Сімаковська Т.В.

учитель інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво)

Кам’янець-Подільського НВК №14

Урок 17.

Тема. Камерно-інструментальні жанри: сюїта.

Мета: формування ключових компетентностей:

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з особливостями  музичного мистецтва, формувати уявлення про різні музичні інструменти, імітацію, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки камерно-інструментальних творів, а саме сюїти й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу. Розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання  пісень різної тематики, виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва. Через музику виховувати інтерес до інших видів мистецтва, зокрема образотворчого. Виховувати любов та повагу до музики, тварин, навколишнього середовища.

Обладнання: фортепіано, дошка, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, відеозаписи,  ударні інструменти, дитячі шумові інструменти, qr-коди(як роздатковий матеріал як наочний матеріал), підручники.

Тип уроку: урок поглиблення в тему.

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під Шарль Каміль Сен-Санс Сюїта Карнавал тварин П’єса Вступ та королівський марш лева.

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання. Д.З. – Зімпровізувати мелодію, яка б характеризувала вашого домашнього улюбленця.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів:

-Що таке прелюдія, токата, скерцо?

-Що вам найкраще запам’яталося про Василя Барвінського?

-Яка різниця між програмною та непрограмною музикою?

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Учні, чи чули ви колись різні музичні твори об’єднані між собою спільним задумом?

Швидше за все, що чули, адже такі твори є в програмі молодших класів і навіть старших груп садочків. Сьогодні ми поговоримо про сюїти, а також обов’язково послухаємо їх та познайомимося з представниками які творили в цьому цікавому музичному жанрі.

V. Розповідь-бесіда про камерно-інструментальний жанр – сюїту.

Нерідко композитори створюють сюїти, які складаються з багатьох частин – п’єс, що, як правило, пов’язані за змістом спільною програмою чи єдиною темою. Найчастіше частини сюїти дуже відрізняються одна від одної, будуються за контрастом. У цьому полягає основна відмінність сюїти від інших жанрів інструментальної музики (сонати, симфонії, концерту), де кожна вступна частина доповнює і продовжує попередню, а перехди між ними плавні, ледь помітні.

Запитання до учнів:

-Пригадайте, які твори в жанрі сюїти ви слухали?

-Назвіть частини сюїти «Карнавал тварин»?

Отже, сюїта – це жанр інструментальної музики, музичний твір, що складається з самостійних контрасних частин, об’єднаних спільним художнім задумом або програмою.

VI.Слухання Шарль Каміль Сен-Санс Сюїта Карнавал тварин.

«Карнавал тварин»— сюїта («зоологічна фантазія») для камерного ансамблю Каміля Сен-Санса. Складається з 14 частин.

1.           «Вступ і Королівський марш лева» — фр.Introduction et Marche Royale du lion. У короткій інтродукції після тремоло двох фортепіано струнні вступають з основною темою, а після розходяться глісандо по всьому фортепіанному діапазону. Починається марш, в якому звучать фанфари, виконувані на фортепіано, і грубуваті хроматичні ходи, що зображують гарчання лева.
2.           «Кури та півні» — фр. Poules et Coqs. Кларнет, скрипки, альт, фортепіано. Настирливі повторювані звуки, що зображують квоктання курей, перемежовуються з мотивом півнячого кукурікання. «Курячий» мотив взято з клавесинової сюїти Франсуа Куперена.
3.           «Антилопи» (швидкі тварини) — фр. Hémiones (animaux véloces)^[2]. Два фортепіано виконують швидкі пасажі.
4.           «Черепахи» — фр. Tortues. Струнні і два фортепіано. Цитується канкан з оперети Оффенбаха «Орфей у пеклі», але уповільнений в кілька разів, що створює комічний ефект.
5.           «Слон» ― фр. Eléphant). Контрабас і два фортепіано. Вальсоподібна мелодія, гра контрабасом, заснована на запозиченнях двох тем: танцю сільфія з драматичної легенди Берліоза «Засудження Фауста» і Скерцо з музики Мендельсона до комедії «Сон в літню ніч». Комізм полягає в тому, що музика, що замислювався як легка і повітряна і в оригіналі виконується інструментами високого регістру, передана нерухливому інструменту, і звучить у нижній частині діапазону, зображуючи танцюючого слона.
6.           «Кенгуру» — фр. Kangourous. Два фортепіано. Гострі стакатні звучання з форшлагами зображують стрибки кенгуру.
7.           «Акваріум» — фр. Aquarium. Флейта, скляна гармоніка, струнні, фортепіано. Звучання флейти, що грає мелодію, відтіняється «булькаючими» звучаннями і глісандо у фортепіано і скляної гармоніки, створюючи картину акваріума.
8.           «Персонажі з довгими вухами» — фр. Personnages à longes oreilles. Скрипки чергуванням дуже високих і дуже низьких звуків зображують ослиний крик.
9.           «Зозуля в глибині лісу» — фр. Le coucou au fond des bois. Кларнет і два фортепіано. На тлі розмірених акордів у фортепіано, що зображують ліс, кларнет (який, згідно з вказівкою автора, розміщується за лаштунками) періодично грає два звуки, подібні куванню зозулі.
10.       «Пташник» — фр. Volière. Флейта, струнні і два фортепіано. На тлі «шелестить» тремоло у струнних флейта грає мелодію з трелями і стрибками, зображаючи пташиний спів.
11.       «Піаністи» — фр. Pianistes. Два фортепіано у супроводі струнних грають гами і вправи в стилі Ганон або Черні. Ця частина без перерви переходить у наступну.
12.       «Викопні» — фр. Fossiles. Кларнет, ксилофон, два фортепіано і струнні. Сен-Санс цитує власну симфонічну поему «Танець смерті», дитячі пісеньки «Ah! vous dirai-je, maman» і «Au clair de la lune», а також каватину Розіни з опери Россіні «Севільський цирульник».
13.       «Лебідь» — фр. Le Cygne. Віолончель і два фортепіано. Співуча мелодія у віолончелі зображує плавний рух лебедя поверхнею води, а фігурації у фортепіано — брижі на ній. На музику «Лебедя» хореограф Михайло Фокін в 1907 році поставив знаменитий балетний номер «Вмираючий лебідь» для Анни Павлової. Сен-Санс був здивований таким трактуванням — в його п'єсі лебідь не вмирає — але не заперечував проти неї.
14.       «Фінал» — фр. Finale. Виконує весь ансамбль. Весела і легка головна тема перемежовується мотивами з попередніх частин.

Слухання у формі гри «Вгадай назву п’єси».

(Учитель на дошці пише назви тих  п’єс, які він буде демонструвати учням: «Лебіль», «Акваріум», «Слони», «Вступ і королівський марш лева». По-черзі демонструє учням, а вони в свою чергу повинні вгадати дивлячись на назви, що це за п’єса звучить.)

Запитання до учнів:

-Який зв’язок музики та назви твору?

-Якими музичними засобами композитор виокремлює певних звірів?

-Це програмний чи непрограмний твір?

VII. Портрет митця. Шарль Каміль Сен-Санс.

(Учні передглядають зображення композитора)

Шарль Каміль Сен-Санс (1835-1921) – французький композитор, органіст, піаніст, диригент. Писав музику в різних жанрах: симфонії, опери, балети, кантати, ораторії, інструментальні твори, духовну музику.

Сен-Санс закінчив Паризьку консерваторію, працював церковним органістом, концертував як органіст і диригент у багатьох країнах світу.

Композитор був надзвичайно талановитою людиною і водночас великим жартівником. Сюїту «Карнавал тварин» композитор ніколи не розцінював серйозно, вважав її жартівливою і називав «великою зоологічною фантазією». Дбаючи про репутацію «французького Бетховена», а саме так казали про нього сучасники, Сен-Санс категорично заборонив публічне виконання твору, дозволивши опублікувати його лише після своєї сметрі, що і було зроблено в 1922 р. Знаменита п’єса із сюти «Лебідь», завдяки майстерності постановника Михайла Фокіна та виконавиці Анни Павлової, здобула безсмертя на балетній сцені.

Запитання до учнів:

-Що вам найбільше запам’яталося?

-Чому, на вашу думку, композитору не подобалась його сюїта?

VIII. Вокально-хорова робота.

Розспівування.

-На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-Мі ме ма мо му. Ді де да до ду. Ті те та то ту. На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-На актикуляцію брі бре бра бро бру. На одному звуці по півтонах у висідному і нисхідному порядку.

-На кількох звуках( до ре мі ре до), (до мі соль мі до). По півтонах у висідному і нисхідному порядку.

Виконання пісень вивчених раніше на вибір учителя і учнів.

Виконання пісні «Дзвоники дзвенять».

За бажанням учні підіграють учителю на дитячих музичних інструментах.

ІХ. . Підсумок уроку. У формі гри «Запитання з конверту».

Запитання до учнів:

-Що нове для себе ви сьогодні відкрили?

-Що сподобалось на цьому уроці вам найбільше?

-Що ми сьогодні на уроці слухали?

-Що таке сюїта?

-Доведіть, що «Карнавал Творин» - це сюїта.

-Що вам найкраще запам’яталося про Шарля Каміля Сен-санса?

-Яка різниця між програмною та непрограмною музикою?

Х. Домашнє завдання.

Колективна робота.

Придумати театральний етюд на тему «Карнавал тварин».

ХІ. Вихід учнів з класу Шарль Каміль Сен-Санс Сюїта Карнавал тварин П’єса «Акваріум».