Звіт вчителя біології

Біологія як навчальний предмет належить до освітньої галузі «Природознавство». Метою даної освітньої галузі є формування в учнів природничонаукової компетентності та компетентності екологічної грамотності  та здорового життя як ключових  та відповідних предметних компетентностей як обов’язкового складника загального розвитку особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Ключова природничонаукова компетентність формується як здатність і готовність учнів до використання особистісно значущої системи знань і методології природничих наук для пояснення і адекватного ставлення до природи, розуміння сучасної природничонаукової картини світу як образу природи. Компетентність екологічної грамотності передбачає вироблення навиків безпечного життя у сучасному технологічному суспільстві і цивілізованої взаємодії з природним середовищем. Поряд з цим  важливим є засвоєння учнями базових знань.

Проте в роботі є ще ряд труднощів, які потребують більш системного та наполегливого підходу:

- формування самостійного мислення учнів, тобто вміння в новій для себе ситуації самостійно побачити й поставити проблему, розглянути її системно і запропонувати ефективне рішення;

- формування навичок роботи з додатковими  джерелами інформації;

- формування практичних вмінь і навиків;

- розвиток у дітей пізнавальних інтересів та здібностей, потребі у творчій самореалізації;

- виховання позитивних мотивів навчальної діяльності.

Зокрема біологічний компонент галузі «Природознавство» забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, вироблення ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології в повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку.

Враховуючи труднощі,  результати моніторингу якості знань та вимоги щодо рівня навчальних досягнень я намагаюсь підбирати форми та методи роботи, які дадуть можливість учням розвивати життєві компетентності, а також докладаю зусиль для розвитку власних компетентностей. Адже, основою набуття компетентності є власна активна діяльність не лише учня, а й вчителя. Незаперечним є те, що сам вчитель, як мінімум, має володіти тими компетенціями, яких навчає дітей. Базова компетентність вчителя полягає в умінні організувати заняття, створити невимушене доброзичливе, розвивальне середовище, в якому стає реальною можливість досягнення освітніх результатів учня, сформульованих як ключові компетенції. З цією метою я пройшла ряд онлайн-курсів: «Онлайн-курси для вчителів початкових класів», «Протидія та попередження булінгу в закладах освіти», «Недискримінаційний підхід у навчанні",  «Домедична допомога», онлайн-курс «Автостопом по біології», була учасником вебінару «Проектні технології у формування екологічної свідомості учнів» (загалом 192 години).

Крім цього уже другий рік учні беруть участь у онлайн-олімпіаді з біології та хімії, за що отримали дипломи І ступеня та ІІ ступеня  та дипломи учасника олімпіади. Це дає можливість учням перевірити рівень власних знань та застосувати їх у вирішенні різного типу завдань.  Відповідно я отримала свідоцтво та подяку за активну участь учнів. Також на даному сайті я опубліковую власні розробки, за що отримала подяку за поповнення бібліотеки сайту.

Починаючи з 2014 року учні школи беруть участь у Міжнародному інтерактивному природничому конкурсі «Колосок», що дає змогу розширити кругозір учнів, розвиває мислення та творчі задатки. Щороку близько 20 учнів отримують сертифікати «Золотий колосок» , «Срібний колосок» та сертифікат учасника. Найактивнішими учасниками є Калитюк А., Гончарук Д., Кондратюк В., Гептик М., Вавженчик А., Вавженчик Ю., Фролова Д.

В школі працює гурток «Проросток», метою якого є розвиток практичних вмінь та навиків учнів, розширення знань  про біологічні і декоративні якості квітко­вих рослин; формування мотивації до збереження і підтримання естетичної якості та гармонійності середовища.

Систематична робота з вирощування розсади квітів, догляду за рослинами у парнику та теплиці, квітниках, навчально-дослідній ділянці формує в учнів трудові       на­вички, екологічну свідомість, сприяє професійному самовизначенню. Потягом цього періоду члени гуртка сприяли забезпеченню посадковим матеріалом сальвії, канн; насінням настурції, веселих хлоп’ят, майорів. Кожної осені в школі проходить «Свято Урожаю», яке є своєрідним підсумком роботи на квітниках та навчально-дослідній ділянці.

З метою розвитку загально-навчальних та предметних вмінь та навиків проводжу додаткові заняття та консультації.

Поряд з цим беру участь у засіданнях методичного об’єднання природничо-математичних дисциплін, засіданнях педагогічної ради, нарадах при заступниках та при директорові, де звітую відповідно річного плану роботи школи. Зокрема протягом останніх п’яти років виступала по таких питаннях: «Про шляхи формування активної життєвої позиції  з учнями 9 класу», «Про роботу із активізації навчально-пізнавальної діяльності на уроках біології», «Про результативність роботи по формуванню практичних вмінь і навичок школярів через організацію роботи на навчально-дослідній ділянці та квітниках». Брала участь у семінарах з питань педагогіки і психології: «Екологічна культура школярів та її складові», «Активні методи навчання в розвитку розумової діяльності учнів на уроках», «Професійний розвиток педагога у сучасному освітньому просторі (за педагогічною спадщиною В.О. Сухомлинського)» тощо.

З метою дидактичного забезпечення уроків маю власноруч виготовлені дидактичні картки з різнорівневими завданнями до тем навчального предмету, а також дидактичну картотеку з біології рослин, різні методичні посібники, електронні конструктори уроку та власноруч створені презентації.

Навчання намагаюсь організовувати так, щоб воно стимулювало інтерес, пізнавальну активність, бажання разом думати і працювати, проявляти креативне мислення, формулювати ідеї, висловлювати різноманітні точки зору. Це мотивує учнів до інтелектуального зростання.

При викладанні біології застосовую різноманітні елементи освітніх технологій та методик: прийоми коментування, рефлексивної діяльності, проблемне навчання, пошукові методи, диференційоване різнорівневе навчання, інтерактивні та інформаційні технології, що сприяють розвитку самостійності, дослідницьких умінь, інформаційної грамотності учнів.

На своїх уроках я завжди намагаюся планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми у школярів. Здоров'язберігаючі технології передбачають:  зміну видів діяльності, зокрема чергування інтелектуальної та  емоційної видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування.

 В більшості  учнів дуже добре  розвинута інтуїтивна здатність чути емоційний стан учителя, а тому з перших хвилин уроку намагаюсь створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування.

Постійно використовую на уроках цікаві   факти, ілюстративний матеріал, здійснюю міжпредметні зв’язки та звертаю увагу на актуальність застосування здобутих знань у житті. Найбільш уживаними та ефективними  інтерактивними методами на моїх уроках стали: «Навчаючи – вчуся», «Асоціативний кущ», диктанти із взаємоперевіркою, вправи «Так –Ні», «Встановіть відповідність», «Закінчіть речення», випереджуючі завдання та проблемні запитання. Використовую готові та власноруч створені презентації, відеосюжети та відеоролики.

На етапі актуалізації опорних знань  використовую фронтальну бесіду, усне опитування, мозковий штурм, різні види завдань із взаємоперевіркою.

На етапі мотивації навчальної діяльності застосовую прийом «Дивуй», «Заінтригуй», створення проблемних ситуацій, уривки з художніх творів тощо.

Сприяє формуванню та розвитку дослідницьких навиків, навиків роботи з додатковими джерелами інформації, розвитку мовлення, вміння будувати розповідь, працювати в групі підготовка міні-проектів. Проекти учні виконують в невеликих групах, обов’язково звертаю увагу на оформлення проекту та його зміст. Практикую створення міні - проектів безпосередньо на уроці, що сприяє кращому розвитку практичних вмінь та навиків, оскільки тут учні працюють над його створенням, а не роздруковують уже готовий матеріал з інтернету. Роботу в парах та групах використовую з метою перевірки знань, розв’язання проблемних завдань, засвоєння та закріплення знань. Учні отримують змогу говорити, обмінятись ідеями. Ця робота сприяє розвитку навичок спілкування, уміння висловлюватися, критично мислити.

При засвоєнні нового навчального матеріалу велику увагу приділяю роботі з підручником, адже інформація на слух сприймається гірше ніж зором. Перед роботою ставлю учням навчальне завдання, яке потрібно виконати, опрацювавши матеріал підручника.

Подання нового навчального матеріалу часто здійснюю з допомогою використання відносно нової технології інтелект-карт, тобто нестандартного конспектування у вигляді схем, асоціацій, графічного подання інформації.

Це економить час при вивченні великих за об’ємом тем і допомагає реалізувати та розширити принцип наочності, підвищити концентрацію уваги учнів. Також використовую такі методи роботи, як пояснення, фронтальна бесіда, робота в парах, робота з таблицями та ілюстраціями.

На етапі узагальнення та закріплення знань застосовую вибіркові диктанти, обговорення проблемних запитань, прийом «Незакінчене речення».

Оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; зв’язку вивченого матеріалу з повсякденним життям; виконанню проектів, розв’язуванню проблемних завдань. Застосування інноваційних технологій є результативнішим в порівнянні з пасивними методами навчання. В учнів розвиваються комунікативні вміння і навики, навики роботи з інформацією, роботи в групі, підвищується впевненість в своїх силах.