

(Приглядається до рукавички)

Пустіть мене в рукавичку,

Я розпалю гарно пічку
І рубатиму вам дрова,

Хатка буде в вас чудова!

Лисичка

Ти заходь, тут будеш жити,

Будем разом ми дружити.

Місця вистачить тут всім –

І великим, і малим.

(Влазить до рукавички вовк)

Вчитель

То ж і Вовчика пустили,

Чаєм з м’яти напоїли.

Рукавичка – світлий дім,

Тепло й затишно у нім.

Побратались всі, як слід,

І не знають горя-бід.

Не болить в них голова.

(З’являється ведмідь)

Аж тут із лісу йде Ведмідь…

Бачить, хатка…

 Ведмідь

Ой, впустіть!

Дуже змерз у лапи я,

Хоч і жде мене сім’я,

Та погрітись хочу я.

Я вас тут не потісню,

Лиш погріюсь та піду.

Вовк

(Виглядаючи з рукавички)

Ой, Ведмідь,

Рукавичка - не барліг.

В рукавичці дуже тісно,

Нам самим немає місця.

Лисичка

Ой, мала у нас хатина,

Як ти впхаєшся до нас?

І хоч боком, хоч півбоком,

Ти розвалиш її враз!

 Вчитель

В рукавичку вліз ведмідь

Лиш наполовину,

І то добре він нам’яв

Собі бік та спину.

Лиш заліз ведмідь-набрід,

Хатка тут як затріщить…

Наші звірі що є духу

Кинулись у завірюху.

(Повертається дід з песиком до місця, де загубив рукавицю)

Дідусь

Ну, шукай, Тяпо, правицю,

Ту пропащу рукавицю.

Десь вона собі лежить

І тихесенько мовчить.

Пес

(Не тихесенько) Гав, гав!

Тут якийсь зчинився гам,

Дуже звірі всі спішать,

Мабуть, треба там шукать!

Дідусь

Ну вітрище, аж шкварчить,

Бач і згуба ось лежить.

(Пес піднімає рукавичку та подає дідові)

Пес

На, Дідусю, ось держи,

Та вже більше не губи!

Дідусь (Гладить песика по голові)

Ну ти, Тяпо, молодець!

Ох, знайшли вже накінець.

Вже додому нам пора,

Бо заждалася стара. (Мишка, жабка підходять до дідуся)

 Мишка

Ой дідусю, ми всі звірі

Зовсім невеличкі.

Жабка

Не виганяй, будь ласка, нас!

З цієї рукавички.

Зайчик

Бо надворі завірюха

Мерзнуть лапи, мерзнуть вуха.

Лисичка

Будем правдою служити,

Кожен день тобі годити.

Мишка

Ми зерно переберемо!

Лисичка і вовк.

Ми курчат постережемо!

Ведмідь

Я теляток попасу.

Та скопаю цілу грядку.

Всі (хором)

Буде все у нас в порядку!

Дідусь

Коли справді користь з вас,

То запрошую до нас.

Будем раді вам в хатинці,

Баба всім роздасть гостинці.

(до баби: )

Гей ! Бабусю!

Глянь сюди,

Я гостей привів тобі!

Бабуся

Заходьте, будь ласка.

Пригощайтесь на здоров’я,

Любі наші звірі. (Пригощає звірів пиріжками)

Вчитель

Звичайно, це все казка, та у ній,

Ти завжди щось повчальне зрозумій.

А вчить нас ця казка бути дружніми, … (діти продовжують  товариськими, толерантними  одне з одним; гідними  прийти на допомогу іншим…тощо)

 ІІІ. Підсумкова частина

Рефлексія

Ось і промайнув  наш час

 За роботу — по заслузі! 

Щиро дякую вам, друзі!

 

 

 

 

 

doc
Додано
19 березня 2018
Переглядів
446
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку