Буян Марія Денисівна
Криворізький державний педагогічний університет
студентка 3 курсу, факультету географії
туризму та історії, гр.ГОЕ-17
Науковий керівник: старший викладач
кафедри соціології та економіки Братченко Л.Є.
Ризики у маркетингу
Анотація. У статті розглядаються проблема ризиків на ринку, види та можливі рішення.
Ключові слова: ризик, маркетинг, ринок, споживач, електротранспорт.
Актуальність теми. Ризики притаманні різним видам діяльності підприємств, тому доречно говорити про, так звані, «маркетингові ризики». Однією з основних проблем, пов'язаних з управлінням маркетингових ризиків, є визначення самого поняття «маркетингові ризики».
Аналіз наукових досліджень та публікацій. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками розглядали автори Вітлінський В. В., П. І. Верчен-ко, І. Ф. Шатарська, а більш ґрунтовно цю проблему описували Н.А. Герасимчук, Т.В. Мірзоєва, О.А. Томашевська на прикладі господарства.
Мета роботи. Дослідити доречність ризиків у маркетингу на прикладі впровадження електрокарів на український ринок.
Викладення основного матеріалу дослідження. Ризики у маркетингу — сукупність ризиків, які є властивими маркетинговій діяльності компанії, тобто вони характеризують імовірність виникнення певних подій та їх наслідків, що обмежує або робить неможливим досягнення цілей на окремих етапах маркетингової діяльності або цілком у сфері маркетингу.[1]
Об’єкт ризику: економічна система, ефективність та умови функціонування якої наперед невідомі.
Суб’єкт ризику: особа (індивід або колектив) яка зацікавлена наслідком керування об’єктом ризику і компетентна приймати рішення щодо об’єкта ризику.
Джерело ризику: чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів (конфліктність).[8]
Існуючі класифікації в основному виділяють маркетинговий ризик як одну зі складових господарського (підприємницького) ризику. У складі маркетингових ризиків окремо виділяють:
Розглянемо способи управління ризиком, які є найбільш універсальними та поширеними у практичній діяльності. Головним серед них вважають зниження ступеня ризику — оптимізацію ризику, яку можна здійснювати або шляхом його передачі, тобто зовнішніми способами, або за допомогою внутрішніх ресурсів (самострахування), розподілу фінансових, матеріальних коштів за принципами лімітування, диверсифікації, тобто внутрішніми способами. До внутрішніх способів зниження ризику відносять також здобуття додаткової інформації. До прийомів зниження ступеня ризику відносять:
Дослідження проводилось на основі щомісячних звітів маркетингового агентства IRS Group [11] щодо ринку електромобілів та авто з гібридними двигунами (як приклад була взята база даних станом на 1 червня 2019 року).
Протягом червня в Україні було зареєстровано 1238 од. легкових та LCV авто з електродвигуном. Це на 13% менше, ніж у травні і водночас на 16% більше, ніж було реєстрацій у квітні.
В червні було зареєстровано рівну кількість гібридів та електромобілів.
Fiat 500E ввійшов в ТОП-5 моделей електромобілів в українському EV-парку, трохи випередивши Renault Zое.
Трійка лідерів по кількості зареєстрованих електрокарів в червні:
Трійка лідерів по кількості зареєстрованих протягом місяця гібридів:
Зріст популярності електромобілів в Україні зумовлен тим, що вони мають ряд переваг у порівнянні з автомобілями із двигуном внутрішнього згорання. Серед плюсів електрокарів можна виділити такі:
– дешева заправка та можливість заряджати електромобіль від звичайної розетки;
– проста конструкція електромобіля дає змогу спростити і зробити найбільш зручним його експлуатацію та використання, полегшити ремонт;
– простота управління та дешева експлуатація;
– повна відсутність шкідливих для здоров’я людини вихлопів;
– енергоефективність.
Незважаючи на досить суттєві переваги, електромобілі мають і недоліки:
– висока ціна при купівлі автомобіля;
– обмежений пробіг на одній підзарядці;
– погано розвинена інфраструктура обмежує дальність поїздок;
– зарядка автомобіля займає значно більшу кількість часу;
– висока ціна на заміну акумулятора (приблизно половина вартості автомобіля);
– відсутність споживчого вибору. [9]
Висновки. Отже, маркетинговий ризик є невід’ємним елементом економічної діяльності підприємства. Враховуючи ці обставини, підприємства повинні заздалегідь передбачати можливі наслідки ризику та завчасно вживати адекватні контрзаходи, але на це потрібно йти свідомо. Для цього треба проводи серйозні дослідження ризикової ситуації.
Список використаних джерел