Знайди свій шлях під час вивчення предметів філологічної освітньої галузі

Іванцова Т.М.,

учитель української мови та літератури

Криворізької гімназії №114 Криворізької міської ради

Дніпропетровської області

Знайди свій шлях під час вивчення

предметів філологічної освітньої  галузі

«І немає більшої радості, аніж жити за покликанням»

         «Душа, володарка людини, втішається природженим ділом»

Григорій Сковорода

      Ще Григорій Сковорода піднімав проблемні питання: людське покликання, людина і суспільство; смисл життя кожного; праця і безділля в байці «Бджола  і Шершень», яку учні вивчають у 9 класі.  «Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбивий, і досить із тебе», - зазначав  Г.С.Сковорода. Задача вчителя не просто розкрити тему призначення праці в житті кожної людини, а й  возвеличити працю, яка є смислом щасливого життя. За якої умови праця приноситиме насолоду? На думку мандрівного філософа, якщо ця праця буде «сродною». Аргументуючи вчитель доводить теорію «сродної праці» - праці за покликанням. Отже, під керівництвом учителя здобувачі освіти роблять висновок, що вибір професії - це не лише право, але й необхідність для того, щоб прожити повноцінне та щасливе життя.

      Аналізуючи твори-роздуми учнів випускних класів, можна зробити висновок, що у кожного/кожної учня/учениці настає момент, коли неповнолітня особистість має зробити нелегкий та відповідальний вибір, від якого залежитиме його майбутнє. Але не тільки учні у свої 15-17 років, а й багато  студентів до останнього моменту не знають, яку професію обрати, як стати не тільки корисним у сучасних реаліях світу, а й отримувати насолоду та матеріальну винагороду. Одне зрозуміло: дуже важливо правильно обрати професію. У молоді сьогодення  є три варіанти, як обрати собі професію. Перший варіант  - випадковість та збіг обставин. На жаль, у наші сучасні реалії війни  це найбільш розповсюджений спосіб. Підлітки обирають майбутню  професію не їхньої мрії через фінансову  недостатність та надзвичайно високі ціни на навчання. Ще одна причина такого вибору - нерозуміння самого себе, коли учень/учениця не знає, чого прагне у житті  та де  може бути корисним/корисною. Неспроможність переїхати в інше місто задля професії мрії - це також одна з причин випадковості вибору, бо випускник/випускниця мусить просто обирати з того, що є у його/її місті. Не дивлячись на те, що цей варіант є доволі-таки актуальним, наслідком такого вибору може бути  безробіття, відсутність прагнення кар’єрного росту, депресія, вічні пошуки себе та інше. Другий варіант - вибір батьків, який також дуже поширений серед майбутніх студентів. Чому? Як правило, це відбувається через батьківські очікування. Доволі часто батьки можуть мати власні нереалізовані мрії та амбіції, які вони прагнуть втілити через своїх дітей. Деякі батьки дуже бояться, що дитина через “неправильний” вибір зазнає невдач. Також вони можуть вважати, що потрібне їхній дитині, виходячи зі свого життєвого досвіду. Проте вибір професії - це рішення, яке має приймати учень/учениця, без тиску батьків. В іншому випадку - це може призвести до втрати мотивації, втрати віри в себе та недооцінюванню самого себе. І останній варіант - усвідомлений власний вибір. Людина має свої інтереси, можливості та таланти. Це дуже важливо обрати свій шлях у житті, своє місце, де особистість може проявити своє “я” на максимум. Робота, яка приносить задоволення, є джерелом позитивних емоцій та натхнення. Якщо людина зацікавлена у своїй справі, це допоможе їй досягти подальших успіхів у своєму житті. Самостійний вибір професії - це, насамперед, прояв відповідальності за своє майбутнє.

       Не зважаючи на те, що програма з української літератури дуже заполітизована, все ж є твори українських письменників, під час яких можна проводити профорієнтаційну роботу: Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути», Володимир Дрозд «Білий кінь Шептало», Григір Тютюнник «Климко», Іван Франко «Перехресні стежки», Ольга Кобилянська «Valse melancolique», Валер’ян Підмогильний «Місто». Наприклад, вивчаючи роман Юрія Яновського «Майстер корабля», учитель спрямовує учнів до висновку: «Людина — натура творча. Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити». Але не тільки під час вивчення таких творів потрібно звертати увагу на професійне орієнтування. Рекомендовано використовувати різні вправи та технології: сюжетно-рольові ігри, тематичні дискусії, прес-конференції, майбутній художник, редактор, уважний детектив, професійні проби, графічний дизайнер, стрім-технологія, інтерактивна ділова гра, ігри – вправи (різноманітні конкурси, вікторини, кросворди, ребуси, шаради, загадки, а також комплексні завдання – ігри на зразок «запитання – відповідь», коли учні ставлять один одному запитання і відповідають на них). Використання зазначених форм та методів профорієнтаційної роботи зі школярами активізує якість підготовки особистості до професійного самовизначення, створює умови для творчого застосування педагогами традиційних та сучасних технологій.

    Через вивчення професійної лексики, аналіз образів персонажів, твори-роздуми та рольові ігри учитель формує уявлення про ринок праці, розвиває навички самопізнання та пов'язує гуманітарні знання з практичною діяльністю. Саме тому багато сучасних педагогів воліють називати себе менторами або коучами кар’єри. Ці терміни краще відображають суть процесу, що полягає не у видаванні порад, а у підтримці та уважному супроводі. Звичайно у 5–6 класах реалізується орієнтація на професії, тобто ознайомлення учнів із різними кар’єрними шляхами, формування позитивного ставлення до праці та навчання, а також розвиток їхніх захоплень і талантів. Розпочинається профорієнтаційна робота з ознайомлення учнів зі світом професій та основами сучасного виробництва ще в початковій школі. Набуті знання є підґрунтям для формування стійкого інтересу до певної професії. Згодом форми та методи профорієнтаційної роботи спрямовуються на підготовку учнів старшої школи до самостійного та усвідомленого вибору майбутньої професії. Результатом профорієнтаційної роботи є трансформація інтересу старшокласників до професій у професійний інтерес.

       Інтегрування  профорієнтаційного  складника  (наскрізна профорієнтація)  в основні предмети інваріантної складової (“навчання крізь призму”) предметів у тому числі філологічної освітньої галузі є однією з першочергових задач.  Перед  педагогами  постає  низка  запитань:  “Як  поєднати  освітній процес  та  профорієнтаційну  роботу?”,  “Що  впливає  на  вибір  майбутньої професії здобувачів освіти?”, “Як це можна застосувати для профорієнтації в закладі освіти?”, “Які інструменти профорієнтації є рушіями в освітньому процесі?” та ін. Профорієнтаційна робота в закладі реалізується на всіх рівнях діяльності. Одна із пріоритетних задач учителя філології – це виявлення інтересів дитини, з перспективою професійного зростання в майбутньому, формування  в  здобувачів  освіти  знань  та  уявлень  щодо професійного світу.

    У Методичних рекомендаціях щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які здійснюють профорієнтаційну роботу у закладах загальної середньої освіти зазначено: «Учителям-предметникам  рекомендується  наголошувати  на важливості  вивчення  англійської  мови,  математики  та  природничих  наук щодо  майбутнього  професійного  спрямування.  Саме  тому,  зв’язок освітнього  процесу  з  профорієнтаційною  роботою  актуальний  для  всіх педагогів». Але роль учителя української мови та літератури не менш важлива, оскільки фундаментальними  навичками  для  кожної  професії  є саме soft skills (м’які навички).  Так, існують  професії,  у  яких  hard skills (тверді навички)  переважають  над  soft  skills,  а  саме:  фізик-ядерник, розробник, проєктувальник,  інженер;  професії,  у  яких  hard/soft skills  рівноцінні, а  саме: бухгалтер, економіст, учитель, лікар, юрист, митник.  Незаперечним є одне: тільки випускник, який має розвинену професійно орієнтовану міжкультурну комунікативну компетенцію може досягти успіхів у житті. І саме вчитель філології перш за все покликаний розвивати комунікативну компетентність, яка безперечно впливатиме на майбутню кар’єру,  мотивувати учнів до вибору майбутньої професії.