4 К навички успішної дитини

4К – навички успішної дитини

Ще в 50-ті роки минулого сторіччя спеціалісти в царині розвитку персоналу почали шукати, описувати і пробувати вимірювати ключові компетенції – набір якостей і навичок, які визначають успішність у будь-якій діяльності. Останнім і найбільш відомим кроком в цьому напрямку стали Давоські компетенції 2020. Давоські – тому що були озвучені в 2016 році на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. А 2020 – тому що це 10 найбільш важливих якостей і навичок, які варто розвивати, щоб бути ефективним в 2020 році.

З часом «10 навичок» трансформувались в більш короткі концепти. Так з’явилась модель «4К» - чотири характеристики, які починаються з букви «к».(слайд 2)

Експеримент Google Арістотель розпочався в 2012 році. Дослідницька команда проекту (статистики, організаційні психологи, соціологи і інженери Google) проаналізували данні по 180 командам (виконання, перевиконання завдань, гендерний склад, тривалість роботи, риси характеру, спілкування, освіта…). Була проведена дуже велика робота, але парадокс в тому, що Гуглівській збір інформації і обчислення привели до тих висновків, які професійні керівники завжди знали. А саме, в кращих командах учасники  слухають один одного і виявляють увагу до почуттів і потреб учасників команди. Тобто в командній роботі головне психологічна захищеність.(слайд 3)

Як психологічна захищеність, навички успішного співробітника пов’язані з сучасною школою?

Важливо не те, що ми вміємо робити, а як ми це робимо і наскільки готові змінюватися, вчитися новому, застосовувати свої знання і навички. Так звані soft skills (гнучкі навички -спілкування, робота з інформацією, ефективне планування часу…) стали більш важливі, ніж hard skills – професійні предметні навички.

На все свій час, і формуванню ключових навичок також. У кожного віку є свої задачі. Здобувачам освіти в молодшій школі в першу чергу треба навчитися керувати своєю увагою і поведінкою, починати вчитися працювати в команді, співвідносити свої бажання, потреби, амбіції з іншими.

Вправа ВЗВ (визначення, запитання, відповідь) (слайд 4,5,6)

Вправи для розвитку критичного мислення (слайд 7,8)

Метод розвитку критичного і креативного мислення «Шість капелюхів Едварда де Боно» (слайд 9)

Засновник методу – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно. 

   В основі – ідея паралельного мислення: конструктивного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.
Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору. 
    Ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати “повнокольорове мислення”.

Використання цього прийому дозволяє скоротити час розв`язання проблем на більше, ніж на 40% і підвищити ефективність результатів діяльності.

 Забезпечує навички та інструменти, які можуть бути негайно застосовані для вирішення проблем та прийняття рішень. Це проста і ефективна система, що значно збільшує продуктивність праці. І тим більше, чим більше людині доводиться думати і спілкуватися з іншими людьми.

Переваги методу «Шести капелюхів»:

1.Зазвичай розумову працю уявляють нудною та абстрактною. “Шість капелюхів” дозволяють зробити її яскравим і захопливим засобом керування своїм мисленням.

2. Кольорові капелюхи – це метафора, яка добре запам’ятовується, яку легко застосувати.

3. Метод “шести капелюхів” можна використовувати на будь-якому рівні складності, від дитячого садка до ради директорів.

4. Завдяки конструюванню роботи та відміні безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним.

5. Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи.

6. Метод дозволяє уникнути плутанини в груповій роботі, оскільки вся група використовує тільки один тип мислення в певний проміжок часу.

7. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи над завданням (проектом) – емоцій, фактів, критики, нових ідей – і включає їх у роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних факторів.

Білий капелюх наводить на думку про папір. Білий капелюх зв'язаний із інформацією. Одягаючи білий капелюх, ми запитуємо: "Яка інформація у нас є?"; "Яка інформація нам потрібна?"; "Якої інформації нам не вистачає?"; "Як нам одержати відсутню інформацію?"; "Які питання ми повинні задати?" Білий капелюх використовується для того, щоб спрямувати увагу на наявну чи відсутню інформацію.

Жовтий капелюх: Жовтий колір наводить на думку про сонце й оптимізм. Під жовтим капелюхом ми робимо пряме зусилля знайти переваги пропозиції: "Що в цьому гарного?" Навіть якщо ідея нам не подобається, жовтий капелюх просить нас знайти в ній гарні сторони. "Які переваги?"; "Кому це вигідно?"; "Відкіля з'являться переваги?"; "Які  цінності?"

Чорний капелюх: Це, можливо, найкорисніший капелюх. І він найчастіше використовується. Чорний колір нагадує про мантію судді. Чорний означає обережність. Чорний капелюх не дає нам зробити що-небудь небезпечне. Чорний капелюх вказує на ризик і говорить, чому щось може не вийти. Однак чорним капелюхом не можна зловживати, тому що зловживання небезпечне саме по собі.

Червоний капелюх: Червоний наводить на думку про вогонь і тепло. Червоний капелюх зв'язаний з почуттями, інтуїцією й емоціями. Ви можете не усвідомлювати, чому вам щось подобається, чи чому не подобається. Коли використовується червоний капелюх, у вас з'являється можливість описати свої почуття й інтуїцію, без будь-яких пояснень. Ваші почуття існують, і червоний капелюх дає можливість їх викласти.

Зелений капелюх: Зелений нагадує про рослини, ріст, енергію, життя Зелений капелюх - капелюх енергії, творчості. Під зеленим капелюхом ми вносимо пропозиції й обговорюємо нові ідеї й альтернативи. Під зеленим капелюхом ми говоримо про модифікації й варіації існуючих ідей. Зелений капелюх дозволяє думати про можливості. Коли використовується зелений капелюх, кожний прикладає творчі зусилля.

      Синій капелюх: використовується для розгляду самого процесу мислення: "Що нам робити далі?"; "Чого ми досягли на даний момент?". Синій капелюх використовується або на початку обговорень, щоб вирішити, чого ми хочемо досягти в його результаті  мислення, або  його  можна використовувати, щоб упорядкувати послідовність застосовуваних капелюхів і підсумувати досягнуте.

Чому капелюхи?

По-перше, кожному капелюху відповідає його особистий, індивідуальний колір, який вирізняє його з поміж інших і наділяє його характерними, притаманними тільки йому одному рисами і якостями – кольорова різниця робить кожний капелюх особливим, неповторним. Кожний кольоровий капелюх вказує на роль, на визначений тип мислення і діяльності.

По-друге, капелюх дуже легко одіти і зняти. Це важливо завжди, у всіх ситуаціях, коли людина має вміти застосовувати всі ресурси свого мислення, вміти міняти тип мислення і діяльності в залежності від поставленого завдання.

По- третє, «Капелюхи мислення» дають структуру для використання паралельного мислення і виходу із суперечок, в більшості випадків поглиначів часу без усілякої користі. Як правило, кожна людина має свій погляд на предмети, явища, і чим вищі інтелектуальні задатки людини, тим сильніше вона буде захищати свою позицію, своє уявлення про предмет. Використання капелюхів відкриває можливість домовитись із співрозмовником, прийти до згоди. Прив’язана до капелюхів символіка зручна для того, щоб попросити «розвернути»  потік своїх думок в потрібному напрямку. Можна попросити людину одягнути чорний капелюх і подумати про мінуси, які є в його баченні даної ситуації, або під полями жовтого капелюха подумати про плюси, які приховані в ній .

Ну і на сам кінець – найголовніше досягнення методу в тому, що він дає можливість визначати правила гри. Люди добре розпізнають по яким правилам ведеться та чи інша гра. Вивчення правил є однією із самих перспективних форм накопичення  знань в дитячі роки. За  допомогою шести капелюхів встановлюються певні правила гри: «людина, яка в цю мить думає і поступає саме так».

Л-ра:

1. Новікова О. В. Проблема розвитку творчого мислення в системі Едварда де Боно : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 / Олена Володимирівна Новікова ; АПН України, Інститут психології ім. Г. С. Костюка. — К., 2008. — 20 с.

2.Супермышление/Пер. с англ. Е. А. Самсонов; Худ. обл. М. В. Драко.— 2-е изд.— Мн.: ООО «Попурри», 2003.— 304 с.:ил. + 16 с. вкл.— (Серия «Живите с умом»).

3.Бар-Он Р. Практический интеллект / Р. Бар-Он ; под ред. Р. Стернберга. —

СПб., 2003. — 88 с.

4.Такман Б. В. Педагогическая психология: от теории к практике / Такман Б.В. ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 2002. – 572 с.

5.Як цікаво проводити «освітні подорожі»?12 фішок від Лабораторії Освіти/EdLab-Innovation Education – https//www.facebook.com/EdLab.club/

6. Притча про старого майстра Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева, Т. М. Грабенко  Игры в сказкотерапии. – СПб., Речь, 2006 – с. 48