ЗВ`ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕНСОРНИХ СИСТЕМ

Про матеріал

Формувати знання учнів про сприйняття організмом інформації з навколишнього середовища. Ознайомити із сенсорними системами людини. Розкрити поняття “аналізатори".

Перегляд файлу

ТЕМА. ЗВ`ЯЗОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕНСОРНИХ СИСТЕМ

Мета

Освітня. Почати формувати знання учнів про сприйняття організмом інформації з навколишнього середовища; ознайомити із сенсорними системами людини; розкрити поняття “аналізатори”.

Розвиваюча. Розвивати творчу активність, уміння учнів порівнювати системи організму між собою, знаходити відмінності та головні ознаки; розвивати увагу, пам’ять, мислення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до свогоорганізму та необхідність ведення здорового способу життя.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Обладнання. М/м дошка, картки-завдання,додаткова література,таблиці.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

«Я бажаю ВАМ ТА СОБІ...» .

ІІ. Актуалізація опорних знань

«Біологічний шифр» Робота у парах( Букви розкидати хаотично)

А – головний мозок належить до ЦНС

Н – нейрон - нервова клітина

А – шийних сегментів спинного мозку є 8

Л – симпатична нервова система розширює бронхи, підсилює вентиляцію

І – у задніх корінцях спинномозкових сегментів містять аксони ефекторних нейронів

З - сіра речовина утворена тілами нейронів

А – мотонейрони – аксони ефекторні нейронів,що доставляють команди до скелетних м`язів

Т – синапс – місце контакту нейронів

О – ацетилхолін – це медіатор

Р – у 9-Б класі навчаються тільки добрі, розумні, веселі діти

С - спинний мозок відноситься до периферичної НС

Е – сіра речовина утворена відростками нейронів

Н - ацетилхолін – це спинномозкова рідина

С - нейрон – м’язова клітина

О - грудний сегментів спинного мозку є 8

Р - симпатична нервова система зменшує силу й частоту серцевих скорочень

Н - у задніх корінцях спинномозкових сегментів містять аксони рухових нейронів

І - учні 9-Б класу не люблять урок біології

С – дендрит – довгий відросток нейрона

И – черепномозкових нервів є 17 пар

С – ретикулярна формація розташована у спинному мозку

Т - парасимпатична нервова система розширює зіниці і пригнічує слиновиділення

Е – інтернейрони - аксони ефекторні нейронів,що доставляють команди до скелетних м`язів

М – сонячне сплетіння розташоване у головному мозку

А - усі нерви змішані

Вчитель. (Звертає увагу дітей на слова, які вони розшифрували). На сьогоднішньому уроці вони будуть опорними. Але спочатку уважно прочитайте епіграф нашого уроку. Слова відомого фізіолога І. П. Павлова. Як ви їх розумієте і які ви знаєте щупальця ?

На дошці висвітлюються органи чуття.

Мозок людини безперервно одержує інформацію про всі зміни навколишнього середовища та про внутрішній світ організму. Ця інформація сприймається особливими фізіологічними апаратами – сенсорними системами. (Sensus від лат.- відчуття ). До складу цієї системи входять органичуття.

ІІІ. Повідомлення теми і мети урокуі плану

План

1. Зв`язок організму із зовнішнім середовищем.

2. Аналізатори, їх структура і властивості.

3. Подразники, їх класифікація.

4. Рецептори, їх класифікація.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Експеримент з лимоном (4 учні виходять до дошки по, кожен повинен відчути лимон лише одним органом чуття. 1-язик, 2- очі, 3- руки, 4- ніс. На листку пише слово «лимон» ). Решта класу записує прикметники до лимона.

Вчитель. За допомогою одного лише аналізатора ми визначили даний фрукт. Щоб пізнати весь простір навколо нас ми користуємося всіма аналізаторами нашого організму .

Вірш

Заходжу в ліс, безмежний і зелений

Такий прекрасний незбагненний.

Німою тишею повитий ,

Веселим гомоном забитий.

Я бачу світ птахів різнобарвний ,

І чую спів їх бездоганний.

Торкаюсь дерева ,що сонно позіхає.

Квіток ,що ніжні очі відкривають.

Повітрям дихаю я шовковистим,

Вдихаю його свіжим ,чистим.

Я йду барвистими лугами,

Неначе дорогими килимами.

Який же світ наш кольоровий.

Який він гарний і чудовий.

І всю цю радість від життя .

Мені дарують органи чуття.

2. Опорними поняттями нашої теми є:

Рецептори

Аналізатор

Сенсорні системи або Органи чуття

Подразник

Подразнення

Озвучимо їх із підручника і запишемо у зошит...(учні читають визначення та пишуть)

Я не даремно обрала слова І. П. Павлова для епіграфу. Адже саме він запропонував назвати сенсорні системи аналізаторами .

Повідомлення про Павлова (читає або розповідає учень)

Іван Петрович Павлов (27 вересня 1849, Рязань — 27 лютого 1936, Ленінград) — фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник найбільшої російської фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології у 1904 «За роботу з фізіології травлення ». а 10 років Павлов, по суті, наново створив сучасну фізіологію травлення. У 1903році 54-річний Павлов прочитав доповідь на міжнародному фізіологічному конгресі у Мадриді. А наступного, 1904 року, Павлову було присуджено Нобелівську премію за дослідження функцій головних травних залоз — він став першим російським Нобелівським лауреатом. У Мадридській доповіді (російською мовою) І.П. Павлов уперше сформулював принципи фізіології вищої нервової діяльності, якій він і присвятив наступні 35 років свого життя. Такі поняття як підкріплення (англ.reinforcement), безумовний і умовний рефлекси (англ.conditional) стали основними поняттями науки про поведінку.

Вчитель. Павлов, наголошуючи на необхідності враховувати всі ланки системи, які сприймають подразники, передають їх у відповідні зони кори головного мозку й аналізують одержану інформацію, назвав сенсорні системи аналізаторами.

За І .П. Павловим, кожен аналізатор складається з трьох частин:

Периферичної (органи чуття, рецептори)
Провідникової (шляхи по якому передається збудження )
Центральної (відділи ЦНС)

Сенсорна система виконує такі основні функції, або операції, з сигналами: 1) виявлення; 2) розрізнення; 3) передача і перетворення; 4) кодування; 5) детектування ознак; 6) упізнання образів. Виявлення та первинне розрізнення сигналів забезпечується рецепторами, а детектування й упізнання сигналів — нейронами кори великих півкуль. Передачу, перетворення та кодування сигналів здійснюють нейрони всіх шарів сенсорних систем.

Ця структура є спільною для всіх аналізаторів. Ушкодження будь-якої частини сенсорної системи призводить до втрати здатності розрізняти певні подразники.(наприклад втрата зору може бути викликана ушкодженнями рецепторів зору, зорового нерва чи зорової зони кори великого мозку).

Вправа «Загублене ланка»

Рецептори язика - чутливий нейрон – смакова зона – смак

Рецептори слизової оболонки ока – чутливий нейрон – нюхова зона – нюх

Рецептори ока – чутливий нейрон – зорова зона – зір

Вправа «Знайди зону»

Вчитель. Аналізатори володіють певними властивостями.

1) Адаптація – пристосування рецепторів до тривалої дії подразника.

2) Специфічність – певні аналізатори сприймають лише певні подразники.

3) Явище післядії.

4) Закон відносних порогів відчуттів(Вебера–Фахнера).

3. Пригадаємо, що таке подразники?

Демонстрація схеми класифікації подразників.

За силою:

Підпорогові (не викликає збудження у рецепторі) (Вебера-Фахнера).
Порогові (мінімальна сила подразника, що викликає специфічний ефект у подразнювальній клітині чи тканині).
Надпорогові (вищі за порогові, може викликати посилення величини біологічної реакції (збудження), але тільки до межі функціональних можливостей клітини, навіть при подальшому посиленні подразника. Інколи надпорогові подразник викликає відчуття болю, або знищує рецептор.

За модальністю (якістю – енергія яка властива подразникам)

Механічні (мех. енергія);
Хімічні (молекули,іони);
Теплові (температури);
Осмотичні (тиск);
Світлові (фотони);
Електричні.

За біологічним значенням

Адекватні;
Неадекватні.

4. Найважливішою частиною будь-якої аналізаторної системи є рецептор – спеціалізовані чутливі нервові закінчення та спеціалізовані клітини, еволюційно пристосовані до сприйняття із зовнішнього або внутрішнього середовищ певного подразника і перетворення його енергії з фізичної або хімічної форми у форму нервового збудження - нервові імпульси.

Гра «Загадковий фрагмент». Органи чуттів складаються з допоміжних частин. Відгадайте про що йде мова і до якого органа чуття її можна віднести.

Робота у групах слайд9

Класифікація рецепторів

І група. Залежно від природи подразника:

механорецептори (дотику, тиску, пропріорецептори)
хеморецептори (нюхові,смакові)
терморецептори (теплові ,холодові шкіри ,внутрішніх органів,ЦНС)
фоторецептори
больові (ноціцептори)

ІІ група. За місцем розміщення:

екстерорецептори (слуху, зору, нюху, дотику)
інтерорецептори (пропріо - м`язів, барорецепт. кровоносних судин, розтягнення легень, шлунка, хемо - тканин)

ІІІ група. Залежно від відстані до подразника:

контактні
дистальні

ІVгрупа. За відчуттями ,що виникають під час подразнення

зорові
слухові
нюхові
смакові
больові
дотикові
холодові
теплові
положення тіла
прискорення тіла

Vгрупа. Залежно від походження рецептора

первинночутливі
вторинночутливі

Повідомлення груп

V. Закріплення вивченого матеріалу

«Аукціон цікавих запитань»

Завдяки чому сліпі можуть читати кінчиками пальців?
Один фізик сказав «Око дивиться, а мозок бачить». Як ви розумієте ці слова?
Чому ми не відчуваємо пил?
Яке поняття ширше: «органи чуттів» чи «аналізатор». Чому?
Чому сильний шум скорочує життя?
Як розуміти слова Дідро: «Наші почуття - це клавіші, по яких вдаряє навколишнє середовище»?
Скільки органів відчуття має людина?
Яку роль відіграє інформація в житті людини?
З яким приладом можна порівняти око?
Кіноплівка складається з окремих кадрів, а на екрані ми бачимо плавні рухи. Чому?
Яку додаткову сенсорну систему ви б хотіли мати (фантазія)?