8 тема роботи Управління персоналом

Питання для поглибленого вивчення до 8 теми (стара нумерація – 5 тема):

1. У чому полягає різниця між правовою охороною і правовим захистом прав інтелектуальної власності?

2. У чому полягає призначення системи захисту права інтелектуальної власності? 

Захистом прав інтелектуальної власності називається частина правової охорони, яка вступає у дію лише тоді, коди відбулося порушення. Як і правова охорона, захист прав інтелектуальної власності у своєму арсеналі має як законодавчу, так і правозастосувальну складові.

З приводу законодавчої бази, то варто зауважити, що в Україні створено сучасну законодавчу базу щодо захисту прав інтелектуальної власності, яка узгоджується із загальновизнаними на міжнародному рівні підходами до забезпечення такого захисту, зокрема з вимогами Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) Світової організації торгівлі (СОТ). Так, правовідносини щодо захисту прав інтелектуальної власності регулюються окремими положеннями Конституції України, Цивільного кодексу України, Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та ряду процесуальних кодексів, нормами 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності та близько 100 підзаконних актів.

3. Які дії відносять до порушень прав на об'єкт промислової власності? 

До порушення права інтелектуальної власності відносяться:

•     піратство
•     плагіат
•     несумлінна реєстрація
•     недобросовісна конкуренція
•     підроблення та зміна інформації
•     Розмиття торговельної марки.

4. Які дії характеризуються порушенням авторського права і суміжних прав? 

а) вчинення дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 Закону України "Про авторське право і суміжні права", з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 зазначеного Закону обмежень майнових прав;

б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав, зокрема опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України контрафактних примірників творів (у т. ч. комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;

в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у т. ч. комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

д) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

е) публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

5. Які Ви знаєте категорії спорів відносно права інтелектуальної власності? 

пов'язані з відмовою у видачі патенту;

•     по запереченнях третіх осіб проти видачі патен­ту;
•     про визнання патенту недійсним.
•     До другої групи відносяться суперечки, що стосуються порушення прав:
•     про заборону дій, що порушують права на па­тент;
•     про відшкодування шкоди, заподіяної порушни­ком патентних прав;
•     про визнання дій, що не порушують патент;
•     про післякористування винаходів, пов'язане з укладанням чи використанням ліцензійних угод;
•     про надання примусової ліцензії;
•     про виплату винагороди автору роботодавцем;
•     про компенсацію за використання винаходу державою тощо.

6. Охарактеризуйте юрисдикційну і неюрисдикційну форми захисту права інтелектуальної власності? 

Неюрисдикційна форма передбачає захист права інтелектуальної власності своїми силами, без звернення за допомогою до державних або інших компетентних органів, тобто самоза­хист. Наприклад, це може бути відмова здійснити певні дії, передбачені укладеним договором про передачу (уступку) майнових прав інтелектуальної власності або ліцензійним договором, відмова від виконання недійсного договору то­що. Обрані засоби самозахисту не повинні бути забороне­ними законодавством та не повинні суперечити моральним засадам суспільства.

Юридичні форми захисту застосовують два порядки захисту: загальний (судовий) та спеціальний (адміністра­тивний). Загальний порядок захисту здійснюється в судах.

7. У чому складається неюрисдикційна форма захисту права інтелектуальної власності? 

У разі неюрисдикційної форми захисту особа, права якої порушено, самостійно здійснює дії із захисту своїх прав без залучення державних органів. Такими діями може бути, наприклад, повідомлення порушника про скоєне ним правопорушення з пропозицією вирішення спору шляхом переговорів.

Неюрисдикційна форма захисту є дешевшою, однак, менш ефективною, ніж юрисдикційна. Як показує багаторічний досвід нашої компанії, часто, слідом за повідомленням порушника про правопорушення, правовласник, права якого порушуються, змушений подавати позов до суду в результаті ігнорування правопорушником повідомлення про порушення ним прав.

8. У яких органах здійснюється загальний порядок захисту права інтелектуальної власності?

Кримінальна/ Адміністративна/Цивільно-правова

9. У яких органах здійснюється спеціальний порядок захисту права інтелектуальної власності? 

Судовий захист

10. Суперечки між якими суб'єктами права інтелектуальної власності розглядається в господарських судах? 

Господарські суди розглядають спори, що виникають із спірних правовідносин у сфері інтелектуальної власності між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами (у тому числі іноземними), громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (ст. 1, 12 ГПК України).

11. Суперечки між якими суб'єктами права інтелектуальної власності розглядається в судах загальної юрисдикції?

Спори, що розглядаються у судовому порядку, які пов’язані з порушенням прав інтелектуальної власності підвідомчі судам загальної юрисдикції та господарському суду. Якщо хоча б однією із сторін у спорі є фізична особа, то зазначена справа розглядається в суді загальної юрисдикції.

12. У чому полягає адміністративний порядок захисту права інтелектуальної власності? 

Адміністративно – правова відповідальність встановлена за окремі порушення авторських та суміжних прав Відповідно статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом.

Стаття 1649 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за незаконне розповсюдження примірників фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок.

Стаття 16413 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва.

13. У чому полягає цивільно-правовий спосіб захисту права інтелектуальної власності?

Цивільно – правова відповідальність передбачена статтею 431 Цивільного кодексу України в якій зазначається, що за порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену зазначеним Кодексом, іншим законом чи договором. Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Згідно статті 54 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є:

вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;

піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;

плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;

вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;

будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;

камкординг, кардшейрінг.

14. Що може вимагати власник права на об'єкт інтелектуальної власності від порушника при розгляді суперечки в судовому порядку?

•     визнання прав власника;

•     відновлення становища, що існувало до порушення права;
•     припинення дій, що порушують право чи загрожують його порушенням;

•      відшкодування збитків (втраченої вигоди). Якщо в результаті незаконного використання об'єкта права інтелектуальної власності порушник одержав дохід, потерпілий має право вимагати відшкодування втраченої вигоди в розмірі, не меншому, ніж сума такого доходу;
•      майнової компенсації за заподіяння морального збитку, якщо одночасно з порушенням майнових прав порушено особисті немайнові права автора;
•      публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення права інтелектуальної власності та судові рішення щодо цих порушень;
•      прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом права.

15. Який установлений термін подачі позову для застосування цивільно-правових санкцій за порушення права інтелектуальної власності?

16. Коли настає кримінальна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності?

Порушення авторського права і суміжних прав» передбачає відповідальність за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

На відміну від адміністративних правопорушень авторського і суміжного пав злочином визнається таке порушення, яке заподіяло матеріальну коду у значному розмірі. Стаття 203-1 Кримінального кодексу України «Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва» передбачає відповідальність за незаконне виробництво, експорт, імпорт, зберігання, реалізація та переміщення дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва, якщо ці дії вчинені у значних розмірах.

Стаття 216 Кримінального кодексу України «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок». Від названого злочину в частині незаконних дій з контрольними марками потрібно відрізняти адміністративний проступок, предметом якого виступають не марки, а безпосередньо примірники аудіовізуальних творів та фонограм. Примірники аудіовізуальних творів та фонограм маркуються контрольними марками перед їх випуском в обіг. Маркування контрольною маркою здійснюють імпортер, експортер чи відтворювач, який випускає примірники в обіг.

17. Який установлений максимальний розмір штрафу за порушення права інтелектуальної власності в рамках кримінальної відповідальності й у чию користь перелічуються засоби по визначенню суду?

Від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

18. Який максимальний термін позбавлення волі передбачений законодавством України за порушення права інтелектуальної власності?

Караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

19. У чому полягає захист прав інтелектуальної власності у відповідності з Угодою TRIPS?

Угода   TRIPS є однією з найважливіших угод Світо­вої організації торгівлі (СОТ). Необхідною умовою для вступу України до СОТ е обов'язкове  виконання угоди   TRIPS. Ця угода визнана світовим співтовариством як пра­вовий документ, що охоплює питання, пов'язані з охороною прав на ОІВ, які розглядаються як товар.

Відповідно до вимог частини III Угоди TRIPS "Захист прав інтелектуальної власності" країни-учасниці зобов'язу­ються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають пору­шенню законодавства у сфері охорони прав інтелектуаль­ної власності та їх недопущення.

Стаття 41 Угоди TRIPS зазначає, що законодавство кожної країни повинно мати норми, що дозволяли б удати­ся до ефективних дій, спрямованих проти будь-якого по­рушення прав інтелектуальної власності, включаючи тер­мінові заходи для запобігання порушень і правові санкції на випадок подальших порушень.

Угода TRIPS передбачає захист прав інтелектуаль­ної власності за допомогою адміністративних процедур, цивільно-правові способи захисту прав, а також карні про­цедури і штрафи, що можуть бути застосовані до порушни­ків прав.