Презентацію розроблено відповідно до змісту підручника для 5 класу закладів загальної середньої освіти «Вступ до історії України та громадянської освіти» / І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, І.О. Піскарьова, А. С. Посунько. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2022. — 256 с. : іл.
Із перших сторінок нашого підручника ви могли дізнатися про легенди і міфи. У книжках, фільмах, комп’ютерних іграх зустрічаються вислови «міфічні герої», «міфічна сила», «міфічні істоти», «міфічні предмети» тощо. Термін «міф» у різних випадках може мати різні значення. Часом він виступає як давнє уявлення про світ, яке виникало у людини в процесі його освоєння. Виникли міфи на зорі людства.
Читаємо й розуміємо Прочитайте український міф про дерево життя. Дерево Життя. Коли почав творитися наш світ, ще не було ні землі, ні неба, ні сонця. А було безмежне синє море. З нього піднявся острів Буян. На острові виросло Першодерево — Дерево Життя. Його кора засяяла золотом. Гілки вкрилися чудовими квітами й чарівними плодами. На листі заблищала срібна роса. Полинули пахощі. Піднімалася з синього моря земля. Росло Дерево і сіяло життя. Земля вкривалася зеленими лугами, густими лісами. Летіли від Дерева Життя птахи, бігли звірі, розходилися в усі боки люди. Розростався світ, росло Першодерево. Від нього пішли трави і квіти, кущі й дерева, плоди й насіння. Світ став таким великим, що вже ніхто не знає, де росте Дерево Життя. Але люди про нього не забули. Українки вишивають Дерево Життя на рушниках, а його чарівні квіти — на сорочках. Дерево життя на українській вишиванці1. Доведіть уривками з тексту що міф життєвий.2. Як ставляться до дерева життя українці.3. Пригадайте, ми вже зустрічалися з поняттям «Родове дерево». На вашу думку, що спільного, а що — відмінного між Родовим деревом і Деревом життя з українського міфу?
Пізнавально й цікаво. В українській міфології на відміну від деяких народів немає чіткого розподілу на злих і добрих духів. Наші предки вважали, що добро і зло, яке несуть духи визначається не так природою духів, як їхньою роллю в тій чи іншій ситуації. За допомогою міфу людина впорядковує навколишній світ і вносить у нього сенс: на початковому історичному етапі міф — це не вигадка чи фантазія, а засіб сформувати картину світу.
Baртo запам'ятати!Релігія — особливе уявлення людей про світ, що базується на віруваннях і системі духовних і моральних цінностей, які скеровують поведінку людей. Найпоширеніші у світі релігії: християнство (найпоширеніша релігія), іслам, буддизм. Існують також національні релігії — індуїзм, сінтоїзм, юдаїзм. Атеїзм — світогляд, який характеризується відсутністю віри в існування будь-яких богів, духів, інших надприродних істот тощо.
Поняття «атеїзм» з’явилося в часи середньовіччя, як зневажливий епітет, що застосовувався щодо людини або вчення, що перебували в конфлікті з поширеним тоді християнським єдинобожжям. І лише пізніше це слово почало означати певну філософську позицію. З поширенням свободи переконань, цей термін почав набувати конкретнішого значення і використовуватися атеїстами для самовизначення.
Діємо: практичні завдання1. Розгляньте карту і визначте, які релігійні вчення належать до найбільш поширених у світі. 2. Як ви розумієте, у чому полягає відмінність між світовими і національними релігіями? Які з представлених релігій є світовими, а які — національними?3. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, які з представлених на карті релігій належать до монотеїстичних,а які — до політеїстичних.
Діємо: практичні завдання. Уважно розгляньте матеріали щодо відношення до віросповідання в Україні та розподіл релігій по країнах і дайте відповіді на запитання. Відношення до віросповідання1. Чому більшість людей у світі відносить себе до віруючих?2. У яких регіонах світу поширені національні релігії?3. На вашу думку, чи зміниться строкатість карти через 50-100 років?4. Наскільки суспільство готове жити в полірелігійному світі?5. Як ви розумієте поняття «релігійна толерантність»? Чи є актуальним це поняття в сучасному світі?
Різні релігії і вірування давно існували в європейському регіоні. Під час деяких історичних періодів Європа надала притулок переслідуваним релігійним групам і сприяла процвітанню різноманіттю релігій і вірувань. Однак в інших випадках релігійні громади ставали жертвами фанатизму. У XIV ст. в Європі вибухнула епідемія страшної хвороби — чуми, яка охопила весь континент. Чума мала катастрофічні наслідки. В Європі загинуло до половини всього населення. Смертність серед євреїв виявилася значно нижчою, ніж серед представників інших народів. Це слугувало «аргументом» у покладанні провини за епідемію на євреїв. Менша смертність не вперше дратувала місцевих жителів та їхніх правителів. Подібне відбувалося ще в стародавні часи. Але таке явище можна пояснити. В закритих єврейських громадах був дещо вищий рівень гігієни, що визначала релігійна традиція. Попри походження християнства від юдаїзму, християнські священники звинувачували євреїв у багатьох гріхах і спрямовували проти них вірян. Європу вразили єврейські погроми, а часом євреїв масово страчували. Поміркуймо!Яке значення в житті сучасної людини має релігія?Як запобігти релігійній нетерпимості?
Мовою документів. Конституція України. Стаття 35 Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
1. Що включає в себе право на свободу світогляду й віросповідання?2. У яких випадках право на свободу світогляду і віросповідання може бути обмежене?3. Яка релігія може бути визнана державою як обов’язкова?4. Чи можна звільнитися від виконання військового обов’язку за мотивами релігійних переконань?