ЗУНР. Українсько-польська війна. Злука ЗУНР та УНР.

Тема : Боротьба за Українську державність. (квітень 1918-1921)

Тема уроку: ЗУНР. Українсько-польська війна. Злука ЗУНР та УНР.

Мета:

Навчальна:  Ознайомити учнів з процесами становлення ЗУНР, навчити аналізувати документи періоду ЗУНР, працювати з мапою, визначати причинно-наслідкові зв’язки, складати політичні портрети.

Розвиваюча: формувати в учнів сприйняття інформації, пізнавальну активність та самостійність.

Виховна: виховувати почуття та розуміння патріотизму, єдності, історичної самосвідомості.

Очікувальні результати:

Після цього уроку учні зможуть:

1. Визначати хронологічну послідовність подій існування ЗУНР;

2. Показувати на карті місця основних подій, пов’язаних з ЗУНР. На основі аналізу різних джерел інформації;

3. Визначати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду проголошення ЗУНР;

4. Характеризувати внутрішню та зовнішню політику ЗУНР;

5. Складати політичний портрет Є. Петрушовича;

6. Формулювати власні погляди та оцінки щодо діяльності ЗУНР.

Обладнання: Державні символи України, ЗУНР, УНР, фотодокументи, відеоролик, мапи, проектор, підручник, атлас.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Структура уроку.

I. Організаційна частина. 2хв.

II. Актуалізація знань. 4хв.

III. Вивчення нового матеріалу. 30хв.

IV. Закріплення нового матеріалу. 5хв.

V. Підведення підсумків. 3хв.

VI. Домашнє завдання. 1хв.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

1. Перевіряю наявність учнів, готовність їх до заняття.

2. Оголошую загальну тему та тему уроку.

Єпіграфом нашого уроку є слова Миколи Міхновського, – які проходять через всю історію українського народу, - «Без своєї національної держави ніяка нація не може жити та розвиватись.»

Чи згодні ви з цими словами і чому?

II. Актуалізація знань.

 Перевіряю засвоєння знань з попереднього уроку за допомогою тестів.

1. Утворення Директорії:

а) 25 жовтня 1517р.

б) 13 листопада 1918р.                                            б)      

в) 28 грудня 1917р.

г) 29 квітня 1918р.

2. Посаду Головного Отамана займав:

а) Грушевський

б) Махно                                                    в)

в) Петлюра

г) Винниченко

3. Головою уряду Директорії став:

а) Винниченко

б) Скоропадський            г)

в) Петлюра

г) Чеховськой

4. Повстання на чолі з Директорією скинуло владу:

а) Скоропадського 

б) Миколи II    а)

в) Грушевського

г) Столипіна

5) Петлюра очолив Директорію:

а) у лютому 1919р.

б) у березні 1919р.  а)

в) у січні 1919р.

г) у лютому 1918р.

Передаєте свої відповіді товаришу для перевірки. Називаю правильні відповіді. (2 бали за відповідь). Занесіть оцінку товариша у відповідну графу таблиці оцінювань.

Бесіда: Перед розглядом нового матеріалу давайте згадаємо деякі факти, які стосувались Західної України до осені 1918р.

Скажіть будь-ласка:

1. До складу якої держави входили західноукраїнські землі напередодні Першої світової війни? Покажіть їх на карті.

2. У якому напрямку розвивався український національний рух на західноукраїнських землях в роки війни та в період Української революції?

3. Яка держава після розпаду Австро-Угорщини претендувала на західноукраїнські землі?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Отже, як ми вже зазначали Західна Україна входила до складу Австро-Угорської імперії, поразка якої у Першій світовій війні прискорила її розпад. Водночас активізувалися національно-визвольні рухи поневолених імперією народів. Не були винятком й українці.

 16 жовтня 1918р. імператор пообіцяв перетворити державу на федерацію, надавши право народам на державність. 18-19 жовтня 1918р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була утворена Українська Національна Рада (УНР). 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави.

Але вже до кінця жовтня стало зрозуміло, що Австрійці збираються передати контроль над Галичиною полякам. 30 жовтня Центральний військовий комітет, який був створений у вересні, почав працювати як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник УСС Дмитро Вітовський. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада українські військові з’єднання взяли під контроль усі головні пункти Львова.

 1 листопада Українська Національна Рада проголосила відозву.            З відозви Української Національної Ради від 1 листопада 1918р.

Читає учень 

Український народе!

Голосимо тобі вість про своє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти господар своєї землі, вільний горожанин Української держави. Дня 19 жовтня твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава і її найвища власть – Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави. Український народе! Доля Української Держави в твоїх руках…

 Всі жовніри української народності підлягають віднині виключно Українській Національній Раді… Всі вони мають стати на її оборону. Все здібне до оружжя українське населення мусить утворити боєві відділи, які або ввійдуть в склад української армії, або на місцях оберігатимуть спокій і порядок.

 …Як тільки буде забезпечене і укріплене існування Української Держави, Українська Національна Рада скличе на основі загального, рівного, безпосереднього і тайного виборчого права Установчі збори, які рішать про дальшу будучність Української Держави.

Прочитайте цей документ, дайте відповідь на питання.

1. З якою метою була створена Українська Національна Рада?

2. Якою була політична обстановка в Західній Україні на початку листопада 1918 року?

3. Які кроки державотворчої діяльності Української Національної Ради ви можете назвати?

10 листопада було проголошено Західноукраїнську Народну Республіку. На відміну від політиків Східної України, лідери ЗУНР були прагматиками і розуміли, що без адміністративного апарату й армії держава не вистоїть. Було швидко сформовано уряд (державний секретаріат), який очолив Костянтин Левицький. Президентом країни став Євген Петрушевич. Наприкінці листопада відбулися вибори депутатів Української національної ради (парламенту країни). Швидко формувався адміністративний апарат, до роботи в ньому залучали досвідчених фахівців. Були затверджені герб і прапор держави. Порівняйте символи ЗУНР з символами УНР. Уже 13 листопада 1918р. ухвалили тимчасова Конституцію, закони про організацію армії, адміністрації і судової системи. Почалася підготовка земельної реформи. Все це свідчило про те, що помірковані політики, які очолили ЗУНР, мали чіткий план дій щодо розбудови держави. Були враховані права національних меншин, їм було обіцяно 30% місць у майбутньому парламенті.

Доповідь: Е. Петрушевич.

 На основі отриманої інформації та працюючи з підручником заповніть таблицю в стовбці ЗУНР.

Таблиця: Державотворчі кроки.

Самостійно оцініть свою роботу.

Поляки не збиралися миритися з існуванням української держави у Східній Галичині. Польської держави ще не існувало, проте  вони сподівалися на приєднання до неї в майбутньому українських земель. Тому поляки розпочали збройну боротьбу проти українців. Цьому сприяло те, що більшість у західноукраїнських містах становили не українці, а представники інших національностей.

Перші сутички між поляками й українцями спалахнули у Львові одразу після взяття влади українцями.

Полякам 2 листопада вдалося захопити  склади зброї та амуніції в районі головного вокзалу. До їх рук потрапило 2 млн одиниць амуніції, що дозволило озброїти добровольців і мобілізованих.

Після трьох тижнів боїв за Львів українські війська змушені були залишити місто. Конфлікт набув затяжного характеру.

Проведіть паралель з сучасністю.

За цих обставин уряди ЗУНР і Директорії, намагаючись взаємно зміцнити свої позиції та реалізувати на практиці споконвічні мрії українців, 1 грудня 1918 р. у Фастові уклали попередню угоду про об’єднання ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) та УНР (Наддніпрянська Україна). Урочисте проголошення Акта з’єднання відбулося 22 січня 1919 року  в Києві.

ЗУНР одержала назву Західна Область УНР.

І хоч в подальшому дві держави фактично зберігали незалежність, ця подія мала величезне історичне значення. В 1990 році було створено вперше живий ланцюг від Києва до Львова як символ єдності України, а з 22 січня 1999 року ми на державному рівні відзначаємо день Соборності України.

 (Відеоролик)

IV. Закріплення матеріалу

Чи мала ЗУНР реальні шанси зберегти свою автономію в тій історичній обстановці? Обґрунтуйте свою думку.

Хочеться завершити нашу роботу словами Тараса Шевченка, які є надзвичайно актуальні в сьогоденні.

«Свою Україну любіть.

Любіть її во время люте,

В останню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть»

V. Підведення підсумків

Оголошення оцінок.

В таблиці оцінювання виведіть середній бал.

VІ. Домашнє завдання.

Самостійно опрацювати Українсько-Польську війну, та скласти таблицю «Поглинання територій ЗУНР різними країнами»