В Україні джурами завжди називали, як про це записано в Малій енциклопедії Українського козацтва, «молодих вихованців, зброєносців і помічників досвідченого козака. Інститут джур був дуже поширений і авторитетний, бо існував протягом усієї історії козацтва. Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби, пройшовши певні випробовування – як фізичні, так і моральні.
Волонтерська діяльність впливає не тільки на свідомість, але і на відповідну сторону поведінки, формує переконаність у необхідності відкрити душу назустріч тим, хто потребує допомоги, теплого слова, співчуття, розуміння. Ми всі, і дорослі, і малі, прагнемо підтримати бойовий дух у наших захисників – співвітчизників, донести кожному бійцю, що любимо їх і цінуємо, передаємо частинку свого тепла, хто в малюнках, хто в листах, а хто з гуманітарною допомогою.
Напрямки роботи рою «Котигорошки»:«В дитинстві відкривається материк,котрий назветься потім - Батьківщина» Цілі проєкту:вивчення, збереження, примноження традицій і звичаїв українського народу;пропагування історії рідного краю, його культурного минулого і сьогодення, розвитку народного мистецтва;
Таким чином, виховання козачат відбувається на засадах патріотизму, взаємоповаги, взаємодопомоги, партнерства, в тісній співпраці, що з дитинства закладає принципи людяності, любові, почуття громадянської відповідальності та порядності, розвиває навички комунікації, а також сприяє зміцненню здоров'я, витривалості, волі.