11 клас РМ № 22. Контрольне есе

Шосте грудня. Класна робота РМ № 22. Контрольне есе

Мета уроку: формувати ключові компетентності:уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;емоційно-ціннісна – з'ясувати особливості побудови твору-есе, ознайомитися з вимогами до творів цього типу; розвивати вміння підпорядковувати висловлювання темі та меті спілкування; добирати мовне оформлення,   відповідне стилю і типу мовлення; удосконалювати навички редагувати власний текст, спираючись на правила правопису ;загальнокультурна – дотримуватися культури мовлення, удосконалювати вміння зв’язно висловлюватися в контексті змісту;діяльнісна – розвивати творчі  вміння  письмово  створювати власні есе;соціокультурна – виховувати почуття людяності, честі, любові до рідної Батьківщини, патріотизму.

ЕСЕ

Слово «есе» в українську мову прийшло з французької. Воно походить від латинського слова, яке означає в перекладі «зважування». Французький термін перекладається словами «нарис», «спроба», «проба», «досвід».

Есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання, не претендує на вичерпне й визначальне трактування теми. Визначальними рисами есе є: Як правило, есе виражає нове, суб’єктивне слово про щось. незначний обсяг,вільна композиція.конкретна тема, дана в підкреслено вільному, суб’єктивному її тлумаченні, Що таке есе?

У Великому енциклопедичному словнику есе визначається, як жанр літературно-критичної, філософської, публіцистичної, історико-біографічної прози, який поєднує індивідуальну авторську позицію, підкреслену в тексті, з невимушеним, часто парадоксальним викладом, наближеним до розмовної мови. У Літературній енциклопедії есе - невеликий за обсягом, що володіє вільною композицією прозовий твір, який трактує деяку тему і є спробою передати авторські індивідуальні міркування або враження, пов'язані з нею.

Стиль есе відрізняється від твору— образністю, — афористичністю, — використанням нових поетичних образів, — свідомою настановою на розмовну інтонацію й лексику. Для есе характерне використовування численних засобів художньої виразності: — метафор, — алегоричних образів, — символів, — порівнянь. На першому плані есе особа автора, його думки, відчуття, ставлення до світу. Це головна установка твору.

Спільні й відмінні ознаки твору-роздуму й есе. За змістом і формою есе співвідноситься із твором-роздумом, однак перед його автором стоїть складніше завдання: спонукати читачів до роздумів, завдяки переконливості та яскравості викладу викликати в них емоційний відгук на прочитане. Есе, як і будь-який вид твору, вимагає творчого осмислення теми, але найважливіше в ньому — авторська позиція, особисте бачення проблемної ситуації та способів її вирішення, засноване на знанні матеріалу і власному інтелектуальному досвіді. В есе необхідне чітке визначення проблеми, у трактуванні якої принципово важлива авторська аргументація з елементами самостійного аналізу. Есе — художньо-публіцистичний жанр або вид творчої роботи з довільною композиційною побудовою. Дозволяє використовувати в побудові фраз різні прийоми, що підсилюють вплив на читацьке сприйняття: інверсію, антитезу, асоціативні ряди, метафоричні узагальнення, іронію та інші види іносказання. Заключна частина есе не завжди містить висновок. В есе відбивається суб’єктивна авторська позиція щодо порушеної в темі проблеми. В есе доречне вживання припущень, риторичних питань, фразеологізмів. Вони надають мові експресивності й стилістичної виразності. Формі есе властиво міркування з елементами аналізу. Мета есе — спонукання читачів до роздумів. Твір-роздум — творча робота на задану тему, що має чітку структуру з обов’язковим вступом, змістовною частиною і висновком. У творі ця тема піддається об’єктивному аналізу. Форма твору залежить від його типу: оповідання, опису, міркування, порівняльної характеристики або аналізу художнього тексту. Твір розвиває навички усного та писемного мовлення.

За змістом художніхудожньо-публіцистичніісторичніфілософськідуховно-релігійні та ін. За формою описові розповідні рефлексивніаналітичнікомпозиційнікритичні. Класифікація есе

Особливості структури есе 1. ВСТУП – це суть і обґрунтування вибору даної теми. Він складається із групи компонентів, пов’язаних логічно і стилістично. 2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – це теоретичні основи обраної теми та викладення основного питання. Ця частина передбачає розвиток аргументації, аналіз, а також їх обґрунтування, виходячи з конкретних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе і це найскладніший етап. Тому важливе значення мають підтеми (підзаголовки), на основі яких здійснюється вживання аргументів. Залежно від поставленого питання, аналіз здійснюється на основі таких категорій: • Причина – наслідок.• Загальне – особливе.• Форма – зміст.• Частина – ціле.• Постійна ознака – змінна ознака. 3. ВИСНОВОК – це узагальнення й аргументовані висновки з теми із вказівкою сфери застосування. Підсумок есе – це і додаткові пояснення, уточнення, підкріплення викладеного в основній частині.

Особливості структури есе 1. У ВСТУПІ дуже важливо правильно сформулювати питання, на які ви збираєтесь знайти відповіді у своєму пошуку. При роботі над вступом можуть допомогти відповіді на такі питання:• Чому тема, яку я висвітлюю, є важливою на даний момент?• Які поняття будуть вміщені у мої роздуми над темою?• Чи можу я поділити тему на декілька підтем?• Чи треба давати визначення термінам, вжитим у темі есе? 2. У ОСНОВНІЙ ЧАСТИНІ важливо пам’ятати, що один абзац має містити одне твердження і відповідне доведення, підкріплене ілюстративним або науковим матеріалом. Велике значення для написання есе має вміння спостерігати. Об’єктом ваших спостережень та описів можуть бути різноманітні речі, живі істоти, процеси, дії і навіть почуття. У художньому описі (есе) кожен змальовує предмет по-своєму, таким, яким бачить його саме він. Ви можете не називати всіх ознак предмета. Ваше завдання – дати яскраве уявлення про предмет, передати своє враження про нього, свою оцінку. 3. У ВИСНОВОКУ рекомендують вживати повторення, ілюстрації, цитати, вражаючі твердження.

Хоча творча робота здебільшого має трьохчастинну структуру, твір повинен бути цілісним, а не «склеєним» зі вступу, основної частини та висновку. Важливу роль тут відіграють «місточки» - переходи від однієї частини до іншої. Мовна будова есе – це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Мовні конструкції для побудови есе. Смислові відношення. Лексичні засоби і мовні конструкціїВисловлення про наявність інформації розглядає, аналізує, характеризує, доводить, порівнює, зіставляє, з’ясовує, підкреслює, наголошує на важливості, виходить з того, що…; заперечує (кому, що), торкається, стверджує, критично ставиться (до чого), підтверджує висновок фактами, причину цього вбачає в тому, що…Опис авторського тексту. У статті…викладені дискусійні твердження, суперечливі загальновідомі істини, експериментальні дані; зроблено спробу довести…; сутність цього зводиться до того, що…; необхідно підкреслити, що…Висловлення впевненостіпідтверджує, переконливо доводить, що…; викликає сумніви той факт, що…; у зв’язку з цим цілком зрозуміло, що…; обстоює погляд, дотримується точки зору (погляду).схвалює, погоджується, поділяє погляд, визнає здобуття, стверджує, дотримується тієї думки…Висловлення згоди

Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає). Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої). Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)Різні слова (синонімія.)Лаконічність. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст). Активна життєва позиція. Книги про есе — це здорово. Дев’ять правил написання креативного есе. Як радять писати есе? Правильно! Креативно. Що криється за цим словом? Швидше за все, політ думки, оригінальність тощо. Все просто: головне – засвоїти дев’ять правил.143256789

вносьте в есе інформацію, яка не підтверджує вашу думку.треба писати особисту біографію, детальні подробиці вашого життя.бійтесь починати спочатку, вже написана робота не відповідає на питання есе.намагайтеся злякати всіх надзвичайним словниковим запасом.використовуйте загальний набір банальних фраз та тверджень.перебільшуйте.будуйте роботу лише на простих реченнях.використовуйте цитати без імені автора.здавайте роботу, не перевіривши її. Як НЕ слід писати есе. НЕ

Переглянемо відео та визначимо тему есе. Я горда тим, що українка. Я гордий тим, що українець. Ми є українці, нація, народ, який живе у такій прекрасній країні Україні. Знедолена вона зараз, вороги її шматують, але патріотичний дух нашого народу не зламати. Серце України. Молитва за Україну. Я - українецьhttps://www.youtube.com/watch?v=9 MS4 NRhc9 M0 https://www.youtube.com/watch?v=t. Iiv. Ld59664https://www.youtube.com/watch?v=x. LHE_y7knl. Yhttps://www.youtube.com/watch?v=vfv-Sjf. Y9 O8 Калейдоскоп«УКАЇНА – ЦЕ МИ»

Ти власним світом, Україно,Сіяти будеш на землі. Епіграф уроку: Володимир Сосюра

Прийом «Кластер»(Ґронування)Складіть ґроно  «Для мене Україна – це…» https://www.youtube.com/watch?v=ns. Rstphg3 X8 Вільна. Нескорена

* Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.* Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти.* За рідний край життя віддай.* У ріднім краю, як у раю.* Кожному мила своя сторона.* Без верби і калини нема України.* Всюди добре, а вдома найкраще.* Наша слава – Українська держава. Прислів’я про Україну

Ми живемо в Україні і гордимося тим, що ми українці. Я - українець Пишаюсь тим, що я - українець! Я народився в Україні. Тут живуть мої рідні та друзі, тут відбулися всі важливі події мого життя. Із цього місця розпочався мій життєвий шлях. Люблю мову українську «солов’їну», українські звичаї та традиції, волелюбний український народ. Ніхто не буде сперечатись, що українці дуже чемні та гостинні. Той, хто хоч раз навідався до України і спробував українські страви, буде мріяти повернутися до нас ще раз. Українці дуже працелюбні. Не бояться важкої праці. Своє діло роблять натхненно та з любов’ю. Для мене бути Українцем – це продовжувати зберігати традиції свого народу: поважно ставитися до батьків та людей старшого покоління, поважати минуле своєї країни, зберігати все, що здобула наша історія, намагатися зробити власний внесок до всього прекрасного та цінного нашої країни у майбутньому.

Слова українського гімну давно запали в душу і були вивчені за власним вибором у підлітковому віці. Мені подобаються вишиванки, я люблю їх вдягати — це гарний і рідний мені одяг. Українські майстрині вміють робити з вишиванок справжні витвори мистецтва. До мого раціону входить багато різних страв, серед яких має місце і сало, хоча найбільша перевага віддається його копченому різновиду. Із великим задоволенням танцюю гопак — чудовий, жвавий, енергійний і запальний танець, який приносить багато приємних емоцій. З Дніпром пов’язує багато спогадів, але перепливати його спадало на думку лише у найек-стремальніших фантазіях. Мій «Кобзар» лежить на тумбочці під рукою. Коли я шукаю розради для душі чи відповідей на складні питання, то перечитую емоційні і мудрі слова Шевченка. Рушники, що залишились від бабусі, приємно милують око. Я — українець?Проаналізуймо зразки есе У випадку поранення з моїх судин струменить кров червоного кольору. Але прапор моєї держави має блакитно-жовте (або синьо-жовте за Конституцією) забарвлення, як і його маленькі копії, що супро-воджують мене на життєвих шляхах. Я рідко відмінюю слова «пальто» та «кіно», але якщо вони органічно увіллються у новий правопис, то вживатиму частіше. Важливі у моєму житті слова говорились різними мовами, але переважно українською. Я — українець?

Проаналізуймо зразки есе. У дитинстві мені подобалось спостерігати за грою київського «Динамо», і хоч зараз інтерес не той, але це теж певний репрезентант України. Коли дивлюся бої Кличків, крім споглядання спортивної майстерності, приємно, що на престижних світових боксерських аренах здіймається наш прапор. Я байдуже ставлюся до Клочкової, але завдяки їй Україну також знають у світі. Мені не доводилось літати літаками західного виробництва, проте з Ту-154 наша земля виглядає незгірш, як з «Боїнга». У мене не стояла можливість вибору різних громадянств, але, незважаючи на це, я практично не уявляю іншого місця свого постійного проживання, окрім як України. Я буду жити там, де мені зручно і там, де дозволять обставини, але це місце немислиме без українських просторів. Я — українець. Тут ще земля не охолола від дурості, совковості, російщення, ще ходять вулицями колишні райкомівські і обкомівські керівники, колишні слідчі КДБ і відставні радянські військові. На тутешніх цвинтарях є багато покинутих могил, стертість імен на яких пов’язана не так з матеріалом виготовлення, як з відсутністю належного догляду, бо вже немає кому їх впорядкувати. Я не один, я живу серед моїх співвітчизників, які лаються і б’ються у громадському транспорті, стовбичать у автомобільних пробках, святкують і сумують, працюють і гуляють. Ми різні, але всі ми українці. Серед нас ще є ті, хто не розучився читати і самостійно мислити. 

Я – українець Мамо, дякую тобі, що народила мене на землі золотих полів, широкого Дніпра та гостинного народу. Ти навчила мене любити кожен куточок своєї країни, берегти і пишатися нею. Показала, що бути частинкою України не соромно, а проживати з нею в серці з дня в день навіть необхідно. Кожного дня, повертаючись додому, я думаю над тим, чи ідентифікують перехожі себе, як українці? Чи задумуються вони хоч іноді над тим, що це їх країна і вони тут господарі? Чи відчувають, як я, безмежну любов до кожного куточка своєї Батьківщини? І я не можу дізнатися. Бо ніхто не розкаже звичайному перехожому, що в серці відбувається, коли чують слово «Україна». Не одна сторінка написана митцями про красу українських просторів. Але не можна вмістити в чорні літери все те прекрасне, що оточує українця. Високі Карпати, козацька Хортиця, безкрає Чорне море. Тисячі місць, які треба побачити і не знаєш, чи вистачить на те все одного життя. Україна така велика і скрізь має свої особливості! З одного боку степовий вітер і виноградники у кожному дворі, а з іншого – села та міста, що важко знайти між лісами. В одній частині країни засіяні працьовитими українцями поля, а з іншої – всіяні туристами гори. Ми маємо можливість насолодитися теплим сонцем на березі моря влітку і покататися на лижах крутими схилами взимку.

А я пишаюся тим, що можу називатися нащадком Тараса Шевченка та Богдана Хмельницького. І, мені здається, не перелічити всіх, хто прославив Україну та показав світу її велич. Назвіть ще хоч одну країну з такою багатовіковою цікавою історією і пишною культурою. Від пекторалі та глиняних глеків до петриківського розпису на посуді та будівлях. Від славної «Енеїди» Котляревського до Ліни Костенко. Від червоно-чорних вишиванок до трембіти. Все це Україна. І вона буде цвісти далі. З’являтимуться все нові і нові амбасадори України. Гостинність – це перше, про що згадують іноземці, коли чують про Україну. Український народ з покоління в покоління був і залишається щирим, відкритим і добрим. В українця навіть очі на світ дивляться по-іншому. Закохано, з надією. Чоловіки тут працьовиті і відповідальні. Їм ще від предків передалося бажання захищати та забезпечувати сім’ю. А про жінок українських годі й говорити. Українка – це поєднання сили і жіночності. Дитинство в Україні це, напевно, найкращий подарунок долі. Вибігаєш вранці на вулицю – і так тобі добре в обіймах української природи, що не хочеться навіть до сну йти. І навіть коли мати сварить за брудний одяг, то так весело і зовсім не страшно. Бо знаєш, що завтра знову чистенький помчишся на річку чи будуватимеш будиночок в саду. І так за роком рік. Виростеш. Станеш свідомим українцем. Поїздиш по світу і повернешся на рідну землю, аби зізнатися їй у коханні. Я – українка. Кажу це гордо і з високо піднятою головою. І впевнена, я зроблю все, аби і мої діти щиро любили Україну і не мали ні краплі сумніву в душі, що їх Батьківщина прекрасна. 

Я — українець! Щасливий, що довелося народитися в країні зі славною історією, багатою культурою. Радий від того, що останнім часом ми все частіше звертаємося до своїх давніх звичаїв, обрядів, які мають тисячолітні традиції. На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх. Наша Україна — осердя Європи! Її географічний центр знаходиться біля міста Рахова, що на Закарпатті. Наші предки були хоробрими воїнами, вони завжди боронили свою країну до останнього, аж поки хоч один воїн міг тримати в руках спис та булаву. У роки Другої Світової українці теж виявили неабиякий героїзм. Вони ще раз довели свою волелюбну вдачу, бажання бути незалежними, жити під мирним небом. Складаю глибоку шану і вдячність усім учасникам війни. Із здобуттям незалежності Україна стала самостійною, суверенною державою. За цей час нашому народу довелось пережити чимало лих, але, вважаю, що влада робить все можливе, щоб покращити людям життя. Щороку збільшується платня вчителів, лікарів, зростає розмір стипендій для студентів. Сьогодні чимало наших співгромадян мають можливість їздити на імпортних авто, подорожувати за кордоном. Українські школярі та студенти беруть участь у міжнародних навчальних програмах. Наші співаки — учасники міжнародних конкурсів.

Я - українка! Горджуся й радію,Що рідною мовою я володію,Шевченковим словом умію писати. Слова мелодійні у вірші складати. Я - українка! Живу в Україні,На вільній, єдиній моїй Батьківщині,Де все мені в радість: ліси і садки. Озера й річки, і глибокі ставки,Лани неосяжні, і гори, й долини,Цвіт білосніжний у лузі калини. В душі моїй солодко грає сопілка,Бо я з України, бо я - українка! О. Василенко

Я українка, тут моє коріння,Тут моє серце, мова, почуття,Тут перше слово, спогади безцінні,Тут перші кроки до пошани й визнання,Я українка, в мене сині очіІ так багато в серці доброти,А ще, я точно знаю чого хочуІ досягаю власної мети,Я українка, серцем і душею. Куди б мене в житті не повело,Я завжди пам’ятаю рідну землюІ жовті колоски, що за вікном,Я українка, я така багата. В мене є все, що треба для життя,А головне, що поруч рідна, мамаІ що найважливіше – це сім’я…Я українка, і в неділю в ранціДо церкви із молитвою прийду,Подякую за все, що зараз маю,А ще, здоров’я в Бога попрошу,Я українка, з вірою в майбутнєІ з посмішкою буду далі йти,Я українка, що б там не казали. В моєму серці Україна назавжди! Марія Скочиліс

У кожної людини одна Батьківщина. Це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами. Моя Батьківщина — Україна. Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася. А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.

Мудра Берегиня, мій барвінковий краю!      Велика земля українська. Високі тополі та смерічки - це наша Україна. Кримські степи, обпалені сонцем, і запорізькі поля в соняшниковому цвіті - це наша земля.      Одного разу народиться в людині святе почуття до рідного краю, і керуватиме воно її вчинками, відвертатиме від негараздів, спрямовуючи життя гідним шляхом.      Кожна людина з великою любов'ю згадує те місце, де вона народилась. Це маленька батьківщина кожного з нас. Коли їх скласти разом, вийде велика держава - Україна. Це наша земля з її славною історією і мудрими талановитими людьми. Протягом багатьох років наш народ боровся за свою незалежність і переміг.      Більшовицький монстр довго гуляв по світу, знищував нашу історію, нашу мову, душив національну гордість, козацький дух, бо хотів бачити наш народ глухим, німим, сліпим. І сіяв цей монстр у людських душах зерна жорстокості, байдужості, ненависті. І проростали ці зерна в людських душах Афганістаном, Чорнобилем, концтаборами... А над усім цим - байдужість.                     Я питаю у себе, - питаю у вас, у людей,                     Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:                     Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,                     Коли ми, українці, забули, що ми - українці.      В. Баранов

Починати треба зі злагоди із самим собою, в сім'ї, колективі, в народі; по-іншому ставитись до природи й зарубіжних сусідів. Наша планета маленька, та все ж місця на ній вистачає всім. Людина створена робити добро.      Звертаючись до історичного минулого української нації, осмислюючи його духовні цінності, хотілось би бачити в своїх співвітчизниках кращі риси наших предків, які були носіями гуманності, патріотизму, волелюбності. Ознаки моральності і культурності людини виявляються у її ставленні до батьків, до минулого, в повазі до своєї нації...      Я вірю в силу розуму нашого народу, який повинен сам вирішувати свої національні проблеми, а не чекати допомоги із зовні. Доля України в наших руках. Виховання національної свідомості нерозривно пов'язане з розквітом добробуту народу.      Рідна мова... То чистилище душі нашої, криниця невичерпної краси, що не дала обірватися струнам національним. Це мова землі й вітру, сонця й зір, росинки і травинки. А бере вона силу із людського духу, із любові до землі, до нашої пам'яті.      Життя в Україні - не тільки велика честь, а й велика відповідальність. Адже ми - продовжувачі прекрасних і величних традицій наших дідів і творці майбутнього України.      І я кажу в обличчя всім недругам моєї Батьківщини: «Я ПИШАЮСЯ ТИМ,ЩО Я УКРАЇНКА!!!»

Оглядаючи з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. Яка широчінь! Який простір! На заході постають зелені Карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси.І все це моя Батьківщина — Україна.         Пишайся тим, що ти - українець!                   Україна моя, для мене ти єдина,                  Як рідна мати, що дала життя.                   І щастя дні і в лиховісні днини                   До тебе повертаю звіддаля.                   Вклоняюся рідним вербам і тополя                   І припаду до рідної землі.                   Що маю я таку щасливу долю,                   Великий Боже, дякую тобі.     

…Коли нас нищать, а ми ще живем,Коли нас палять, а ми квіти сієм, Це значить, що міцнієм з кожним днемІ не втрачаєм світлої надії!Коли нас хочуть запрягти в ярмі,А ми свій дух гартуємо у герці,Це означає, що ми все ж живі, Живем з міцною вірою у серці!Коли врожайні ниви у вогні, А ми стрічаєм осінь короваєм,Це значить не спіткнулись на стерні,Тугий вінок достатку заплітаєм! Коли сирена серце в нас вийма І тугою проноситься над краєм,Гуртуємося силами всіма І славень свій натхненно заспіваєм!Коли кровавлять, зранені серця, Кругом болючі втрати та руїни, Не зійдем з поля бою до кінця. В ім'я прийдешнього та України! …Хай синьо-жовтий прапор майорить!Помимо болю, смутку та тривоги. Ми віримо: настане світла мить, Мить нашої святої Перемоги! А. Перехрест

Молюсь за тебе, Україно! Скільки в тебе сили, Україно! Скільки в тебе гарту, моя нене!Я стаю побожно на колінаІ цілую трепетне знамено!Ти крилатих соколів зростила,Що готові землю боронити. Ти дала їм мужні, сильні крилаІ навчила волю їх любити. Вірю: не здригнуться твої плечі! Знаю: ти не скорчишся від болю!Ще почуєм сміх дзвінкий малечі, Шепіт колосків пшеничних в полі. Ще побачим синє-синє небоІ хмаринок лебедині крила…Пригорни діток своїх до себе,Наділи наснаги їм і сили! …І злітають соколи у небо! Падають грудьми в гаряче лоно. Україно! Я молюсь за тебе! Голову схиляю у поклоні! А. Перехрест

Любіть Україну!https://www.youtube.com/watch?v=Euxh. Z_zp. CJw

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ: Google картинки. Режим доступу: http://images.google.uа -URL: https://uk.wikipedia.org/wiki. URL: http://dovidka.biz.ua/vislovi-pro-kotsyubinskogo/URL: https://www.google.com/search?q -URL: https://www.facebook.com/mari.skochylis/-URL: http://alinachaburska1.blogspot.com/2014/03/blog-post.html-URL: https://www.youtube.com/watch?v=Euxh. Z_zp. CJw-URL:https://www.youtube.com/watch?v=ns. Rstphg3 X8-URL:https://www.youtube.com/watch?v=x. LHE_y7knl. Y-URL:https://www.youtube.com/watch?v=9 MS4 NRhc9 M0 -URL: https://www.youtube.com/watch?v=vfv-Sjf. Y9 O8-URL: https://www.youtube.com/watch?v=t. Iiv. Ld59664

Ратушна Наталія Миколаївна -вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської областіАвтор ресурсу. Контрольне есе