ПРИДНІПРЯНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

І-ІІІ СТУПЕНІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План-конспект уроку

з креслення на тему:

«Зображення з’єднань

на складальних кресленнях»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розгонутий  план-конспект уроку з креслення

Дата: «___»____ . 200_.

Клас: ­­___

ТЕМА: «Зображення з’єднань на складальних кресленнях»

Мета уроку:

1.      Навчальна:

знати: визначення складального креслення; види з’єднань та їх характерні особливості; умовності та спрощення на складальних кресленнях, правила нанесення розмірів на них.

вміти:  Відрізняти складальні креслення від інших видів креслення, правильно їх будувати, наносити на них розміри, заповняти специфікацію, виконувати і читати складальні креслення дотримуючись правильного алгоритму, зображувати з’єднання на складальних кресленнях.

Виховна: формувати в учнів працелюбство;виховувати охайність,акуратність при виконанні креслень,бережливе ставлення до матеріалів,обладнання та інструментів.

2.      Розвивальна: підвищення розумових (логічне мислення, просторова уява), чуттєвих (окомір, зір) та рухових (координація рухів кистей і пальців рук) навичок.

  Дидактичне забезпечення: програма з креслення; підручник «Креслення для 8-9 класу» Сидоренко В.К., Індивідуальні картки-завдання (Додаток 1), плакати: «Загальний вигляд різьби» (Додаток 2), «Кріпильні деталі» (Додаток 3), «Болтове з’єднання» (Додаток 4), «Шпилькове з’єднання» (Додаток 5), «Шпонкове з’єднання» (Додаток 6), «Штифтове з’єднання» (Додаток 7), програмовані критерії оцінювання (Додаток 8), критерії оцінювання до уроку (Додаток 9).

Матеріально-технічне забезпечення: готовальня, дерев’яні лінійка і косинець, креслярський папір, олівці, гумка, робочий зошит, калька.

завдання до практичних робіт:

1. Виконати вправи на читання умовних позначень різьб.
2. Виконати вправи на визначення розмірів кріпильних деталей з різьбою за довідковими матеріалами.
3. За наочним зображенням виконати ескіз деталі з різьбою.
4. Прочитати складальне креслення за запронованим планом.
5. Побудувати зображення рознімного або не рознімного з’єднання.

Міжпредметні зв’язки:

– між темами предмету: «Складальні креслення»

•        між предметами загальноосвітнього циклу загальноосвітньої школи: математика, трудове навчання, малювання.

Тип уроку: комбінований

ХІД ТА ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційна частина

Мета діяльності:

1.      Привітання, перевірка наявності учнів (рапорт чергового – усно), їх готовності до уроку та правильної організації робочого місця (робочий зошит, підручник, креслярські приладдя і аркуші, зовнішній вигляд учнів тощо);
2.      Призначення чергових (за графіком);
3.      Зосередження уваги учнів на сприймання навчального матеріалу з теми.

Форма організації: фронтальна

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – бесіда; за рівнем пізнавальної активності учнів- сприйняття теоретичного матеріалу.

Вчитель:

     Добрий день, діти. Сідайте будь ласка. Хто у нас сьогодні черговий? Чи всі сьогодні присутні? Так, добре. Дякую. Всі готові до уроку? Дуже добре. То ж розпочинаємо наш урок. Подивіться, чи всі маєте креслярське приладдя, олівці, гумки, формати. Дуже добре!

ІІ. Актуалізація опорних знань

Мета діяльності:

1.      Аналіз домашнього завдання чи самостійної роботи, виконаної на попередньому занятті;
2.      Перевірка теоретичних знань з теми заняття, яка вивчена на попередньому занятті данного профілю (зміст питань, завдань, орієнтовні відповіді, форми і методи їх подання, прізвища учнів для опитування);
3.      Виконання окремими учнями (вказати прізвища) прийомів роботи (операцій, дій і т.п. – вказати яких) з метою перевірки сформованості вмінь та навичок, які вивчалися на попередніх заняттях;
4.      Прізвища учнів, призначених для опитування;
5.      Критерії оцінювання знань, вмінь та навичок учнів з попередньої теми.

Форма організації роботи учнів: фронтальна

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – бесіда, розповідь; за рівнем пізнавальної активності учнів – формування понять, формування уявлень.

Вчитель:

     Але перед тим, як перейти до вивчення нового матеріалу, давайте згадаємо, що ми знаємо про геометричні побудови на кресленнях. Дайте відповіді на мої запитання.

1. Що називається складальним кресленням?

О.В.: Складальне креслення – документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю.

2. Що повинно містити складальне креслення за призначенням?

О.В.: За призначенням складальне креслення повинно містити:

1. Зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення і взаємозв’язок  складових частин, забезпечує можливість здійснення складання та контролю складальної одиниці; при потребі на складальних кресленнях має бути додаткова схема з’єднання і розміщення складових частин виробу.

2. Розміри з їхніми граничними відхиленнями та інші параметри і вимоги, які мають бути виконані чи проконтрольовані за даними складальними кресленнями.
3.    Вказівки про характер спряження і методи його виконання, якщо точність спряження забезпечується в процесі складання виробу не заданими граничними відхиленнями, а підбиранням та пригінкою деталей тощо.
4.    Вказівки про спосіб  з’єднання нерознімних деталей виробу (зварних, паяних та інших).
5.    Номери позицій складових частин виробу.
6.    Основні характеристики виробу (при потребі).

3. Які ще види креслення використовують в умовах виробництва?

О.В.: В умовах виробництва поряд із складальними кресленнями  в разі потреби застосовують креслення загального вигляду, габаритні та монтажні креслення.

4. Назвіть основні правила виконання креслень на складальних кресленнях.

О.В.: 1. Вигляди, розміщені у проекційному зв’язку, не позначають і не підписують.

2. Додаткові і місцеві вигляди позначають стрілкою з літерою.

3. Розрізи позначають розімкненою лінією зі стрілками і літерами.

4. Якщо січна площина збігається з площиною симетрії і зображення розрізу розміщене на місці відповідного вигляду, то розріз не позначають.

5. Місцеві розрізи обмежують суцільною тонкою хвилястою лінією.

6. Суміжні деталі штрихують в різні сторони.

7. Місце дотику двох суміжних деталей показують однією суцільною товстою основною лінією без її потовщення (подвоєння).

8. Якщо в розріз потрапляють три і більше деталей, що дотикаються, то змінюють відстань між лініями або напрям штриховки.

          Дякую за відповіді, ви за них отримуєте оцінки.

А також здайте, будь ласка, зошити з домашніми завданнями.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Мета діяльності:

1.      Заохочення учнів до сприймання нового навчального матеріалу, пояснення значення нової роботи (операцій, прийомів, дій тощо) для майбутньої діяльності з данного профілю;
2.      Показ зразків (графічних робіт), моделей, ознайомлення з їх даними, на яких будуть відпрацьовуватись нові прийоми (дії, операції) та формуватися (закріплюватися, поглиблюватися) вміння, навички.

Форма організації роботи учнів: фронтальна

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – розповідь, демонстрація; за рівнем пізнавальної активності – наочно-образне сприйняття, мислення.

Вчитель:

Щоб з деталей скласти будь-який виріб, їх потрібно певним чином з’єднати між собою. Тому деталі у виробах утворюють різноманітні з’єднання.

ІV. Пояснення нового матеріалу

Мета діяльності:

1.      Повідомлення нової теми заняття (письмово чи усно);
2.      Повідомлення навчальної мети та окремих завдань заняття, їх мотивація (запис у робочий зошит учнів);
3.      Перелік і зміст нових техніко-технологічних, графічних та інших відомостей з розкриттям їх суті, виділенням головного, того, що буде даватися під запис; питаннями і проблемними ситуаціями для учнів з нової теми і обов’язковою вказівкою методів і прийомів навчання (розповіді, бесіди, демонстрації, проблемності, активізації, змагання і т.п.), виховання, розвитку (завдання і задачі) і профорієнтації учнів згідно мети заняття;

Форма організації роботи учнів: фронтальна

Методи навчання: : за джерелом знань і вмінь – пояснення, бесіда, демонстрація наочності; за рівнем пізнавальної активності учнів: наочно-образне сприйняття.

   Учитель:

Діти, запишіть у зошити число, класна робота і тему сьогоднішнього уроку «Зображення з’єднань на складальних кресленнях».

На сьогоднішньому уроці нам необхідно дізнатись про визначення складального креслення; види з’єднань та їх характерні особливості; умовності та спрощення на складальних кресленнях, правила нанесення розмірів на них.

Складальне креслення – документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю.

Залежно від характеру виконання з’єднань їх поділяють на рознімні і не рознімні. Рознімні – це ті, які можна розібрати, не руйнуючи деталей, що входять до їх складу.

Нерознімні – з’єднання, які не можна розібрати, не зруйнувавши чи не пошкодивши деталей, що входять до їх складу.

Різьба – це утворені на зовнішній чи внутрішній поверхні однакові за формою і розмірами гвинтові виступи і канавки. Це зображено на плакаті зліва (Додаток 2). Залежно від профілю гвинтового виступу чи канавки різьби бувають трикутні, трапецеїдальні, прямокутні.

На кресленні різьба рисується спрощено. (Рис.1)

 

Рис.1. Умовне зображення зовнішньої і внутрішньої різьби

(Фрагмент роботи вчителя на дошці)

На зовнішній поверхні (на стержні) по зовнішньому діаметру різьбу зображуємо суцільними лініями, як на вигляді зліва (Рис.1). Лінії, що відповідають внутрішньому діаметру різьби проводимо суцільними тонкими, причому на вигляді зліва проводимо дугу, яка приблизно рівна ¾ кола, розімкнутого в будь-якому місці, але не на центрових лініях. Фаску на вигляді зліва не показуємо.

Різьбу на внутрішньому отворі показуємо суцільними тонкими лініями по зовнішньому і суцільними товстими – по внутрішньому діаметру (Рис.1). Фаску на вигляді зліва не показуємо. Зверніть увагу, що штриховку в розрізі завжди доводимо до суцільної товстої лінії (Рис. 1).

Для показу різьби у з’єднанні застосовують розрізи площиною, яка проходить через вісь з’єднання. (Рис.2)

Різьбу зображуємо так, щоб в отворі було видно ту частину різьби, яку не затуляє різьба стержня.

Поперечний переріз різьбового з’єднання (Рис.2) має характерні особливості: межею між контурами деталей з різьбою є суцільна товста лінія, яка відповідає діаметру кола виступів (зовнішньому діаметру) різьби на стержні.

 

Рис.2. Зображення різьбового з’єднання

Фрагмент роботи вчителя на дошці)

Суцільна тонка лінія (проведено на ¾ кола) відповідає западинам (внутрішньому діаметру) різьби на стержні.

Болт – це циліндричний стержень з шестигранною головкою. На стержні болта нарізана різьба і кінець стержня обточене на конус. (Додаток 3)

Гайка – це шестигранник, усередині якого є отвір з різьбою ( Плакат – Додаток 3)

Шпилька – циліндричний стержень, на обох кінцях якого нарізана різьба. (Додаток 3)

Шайба – кругле кільце. (Додаток 3)

Болтове з’єднання.

Загальний вигляд зображено на плакаті – Додаток 4.

Алгоритм побудови болтового з’єднання:

1. Викреслюємо з’єднувальні деталі.
2. Докреслюємо болт, начебто вставлений в отвір.
3. Креслимо шайбу, надіту на болт.
4. Креслимо гайку.(Рис. 3)

 

Рис. 3. Послідовність утворення зображення болтового з’єднання

(фрагмент роботи вчителя на дошці)

Зверніть увагу на те, як заштриховано деталі!!!

Креслення шпилькового з’єднання

Загальний вигляд зображено на плакаті – Додаток 5.

Алгоритм побудови:

1. Викреслюємо деталь з різьбовим отвором.
2. Докреслюємо зображення шпильки, вгвинченої в отвір з різьбою.
3. Послідовно креслимо другу з’єднувальну деталь, надіту на шпильку.
4. Потім шайбу.
5. В останню чергу – гайку.(Рис.4)

Рис.4. Послідовність побудови шпилькового з’єднання

(Фрагмент роботи вчителя на дошці)

Шпильку на кресленні показуємо нерозсіченою, так само як гайку з шайбою. Штриховку доводимо до суцільної товстої лінії.

Креслення шпонкових і штифтових з’єднань (Додаток 6 і 7)

Шпонкові з’єднання. Вал з насадженою на нього деталлю за допомогою шпонки, утворюють шпонкове з’єднання. Таке з’єднання застосовують у механічних передачах, коли потрібно, щоб разом з валом оберталась розміщена на ньому деталь. Форму і розміри шпонок стандартизовано. На складальному кресленні кожна шпонка має умовне позначення.

На кресленні шпонкового з´єднання виконують зображення тих деталей, якими воно утворене. Показують таке з´єднання двома зображеннями (Рис. 5)

Рис. 5. Креслення шпонкового з’єднання (Фрагмент роботи вчвителя на дошці)

На кресленні між верхньою площиною шпонки і дном канавки у втулці обов´язково показуємо невеликий проміжок – зазор. Він забезпечуєх складання з´єднання.

Штифтове з´єднання утворюються із застосуванням штифтів.(Додаток 7) – деталей циліндричної або конічної форми.

Особливістю штифтового з´єднання є те, що отвір під штифт свердлять одночасно у всіх деталях, які підлягають з´єдна

Розміри штифтів стандартизовано.

Штифтові з´єднання, як правило, показуємо за допомогою розрізів. (Рис. 6). На складальних кресленнях штифти в розрізі показуємо, як і інші деталі, нерозсіченими, якщо січна площина проходить уздовж їх осі.

 

Рис. 6. З´єднання штифтом (Фрагмент роботи вчителя на дошці)

V. Вступний інструктаж

Мета діяльності:

1.      Повідомлення назви, мети і завдань практичної роботи;
2.      Показ зразків практичної роботи, яку будуть виконувати учні;
3.      Розбір креслень, ескізів, схем, технічних умов різних виробів (деталей, робіт і т.п.) з опорою на знання учнів з трудового навчання та інших навчальних предметів (вказати питання до учнів та орієнтовні відповіді на них);
4.      Пояснення (усно) послідовності виконання роботи, особливостей використання графічних інструментів;
5.      Пояснення і показ прийомів та способів виконання нових операцій та графічних дій (в робочому темпі; розчленовано в повільному темпі з поясненням всіх дій, рухів; знову в робочому темпі);
6.      Пояснення і показ прийомів і методів самоконтролю правильності виконання роботи, операцій, графічних дій і т.п.;
7.      Пояснення і показ способів роботи при виконанні завдань та раціональної організації робочого місця;
8.      Попередження про можливі помилки в роботі, шляхи їх запобігання і усунення (вказати які);
9.      Повторення правил дотримання безпеки праці (вказати, на що звернути особливу увагу) і правил організації робочого місця при виконанні креслення;
10. Перевірка засвоєння учнями практичних прийомів і способів виконання роботи, нових операцій, графічних дій, відтворення їх 2-3 учнями перед усім класом; з’ясування окремих питань з технології практичної роботи (вказати питання та орієнтовні відповіді на них);
11. Повідомлення про норми часу і норми виробітку (при виконанні комплексних робіт);
12.  Розробка та пояснення критеріїв оцінювання практичної роботи (1-12 балів);
13. Підведення підсумків вступного інструктажу;
14. видача завдань для практичної роботи.

Форма організації: роботи учнів: фронтальна

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь: бесіда, пояснення, демонстрація; за рівнем пізнавальної активності учнів – наочно-образне сприйняття.

Вчитель.

А зараз для закріплення нового матеріалу ви виконаєте невелику практичну роботу. Запишіть в зошити тему практичної роботи: «Зображення з’єднань на складальних кресленнях ».

Я буду оцінювати:

- правильність виконання роботи;

- якість виконаної роботи;

- кількість виконаної роботи;

- дотримання вами правил техніки безпеки під час виконання роботи.

VІ. Самостійна практична робота і поточний інструктаж учителя

А. Самостійна робота учнів, вправи

Мета діяльності:

1.      Записати зміст роботи учнів (вправи - які і скільки, час на виконання);
2.      Виконання графічних робіт – яких, за якою документацією, з використанням яких інструментів і т.п.).

Форма організації роботи учнів: індивідуальна

Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – спостереження, пояснення; за рівнем пізнавальної активності – метод однозначного виконання.

Вчитель:

Завдання до практичної роботи:

1. Доповніть креслення деталі зображенням отвору з різьбою.
2. Зобразіть дві деталі з´єднаними, розміри деталей на кресленні наносити не потрібно.
3. Виконайте креслення шпонкового з´єднання, наочні зображення якого показано на рисунку.

 Б. Поточний інструктаж

Мета діяльності:

1.        Формування в учнів навичок здійснення ООД в процесі виконання практичних робіт
2.        Під час виконання практичних робіт здійснюється обхід робочих місць з метою аналізу його виконання та виявлення труднощів, які виникають в учнів при цьому. При необхідності коректується їх діяльність та проводиться індивідуальний інструктаж:

1-й обхід: перевірка організації робочих місць, початку роботи, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);

2-й обхід: перевірка правильності виконання графічних прийомів, дій, рухів і т.п., особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);

3-й обхід: перевірка правильності виконання самоконтролю, ведення проміжного (міжопераційного) контролю, особливу увагу звернути на учнів (вказати прізвища);

4-й обхід: перевірка правильності дотримання графічних умов в процесі роботи і т.д.

3.      Постійна перевірка виконання учнями правил безпеки праці і виробничої санітарії;
4.      Прийняття та оцінка робіт учнів, видача додаткових робіт (вказати яких) найбільш встигаючим учням.

Форма організації роботи учнів: індивідуальна, фронтальна.

         Методи навчання: за джерелом знань і вмінь – пояснення, спостереження, корекція діяльності; за рівнем пізнавальної активності: однозначне виконання.

Вчитель:

          Здайте будь-ласка свої роботи. Оцінки дізнаєтесь на слідуючому уроці.

          VІІ. Закріплення нових знань

Мета діяльності:

1.      Контрольні питання.
2.      Методи і прийоми закріплення нових знань та вмінь.

Форма організації роботи учнів: фронтальна

           Методи навчання: за джерелом знань вмінь – бесіда, пояснення; за рівнем пізнавальної активності – наочно-образне сприйняття.

Вчитель:

Запитання до фронтального опитування.

1.   Які види з´єднань ви знаєте?

О.В. Рознімні і нерознімні.

2.   Яка різниця між рознімним і нерознімним з´єднаннями?

О.В.: Рознімні – це ті, які можна розібрати, не руйнуючи деталей, що входять до їх складу.

Нерознімні – з’єднання, які не можна розібрати, не зруйнувавши чи не пошкодивши деталей, що входять до їх складу.

3.   Що називається різьбою?

О.В.: Різьба – це утворені на зовнішній чи внутрішній поверхні однакові за формою і розмірами гвинтові виступи і канавки

4.   Назвіть алгоритм виконання болтового з´єднання.

О.В.: Алгоритм побудови болтового з’єднання:

                  1. Викреслюємо з’єднувальні деталі.

2. Докреслюємо болт, начебто вставлений в отвір.
3. Креслимо шайбу, надіту на болт.

               4. Креслимо гайку

5.   Назвіть алгоритм шпилькового з´єднання.

         О.В.: Алгоритм побудови:

1.                     Викреслюємо деталь з різьбовим отвором.
2.                     Докреслюємо зображення шпильки, вгвинченої в отвір з різьбою.
3.                     Послідовно креслимо другу з’єднувальну деталь, надіту на шпильку.

 4. Потім шайбу.

                             5. В останню чергу – гайку.

VІІІ. Заключний інструктаж

Мета діяльності:

1.      аналіз найхарактерніших помилок і недоліків в роботі учнів;
2.      загальна характеристика заняття;
3.      домашнє завдання (письмово, усно);
4.      повідомлення теми наступного уроку.

Форма організації роботи учнів: фронтальна

Методи навчання: за джерелом знань вмінь – бесіда, пояснення; за рівнем пізнавальної активності – наочно-образне сприйняття.

Вчитель:

Завдання додому:

•      вивчити теоретичний матеріал підручника, с.155-171. «Креслення нерознімних з´єднань» на сасостійне опрацювання. На наступному уроці напишемо по цій темі самостійну роботу.
•      підготувати формат А4 для виконання креслень

ІХ. Прибирання робочих місць і приміщення кабінету

Вчитель:

Всі вільні! Чергові, приберіть кабінет. До побачення!

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Індивідуальні картки-завдання

Варіант 1. Доповніть креслення деталі зображенням отвору з різьбою.

 

Варіант 2. Зобразіть дві деталі з´єднаними, розміри деталей на кресленні наносити не потрібно.

Варіант 3. Виконайте креслення шпонкового з´єднання, наочні зображення якого показано на рисунку.

 

Додаток 2

Плакат «Загальний вигляд різьби»

 

Додаток 3

Плакат «Кріпильні деталі»

Додаток 4

Плакат «Болтове з’єднання»