Зміни в соціальній структурі українського суспільства

Про матеріал
Реформи 60–70-х років певною мірою демократизували суспільство, залучили до громадянського життя багатомільйонне селянство, розширили рамки й урізноманітнили форми суспільної активності. Реформи сприяли переходу до ринкових відносин, завершенню промислового перевороту, відкривали шлях для розвитку капіталізму. Зрозуміло, перебудова всього господарства і соціально-економічного життя не могли не вплинути на соціальну структуру суспільства і становище населення.
Перегляд файлу

Тема. Зміни в соціальній структурі українського суспільства

Мета: з’ясувати, як модернізаційні процеси, що відбувалися в Російській імперії, вплинули на соціальні процеси, що відбувалися в суспільстві; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки та узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, складати зв’язну розповідь, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; сприяти правовому вихованню учнів.

Основні поняття: буржуазія, пролетаріат, інтеліґенція, еміграція, демографічний бум, кооперація, лихварство, страхова компанія.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• хронологічно співвідносити (синхронізувати) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах;

• описувати й характеризувати модернізаційні процеси в українських землях, визначати їх суперечливий характер;

• давати оцінку модернізаційним зрушенням, що відбулися в українському суспільстві, визначати їх наслідки для соціального розвитку та життя людей;

• характеризувати зміни, що відбулися в соціальній структурі українського суспільства.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Охарактеризуйте наслідки реформ 60–70-х років для українських земель?

2. У чому проявилась недосконалість цих реформ?

3. Назвіть основні верстви українського суспільства, які існували до реформ 60–70-х років?

4. Подумайте, які зміни могли принести реформи в соціальну структуру суспільства? Як вони могли змінити соціальне становище українського населення?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

 Реформи 60–70-х років певною мірою демократизували суспільство, залучили до громадянського життя багатомільйонне селянство, розширили рамки й урізноманітнили форми суспільної активності. Реформи сприяли переходу до ринкових відносин, завершенню промислового перевороту, відкривали шлях для розвитку капіталізму. Зрозуміло, перебудова всього господарства і соціально-економічного життя не могли не вплинути на соціальну структуру суспільства і становище населення.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота зі схемою

У ч и т е л ь.

У другій половині XIX ст. формується інтеліґенція — специфічна верства населення, яка, не маючи приватної власності, займалася не фізичною, а розумовою працею. До цієї верстви в Україні належало 4,1 % населення. У пореформений період інтеліґенція зазнала значних змін:

• По-перше, вона стала більш неоднорідною, у її складі зросла частка різночинного елементу.

Зокрема, якщо на початковому етапі становлення інтеліґенції основним джерелом формування цієї верстви було дворянство, то наприкінці XIX ст. лише 20–25 % складу інтелігенції

мали дворянське походження, решта — вихідці з різних верств населення.

• По-друге, переважна частина інтеліґенції України була неукраїнського походження. У 1897 р. лише 16 % юристів, 25 % учителів і майже 10 % письменників були українцями.

• По-третє, асиміляторська політика царського уряду призвела до значної русифікації інтеліґенції.

• По-четверте, власне українська інтеліґенція проживала переважно у селах та невеличких містах, працюючи земськими вчителями, лікарями, агрономами тощо, тоді як у великих містах її частка була незначною. Наприкінці XIX ст. українці становили менше третини міського населення, у складі якого домінували росіяни та євреї.

Завдання

1. Охарактеризуйте особливості формування нових верств українського суспільства — робітників, буржуазії та інтеліґенції, порівняно з європейськими держави.

2. Чому і як саме змінилася структура українського суспільства після реформ 60–70-х років?

3. Назвіть верстви українського суспільства. Яких змін воно зазнало у пореформену добу?

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документами і виконати завдання.

Із повісті Івана Франка «Борислав сміється»

«Знехотя, тяжкою ходою повзли дні за днями, і життя в Бориславі для робочих людей ставало все більш важким і важким. Здалеку і зблизька, з гір і долин, із сіл і містечок день за днем сотні людей плили-напливали в Борислав, як бджоли у вулик. Роботи! Роботи! Якої-небудь роботи! Хоча б і найважчої! Хоча б і найдешевшої! Щоб тільки з голоду не загинути! — такий був загальний лемент, загальний стогін, що хмарою носився над головами тих тисяч висохлих, посинілих, зголоднілих людей…

А бориславські багатії тільки того й бажали! Дешеві й покірні робітники рікою напливали до них, зі сльозами напрошувалися на роботу, хоча б і за найдешевшу ціну, і ціна дійсно пішла усе більш дешева. А тим часом хліб ставав усе дорожче.., і робітникам не раз… доводилося непритомніти від голоду. Щотижня євреї — власники урізали плату робітникам, а невдоволених забивали знущальними глузливими словами: «Не хочеш стільки брати, то йди собі й подихай з голоду, — тут на твоє місце десять аж напрошується, та ще й за меншу ціну!»

Завдання

1. На основі даного уривка проаналізуйте економічну ситуацію, яка склалася на західноукраїнських землях.

2. Чому наймана робоча сила в Західній Україні була надзвичайно дешевою?

Із статті І. Франка «Як живеться селянам-хліборобам»

«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби з голоду не пухнути. Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала… Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі… Такої ж бідноти… у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 190)

Завдання

1. Чим можна пояснити низький життєвий рівень переважної більшості населення Західної України?

2. Проаналізуйте даний документ і визначте причини масової міграції українського селянства в другій половині ХІХ ст.

3. У своїй книжці «Злидні Галичини в цифрах» польський письменник Станіслав Щепановський стверджував, що продуктивність праці галичанина становила лише чверть продуктивності праці середнього європейця, а споживання їжі — половину. Про що говорять дані факти? Прокоментуйте їх.

Робота зі схемами

Схема 1

Завдання

1. Назвіть причини масової еміграції українського селянства.

2. Покажіть на карті держави, куди направлялися в пошуках кращої долі українські селяни? Як ви думаєте, чому вони емігрували саме в цих напрямках?

Робота з джерелами інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Вісті з Бразилії. (Уривок із статті газети «Громадський голос», 1896 р.)

«Пішов голос про Бразилію. Незнаний це край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі — це одинока рада. І почався гарячковий рух, гарячкова продажа ґрунтів і мандрівка до нової землі.

Тисячі братів наших переселились до Бразилії, а як їм там живеться, про це досі не мали ми докладної відомості. В одному листі від нашого чоловіка знаходимо ось які звістки про той край, котрий наші обаламучені люди нераз уважають якимсь земним раєм:

…Недавно приїхали люди з Галичини. Їх вислано на місце, віддалене на кілька миль від Курітіби. В цьому місці, однак, були скалисті гори, а на скелі, розуміється, хліб не родить… З усіх країн Бразилії в одній Парані закладаються колонії рільничі; тут емігранти, що одержали землю, мають надію, що, може, внукам їх буде ліпше, як в Галичині. В кожному іншому місці емігранти стають невільниками панів, що садять великі плантації кави… Емігрантів вважають у Бразилії за худобу; жовніри бразильські б’ють і знущаються над ними дуже часто…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 195)

Завдання

• На основі документа складіть розповідь про життя українських емігрантів за океаном.

Робота над поняттям

Кооперація — форма об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності.

Завдання

Прочитайте текст і визначте причини зародження кооперативного руху.

«Невесела перспектива відкривалася перед селянами… Найнявшись батраками до поміщиків, вони могли розраховувати на найнижчий заробіток в імперії, що становив близько чверті того, що заробляли в самій Австрії. А ті, хто з відчаю брав у борг у місцевих лихварів (ними переважно були євреї-шинкарі та крамарі в місті, оскільки банків не існувало), ризикували провалитися в економічну прірву. З огляду на річні процентні ставки — від 150 до 250, невеличкий борг, що мав допомогти селянинові протриматися до наступного врожаю, за короткий час виростав у страшенний тягар. Наївні та неспритні селяни могли через власну необачність зазнати великих збитків; місцеві лихварі часто заохочували їх пити чи купувати в позичку, а через певний час, коли наростали проценти, виставляли їм величезний рахунок. Якщо селяни не сплачували боргів, лихвар відбирав у них землю й продавав її з молотка». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1992. — С. 274)

Робота з схемою

Завдання

• Як ви думаєте, яку роль відіграли кооперативи в економічному житті краю?

Розповідь учителя

Як ми вже знаємо, модернізація в Росії не мала системного характеру, що суттєво ускладнювало перехід суспільства до прогресивнішого, порівняно з феодалізмом капіталістичного способу виробництва. Крім того, російський варіант наздоганяючої модернізації мав значні суперечності:

• аграрна реформа, урізавши майже на 15 % селянські наділи, водночас збільшила повинності селян та віддала їх у довгострокову кабалу державі;

• зміцнення общинних порядків, що проголошувалося реформою, вступало в суперечність з утвердженням громадянських прав селянства;

• демократична практика всестанової виборності до земств вступала у суперечність з панівним авторитарним режимом;

• самодержавство виходило за межі моделі створюваної ним правової держави;

• незавершеність, половинчастість реформ зумовили суперечності між носіями влади та практично всіма верствами суспільства;

• панування багатоукладності в економіці робило стан суспільства нестабільним, створювало ґрунт для контрреформ.

Отже, російські реформи 60–70-х років здійснювалися за моделлю наздоганяючої модернізації, якій притаманні ініціювання реформ «згори», вибіркове запозичення світових досягнень, пріоритетний розвиток окремих галузей, збереження багатоукладності в економічній сфері, поглиблення суспільних суперечностей та посилення соціального напруження. Скасування кріпосного права і пов’язані з ним перетворення в українських землях — складовій Російської імперії — спричинили суперечливі тенденції та процеси.

Завдання

• Визначте, в чому проявились суперечливі тенденції російської модернізації.

Робота відбувається за методом «Дерево рішень», яке може мати такий вигляд.

Модернізаційні процеси в Україні

Позитивні ознаки

Негативні ознаки

• Відкриття шляху розвитку капіталістичних відносин;

• піднесення в розвитку промисловості й торгівлі;

• формування приватної власності на землю;

• становлення ринку робочої сили;

• стимулювання розвитку підприємництва;

• розширення сфери функціонування ринкових відносин;

• створення передумов для становлення громадянського суспільства

 

• Збереження поміщицького землеволодіння;

• прогресуючий занепад, деградація поміщицьких маєтків;

• обезземелення та розшарування селянства;

• аграрне перенаселення;

• вимушені міграції;

• зростання суперечностей між всестановою виборністю до земств і авторитарним режимом;

• зростання суперечностей між самодержавством і створюваною ним правовою державою

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Заповніть пропуски в тексті.

Внаслідок __ реформ та завершення __ перевороту ускладнилася __ структура суспільства: активно відбувалася диференціація в межах традиційних __ феодального суспільства — дворянства та __ , крім того, виникли нові класи — __ та __, дедалі помітнішу роль почала відігравати __ . Робітничий клас __ формувався як складова загальноросійського __ .

__ у Російській імперії формувалася за сприяння та під контролем __ , була тісно пов’язана з __ землеволодінням. У __ половині XIX ст. формується також __ — специфічна верства населення, яка, не маючи приватної __ , займалася не фізичною, а __ працею.

Відповідь: буржуазних; промислового; соціальна; класів; селянства; буржуазія; пролетаріат; інтеліґенція; України; пролетаріату; буржуазія; самодержавства; поміщицьким; другій; інтеліґенція; власності; розумовою.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бондаренко Олександра
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
31 грудня 2021
Переглядів
16545
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку