3 клас. Українська мова. Тексти для диктантів та списування « З Україною в серці »

3 клас

Тексти для диктантів та списування

« З Україною в серці »

 

Списування і диктант є основними формами перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності.

 

Вимоги до текстів диктанту і списування як окремих видів робіт

(без завдань з мовної теми)

Клас	Семестр	Кількість слів у тексті	Кількість орфограм у тексті диктанту та пропущених орфограм у тексті для списування (%)	Кількість слів на орфограми, вивчення яких не передбачено програмою та які заздалегідь записуються на дошці
1	І	-	-	-
	ІІ	20-30 слів	-	-
2	І	30-40 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 1
	ІІ	40-50	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 1
3	І	50-60 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
	ІІ	60-70 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
4	І	70-80 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2
	ІІ	80-90 слів	25% від загальної кількості слів у тексті, у тому числі 2 слова з переліку передбачених у програмі слів, значення, вимову і написання яких учні мають запам’ятати	Не більше 2

 

 

 

3 клас

 

 

Калина

Кущ калини росте біля материнської хати. Червона калина – це символ отчого краю, символ України. Коли козак вирушав на чужину, мати напувала його калиновим чаєм та давала в дорогу хліб з калиною.  Наречена прикріплювала до коня калинову гілочку. Часто на могилах садили червону калину як символ безсмертя.

(47 сл.)                                                                                   З журналу

 

 

Каштани

Чарівні київські каштани навесні. Лопаються набубнявілі бруньки, і відбувається диво. Кожна перетворюється на рожево-білу квітку. Крони дерев, вкриті пишними суцвіттями, поширюють довкола ніжний запах, котрий віщує наближення літа.

Минає святковий травень, зів’ялі пелюстки запорошують асфальт. На каштанах з’являється зав’язь. Каштани – окраса нашого міста. Без них не можна уявити собі Києва.

(50 сл. )                                                                                    З журналу

 

 

Калина

Найкраще подвір’я в нашому селі в бабусі Насті. Біля її хати ростуть вишні, бузок, шумлять явори. Під вікном посадила вона кущ калини. Поливала його, доглядала. Тепер щовесни у вікно хатини заглядає калина білими китицями. Соловейко в’є на ній гніздо, тьохкає, поки калина не перецвіте.

Восени на калині червоніють великі грона ягід.

(52 сл.)                                              З журналу

 

 

 

У степу

Був чудовий липневий день. Блакитне небо дихало на землю теплом. Вітер доносив із степу пахощі стиглого зерна.

Раптом над горизонтом нависла темна хмара. Вона швидко наближалась. І ось до землі летять перші дощові краплини. Після них широкою чарівною музикою зашуміла злива. Засивіла дощем далечінь. На шляху заблищали калюжі. Земля знову набиралася сили.

(54 сл.)

 

 

 

У полі

Настав час збирання хліба. Широкими ланами пропливають степові кораблі - комбайни. На високому сидінні під парасолькою сидить комбайнер. Це він один керує такою складною машиною.

 Комбайн підрізає колосся, молотить його. Під'їхала машина за зерном. А з другого боку комбайна вже лежить купка соломи. Хіба це не розумна машина?

 На поля вийшла велика армія таких машин.

(55 сл.)

 

Барвінок

Україну можна назвати барвінковим краєм. Прекрасна ця рослина. Квітневої пори на коротких пагонах розкриваються ніжні, кольору небесної блакиті п’ятипелюсткові квіти. Це цвіте барвінок.

Барвінок символізує віру у свої сили, всепереможність природи. Барвінок є символом вірної і взаємної любові, краси.

Траву барвінку застосовують при туберкульозі, дизентерії, коліті. Відвар трави п’ють при авітамінозі та зубному болю.

( 55 сл. )

 

Вишитий рушник

Вишитий рушник – символ українського народу. Він був неодмінним атрибутом багатьох обрядів. З рушником зустрічали дорогих гостей, виходили в поле чи справляли обжинки. Дівчина подавала рушник на знак згоди при сватанні, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. З рушником проводжали в останню дорогу.

Вишивали їх різними способами і кольорами. Найчастіше червоним і чорним кольором.

( 55 сл. )

 

Жайворонкова пісня

Цікаво, де живе жайворонкова пісня? Вона живе у весняному степу, над зораним полем, в зеленому роздоллі. І жайворонок ніколи не розлучається з нею. Спить він у степу біля сірої грудочки землі. І пісня спочиває разом із стомленою пташкою.

Пісня для жайворонка – це головне в житті, то сама душа пташина. Тому й оберігає він свою пісню від буйного вітру, від холодної роси, від грозового дощу.

(55 сл.)

 

Верба

Верба. Здається, звичайне собі дерево. Але скільки з ним пов’язано цікавих історій! Верба стала своєрідним символом українського народу.

Великий Кобзар на засланні в Орській фортеці висадив саме вербову гілочку. Він доглядав її, оберігав від пекучого проміння сонця. Вона нагадувала йому рідну Україну. На знак великої поваги до Тараса Шевченка казахський народ оберігає ту вербу і до сьогодні.

(58 сл.)                                                     З журналу

 

 

Батьківщина

Україна — це моя рідна земля. Вона розбуджена бурхливою грозою. Красива й уквітчана ця земля весною. Щедра і різнобарвна восени. Строга і засніжена зимою.

 Солодка і пахуча в теплі літні дні. Понад дорогами стоять явори багатирями. Високі гори вдивляються в синю височінь. Сивовусий Дніпро пливе через усю українську землю. Він  поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу.

(59 слів)

 

Ластівки

Був теплий сонячний ранок. У відчинені двері до нашої кімнати залетіли дві ластівки. Покружляли і вилетіли. Потім з’являлися ще кілька раз. Дзвіночками розсипався їхній веселий щебет. У куточку кімнати ластівки зліпили гніздо. Там вони вивели пташенят.

Ластівки дуже працьовиті й охайні. У їхньому гнізді завжди чистенько. У дзьобиках вони виносять сміття на подвір’я. Влітають до кімнати через відчинене вікно.

(60 слів)

 

 

Пернатий друг

Одного разу на березі річки в кущах Василько спіймав шпачка. Дідусь дозволив узяти пташеня додому, бо воно було ще мале і могло загинути.

Минув тиждень. Шпачок навчився трохи літати і все більше звикав до хлопчика. Вони стали справжніми друзями.

Тільки восени шпак разом з усіма полетів у теплі краї. Та весною він знову повернувся до свого друга.

(62 сл.)                                   (За Ю. Старостенком).

 

 

Пам’ятники природи

Є на Черкащині дерева – пам’ятники природи. Це особливо видатні природні витвори, які належить охороняти у первозданному вигляді, оскільки вони мають наукове, культурне і естетичне значення. Це дуб Шевченка і сосна Гоголя в селі Прохорівна, дуб Максима Залізняка поблизу хутора Буда, 300-літня сосна – «мати лісу». Диво Черкащини  - симбіоз дуба звичайного і вільхи чорної, які зрослися стовбурами і мають висоту близько 30 метрів.

( 62 сл. )

 

Запорізький дуб

На острові Хортиця стоїть великий запорізький дуб. Це один із найстаріших дубів в Україні. Йому понад сім століть.

Про цього велетня складено багато переказів та легенд. Був він безмовним свідком історичних подій рідної країни. Бачив дуб радісні та сумні сторінки нашої історії.

Крона цього дерева має вісімнадцять великих гілок, а висота дорівнює тридцяти шести метрам.

Могутній крислатий дуб зачаровує своєю величчю.

(63 сл.)                                                                        З журналу

 

 

Київ не знає, не відає сну .

Вночі місто засинає чутливим сном трударя і воїна. Тоді до Києва озиваються повівом вітру, шелестом листу тихі задушевні голоси. 

То прокидаються ті, хто не до кінця пройшов свою ниву, хто недокосив на ній свого жита, хто недоспівав своєї пісні, а впав у грізній січі, загинув у бою за місто, за наш Київ. Прислушайтесь, люди, і ви почуєте задушевну мову вічно живих сердець!

( 63 сл.)

 

 

Цілющі джерела

Старі гори Карпати славляться на всю Україну. Вони приваблюють до себе квітучими полонинами, зеленими лісами та цілющими джерелами. 
З одніх джерел витікає холодна вода. З інших – тепла. В одних джерелах вона кислувата. В інших солона або гірка. 
Люди помітили, що джерельна вода дуже корисна. Вона допомагає лікувати різні хвороби. 
Тепер біля таких джерел збудовано санаторії. В них лікуються й відпочивають дорослі і діти.

( 63 сл.)

 

Краса українського степу

 Які красиві раннього літа поля в степу! Їх золотять потоки яскравого проміння. Гаряче повітря переливається мерехтливими хвилями. Наливаються соками колоски жита й пшениці. Зацвітають на схилах і підгір’ях соняшники. Ніби впали на землю тисячі сонць. Виблискують срібною гладдю в долинах ставки і озера. Стоять біля води задумливі гаї. Загоряється червоним намистом калина. В’ється на вільшанці перламутровими китицями хміль.

Український степ чарівний і величний.

(66 слів)

 

Дозрівають хліба

Липень. На неозорих українських нивах дозрівають хліба. Ретельно оглядає поле агроном. У жнива кожний день дорогий. Спізнитися не можна. Попадає дорогоцінне зерно на землю. Пропаде праця багатьох людей.

 Одна за одною вирушають на поля жатки. Вони косять перші хліба і складають їх у валки. Підсохне хліб у валках. А там і комбайни виїдуть у поле. Хліб скрізь дозріє. Вони його будуть підбирати і молотити.

(66 сл.)

 

 

Дозрівають хліба

Липень. На неозорих українських нивах дозрівають хліба. Ретельно оглядає поле агроном. У жнива кожний день дорогий. Спізнитися не можна. Попадає дорогоцінне зерно на землю. Пропаде праця багатьох людей.

Одна за одною вирушають на поля жатки. Вони косять перші хліба і складають їх у валки. Підсохне хліб у валках. А там і комбайни виїдуть у поле. Хліб скрізь дозріє. Вони його будуть підбирати і молотити.

(66 сл.)

 

 

Київ

Київ не знає, не відає сну. Вночі місто засинає чутливим сном трударя і воїна. Тоді до Києва озиваються повівом вітру, шелестом листу тихі задушевні голоси.
        То прокидаються ті, хто не до кінця пройшов свою ниву, хто недокосив на ній свого жита, хто недоспівав своєї пісні, а впав у грізній січі, загинув у бою за місто, за наш Київ.

Прислухайтесь, люди, і ви почуєте задушевну мову вічно живих сердець!

( 68 сл.)

 

 

                                                     Україна 
         Широко простяглася земля України. Величезні багатства нашої країни. Від краю до краю на її просторах буйно колоситься золотиста пшениця, зеленіють безмежні поля цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками стрункі соняшники, висока зелень пишної кукурудзи. На степових просторах випасаються великі стада худоби. Запашні сади і зелені городи оточують наші міста і села. 
           Блискучі рейки залізниць густою сіткою вкривають землі України. Багато в Україні заводів та фабрик, електричних станцій.

( 68 слів).

 

 

 

Хліб

Який шлях пройшов хліб до твого столу? Люди відібрали краще зерно і посіяли його. Затримували сніг на полях. Удобрювали землю мінеральними добривами. До жнив готували могутні і різні машини.

У жнива комбайни зберуть і обмолотять хліб. Вантажівки відвезуть зерно на елеватори. А з елеваторів зерно завозять на млин. Там з нього роблять борошно. Борошно потрапить на хлібний завод. Спритні машини замісять тісто. З тіста спечуть запашні золоті паляниці й буханці. Їжте на здоров'я! Бережіть хліб!

(76 сл.)                                                 (За О. Кравець)