Зразки дидактичних ігор для використання на уроках англійської мови в початкових класах.

                          Зразки дидактичних ігор для використання

                     на уроках англійської мови в початкових класах.

    Фонетичні ігри.

   Правильна фонетика створює дітям психологічний комфорт в іншій мові. У молодшому  шкільному віці діти роблять помилки природно, вдало долаючи їх і

таким чином значно швидше навчаючись. В цей період у дітей яскраво виражається здібність до імітації. Англійський методист

     Прослуховування готових мовних штамів є трохи нудним та не дуже цікавим для дітей, які тільки почали вивчати іноземну мову. Засвоєння фонетичного мате-ріалу проходить набагато легше та цікавіше за умови використання фонетичних ігор, скоромовок,  римувань, в яких повторюється певний звук та відпрацьовуєть-ся його артикуляція. Пропоную вашій увазі зразки подібних завдань, які можна використовувати на уроках у початковій школі.

     1) Фонетичні ігри.

• Гра « Спіймай звук»

 Мета: формувати навички фонематичного слуху.

     Вчитель по черзі називає слова, в яких є або немає звука [ r ] чи іншого звука, артикуляція якого відпрацьовується. Якщо учні чують даний звук – плескають в долоні, якщо ні – сидять тихо. Ця гра на увагу.

• Гра «Аукціон»

 Мета: тренувати учнів у сприйманні звуків на слух.

     Учитель готує картки з малюнками предметів, назви яких відомі учням і роз-кладає усі ці картки малюнками догори. Учні сідають чи стають навколо столу. Учитель вимовляє звук або звукосполучення, а учні повинні швидко відшукати на столі малюнок предмета, назва якого починається з цього звука (звукосполу-чення). Той, хто найшвидше візьме картку, вважається найспритнішим покупцем. Потім учитель називає інший звук, і гра триває. Перемагає той, хто «купив» най-більшу кількість речей.

 

 

• Гра «Луна»

  Мета: формувати навички фонематичного слуху і правильну артикуляцію зву-

              ків англійської мови.

      Відвернувшись вбік, учитель чітко вимовляє вивчені звуки та звукосполуче-ння пошепки. Діти, як луна, повторюють кожний звук (звукосполучення) за

вчителем.

• Гра «Назви слово»

   Мета: тренувати учнів у сприйманні звуків на слух.

       Учні стають у коло. Один із гравців кидає м’яча іншому і вимовляє звук, на- приклад, [e]. Гравець, який піймав м’яча, має назвати слово із цим звуком, напри-клад, pet. Продовжуючи гру, він називає інший звук і кидає м’яча сусідові.

• Гра «Незвичайний телефон»

   Мета: сприяти засвоєнню транскрипційних знаків англійських звуків.

       На дошці на прикріпленому плакаті зображено великий телефон. На його диску замість цифр – транскрипційні знаки різних звуків. Завдання учасників гри  «набрати» за певний час якомога більше слів з цими звуками та вимовити ці слова.

• Гра «Який звук задумано?»

   Мета: формувати навички фонематичного слуху.

       Вчитель називає ланцюжок слів, в яких зустрічається один і той самий звук. Учні повинні здогадатися, що це за звук.

• Гра «Правда – неправда»

   Мета: сприяти засвоєнню транскрипційних знаків та вчити встановлювати від-

               повідність із звуками.

       Вчитель або кращий учень називає звуки, показуючи відповідні транскрип-ційні знаки і іноді «допускає» помилки. Учні повинні помітити помилку, плеска-ючи в долоні, та виправити її.

• Гра «Вчитель – учень»

   Мета: сприяти засвоєнню транскрипційних знаків та вчити встановлювати від-

               повідність із звуками.

       Один учень у ролі вчителя називає звук, а «учень» знаходить його позначення та називає з ним кілька слів. Потім вони міняються ролями.

 

 

• Гра «Один зайвий» («Odd One Out»)

   Мета: формувати навички фонематичного слуху, тренувати селективне слуха-

               ння.

      Учитель пропонує учням вибрати з трьох або чотирьох слів те, у якому немає

певного звуку (зайве слово). Наприклад:

     meet, seal, sit, veal (зайве слово sit)

     bat, pen, and, sad (зайве слово pen).

Методом виокремлення потрібного звуку може бути оплеск після «зайвого слова» або учні можуть просто назвати його.

• Гра «Зіпсований телефон» («Chinese whispers»)

    Мета: формувати навички фонематичного слуху і правильну артикуляцію зву-

              ків англійської мови.

        Вчитель чітко називає звук чи слово пошепки для кожного ряду. Діти нама-гаються якомога чіткіше вимовляти пошепки почуте слово, щоб воно дійшло до останнього гравця і зберегло свою первинну форму. Перемагає той ряд, останній гравець якого правильно назвав слово, яке дійшло до нього.

• Гра «Імітації» [3; c.37]

   Мета: формувати правильну артикуляцію звуків англійської мови.

       Учитель пропонує дітям вправи на імітацію, пояснюючи учням , на що схожа вимова того чи іншого звука.

-         вправа «Гуси» (звук [g]);

-         вправа «Жуки» (звуки [ʒ] та [dʒ]);

-         вправа «Їжачок» (звуки [f] та [v]);

-         вправа «Мухи» (звук [ð]);

-         вправа «Насос» (звук [θ]);

-         вправа «Задуваємо свічки на торті» (звук [p] та [h]);

-         вправа «Кашель» (звук [k]);

-         вправа «Повітряні кульки» (звук [s]), тощо.

        Подібні вправи вчитель може сам складати для відпрацювання саме того звука, який вивчається.

 

 

 

Казка про Mr. Language [6; c. 199]

  Мета: формувати правильну артикуляцію звуків англійської мови.

  Цю казку можна використовувати на уроках англійської мови як повністю, так і

частково.

     Діти, Mr. Language – це ваш друг, який буде вам допомагати. У нього дуже гарна вимова, тому що він – англієць. Давайте спробуємо вимовити звуки так, як це робить він.

    Вранці Mr. Language прокинувся, встав, відтулив штори на вікні [w] – [w]. По-года була чудова, він вигукнув [a:], [ɔ:]. Вирішив прибрати у кімнаті, вибити ки-лими [p] – [b]. Трохи попрацював пилососом [t] – [d], протер дзеркало [h] – [h]. Поснідав та вирішив попити чаю, проте він був гарячий. Mr. Language подмухав [f] – [v].

     Пішов на прогулянку після сніданку. Надворі побачив пташку, яка звала пта-шенят: [vi:] – [vi:] – [vi:]. Під деревом сиділа мати – свиня з поросятами та звала їх: [wi] - [wi] - [wi]. Назустріч йому вибіг злий собака та загарчав: [r] – [rrrr], Mr. Language сказав у відповідь [brr]. Він тупнув ногою, і собака втік.

    Раптом підповзла змія та засичала: [ʃ ] – [ʃʃʃ]. Вона зламала зуба та засичала: [θ]- [ð]. Mr. Language усміхнувся і пішов додому, де на нього чекали справи.

        2) Скоромовки.

    Скоромовки не тільки допомагають дітям здобути навички вимови на перший погляд схожих одне на одного англійських слів, не тільки знайомлять дітей з но-вими словами, але й виконують велику психологічну задачу: допомагають учням пересилити самих себе у швидкій усвідомленій вимові довгих англійських ре-чень.

                

[b]

*

Betty Botta had some butter,
"But," she said, "this butter's bitter.
If I bake this bitter butter,
it would make my batter bitter.
But a bit of better butter -
that will make my batter better."

 

3) Римування.

     Римування дають можливість відпрацювати не лише кожний окремий звук, але й вимову його в різних сполученнях. Паралельно йде засвоєння правильної інто-нації з необхідними паузами та чергуванням низхідних та висхідних тонів. А в цілому, римування англійською – це засіб активізації та налаштування учнів на роботу , оскільки вони допомагають зняти напругу та скутість.

      Пропоную зразки римувань англійською мовою:

• Playing Airplane. [v]

- Ви коли – небудь грали в «літачок»? Напевно, ви розправляли руки, немов крила, злегка нахилялися вперед – і ось ви вже летите. Маленькі англійці теж люблять грати в цю гру. Але замість звука [ ж ] вони вимовляють звук [v]. Да-вайте пограємо в «англійський літачок»:

The plane is travelling up in the sky

vvv – vvv – vvv.

Moving so fast and ever so high

vvv – vvv – vvv.

Over the land and over the sea

vvv – vvv – vvv.

But we always come back in time for tea

vvv – vvv – vvv.

   В дану гру можна грати з рухами, використовуючи її як фізкультхвилинку. Ри-мівку може промовляти лише вчитель, а учні вимовляють лише звук [v].

• Go, my little pony, go! [ou]

     - Ви коли – небудь бачили поні? Звичайно ж, так. В Англії дуже люблять поні. Саме тому, коли маленькі англійці граються, вони часто уявляють, що грають з поні. Вони навіть придумали особливий віршик, щоб коник швидше біг:

Go, my little pony, go!

Go! Go! Go!

Go, my little pony, go!

Go! Go! Go!

Gallop, pony, gallop, go!

В цю гру можна грати з рухами.

 

• Monkey Talk. [ð]

 - Мені здається, що ви усі можете дуже добре показувати маленьких мавпочок – як вони кривляються  та «розмовляють». Мавпочки в англійському зоопарку роз-мовляють англійською. І коли вони вимовляють звук [ð], дуже стараються – так стараються, що показують відвідувачам свої язички. Розгнівана мавпочка на всіх кричить: «They, they, they», а дресирована мавпочка розмовляє як поет: «Thee, thee, thee»:                                   Little monkey in the tree

This is what he says to me,

“They, they, they

Thee, thee, thee”.

Monkey jumps from limb to limb

While I chatter back to him:

“Thee, thee, thee

They, they, they”.

 

                                                             Лексичні ігри.

      Лексичні ігри можна використовувати як на етапі введення лексичного матеріалу,  так і на етапах його закріплення та активізації. Вони сприяють невимушеному багаторазовому  повторенню слів певної теми і, тим самим, запам’ятовуванню їх. Адже просте повторення слів за вчителем є нудним та стомлюючим. Гра ж активізує процеси пам’яті учнів, їх розумову та мовленнєву активність, спрямовану на засвоєння нових лексичних одиниць, створює атмосферу суперництва та співпраці. Пропоную вашій увазі зразки лексичних ігор, які можна використовувати на різних етапах засвоєння лексики.

• Гра «Скажи наступне слово»

  Мета: засвоєння та повторення назв днів тижнів, місяців, дат, числівників.

    Учитель називає день тижня, місяць, дату або числівник. Учні по черзі швидко називають наступний день, місяць, дату або числівник. За кожне правильне слово учень дістає очко.

    Цю гру можна проводити на командну чи особисту першість.

 

 

Гра «Лексичне лото «Bingo!»

   Мета: повторення лексики з будь – якої теми.

        Учитель готує список слів з якої – небудь лексичної групи (назви тварин, ма-газинів, меблів, шкільного приладдя тощо). Кожний учень креслить на аркуші па-перу квадрат, який ділить на 9 маленьких квадратів, у кожному з яких учні пи-шуть по одному слову із заданої групи.

         На виконання цього завдання учням дається 3-5 хвилин, після чого вчитель голосно читає слова зі свого списку, викреслюючи прочитані. Учні викреслюють слова, які є у їхніх квадратах. У кого виходить три закреслені слова по вертикалі, горизонталі або діагоналі, той говорить: «Bingo!». Цьому учню надається перше місце. А вчитель продовжує читати слова зі списку, щоб визначити друге і третє місце.

• Гра «Кольори»

     Мета: повторення назв кольорів.

         Перед грою вчитель розучує з учнями вірш:

I see something yellow, yellow, yellow,

I see something yellow.

Guess what it can be!

         Він пояснює, що замість слова «yellow» можна вжити будь-яке слово, що оз-начає колір. Учитель повторює з учнями назви вивчених кольорів і кладе на стіл кілька малюнків, на яких зображено предмети різних кольорів. Учні по черзі під-ходять до столу і повторюють вірш, замінюючи в ньому назву кольору і показую-чи класу малюнок, виконаний у цьому кольорі. Хто робить це правильно, дістає очко.

 

• Гра «Веселе коло»

  Мета: повторення назв кольорів.

  Учні сідають чи стають у коло. Один з них кидає кому-небудь м’яч або м’яку іграшку і називає колір. Учень, який спіймав м’яч, називає словосполучення: ко-лір + предмет (a red flower) і кидає м’яч іншому учневі, називаючи інший колір, і т. д. Учень, який не може назвати словосполучення, вибуває з гри.

 

 

 

 

 

• Гра «Не збийся з ритму»

  Мета: повторення слів до певної теми.

     Учні сідають колом або півколом. Учитель розучує з ними такі дії: двічі стук-нути долонями по столу, підняти руки і двічі плеснути в долоні, потім двічі ляс-нути пальцями. Ця послідовність дій повторюється кілька разів у чіткому ритмі. Коли учні засвоїли цю послідовність дій, учитель пояснює, що надалі вони вико-нуватимуть першу і другу дію всі разом, а під час третьої перший учень повинен сказати яке-небудь слово на задану тему. Зазначена послідовність дій виконуєть-ся далі і вже другий учень має сказати яке-небудь слово, ляскаючи пальцями. Хто при цьому збивається з ритму, не може сказати або повторює вже сказане слово, вибуває з гри. В кінці гри у колі залишається лише один учень, який і стане пере-можцем.

• Гра «Земля, вода, повітря»

    Мета: повторення назв речей, істот, розподіл їх за сферами існування.

     Учні стають колом. Один із них кидає м’яч або м’яку іграшку іншому учневі і говорить яке-небудь одне слово: «earth», «air», «water». Учень, який спіймав м’яч, має швидко назвати річ або істоту, яка існує в цій сфері (наприклад: air – a bird, earth – a house, water – a ship), і кинути м’яч іншому учневі, сказавши знову одне з цих трьох слів.

     Учень, який говорить неправильно, повторює сказане раніше слово або не мо-же назвати ніякої речі чи істоти, вибуває з гри. Перемагає той, хто залишиться в грі до кінця. 

• Гра «Клубок»

  Мета: активізація лексики з певної теми, розвиток слухової пам’яті.

      Учні сідають колом. Учитель починає розмову з будь-якої теми, наприклад «Покупки»: Yesterday I went shopping and bought some bread. Учень, який сидить зліва, повторює це речення і додає: Yesterday I went shopping and bought some bread and some meat. Третій повторює це речення і додає своє словосполучення. Хто не зможе відтворити попередніх речень або додати своє, вибуває з гри.

     Таку гру можна проводити з будь-якої теми на різних етапах навчання.

 

 

 

• Гра «Що зникло?»

     Мета: повторення слів до певної теми.

        Учитель розкладає на столі вісім малюнків з тваринами або певними предме-тами, які важко запам’ятовуються дітьми. Потім пропонує учням закрити очі: Shut your eyes! Учитель в цей момент забирає один з малюнків і каже: Open your eyes! What is missing? Учні називають предмет, малюнок якого зник. Діти знову закривають очі і гра триває.

• Гра «Котра година?»

   Мета: активізація лексики до теми «Час».

       Учитель ділить клас на дві – три команди. На макеті годинника він ставить стрілки на певний час і звертається до першого гравця першої команди із запитанням: What’s the time? За правильну відповідь команді зараховується двоє очок. Якщо замість першого учня відповідає інший з цієї команди, то зараховується одне очко. Далі вчитель міняє час на циферблаті, запитує про час у першого гравця другої команди, і гра триває. Протягом гри кожен учень має можливість сказати, котра година, і завоювати для своєї команди двоє очок.

• Гра «Хрестики – нулики»

Мета: активізація лексики з певної теми.

     Учитель ділить клас на дві команди – «хрестики» і «нулики». На дошці зобра-жено квадрат, який поділено на 9 менших квадратиків. В кожному квадраті напи-сана назва теми-категорії, наприклад: animals, seasons, food, weather, professions, clothes і т. д. Кожна команда вибирає собі категорію, а вчитель читає запитання до цієї категорії. Якщо гравці відповідають на запитання, то вчитель замість катего-рії ставить значок команди, що дала відповідь: хрестик або нулик. Перемагає ко-манда, що має три хрестика чи нулика підряд. Запитання можуть бути такі:

      Animals: It lives in the forest; it’s brown and fat and has a short tail. (A bear)

     Seasons: Children don’t go to school in … (Summer)

     Food: What vegetables do you need to cook vegetable salad?

     Weather: What can we see in the sky at day when there are no clouds? (The sun)

     Professions: People of this profession sell things. (A seller) і т. д.

• Гра «Заборонений числівник»

  Мета: закріплення кількісних та порядкових числівників.

     Вчитель ділить клас на дві команди. Він називає «заборонений» числівник – його не можна вимовляти. Учні хором чи індивідуально рахують, називаючи кількісні або порядкові числівники. Той, хто помиляється і вимовляє «забороне-ний» числівник, приносить своїй команді штрафне очко. Виграє команда, що отримала меншу кількість штрафних очок.

• Гра «П’ять слів»

    Мета: закріплення лексики з певної теми.

        Учитель ділить клас на дві команди. Один учень з першої команди рахує до п’яти (спочатку можна спробувати до десяти), а представник другої команди повинен за цей час назвати п’ять слів з певної теми, зазначеної вчителем зазда-легідь. Учасник, що не справився із завданням, вибуває з гри. Вчитель може змі-нювати тему протягом гри.

• Гра «Назви шосте слово»

  Мета: закріплення та активізація лексики з певної теми.

      Учні сідають в коло чи півколо. Учитель починає гру, називаючи п’ять відо-мих учням слів з певної теми, наприклад: п’ять видів спорту, професій, тварин тощо. Учень, на якого вказує вчитель, має швидко додати ще одне – шосте слово, не повторюючи вже названих слів. Якщо учень одразу ж називає «шосте» слово, то стає ведучим, якщо ж замешкається, то ведучий залишається той самий.

     Приклад гри: cat, dog, monkey, rabbit, cow, …(pig).

• Гра «Раз – два»

  Мета: закріплення та активізація лексики з певної теми.

      Учні стають в коло. Учитель дає кожному учаснику «ім’я» - слово із вивченої лексики. Щоб діти запам’ятали ці «імена», кожен має ще раз по колу назвати себе новим іменем. Далі починається гра. Учні хором кажуть: One – two. Ведучий на-зиває своє нове ім’я і нове ім’я будь-якого іншого учня. Знову хором: One – two. Учень, чиє ім’я було названо ведучим, називає своє нове ім’я і нове ім’я іншого гравця. Так гра триває, поки не будуть названі усі гравці. Приклад гри:

           Хором: One – two

           Учень: Bear, dog.

           Хором: One – two

           Учень: Dog, cat.

  Гра проводиться у швидкому темпі. Якщо учень називає себе та іншого гравця не зразу або забуває імена учнів, він виходить з гри.

• Гра « Що зайве?»

  Мета: активізація лексики з певної теми.

     Гра проводиться з картками. Вчитель розміщує на дошці групами картки зі словами по чотири. Діти по черзі називають картку, яка не входить в ту чи іншу групу, і вчитель забирає її. Потім кожна з груп називається одним узагальнюю-чим словом. Для ускладнення завдання гру можна проводити без карток – усно.

 Приклад гри:  Cow, horse, window, pig.

                          What doesn’t belong?

                          “Window” doesn’t belong.

                          Cows, horses, pigs are domestic animals.

• Гра «Підбери антонім»

  Мета: розширення словникового запасу учнів.

      Перед початком гри вчитель пояснює учням, що антоніми – це протилежні за значенням слова. Гру можна проводити з м’ячем. Учитель кидає учневі м’яч, на-

зиваючи певне слово, а учень має повернути м’яч, підібравши до нього антонім. Таку ж гру можна проводити на підбір синонімів або рим.  

• Гра «Їстівне – неїстівне»

  Мета: активізація лексики з різних тем.

      Гра проводиться з м’ячем. Учитель або учень кидає м’яча іншому учневі, називаючи певне слово. Якщо слово означає їстівний предмет, дитина ловить м’яча, якщо ж неїстівний – відкидає його.

• Гра «Виправ помилку»

   Мета: закріплення та активізація лексики з теми «Частини тіла».

       Дітям подобається виправляти помилки інших. Вчитель показує свою руку і каже: “Oh, something is wrong with my foot!” Учні виправляють: “with your hand!”.

Вчитель продовжує: “I don’t  hear, something is wrong with my nose!”, показуючи на вухо, наприклад. Діти сміються і виправляють. Потім роль ведучого може ви-конувати учень, який по черзі звертається до однокласників.

        Орфографічні ігри.

      Учні, як правило, допускають значну кількість орфографічних помилок у писемному мовленні. Це зумовлено, по-перше, розходженнями в графемно – фонемних системах української та англійської мов та, по-друге, тим, що в англійській мові переважає традиційний принцип написання слів.

     На початковому етапі важливо враховувати особливості графемно-фонемних відповідностей англійської мови. Серед труднощів насамперед виділяють букво-сполучення, що передають один звук ( sh, ch, th, ck, ph тощо), наявність так званих «німих» букв ( «е» у словах з відкритим складом, у буквосполученнях wh, ght і т. д.), позначення однією буквою різних фонем ( буква «s» може позначати звуки [s],

[z], [ʃ ]) і, навпаки, один звук може позначатися різними графемами ( звук [3:] мо-же позначатися буквосполученнями ir, er, ur). Подані нижче орфографічні ігри до-поможуть учням початкових класів здолати ці труднощі.

• Гра «Назви ці літери»

  Мета: засвоєння орфографії слів, повторення літер.

      Учитель заздалегідь готує список слів, важких для написання. Ці слова мають бути відомими учням.

       Клас ділиться на дві – три команди. Учитель говорить слово, і перший учень першої команди повинен назвати літери цього слова. Далі учитель називає інше слово першому учневі другої команди, потім – першому учневі третьої команди, далі – другому учневі першої команди і т. д. За кожну правильну відповідь ко-манда дістає очко.

• Гра «Які літери пропущено?»

  Мета: розвиток орфографічних навичок, повторення алфавіту.

      Учитель показує двом – трьом командам учнів по черзі картки з написаними на них словами, в яких пропущено одну – дві літери ( c _ t, pe _ _il, _il, h_us_). Учні відповідної команди спочатку повинні назвати пропущені літери, а потім ціле слово. За кожну правильну відповідь команді зараховується очко.

• Гра «Ланцюжок із слів»

  Мета: повторення орфографії слів, алфавіту.

      Учні стають біля своїх парт. Перший учень лівого ряду говорить яке-небудь слово і називає літери цього слова по порядку. Учень, який стоїть за ним, гово-рить слово на ту літеру, якою закінчується попереднє слово, і також називає літе-ри цього слова і т. д. Учень, який не може сказати слово чи неправильно його на-зиває, сідає за парту, тобто вибуває з гри. Гра ведеться доти, доки не залишиться стояти один учень. Він і стає переможцем.

• Гра «Хто складе більше слів?»

Мета: повторення вивчених слів, практика в їх написанні.

    Учитель пише на дошці яке-небудь довге слово. Учням дається завдання напи-сати з цих самих літер стільки слів, скільки зможуть. Кожну літеру можна напи-сати лише стільки разів, скільки її вжито у запропонованому слові. Не дозволя-ється писати власні імена та іменники у множині.

    Учні працюють протягом п’яти хвилин, тримаючи списки своїх слів у секреті від інших. Далі вони по черзі читають написані слова, а інші викреслюють із сво-їх списків слова, що вже називалися. Виграє той, у кого залишиться найбільше не закреслених слів.

• Гра «Переплутані букви»

 Мета:  розвиток орфографічних навичок.

     Учитель готує список слів з неправильно розташованими літерами. Він тира-жує цей список за кількістю учнів у класі. Кожен учень, отримавши такий спи-сок, за три хвилини повинен відгадати стільки слів, скільки зможе, і записати їх

поряд з відповідними наборами літер. Виграє той, хто відгадав і правильно запи-сав найбільше слів.

• Гра «Подивись, запам’ятай і запиши»

 Мета: повторення назв предметів, розвиток орфографічних навичок.

     Учитель готує 6-8 маленьких предметів або малюнків предметів, назви яких учні вже знають. На початку гри він розкладає ці предмети (малюнки) на столі і дає можливість усім учням дивитися на них протягом 20 секунд. Потім він закри-ває стіл папером або скатертиною і пропонує учням записати назви предметів, які вони запам’ятали. Після цього учитель запитує в кожного, скільки записано слів. Далі він знімає зі столу папір або скатертину і пропонує учням порівняти те, що вони записали, з фактичною наявністю предметів (малюнків). Хто найбільше за-пам’ятав предметів і правильно записав їхні назви, стає переможцем.

• Гра «Невидимі слова»

  Мета: розвиток орфографічних навичок.

    Учитель вибирає ведучого. Його завдання – написати слово, але пише він його рукою в повітрі. Завдання решти учнів – записати слово в зошитах правильно. Виграє той, хто правильно записав усі слова.

• Гра «Запам’ятай слова»

  Мета: формування навичок орфографічної пам’яті.

     Учитель пише на дошці слова, відомі учням. Пропонує їм уважно подивитися на них протягом певного часу. Потім учитель закриває слова і дає завдання учням записати в зошити ті слова, в яких є певна літера чи буквосполучення. Виграє той, хто запише правильно найбільше слів.

• Гра «Буквена драбина»

  Мета: розвиток орфографічних навичок.

      Учитель пише на дошці коротке слово. Учні повинні написати під ним ще од-не слово, яке довше від даного на одну літеру. Дозволено змінювати  в кожному наступному слові будь-які літери, крім першої. Переможцем стає той, хто написав найбільше слів. Наприклад:

Me
Man
Moon
Month
Mother
Morning.

• Гра «Підбери слова»

  Мета: розвиток орфографічних навичок.

     Клас ділиться на 2-3 команди. Учитель називає будь-яку літеру та її порядко-вий номер у слові. Наприклад: Letter “I” is the second in the word. Кожна команда отримує свою літеру. Учні по черзі згадують і пишуть на дошці слова, в яких ця літера стоїть другою. За кожне слово команда отримує один бал. Наприклад:

   Kite, site, mine, pine, line.

   Перемагає та команда, яка напише більше слів.

• Гра «З двох – третє»

  Мета: розвиток словотворчих та орфографічних навичок.

      Учитель підбирає для гри складні іменники, які складаються з двох частин, кожна з яких може бути самостійним словом. Частинки цих слів пишуться на аркушах паперу та роздаються учасникам гри. Кожен учень повинен відшукати собі партнера, у якого на аркуші написана друга частина слова. Перемагає та пара, яка зробить це швидше за всіх.

     Граматичні ігри.

      Кожна мова має свою граматику. Граматики української і англійської мов ма-ють деякі схожі риси, але багато в чому відрізняються одна від одної. Подібне в граматиках іноземної та рідної мов допомагає нам оволодівати іноземною мовою, а відмінності створюють труднощі під час вивчення мови. Тому особливу увагу слід приділити тим особливостям граматики іноземної мови, яких ми не знаходи-мо в рідній мові. Найважливіші труднощі в граматиці англійської мови такі: ста-лий порядок слів в реченнях; наявність 16 граматичних часів замість трьох в ук-раїнській мові; вживання артиклів (означеного та неозначеного), фразових дієслів та прийменників; можливість одного і того ж слова бути різними частинами мови тощо.

     Саме ігрові види роботи дають змогу учням засвоювати граматику англійської мови легше, швидше і веселіше. Можна використовувати такі ігри для оволодін-ня граматичним матеріалом:

• Гра «Що в шухляді?»

  Мета: тренування у вживанні структури there is/there are …

      Клас ділиться на дві команди. Учитель пише на дошці:

              There is a (an) _____________ in a drawer.

Перший учень першої команди називає будь-яку літеру, наприклад «е». Перший учень другої команди має закінчити речення, назвавши слово, що починається з цієї літери, наприклад: There is an eraser in the drawer.

      За доречно вжите слово друга команда дістає очко. Якщо допущено помилку, наприклад: There is an elephant in the drawer або учень другої команди не може пригадати слово, то право заповнити пропуск надається першій команді, і за пра-вильну відповідь їй присуджується півочка. Потім літеру пропонує друга команда і гра триває. Учитель стежить, щоб літери не повторювались.

     Можливі варіанти речень, в які підставляють назви предметів:

             There is a (an) _____________ in the kitchen (garden, classroom, street).

     Тривалість гри може бути 10-15 хвилин. Перемагає команда з більшою кіль-кістю очок.

• Гра «Лотерея»

 Мета: активізація структури  there is/there are … у загальних питаннях і відпові-

             дях.

     Учитель приносить у клас коробку чи сумку, де є багато предметів, назви яких відомі учням. Учні по черзі ставлять запитання: Is there a … in the box (bag)? Учи-тель дістає відгаданий предмет. До нього прив’язаний папірець з надписом, скільки очок заробив учень. Часто вживані предмети (олівець, ручка, зошит, кни-жка) можуть «коштувати» одне очко, предмети, наявність яких у класі є несподі-ванкою (квітка, чашка, іграшковий собачка тощо), можуть оцінюватись більшою кількістю очок. Виграє той, хто відгадає предметів на більшу кількість очок.

• Гра «Що він робить?»

  Мета: навчання вживати теперішній тривалий час (Present Continuous Tense).

      Учитель заздалегідь готує картки за кількістю учнів у класі. На кожній картці англійською мовою написана дія, яку учень повинен показати за допомогою пан-томіми. Наприклад: You are watching a football match on TV.

                                   You are playing with a dog.

                                   You are dressing a child.

    На уроці кожен учень витягує картку і тримає її в секреті від інших. Далі клас ділиться на дві команди. Перший учень першої команди виходить до дошки і де-монструє свою пантоміму. Перший учень другої команди повинен прокоментува-ти її (He/she is playing volleyball). За відгадану дію команді зараховується двоє очок. Учень, який не може відгадати пантоміму, просить повторити її і радиться зі своєю командою. Якщо після цього він коментує дію правильно, команді зара-ховується одне очко.

     Далі пантоміму демонструє перший учень другої команди, а перший учень першої команди має відгадати її. Всі учні по черзі показують свої пантоміми, а учні протилежної команди намагаються їх відгадати. Виграє та команда, яка відгадає найбільше пантомім з першої спроби.

• Гра «Хованки»

  Мета: тренування вживання прийменників місця та загальних питань.

      Учитель заздалегідь готує великий малюнок із зображенням кімнати. Ведучий (один із учнів) «ховається» де-небудь на малюнку, пише на папірці, куди він схо-вався і віддає його вчителю. Діти ставлять ведучому загальні питання і таким чи-ном «шукають» його на малюнку. Щоб це було більше схоже на справжні хован-ки, можна хором проговорювати римівку:

 Bushel of wheat, bushel of clover;

  All not hid, can’t hide over.

  All eyes open! Here I come.

  Приклад гри:

              -         Are you under the bed?

-         Are you behind the door?

-         Are you on the chair?

                -         Are you in the box?

   Той, хто «знайде» ведучого, сам стає ведучим.

• Гра «Коментатор»

  Мета: тренування вживання теперішнього тривалого часу (Present Continuous).

      Учні по черзі виконують роль коментатора. Вони виконують певні дії та коментують їх, наприклад: I am sitting. I am standing up. I am going to the window. За кожне правильне речення учень отримує очко. Перемагає той, хто скаже правильно більше речень і отримає більше очок.                                                                      

• Гра «Що у тебе в руці?»

  Мета: тренування учнів у вживанні загальних питань з дієсловом  “to have”.

      Учитель розкладає на столі іграшки, назви яких відомі дітям. Перед грою можна повторити їх назви. Учні дивляться на них уважно протягом певного часу і намагаються запам’ятати ці іграшки. Учитель дає команду учням закрити очі і бере зі столу будь-яку іграшку та ховає її за спиною. Інші іграшки накриваються папером чи скатертиною. Потім учні відкривають очі і ставлять питання, намагаючись відгадати, яка іграшка за спиною:  Have you got a …? Гра триває до тих пір, поки хтось з учнів не відгадає іграшку за спиною вчителя. Цей учень стає наступним ведучим.

• Гра «Не смійся, не посміхайся»

  Мета: тренування учнів у вживанні спеціальних питань.

      Кожний учень загадує будь-який предмет. Ведучий підходить до дітей і ста-вить спеціальні питання типу:

               What do (did, will, does) you (your friend) eat (for dinner)?

               Where do you usually sleep?

               Who is your best friend?

               Who has helped you?

    Учні відповідають за допомогою задуманого слова, намагаючись не посміхати-ся: “I ate (eat) a dog.” “A ball is my best friend.” Той, хто засміється, стає ведучим і продовжує ставити запитання, намагаючись не повторювати їх.

    У цій грі можна відпрацьовувати практично усі граматичні теми, але варто ро-бити перерву, щоб у дітей не виникло звикання.

• Гра «Вчителі/учні»

   Мета: тренування учнів у побудові запитань та відповідей.

       Клас ділиться на дві команди, кожна з яких має набір малюнків предметів, назви яких відомі учням. Гравці першої команди, «вчителі», показуючи малюнок кожному учаснику другої команди, «учням», запитують: “What’s this?”. За кожну правильну відповідь команда «учнів» дістає очко. Після цього команди міняють-ся ролями: «учителі» стають «учнями» і навпаки. У цій грі можна тренувати різні граматичні структури, в залежності від навчальної необхідності.

• Гра «Додай своє слово»

  Мета: тренування учнів у побудові речень.

      Учні сідають колом. Перший учасник гри починає речення, назвавши одне повнозначне слово, другий учень повторює це слово і додає своє і т. д. Хто забу-де слово або не зможе додати своє, вибуває з гри. Наприклад:

1. My brother
2. My brother decided
3. My brother decided to go
4. My brother decided to go to the park.

   Після того, як з гри вибуває п’ятий учасник, другий учень починає інше речен-ня. Якщо учні закінчують  речення, наступне речення починає той, хто сидить поряд з гравцем, який сказав останнє слово.

      Мовленнєві ігри.

     Мовленнєві ігри дають можливість цілеспрямовано організовувати мовленнєву практику учнів англійською мовою, тренування і активізацію в її рамках навичок монологічного та діалогічного мовлення, різних типів взаємодій партнерів по спілкуванню. Цілі мовленнєвих ігор:

• навчити учнів розуміти зміст висловлювання, виділяти головне в потоці ін-формації;
• розвивати слухову реакцію, слухову пам'ять, мовленнєву реакцію в процесі комунікації;
• навчити учнів умінню висловлювати думки в їх логічній послідовності.

  В залежності від цілей усі мовленнєві ігри можна поділити на такі групи:

1) ігри на розвиток навичок аудіювання;

2) ігри на розвиток навичок діалогічного мовлення;

3) ігри на розвиток навичок монологічного мовлення

     Пропоную вашій увазі зразки мовленнєвих ігор.

1.     Ігри на розвиток навичок аудіювання.                                                                              

• Гра «Зарядка»

  Мета: аудіювання наказових речень.

   Учитель подає команди, а учні виконують лише ті з них, у яких є слово “please”.

Наприклад:

      Hands up, please! Hands down!

      Hands to the sides, please! Bend left, please!

      Touch your nose! Touch your head, please!

  Учні, які виконують команди без слова “please”, виходять із гри. Перемагають ті, хто залишається в грі до кінця.

• Гра «Плесни в долоні»

  Мета: розвиток навичок семантизації лексики на слух, розвиток пам’яті.

      Учитель називає слова з певної вивченої теми. Учні плескають в долоні після кожного слова, якщо воно належить до цієї теми. Якщо ж звучить слово з іншої теми – діти сидять тихо. Наприклад:

             Grandmother, grandfather, uncle, teacher, sister, brother…

             Volleyball, basketball, hockey, tennis, grey bird, hide – and – seek…

• Гра «Який малюнок?»

  Мета: розвиток навичок аудіювання.

      Учитель заздалегідь дає учням завдання намалювати на наступний урок іграш-ки, які є у них вдома і де вони знаходяться. На наступному уроці 3 – 4 малюнки прикріпляються до дошки. Учитель описує один із них. Діти слухають і визнача-ють, про який малюнок іде мова.

• Гра «Повтори, якщо це правильно»

  Мета: повторення мовних структур на позначення назв предметів, їхніх ознак,

              предметів одягу, дій.

      Учитель готує 10 – 15 демонстраційних малюнків. Показуючи класу малюнок, учитель коментує його. Якщо речення, сказане вчителем, відповідає малюнку, уч-ні його повторюють, якщо ні – мовчать. Учитель може провести це як своє змага-ння з класом. Якщо клас або хоча б один учень повторюють за ним неправильне твердження, він записує собі очко. Якщо всі учні прореагували адекватно, очко записується класу.

• Гра «Скажи це про себе»

  Мета: аудіювання і вибіркове повторення речень.

      Учитель говорить учням що-небудь про себе і пропонує їм сказати те саме про себе, додаючи слово too. Якщо ж речення їх не стосується, вони повинні промов-чати. Наприклад:

          Учитель: I live in Ukraine.

          Учень: I live in Ukraine, too.

         Учитель: I am at the lesson now.

         Учень: I am at the lesson now, too.

         Учитель: I go to school in the morning.

         Учень: I go to school in the morning, too.

         Учитель: I am a teacher.

         Учень: …

  Учні говорять по черзі. Хто відповів неправильно, вибуває з гри. Перемагають ті учні, які залишилися у грі до кінця.

• Гра «Знайдіть відмінності»

  Мета: аудіювання тексту.

      Учитель вішає картину і представляє учням її опис на фонограмі чи у власному озвученні. В тексті має бути кілька невідповідностей зображеному на картині. Учні слухають і в своїх зошитах позначають кожну невідповідність. Потім вони говорять про них. За кожну помічену невідповідність учневі зараховується очко.

• Гра «Let’s fly»

  Мета: розвиток навичок аудіювання.

      Учитель або ведучий учень промовляє: “Let’s fly, fly, fly. Lips.” Учні показують птахів, що летять. Як тільки вони чують слово «lips», вони торкаються губ. Той, хто помилився або не зрозумів слово на слух, вибуває з гри. Гру можна проводити з різним лексичним матеріалом.                                                                        

• Гра «Складіть це число»

  Мета: сприймання чисел на слух.

      Клас ділиться на дві команди, які виходять до дошки. Кожна команда отримує

картки з цифрами від 0 до 9. Колір цих карток у команді різний. Учитель називає число, наприклад: three hundred and forty. Обидві команди повинні підняти відпо-відні картки і стати у відповідному порядку. Команда, яка зробить це швидше, дістає очко. Якщо команди склали це число одночасно, кожній зараховується очко. Гра триває до 10 очок.

   2) Ігри на розвиток навичок діалогічного мовлення.

• Гра «Розпитай про містера Ікс»

  Мета: розвиток навичок діалогічного та монологічного мовлення учнів.

     Учитель готує картки – анкети, в кожній з яких заповнена лише одна графа (зразки карток нижче). Кількість карток повинна дорівнювати кількості учнів у класі. Картки з тією самою інформацією можуть бути у двох – трьох учнів. Кожен учень отримує одну картку з метою якомога швидше зібрати решту інформації, опитуючи своїх товаришів:

                What is Mr. X’s name?

               What is Mr. X’s address?

               What is Mr. X’s telephone number?

               What is Mr. X’s?

               Is Mr. X married?

               What is Mr. X’s nationality?

  Зібравши всю інформацію, учень має бути готовий розповісти все про містера Ікс з опорою на картку. Хто зробить це раніше за інших, стає переможцем.

           Name John Fisher                               Name ………………….

           Address ………………….                  Address 15 Park Road

           Telephone Number ………                 Telephone Number ………

           Job ………………………                   Job ………………………

           Nationality ……………….                 Nationality ……………….   і т. д.

• Гра «Інтерв’ю»

  Мета: вести бесіду на будь-яку тему.

      Цю гру доцільно проводити маленькими групами по 4 -5 осіб. У кожній групі один учень (за власним бажанням або визначений жеребкуванням) має відповісти на запитання інших учасників гри, які ставлять по три – чотири запитання кожен. Інтерв’ю може бути на запропоновану вчителем тему або на кілька раніше вивчених тем.

• Гра «Відомі імена»

  Мета: навчати ставити запитання і відповідати на них.

     Учитель заздалегідь готує картки, на кожній з яких пише популярне і відоме учням ім’я письменника, актора, спортсмена, композитора тощо. Таких карток має бути втричі більше, ніж учнів у класі.

     На початку гри учитель прикріплює до спини кожного учня одне з цих імен, щоб учень його не бачив. Потім учні ходять по класу, ставлячи один одному за-гальні запитання, щоб відгадати написане ім’я. Кожному співрозмовнику вони можуть поставити лише три запитання. Як тільки учневі здається, що він відгадав ім’я людини, він говорить про це вчителеві, і якщо це так, учитель прикріплює йо-му на спину картку з іншим іменем, а картку з відгаданим ім’ям перевертає напи-саним донизу. Гра триває близько 20 хвилин. Перемагають в ній ті учні, на спинах яких збереться найбільше карток.

• Гра «Хто це?»

  Мета: активізація до теми «Зовнішність», діалогічне мовлення з теми.

     Один учень виходить з класу, а решта учнів домовляється, чию зовнішність вони будуть описувати. Той, що повертається до класу, задає загальні, спеціальні та альтернативні запитання (крім запитання Who is this? ) про свого однокласни-ка. Наприклад:      

                      Is this a boy or a girl?

                      Is he/she tall?

                      What colour is his/her hair?

                      What is he/she wearing? і т. д.

   Якщо відгадано правильно, учень, зовнішність якого описували, виходить з класу, і гра триває.

• Гра «Запитай і дай відповідь»

  Мета: навчання будувати запитання і відповіді з опорою на картину.

Учитель вішає картину. Клас ділиться на дві команди. Гравці першої команди ставлять запитання учасникам другої команди, а ті відповідають на них. Після кожного наступного запитання команди міняються ролями: той, хто відповідав, ставить запитання і навпаки. Якщо запитання повторюється, учень, який його поставив, залишає гру. Перемагає та команда, яка останньою поставила запита-ння.

• Гра «Де неправда?»

  Мета: розвиток діалогічного мовлення учнів.

       Клас ділять на групи по 5-6 гравців. Один учень з кожної групи виходить з класу, а решта учасників готує для нього п’ять запитань про шкільне життя. Важливо, щоб учні дійсно не знали відповідей на ці запитання. Повернувшись, учні мають дати на чотири запитання правдиві відповіді, а один раз говорять не-правду. Група має виявити, на яке запитання учень дав неправдиву відповідь, і довести, чому саме. Якщо група відгадала, стає переможцем, якщо ні, перемагає учень, який відповідав на питання.

       3) Ігри на розвиток навичок монологічного мовлення.

• Гра «Ланцюжок»

  Мета: розвиток навичок монологічного мовлення.

      На початку гри вчитель вимовляє перше речення. Наступний учень має скла-сти речення, яке б починалося з останнього слова попереднього речення. Якщо він не може зробити цього, він вибуває з гри і черга переходить до наступного

учня. Наприклад:

             I have got a cat.

The cat is grey.

The grey cat is under the chair.

The chair is near the table.

The table is in the room.

або:

 I like Christmas.

 Christmas is celebrated on the 25^th of December.

 December is in winter.

 Winter is my favourite season.

 The season I don’t like is autumn.

• Гра «Склади історію»

   Мета: формування зв’язного монологічного мовлення, розвиток навичок аудію-

             вання.

      Кожний учень в класі отримує карточку, на якій написане одне речення з пев-ного оповідання. Не можна показувати його іншим учням або записувати. Необ-хідно запам’ятати його. На це відводиться дві хвилини. Потім вчитель збирає кар-точки і читає оповідання. Гравці прослуховують його, і кожен з них у логічній по-слідовності по черзі називає своє речення. Сильним учням можна давати складні-ші речення, а слабшим – простіші.

• Гра «Що за предмет?»

  Мета: побудова висловлювань про предмети.

      Учитель готує картки, на кожній з яких намальовано який-небудь предмет, назва якого відома учням. Замість малюнка може бути написане слово. Кількість цих карток дорівнює кількості учнів в класі. Клас ділять на дві команди. Кожний учень витягує картку і тримає її в секреті від інших. На початку гри один з учнів першої команди починає описувати предмет, зображений на картці, не називаю-чи його. Після кожного речення учень робить невелику паузу , щоб дати можли-вість учням  другої команди висловити здогадку. Вони можуть ставити питання

(Is this an orange?)або висловлювати припущення (I think it’s an orange). За пра-вильне припущення учень заробляє очко для своєї команди. Учень першої кома-нди, який описував предмет, заробляє для своєї команди стільки очок, скільки побудує речень. Гру продовжує учень другої команди, який відгадав назву пред-мету. Виграє команда, якій дістанеться найбільше очок.

• Гра «Найкраща пора року (кімната, будинок, іграшка тощо)»

  Мета: навчання монологічного мовлення з теми «Пори року», «Будинок, квартира», «Дозвілля» тощо.

    Кожен учень до цього уроку повинен намалювати свою улюблену пору року і підготуватись розповідати про неї. На уроці вчитель проводить гру – змагання. Учні по черзі виходять до дошки і, показуючи класові свій малюнок, розповідають про свою улюблену пору року. Вчитель оцінює як якість малюнків, так і мовлення учнів. За малюнок учень може отримати від одного до трьох очок. За кожне правильне речення про улюблену пору року учневі додається по очку.

• Гра «Чия це сім’я?» 

  Мета: аудіювання і говоріння на тему «Сім’я».

      Учитель говорить три – чотири речення, які є початком розповіді про сім’ю одного з учнів (не називаючи, чия це сім’я). Наприклад:

      They are five. His mother’s name is Anna Petrivna. She is 41. She is a worker.

     Учень, який здогадується, що йдеться саме про його сім’ю, встає і продовжує розповідь. За кожне речення йому зараховується очко. Далі вчитель починає роз-повідати про сім’ю іншого учня, і гра триває.