Тема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». Історичне минуле нашого народу в житті сучасної людини. Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі
Мета: формувати ключові компетентності:
формувати предметні компетентності:
найяскравіші фрагменти твору;
формувати емоційно-ціннісне ставлення:
Тип уроку: формування компетентностей
Обладнання: текст повісті «Таємниця козацької шаблі», ілюстрації із зображенням козаків, мультимедійна презентація, проектор, комп’ютер.
Епіграф: Козаку найперше - воля,
Козаку найперше – честь.
Вадим Крищенко
Перебіг уроку
І. Мотиваційний етап
Учитель читає поезію на фоні відео про Україну
Я - українець
Батьки – українці, і я – українець,
І прадіди теж українці були.
Були роботящі, були нездоланні,
Від ворога землю свою берегли.
І пісню співали, і мову любили,
Молилися Богу за діток вночі.
Як лихо, бувало, загляне неждано,
Уміли відстоять себе в боротьбі.
Моя Україна, як мати, – велична,
За неї боролися наші діди,
А ми, її діти, повік не забудем,
Що маємо волю її зберегти!
ІІ. Цілевизначення і планування
Минуле нашої Батьківщини славне і багате на незвичайні події.
Україна – країна краси і смутку, радості і печалі, миру і війни. Це все дихає разом з нами, живе, тримає у своїй пам’яті минуле. І сьогодні привідкриємо завісу цього таємничого минулого.
У ході уроку ми, посилаючись на зміст повісті, пригадаємо, хто такі козаки, яке значення вони мають в історії нашої держави та що символізує та давня реліквія, яку шукала сім’я Руснаків.
«Кожен порядний українець має побувати в Берестечку», - каже мама Наталочки. Отже, ми теж вирушаємо в Берестечко. Тема нашого уроку - «Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» (Слайд 1 ).
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Ми знаємо, що козаків на Січ приймали тільки тоді, коли він пройде ряд випробувань:
Вправа «Козацький куліш» (необхідно на стікерах написати відомості про те, що ви знаєте про повість «Таємниця козацької шаблі»)
жанр, тема, ідея
2. «Найкмітливіший козак» (Фейк чи правда)
Вправа «Сачок» (завдання в капелюсі козака)
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
( Пісня « З нами Бог»)
Тут було гарно! У зеленому вінку ясенів здіймалися дві церкви: старенька дерев’яна, в якій козаки молилися перед битвою, і велика церква-пам’ятник, змурована над останками загиблих. Ото перед нею й правили Службу Божу. Лився спів, густо курився ладан, м’який пахучий дим стелився довгими пасмами, огортав людей, дерева, і ті в ньому ставали інакшими, мовби нетутешніми. Дим клубочився, вогко торкав Наталочці лице – дим чи туман? Авжеж туман, білий, як молоко, і в ньому по груди стояло... козацьке військо.»
Саме так. Наталочка дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року, третій день Берестецької битви.
Бесіда за змістом твору
https://www.youtube.com/watch?v=EIXctSrNxWA&t=28s
( Козацький марш)
«...Їх стояло три сотні на пагорбі, що, мов острів, височів серед болота. Старого важко було впізнати: чуб розметався, сорочка розхристалася, очі палали, а шабля в руці мигтіла, як блискавка. Поляки насідали, козаки відбивалися, не відступаючи ні на крок. Та й не мали куди відступати. Мабуть, бій тривав давно, козаки поморилися, декотрі були поранені, проте в очах світилося все те ж тверде завзяття.
https://www.youtube.com/watch?v=8puGLkGn2SI з 3:53-4:37
Бій на острові довершувався. Козаків ставало все менше. Один за одним падали вбиті. Аж ось лишився єдиний січовик. Невже битиметься сам? Один проти цілого війська? Він озирнувся, метнувся до берега й ускочив у човен, прихований в очереті. Не сідаючи, відштовхнув його, виплив серед плеса; гордо взявшись у боки, окинув оком ворогів, мовляв, наступайте, чого ви баритесь. Король знову щось сказав своєму наближеному, той квапливо передав наказ. Поляки, брьохаючись у баговинні, оточили озерце, серед якого плавав козак, та не могли здолати героя. Він сік їх, як капусту, він сміявся їм в очі, рани йому не шкодили, кулі його не брали, смерть боялася підступити до такого несусвітнього зухвальця. Вже й шабля не витримала, переламалася навпіл, то він відбивався веслом. Троє насідало на нього спереду, якийсь мазур закрався ззаду, націлився в плечі списом...
Бесіда за змістом твору
- Чому родина Руснаків вирішила їхати на пошуки шаблі в Берестечко?
(Загадкова реліквія загублена на старому бойовищі, можливо, в замку чи фортеці на заході України. Наталочка підказала, що найбільша битва відбулася під Берестечком)
- Пригадайте, що розповів Антип Наталочці про битву під Плоскою?
( ...Зранені козацькі полки відходили з-під Берестечка. Щохвилі могли напасти поляки. Щоб їм завадити, щоб уберегти військо, яке відступало після нещасливої битви, полковник Іван Богун виставив під Плоскою заслону з шестисот козаків. Шістсот сміливців проти ворожої навали!.. Козаки стали табором: оточили себе возами, скували їх залізними ланцюгами, обсипали земляним валом. Билися, як чорти… Багато їх полягло. На полі досі стоять кам’яні хрести.)
( Сумна та велична картина поставала в її уяві. Поле, сковані вози. І козаки, роковані на смерть. Верхи на конях налітає шляхта... Дим від пороху... Іскри
з-під шабель... Шалений зблиск очей... І гаряча кров, і смерть. Ось захитався молодий козак, шабля-домаха випала йому з руки...)
(Зосереджені, зухвалі, насмішкуваті. В очах виклик: наступайте, ляхи! Ми готові, нам що? Або волю добути, або дома не бути.)
Створення ментальної карти
Білі аркуші паперу А3, А4, кольорові кулькові ручки, олівці або фломастери
Початок роботи:
У центрі карти пишемо КОЗАК.
Козак – кінь, шабля, сила, мужність, витривалість, честь, слава, воля, степ.
Якими виглядають козаки?
Добродушність, щедрість, безкорисливість, щира дружба, висока любов до свободи – були характерними рисами наших козаків, вони краще воліли люту смерть, ніж ганебне рабство.
( Музичне оформлення уроку. Грає бандура. )
https://www.youtube.com/watch?v=g1sDCFK0CDA
К – кмітливість
О – оптимізм
З – завзяття
А – активність
Ц – цілеспрямованість
Т – терпеливість
В – витривалість, відповідальність
О – організованість
Шабля – різновид козацької зброї.
Козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою. Отримати шаблю козак міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Купити шаблю міг лише заможний козак, бо коштувала вона дуже дорого.
Шабля для козака - то товариш, що в бою допоможе, нагодує та зігріє. Якщо козак добре володів шаблею, а то й двома, перемогти його майже неможливо, за те і козак до неї відповідно ставився, як до жінки, інколи називав сестрицею, берегинею. Її цінували навіть більше ніж рушницю та пістоля. Козак не мав права віддати комусь свою
шаблю чи програти її, якщо він її програвав, то сотник міг покарати його.
Шаблею посвячували в козацтво, з шаблею і помирали. Шабля для козака була втіленням лицарського меча, символом волі та бойового побратимства.
Ця зброя українських лицарів мала і має велике значення для нашої культури та історії!
( З них робили найкращі ножі, щоб колоти свиней. Різники платили за них великі гроші).
(На заході України на місці великої козацької битви перебуває коштовна реліквія, яка потрапила в непевні руки.)
Реліквія – шанована річ, пов’язана з історичними або релігійними подіями минулого, яку свято зберігають.
(Від одного патріотично настроєного привида, що полюбляв з’являтися у квартирі пана Богдана.)
( Привид махав правою рукою, ніби фехтуючи шаблею.)
( Вони розуміли, що це важливо не лише для привида і пана Богдана, але й для всього українського народу. Жодна козацька реліквія не повинна бути втрачена, бо це частинка нашої історії.)
довго шукали. Що в ній було незвичайне?
( Шабля була схожа на місяць-молодик. Руків’я мала просте, без золота й діамантів, проте сяяла так, що Антипко та його родина не могли дивитися на те сяйво. А усі інші дивилися на шаблю, як заворожені.)
«Сповідь літературного героя»
Я перекинувся від козаків на бік супротивників і видав їм важливі відомості. За це я отримав шляхетне прізвище. Та вже наступного дня в мене почав рости хвіст, а на обличчі стирчали жахливі вуса. Я ховаюся у свинарниках! А що я їм! Покидьки, перепрошую на слові, одні покидьки, хіба іноді трапиться вкрасти яйце в курнику… Краще б я здох, ніж таке життя!( Сотник Щур)
(Навіть представники нечистої сили зневажають його. Пан Обжорський говорить: « Вас козаків було сто тисяч, а зрадив один ти. Таких не приймає земля.» )
«Позитивне мислення»
цій ситуації? Свою думку аргументуйте.
( Поляки перемогли зраджених татарами козаків, але не скорили. « Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!»)
- Северин сказав Наталочці: «Хіба війна або й будь-яке змагання бувають без поразок?..Треба вміти тримати удар! Може це найважливіше…»
Як ви розумієте слова Северина?
(У житті кожної людини була якась особиста невдача. Потрібно навчитися правильно ставитися до поразок, не опускати рук, сприймати невдачі як перший крок до майбутньої перемоги.)
«Павутинка дискусії»
продам шаблю нашій рідній українській державі... Музеєві чи, може, банкові, який непогано заплатить...» Поміркуйте, чи можна цю людину назвати патріотом? Чому?
Плоскою,багато знає про козаків, про українські фортеці. Чи можна вважати його патріотом?
(Чортяча родина полює на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії, бо не хочуть, щоб у персонажів твору відродився патріотизм. Тож чорти з усіх сил заважають національному пробудженню, особливо серед молоді.)
шаблю?
( Наталочці та її родині допомагали пластуни зі Львова і навіть привиди об’єдналися і дружно виступили на захист шаблі).
( Потрібно об’єднатися, доки народ єдиний, він непереможний)
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Рефлексивно-оцінювальний етап
- Чого нас вчить повість «Таємниця козацької шаблі»?
: (Слайд 10)
Де єдність – там воля,
Де єдність – там сила,
Там кривди лихої нема.
Хай мати-Вкраїна
Щаслива й красива
У єдності всіх обніма.
( Оцінювання роботи учнів у групах)
VІ. Домашнє завдання (на вибір)
1.Дізнайтеся більше про пластунів та підготуйте повідомлення для однокласників.
2.Поміркуйте, якби Наталочка й Антип жили в часи козацтва, ким би вони могли стати? Напишіть невеличку розповідь.
Родина Руснаків складалася з тата, мами та двох доньок: Наталочки та Машки.
Пан Богдан розповів Руснакам про історичну реліквію, якій загрожує небезпека, і попросив допомогти врятувати її.
Пан Богдан довідався про реліквію від патріотично налаштованого привида.
Родина Руснаків вирушила в поїздку до Берестечка, бо наближалися роковини Берестецької битви.
Наталочка познайомилася з Антипком у Берестечку.
Антипко вмовив Наталочку розпочати пошуки шаблі з Дубна.
Під Дубенською фортецею розташовані стародавні підземні ходи
Антипко цікаво розповідав Наталочці про битву під Плоскою.
Батьки Наталочки за порадою пана Богдана вирішили продовжити пошуки в Тараканівському форті.
У Тараканівському форті Наталочка та її батьки заблудилися в підземеллі.
Антипко повідомив Руснаків, що їхня донька провалилася в колодязь.
Урятувати Наталочку допомогли місцеві мешканці.