Тема. Андрій Чайковський. «За сестрою»

Мета: ознайомити учнів із біографічними відомостями про автора, розпочати роботу на змістом твору «За сестрою», з’ясувати історію написання, зацікавити змістом, спонукати до читання та аналізу розділів повісті, розвивати творче та логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати свої думки, враження, робити висновки; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги до творчості А. Чайковського, шанобливе ставлення до історичного минулого рідного краю.  

 Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу 

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект,ТЗН.

Міжпредметні зв’язки. Образотворче мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери,  Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет А. Я. Чайковський, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «За сестрою», малюнки-ілюстрації, дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).

ХІД УРОКУ

І.Підготовчий етап (3 хв)      

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання - З якими загарбниками воювали запорозькі козаки?

- Що ви знаєте про монголо-татар?

ІІ. Орієнтація (2 хв)         

Учитель. Повість А. Чайковського «За сестрою» була написана в 1907 році й відразу ж здобула широку популярність. Твір переносить нас у часи середньовіччя, коли татаро-турецькі загарбники руйнували українські містечка й села, вбивали, забирали в полон людей. А мужні козаки виборювали волю для своєї землі.

ІІІ. Презентація (7 хв) Інтерактивна презентація за адресою :

https://www.thinglink.com/media/983771414043557889

Складання ейдос-конспекту. ІV. Практика на прикладах (13 хв) Історія написання твору.

Повість «За сестрою» (1907) створена на основі довготривалого вивчення історичних матеріалів з часів татарських нападів на українські землі та їхньої ретельної художньої обробки. В центрі — захоплююча історія юного Павлуся, молодшого сина з козацького роду Судаків, який порятував від татарського полону свою сестру Ганнусю.

Аудіо книга «За сестрою»

V. Керована практика (8 хв)

Робота з підручником ст. 74. Розділ ІV. Читання та переказування окремих епізодів. VІ. Незалежна практика  (5 хв)

1. Скласти родовід родини Судаків. (дід Андрій, син Степан, його дружина Палажка, їх діти: Петро – козак, Павлусь -15 років, Ганна – 13 років) 2. Якою уявляв Павлусь битву козаків з татарами? («Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці»)

3. Про кого турбувався Петро перед боєм? («Ти, братику, вважай, аби де в купу не попав. Держися сотника або діда Панаса. Держи добре коня») Чому? («Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей. Хлопцеві саме тепер треба опіки, а йому честь козацька не дозволяє остатись позаду та пильнувати брата»)

VІІ. Домашня практика  (2 хв)

1.     Дочитати розділ ІV та V, ст. 74-85.

2.     Виписати із тексту ритуал поховання козаків (ст.81)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Андрій Чайковський. «За сестрою»

Мета: продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на ІV, V розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу-патріоту.

 Тип уроку. Урок аналізу твору

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект,ТЗН.

Міжпредметні зв’язки. Образотворче мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери,  Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет А. Я. Чайковський, міні-бібліотечка його творів, малюнки-ілюстрації, дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).

ХІД УРОКУ

І.Підготовчий етап (5 хв)      

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання

1.     Стисло опишіть битву козаків із татарами.

2.     Яким чином здійснювалося поховання козаків? У чому особливість цього ритуалу? («Кожен прощався з товаришем. Один козак прочитав над трупами молитву, і тепер складали їх на дно ями так обережно, як мати кладе скупану дитину в колиску. Голови понакривали червоними китайками. Біля кожного поклали його зброю, перехрестили і почали мовчки жменями насипати землю. Кожний козак укинув бодай грудку землі»)

3.     Що здобули козаки після перемоги над татарами? («З цієї битви здобули козаки чимало користі. У татар знайшли багато червонців, талярів, піймали більше сотні добрих коней і забрали татарську зброю»)

4.     Чому Непорадний відпустив полоненого татарина? Як на це зреагував сам татарин? («Татарин радів дуже. Він не надіявся такого кінця і почув себе дуже щасливим»)

ІІ. Орієнтація (1 хв)

Учитель. Татари, здійснюючи набіги на наші землі, не тільки спустошували її, а й  забирали в полон людей та продавали на найбільшому невольницькому ринку у Кафі. Плач розпачу лунав над Україною.    

ІІІ. Презентація (2 хв)

Перегляд презентації «Невольники» під супровід думи «Невольницький плач» https://www.youtube.com/watch?v=MvQ2FKHGCtc.

 

ІV. Практика на прикладах (5 хв)

Завдання: визначити, кого з героїв твору стосується наступна фраза.

-                     Він рубав на обидва боки, устеляючи землю навкруги себе трупами. Частина татар запинилася (Тріска).

-                     Він перший раз дивився очима на битву з татарами. Він побачив те, що дідусь йому розказував, і це показалося правдою. Тепер татари не  здавалися йому такими страшними, як учора. Козаки сильніші (Павлусь).

-                     Без шапки й босий, в одній свитині, зі зв’язаними руками, він приліг на траві. …не знав, що сталося з Ганною та Палажкою; не знав чи вони живі, чи в неволі. Він волів би, щоб їх убили. При згадці про неволю в нього завмирало серце з болю. А він лежав тут безпорадний (Степан Судак).

-                     Дідусева наука стала йому в пригоді. «Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами - то показує північ. Ну , навпроти неї мусить бути південь. І туди він поїхав (Павлусь). 

V. Керована практика (12 хв)

Обговорення змісту 4 розділу за запитаннями

1.     Про кого турбувався Петро перед боєм? ( Павлуся)

2.     Чи сприяли погодні умови битві козаків із татарами? (Сонце страшенно пекло. І коні, і люди попріли) 3. Що стало причиною того, що козаки не змогли зненацька напасти на татар? (зник дозорець із могили) 4. Знайдіть і зачитайте опис татарського коша. (Перед ним був татарський кіш. Коні лежали на траві…)

5.     Як під час битви відображена завзятість, взаємопідтримка козаків?

6.     Як татари ставилися до полонених? (…Розмістили бранців за їх вартістю. Дівчат та малих дітей окремо, жінок та козаків теж окремо. Усіх стерегли пильно і не розв’язували їм руки).

7.     Яким чином Степан Судак розв’язав мотузку? (Степан повернувся боком, відтак догори спиною і, буцімто жуючи паляницю, став зубами розмотувати мотуз… Укінці почув свої руки вільними).

8.     Які емоції ви пережили, коли прочитали про зустріч батька з синами?

9.     Чому Павлусь потайки вирушає в дорогу, щоб наздогнати татар?

10. Як наука діді Андрія допомогла Павлусю знайти вірний шлях до Криму?

VІ. Незалежна  практика  (5 хв)

1. Бранці здогадувалися, що їх незабаром визволять козаки, бо:

а) отримали звістку про це;

б) татари раптом сполошилися;

в) були впевнені у цьому.

2.              Татарва кинулася до коней та зброї і вискочила з коша, почувши: а) крики козаків;

б) свистілку;

в) гуркіт возів.

3.              Про кого з полонених А. Чайковський зазначає: «Без шапки і босий, в одній свитині, із зв’язаними руками»? а) Козака Недолю;

б) Степана Судака;

в) сина Мустафи.

4.   Татари годували полонених, як:

а) худобу;

б) жеребців;

в) собак.

5.   Для Степана Судака неволя:

а) не уявлялася страшною;

б) була гіршою за смерть;

в) випробовуванням на мужність.

6.   Коли у татарському таборі виник переполох, полонені схопились і побігли до: а) лісу;

б) розруйнованого міста;

в) берега річки в очерет.

7.   Зустрівши своїх синів, Степан Судак назвав їх:

а) соколами;

б) орлами;

в) провісниками щастя.

8. В який час, на думку козаків, краще здійснювати напад на татар? а) поночі;

б) ополудні;

в) вранці.

9. Тікаючи від козаків, татари рухалися до:

а) Криму;

б) Кавказу;

в) Туреччини.

10. Кожна дитина на Україні знала, що татари виробляють з бранцями, а саме:

а) годують ними хижих тварин;

б) продають, мов товар, на базарі;

в) примушують їх виконувати каторжну роботу.

11. Яким чином орієнтувався Павлусь, їдучи до Криму, щоб визволити з полону сестру?

а) Дивлячись на зорі;

б) за допомогою компасу;

в) покладався на татарського коня.

12. Хто з героїв твору пророкував, що Павлусь у майбутньому буде кошовим? а) Недоля;

б) Степан Судак;

в) дід Андрій.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

VІІ. Домашня практика  (2 хв)

1.     Прочитати 6, 7, 8, 9 розділи.

2.     Намалювати ілюстрацію до одного з епізодів твору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Андрій Чайковський. «За сестрою»

Мета: продовжити опрацьовувати зміст твору, зосереджуючи увагу на VІ, VІІ,  VІІІ,  ІХ розділах повісті; дослідити, як на прикладі козаків розкриваються кращі риси характеру українського народу-патріоту, учити грамотно висловлювати свої думки, робити висновки, виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

 Тип уроку. Урок аналізу твору

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект.

Літературні терміни : героїко-романтична повість, композиція

Міжпредметні зв’язки. Образотворче мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери,  Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет А. Я. Чайковський, міні-бібліотечка його творів, малюнки-ілюстрації, дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ Підготовчий етап (10 хв)           

Ø Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання (тести на гуглформі)

1. Розшукуючи сестру, Павлусь їхав у напрямку:

а) північного заходу;

б) південного заходу;

в) сходу.

2.                 Яким чином хлопець намагався захистити себе від комарів? а) Ватрою;

б) розганяв їх гілкою верби;

в) плигав на місці, розмахуючи руками.

3.                 Голодний Павлусь, вдруге зупинившись на перепочинок, на вечерю приготував собі печену: а) рибу;

б) жабу;

в) гадюку.

4.                 Вранці хлопець прокинувся від того, що його хтось: а) кликав;

б) сильно штовхнув;

в) поцілував у праву щоку.

5. «Бог тебе певно покарає!» — так вигукнув хлопець Харцизу за те, що він Павлуся: а) побив;

б) продав татарам-купцям;

в) обміняв у татар на свою дочку.

6. Татари-купці їхали в Крим з:

а) Візантії;

б) Києва;

в) Одеси.

7. Який художній засіб використав автор твору у фразі: «Він заспівав, аж луна по степу пішла»? а) Епітет;

б) порівняння;

в) метафору.

8. Зустрівшись з козаками, Харциз боявся, щоб:

а) у нього не забрали сідло коня з червінцями;

б) його хто не впізнав;

в) ті не звинуватили його у вбивстві діда Андрія.

9. Козаки пригостили голодного Харциза:

а) салом і кашею;

б) кількома сухарями і сушеною рибою;

в) печеним м’ясом.

10. Хто чинив суд над Харцизом Карим:

а) Гусейн;

б) Недоля;

в) Степан Судак.

11. Харциз Карий був потурнаком, тобто це той, хто:

а) служить татарам і людей продає;

б) жив самотньо від людей;

в) перепродував грабованих коней.

12. Карий набрехав козакам, що він у татарській неволі був… літ: а) п’ять;

б) сім;

в) шість.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Орієнтація (2 хв)              

Учитель. Чайковський  прагнув виховати у читачів суспільно-громадську активність, національну свідомість, історичну пам’ять, дати читачеві знання національної історії, на рівні тодішніх здобутків історичної науки, окреслити образи провідних діячів, змалювати історичний побут, явити провідні ідеї, що будоражили людську свідомість в ту чи іншу епоху, і спроектувати їх у свій час, донести до свідомості своїх сучасників.

 Практика на прикладах (5 хв)

Жанр : героїко-романтична повість. 

Тема : відтворення страшних картин поневолення татарськими загарбниками українського народу; зображення Павлуся, який докладає будь-яких зусиль, мужності, наполегливості, старанності, кмітливості для порятування своєї сестри з татарського полону.

Ідея : уславлення козаків — оборонців рідної землі, Павлуся — відважного лицаря, їх благородство, відповідальність, мужність; засудження татар та українців-зрадників.  Основна думка: тільки любов до рідної землі, батьківської домівки, тільки сила волі, цілеспрямованість, дружня завзятість допоможе подолати будь-якого ворога заради щастя, радості, миру в кожній українській оселі. 

Головні герої : Павлусь, Ганна, дід Панас, Палажка, Андрій Недоля, козак Семен Непорадний, Мустафа, Девлет-гірей 

Проблематика 

•  батьки і діти; 

•  життя і смерть; 

•  радість і трагедія; 

•  відповідальність і безпечність;

•  вірність і зрада; 

•  добро і зло; 

•  щирість і хитрість, улесливість, підступність.

 

V. Керована практика (12 хв)

Теорія літератури.

Героїко-романтична повість – це твір, у якому зображені героїчні вчинки виняткового героя в надзвичайних обставинах.

 Композиція – це будова художнього твору, розташування й співвідношення всіх його компонентів: сюжетних і позасюжетних елементів твору.

Робота з підручником на ст. 106.

Виразне читання найцікавіших епізодів, за вибором учнів. Їх обговорення.

1.                 Прокоментуйте рядки з твору стосовно того, що подумав Девлет-гірей про Павла: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві. Коли б його аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря і оборонця». Свої думки обґрунтуйте.

2.                 Чи були, на ваш погляд, щасливим Павлусь і Ганнуся під час зустрічі після тривалого розлучення? В чому виявилося це щастя? Вмотивуйте свою думку. 3. Що, на ваш погляд, надало можливість Павлусю витримати приниження, жорстокість з боку Мустафи (сина Сулеймана-ефенді)? Як би ви повели себе, перебуваючи на місці хлопця?

VІ. Незалежна  практика  (5 хв)

1.     Дати заголовки всім розділам повісті.

2.     Виписати позасюжетні елементи твору.

VІІ. Домашня практика  (2 хв)

1.     Скласти тести до одного з розділів повісті.

2.     Виписати цитати, які стосуються характеристики Павлуся.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Андрій Чайковський. «За сестрою»

Мета: продовжити опрацьовувати зміст твору, охарактеризувати головного героя, учити грамотно висловлювати свої думки, розвивати комунікативні навички та вміння, неординарне мислення,  виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

 Тип уроку. Урок аналізу твору

Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія.

Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект.

Міжпредметні зв’язки. Образотворче мистецтво.

Обладнання. Комп’ютери,  Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет А. Я. Чайковський, міні-бібліотечка його творів, малюнки-ілюстрації, дидактичний матеріал (тестові завдання).

ХІД УРОКУ

Підготовчий етап (8 хв)        

Кросворд  По горизонталі:

1.   Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка)

2.   Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз)

3.   Засіб, за допомогою якого татари перевозили награбоване майно. (Віз)

4.   Зброя, якою козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля)

5.   Командир татар. (Мустафа)

6.   Прізвище одного з козацьких ватажків. (Тріска)

7.   Час, який обрали козаки для атаки на татар. (Полудень)

 

 

8.   Прочитати слово, що утворилося по вертикалі (Павлусь)

 

ІІ. Орієнтація (2 хв)

Учитель. Головний герой повісті – Павлусь.  Він — гідний нащадок козаківзапорожців, вірних захисників України. Навіть Девлет-ґірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!» Чи можна Павлуся вважати справжнім героєм, лицарем? Чому?

ІІІ. Практика на прикладах (10 хв)

Бесіда за питаннями.

•  До якого роду належав Павлусь?

•  Про що свідчить те, що батьки іноді хотіли покарати сина за його молодечий порив? • Який вплив мали розповіді діда Андрія на формування світогляду, кругозору Павлуся?

•  Чому протягом свого життя Павлусь не раз згадував повчання діда?

•  Як хлопець ставився до своєї сестри?

•  Яким чином пожежа Спасівки, смерть діда і матері від рук татар вплинули на Павлуся?

•  Які враження залишилися у хлопця після перебування серед козаків? Чому він від них навчився?

•  Чим пояснити те, що наказ батька і прохання брата не зупинили пошуки Павлом сестри?

•  Яких страждань зазнав хлопець, перебуваючи в неволі?

•  З чим пов’язано те, що Павлусь повинен був стати мусульманином? Як він до цього поставився? В чому виявилася мужність, винахідливість, витримка хлопця, щоб віднайти сестру?

•  Як би ви повели себе, перебуваючи на місці Павлуся — шукача рідної сестри?

•  Через що Павлусь з Ганнусею постійно намагався якомога швидше повернутися додому, хоча у Девлет-гірея їм гарно жилося? • Чи будуть, на ваш погляд, щасливими брат і сестра?

•  Дослідіть, як саме автор твору ставиться до своїх героїв. Спостереження обґрунтуйте.

ІV. Керована практика (10 хв) Орієнтовний план до образу.

1)  Павлусь — представник  роду Судаків.

2)  Портрет і зовнішність.

3)  Вольові якості:

 а) цілеспрямованість і наполегливість;

 б) мужність і витримка; 

в) незламність і твердість; 

г) готовність на самопожертву; 

д) велика сила волі;

 е) ненависть до гнобителів українського народу, зрадництва.

4)  Розум і кмітливість: а) володіння зброєю; 

б) застосування знань, отриманих від діда Андрія і козаків.

5)  Почуттєві риси:  а) справедливість;

 б) вірність; 

 в) сердечність і доброта;

 г) гордість; 

д) кмітливість і винахідливість; 

е) любов до сестри, родини, рідного краю;

 є) вміння реально оцінювати ситуацію. 6) Павлусь — відважний лицар і герой.

V. Незалежна  практика  (13 хв)

Створити цитатну характеристику Павлуся

«Дід Андрій вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла. Вчив його їздити на коні, кидати списом та арканом, стріляти з рушниці та з лука й орудувати шаблею. Часом оповідав йому про Запорожжя, про козаків, їхні звичаї та про всі походи й пригоди із свого життя».

•  «Павлусь мріяв про те, коли й він підросте, стане славним козаком».

•  «Здається, не було нічого такого, чого б Павлусь для Гані не зробив».

•  «Павлусь підніс вгору свого супротивника та, як лише цей відстав від землі, розмахнув ним і кинув на землю».

•  «Павлусь дивився на те все наляканими очима. Йому здавалось, що це якийсь страшний сон, з якого не можна прокинутися».

•  «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар, та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і дідусь, і багато інших дужих козаків полягли».

•  Непорадний: «Козакові соромно плакати, ось що. Виростеш — козаком станеш, тоді й засоромишся».

•  «У Павлуся забилося серце, коли почув сотників наказ. Він сьогодні побачить те, що від дідуся стільки наслухався. Побачить, як козацтво стрінеться з татарами, тими страшними чортами, що цієї ночі так лютували в Спасівці».

•  «Злодії, пси, чорти! Ви дідуся вбили, ви маму вбили, ви сестру забрали! Ось тобі, ось тобі! — Тепер Павлусь отямився. Він перший раз убив людину. Йому стало страшно, в очах потемніло, і він зомлів. Його взяв на руки Степан і став відтирати».

•  І він уявляв собі свою любу сестричку, як її татарин веде на мотузці на базар. Як її поганці оглядають та торкають, а відтак везуть у далеку турецьку землю, геть за море, і звідти ніколи їй не вернутись».

•  «Хіба ж, тату, так її нещасну, залишимо без помочі?»

•  «Дідусева наука стала йому в пригоді. «Ось це Великий Віз, а ця зоря над нами — то показує північ. Ну, навпроти неї мусить бути південь”».

•  Недоля: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».

•  «Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. В нього ж була шабля й два пістолі,— то не те, як він тікав зі Спасівки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється».

•  «Продав ти мене, юдо, Бог тебе певно покарає. Вони мене завезуть в Крим, то, може, й сестру легше знайду».

•  «Помагав татарам у всьому і вчився запопадливо татарської мови. Він був тямущий, і татари не могли надивуватись. Хлопець вдавав із себе до всього охочого, щирого і виконував усі роботи вправно».

•  «Ні, не прийму! І моєї християнської не зречусь… Хоч і повісьте. Пощо мені опісля в смолі горіти».

•  «Внизу, в челядній, вибили Павлуся так, що зі спини аж кров потекла. У хлопця бігли сльози з очей, аж покусав губи до крові, а ні раз не застогнав».

•  «Допоможіть мені, Господи Спаси і свята Покрово, визволитися та козаком стати! Усі ці шаласи я з димом пущу і із землею зрівняю».

•  «Готувався до втечі повільно і розумно. Він став обкрадати конюхів. В одного вкрав ножа, в другого — сумку та харчі, у третього — вуздечку. Усе те ховав уночі в дуплясте старе дерево. При цім був покірний, слухняний, усім служив охоче, так що ніхто його не запідозрював».

•  «Або втечу і вернуся сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять. Довше так жити не можу, а бідної Ганни, мабуть, не відшукаю, пасучи табуни або вислужуючи татаринові у дворищі».

•  «Павлусь уже мав досвід. Він знав, як зловити в ріці рибу, як застрелити з лук птицю, а ще знав, що таке Харциз і як його треба берегтись».

•  «Він теж козацька дитина і не гірший від інших. Як гинути, то гинути. Він піде сміливо на смерть з козацькою піснею на устах… Та він ще вилає всіх татар і їхнього Магомета».

•  «Я знаю, що в татар менше карають, коли бранець сам вернеться з доброї волі».

•  «Цю щасливу нагоду хотів він використати на те, щоб відшукати і визволити сестру. Він склав собі цілий план, як це зробити. Знав добре, що Мустафа-ага, певно, живий у полковника і що його знайдуть, як лише покаже їм дорогу. За це відкриття можна надіятися великої винагороди, а навіть свободи, а тоді вернеться разом із сестрою на Україну. Він і не думав про те, щоб без сестри вертатися, й вірив, що йому Бог поможе сестру відшукати».

•  «Боже наш! Я бачу твою руку в цім усім. Я, бідний невільник, пустився навмання, бачачи в цьому моє спасіння. Ти вдержав мене і завернув, та це мені вийшло на добре. Мали мене нагайками вбити, та твоя могутня рука спасла мене. Чи гадав я, куди мене твоє святе провидіння заведе? Боже, Боже! Не покидай мене, вислухай мою молитву, допоможи мені! На тебе моя надія!»

•  «Тепер жилось йому дуже добре. Йому подарували волю, зробили те, чого забажав. Виходив, коли хотів, у місто, знайомився з ровесниками з багатих татарських родин, їздив на коні, стріляв з лук та рушниці. Був веселий, і за це його всі полюбили».

•  Девлет-гірей: «Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря і оборонця». «Справді лицарський народ ті козаки».

•  «Яке мені діло до нього! Добре, що живе, тепер хай і зараз здохне за ту кривду, яку нам заподіяв. Чорт їх бери усіх татар. Маму вбили, дідуся… нас замучили… Заждіть, чортові сини! Вернусь я ще сюди, може, і не раз, та не на посторонку, як невільник, а з козацтвом, як лицар! Заждіть, я ще вашого дідьчого хана за бороду скубну, не те що…»

•  «Коли б татарин не хотів пустити їх на волю, тоді Павлусь уб’є сестру, татарина проколе ножем. Хай тоді повісять або кіньми розірвуть… все одно».

•  «…Вся та погань татарська. Чого вони нас зачіпають, мордують? Хіба ж ми їм заважаємо? Ні, ні, ми стрінемось ще!»

•  «Нічого не бажаємо, лиш волі. Пусти нас… Нам тут добре, та за Україною нам сумно. Хочемо своїх побачити».

•  «Ні, майна я не хочу, а лиш ось про що прошу: у Сулемана-ефенді живе невільник Остап Швидкий, українець, земляк мені. Звели його виучити і подаруй мені… Та він мені був рідним батьком, коли я у неволю попав. Він завивав мені рани, коли мене зрізали нагаями».

•  «У Павлуся потекли сльози з очей». VІ.  Домашня практика  (2 хв)

1.     Виконати завдання на ст. 107 (1-3).

2.     Прочитати матеріал на ст.109.