ДЕРЖАВА ВЕЛИКИХ МОГОЛІВ В ІНДІЇ У 1526 р. нащадок Тимура-Тамерлана та Чингіс-хана Бабур захопив Індію. Виникла нова держава — Імперія Великих Моголів (1526-1857 рр.), до складу якої в часи розквіту входила майже вся Індія. Сам Бабур, відомий як освічений правитель, історик і поет, автор літературної пам’ятки «Бабур-наме», правив в Індії недовго (1526-1530 рр.). Бабур прагнув досягти компромісу з індусами, залучаючи їх до управління державою. Бабур (мініатюра XVI ст.)
Золотим віком династії Моголів було правління падишаха Акбара (1556-1605 рр.). Він відомий під іменем Акбар Великий. Акбар увійшов в історію як покровитель науки й мистецтв, також як реформатор, провівши реформи, які зміцнили основи управління країною:установив контроль над землями в державі;завершив ревізію земель, що дало змогу збільшити збір податків;землю надавав воєначальникам за службу, однак стежив, щоб користувачі цих земель не встановлювали своєї адміністрації і не збирали самовільно податків;провадив політику релігійної терпимості, щоб примирити мусульман й індусів.
За часів Великих Моголів в Індії спостерігався розквіт культури. Її основу становила перська мова. Серед наукових досягнень відзначилися математичні знання. Астрономія була обов’язковим предметом для вивчення у медресе. Особливу шану мали астрологи. Без їхніх порад не розпочиналася жодна важлива справа. Держава Великих Моголів залишила нащадкам неперевершені архітектурні шедеври. Мавзолей Тадж Махал в індійському місті Аґра — першій столиці Імперії Великих Моголів у 1527-1628 рр. (зведено в 1630-1652 рр., сучасне фото)
ПЕРСЬКЕ ЦАРСТВО Протягом XVI — першої третини XVII ст. в Персії правила династія Сефевідів. їм вдалося поширити свою владу, окрім Азербайджану, на Іран, частково Вірменію, Туркменістан й Афганістан. Найбільшої могутності держава Сефевідів досягла за правління шаха Аббаса І Великого (1587-1629 рр.). Аббас І Великий (італійська гравюра XVII ст.)
З метою поповнення державної скарбниці шах установив монополію на торгівлю шовком. Створювалися державні ремісничі майстерні, в яких працювали наймані майстри-ремісники. Зовнішня торгівля і міжнародні торговельні шляхи перебували під особливою опікою влади: будувалися дороги, караван-сараї. Прийом у шаха Аббаса І Великого (фреска XVII ст.)
За правління Сефевідів продовжувався розквіт перської архітектури, яка розвивалася на основі давніх традицій і досвіду. Значних змін зазнало місто Ісфаган, яке шах Аббас І зробив столицею держави. Місто вражало гостей розкішними палацами й будинками знаті, східним базаром, мостами. Мечеть Імама (побудована в XVII ст., сучасне фото)
Міст стоїть на дамбі, шлюзи всередині якої дають змогу контролювати рівень води у річці для поливу. Довжина мосту — понад 100 м, а ширина — близько 12 м. Уздовж мосту розміщені дві галереї і три павільйони (по одному на берегах і центральний посеред річки). У давнину в цих павільйонах любили відпочивати правителі держави Сефевідів. Міст Хаджу в іранському місті Ісфаган (побудований у XVIІ ст., сучасне фото)