«Зустріч із Остапом Вишнею»

О.М. Кизименко, учитель української мови

та літератури, ЗОШ № 142, м. Харків

Урок-інтерв’ю

«Зустріч із Остапом Вишнею»

(до 130-річчя від дня народження)

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Остапа Вишні; показати неповторність його творчої спадщини; розвивати почуття гумору, культуру усного та писемного мовлення, творчі здібності; виховувати інтерес до творчої  спадщини Остапа Вишні, любов до рідного слова, прагнення поглибити знання шляхом самостійного читання творів письменника, літератури про нього.

Тип уроку: формування вмінь і навичок, застосування набутих знань.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів Остапа Вишні різних видань; стенд-експозиція «Стежками Остапа Вишні», кінофільм «Із життя Остапа Вишні», презентації учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності (на дошці записано тему й епіграф уроку)

Остап Вишня, хто він для нас?
Країна веселої мудрості.
         Слава України, її невмируща 
             краса.
                                Олесь Гончар

Вступне слово вчителя

Сьогодні  ми з вами познайомимося з непересічною постаттю, письменником-гумористом Остапом Вишнею (справжнє ім’я – Павло Губенко). Доля подарувала йому 67 років життя, він  увійшов до десятки найкращих поетів України. Ми поринемо у незбагненний світ  творчості Остапа  Вишні, щоб краще зрозуміти неповторність і красу його творів.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми познайомимося з життєвим шляхом і творчістю Остапа Вишні та спробуємо дати відповіді на такі питання:

•                 Як ви розумієте епіграф? Чи вдало він дібраний?
•                 Який внесок зробив Остап Вишня у розвиток української літератури, культури?
•                 Як ви вважаєте, чи важливо вивчати творчість Остапа Вишні?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу (творча робота у групах)

1.                 група. Повідомлення біографів. Довідка (можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці, див. додаток № 1).
2.                 група. Повідомлення літературознавців про творчу спадщину                      Остапа Вишні (можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці, див. додаток № 2).
3.                 група. Оцінювання спадщини Остапа Вишні видатними діячами мистецтва.

1-ий учень. Олесь Гончар: «Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні». 
2-ий учень. Федір Маківчук: «У Вишні був якийсь дивовижний мовний слух, якесь виключне відчуття слова. Любов його до рідного слова ніколи не застаріла. Мова його творів колоритна, поетична, дотепна, гостра. Він добре знав, що веселу гумореску, фейлетон, гостру сатиру не можна написати спокійною, холодною, найлітературнішою мовою. Повсякчас дбав, аби ця зброя не вкривалася іржею».

3-ій учень. Максим Рильський: «Остап Вишня – справжній мисливець, і при тому поет полювання»; «Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого «щасливого» дитинства…», «Друг природи, друг людини й праці. Грізний ворог нечисті і зла…» 
 

4-ий учень. Микола Хвильовий: «Усмішки» Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запашні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні і водночас глибоко трагічні...» 

5-ий учень. Юрій Вухналь: «Усі ми вийшли з вишневого кореня». Його називали «королем українського тиражу», бо своїми творами захоплював широке коло читачів».

6-ий учень. Літературний критик Іван Зуб: «Визначальні риси гумору Остапа Вишні – багатство відтінків і барв комічного, по-народному соковита мова, своєрідно діалізований виклад дій, мудрий, іронічно-усміхнений погляд оповідача на порушені проблеми. Дотепні діалоги – основний засіб характеристики персонажів. Діалогам притаманні неоднозначність, життєвозмістова наповненість, колоритність».

7-ий учень. В. Гжицький: «Його фейлетони і гуморески робили тираж газетам, у яких друкувалися. Він скоро завою­вав село, його ім’я стало чи не найпопулярнішим після Тараса Шевченка».

4.                 група. Вшанування пам’яті Остапа Вишні.

1-ий учень. У селі Груні Охтирського району Сумської області, на батьківщині письменника, вдячні земляки, шануючи пам’ять про великого гумориста, відкрили в кінці 1982 року літературно-меморіальний музей Остапа Вишні.

У 1989 році, на 100-річчя від народження письменника, відкрили літературно-меморіальний музей Остапа Вишні у селі Кринки Олешківського району Херсонської області.

2-ий учень. У багатьох містах України (Київ, Полтава, Суми, Ужгород, Харків, Жмеринка, Одеса) є вулиці, названі на честь Остапа Вишні.

3-ій учень. У 1991 році знято український документальний фільм «Із житія Остапа Вишні»  про страждання Остапа Вишні у засланні до Сибіру (режисер Ярослав Ланчак).

4-ий учень. У 2014 році Національним банком України випущена ювілейна монета номіналом 2 гривні, присвячена 125-річчю від дня народження Остапа Вишні. Монету було введено в обіг 29 жовтня. Вона належить до серії «Видатні особистості України».

5-ий учень. У 2014 році О. Вишні було присвячено  програму «Велич особистості», а у 2018 році – випуск «Життя великих: Остап Вишня» програми «Ранок з Інтером».

6-ий учень. Екранізовано такі твори Остапа Вишні:

•                   «Зенітка» (1967, мультфільм, за мотивами твору Остапа Вишні);
•                   «Парасолька на полюванні» (1973, мультфільм, за мотивами оповідань Остапа Вишні «Мисливські усмішки»);
•                   «Ні пуху, ні пера» (1973, фільм, за мотивами мисливських оповідань Остапа Вішні).

5 група. Інтерв’ю з Остапом Вишнею.

•                 Доброго дня! Раді бачити Вас сьогодні на нашому уроці. Скажіть, будь ласка, з чого Ви черпали натхнення для творчості?
•                 Доброго дня! Мене надихало на творчість українське село, прості люди й природа рідного краю.
•                 Розкажіть, будь ласка, про своє народження.
•                 У мене нема ніякого сумніву, що я народився, хоча були спогади матері, що мене витягли з колодязя  23 грудня 1883 року.
•                 Ким були Ваші батьки?
•                 Люди були підходящі (за 24 роки спільного життя тільки 17 дітей).
•                 Коли і хто відкрив вперше ваш талант?
•                 Батько сказав: «Писатиме», – побачивши, як я розводжу рукою калюжу.
•                 Ким Ви працювали?
•                 Працював перекладачем. А тоді думаю: «Чого перекладаю, коли фейлетони писати можу?» – так і зробився Остапом Вишнею.
•                 Як Ви ставитеся до гумору?
•                 Не можу просто жити без нього, я навіть створив жанр «усмішка».
•                 Для кого Ви писали свої твори?
•                 Для мене було справою честі працювати для народу й в ім’я народу.
•                 Що Ви порадите нам, своїм нащадкам? Як треба жити?
•                 Гарно навчайтеся і частіше посміхайтеся!
•                 Дякуємо Вам за цінні поради, за те, що Ви промовили до нас своє мудре слово. До нових зустрічей!

ІV. Рефлексія. Закріплення вивченого матеріалу

1.               Складання асоціативного куща «Яким я побачив Остапа Вишню» (письменник, гарний товариш, талант, гуморист, оптиміст,  патріот, «король тиражу», новатор).
2.               Учитель. А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні. Пропоную розгадати цікавий кросворд.

По горизонталі:

1.     Справжнє прізвище Остапа Вишні.
2.     Де народився Остап Вишня?
3.     Професія Варвари Маслюченко (дружини Остапа Вишні).
4.     Сполучення несумісних понять, що виключають чи протирічать одне одному. 
5.     Справжнє ім’я Остапа Вишні.
6.     Гостре висміювання всього нечесного, несправедливого, притаманне творам Остапа Вишні.
7.      Різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.
8.     Прізвище режисера, який зняв український документальний фільм «Із житія Остапа Вишні».
9.     Скільки років Остап Вишня був на засланні?

По вертикалі: 11. Псевдонім українського  письменника-гумориста, новеліста, класика сатиричної прози ХХ століття.

Відповіді: 1. Губенко. 2. Мисливські. 3. Полтавщина. 4. Актриса. 5. Парадокс. 6. Павло. 7. Сатира. 8. Усмішка. 9. Ланчак. 10. Десять. 11. Остап Вишня.

V. Підбиття підсумків

1) Вправа «Вільний мікрофон»

•                  Я сьогодні…
•                  Більш за все мені сьогодні запам’яталося…
•                  Найцікавішим було…
•                  Найбільше мене вразило…
•                  Я вважаю, що важливо вивчати творчість Остапа Вишні, тому що…

2) Оцінювання роботи учнів (учитель і учні оцінюють роботу кожної групи, відповідно виставляються оцінки за урок).

VІ. Домашнє завдання

1.               Скласти ментальну карту «Що я знаю про Остапа Вишню».
2.               Скласти тестові завдання до теми «Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні».
3.               Скласти сенкан «Остап Вишня».

Підсумкове слово учителя

      Внесок Остапа Вишні в розвиток української літератури вагомий. Письменник був справжнім новатором, першим, хто прокла­дав шлях українській сатирі та гумору за нових умов, часто для цього жанру вкрай несприятливих, що й відбилося на життєвій і творчій долі майстра слова. Здається, немає жодної людини, яка б не читала чудових усмішок Остапа Вишні, запашних, ніжних, смішних і глибоко трагічних. Головним джерелом його гумору була любов до життя, до людини, а девізом: «Треба – любити людину. Більше ніж самого себе…».

ЛІТЕРАТУРА

1.               Антипова Л.М. Остап Вишня — великий український оптиміст // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2009. — № 32. — С. 19—22.
2.               Бабійчук Т. Треба любити людину: заняття з української літератури у педагогічному коледжі, присвячене Остапові Вишні // Українська література в загальноосвітній школі. — 2009. — № 4. — С. 18—21.
3.               Гріга О. Великий життєлюб // Дивослово. — 2005. — № 4. — С. 28—31.
4.               Гузенко О.В. Життя і творчість Остапа Вишні // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2012. — № 31. — С. 16—19.
5.               Денисенко Л.В. Жанрова різноманітність творчості Остапа Вишні // Все для вчителя. — 2016. — № 3. — С. 5—7.
6.               Литвинюк Т. Остап Вишня та його усмішки: розробка уроку з української культури // Профтехосвіта. — 2017. — № 6. — С. 24—30.
7.               Маківчук Ф. Життя і творчість Остапа Вишні // Вишня Остап. Усмішки. Книга перша. — К: Дніпро., 1969. — С. 5—24.
8.               Мельник С. Особливості індивідуального почерку Остапа Вишні // Українська мова й література в сучасній школі. — 2013. — № 4. — С. 42—44.
9.               Остап Вишня: нарис життя і творчості / І.В. Зуб. — К.: Дніпро, 1989. — 239 с. 
10.          Остап Вишня: Творча спадщина. / Авт.-уклад. О.Д. Марченко,               В.В. Паращич. — Харків: Ранок, 2001. — 80 с.
11.          Присяжна Т. Сторінками життєпису Остапа Вишні // Дивослово. — 1996. — № 2. — С. 42—45.
12.          Семенюк Г.Ф. Остап Вишня: національний сподвижник і митець. // Літературознавчі студії. — 2011. — Вип. ЗО. — С. 6—9.
13.          Сокол Т. Творчість Остапа Вишні періоду заслання (1933—1944) // Українська література в загальноосвітній школі. — 2012. — № 3. — С. 45—48.
14.          https://uk.wikipedia.org/wiki
15.          https://dovidka.biz.ua/ostap-vishnya-hronologichna-tablitsya/
16.          http://www.oblrada.kharkov.ua/ua/kharkiv-region/do-you-know-the-kharkiv-region/234-ostap-vishnya-dolya-gumorista-muchenika
17.          https://dt.ua/personalities/korol-ukrayinskoyi-usmishki-304338_.html
18.          http://lessons.com.ua/oglyad-tvorchosti-ostap-vishnya-1889-1956/
19.          http://ipt.nmu.org.ua/ua/news/istorii-z-zhittya/istorii-z-zhittya-chudovikh-lyudey-ostap-vishnya.php
20.          https://www.youtube.com/watch?v=N8Kli_s7Es4&feature=youtu.be

Додаток № 1

(можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці)

Додаток № 2

(можна виконувати у вигляді презентації або хронологічної таблиці)

      Остап Вишня – письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був «коро­лем українського тиражу». За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися.

      У великому творчому доробку письменника представлені різно­манітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, пам­флет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно усміхнений автор у ролі мудрого, дотепного оповідача.

Творчість Остапа Вишні можна умовно поділити на два періоди:

І – з 1921 по 1933 рр.;

ІІ – з 1944 року і до останніх днів життя.

У 1921 році письменник став працівником республіканської газети «Вісті ВУЦВК». З цього часу розпочинається період його активної творчості. У 1923 році – близько трьохсот творів на найрізноманітніші теми. Збірки усмішок:

•                   «Діти небесні» (1923);
•                   «Кому веселе, а кому й сумне», «Реп’яшки», «Вишневі усмішки сільські» (1924);
•                   «Вишневі усмішки кримські» (1925);
•                   «Вишневі усмішки кооперативні» (1927);
•                   «Вишневі усмішки закордонні» (1930).

        Гуморист працює над перекладами творів російської та світової класики (М. Гоголя, А. Чехова, Марка Твена).

У 1928 і 1930 роках двома виданнями вийшло зібрання «Вишневих усмішок» у чотирьох томах.

Відбувши 10-річне заслання Остап Вишня повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника було конфісковано, а сім’ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники: М. Бажан, Ю. Смолич,                      М. Рильський. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: «Хіба я тепер зумію?» Та виявляється, зумів. Так почався новий етап у творчості письменника. Розпочав він його гуморескою «Зенітка».

Важливе місце в післявоєнній творчості Остапа Вишні належить збірці «Мисливські усмішки».

        Після Великої Вітчизняної війни Остап Вишня – член редколегії і співробітник журналу «Перець», член правління Спілки письменників України. До останніх своїх днів Павло Михайлович був непосидючим, енергійним і діяльним. Про це свідчить:

•                   Збірка фейлетонів і памфлетів «Самостійна дірка» (1945);
•                   Книжка усмішок «Зенітка» (1947);
•                   «Весна-красна» (1949);
•                   «Мудрість колгоспна» (1952);
•                   «А народ воювати не хоче» (1953);
•                   «Великі ростіть!» (1955);
•                   «Нещасне кохання» (1956).

      Тематика творів Остапа Вишні:

• українське село у віковічних злиднях;
• доля інших народів;
• розвиток української культури;
• потяг неосвічених людей до нового життя;
• партійна ідеологія;
• проблеми розвитку національної мови;
• відродження національної гідності українського народу;
• природа як джерело краси й натхнення.