Презентація. Кьорлінг.

Кьо́рлінг, Кьо́рлінґ, Ке́рлінг, Ке́рлінґ, (англ. curling, від curl — «крутити») — олімпійський вид спорту, командна спортивна гра на крижаному майданчику. За своїм принципом гра схожа на боулінг на траві. Гра складна, як технічно, так і стратегічно.

Кьорлінґ входить до програми Олімпійських ігор, починаючи з Олімпіади 1998 в Нагано. У 1924 році кьорлінґ був демонстраційним видом спорту на перших Зимових іграх у Шамоні. У 2006 Міжнародний Олімпійський комітет прийняв рішення ретроспективно визнати офіційними змагання з кьорлінґу, що проводилися в рамках Міжнародного спортивного тижня в 1924.

Кьорлінґ зародився у Шотландії в добу пізнього середньовіччя. Перша письмова згадка про гру датується 1541 роком. Камінь для кьорлінґу, на поверхні якого вибита дата його виготовлення «1511 рік», знайдений на дні осушеного ставка у Данблейні. Пітеру Брейгелю Старшому належать дві картини від 1565, на яких зображені гравці в кьорлінґ. Шотландці розповсюдили гру у світі, особливо в Канаді, США та в континентальній Європі. Сьогодні в неї грають також в Японії, Кореї, Китаї, Австралії та Новій Зеландії. Найстаршим кьорлінґовим клубом у світі є асоціація гравців міста Кілс, розташованого на півночі Шотландії. Асоціація заснована у 1716 році.

У кьорлінґ грають дві команди по чотири гравці (скіп, віце-скіп, перший та другий скіпи), які почергово кидають гладенькі відполіровані гранітні бити крижаною доріжкою у напрямку до цілі, відзначеної на доріжці концентричними колами. Два гравці допомагають спрямувати шайбу в потрібну точку за допомогою спеціальних щіток, якими вони натирають лід у напрямку руху шайби, внаслідок чого на льодовій поверхні утворюється тонкий шар вологи, що сприяє збільшенню швидкості бити. Гра ділиться на 10 ендів, деякі фахівці називають енди іннінґами, у кожному з яких командам нараховуються очки, залежно від того, скільки своїх бит виявилося ближче до цілі, ніж найближча бита команди-супротивника. Протягом одного енду команди по черзі випускають по вісім каменів. Переможець визначається за сумою очок у всіх ендах. У разі рівності очок після десяти ендів, призначається додатковий енд — екстра-енд, переможець якого й стає переможцем матчу.

Майданчик для кьорлінґу являє собою прямокутне поле. Його довжина може бути від 44,5 до 45,72 м, ширина від 4,42 до 5 м. Мішень, звана «будинком», має діаметр 3,66 м. Відстань між центрами двох мішеней, нанесених на ігрову поверхню — 34,75 м. Битку, кам'яний диск із ручкою вагою 19,96 кг, виготовляється з певного виду граніту, видобутого на острові Ейлс-Крейґ в Шотландії. Він має циліндричну форму та кільцеподібну ковзаючу поверхню. Зверху в каменю є ручка. Температура льоду для кьорлінґу близько -5 °C. Гравець, котрий кидає битку, одягає на взуття тефлоновий слайдер, що забезпечує гарне ковзання. Для запобігання травм гравці використовують наколінники.

Використані джерела: Автор: Roger Griffith - Archival., Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=3642159 https://uk.wikipedia.org/wiki/Керлінг#Історія https://www.google.com.ua/search?biw=941&bih=691&tbm=isch&sa=1&ei=mQNTXb61Nu2smwW847vwDA&q=%D0%9A%D1%8 https://uk.wikipedia.org/wiki/Керлінг

Презентацію розробив учитель фізичної культури, початкових класів та Захисту Вітчизни “Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Полтавської міської ради Полтавської області” Бардін А.О.