12 червня о 18:00Вебінар: Дидактична гра як засіб навчання та виховання дітей із порушеннями зору

А. Камінчук. Котики вербові. Береза розвивається.

Про матеріал

Урок з літературного читання з елементами народознавства. На уроці використовувалися різні види робіт. Протягом уроку учні активно відповідають на питання, виконують вправи з асоціаціями. Цікавий матеріал про березу та вербу.

Перегляд файлу

    Літературне читання

Тема: А. Каміньчук. Котики вербові. Береза розвивається.

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів, вчити дітей спостерігати за римами, знаходити образні вирази та багатозначні слова, розвивати відчуття краси, виховувати любов та пошану до рідної землі та народних символів.

І. Організаційна частина

       Я всміхаюсь сонечку:

       Здраствуй, золоте

       Я всміхаюсь квіточці-

        Хай вона росте!

       Я всміхаюсь дощечку:

        Лийся, мов з відра!

         Друзям усміхаюся,

        Зичу їм добра!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Складання павутинки

Давайте пограємо у гру. Заплющить очі, я скажу вам слово, а ви мені скажете, що ви уявили, чуючи це слово.

 квіти трава сонце

 

    канікули                                         тепло

                                            Весна

 розваги пташки

  1. Вступна бесіда вчителя і повідомлення теми і мети уроку

Весна  це одна з найкращих пір року. Їй радіють усі рослини, тварини, птахи та люди. Природа прокидається та радісно посміхається сонячними промінчиками. З давніх-давен люди з надією зустрічали весну, з нетерпінням бажали її скорішого приходу.

Сьогодні ми прочитаємо вірші Анатолія Камінчука, які він присвятив цій чудовій порі року, дізнаємося багато цікавого про народні символи українців. Але щоб добре читати проведемо мовленнєву розмінку.

ІІІ. Мовленнєва розминка

  1. Робота над чистомовкою

      На – на – на –на – на – на!

     Вже прийшла до нас весна!

     Іють – іють – іють!

     Всі дерева зеленіють.

     Ки – ки – ки  - ки –ки –ки!

     Розцвітають квіточки.

     Оси – оси  - оси.

     Берізка розпустила коси.

     Таю –таю –таю.

     Під берізкою читаю.

  1. Вправи для розвитку артикуляції дихання.

 

• Вітерець у лісі — ш-ш-ш.

• Повзе вуж у траві — с-с-с.

• Прилетів жук — ж-ж-ж.

• Заспівав комарик — з-з-з.

• Пролетів птах — шух-шух-шух.

• Запихкав їжачок — пих-пих-пих.

• Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз.

• Забриніла бджілка — дж-дж-дж.

IV. Розповідь вчителя з елементами бесіди

   У кожного народу є свої улюблені квіти, дерева, кущі, якими всі гордяться і прославляють у віках. Українці споконвіку глибоко шанували дерева, навіть обожнювали їх. Здавна відомо деревопоклонство. Давні слов’яни молилися божеству рослинності, випрошуючи у нього прихильності і щедрості.   

Найулюбленішим деревом українців є ….

                Загадка

Стоїть над водою, з розплетеною косою (верба)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Перегляд відео презентації про вербу з коментуванням вчителя

Не уявити, либонь, українського села без річки чи ставка, в чистій воді яких милуються своєю вродою кучеряві верби. Недарма кажуть: «Без верби і калини нема України»

Верба - нiжне і дороге для українців дерево. Вважають, що верба – рослина нетерпляча, так як цвіте ще до розпускання листя. Всі дерева стоять голі, а верби вже причепурилися, бо вкрилися великими сріблястими чи  золотисто-жовтими кульками, так званими «котиками». Кожне українське село традиційно має верби над ставками та над колодязями. "Де срiбна вербиця - там здорова криниця".  Ще здавна народні джерела повідомляють, що верба - надiйний природний фiльтр. Тому у рiчцi воду для пиття, як правило, брали пiд вербицею. А де копали колодязi, то на дно клали вербову дощечку, а невеличку, завбiльшки з долоню, у вiдро з водою. Це дезінфiкує воду, полiпшує смаковi якостi завдяки "вербовому духу", якого надають смолистi речовини. Вербовi прутики - надiйний засiб пошуку джерел води. Народна мудрiсть це давно запримiтила - де ростуть верби, там воднi джерела чистi. У народу виникли такі приказки: „Де верба, там і вода; де вода, там і верба”, „Верба водою живе, верба воду й береже”. 

Древнi слов'яни вербу вважали священним деревом. Вона вважалась символом родинного вогнища. При буревiях проти вiтру кидали вербову гiлочку, яка зупиняла бурю. Магiчнi властивостi вербi приписували завжди. З'їденi рано навеснi вербовi сережки оберiгали людей вiд лихоманки та зубного болю.

Верба ввійшла і в християнськi вiрування. Як стверджують легенди, саме вербовi гiлки кидали пiд ноги Iсусу Хресту, коли вiн останнiй раз iшов у Єрусалим. На ознаменування християнська церква встановила напередоднi паски свято - Вербний тиждень. На Вербницю вербу освячували в церквi, а потiм несли додому освяченi гiлки i несильно били нею хатнiх, i в першу чергу тих, котрi ще сплять:

Не я б'ю, верба б'є

За тиждень - Великдень!

Будь великий як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий як земля. Дітям дають з’їсти освячені вербові «котики», щоб «росли скоро, як верба». Здавна вважали, що освячені котики запобігають хворобам горла.

Освячену вербу зберiгали за образами як збавительку вiд рiзних недугiв, що ними страждають люди i тварини. Освячену вербу на городi висаджували, вважаючи, що коли гiлка прийметься i виросте з неї дерево, то воно буде рятiвним на схилi вiку. Стару людину нечистi сили переслiдують, от вона i сховається пiд цим деревом, яке розганяє демонiв.

З усіх деревних порід верба біла найбільш «голосиста», тому й використовується для виготовлення бандур. Підбір дерева для такої цілі – непроста наука. Зрубане з такою ціллю дерево сушать на горищі у соломі протягом 5 років. З верби також робили свистки і сопілки. 

Верба символізує вічне повернення на кола свої, де є кінець і початок - воскресіння душі. Цей поетичний образ є в поезії Лесі Українки:

Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю,

вкупі з водою там зростить вербицю, –

стане початком тоді мій кінець…

 

 

 

 

 

VI. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

  1. Опрацювання вірша А. Камінчука «Котики вербові»
  1. Відгадування загадки

 Він лозовий, він вербовий,

          Він пухнастий, він бруньковий

          Він не злазить із гіллячок

          Бо лякається собачок

                             (Весняний котик)

  1.  Виразне читання вірша вчителем
  2. Словникова робота

Осоння – незатінене місце, що освітлене сонцем.

Діброва-ліс переважно з дубів

  1. Читай за вчителем

Осонні   розвивається

Сонні озивається

Вічка усміхається

Лапенята умивається

  1. Виразне читання вірша учнями
  2. Гра «Відшукай рими»
  3. Бесіда

Як ви гадаєте, чому вербовий цвіт називають котиками? У чому полягає особливість зображення вербових котиків і сонця у вірші? З ким автор порівнює сонце? Чому? Від яких слів у вірші віє теплом й ніжністю?

  1. Опрацювання вірша «Береза розвивається»

 

  1. Сьогодні ми завітали в гості до найвродливіших красунь. Хто вони,

відгадайте:

Хто у нашому гайочку

Носить біленьку сорочку?

У тоненькі кіски  

Вплітає жовті стрічки,

А панчішки в чорну риску

Прикривають її взимку.

В неї листячко, мов слізка.

Як зовуть її ?            

                                ( Берізка)

  1. Розповідь вчителя

 Назва «берізка» прийшла до нас із глибокої давнини. Вона означає «світлий», «сяючий». У словян берези вважаються священними, тими, які охороняють, оберігають людину.

Пам ятайте: дружба берези з людиною давня. За що ж так цінують це дивне дерево? Березу називають деревом чотирьох справ:

перша справа – світ освічувати,

друга справа – крик втихомирювати,

третя справа – хворих зцілювати,

четверта справа – дотримуватись чистоти.

« Світ освічувати» - це зрозуміло: колись селянські діти засвічували в хаті березовою скіпкою ( лучиною).

« Крик втихомирювати» - змащувати скрипучі колеса возів дьогтем, який добували з берези.

«Хворих зцілювати» - березовим соком, бруньками, корою.

«Чистоти дотримуватись» - виготовляти віники та мітли, а ще віники для бані: березові листочки мають цілющі властивості.

 Взимку береза «спить» дуже чутливо, а напровесні, як тільки пригріє сонечко, вона перша прокидається, відгукується на поклик і ласку весни, розкриває свої бруньки. Ось тому перший місяць весни на Україні називається березень.

  1. Виразне читання вірша вчителем
  2. Перевірка розуміння прослуханого.

Як ви розумієте назву вірша? Яку картину змалював у вірші поет?

Які звуки автор почув у гайку, передав у вірші? Зауваж: це прийом звуконаслідування – зозуля

  1. Виразне читання вірша учнями
  2. Гра «Підбери риму»
  3. Складання павутинки

Яка наша берізка?

 

 

З клейкими листочками Струнка

 

            Висока

З маленькими бруньками                  Берізка

                       Білокора

 

 З гнучкими вітами З ніжними сережками

VII. Підсумок уроку.

Чи цікавим був урок? Що вам найбільше сподобалося? Що ви дізналися нового про рослинні символи?

VIIІ. Домашнє завдання

  • Виразне читання вірша. Намалювати малюнок до вірша.
docx
Додано
21 лютого 2018
Переглядів
3228
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку