Короткі відомості про автора, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми в оповіданні. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб — узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.
Тема. Олекса Стороженко. «Скарб»
Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом О. Стороженка; визначити ідейно-тематичне спрямування його твору «Скарб»; дослідити морально-етичні проблеми в оповіданні; поглибити знання про гумор, зокрема про засоби гумористичного зображення; розвивати творчу уяву, увагу, пунктуальність, спритність, рішучість, образне та логічне мислення, вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, любові до творчості О. Стороженка — шанобливе ставлення до людини праці і зневага до ледарів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу
Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.
Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект,ТЗН.
Обладнання. Комп’ютери, Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет О.П. Стороженка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Скарб», малюнки-ілюстрації, інтерактивна презентація, дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки). ХІД УРОКУ
І.Підготовчий етап (7 хв) 1. Дайте визначення оповіданню як жанру художньої літератури. (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох))
2. Наведіть приклади художніх творів цього жанру.
Кросворд «О. Стороженко».
1. На якому музичному інструменті, грав О. Стороженко
2. Ім`я батька Олекси Стороженка
3. Заховані коштовності в землі
4. Місто, де навчався О. Стороженко
5. Навчальний заклад, де письменник здобував освіту
6. Місто, де похований Олекса Стороженко
4 |
|
|
|
4 |
б |
|
||||||||||||||
|
р |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
х |
|
е |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
п |
а |
н |
с |
і |
о |
н |
|
|||||
|
|
|
|
2 |
|
р |
|
т |
2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
к |
|
п |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
в |
і |
о |
л |
о |
н |
ч |
е |
л |
ь |
|
|
|
|
|
|
|
в |
|
т |
|
|||||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
3 |
с |
к |
а |
р |
б |
|
|||||||
|
|
|
|
о |
|
Прослуховування пісні Н. Май «Щастя» (режим доступу:
Учитель. Про що ми сьогодні будемо говорити? Що таке щастя, на ваш погляд? Омар Хайям
Якщо є у тебе для житла куток. У наш підлий час є хліба шматок, якщо ти нікому не раб, не господар. Щасливий ти й воістину духом високий.
- А що є щастя для героя оповідання О. Стороженка «Скарб» дізнаємося разом, опрацювавши текст твору. ІІІ. Презентація (5 хв)
1. Створення опорного конспекту або ментальної карти, використовуючи інтерактивну презентацію (режим доступу: https://www.thinglink.com/scene/ 994980714476732418/ scene/994980714476732418)
1. Виставка ілюстрацій-малюнків до оповідання «Скарб»
2. Ідейно-тематичний аналіз твору О. Стороженка «Скарб»
Переказ цікавих епізодів оповідання з відповідним коментарем.
Тема: зображення щасливої долі Павлуся Лежня, який протягом свого життя був ледачим і в той же час байдужим до всього.
Ідея: засудження заздрості, підступництва тих, хто зазіхає на чуже майно, ледачого, паразитичного життя.
Жанр: гумористичне оповідання з елементами фантастики Композиція.
Експозиція: надмірна опіка матір’ю свого сина Павлуся.
Зав’язка: смерть батьків Павлуся, його сирітське життя.
Кульмінація: дохлий хорт у хаті Павлуся виявився дукатами.
Розв’язка: роздуми автора про смисл життя, про щасливу людську долю.
Морально-етичні проблеми твору:
- роль праці у вихованні дитини,
- сліпа материнська любов,
- потворне і красивее у житті,
- ледарство і працьовитість,
- вдячність і відповідальність,
- дотримання данного слова.
Опрацювання змісту твору за питаннями.
· Що вас вразило під час читання оповідання?
· Над чим вас примусив замислитися даний твір?
· Якими були батьки Павлуся? («Були вони люди заможненькі, усього в них доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора із садочком і левадою». «…І шанували, і пестували вони того одинчика!»)
· Як мати ставилася до свого єдиного синочка? («І що то вже за мати була!
Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як із маленькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює». «Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається: крий Боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати»)
· Через що мати нікуди не пускала Павлуся? («Усю зиму й осінь з хати не випустить: «Не ходи, синку,— каже,— холодно, замерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш». Прийде весна або літо — знов не пускала: «Не ходи, синку, душно, сонце напече головку, голова болітиме». Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б»)
· Як реагував батько щодо надмірних пестощів жінки до сина? («Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. На яку радість ми його вигодували? Який з нього хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо? Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!»)
· На яке благополучне життя сподівалася мати для свого сина? («…Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!»)
· Через що мати не пускала сина на вечорниці? («…На вечорницях збиралися самі п’яниці та розбишаки, там тебе обідять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать, як рідна мати»)
· Як трапилося так, що Павлусь залишився сиротою? («…Через той мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою»)
· Якими були наймити у Павлуся? («Наймит-парубок ще молодий, працьовитий, непитющий, а наймичка — теж чесного роду, осталась бідною сиротою, і покійниця прийняла її до себе, як рідну дитину») Як їм жилося в родині заможних людей? («За Павлусем і їм добре жилось; було чим-небудь йому угодють, то стара і дякує, і грошей їм дає, і добру одежу, а часом за наймита скотину у поле вижене, а за наймичку хату вимете і води принесе. Отож як умирала стара, то благословила наймита з наймичкою побратись, наділила їх худобою і аж руки їм цілувала та просила, щоб вони не обижали її Павлуся, доглядали б його і були йому рідним батьком і матір’ю, а вже вона на тім світі буде благати Господа, щоб він милосердний послав їм усякого щастя і таланту»)
· Чому життя Павлуся з наймитами після смерті батьків було щасливим? («Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, як свиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, як на сміх, хоч би один тобі віл іздох»)
· Куди і для чого вирішили піти хлопці на Зелені свята? («…Зубралось парубоцтво шукати скарба. Узяли із собою заступи, лопати і горілочки не забули та й пішли у степ») Чому вони хотіли запросити піти із собою Павлуся? («Візьмемо із собою на щастя… то вже певно знайдемо скарб: він такий щасливий, що такого і на всьому світі не знайдеш!»)
· Яких народних прикмет дотримувалися люди, щоб знайти скарб? («…Часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у якунебудь пакость: у старого шолудивого діда, або у миршавеньке козеня, або у дохлу кішку»)
· Що вирішили зробити хлопці, щоб посміятися над Павлусем? («…Візьмемо сього (дохлого) хорта та шпурнем Лежневі в хату — нехай се буде той скарб, що Бог йому у вікно вкине»)
· Яке фантастичне явище відбулося після того, коли парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта? («…А він, як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів, і, як жар, по всій хаті розсипався дукатами!»)
· Як О. Стороженко висловився стосовно щастя Павлуся? («Сказано: як кому Бог дасть щастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати: сам скарб його знайде. А другому неборакові на бездол-лі у те ж саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій і останню сорочку витягне; не поробить день, то на другий і їсти нічого»)
· Чому О. Стороженко у творі порівнює дружину Павлуся зі скарбом?
· Порівняйте власну думку про смисл щастя з тим, яким його вбачає автор твору. Зробіть висновок.
· З якими питаннями О. Стороженко звертається до читача? («1) …самі одгадайте, чи мій Павлусь справді щасливий, чи, може таким тільки прозвали його зави сливі люди? 2) …Ніхто б не схотів бути Павлусем?»)
· Чому О. Стороженку цікаво дізнатися від читачів відповіді на запитання, які зазначені наприкінці твору?
VІ. Незалежна практика (5 хв)
1. «Скарб» О. Стороженка починається рядками:
а) «жили-були дідусь з бабусею»;
б) «а чи знаходили ви будь-коли скарб?»
в) «був собі чоловік та жінка».
2. Павлусь був сином:
б) діячів театрального мистецтва;
в) священика.
3. Любов матері до Павлуся виявлялася в тому, що вона:
б) хотіла, щоб він став багатим;
в) намагалася надати йому можливість отримати вищу освіту.
4. Як Павлусь лягав спати, то мати співала йому колискової про: а) котка;
б) мишеня;
в) русалоньку.
5. Батько хотів віддати Павлуся навчатися:
а) до чоловічої гімназії;
в) до колегіуму.
6. Руки у Павлуся були такими, як у:
а) кріпосного селянина;
в) кухаря.
7. «Останеться він на світі, мов сліпий без поводаря!» — так про Павлуся висловився: а) батько;
б) парубок;
в) сусід.
8. Мати не пускала двадцятирічного Павлуся на вечорницю через те, що:
а) там було багато незнайомих хлопців із сусіднього села;
б) необхідно виконувати господарську роботу;
в) збиралися там самі п’яниці та розбишаки.
9. Вночі у Павлуся розболівся живіт, і тому він почав просити: а) кефіру;
в) пігулку.
10. Хто доглядав за Павлусем після смерті батьків?
а) бабуся;
в) дядька з тіткою.
11. «…Як горох із мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся…»: а) лихо;
в) золото.
12. Найкращим в господарстві Павлуся був:
а) ставок з рибою;
б) густий ліс з грибами, ягодами, горіхами;
в) урожай.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
1. Дібрати цитати для характеристики Павлуся.
На вибір:
2. Створіть сенкан на тему «Щастя».
3. Зобразіть щастя за допомогою малюнка.
Тема. Олекса Стороженко. «Скарб»
Мета: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст твору О. Стороженко «Скарб», звертаючи при цьому увагу на скарб як узагальнений образ щастя, з’ясовуючи повчальний характер оповідання; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, співставляти, робити висновки; виховувати пошану до звичаїв українського народу, його традицій; прищеплювати риси доброти, працьовитості, гуманного ставлення до оточуючих.
Тип уроку. Аналіз художнього тексту
Педтехнологія: ІКТ, ейдотехнологія, продуктивний урок.
Методи і прийоми: бесіда, робота з підручником, ейдос-конспект,ТЗН.
Обладнання. Комп’ютери, Авраменко О. М. «Українська література» підручник для 7 класу, портрет О.П. Стороженка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Скарб», малюнки-ілюстрації, інтерактивна презентація, дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).
ХІД УРОКУ
І.Підготовчий етап (5 хв)
1. Дослідіть, як застосування фантастичних елементів у творі допомагає розкрити його смисл і зрозуміти назву оповідання. Власні спостереження узагальнити, посилаючись на фантастичний матеріал твору.
2. Чому, на вашу думку, Павлуся вважали щасливим? Чи справді він є таким? Відповідь вмотивуйте.
3. За сіллю хури Павлуся їздили до:
а) Слов’яногорська;
б) Одеси;
в) Криму.
1. Чи хотіли б ви бути схожими на Павлуся? Висловіть власне ставлення щодо цього героя твору.
2. Як, на ваш погляд, сам автор ставиться до Павлуся? За допомогою яких художніх засобів він його зображує? Наведіть приклади.
3. З одного ройка бджіл Павлуся «розроїлось колодок…»:
а) двадцять;
б) десять;
в) тридцять.
1. Які б ви поради надали Павлусю стосовно того, щоб змінити його пасивний образ життя? Яким чином це було запроваджено?
2. Прокоментуйте думку О. Стороженка «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує…» Зробіть ґрунтовний висновок.
3. Цілими днями Павлусь:
а) читав книги і слухав музику;
б) їв та спав;
в) гуляв на узбережжі річки і ловив рибу.
Учитель. Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає, але водночас — це щось цінне, корисне, велике…
Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Скарб – узагальнений образ щастя. ІІІ. Керована практика (12 хв)
Бесіда за питаннями.
· З якою метою, на ваш погляд, О. Стороженко використав у творі «Скарб» гумор?
· Павлусь — це уособлення щасливої людини чи об’єкт для сміху? Відповідь вмотивуйте.
· Опишіть Павлуся, застосовуючи текст твору («…Вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. …Зроду не то, щоб ціп або косу у раках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату»)
· Як наймичка у ставленні до Павлуся замінила йому мати? («Наймичка доглядала Павлуся, як рідна мати: і годує його, і голову йому змиє, і розчеше, і одягає, й роздягає, і стеле, так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує…»)
· Чим займався Павлусь щодня? («…Цілісенький день їсть (а лопав здорово) та спить. Було прокинеться вранці — зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку або качку, або повнісеньку макітру вареників із сметаною; їсть неборак, аж за ушима лящить. Не вспіла наймичка його утерти, а він уже й уклався спати. Поспить на перині, лізе на піч спати ще у просі. Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею…»)
· Що відповідав Павлусь хлопцям, які запрошували його на вечорниці? («Далеко. Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов»)
· Як склалося життя Павлуся після його одруження? («Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет… І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув»)
· Чи вважаєте ви, що щастя в тому, щоб нічого не робити, як Павлусь? Яку відповідь надає з цього приводу автор? («Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба»)
Павлусь — головний герой оповідання О. Стороженка. Його образ доводить нам, що сите життя і неробство не робить людину посправжньому щасливою. Щастя не може бути в житті людини, яка живе лише для себе і не зігріває своїм душевним теплом інших, яка безглуздо і безцільно проживає свій вік.
Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманіженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, шоб не замерз, навесні і влітку — шоб сонце не напекло голову.
У селі Павлуся вважали щасливим: нічого не робить, а все має. «Сказано: як кому Бог дасть шастя, то не треба йому й рідної матері, не треба і скарбу шукати, сам скарб його знайде». І хоча люди заздрили Павлусеві, жити так, як він, не хотіли. Думаю, шо шасливим не був і Павлусь.
1) Павлусь — єдиний синок у заможніх батьків.
2) Зовнішність і портрет героя.
3) Автор про Павлуся. 4) Риси характеру Павлуся: а) ледачий;
б) примхливий;
в) байдужий;
г) егоїстичний. 5) Інші риси Павлуся:
а) любов смачно поїсти і поспати;
б) відсутність друзів, постійна самотність;
в) ставлення до батьків, наймитів, парубків, дружини, дітей. 6) Чи щасливий Павлусь? Значення цього образу.
· «Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона (мати) ще возилася з ним. Як з маленькою дитинкою. Було власними руками годує, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвірінок, знов рот роззявлює».
· «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовничком».
·Опис Павлуся «…Його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. …Зроду не то, щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимісти хату».
· «Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових…»
· «… Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити. Тільки йому й роботи, що цілісінькій день їсть (а лопав здорово) та спить. …Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня…»
· «Лучалось, наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».
· «Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов». · «Се мій скарб, се мені Бог у вікно вкинув! А що?»
· «Найшлась і дівчина, що, як той скарб, сама до його лицялась. Послав йому Господь і діточок покірних, працьовитих, не таких, як він пудофет…. І віку йому таки чимало протяг Господь: до білого волосся доспався. Спав, спав, аж поки навіки не заснув».
ІV. Незалежна практика (5 хв)
1. На яке народне свято вирішило парубоцтво шукати скарб?
а) Великдень;
в) Івана Купала.
2. Як парубки називали Павлуся?
а) Ненажерою;
б) Поликом;
в) Лежнем.
3. Парубки на пошуки скарбу вирішили взяти із собою Павлуся, бо:
б) намагалися виманити його з хати;
в) він був щасливим.
4. Вирушаючи на пошуки скарбу, хлопці заспівали:
а) козацької;
б) стрілецької;
в) чумацької.
5. «Розказують люди, що часом скарби і самі вилазять на верх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость»: а) велику ворону;
б) худу кішку;
в) миршавеньке козеня.
6. Парубки через вікно Павлусевої хати кинули дохлого хорта, який вдарився об поміст і розсипався: а) грошима;
б) смарагдами;
в) дукатами.
7. Якою «зброєю» захищав наймит Павлуся від парубків?
б) лопатою;
в) ціпком.
8. Зібравши цінності від хорта, наймит сховав їх у:
а) таємну схованку;
в) хліву.
9. У фразі: «сам скарб його знайде» О. Стороженко використав такий художній засіб, як: а) епітет;
б) порівняння;
в) метафору.
10. Господь послав Павлусю діточок:
а) таких, як він сам;
в) улесливих і підступних.
11. Розмірковуючи над смислом поняття «щастя» стосовно героя, О.
Стороженко вважає, що той його має, хто:
б) увесь свій вік нічого не дбає;
в) кмітливий, рухливий і винахідливий.
12. Ім’я якої собаки згадується у творі, що стереже гроші скупого?
а) Кузько;
в) Найда.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
1. Прочитати казку Б. Лепкого «Мишка» ст.194-196.
На вибір :
2. Дібрати прислів’я про щастя.
3. Виписати із словника значення щастя та щасливий.
4. Підготувати малюнки до казки.