Урок № 95

Зв’язне мовлення

Усний твір-оповідання на основі почутого з обрамленням

Мета: з опорою здобуті учнями на уроках літератури знання про оповідання як жанр красного письменства, формувати текстотворчі вміння, необхідні для його складання, а саме: вміння прогнозувати тему та головну думку майбутнього оповідання, визначати межі теми, складати текст розповідного характеру, що включає зав’язку, кульмінацію та розв’язку, а також відповідає вимогам художнього стилю мовлення; сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів та удосконаленню граматичного ладу їхнього мовлення; розвивати логічне та образне мислення, удосконалювати культуру усного мовлення.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Підготовка до складання  оповідання.

* Бесіда.

• Що називається оповіданням?
• Який тип мовлення покладено в основу тексту оповідання? Чому?
• Чому оповідання складається у художньому стилі?
• Яка кількість персонажів здебільшого діє в оповіданні?
• Чому в основу оповідання зазвичай покладено розповідь про одну подію з життя персонажа? Наскільки важливою для героя оповідання є описана подія?
• Які  композиційні елементи є для оповідання обов’язковими? Що називається зав’язкою, кульмінацією та розв’язкою?
• Чи можливе оповідання без кульмінації?

* Робота з підручником. Виконання вправи 266. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 112).

*Пояснення вчителя.

Підготовку восьмикласників до роботи над оповіданням слід розпочинати  з  повторення засвоєних на уроках літератури понять про тему та ідею оповідання, його  композицію,  а також сюжет і  конфлікт.

Тема – це  те, що стало предметом  творчого осмислення і зображення в оповіданні,  ті життєві явища,  що їх відібрав письменник для художнього відтворення. Тема твору нерозривно пов’язана з його ідеєю, тобто авторською установкою,  інтерпретацією  життєвих явищ, висновком, до якого підводить автор читача.

Композиція -  це побудова художнього твору, розташування всіх його частин (розділів, епізодів, сцен, картин, образів) у певній послідовнсті,  групування та розстановка персонажів, чітко продумане розгортання подій. Композиція зумовлена не тільки  задум і світоглядною позицією автора, а й  традиціями жанру художнього твору.

Сюжет -   система пов’язаних між собою  подій, в яких розкриваються особливості характерів персонажів і весь зміст (тобто тема) художнього твору.

В основу сюжету завжди покладено конфлікт. У зв’язку з тим, що цей конфлікт виникає,  розвивається, досягає  загострення, а потім розв’язується, в сюжетному ланцюгу подій умовно виділяють  основні елементи:  зав’язку, кульмінацію та розв’язку.

Крім сюжету, складниками композиції є позасюжетні  елементи: описи (портрети, пейзажі, інтер’єри  тощо), авторські відступи, обрамлення.

Обрамлення -  композиційний прийом. Власне, це початкова й остання частини  в композиції твору, яка, інби в рамку, вкладає розповідь про події, про які йдеться.

Найчастіше саме з обрамлення читач дізнається  про джерело викладеної в оповіданні інформації (з ким коли, де, за яких обставин трапилося, хто це розказав чи записав і т. ін.) або про подальшу долю персонажів. Буває так, що  розважальний зміст сюжету твору сполучаться із повачльним завданням «рамкової» історії, сприяючи цілісності твору. Крім того, обрамлення може розмежовувати автора й оповідача.

Класичним прикладом є обрамлення в «Казках 1001 ночі», що є розповіддю про мудру й кмітливу Шахразаду, та обставини, за яких вона розповідала казкові історії.Часто й саме обрамлення містить роздуми з приводу того, про що розказано в основній частині оповідання, складає оцінку  цим подіям, яка вкладається в уста котрогось із персонажів або є авторською.

*Читання вчителем оповідання.

Татари спинилися в степу біля могили, щоб поділити між собою ясир – захоплених під час набігу на села бранців. Не могли вони знати, що в землі на могилі закопаний козацький дозорець.

Виставляючи в степу сторожу, запорожці були змушені враховувати татарську спостережливість і хитрість. Тому в могилаїх, поблизу місць, де вороги могли спинитися на довгий спочинок, козаки часом викопували  простору яму для свого дозорця і, засипаючи її, лишали «продуви» («душники») –отвори для дихання. Верст за 30 від кожного закопаного дозорця чатував, чекаючи на умовний сигнал, дозорець-вершник. Отримавши такий сигнал, він чимдуж мчав до війська.

…Закопаний у землі дозорець чує крики ворогів, дівоче ридання, вигуки полонених чоловіків. Як хочеться йому  вийти з ями, допомогти й оборонити, але – не можна.

Ближче до ночі козак  почув, що хтось вовтузиться  в нього над головою. Стало душно в ямі: котрийсь татаин, влягаючись спати, затулив  «душники». Якби хтось не покликав чи злякав вузькоокого, задихнувся б наш запорожець!

Дочекавшись, поки вороги поснуть,  козак викресав вогонь, запалив просякнуту  спеціальною сумішшю губку й на списі підняв її  через «душник». Запалала губка, розсипаючи яскраві іскри. Це – умовний знак  для побратима вершника. Та чи помітив він? Удруге, а тоді втретє підносить  козак запалену губку на списі через отвір.

Прокинулися од сну татари, заметушилися, кинулися до місця, де горіло. Запорожець спис утягнув назад у яму – і слід запав. Шукають татари – ніде й нікого. Перенишпоривши все, як закричать не своїм голосом: «Шайтан! Шайтан!»(Чорт).

Вершник же, побачивши сигнал, швидше поскакав до своїх. Налетіли козаки, розметали орду, визволили нещасних бранців.

Тільки битка скінчилася – кинулися козаки до мгили. Дивляться, місце, де азкопаний козак, запалося. Відкидали землю, але пізно. Ледт дивого винесли з ями безталанного чоловіка, а на другий день віддав сміливець душу Богові (Сюжет О.Кузьмича).

* Колективне складання плану оповідання.

Зразок.

* Колективне добирання обрамлення.

Варіанти:

• розповідь постарілого побратима вершника про загибель героя-дозорця;
• розповідь котрогось зі звільнених бранців односельчанам;
• розповідь учителя школярам під час екскурсії біля могили в степу.

*Самостійне обмірковування  оповідання із обрамленням із записами на чернетках.

Слухання та обговорення кількох складених учнями оповідань.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ.  Домашнє завдання. Написати оповідання з обрамленням.