О.М. Кизименко, учитель української мови
та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків
Урок-інтерв’ю
«Зустріч із Остапом Вишнею»
(до 130-річчя від дня народження)
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Остапа Вишні; показати неповторність його творчої спадщини; розвивати почуття гумору, культуру усного та писемного мовлення, творчі здібності; виховувати інтерес до творчої спадщини Остапа Вишні, любов до рідного слова, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів письменника, літератури про нього.
Тип уроку: формування вмінь і навичок, застосування набутих знань.
Обладнання: портрет письменника, виставка творів Остапа Вишні різних видань; стенд-експозиція «Стежками Остапа Вишні», кінофільм «Із життя Остапа Вишні», презентації учнів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)
Остап Вишня, хто він для нас?
Країна веселої мудрості.
Слава України, її невмируща
краса.
Олесь Гончар
Вступне слово вчителя
Сьогодні ми з вами познайомимося з непересічною постаттю, письменником-гумористом Остапом Вишнею (справжнє ім’я – Павло Губенко). Доля подарувала йому 67 років життя, він увійшов до десятки найкращих поетів України. Ми поринемо у незбагненний світ творчості Остапа Вишні, щоб краще зрозуміти неповторність і красу його творів.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні на уроці ми познайомимося з життєвим шляхом і творчістю Остапа Вишні та спробуємо дати відповіді на такі питання:
ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу (творча робота у групах)
1-ий учень. Олесь Гончар: «Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні».
2-ий учень. Федір Маківчук: «У Вишні був якийсь дивовижний мовний слух, якесь виключне відчуття слова. Любов його до рідного слова ніколи не застаріла. Мова його творів колоритна, поетична, дотепна, гостра. Він добре знав, що веселу гумореску, фейлетон, гостру сатиру не можна написати спокійною, холодною, найлітературнішою мовою. Повсякчас дбав, аби ця зброя не вкривалася іржею».
3-ій учень. Максим Рильський: «Остап Вишня – справжній мисливець, і при тому поет полювання»; «Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого «щасливого» дитинства…», «Друг природи, друг людини й праці. Грізний ворог нечисті і зла…»
4-ий учень. Микола Хвильовий: «Усмішки» Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...»
5-ий учень. Юрій Вухналь: «Усі ми вийшли з вишневого кореня». Його називали «королем українського тиражу», бо своїми творами захоплював широке коло читачів».
6-ий учень. Літературний критик Іван Зуб: «Визначальні риси гумору Остапа Вишні – багатство відтінків і барв комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалізований виклад дій, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні діалоги – основний засіб характеристики персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєвозмістова наповненість, колоритність».
7-ий учень. В. Гжицький: «Його фейлетони і гуморески робили тираж газетам, у яких друкувалися. Він скоро завоював село, його ім’я стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка».
1-ий учень. У селі Груні Охтирського району Сумської області, на батьківщині письменника, вдячні земляки, шануючи пам’ять про великого гумориста, відкрили в кінці 1982 року літературно-меморіальний музей Остапа Вишні.
У 1989 році, на 100-річчя від народження письменника, відкрили літературно-меморіальний музей Остапа Вишні у селі Кринки Олешківського району Херсонської області.
2-ий учень. У багатьох містах України (Київ, Полтава, Суми, Ужгород, Харків, Жмеринка, Одеса) є вулиці, названі на честь Остапа Вишні.
3-ій учень. У 1991 році знято український документальний фільм «Із житія Остапа Вишні» про страждання Остапа Вишні у засланні до Сибіру (режисер Ярослав Ланчак).
4-ий учень. У 2014 році Національним банком України випущена ювілейна монета номіналом 2 гривні, присвячена 125-річчю від дня народження Остапа Вишні. Монету було введено в обіг 29 жовтня. Вона належить до серії «Видатні особистості України».
5-ий учень. У 2014 році О. Вишні було присвячено програму «Велич особистості», а у 2018 році – випуск «Життя великих: Остап Вишня» програми «Ранок з Інтером».
6-ий учень. Екранізовано такі твори Остапа Вишні:
5 група. Інтерв’ю з Остапом Вишнею.
ІV. Рефлексія. Закріплення вивченого матеріалу
1 |
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По горизонталі:
По вертикалі: 11. Псевдонім українського письменника-гумориста, новеліста, класика сатиричної прози ХХ століття.
Відповіді: 1. Губенко. 2. Мисливські. 3. Полтавщина. 4. Актриса. 5. Парадокс. 6. Павло. 7. Сатира. 8. Усмішка. 9. Ланчак. 10. Десять. 11. Остап Вишня.
V. Підбиття підсумків
1) Вправа «Вільний мікрофон»
2) Оцінювання роботи учнів (учитель і учні оцінюють роботу кожної групи, відповідно виставляються оцінки за урок).
VІ. Домашнє завдання
Підсумкове слово учителя
Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий. Письменник був справжнім новатором, першим, хто прокладав шлях українській сатирі та гумору за нових умов, часто для цього жанру вкрай несприятливих, що й відбилося на життєвій і творчій долі майстра слова. Здається, немає жодної людини, яка б не читала чудових усмішок Остапа Вишні, запашних, ніжних, смішних і глибоко трагічних. Головним джерелом його гумору була любов до життя, до людини, а девізом: «Треба – любити людину. Більше ніж самого себе…».
ЛІТЕРАТУРА
Додаток № 1
(можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці)
Дата |
Подія |
13 листопада 1889 р. |
Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові. |
1907 р. |
Закінчив навчання в Київській військово-фельдшерській школі. Працював фельдшером – спочатку в російській армії, а з часом – у хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці. |
1917 р. |
Вступив до Київського університету; але скоро залишив навчання і повністю віддався журналістській і літературній праці. |
1918 р. |
Мобілізований до Армії УНР у медичні частини. |
22 липня 1921 р. |
Став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК», активно пише. Псевдонім Остап Вишня вперше з’явився в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!». |
1922 р. |
Брав участь у діяльності літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», в організації та редагуванні, разом з Е. Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний Перець». |
1933 р. |
Письменник був звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема в замаху на товариша Постишева під час жовтневої демонстрації. Відправлений до таборів ГУЛАГу. |
1943 р. |
Звільнений, повернувся до літературної праці. |
1955 р. |
Реабілітований судовими органами СРСР. |
28 вересня 1956 р. |
Помер. Похований на Байковому кладовищі. |
Додаток № 2
(можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці)
Остап Вишня – письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «королем українського тиражу». За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися.
У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача.
Творчість Остапа Вишні можна умовно поділити на два періоди:
І – з 1921 по 1933 рр.;
ІІ – з 1944 року і до останніх днів життя.
У 1921 році письменник став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК». З цього часу розпочинається період його активної творчості. У 1923 році – близько трьохсот творів на найрізноманітніші теми. Збірки усмішок:
Гуморист працює над перекладами творів російської та світової класики (М. Гоголя, А. Чехова, Марка Твена).
У 1928 і 1930 роках двома виданнями вийшло зібрання «Вишневих усмішок» у чотирьох томах.
Відбувши 10-річне заслання Остап Вишня повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника було конфісковано, а сім’ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники: М. Бажан, Ю. Смолич, М. Рильський. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: «Хіба я тепер зумію?» Та виявляється, зумів. Так почався новий етап у творчості письменника. Розпочав він його гуморескою «Зенітка».
Важливе місце в післявоєнній творчості Остапа Вишні належить збірці «Мисливські усмішки».
Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня – член редколегії і співробітник журналу «Перець», член правління Спілки письменників України. До останніх своїх днів Павло Михайлович був непосидючим, енергійним і діяльним. Про це свідчить:
Тематика творів Остапа Вишні: