Сімаковська Т.В.

учитель інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво)

Кам’янець-Подільського НВК №14

Урок 16.

Тема. Програмна і непрограмна музика: п’єси-мініатюри.

Мета: формування ключових компетентностей:

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з особливостями  музичного мистецтва, формувати уявлення про різні музичні інструменти, імітацію, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу. Розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання дитячих пісень різної тематики, виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва. Через музику виховувати інтерес до інших видів мистецтва, зокрема образотворчого. Виховувати любов та повагу до природи, зокрема тварин.

Обладнання: фортепіано, дошка, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, відеозаписи,  ударні інструменти, дитячі шумові інструменти, qr-коди(як роздатковий матеріал як наочний матеріал), підручники.

Тип уроку: урок введення в тему.

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під Луі Клод Дакен «Зозуля».

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання. Д.З. – Слухати та аналізувати музику на власний вибір.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів:

-Пригадайте що ми з вами встигли освоїти за попередній семестр.

-Які пісні співали, які слухали?

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Вокальна й інструментальна музика завжди існували в тісному взаємозв’язку. У давнину люди в певний момент зрозуміли і відчули, що деякі мелодії настільки виразні, що зрозумілі й без слів. Так викикли інструментальні жанри, зокрема п’єси-мініалюри, про які ми сьогодні поговоримо.

V. Розповідь-бесіда про програмну та непрограмну музику.

Завдяки «слову» вокальна музика нам завжди зрозуміліша, порівняно з інструментальною. Але в інструментальній існує багато творів, де композитор у тій чи іншій формі пояснює слухачам його зміст. Так музика називається програмною. Програми бувають різними: від конкретної назви до певного розгорнутого сюжету. Програма в музиці схожа до дорожніх знаків на дорозі – наштовхує людину на певну думку.

У програмній музиці є чимало творів присвячених тваринам. Образи тварин завжди можна легко та цікаво обіграти зображуючи їх.

Запитання до учнів:

-Пригадайте, які твори, присвячені тваринам, ви слухали в попередні роки?

-Яка музика звучатиме зображаючи зайчика, зозулю, ведмедя?

Гра «Заспівай тваринку» (Учні витягують із запропонованої кількості карток з тваринами одну і намагаються озвучити музику яка б характеризувала цю тварину.)

У деяких творах ми можемо чути імітацію голосів тварин чи птахів.

Отже, інструментальні твори про тварин та птахів існують у різних інструментальних жанрах. Це можуть бути невеликі прелюдії, інколи – віртуозні, ритмічні токати чи жартівливі жваві скерцо (гуморески). Ці визначення нам потрібно запам’ятати.

Прелюдія – вступна частина до будь-якого великого музичного твору або невелика самостійна п’єса, переважно для клавесина, фортепіано чи органа.

Токата – віртуозна музична п’єса для фортепіано або органа, у швидкому темпі, чітко ритмізована.

Скерцо – жанр камерно-інструментальної музики, твір жартівливо-гумористичного змісту.

Непрограмна музика – це інструментальні твори, які не мають художніх назв або літературних сюжетів(сонати, симфонії,прелюдії, фантазії, концерти , адажіо , ноктюрн тощо).

VI.Слухання Луї Клод Дакен «Зозуля».

Луї Клод Дакен (4 липня 1694-15 червня 1772) – французький композитор, клавесиніст, органіст.

Слухання.

Запитання до учнів:

-Який зв’язок музики та назви твору?

-Якими музичними засобами композитор виокремлює зозулю?

-Це програмний чи непрограмний твір?

VII. Біографія Василя Барвінського.

Василь Барвінський є визначним представником української музичної культури XX століття. В її історію він увійшов як композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя.

Народився В. Барвінський у Тернополі 20 лютого 1888 р. Батько майбутнього композитора Олександра Барвінського був невтомним діячем освіти, який впроваджував українську мову в середні та початкові школи тодішньої Галичини, видавав підручники з історії, літератури, випускав періодичні видання. Першою вчителькою музики Василя стала його мати, співачка і піаністка.

Професійну музичну освіту Василь Барвінський здобув у Львівській консерваторії. Після закінчення консерваторії у 1906 р. вступив на юридичний факультет Львівського університету, але у 1907 р. виїхав до Праги для продовження музичної освіти. Василь вступив на філософський факультет Карлового університету в Празі, де слухав лекції відомих чеських музикантів.

Перші творчі спроби В. Барвінського належать ще до часів перебування у Львові, але тільки під час навчання у Празі в проф. Вітезслава Новака він ступив на широкий творчий шлях. Цей знаменитий педагог і композитор заохочував В. Барвінського вивчати українські народні пісні, сприяв передовому спрямуванню його поглядів.

Особливістю творчості митця є нахил до мініатюрного та інструментального жанру, особливо до фортепіанного. Ще навчаючись у Празі, В. Барвінський написав великий твір «Українська рапсодія». У 1912—1914 рр. виникли твори — фортепіанний, присвячений пам'яті М. Лисенка секстет і низка фортепіанних п'єс.

У 1915 р. композитор повернувся до Львова; працював на посаді директора і професора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Не тільки вів педагогічну роботу, а й керував хором товариства «Боян», виступав з концертами. У 1917 р. створив «Урочисту кантату» й кантату «Заповіт» на слова Т. Шевченка. У 1929—1930 рр. В. Барвінський написав увертюру до опери «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» («Маруся»).

У 30-ті роки Барвінський склав збірку 38 українських народних пісень для фортепіано. Тоді ж виникли фортепіанна збірка колядок і щедрівок, а також популярна збірка з 20 дитячих п'єс. На теми українських пісень написав низку п'єс для скрипки і фортепіано («Пісня», «Гумореска», «Пісня і танок», «Елегія»), а також «Струнний квартет для молоді».

Василь Барвінський не залишив праці й у вокальному жанрі. У 1932—1933 рр. створив кантату «Наша пісня, наша туга» (сл. С. Черкасенка), працював над ораторією «Володимир Великий» (цей задум не було здійснено) та над обробкою народних пісень і наспівів. Серед останніх виділяються дві пісні на слова І. Франка — «Місяцю князю» і «Благословенна будь» та «Псалом Давида» для тенора з оркестром. Крім того, В. Барвінський опрацював та інструментував кантату М. Лисенка «Б'ють пороги», його солоспів «Не забудь юних днів», «До ластівки» О. Нижанківського, переклав для струнного квартету «Колискову» С. Людкевича. В. Барвінський був прекрасним піаністом. Яких би жанрів не торкався у своїй творчості — камерно-інструментального, сольного, хорового чи симфонічного — він постійно залишався собою. Як музикант був глибоким ліриком, який умів доторкнутися ніжних і потаємних закутків людської душі.

У 1937—1939 рр. у Львові видавали журнал «Українська Музика», до редколегії якого входив В. Барвінський. У цьому журналі, а також в іншій періодичній пресі були надруковані його музичні праці «Огляд історії української музики», «Українська музика», «Нова доба української музики», «Мої спогади про Миколу Лисенка», «Бела Барток у Львові», «Творчість В. Новака», «Українська народна пісня і українські композитори» та ін.

У Львові він часто виступав у лекціях-концертах та по радіо з бесідами про Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Р. Глієра, О. Глазунова, доповіддю «Відродження музичної культури в 40-х роках XIX ст. в Західній Україні».

У 1938 р. святкували ювілей композиторської діяльності В. Барвінського. З цієї нагоди відбулися концерти і радіопередачі з творів композитора. Від Вільного Українського Університету в Празі він отримав почесний диплом доктора.

Перебуваючи на посаді директора Львівської консерваторії та голови Львівського відділення Спілки композиторів, В. Барвінський написав від 1945 до 1948 р. низку творів переважно вокального жанру. Були задумані ескізи до музичного портрета на основі пісень про О. Довбуша. На початку 1948 р. В. Барвінського заарештували. У в'язниці примусили підписати документ: «Дозволяю знищити мої рукописи». І НКВС, звичайно, зробив цю чорну справу. Отже, В. Барвінський змушений був підписати собі вирок творчої смерті, що для митця навіть гірше від фізичної. Потім було довге заслання на десять літ у Мордовію.

Після повернення із заслання (1958 р.) В. Барвінський усі свої сили зосередив на тому, щоб відновити з пам'яті ті твори, рукописи яких попалили під час його арешту. Над цим він працював до самої смерті.

Помер Василь Барвінський 9 червня 1963 р. у Львові.

У 1964 р. багаторічні зусилля львівських композиторів, особливо А. Кос-Анатольського, увінчалися успіхом: В. Барвінський був реабілітований. Та лиха доля продовжувала тяжіти над його іменем. Музика композитора майже скрізь була вилучена з концертів. Так тривало майже 25 років. Це була велика втрата для нашого культурного життя.

VIII. Слухання Василь Барвінський Прелюдія.

Запитання до учнів:

-Як можна охарактеризувати даний муз.твір?

-Це програмний чи непрограмний твір?

ІХ. Слухання Ваиль Барвінський «Гумореска».

Запитання до учнів:

-Як можна охарактеризувати даний муз.твір?

-Це програмний чи непрограмний твір?

-Що можна сказати про цих два твори порівнюючи їх?

Х.Вокально-хорова робота.

Розспівування.

-На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-Мі ме ма мо му. Ді де да до ду. Ті те та то ту. На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-На актикуляцію брі бре бра бро бру. На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-На кількох звуках( до ре мі ре до), (до мі соль мі до). По півтонах у висідному і нисхідному порядку.

Виконання пісні ІриниБілик «А я пливу у човні».

Виконання пісень вивчених раніше на вибір учителя і учнів.

Демонстрація пісні «Дзвоники дзвенять».

Розучування пісні «Дзвоники дзвенять».

За бажанням учні підіграють учителю на дитячих музичних інструментах.

ХІ. Підсумок уроку.

Запитання до учнів:

-Що нове для себе ви сьогодні відкрили?

-Що сподобалось на цьому уроці вам найбільше?

-Що таке прелюдія, токата, скерцо?

-Що вам найкраще запам’яталося про Василя Барвінського?

-Яка різниця між програмною та непрограмною музикою?

ХІІ. Домашнє завдання.

Зімпровізувати мелодію, яка б характеризувала вашого домашнього улюбленця.

ХІІІ. Вихід учнів з класу під Василь Барвінський «Гумореска».