Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення Малої академії наук України

 

Відділення: науки про Землю

Секція: географія та ландшафтознавство

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ 

ОЛІЇВСЬКОЇ, ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ ТА ГУКАЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКИХ РАД

 

 

 

 

 

Роботу виконала:  Вовк Марія Ігорівна, учениця 10-го класу  загальноосвітньї школи І-ІІІ ступенів с.Олієва Зборівського району

 

 

Науковий керівник:

Романишин Степан Богданович, вчитель географії

                                                                          загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів с.Олієва

 

 

 

 

 

 

                                                     Тернопіль  – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………З

РОЗДІЛ 1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДЕМОГРАФІЧНУ

СИТУАЦІЮ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ................................................ 4

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ОЛІЇВСЬКОЇ, ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ ТА ГУКАЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКИХ РАД...... 9

2.1. Зміна чисельності мешканців Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад.................................................................................... 9

2.2. Природній рух населення Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад.................................................................................. 11

2.3.  Аналіз міграційних процесів Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад.................................................................................. 14

2.4.  Аналіз вікової структури Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад.................................................................................. 16

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ 18

ВИСНОВКИ.................................................................................................... 20

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………,............................................. 22

 

ВСТУП

Тривала економічна криза в країні наклала відбиток і на рівень соціально-економічного розвитку населених пунктів, їх демографічний потенціал, функціонування в системах розселення. За таких умов все більшої актуальності набуває вивчення питань соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації у сільських поселеннях, адже населення в них постійно скорочується. 

Метою нашого дослідження є вивчення демографічних особливостей населення Оліївської, Тростянецької та Гукалівської сільських рад.

Об’єктом дослідження є населення, яке проживає на території Оліївської, Тростянецької та Гукалівської сільських рад. 

Предметом дослідження є демографічні характеристики населення. 

У зв’язку з цим у науково-дослідницькій роботі поставлено наступні завдання:

-                     Проаналізувати основні демографічні характеристики населення.

-                     Визначити основні фактори, що впливають на демографічну ситуацію в сільській місцевості.

-                     Спрогнозувати можливий розвиток демографічної ситуації. Демографічні проблеми статево-вікової структури й старіння населення досліджували А. Волков, В. Джаман, О. Заставецька, Е. Лібанова,  С. Пирожков, Е. Россет, Г. Старостенко, В. Стешенко, Д.Ткач, І.Ткач, 

О. Шаблій та інші. 

Відповідно до завдань та мети роботи було використано наступні методи дослідження: літературний, порівняльний, аналізу, статистичний.

Матеріали даної роботи були представлені на шкільному круглому столі, присвяченому економічним і соціальним проблемам нашої місцевості, а також подані в Оліївську сільську раду для подальшого використання.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДЕМОГРАФІЧНУ

СИТУАЦІЮ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ.

У період становлення ринкових відносин в Україні відбулися докорінні зрушення в усіх аспектах життєдіяльності населення. Соціально-економічна криза зумовила загострення негативних тенденцій демографічного розвитку у всіх регіонах України, відбувся остаточний перехід відтворення населення до звуженого типу. Демографічні процеси набули загальноєвропейських тенденцій, що передусім характеризуються малою народжуваністю. Але, на відміну від європейських країн, де зниження народжуваності компенсується високою тривалістю життя і малою смертністю, смертність в Україні залишається на загрозливо високому рівні. Тому важливим є розуміння того, що соціально-економічні умови впливають на народжуваність не безпосередньо, а через репродуктивну поведінку, через зміни у структурі потреб, цінностей, норм.

Ступінь сприятливості умов життя населення залежить, звичайно, від рівня соціально-економічного розвитку регіону. Під умовами життя розуміють сукупність всіх зовнішніх факторів, які впливають на життя людини[4, с. 1 ]

За Г. Старостенко серед соціально-економічних умов виділяються умови існування людини: матеріальні (продукти харчування, одяг, взуття, житло, предмети тривалого користування та ін.), нематеріальні (різноманітні послуги соціально-інфраструктурної сфери - охорони здоров'я, освіти, культури, торгівлі, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку та ін.) та суспільні відносини (форми власності, характер розподілу, трудова діяльність, сім'я та ін. ).[ 7, с. 260 ]

Якість життя - це характеристика рівня та умов життя населення. Якість життя населення даної території визначається рядом економічних, соціальних, демографічних, екологічних, географічних, політичних і моральних факторів. Серед об'єктивних факторів - споживання продуктів харчування, житлові умови, рівень зайнятості, розвиток сфери послуг, освіти, соціального забезпечення та ін., серед суб'єктивних - задоволення роботою і життєвими умовами, соціальним статусом індивіда, фінансовим становищем сім'ї тощо. До якісних характеристик життя належать показники, котрі відображають геодемографічну ситуацію (статево-вікову структуру населення, тривалість життя, природний і механічний рух, сімейний склад та ін.), захворюваність, рівень освіти, культури, зайнятості тощо.[4, с. 2 ]

Головною причиною, яка обмежує сьогодні дітонародження в сім'ях, є недостатній рівень матеріального забезпечення. Другою за значенням причиною є складна соціально-економічна ситуація в Україні. На третьому місці опинилися незадовільні житлові умови, поганий стан здоров'я.

Сучасна демографічна ситуація агропромислових регіонів (до яких відноситься і Тернопільська обл.) характеризується низькими показниками народжуваності та тривалості життя, високими показниками смертності, в т. ч. і дитячої, деформованою статево-віковою структурою, від'ємним сальдо міграцій. Головна причина цього - соціально-економічна: занедбаність сіл, недостатні інвестиції у його соціальну сферу, у покращення умов життя, низька платня за тяжку хліборобську працю, незадовільний стан охорони здоров'я та праці та ін. Тому батьки робили все, щоб сільські діти назавжди поїхали до міста, де був нормований робочий день, стабільна зарплата, благоустрій, безкоштовно надана квартира, "культурні розваги" та ін.[ 8, с. 56 ] 

На жаль, цей процес є незворотнім. Це пов’язано, в першу чергу, із зниженням трудомісткості основних сільськогосподарських операцій. Основний тип сільського працівника – жінка з сапою на плантації буряка - відійшов в минуле. На зміну колгоспам прийшли високотоварні агропромислові комплекси із високопродуктивною технікою і новими технологіями обробітку землі. Одне таке підприємство при меншій кількості зайнятих працівників обробляє тисячі гектарів землі.

Тому, на нашу думку, кількість сільських жителів буде незворотньо зменшуватися, поки не досягне рівня 10% від кількості усіх жителів.

Одним із найголовніших факторів, що впливають на демографічну ситуацію, вважається дохід на одного члена сім'ї. Величина доходу впливає на рівень і структуру потреб сім'ї, і тим самим - на народжуваність. Певний рівень доходу впливає на рівень і структуру потреб, і тим самим здійснює вплив на рівень народжуваності.[ 4, с. 3 ]

Проте слід зазначити, що, з одного боку, підвищення матеріального рівня життя населення може сприяти підвищенню народжуваності. З іншого боку, у населення відповідно зростають потреби, і утворений надлишок іде на їх задоволення. Крім того, у більш розвинутому суспільстві перед батьками постає потреба не виростити якнайбільше дітей, а підготувати спеціаліста з кваліфікацією, не нижчою від власної, бо економіка розвивається і потребує кваліфікованих працівників. Таким чином, підвищується "вартість" дитини. В країнах же з менш розвинутою економікою й екстенсивним господарством велика кількість дітей є запорукою забезпеченої старості, але, мабуть, не можна визначити механізм прямого впливу добробуту населення на народжуваність, який призводив би до зниження народжуваності при зростанні добробуту. Така залежність можлива лише як паралелізм між добробутом та іншими факторами. Більш висока народжуваність серед бідняків не може зумовлюватись тільки низьким доходом. В цілому ж, не стільки бідняки мають стимул до зростання народжуваності, скільки інші групи населення - до її зниження. Діють чинники віку при взятті шлюбу, рівня освіти, рівня зайнятості, тощо. Неабияке значення має той факт, що діти перестали бути страховкою для батьків у період хвороби і старості. При наростанні економічного добробуту в країні зростання потреб населення може обганяти (і обганяє) можливості їх задоволення, що також призводить до зниження народжуваності.[ 4, с. 3 ]

Цікава точка зору польського демографа Г. Смолинського. Він вважає, що ріст доходів сім'ї збільшує вплив факторів, що обмежують дітонародження. В його моделі розвитку населення діють два фактори: фактор А - прагнення до дітонародження; фактор В - обмеження прагнення до дітонародження (зниження життєвого рівня батьків з появою дитини). Ці фактори знаходяться в оберненій залежності. Фактор В діє при будь-яких обставинах, однак за умов низького життєвого рівня він не може протистояти впливові фактора А, зрівноважити його. В цьому випадку потреби задовольняються на рівні прожиткового мінімуму. Коли життєвий рівень високий, дія фактора В значна.

Необхідно особливо відмітити і такий фактор, як рівень освіти жінок. У великій кількості досліджень відмічається істотний обернений вплив цього чинника на народжуваність. Із підвищенням освітнього рівня матерів зменшується середня кількість дітей. Бажання отримати вищу чи спеціальну освіту відсуває терміни вступу в шлюб і тим самим знижує народжуваність. Крім того, жінки з високим освітнім рівнем прагнуть мати більше вільного часу для задоволення своїх духовних потреб, і тому в більшій мірі обмежують кількість дітей. Варто відмітити, що вказана залежність спостерігається як у містах, так і в сільській місцевості. Однак в сільській місцевості різниця в рівнях народжуваності в залежності від освіти жінок найбільш значна. Зайнятість жінок у суспільному виробництві - один із найсуттєвіших факторів, що впливають на народжуваність. Проблема жіночої зайнятості пов'язана із нестачею вільного часу для виховання дітей у працюючих жінок, втратою певної частини доходу у зв'язку з припиненням роботи по вагітності та пологах. Окрім того, існує тісна залежність між зайнятістю жінки та її віком. Встановлено, що економічна активність жінок з віком зростає. Найвищою вона є у віковій групі 40-49 років. Економічна активність жінок падає пропорційно зростанню кількості дітей, а також протягом перших десяти років після вступу в шлюб, тобто тоді, коли жінка має малолітніх дітей.[3, с. 5]

Жінки займаються підвищенням своєї кваліфікації в більшості випадків у віці 30-40 років. Такий стан пояснюється, можливо, тим, що жінкам 20-30 років важко поєднувати піклування про малолітніх дітей з підвищенням своєї кваліфікації. Зацікавленість у підвищенні кваліфікації зростає із збільшенням доходу жінок. Вищий дохід дає можливість ширше користуватися різного роду послугами, тобто залишити більше часу для сім'ї та для себе. А це є однією з умов задоволеності роботою. Але у жінок з вищим доходом підвищується робоча напруга, до котрої додається нервова перевантаженість, пов'язана із підвищеною відповідальністю за роботу.

Сьогодні жінка поставлена перед дилемою - мати більшу кількість дітей чи працювати, і в більшості випадків жінка вирішує це питання на користь роботи. До того ж переважна більшість молодих людей вважають правильним обмежити величину сім'ї однією, максимум двома дітьми. До основних причин небажання жінок мати більше дітей в сім'ї відносяться: значні грошові витрати на дітей, прагнення до швидкого підвищення життєвого рівня незалежно від зайнятості жінок, погані житлові умови, труднощі у вихованні дітей, небажання особистих жертв, страх перед пологами.

Зменшення народжуваності веде до деформації статевовікової піраміди, аж до набуття нею перевернутого вигляду. Особливо відчутними ці процеси є у сільській місцевості. Вже зараз більшість сільських жителів – пенсіонери. Це знову ж таки пояснюється причинами зайнятості населення. Зменшення кількості осіб репродуктивного віку призводить до скорочення кількості дітей. 

На кількість жителів в сільській місцевості має значний вплив віддаленість від міст. Відношення має прямо пропорційний характер – чим більша відстань, тим менша кількість жителів, тим старіше населення. Пояснюється це зростанням транспортного забезпечення жителів. Тому, не змінюючи умов проживання, населення має змогу знаходити роботу в містах. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 2  ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ

ОЛІЇВСЬКОЇ, ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ ТА ГУКАЛІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКИХ РАД.

 

2.1 Зміна чисельності мешканців Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад 

 

Аналізуючи динаміку чисельності населення ми констатуємо, що кількість населення в трьох сільських радах неухильно скорочується, але пік обвального скорочення людності вже пройдено в період з 2002 по 2008 роки і тепер наступає період стабілізації, коли інтенсивність знелюднення знизилася до 1-4 особи в рік. Таке скорочення обумовлено, на нашу думку, причинами природнього приросту, який не здатний забезпечити відтворення населення.

             2001  2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014

 

Оліївська с-рада  Тростянецька с-рада

Гукалівська с-рада

 

Рисунок 2.1 Динаміка чисельності населення Оліївської, Тростянецької та

Гукалівської сільських рад  за період з 2002 по 2014 рр.

 

Дещо по-іншому виглядає ситуація в Гукалівцях та Лопушанах, де продовжується процес вимирання поселення і темпи скорочення кількості жителів 5-12 осіб на рік. 

Нами встановлено закономірність, що чим менша кількість жителів в населеному пункті, тим більша інтенсивність депопуляційних процесів. Так, Оліївська громада при кількості населення 776 особи, зменшилася до 692, що становить за період 13 років 11%, або 84  особи. Населення Тростянецької сільради скоротилося від 547 до 438 осіб, що становить 20%, або на 109 осіб. І відповідно в Гукалівцях та Лопушанах депопуляція відбулася від 423 жителя до 292, що становить 31%,   або на 131 жителя.

Говорячи про зменшення кількості жителів усіх названих сіл, потрібно зазначити, що процес розпочався ще у часи І світової війни століття. Так, у селі Гукалівці у 1884р проживало 652 жителя, в сусідніх Лопушанах того ж року проживало 706 жителів, що разом складає 1358 жителя – у 3 рази більше від теперішнього. А в Олієві станом на 1880р проживало 1613 жителя. 

   Окремо слід сказати, що ці статистичні дані не відображають реальної кількості жителів, що проживають в поселеннях. Оскільки вони відображають лише ту кількість людей, що офіційно зареєстровані в сільській раді і в паспортах яких стоїть відповідна відмітка про реєстрацію. Але є певна кількість осіб, які зареєстровані на території сільських рад, але фактично проживають в іншій місцевості. Це може бути як м. Тернопіль чи м. Львів, де люди живуть на приватних квартирах без реєстрації. Так  само це можуть бути країни Західної Європи, а саме Італія, Голландія, Іспанія чи Португалія, де мешканці сіл працюють декілька років. В середньому по території сільської ради з кожної сотні жителів 4-6 осіб перебувають в країнах Заходу. Щодо проживання в містах без реєстрації, то такі дані співставити важко, оскільки дана інформація особистого характеру і, як правило,  не афішується. Сторонньому спостерігачеві важко сказати, зареєстрована дана людина за місцем фактичного проживання чи ні.

Чисельність населення сіл коливається протягом року. Найбільша кількість осіб спостерігається під час святкування Різдвяних свят та в холодну пору року загалом. Пов’язано це із тим, що значна кількість жителів працює на сезонних роботах як в містах України, так і за кордоном (Польща, Чехія, Росія), а в холодну пору роботи немає.

Натомість найменша кількість мешканців у літній період, коли люди роз'їжджаються на сезонні роботи. В такий період залишаються здебільшого пенсіонери та діти.

 

2.2 Природній рух населення Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад

 

Природний рух населення Оліївської, Тростянецької та Гукалівської сільської ради в цілому відображає загальноукраїнську тенденцію демографічної кризи. 

Перш ніж приступити до аналізу графіків народжуваності та смертності, звертаю увагу на різкі коливання народжуваності та смертності в Гукалівській та Тростянецькій сільських радах. Потрібно відноситися до них із засторогою, оскільки із зменшенням кількості населення різниця у народженні 1-2 дітей дають стрибок коефіцієнта народжуваності на 5-8‰

Оліївська с/рада Гукалівська с/рада

Тростянецька с/рада

 Рисунок 2.2 Динаміка народжуваності на території Оліївської, Тростянецької та Гукалівської сільських рад за період з 2002 по 2014 рр.

В цілому, аналізуючи динаміку народжуваності, слід відмітити, що найменша народжуваність спостерігалася у 2007-2008 рр., а опісля розпочалося збільшення кількості новонароджених. Ми вважаємо, що основними причинами зростання народжуваності є не прийняття програми стимулювання народжуваності у 2005 році, а, як не дивно, початок економічної кризи в Західній Європі, коли багато українських заробітчан втратили роботу і повернулися на Батьківщину. Вони і дали приріст народжуваності у 2009-2011 роках. Цей процес носить назву у демографічній літературі «відкладене материнство».

 

Оліївська с/рада Гукалівська с/рада

Тростянецька с/рада

 

Рисунок 2.3 Динаміка смертності на території Оліївської, Тростянецької та Гукалівської сільських рад за період з 2002 по 2014 рр.

 

Смертність на досліджуваній території в цілому тримається на одному стабільному рівні – від 5 до 10 померлих кожного року для менших сіл і 1220 померлих для Олієва. Щодо зростання частки померлих, то це, знову ж таки, пов′язано із зменшенням кількості жителів. Висока смертність на теренах нашого району спричинена процесами старіння населення і загальним незадовільним станом медицини. Як не сумно зазначити, але такий процес буде продовжуватися ще декілька років, доки природним чином не зменшиться частка осіб пенсійного віку в загальній структурі населення. Особливо це помітно на прикладі Гукалівської сільської ради, де кількість померлих значно переважає над кількістю

новонароджених.

Оліївська с/рада Гукалівська с/рада

Тростянецька с/рада

 

Рисунок 2.3 Динаміка природнього приросту на території Оліївської,

Тростянецької та Гукалівської сільських рад за період з 2002 по 2014 рр.

 

Порівнюючи показники природного приросту трьох сільських рад, ми спостерігаємо, що Оліївська та Тростянецька сільські ради вже вийшли на показники, близькі до самовідтворення населення, коли природний приріст 0 або близький до нього. Причому в Олієві процес стабілізувався швидше у 2010р., а в Тростянецькій сільській раді - у 2012р.

Щодо Гукалівців та Лопушан, то там демографічна криза набагато складніша.  Там після катастрофічних 2009-2011рр. природний приріст дещо зріс, але до показника 0 йому ще далеко. Знову ж таки, це пов’язано із великим старінням населення у цих селах. Не вселяє оптимізму і той факт, що значна частка сімей там багатодітні, із кількістю 4-5 дитини. А багато інших сімей передпенсійного, нерепродуктивного віку. Тому найближчим часом ситуація не покращиться.

 

 

2.3 Аналіз міграційних процесів Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад

 

На жаль, в системі обліку населення сільських рад показники, що характеризують міграційні процеси, не обліковуються. Немає тієї жорсткої системи прописки населення, яка була за часів Радянського Союзу. Тому аналізувати їх можна лише за вторинними ознаками, коли не збігаються кількість жителів наявна із тією, що мала б вийти в результаті природнього руху. Але тоді можна констатувати лише загальне сальдо міграції – переважання тих, хто покинув село, чи тих, хто приїхав. Тому при оцінці ми  обмежимося лише загальними тенденціями.

Міграційні процеси на території Оліївської сільської ради тривають досить активно і супроводжуються доволі  великою кількістю як тих, що в’їжджають в село, так і тих, що його покидають. Це обумовлено розташуванням села та його інфраструктурою. Адже на території розташовано школу І-ІІІ ступенів, лікарню-амбулаторію, декілька магазинів. Окрім того, через село проходить автомагістраль Кременець-Бережани, і декілька маршрутів пасажирських перевезень, що дозволяє достатньо легко дістатися до найближчих великих міст: Тернополя та Львова.

Таким чином,  в село переселяється населення із віддалених від дороги сіл, в яких значно гірше розвинута транспортна та соціальна інфраструктура.

В тому числі і жителі Гукалівців та Лопушан. Ці два села знаходяться у найгіршому інфраструктурному плані: відсутнє нормальне дорожнє покриття, лише два-три рейси автобуса безпосередньо в село, немає сільськогосподарських підприємств. Основне джерело грошових надходжень для багатьох жителів – догляд за перестарілими.

В дещо кращому становищі перебувають жителі Тростянця та Білокриниці. В них теж не розвинена інфраструктура, але вони розташовані значно ближче до магістральної дороги Зборів – Залізці, де є регулярний рух транспорту. Тому їх жителі мають набагато кращі комунікаційні можливості.  Окрім того, Тростянець та Білокриниця розташовані в зоні 1 години їзди до м. Тернополя, тому багато жителів орієнтуються на це місто в пошуках роботи. Тоді як Оліїв, Гукалівці та Лопушани вже більше орієнтовані на    м. Львів. 

Найбільше міграційні процеси торкаються вікової групи 15-30 років. Молодь, не обтяжена сім’ями, переїжджає у великі міста спочатку на навчання, згодом знаходить там роботу, одружується і в більшості  випадків не повертається на проживання в село.

Міграційні процеси дуже тісно зачіпають жителів досліджуваної території. Більшість із них мають тимчасовий характер. По своїй суті – це маятникові міграції, різні за тривалістю. 

-      Одноденні – характерні для жителів, які працюють поза межами населеного пункту і кожного дня доїжджають до місця роботи зранку, а ввечері повертаються назад. В цьому приймають участь особи працездатного віку. Віддаль, яку вони долають щоденно, можна обмежити 45 км – це до м. Тернополя. 

-      Тижневі – характерні для студентів та людей, які працюють в містах на постійній основі. Характеризуються переміщенням людей в неділю після обіду та в понеділок до місця роботи, а в п’ятницю у зворотньому напрямку. Віддаль таких переміщень до 120км – місто Львів.

-      Сезонні -  коли люди виїжджають в пошуках роботи на дальшу відстань, в сусідні країни, та в межах країни. Чіткого розподілу між ними за періодом здійснення немає. Але відомо,  що найбільшого розвитку вони набувають в теплу пору року.

Міграції мають масовий характер, оскільки пов’язані із працевлаштуванням. Вони охоплюють фактично все населення працездатного віку. 

 

2.4 Аналіз вікової структури Оліївської, Тростянецької, та Гукалівської сільських рад 

 

При порівнянні вікової структури населення привертає увагу відмінність населених пунктів Гукалівської сільської ради – у них частка осіб пенсійного віку зростає протягом досліджуваного періоду від 40% у 2007-2008 рр. до 55% у 2014р. і тенденція зберігається. Натомість відбувається таке ж швидке скорочення осіб працездатного віку: від 35% до 20% у структурі населення.

 

 

Рисунок 2.4 Вікова структура населення на території Оліївської,

Тростянецької та Гукалівської сільських рад за період з 2002 по 2014 рр.

Це говорить про те, що міграції в даних населених пунктах відбуваються за рахунок населення працездатного віку. 

Натомість вікова структура двох інших сільських рад суттєвих змін не зазнала: кількість осіб пенсійного віку коливається в межах 30%, кількість осіб працездатного віку – в межах 50%. Кількість дітей – в межах 20%. Причому Оліївське поселення має дещо більшу на 2-3% кількість дітей і дещо меншу на 2-3% кількість пенсіонерів, що пов’язано, на нашу думку, із кращим інфраструктурним розвитком населеного пункту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3  ШЛЯХИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ.

 

 Декларування реформ, а не їх проведення, стало головним чинником занепаду сільської місцевості, який характеризується руйнацією всіх складових соціально-економічного потенціалу, передусім виробничої складової. 

 Наш регіон належить до аграрно-індустріальних, сільське господарство виробляє 3,4 % продукції цієї галузі в Україні. У загальному обсязі валової доданої вартості Тернопільської області у 2008р. частка сільського господарства становила 19,5% (у 2001 р. – 34,5%). За 1990-2009рр. виробництво продукції цієї галузі загалом зменшилось в області у 1,6 раза, зокрема рослинницької – у 1,4 раза, а тваринницької – у 2,3 раза. Внаслідок ліквідації колективних господарств (колгоспів і радгоспів) і непродуманої політики щодо використання їх матеріально-технічної бази, відбулося ще більше майнове розшарування селянства, а приватизація землі ще не стала важливим засобом покращення добробуту сільських жителів.

У останні роки на території Тернопільської області середньорічна кількість зайнятих у цій галузі значно зменшилась  порівняно із попередніми роками (у 1995р. вона становила 154,7 тис. осіб, у 2000р. – 102,3 тис. осіб, у 2008р. – 12,4 тис. осіб). 

Зменшення кількості працівників у сільському господарстві регіону зумовлена їх низькими доходами і тим, що зайнятість в індивідуальному господарстві, що не приносить доходів, позбавляє селян грошової допомоги з безробіття. Загалом, у сільському господарстві рівень зарплати є найнижчим, порівняно із іншими галузями, в 2008р. він становив 971,0 грн.

(середньомісячна заробітна плата в області – 1313,09 грн.) [9, с. 326]. 

Сільське населення має також найнижчі пенсії та соціальні виплати. Майже 76,1 % сільських жителів мають середньомісячний рівень грошових витрат нижчий від прожиткового мінімуму.

Тому для виходу із демографічної кризи потрібно, в першу чергу, розвивати виробничу базу в сільській місцевості з метою забезпечення жителів роботою. На прикладі Олієва – це розвиток фермерських господарств. Відновлення тваринницьких ферм на новій економічній основі. Але оскільки це можливе, як і у всьому світі, лише за умови активної підтримки держави, то на сучасному етапі потрібні інші рішення.

В першу чергу, це розвиток малих підприємств, що надають різні послуги населенню: хімчистка, ремонт одягу, ремонт автотранспортних засобів і тому подібне. Сюди ж можна включити і розвиток народних промислів. 

Окрім того, потрібно використовувати рекреаційні можливості нашого регіону, позиціонуючи його як найменш забруднений в області, і на цій основі розвивати зелений туризм. Об’єктами зеленого туризму в нашій місцевості можуть слугувати ліси Гукалівський та Білокриницький, 

р. Лопушанка та Смолянка, Сліпакова гора та інші. Для популяризації нашої місцевості потрібно укласти картотеку цікавих туристичних об’єктів, і на цій основі розробити декілька туристичних маршрутів різної направленості та рівня складності. Це можуть бути як пішохідні екскурсійні маршрути вихідного дня, так і багатоденні маршрути із проживанням у природних умовах. Безперечно,  для цього потрібно ще розрекламувати маршрути. В останні роки все більшої популярності набувають різноманітні воєнізовані ігри із застосуванням пейнбольних рушниць. Полігоном для таких ігор в нашому районі служить територія лісів поблизу с.Мильне. При певній популяризації такі ігри можна проводити і в нашій місцевості, наприклад, за мотивами Колтівського прориву, який відбувся в нашій місцевості у 1944р. Розвиток туризму активізує роботу багатьох галузей сфери послуг, передусім, готельного і ресторанного господарства, торгівлі, а це зумовить підвищення рівня зайнятості населення навколишніх сільських поселень.

Для розвитку поселень також необхідно розвивати його інфраструктуру. В тому числі і дорожнє покриття. Адже близькість до дороги зумовлює активний пошук частиною жителів роботи в містах і такі жителі не виїжджають за межі населеного пункту. На даний момент виділяють тридцятикілометрову зону навколо середніх міст, де значна кількість жителів працездатного віку працюють в місті. Із збільшенням якості доріг та підвищенням заробітної плати зона буде зростати. Процес з часом набуде загальноєвропейських рис,  коли їздити на роботу до 200 км - норма.

А в  цілому, підстав для покращення демографічної ситуації в сільській місцевості у найближчий час немає. На нашу думку, кількість сільського населення буде скорочуватися, поки не досягне рівня 10 – 15 % – числа, яке відображає загальноєвропейські тенденції в цьому аспекті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Чисельність населення, її динаміка, склад та структура за основними демографічними, економічними та соціальними ознаками - найважливіші характеристики народонаселення регіону. Особливу увагу при цьому приділяють аналізу показників природнього руху населення, до якого відносять процеси народжуваності, смертності,  зміни тривалості життя населення. Демографічна криза, в якій перебуває наша країна, має в своїй основі багато різних причин. 

Проаналізувавши на прикладі населення Олієва, Тростянця, Білокриниці, Гукалівців та Лопушан демографічну ситуацію, ми встановили: кількість населення продовжує скорочуватися, хоча темпи скорочення за останні три роки суттєво зменшилися. Також за останні чотири роки намітилася позитивна динаміка із збільшенням народжуваності. Демографічні процеси у великій мірі залежать від транспортного розташування, розвитку інфраструктури села, наявності робочих місць. В силу цих факторів найбільшу перевагу і відповідно перспективи розвитку має с.Оліїв, дещо менші можливості у Тростянця і Білокриниці. А у Гукалівців і Лопушан найгірше транспортне розташування, і найгірше розвинута інфраструктура, саме тому там найгірша демографічна ситуація і найгірші перспективи розвитку.

Визначивши основні фактори, що впливають на кількість населення краю, схиляємося до думки, що економічні процеси відіграють вагому роль у створенні демографічної кризи, але не чинять вирішального впливу. Вирішальним, на нашу думку, є спосіб життя населення, зайнятість жінок, їх світогляд. Також певну роль відіграють і екологічні проблеми. 

Щодо прогнозу подальшого розвитку демографічної ситуації, то виходячи із реалій сьогоднішнього дня – вони невтішні. Кількість жителів в сільській місцевості неухильно зменшується і перешкодити цьому процесові може або збільшення кількості зайнятих у сільському господарстві, або підвищення розвитку транспортної мережі та мобільності населення. Вже зараз процеси урбанізації значно уповільнилися, оскільки розвиток міст стримує дефіцит території та екологічно несприятливі умови. Натомість міський спосіб життя прийшов в село. Таким чином все більше населення, проживаючи в селі, працює в містах. Саме в цьому є основна перспектива розвитку населених пунктів нашого району.

Матеріал даної роботи може бути використаний як елемент для більш детального вивчення демографічної ситуації Зборівського району, 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.     Джаман В.О. Статево-вікова структура населення Західного регіону України і її територіальні відміни // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 2001. - № 2. – С. 38-43.

2.     Заставецька О.В., Заставецька Л.Б. Вплив процесу старіння на формування трудового потенціалу регіону // Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці. – Матер. Всеукр. наук.-практ. конфер. (Тернопіль, 13-14)

3.     Зуб Л.В. Шлюбність та розлучуваність як важливі чинники відтворення населення //Світ географії і туризму – [Електронний ресурс] – режим доступу:http//www.ukr-tur.narod.ru

4.     Зуб Л.В. Соціально-економічні фактори впливу на демогеографію регіону// Світ географії і туризму – [Електронний ресурс] – режим доступу:http//www.ukr-tur.narod.ru

5.     Зуб Л.В. Роль екологічного фактору у відтворенні населення регіону // Світ географії і туризму - [Електронний ресурс] – режим доступу:http//www.ukr-tur.narod.ru

6.     Зуб Л.В проблеми демографічного старіння у Тернопільській //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. – 2009. - № 1. –С. 69-72. 7.Соціально-економічна географія України: Навч. посібник / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000. –680 с

8.     Ткач, І. Економічний розвиток сільських поселень Тернопільської області / Ірина Ткач // Економічний аналіз : зб. наук. праць каф. екон. аналізу Терноп. нац. екон. ун-ту.– Тернопіль, 2010.– Вип. 7.– С. 55-58.

9.     Ціщик Р. Аналіз смертності населення у Тернопільській області / Р. Ціщик // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України : зб. наук. праць каф. управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Терноп. акад.. нар. госп-ва. – 2003. – Вип. 8. – С. 182-186.

10.Ціщик Р. Демографічна ситуація у Тернопільській області, її особливості у міських поселеннях та сільській місцевості / Р. Ціщик // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України : зб. наук. праць каф. управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Терноп.

акад. нар. госп-ва. – Тернопіль, 2002. – Вип. 6. – С. 130-136.