6 клас, "Пізнаємо природу" Урок "Як організми співіснують у середовищі. Організм як середовище

Про матеріал
Розробка уроку до теми " як організми співіснують у середовищі. Організм як середовище. Інтегрований курс "Пізнаємо приподу", 6 клас НУШ За модельною програмою авт. Д.Біда
Перегляд файлу

Пізнаємо природу                                                                            6 клас, НУШ

ТЕМА УРОКУ. Як організми співіснують у середовищі. Організм як середовище

Особливості організму, як середовища існування. Симбіоз. Взаємозв’язки між живим організмами.

Мета уроку:
формування ключових компетентностей: соціальна та громадянська
компетентності; спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами; уміння вчитися впродовж життя; інформаційно- цифрова компетентність;
формування предметних компетентностей: розв’язування  учнями доступних екологічних,  проблемних та пізнавальних задач , пов’язаних  з реальними об’єктами природи у сфері відносин:« Організм-середовище » та "Організм-організм".

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форми роботи: фронтально-колективні, групові, індивідуальні.
Базові поняття та терміни: сталі умови  існування;співіснування організмів, симбіоз, харчові зв’язки. зв’язки проживання, зв’язки поселення,конкуренція.

 Методи та прийоми:
1). Інформаційно-рецептивні: бесіда, прийоми: «Світлофор», «Підрахуй»,«Поміркуй»,  «Дивуй», «Запитай»,  «Це тому, що….»,«Стоп-годинник» ;  робота з інформаційними джерелами за покликанням ; розповідь, бесіда; відео.
2). Репродуктивні: робота з підручником,  зошитами, складання таблиці, порівняння.
3). Проблемно-пошукові: дослідження, наукові суперечки, робота з цифровими додатками за QR-кодами ,  пошук інформації  з додаткових джерел,  розрахункові екологічні задачі
Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: екологія , біологія,
географія.
Обладнання: малюнки, таблиці, м/м дошка, підручник, зошит, комп’ютер.
Реалізація НЛ: громадянська відповідальність, екологічна безпека і сталий
розвиток (формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості), підприємливість і фінансова грамотність, здоров'я і безпека.

 Хід уроку

І.Вступна частина уроку (організаційний етап, формулювання мети, планування роботи спільно з учнями)

1.Вступне слово вчителя. Створення позитивного настрою.

Прийом «Світлофор»

Учні вибирають один із трьох кольорів. Червоний – страх, переживання, погане самопочуття. Жовтий – байдужість, спокій. Зелений – гарний настрій, готовність до роботи.

Прогнозують очікування від уроку.

ІІ. Основна частина уроку

1. Які особливості організму як середовища існування

1.1.Прийом «Дивуй»:

Римський натураліст Пліній Старший ще дві тисячі років тому писав, що їжак качається на яблуках. Наколюючи їх - несе під кущ. Для чого він це робить?

Біолог Г. Ф. Гаузе в лабораторних умовах довів, що організми з однаковими або подібними способами життя та подібною будовою тіла, не можуть жити в одному й тому самому місці, а якщо і живуть поряд, то використовують різні ресурси і ведуть активний спосіб життя.

Що ж поєднує живі істоти в лісі чи на луках, наприклад, квітки конюшини та джмелів, які літають над ними, і мишей, які живуть під ними?

А якими вважати стосунки сови і грузунів?

1.2.Прийом «Підрахуй» : скільки гризунів знищить сипуха за тиждень, місяць, рік, якщо  за 1 ніч з’їдає до 15 мишей. Деякі сови (наприклад, сичик-горобець) роблять запаси їжі, складаючи в дуплі до кількох десятків тушок вбитих гризунів.

(Учні висловлюють свої думки, діляться досвідом власних спостережень у природі) .

Підведення до висновків: спосіб співіснування різних організмів-симбіоз. Вода, поживні речовини, тепло –це те, що може запропонувати один організм іншому.

Організми навчилися взаємодіяти : «дружити» або, навпаки, «боротися», «змагатися», тобто конкурувати. Така взаємодія може бути вигідною для одного організму, для обох організмів, нейтральною, шкідливою для одного з організмів. Прояви симбіозу- найрізноманітніші. Тривалість таких стосунків теж різна.

1.3. Прийом «Поміркуй»

Робота за мал.197, стор .173: розгляньте організми, які сумісно співіснують та належать до різних груп: рак-самітник з актинією на мушлі; омела біла на тополі; ґедзь на тварині.  Поміркуйте, що може запропонувати один організм іншому? Що ви знаєте про ці істоти: корисніі чи шкідливі?

 (Учні пропонують свої відповіді. Корекція відповідей).

1.4. Прийом «Дивуй» :  творче завдання для допитливих « Лікувальні властивості омели» за посиланням https://www.zborovik.com.ua/post

1.5. Прийом «Інформаційне дослідження» : чому білий гриб, та багато інших грибів (підберезник, підосичник,  піддубник, маслюки) ростуть під деревами?

(Робота з інформаційним джерелом   https://uk.wikipedia.org/wiki)

2.Різноманітність взаємозв’язків між живими організмами

Прийом «Навчаючись-навчай»

Учні працюють в парах,  консультують один одного.

Завдання: заповнити пропуски в таблиці, користуючись підручником (стор. 174 ).

Для того, щоб економно використати час на уроці, використовуємо роздруковані таблиці.

Типи зв’язків

Характеристика

Приклади організмів

Харчові зв’язки

Виникають тоді. Коли одні організми живляться іншим , їхніми рештками чи продуктами життєдіяльності

 

Зв’язки проживання

 

шерсть лінивців-зелені водорості;

пір’я птахів-блохи;

гриби-личинки грибних комарів

 

 

Формуються тоді, коли організми використовують споруди з матеріалів для проживання, народження, вигодовування потомства, захисту від негоди, ворогів. запасання їжі,полювання

коралові поліпи, терміти , мурахи, синиці-ремез, вивільги, бобри

 

3. Як організми конкурують і чому?

3.1. Прийом «Тому , що» ...

Олень і сарна конкурують….

Лисиця і вовк конкурують…

Чапля і лелека конкурують….

Миша лісова і миша полівка конкурують…

Самці північного оленя конкурують…інші приклади

Підведення до висновків: в екосистемі обмежена кількість їжі, води, світла, поживи, ресурсу для побудови житла. Найбільше конкурують тварини, які населяють одну екосистему , мають схожий спосіб життя і спільний корм.

3.2. Перегляд відео за посиланням  https://youtu.be/doqqck8QskU?t=25

Коментарі  учнів. Роль «Той, хто підводить підсумки».

ІІІ. Закріплення знань

 Наукові суперечки

Учні переходять за покликанням , знаходять відповідну рубрику та потрібний матеріал до §38, стор.178.

Запитання : чи можлива «безкорислива дружба» в природі?

Під час наукової суперечки використовуємо прийом «Стоп-годинник» (обмеження відповідей у часі) .

По закінченню підводимо підсумок.

Прийом «Запитай»

 Завдання: поставити запитання до малюнків. Пояснити та охарактеризувати типи  взаємозв’язків.

Робота в групах

Група 1. Мал. «Бджола-квітка»

                         «Лев –зебра»

Група 2. Мал.  «Гриб-трутовик-дерево»

                          «Гусінь-рослина»

Група 3. Мал. «Птаха-пташенята»

                         «Береза-підберезовик»

 

 

 

https://fs03.vseosvita.ua/0300rm24-d23e-626x453.png

ІV. Підсумкова частина уроку: підсумки, оцінювання, рефлексія

Техніка «Однохвилинне  есе»

 Техніка, яка використовується з метою представлення учнями зворотного зв’язку про вивчене з теми. Для написання есе можна поставити такі запитання: Що найголовніше ти дізнався сьогодні? Які питання залишилися для тебе незрозумілими?

Підсумок уроку. Самооцінювання.

V. Д/з : опрацювати §38  ; завдання 6 на стор.176 (наукова казка «Садові війни»).

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Куцик Галина Іванівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Кокарєва Лідія Григорівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додав(-ла)
Рошка Наталія
Додано
21 січня
Переглядів
4140
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку