Хімія,9 клас
Урок №21
Тема. Значення окисно-відновних реакцій.
Мета: розширити та систематизувати знання про окисно-відновні реакції та їх значення у природі й у житті людини; закріпити навички складання електронного балансу для окисно-відновних реакцій, а також уміння визначати окисник і відновник за рівнянням хімічної реакції; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати інформацію.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,
таблиця відносних електронегативностей хімічних елементів.
Базові поняття та терміни:
окисно-відновні реакції, ступінь окиснення, електронегативність,
окиснення, відновлення, приймання та втрата електронів, окисник, відновник, метод електронного балансу.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Методи навчання:
словесні, репродуктивні, частково пошукові, практичні(виконання вправ), методи контролю.
Хід уроку
I. О рганізаційний етап
II. Перевірка домашнього завдання
1.Перевірка виконання письмових завдань (усно або на дошці)
Учням, що відповідають, додатково задаються теоретичні запитання.
1.Експрес-контроль (за варіантами)
Приклади завдань одного варіанта
1. Напишіть визначення таких понять:
а) окисно-відновні реакції,
б) відновлення,
105
в) окисник.
2. У процесі окиснення ступінь окиснення елемента змінюється так:
а) збільшується,
б) зменшується;
в) не змінюється.
3. Запишіть число електронів, яке було прийнято або віддано атомом
елемента у такій схемі:
а) H H 2
0 _______→2 ;
б) N−3 _______→N5 .
4. Укажіть тип процесу, який представлено напівреакцією
O O 2
0 _______→2 −2 :
а) окиснення; б) відновлення.
ІII. Актуалізація опорних знань
1.Бесіда
1. Як визначити, чи належить реакція до окисно-відновних?
2. Чи можливий процес окиснення без відновлення?
3. Наведіть приклади окисно-відновних реакцій у природі й побуті.
Учитель повідомляє тему уроку, визначає спільно з учнями мету
уроку.
IV. Узагальнення та закріплення знань
1. Значення окисно-відновних реакцій
Окисно-відновні реакції мають велике значення в живій і неживій
природі, а також у практичній діяльності людини. Вони лежать в основі
багатьох процесів життєдіяльності, за їх допомогою живі організми запа-
сають енергію, переробляють речовини, що надходять із навколишнього
середовища. У сучасній хімії окисно-відновні реакції — один із головних
методів добування нових речовин. За допомогою цих реакцій добувають
метали, кислоти, ліки, барвники.
Використовуючи електронний баланс, доберіть коефіцієнти для реакцій
і вкажіть окисник та відновник.
Горіння палива
а) C + O2 → CO2; б) CH4 + O2 → CO2 + H2O.
Відновлення металів
а) FeO + C → Fe + CO2; б) ZnO + CO → Zn + CO2;
в) WO + H2 → W + H2O.
Добування важливих речовин
а) H2 + Cl2 → HCl; б) N2 + H2 → NH3;
в) Na + H2O → NaOH + H2; г) Ca + HCl → CaCl2 + H2;
д) HgO → Hg + O2.
106
Загальна кількість окисно-відновних реакцій у природі величезна й не
піддається обліку. Найважливішу роль у нашому житті відіграють процеси,
які супроводжуються перетвореннями енергії, її переходами з однієї форми
в іншу. В одних процесах живі організми запасають енергію, в інших — ви-
трачають її. Основне джерело енергії на Землі — сонячне світло. Під дією
світла в зелених рослинах відбувається перетворення вуглекислого газу
та води на глюкозу й кисень (фотосинтез). Він включає десятки хімічних
реакцій, однак сумарне рівняння просте:
6CO2 + 6H2O → C6H12O6 + 6O2.
У результаті фотосинтезу світлова енергія перетворюється на хімічну —
енергію зв’язків у молекулах глюкози. Глюкоза надходить в організм тварин
із їжею. Коли вона окиснюється киснем повітря до вуглекислого газу і води,
запасена в ній енергія виділяється. Формально ця реакція є оборотною
процесу фотосинтезу. Окисником тут є кисень, а відновником — Карбон
у складі глюкози.
2. Речовини — окисники
1. Чи завжди елементи бувають тільки окисником? тільки відновником?
2. Чи існують такі речовини, які можуть бути тільки відновником?
тільки окисником?
3. У якому ступені окиснення елементи можуть виявляти властивості:
а) тільки окисні; б) тільки відновні; в) й окисні, і відновні?
Пропонуємо два варіанти надання додаткової інформації про окисники
і відновники:
1) повідомлення учнів (або проекти учнівських груп), 2) розповідь учи-
теля, під час якої учні складають у зошитах узагальнюючі схеми.
Розглянемо найбільш важливі окисники та відновники. Окисні влас-
тивості найбільш виражені у типових неметалів (галогени, кисень, сірка),
а також у деяких складних речовин, які містять елементи у найвищому
ступені окиснення.
Найпоширеніший на Землі окисник — кисень O2. Він здатний окисню-
вати багато простих і складних речовин, переводячи їх в оксиди. Ці реакції
супроводжуються виділенням великої кількості теплоти. При цьому сам
кисень відновлюється до нижчого ступеня окиснення –2.
Найсильніший окисник серед простих речовин — фтор F2. Навіть за зви-
чайних умов він взаємодіє з більшістю речовин, причому в багатьох випад-
ках із вибухом, а при нагріванні окиснює навіть благородні метали — золото
і платину. Фтор унікальний ще й тому, що це єдина речовина, яка за жодних
умов не може бути відновником. Немає такої речовини, що могла б відняти
електрони у атомів Фтору, тому що Фтор не виявляє позитивного ступеня
окиснення. При відновленні Фтор здобуває ступінь окиснення –1:
107
F F
0
2
1
2 →2
−
e .
Серед складних речовин також трапляються дуже сильні окисники.
Вони містять елементи у вищих ступенях окиснення. Дуже сильний окис-
ник — концентрована сульфатна кислота, в якій Сульфур виявляє вищий
ступінь окиснення +6. Найчастіше при відновленні вона перетворюється
на сульфур(IV) оксид SO2. У розведеному розчині сульфатна кислота —
слабкий окисник.
Інша сильна кислота — нітратна, навпаки, виявляє окисні властивості
навіть у розведених розчинах: в її складі наявний атом Нітрогену у найвищо-
му ступені окиснення +5. Продукти її відновлення залежать від концентрації
кислоти та природи відновника. Суміш концентрованої нітратної кислоти
з концентрованою хлоридною кислотою називають «царською горілкою»,
вона окиснює навіть благородні метали (золото і платину). Сильними окис-
никами є також солі нітратної кислоти — нітрати. Їх часто застосовують
для виготовлення різноманітних порохів.
У лабораторіях часто застосовують калій перманганат KMnO4. Він міс-
тить Манган у найвищому ступені окиснення +7. Крім калій перманганату
в лабораторіях використовують і інші сильні окисники: калій дихромат
K2Cr2O7, гідроген пероксид H2O2, хлор Cl2 і натрій гіпохлорит NaClO.
1. Складіть електронний баланс, визначте окисник і відновник.
а) NH3 + F2 → NF3 + HF;
б) H2S + H2O2 → H2SO4 + H2O;
в) H2O2 + KMnO4 + H2SO4 → O2 + K2SO4 + MnSO4 + H2O;
г) P + HNO3(конц.) + H2O → H3PO4 + NO.
2. Нітратна кислота є сильним окисником, і при взаємодії її з метала-
ми водень практично ніколи не виділяється. Доберіть коефіцієнти,
використовуючи метод електронного балансу.
а) Zn + HNO3 (конц.) → Zn(NO3)2 + NO2 + H2O;
б) Hg + HNO3 (розв.) → Hg(NO3)2 + NO + H2O;
в) Mg + HNO3 (дуже розв.) → Mg(NO3)2 + NH4NO3 + H2O.
3. Речовини — відновники
Відновні властивості характерні для багатьох простих речовин — водню,
вуглецю, металів, а також для сполук елементів у найнижчих ступенях
окиснення.
Найпоширеніший відновник — вуглець. Його широко використовують
у металургії для добування металів із оксидів. Віднімаючи від оксидів атоми
Оксигену, він перетворюється на вуглекислий газ CO2 або чадний газ CO:
PbO + C → Pb + CO;
2CuO + C → 2Cu + CO2.
Інший поширений відновник — водень. Як і вуглець, при нагріванні він
відновлює з оксидів багато металів, перетворюючись при цьому на воду:
108
MnO2 2H2 →Mn 2H2O.
Особливо активний водень у момент виділення, коли він утворюється
в реакційному середовищі (наприклад, при дії цинку на хлоридну кисло-
ту) і виділяється у вигляді атомів H. Атоми Гідрогену відновлюють багато
елементів до нижчого ступеня окиснення.
Сильні відновні властивості виявляють активні метали: лужні, луж-
ноземельні та алюміній.
У лабораторних умовах як відновники використовують сполуки, що
містять елементи в низьких ступенях окиснення: сірководень H2S, йодидну
кислоту HI.
1. Для розглянутих реакцій складіть схеми напівреакцій окиснення
та відновлення.
2. Складіть електронний баланс та закінчіть рівняння реакції, визначте
окисник і відновник.
а) FeCl3 + H2S → FeCl2 + S + HCl;
б) FeCl3 + KI → FeCl2 + I2 + KCl.
3. Проаналізуйте узагальнюючі схеми «Окисники і відновники», які
ви склали.
Відновники
Неметали
H2 , C, Si
Метали
Na, K, Ca, Al тощо
Сполуки елементів у низьких
ступенях окиснення
H S 2 , HI, NH3 , FeCl2 , SnCl2 ,
CO, H O 2 2 , CH4
Неметали
F2 , Cl2 , O2 , S
Сполуки елементів у високих
ступенях окиснення
KMnO4 , H SO 2 4 , SO3 , HNO3 ,
NO2 , KClO3 , H O 2 2
Окисники
Типові окисники і відновники
Організовується індивідуальна робота учнів за різнорівневими завдан-
нями на картках. Учні самостійно вибирають рівень складності. Учитель
спостерігає, консультує, надає допомогу.
Завдання. Доберіть коефіцієнти, використовуючи метод електронного
балансу.
Орієнтовні варіанти рівнянь
Рівень А
1. Mg + O2 → MgO,
KI + Cu(NO3)2 → CuI + I2 + KNO3.
2. Bа + HBr → BаBr2 + H2,
109
MnS + HNO3 (конц.) → MnSO4 + NO2 + H2O.
3. Li + N2 → Li3N,
NH3 + SO2 → N2 + S + H2O.
4. K + S → K2S,
NaClO → NaClO3 + NaCl.
5. ZnO + C → Zn + CO2,
HNO2 → HNO3 + NO + H2O.
6. Al + Cl2 → AlCl3,
NH3 + O2 → NO + H2O.
7. NaBr + Cl2 → NaCl + Br2,
H2S + O2 → SO2 + H2O.
Рівень В
1. Na2S2O3 + H2SO4 → Na2SO4 + SO2 + S + H2O.
2. Cr2O3 + KNO3 + KOH → K2CrO4 + KNO2 + H2O.
3. FeSO4 + KMnO4 + H2SO4 → Fe2(SO4)3 + K2SO4 + MnSO4 + H2O.
4. H3PO3 + KMnO4 + H2SO4 → H3PO4 + MnSO4 + K2SO4 + H2O.
V. Домашнє завдання
Виконати завдання за підручником.
VI. Підбиття підсумків уроку
Учні висловлюються щодо досягнення мети уроку, вражень, які вони дістали