8 клас. Урок №2. Тема уроку Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст.

Число

8 клас. Урок №2. Тема уроку Причини й передумови Великих географічних відкриттів XV– XVI ст.

• Мета уроку: вивчити причини, хід, наслідки ВГВ на конкретних прикладах - подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана. Вивчити цивілізації доколумбової Америки термін, розвивати вміння визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів; характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці

Виховувати цікавість до предмету.

Очікувані результати

Учень знає:

• час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
• дату першої подорожі Христофора Колумба;
• напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Учень розуміє:

• Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
• вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
• поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Учень уміє:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
• простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
• визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
• характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;

встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

Додаткове завдання на вибір:

внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Великі географічні відкриття, подорожі Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана;

• позначити на контурній карті об’єкти, що відображають просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ (колонізовані європейцями землі, напрямки нових торговельних шляхів і центри світової торгівлі ХVІ–ХVІІ ст.);
• підготувати і представити групове повідомлення (презентацію) на тему «Цивілізації доколумбової Америки (ацтеки, майя, інки)».

Хід уроку:

1.Оргмомент

2.АОЗ

Сьогодні перед нами нова тема уроку, перед тим, як ми почнемо її вивчати, давайте пригадаємо:

Який період історії ми почали з вами вивчати?

Які хронологічні межі цього періоду?

Ви вже здогадуєтесь, що Великі географічні відкриття стали однією з подій, від яких веде свій відлік Новий час.

Перевірка ЗУН за темою уроку Вступ. Поняття і періодизація Нового часу Особливості

1. Інша назва середніх віків

А. темні віки

Б. модерна доба

В. ренесанс

Г. Великі географічні відкриття

Д. Доба віри

2. Період всесвітньої історії між історією Стародавнього світу та Новою історією це

А. темні віки

Б. модерна доба

В. ренесанс

Г. Великі географічні відкриття

Д. Середні віки

Е. Доба віри

3. Період середніх віків займає

А. ІV – XV ст.

Б. V-XV ст.

В. VІ-XV ст

Г. XІV-XIX ст.

 Д. XV-XIX ст.

4.Нова історія хронологічно займає період

А. ІV – XV ст.

Б. V-XV ст.

В. VІ-XV ст

Г. XІV-XIX ст.

Д. XVІ-XIX ст.

Е. XV-XIX ст.

5. В чому умовний поділ між «Заходом» та «Сходом»

А. торгівельні конфлікти

Б. військові конфлікти

В. конфлікт світоглядів, релігій і культур

Г. економічні конфлікти

 Д. культурні конфлікти

Е. Все вище сказане

6. Боротьба за спрощення церкви мала назву

А. інквізиція

Б. контрреформація

В. реформація

Г. реформа

Д. контрреформа

Е. іконостас

7. оберіть всіх хто відноситься до феодалів

А. король

Б. герцоги

В. кріпаки

Г. лицарі

Д. ремісники

Е. міщани

Є. барони

8.Дати першої світової війни

А. 1913-1919

Б. 1914-1919

В. 1914-1918

Г. 1915-1918

Д. 1914-1917

Е. 1914-1920

9. Оберіть держави, які володіли українськими землями

А. Угорське

Б. Польське

В. Велике князівство Литовське

Г. Кримське ханство

Д. Молдовське князівство

Е. Османська імперія

Є. Австрія

К. Московське князівство

Л.Австралія

Н. Все вище назване

10. Капітал вплинув на появу

А. Мануфактур

Б. торгівлі

В. найманої праці

Г.Все вище сказане

11. Держава з необмеженою владою монарха

А. республіка

Б. Монархія

В. демократична

Г. Тоталітарна

12. Спільнота людей, що формується за раньомодерну добу

А. держава

Б. Народ

В. Етнос

Г.Нація

13. Захисники інтересів українського населення

А. козаки

Б. шляхта

В. гетьман

Г.поляки

14. Стиль мистецтва

А. козацтво

Б. бароко

В. шляхта

 Г. ахітектура

Проблемне питання уроку:

І сьогодні наприкінці уроку ми маємо пояснити, чому саме Великі географічні відкриття стали відправною точкою відліку нового періоду в історії людства.

3. Вивчення нового матеріалу за планом:

1.Нові винаходи та удосконалення.

2. Причини великих географічних відкриттів.

3. Великі географічні відкриття та великі мореплавці-першовідкривачі.

4. Значення великих географічних відкриттів.

Пояснення учителя:

1. Винаходи, завдяки яким стали можливі далекі океанські плавання.

Вам уже відомо, ще в епоху середньовіччя були зроблені важливі винаходи у техніці кораблебудування та навігаційного мистецтва, завдяки яким стали можливі далекі океанські плавання.

З’являються нові винаходи

- кормове кермо, воно змінило кермові весла.

- Каравели - судно нового добре керованого типу. Хороше управління досягалося тим, що вони були забезпечені не тільки квадратним вітрилом, а й косим вітрилом, що давало можливість маневрування та плавання при зустрічному вітрі. Судно мало достатньо місця для екіпажу, зберігання запасів прісної води та їжі.

- навігаційні прилади, найважливішим у тому числі став компас, астролябія – прилад визначення широти і довготи.

Завдяки новим винаходам моряки з великою точністю навчилися визначати положення корабля у відкритому морі. Саме неможливість визначитися прив'язувала мореплавців до берегів, тепер ця причина відпала.

- навігаційні карти у яких позначалися обриси берегів, місцезнаходження портів (портолан – назва навігаційних карт), зустрічаються шляху перешкоди.

Усе це підготувало і уможливило Великі географічні відкриття.

2. Причини великих географічних відкриттів

В епоху Середньовіччя суспільство не відчувало потреби у відкритті нових земель. Люди рідко подорожували і мало знали про далекі краї.

А як Ви гадаєте, чому у  15 ст. людей манили нові землі?

У 15 ст. Європа виявилася відрізаною від товарів, які прибували зі Сходу. Тканини, цукор, барвники, прянощі перестали надходити на європейські ринки. Особливо гостро відчувалася нестача перцю. Адже у 15 ст. він міг заміняти гроші при торгових угодах. Торгівельні шляхи в Азію через Середземне море перекрила Османська імперія.

Для купівлі предметів розкоші та прянощів, що привозяться зі Сходу, потрібні були гроші. Але грошей у Європі не вистачало: дорогоцінних металів видобувало мало. При цьому золото та срібло століттями вивозили на Схід в обмін на тканини, ювелірні вироби, прянощі та пахощі. Прагнення отримати золото, необхідне карбування монет, оволоділо під кінець Середньовіччя у Європі усіма – дворянами, купцями, королями.

Тому гостро постало питання: чи немає іншого шляху до багатств Сходу? В першу чергу шукалися насамперед морські шляхи, так як вони дозволяють встановити прямі зв'язки, торгувати без посередників і залежати від сухопутних конфліктів і війн. Дух підприємництва, жага збагачення, віра у можливості людини робили здійсненими найсміливіші плани.

Традиційно торгівля зі Сходом велася через порти Середземного моря. Завоювання турків-османів, які захопили Балкани, весь ближній Схід та Північну Африку, відтягували Європу від традиційних ринків. Розпочався пошук нових торгових шляхів Схід. Досліджувалися два шляхи: навколо Африки, який прокладали португальці, та західний, де головну роль грала Іспанія.

Португалія та Іспанія першими серед європейських країн здійснили пошуки морських шляхів. Зручне географічне розташування. Португалія знаходилася на краю Європи, західні кордони якої омивалися Атлантичним океаном. Країна мала зручні порти, куди заходило багато судів із різних держав. З давніх-давен португальці плавали вздовж північного узбережжя Африки, вони були найдосвідченішими мореплавцями в Європі.

У відкритті цих шляхів були зацікавлені різні верстви населення, але насамперед - дворяни, ідальго - військові дрібномаєтні дворяни, купці, духовенство, королі. І не забуваємо про процес реконкісти.

3. Великі географічні відкриття та великі мореплавці-першовідкривачі.

Виступ учнів у супроводі робота з класом. По ходу решта учнів має записати в зошит дати Великих географічних відкриттів.

Уявлення про кулясті Землі породило ідею про можливість дістатися до Індії західним шляхом. Тоді думали, що цей шлях коротший за шлях навколо Африки. Першим спробував це зробити генуезець на іспанській службі Христофор Колумб.

Повідомлення учнів

Новий материк, відкритий Колумбом, почали називати Вест-Індією, тобто. Західна Індія. Лише згодом його назвали Америкою. Робота із термінами.

Усі знову відкриті землі оголошувалися володіннями іспанської та португальської корони. Завойовані країни вони перетворили на колонії. Колонія – країна чи територія, яка перебуває під владою іноземної держави, позбавлена ​​самостійності.

Метрополія – країна, яка володіє колоніями.

Таким чином, розпочався період захоплення та колонізації Америки (15–16 ст.) – конкіста. Золото – могутній метал, який змусив іспанських та португальських колонізаторів підкорити величезний континент із населенням, яке значно перевищувало населення Піренейського півострова.

Завоювання іспанців та португальців

Давайте знайдемо по карті колонії Іспанії та Португалії.

Робота з картою.

У 1519 р. Іспанія починає завоювання Мексики, де було дуже багате держава ацтеків. Загони конкістадорів (іспанських завойовників, колонізаторів), які вторглися до так званого Нового Світу, знищуючи місцеве населення, збагачувалися. Протягом кількох десятиліть іспанці підкорили державу ацтеків, міста майя, імперію інків, розташовану на території сучасних Перу та Болівії. Португальці захопили землі в Бразилії, в Африці, ними були завойовані колонії в Анголі та Мозамбіку.

4. Значення великих географічних відкриттів.

Робота з класом:

Чому географічні відкриття межі Середньовіччя та Нового часу називають Великими? Спробуємо відповісти.

1. Зміна уявлень про мир та людей. Внаслідок Великих географічних відкриттів руйнувалися старі уявлення про світ, їх змінили нові. З'ясувалося, що європейська цивілізація далеко не єдина у світі, що існує безліч інших цивілізацій та народів. Отримала підтвердження думка про кулястість Землі, більш точними стали уявлення про її розміри і людей, що живуть на різних континентах.

2. Нові відкриття дали поштовх у розвитку наук: географії, історії, астрономії.

3. Розширення торгівлі, що починає складатися єдиний світовий ринок, встановлювалися зв'язки з різними країнами та континентами.

4. Географічні відкриття започаткували створення перших колоніальних імперій (Португалією, Іспанією, Голландією, Англією, Францією).

5. Розвиток работоргівлі. Освоєння нових володінь вимагало великої кількості робочих рук. Тому з початку XVI в. починається ввезення чорношкірих рабів з Африки до іспанських і португальських колоній в Америці. Роботоргівля процвітала аж до середини ХІХ ст.

6. Змінилася повсякденна їжа європейців (картопля, томати, квасоля, чай, кава, шоколад).

Таким чином, великі географічні відкриття порушили ізоляцію двох світів, зблизили два суспільства - індустріальне і традиційне, що зароджується.

ІІІ. Закріплення

Тож давайте відповімо на проблемне питання на початку уроку.

Люди в усі часи подорожували та робили відкриття, але історично період з кінця 15 до сер. 17 ст. був настільки насичений географічними відкриттями, які мали величезний масштаб і виняткове значення для долі Європи та всього світу, що цей період прийнято називати епохою Великих географічних відкриттів.

Чому саме ВГО стали точкою відліку нового періоду в історії людства, який ми називаємо Новий час?

Нова історія – початок 16 в. – 20-ті роки. 20 ст. тим часом відбувається швидкий розвиток європейської цивілізації. Західна Європа перетворилася на регіон, що впливає на долі далеких країн та народів.

Хто такі конкістадори? Який їхній девіз? Поясніть його зміст.

Додатковий матеріал

Христофор Колумб (1451–1506). X. Колумб, італієць із міста Генуї, у пошуках морського шляху до Індії та Китаю вирішив йти не на схід (навколо Африки), а на захід, перетинаючи невідомий Атлантичний океан. То справді був виклик традиційному вирішенню цього завдання.

Колумб був переконаний, що земля має форму кулі, а якщо так, то, пливучи на захід, можна потрапити до Індії.

Торішнього серпня 1492 р. три каравели Колумба - “Санта-Марія”, “Нін’я” і “Пінта” вирушили у плавання від берегів Іспанії.

Плавання було дуже важким. Моряки часто висловлювали невдоволення, кілька разів намагалися підняти заколот. Нарешті 12 жовтня 1492 р. з каравели Пінта пролунав постріл – це був сигнал. Матрос побачив вогонь – багаття, що горіло на березі невідомої землі, що виявилася невеликим островом, який Колумб назвав Сан-Сальвадор (Святий Спаситель). За ним були острови Карибського моря: Куба, Гаїті та ін. Колумб не сумнівався, що це Індія, з легкої руки Колумба місцеве населення стали називати індіанцями.

В результаті наступних трьох експедицій було відкрито Центральну Америку і північне узбережжя Південної Америки. До кінця свого життя Колумб вірив, що проклав новий шлях до Індії. Сам Колумб незабаром потрапив у немилість при королівському дворі і помер у повній невідомості, всіма забутий і хворий. Визнання заслуг дійшло мореплавцю через кілька десятиліть після його смерті.

Мореплавець Амеріго Веспуччі, італієць на іспанській службі (1454-1512) - учасник кількох експедицій до берегів Америки, названих ним "Новим Світлом". Вперше висловив припущення, що це нова частина світу. У 1507 році вона була названа на його честь Америкою.

Васко да Гама (1469-1524) - португальський мореплавець, який завершив пошуки морського шляху з Європи до Індії. Після восьмимісячного плавання вздовж берегів Африки в 1498 він привів кораблі своєї флотилії в індійський порт Калькутту. Встановивши торговельні та дипломатичні відносини з індійськими правителями, Васко да Гама повернувся до Лісабона. Ця подорож довела, що шлях до Сходу через Індійський океан існує.

Фернан Магеллан (1480–1521). Восени 1519 р. з Іспанії на 5 каравелах вирушила численна експедиція (265 осіб), яку очолював мореплавець Фернан Магеллан.

Його мета - знайти протоку у Південній Америці, тобто. Коротший шлях з Іспанії до найбагатших країн - в Індію і на острови Пряностей (Індонезію). Магеллан був упевнений, що така протока є.

Через рік, в 1520 р., кораблі увійшли у вузьку протоку (згодом його назвали Магелановим протокою) і, пройшовши ним, вийшли у величезний водний простір. То був невідомий океан. Він зустрів мореплавців сонцем та тишею, моряки не бачили бур, тому Магеллан назвав цей океан Тихим.

Один корабель потонув. Інший збунтувався і повернув назад до Іспанії. Три корабля, що залишилися від флотилії, мали перетнути океан. Цей перехід на захід тривав майже чотири місяці.

Запасів продуктів та води не вистачало. Моряки вмирали від голоду та хвороб. Зрештою кораблі досягли невідомих островів. Пізніше ці острови було названо Філіппінськими. Тут обірвалося життя великого мореплавця. Він загинув у сутичці з жителями одного з островів. Після його смерті ескадра продовжила шлях через Індійський океан до Іспанії.

Загибель Магеллана тяжко позначилася на всій експедиції. Почалися розлад і сум'яття. Експедиція втратила ще два кораблі, і лише один корабель “Вікторія” дістався рідної гавані. На судні був безцінний вантаж прянощів і 18 схожих на привидів матросів. Такою є ціна цього Великого географічного відкриття.

Перша у світі навколосвітня подорож мала велике значення для науки. Ця експедиція підтвердила, що Земля – куля. Вперше європейці пройшли Тихий океан.

Закріплення навчального матеріалу, проведення підсумків уроку

Домашнє завдання: вивчити відповідний параграф підручника.