02 Конспект заняття гуртка Ліс як об'єкт охорони живої природи

Івано-Франківський обласний

еколого-натуралістичний центр учнівської молоді

 Дзвиняцький ліцей Дзвиняцької сільської ради ТГ

Івано-Франківського району Івано-Франківської області

Конспект заняття гуртка

«Учнівське лісництво» на тему:

«Ліс - як об’єкт охорони живої природи».

2020

Мета: Ознайомити учнів з особливостями екосистеми – лісу. З’ясувати  значення  лісу в житті людини. Сформувати поняття про ліс як об’єкт природи. Розширити знання учнів про необхідність зберігати та охороняти природне середовище. Розвивати предметні компетентності (біологічні, екологічні, економічні). Виховувати гуманне ставлення, екологічну культуру учнів, прагнення досліджувати навколишній світ.

Поняття і терміни: Екосистема, ярусність, природна система, ланцюг живлення.

Девіз заняття: «Ліс – багатство і краса, бережи наші Ліса!»

Обладнання:  кольоровий папір, ручки, переносна дошка, ноутбук, фломастери, кросворд «Дари лісу», роздатковий матеріал (тести, таблички з різними поняттями), лекало дерева для асоціативного куща, мікроскопи та мікропрепарати  на тему «Будова деревини».

 Хід заняття:

• Організаційний момент. Перевірка присутніх, повідомлення теми заняття.
• Актуалізація опорних знань.

1. Що називається екосистемою? (Сукупність неживої природи та живих організмів де відбувається колообіг речовин та перетворення енергії )
2. З яких компонентів складається екосистема?(нежива природа та живі організми: ті що продукують речовину, ті що її споживають  та розкладають)
3. Чим відрізняється природна екосистема від штучної? (природна виникла сама по собі, а штучну створила людина)
4. Наведіть приклади природних екосистем? (ліс, степ, луки, водойми)

• Мотивація навчальної діяльності:

Вчитель: На нашій планеті нажаль, практично не залишилося таких природних екосистем,  які б не зазнали впливу людини. Сьогодні  об’єктом нашої роботи  є екосистема – ліс. Ліс складний компонент біосфери, з появою людини ліс став її вірним другом і супутником

• А чи бували ви у лісі?
• Як ви розумієте що таке ліс? Скажіть  як ви уявляєте собі ліс?
• Які дерева ростуть у лісі?

Технологія «Асоціативний кущ»

Скласти асоціації до слова «Ліс» , записати їх на папері і створити кущ.

(зелений, багато дерев, звіри та птахи, відпочинок, краса, трава, повітря, квіти, кущі, озеро, сонце, гриби, тиша, ягоди, кущі, чорниці, малина, полювання, самотність, туризм).

 Вчитель: Уявити собі ліс як просто скупчення дерев це означає зовсім не розуміти складну вразливу екосистему. До неї відносяться і дерева, мох, гриби і папороті, чагарники і ще багато різноманітних рослин  та тварин.  Як же вони співіснують на спільній території? Щоб відповісти на запитання потрібно вивчити взаємозв’язки, що виникають між  живими організмами  у лісі, тобто вивчити екосистему лісу.

Під час нашого заняття ми визначимо  з чого складається ліс, як  людина впливає на екосистему лісу,  які ж наслідки цього впливу,   чи можна відновити все те що змінила людина в наслідок своєї діяльності, чи є необхідність охороняти природні екосистеми, лісу зокрема.

• Вивчення нового матеріалу:

Вчитель: Дивний світ природи, він зустрічає нас морем звуків, запахів, загадок, таємниць. Примушує прислухатися, придивитися, замислитися. Давайте зробимо віртуальну подорож до лісу, цікаво,  що ми там побачимо.

Перегляд відео «Коли ліс дякує, а коли ображається».

Вчитель:  Розглянемо особливості  лісу як природної екосистеми. Ліс – природна екосистема, основним компонентом рослинності якої є дерева. Які дерева ви знаєте?

Відповіді дітей: (ялина, клен, смерека, липа, граб, тис, каштан, сосна, вільха, береза, туя,  ялівці).

Працівник лісгоспу: Чи знаєте ви  як людина використовує ліси?

Заповнюють таблицю 1., відповіді дітей.

1. Ліс постійно продукує органічну масу – деревину , з якої виготовляють понад 20 тисяч найменувань промислових та господарських товарів. Деревина є універсальним будівельним матеріалом, який широко використовується. Більш 19 тис. видів продукції, що потрібна народному господарству добувають будівельні матеріали(дошки, бревна, ДВП, ДСП, папір, ліки, сірники, олівці, тканина, скипидар, смоли)
2. Збір ягід , грибів, лікарських рослин .
3. Оздоровлення (санаторії, оздоровчі комплекси розташовуються в хвойних лісах, оскільки хвойні дерева гарно освіжають та очищують повітря). Відомо що 1 га лісу очищує від отрутних газів та пилу 30 млн м³ повітря. Одне дерево за 25 год., дає стільки кисню скільки необхідно для дихання трьох  людей. Запас кисню давно б вичерпався , якби не поповнювалася завдяки зеленому листю.
4. Полювання.

Вчитель: Пам’ятайте з одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником спалити мільйон дерев.

                                   таблиця 1.    Деревина.

Працівник лісгоспу: Залежно від способу обробки і форми поперечного розрізу деревинні матеріали поділяють на

• круглий будівельний матеріал.
• пиломатеріали (пластини, четвертини, бруси, дошки, бруски, обаполи).
• шпон, фанера, пресовані матеріали.

Стружку і тріску переробляють на ДСП, ДВП. Звідси висновок про те що нові деревообробні технології допомагають правильно і економічно використовувати лісоматеріал.

Вчитель: Дерево як будівельний матеріал відоме з давніх часів і не здає свої позиції понині. Сьогодні дерев’яні будівлі стають все популярнішим, у всьому світі споруди з дерева вважається екологічно чистими, тому що дерево не накопичує шкідливих речовин із навколишнього середовища. Дерево легко піддається обробці, воно дозволяє втілювати в життя найсміливіші архітектурні рішення. Деревина в залежності від породи має різні властивості.  Дерева мають цінну деревину, яка відрізняється за кольором, структурою, будовою.  Деревини стовбура в дереві, яке росте, виконує три основні функції: провідну, механічну та запасаючу. Ви  поділені на групи і кожна група опрацює інформацію  про різні породи деревини.   На столах є мікроскопи і кожна група ознайомиться з певним  видом деревини: береза, дуб, ялина, і після практичної роботи коротенько ознайомить нас з результатами. Якщо розглянути через мікроскоп скельця з готовими препаратами деревини різних порід дерев, можна побачити,  що дерева різні не тільки ззовні але і із середини. 

Проведення, обговорення  лабораторного досліду: «Визначення особливостей мікроскопічної будови деревини».

Виступ груп:

Група «хвойні»

Сосну називають лісовою красунею, а зустрітися з нею можна і на болотах, і в пісках, і на скелях. Дуже морозостійка , витримує до -65⁰. Хвоїнки скидає один раз на 2-3 роки. Шишки невеликі до 4-5 см, у сприятливих умовах живе до 400 років. У сосни деревина неоднорідна, помірно міцна, легка, і м’яка.  Має просту та одноманітну будову. До складу входять трахеїди та паренхімні  клітини. Деревина однорідна, м’яка, щільна, крихка. Чіткий кордон спостерігається між пізньою деревиною одного річного шару та ранньою деревиною другого шару, серцевинні промені видно на поперечному розрізі як смужки, які складаються з клітин, розташованих перпендикулярно до краю річного шару. На радіальному розрізі промені помітні у вигляді довгих смужок. Ялину у народі називають смерекою. Це тіньовитривала порода. Шишки завдовжки 10-15 см. росте на добре зволожених й багатих на поживні елементи. Крона пірамідальної форми. За своєю текстурою, властивостями ялина  нагадує сосну, але вона менше смолиста. Ялина швидко гниє в вологому середовищі. Добре обробляється різальними інструментами, смолиста, погано вбирає воду, не загнивається.

Група «Дуби»

Дуд велике могутнє дерево. Росте до 40 м заввишки. В українських лісах нараховується. Крона густа, пірамідальна. Цвіте повислими сережками. Розмножується жолудями. Живе до 400 років. Великі судини у дубу розташовується у ранньої зоні в один –два ряди. Дрібні судини розташовуються у пізньої зоні, вони зібрані у групи, які утворюють той чи інший характерний малюнок. За твердістю, щільністю, міцністю займає перше місце, дуже стійкий до загнивання, важко піддається різанню, під час висихання розтріскується. З дубу роблять меблі, шпон, художні вироби.

Група «Берези»

Берези ростуть в лісах. Серед інших дерев її виділяє біло-чорний стовбур. Цвіте одночасно з розпущенням  листя. Світлолюбива рослина яка живе багато років. Деревина має цікаву будову. Судини уявляють вертикальні трубки, складені з тонкостінних порожнинних клітин, нижні та верхні стінки цих клітин частково розчиняються,  частіше за все дрібні і розподілені рівномірно по всьому річному шарі, іноді зібрані в групи по дві чи більше судин.  Волокна лібриформу складають собою сильно витягнуті за довжиною порожнинні клітини з товстими стінками, в яких розташовані пори. Паремхімні клітини виконують запасаючу функцію. Завдяки однорідній будові тверда, важка деревина, імітується під цінні породи (червоне дерево). Але береза має невелику стійкість до гниття. Широко використовується для виготовлення меблів.  Багаторядні  промені мають вигляд  чечевиці.

Вчитель:  Наша країна багата на ліси.  Про  це ми послухаємо  нашого лісничого.

Працівник лісгоспу:  Ліси України займають  площу 9,4 млн га, лісистість території становить всього 15 %, що в 2 рази нижче світового показника. Особливістю пристосування рослин до життя у лісі є їх ярусне просторове  розташування. Кількість ярусів залежить від типу рослин, які переважають у лісі. Наприклад, у широколистяному лісі – діброві можна визначити 4-6 ярусів. Верхній ярус утворюють високі дерева: дуб, ясен, липа, клен. Другій ярус- менш високі дерева: верба дикі яблуні та груші. Третій ярус займають ще нижчі : ліщина, бузина, молоді дерева. Четвертий, п’ятий, шостий  яруси:  займають трави. Кількість ярусів трав залежать від зовнішніх умов: освітленості, зволоженості ґрунтів.  В лісах є тимчасові яруси, наприклад першоцвіти, які з’являються та відцвітають раніш, ніж на деревах з’являться листя. Є в лісах і поза ярусні рослини. Наприклад лишайники, рослини паразити тощо. Тварини теж поселяються «поверхами». Досить часто вони прив’язані до того чи іншого ярусу рослин, де знаходять собі їжу та житло. Так серед комах є мешканці ґрунту , опалого листя, травостою , верхньої та нижньої крони дерев. Крім того кожна з рослин чи тварин має свій час активного життя, розмноження чи полювання. Наприклад, сова полює вночі, миші, що входять на пошуки поживи у цей час, є її здобиччю. Лисиця полює в день. Вона не пропустить мишу, але не обмине і жабу і їжака. Ґрунт у лісі вкритий лісовою підстилкою, у який мешкають санітари лісу – ґрунтові гриби, мікроорганізми.

Вчитель: Крім дерев у лісі ростуть кущі, трав’янисті рослини, мешкає велика кількість тварин. Яких тварин можна зустріти в лісі? Серед перелічених тварин визначить тих що живуть у лісі.

відповіді дітей: (білка, горобець, собака, їжак, ластівка, морська свинка, бурий ведмідь, гуска, лось, дятел, мурашка, зозуля, лисиця).

Вчитель:  Умовою існування й нормального функціонування будь якої екосистеми і лісової в тому числі є наявність ланок трофічного ланцюга або ланцюга живлення. Ланцюг живлення – послідовність груп організмів, кожна з яких є поживою для наступної , тобто поєднана зв’язками: їжа – споживач. 

Між усіма жителями лісу існують постійні взаємозв’язки, обумовлені ланцюгами живлення. Запропонуйте будь ласка ланцюги живлення для тварин лісу.

Відповідають діти

• Зерно – пшениці - миша – сова
• Гусінь - шпак – кіт
• Ряска – качка – лисиця –вовк
• Гілка дерева-косуля-вовк
• Каштан –жук-дятел-куниця
• Конюшина - коник -ящірка- лисиця
• Пшениця –миша – вуж-сова
• Конюшина – хрущ - синиця- яструб

Вчитель: Ліси займають майже третину земної суші. Від них залежить клімат, вони виконують ґрунтозахисну, природоохоронну, водорегулюючу функцію. З курсу географії ви вчили багато цікавого. Пригадайте!

1. Під лісовим покровом накопичується більше снігу, ніж на безлісих територіях. Тому тут менше промерзає ґрунт і краще зберігається коріння  багаторічних рослин.
2. У лісі сніг тане повільніше. ніж на відкритій місцевості, і талі води встигають проникнути вглиб ґрунту, не руйнуючі його.
3. Ліси регулюють температуру і вологість повітря, силу вітру.
4. Поглинають радіоактивні речовини, знижують шум у містах  біля автострад. Повітря в лісі майже позбавлене шкідливих газів і пилу. Дерева (дуб, липа, сосна, ялина)виділяють фітонциди, що перешкоджають розвитку мікробів.
5. Ліси є легенями нашої планети, її захисна оболонка. Вони виробляють кисень, регулюють клімат, захищають ґрунти від ерозії.

Вчитель: Як бачимо ліс нам дає дуже багато. Давайте розгадаємо кросворд «Дари лісів».

Кросворд «Дари лісу»

Вчитель: Відомо, що лісові співтовариства грають найважливішу роль у нормальному функціонуванні природних екосистем. Зменшення площі лісів порушує процес кругообігу кисню  в природі. Незважаючи на те що катастрофічні наслідки зведення лісів вже широко відомі,  їх знищення  продовжується. Значно скоротилася площа лісів і в нашій країні. Людство усвідомлює, що його існування на планеті нерозривно пов’язане з життям і добробутом лісових екосистем. В останні роки в багатьох країнах стали успішно проводитися робота зі штучного лісорозведення й організації високо продуктивних лісових плантацій.

відео «Знищення лісів».

Вчитель: Ліс наша радість, любов до природи кожен розуміє по своєму. Деякі люблять полювати, збирати гриби, інші просто ходити, відпочивати. Чи можуть люди жити без лісу?

Відповіді дітей: (не можуть, бо в лісах ростуть різноманітні рослини, живуть звірі, ростуть дерева. У лісі чисте повітря, це місце для відпочинку).

Вчитель: Давайте проведемо фізкультхвилинку.

Ми берізки і кленці,

В нас тоненькі стовбурці

Ми в стрункі стаєм в рядки

Випрямляєм  гілочки

Ледь з’явились з корінців

Достаємо промінці

Ми стискаємо вогонь

В зелені своїх долонь

Вліво, вправо стовбурці

Ще й верхівка кожен ряд

Нахили вперед, назад.

Вч: Головне, що людина  вже  усвідомлює  – недостатньо  обмежуватися тільки наведенням порядку, треба навчитися дивитися на життя розумно, розвивати екологічне мислення, поважати закони природи.

Потрібно пам’ятати слова римського письменника Л.Сенеки  «Жити щасливо і жити в злагоді з природою одне й те саме». Проведемо тестування.

Тест «Чи вмієш ти охороняти природу ?»

1.Ти знайшов невідому квітку, дуже гарну. Як ти вчиниш?

• Помилуюся нею і піду далі. (1 бал)
• Засушу.  (3 бали)
• Обережно зріжу і поставлю у вазу.  (5 балів)

2. Ти знайшов гніздо з пташенятами. Що ти зробиш?

• Погодую пташенят. (3 бали)
• Покличу друзів, щоб вони теж подивилися. (5 балів)
• Буду спостерігати здалеку. (1 бал)

3. Друзі зібралися в ліс за березовим соком. Чи ти підеш з ними?

• Піду, але буду збирати сік обережно. (5 балів)
• Не піду і інших не пущу.  (3 бали)
• Спочатку розпитаю про це вчителя.  (2 бали)

4. Після привалу в поході в усіх залишилося багато банок і пляшок. Щоб ти зробив із ними , перед як пити?

• Взяв з собою, щоби здати в місті (3 бали)
• Заніс би в кущі,  що б ніхто не поранився. (5 балів)
• Закопав би в землю.  (1 бал)

5. Як ти сам оцінив свої знання з охорони природи?

• Майже все знаю й завжди її охороняю. (3 бали)
• Дещо знаю, але хотів би дізнатися більше. (1 бал)
• Я люблю природу, але ми цього ще не вивчали. (5 балів)

Підрахування балів:

• 5-11 балів - якби всі були такими як ви, то наші ліси й ріки не страждали б від невмілого втручання . Ти не тільки знаєш про природу, але вмієш її охороняти.
• 12-18 балів – ти безумовно дещо знаєш про природу й хотів и їй допомагати. Але твої знання неповні, і ти сам того не бажаючи, можеш завдати їй шкоди.
• 19-25 балів – ти мабуть любиш природу, це добре. Але ти мало про неї знаєш. Тобі необхідно вивчати життя рослин , поведінку тварин. А поки ти знаєш небагато.

Вчитель: А ви знаєте що Ліс теж святкує свій день ?

21 березня святкують Міжнародний день лісу. Він був заснований при ООН по ініціативі Європейської конфедерації сільського господарства в 1971 році. Основна його задача сформувати  уявлення жителів планети про значення лісних екосистем,  про їхній стан, та способах захисту.

Охорона лісів – обов’язок кожного. Ми в гостях у природи, і повинні дотримуватися певних правил поведінки.

Правила поведінки в лісі.

1. У лісі ви гості, намагайтеся менше турбувати птахів , звірів, комах.
2. Якщо натрапиш на пташенят у лісі, не бері їх до дому .
3. Не ламайте кущів, дерев.
4. Не пошкоджуйте кору дерев.
5. Не ламайте квітучих рослин.
6. Не руйнуйте гнізда.
7. Не розводьте багаття.
8. Не залишайте сміття.
9. Залишаючи ліс зробіть все можливе, щоб він залишився зеленим, здоровим, а ваша совість чистою
10. Не ловить диких тварин.
11. Не ловить комах , не знищуйте жаб, павуків.
12. Не галасуйте  у лісі.
13. Як каже народна мудрість: одна людина залишає в лісі слід, сто людей стежку, а тисячі – пустелю.

Вчитель: Наше заняття доходить до кінця. Скажіть чи воно вам сподобалось?

Яка мета була у нас?

Як ви вважаєте ми досягли мети?

Що нового ви дізнались?

Де можна використати набуті знання?

Всім дякую. До нових зустрічей.

Додаток

Лабораторна робота:

Визначення особливостей мікроскопічної будови деревини

 Мета роботи:

• встановити особливості мікроскопічної будови деревини хвойних, кільцесудинних та розсіяносудинних листяних порід.

Прилади та інструменти:

• скельця зі  зрізами деревини різних порід, мікроскоп.

Порядок виконання роботи

1. Встановити в мікроскоп скло з препаратами
2. Визначити поперечний, радіальний та тангенціальний розрізи порід деревини, що спостерігається.
3. Зарисувати мікроскопічну будову деревини на поперечному, радіальному та тангенціальному розрізах та визначити наявні анатомічні елементи.

Деревина сосни або ялини.

• на поперечному розрізі:

• Рис.1 – ранні (1) та пізні (2) трахеїди, границя між річними шарами (3), серцевинні промені (4), вертикальний смоляний хід (5); 

• на радіальному розрізі:

• Рис.2 – серцевинні промені (1) – ранні (2) та пізні (3) трахеїди, обрамлені пори (4);

• на тангенціальному розрізі:

• Рис.3 – серцевинні промені (1), горизонтальний смоляний хід (2) та трахеїди (3) (ранні або пізні).

Деревина дуба.

• на поперечному розрізі:

• Рис. 4 – великі (1) та дрібні (2) судини, границя між річними шарами (3), широкі (4) та вузькі (5) серцевинні промені, волокна лібриформу (6), деревинна паренхіма (7);

• на радіальному розрізі:

• Рис.5 – серцевинні промені (1), судини (2), волокна лібриформу (3), тяжі деревної паренхими (4);

• на тангенціальному розрізі:

• Рис.6 – судини (1), широкі (2) та вузькі (3) серцевинні промені, волокна лібриформу (4) та тяжі деревної паренхими (5).

Деревина берези.

• на поперечному розрізі:

• Рис.7 – судини (1) та їх групування, волокна лібриформу (2), границя між річними шарами (3), серцевинні промені (4);

• на радіальному розрізі:

• Рис.8 – судини (1) та драбинчасті перфорації (2) у них, волокна лібриформу (3), серцевинні промені (4);

• на тангенціальному розрізі:

• Рис.9 – судини (1), волокна лібриформу (2) та серцевинні промені (3).

Деревина граба (або вільхи).

• на тангенціальному розрізі:

• Рис.10 – несправжньоширокі (1) та вузькі (2) серцевинні промені, судини (3) та волокна лібриформу (4).

Короткий огляд мікроскопічної будови деревини

Деревина стовбура в дереві, яке росте, виконує три основні функції: провідну, механічну та запасаючу. Тому в деревині хвойних та листяних порід можна знайти анатомічні елементи, які виконують перераховані функції.

Будова деревини хвойних порід

Деревина хвойних порід має доволі просту та одноманітну будову. В цьому легко переконатися за схемою будови деревини сосни, наведеної на рис.11. У склад деревини хвойних порід входять трахеїди та паренхімні клітини. Провідну функцію виконують ранні трахеїди, механічну – пізні трахеїди і запасаючу функцію – паренхімні клітини.

1 – річний шар;

2 – ранні трахеїди;

3 – пізні трахеїди;

4 – серцевинний промінь;

5 – вертикальний смоляний хід;

6 – обрамлені пори;

7 – променеві трахеїди.

Трахеїди – це витягнуті за довжиною клітини з заокругленими або косозрізаними кінцями; вони займають майже весь об’єм деревини. У ранній зоні річного шару видно велико порожнинні тонкостінні клітини, частіше всього з квадратним поперечним перерізом – це ранні трахеїди, які утворилися на початку вегетаційного періоду; ранні трахеїди на своїх радіальних стінках, головним чином біля заокруглених кінців, мають обрамлені пори. На радіальному розрізі обрамлена пора має вигляд двох концентричних кіл, між якими іноді просвічується третє. В кінці вегетаційного періоду утворюються товстостінні вузькопорожнинні пізні трахеїди. На поперечному розрізі вони мають вид прямокутників, стиснутих у радіальному напрямку. Пізні трахеїди мають рідко розташовані щілиноподібні обрамлені пори, які зустрічаються на радіальних та тангенціальних стінках. Зона ранніх трахеїд у межах одного річного шару поступово переходить у зону пізніх трахеїд. Чітка границя спостерігається між пізньою деревиною одного річного шару та ранньою деревиною другого шару (границя річних шарів).

Паренхімні клітини у деревині всіх хвойних порід входять у склад серцевинних променів і у деяких порід оточують смоляні ходи.

Серцевинні промені у хвойних порід за допомогою мікроскопа знаходять на всіх трьох розрізах. Серцевинні промені видно на поперечному розрізі як смужки, які складаються із клітин, розташованих перпендикулярно до границі річного шару. На радіальному розрізі промені помітні у вигляді достатньо довгих смужок, які перетинають під прямим кутом трахеїди. На тангенціальному розрізі серцевинні промені представлені ланцюжками клітинок, які розташовані вздовж трахеїд.

Смоляні ходи. В деревині деяких хвойних порід (сосна, кедр, модрина, ялина) частіше всього в пізній зоні річного шару зустрічаються більш-менш великі вертикальні заповнені смолою канали – смоляні ходи. Смоляні ходи складаються з трьох шарів клітин: внутрішнього шару вистилаючих клітин епітелію, мертвих клітин, заповнених повітрям та клітин (живих) супроводжуючої паренхіми. Вертикальні смоляні ходи на поздовжніх розрізах мають вид довгого паралельного трахеїдам каналу з прилягаючими до нього паренхімними клітинами. Крім вертикальних, є горизонтальні смоляні ходи, які складаються тільки з епітелію і шару мертвих клітин і розташовані у багаторядних (за шириною) серцевинних променях. Горизонтальні смоляні ходи частіше всього можна спостерігати на тангенціальних розрізах.

Будова деревини листяних порід

У деревині листяних порід, яка відрізняється від хвойних більш складною будовою, на кожну функцію приходиться по два, а іноді і більше анатомічних елемента.

Провідну функцію у деревині листяних порід виконують судини. Залежно від характеру розташування судин по ширині річного шару розрізняють породи з кільцесудинною та розсіяносудинною деревиною.

1 – річний шар;

2 – судини;

3 – велика судина ранньої деревини;

4 – дрібна судина пізньої деревини;

5 – широкий серцевинний промінь;

6 – вузькі серцевинні промені;

7 – лібриформ. 

Схеми мікроскопічної будови типових представників кільце- судинних (дуб) та розсіяносудинних (береза) порід наведені на рис.12 та 13. Великі судини у кільцесудинних порід розташовуються у ранній зоні в один-два ряди. Дрібні судини розташовуються у пізній зоні, вони зібрані в групи, які утворюють той чи інший характерний рисунок. У розсіяносудинних порід судини частіше за все дрібні і розподілені рівномірно по всьому річному шару, іноді вони зібрані в групи по дві чи більше судин.

Судини являють собою вертикальні трубки, складені з члеників тонкостінних широкопорожнинних клітин. Нижні та верхні стінки цих клітин частково або повністю розчиняються. При цьому утворюються прості (з одним або двома отворами) або драбинчасті перфорації (ряд щільовидних отворів). Членик з простою перфорацією притаманний великим судинам деревини дуба. Перфораційна пластинка у цьому випадку розташована майже перпендикулярно до стінок судин.

1 – річний шар;

2 – судини;

3 – серцевинні промені;

4 – лібриформ.

Драбинчаста перфорація звичайно зустрічається у судин в деревині берези та вільхи. Судини між собою сполучаються крізь округлі або багатогранні обрамлені пори в стінках. Порожнини судин іноді бувають закупорені тілами – виростами паренхімних клітин. Крім судин у деяких порід (наприклад, у дуба), провідну функцію виконують також судинні трахеїди, які являють собою перехідний елемент між типовими трахеїдами та члениками судин.

Волокна лібриформу складають основну масу деревини листяних порід і виконують механічну функцію. Волокна лібриформу являють собою сильно витягнуті за довжиною вузькопорожнинні клітини з товстими стінками, у яких рідко розташовані прості щілиноподібні пори. Іноді зустрічаються волокнисті трахеїди (наприклад, у груші). Волокна лібриформу, волокнисті і судинні трахеїди за зовнішнім виглядом дуже подібні.

Паренхімні клітини виконують запасаючу функцію і утворюють дві системи – горизонтальну (серцевинні промені) та вертикальну (деревинна паренхіма).

Серцевинні промені по ширині можуть складатися з одного або декількох рядів паренхімних клітин. Широкі серцевинні промені дуба включають до 30 рядів. У деяких порід (вільха, граб) зустрічаються несправжньоширокі серцевинні промені, які являють собою пучок вузьких променів, близько розташованих один від одного і відділених тільки волокнами лібриформу або трахеїдами (судин між вузькими променями нема). По висоті серцевинні промені включають також декілька (іноді десятки) рядів клітин. На тангенціальних зрізах вузькі однорядні серцевинні промені помітні у вигляді вертикальних, розташованих уздовж волокон ланцюжків клітин. Багаторядні промені мають вигляд веретина або чечевиці.

Деревна паренхіма у листяних порід розвинена значно краще, ніж у хвойних. На поздовжніх розрізах часто можна бачити окремі вертикальні ряди паренхімних клітин; крайні клітини загострені, і вся сукупність клітин виглядає як волокно, розділене перетинками. Таке утворення носить назву тяжа деревної паренхіми. Крім того, зустрічається веретеноподібна паренхіма, яка відрізняється від паренхімних тяжів відсутністю поперечних перетинок.