Адміністративні правопорушення

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

«СУЧАСНІ АСПЕКТИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»

 

1. Поняття адміністративного правопорушення:

А) Адміністративним правопорушенням визнається дія, яка посягає на громадський порядок, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність;

Б) Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, дія чи бездіяльність, яка посягає на власність, права і свободи громадян, і за яку законом передбачено відповідальність;

В) Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

 

2. Теорія адміністративного права виділяє наступні види підстав адміністративної відповідальності:

А) фактичні – юридичні – процесуальні – непроцесуальні;

Б) юридичні – процесуальні – непроцесуальні;

В) фактичні – юридичні – процесуальні.

 

3. Вчинення дій з ознаками адміністративного проступку для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода:

А) стан крайньої необхідності;

Б) стан необхідної оборони;

В) стан неосудності.

 

4. Вчинення дій з ознаками адміністративного проступку при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони закон визнає явну невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання:

А) стан крайньої необхідності;

Б) стан необхідної оборони;

В) стан неосудності.

 

5. Вчинення дій з ознаками адміністративного проступку особою, яка не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану:

А) стан крайньої необхідності;

Б) стан необхідної оборони;

В) стан неосудності.

 

 

6. До принципів адміністративної відповідальності відносяться наступні:

А) верховенство права; законності; доцільності. обґрунтованості; невідворотності; своєчасності; справедливості, гуманізму; індивідуалізації покарання; відповідності провини;

Б) верховенство права; законності; доцільності. обґрунтованості; невідворотності; своєчасності; справедливості;

В) гуманізму; індивідуалізації покарання; відповідності провини.

 

7. Адміністративному правопорушенню властиві такі загально-правові ознаки:

А) дія чи бездіяльність, суспільна шкідливість, протиправність, винуватість адміністративна карність;

Б) суспільна шкідливість, протиправність, винуватість адміністративна карність;

В) дія, суспільна шкідливість, протиправність, адміністративна карність

 

8. Загальний об’єкт:

А) суспільні відносини, що  регулюються різними галузями права і охороняються адміністративними санкціями, такий об’єкт є спільним для усіх видів адміністративних правопорушень;

Б) однорідні групи суспільних відносин, які в сукупності складають загальний об'єкт. Розподіл цього цілого (загального об’єкта) на частини (родові об’єкти) може проводитися за різними критеріями;

В) самостійний складовий різновид родового об’єкту, відокремлена група суспільних відносин, загальних для ряду проступків. Вони виступають відокремленою і досить самостійною частиною родового об’єкта.

 

9. Родовий об’єкт:

А) суспільні відносини, що  регулюються різними галузями права і охороняються адміністративними санкціями. Такий об’єкт є спільним для усіх видів адміністративних правопорушень;

Б) однорідні групи суспільних відносин, які в сукупності складають загальний об'єкт. Розподіл цього цілого (загального об’єкта) на частини (родові об’єкти) може проводитися за різними критеріями;

В) самостійний складовий різновид родового об'єкту, відокремлена група суспільних відносин, загальних для ряду проступків. Вони виступають відокремленою і досить самостійною частиною родового об’єкта.

 

10. Видовий об’єкт :

А) суспільні відносини, що  регулюються різними галузями права і охороняються адміністративними санкціями, такий об’єкт є спільним для усіх видів адміністративних правопорушень;

Б) однорідні групи суспільних відносин, які в сукупності складають загальний об'єкт. Розподіл цього цілого (загального об’єкта) на частини (родові об’єкти) може проводитися за різними критеріями;

В) самостійний складовий різновид родового об'єкту, відокремлена група суспільних відносин, загальних для ряду проступків. Вони виступають відокремленою і досить самостійною частиною родового об’єкта.

 

11. Безпосередній об’єкт:

А) суспільні відносини, що регулюються різними галузями права і охороняються адміністративними санкціями, такий об’єкт є спільним для усіх видів адміністративних правопорушень;

Б) однорідні групи суспільних відносин, які в сукупності складають загальний об'єкт. Розподіл цього цілого (загального об’єкта) на частини (родові об’єкти) може проводитися за різними критеріями;

В) одне або декілька суспільних відносин, яким спричиняється шкода певним правопорушенням.

 

12. Суб’єктами адміністративної відповідальності можуть бути:

А) фізичні (осудні особи, які на момент вчинення адміністративного проступку досягли шістнадцятирічного віку) та юридичні особи;

Б) фізичні (осудні особи, які на момент вчинення адміністративного проступку досягли чотирнадцятирічного віку) та юридичні особи;

В) фізичні (осудні особи, які на момент вчинення адміністративного проступку досягли вісімнадцятирічного віку) та юридичні особи.

 

13. Адміністративне стягнення є:

А) є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами;

Б) це нематеріалізований вияв адміністративної відповідальності, що полягає в застосуванні певних несприятливих заходів;

В) заходи, що застосовуються уповноваженими особами і полягають у позбавленні або обмеженні певних прав, благ.

 

14. Систему адміністративних стягнень, закріплених у КУпАП, з урахуванням порядку зростання суворості становлять:

А) попередження; штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові; виправні роботи; громадські роботи; адміністративний арешт;

Б) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові; виправні роботи; громадські роботи; адміністративний арешт, попередження; штраф;

В) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення; конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові; виправні роботи; громадські роботи; адміністративний арешт, попередження; штраф, соціальні роботи.

 

15. За порядком застосування адміністративні стягнення поділяються на такі, що:

А) можуть застосовуватися лише як основні;

Б) можуть застосовуватись як основні та як додаткові або можуть застосовуватися лише як основні;

В) можуть застосовуватися лише як додаткові.

 

16. За характером впливу на особу адміністративні стягнення поділяються на:

А) особисто-майнові;

Б) особисті, майнові;

В) особисті, майнові, особисто-майнові.

 

17. Передбачені в КУпАП адміністративні стягнення слід класифікувати за наступними критеріями:

А)порядком застосування, дією в часі, суб'єктами застосування.

Б) характером впливу на особу, порядком застосування, дією в часі, суб'єктами застосування.

В) характером впливу на особу, порядком застосування, дією в часі.

 

18. До заходів виховного впливу, які застосовуються до неповнолітніх належать:

А) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана;

Б) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання, соціальні роботи, виправні роботи, штраф;

В) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого, попередження,  догана або сувора догана,передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

 

19. Обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

А) щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року;

Б) розкаяння винного; відвернення шкідливих наслідків правопорушення, примусове  відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року;

В) щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до п’яти років.

 

20. Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

А) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; повторне протягом місяця вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила правопорушення; втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб; вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; вчинення правопорушення в стані сп’яніння;

Б) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб; вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; вчинення правопорушення в стані сп’яніння;

В) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; повторне протягом року вчинення неоднорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; втягнення повнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб; вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; вчинення правопорушення з необережності.

 

21. Адміністративне стягнення може бути накладено:

А) не пізніше як через один місяць з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через один місяць з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді);

Б) не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді);

В) не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).

 

22. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення:

А) справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи;

Б) справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи;

В) справа про адміністративне правопорушення розглядається у десятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

 

23. Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення:

А) може тривати не більше як одну годину;

Б) може тривати не більше як дві години;

В) може тривати не більше як три години.

 

24. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню:

А) якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню;

Б)якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом шести місяців з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню;

В)якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом трьох місяців з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

 

25. Аналіз законодавства України дає змогу виділити такі види провадження по справах про адміністративний проступок:

А) звичайне та спрощене;

Б) складне, просте, змішане;

В) першого рівня, другого рівня, складне.

 

26. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення:

А) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови;

Б) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом п’яти днів з дня винесення постанови;

В) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом п’ятнадцяти днів з дня винесення постанови.

 

27. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення:

А) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом трьох днів з дня винесення постанови;

Б) постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови;

В) немає вірної відповіді.

 

28. Штраф має  бути  сплачений  порушником  не  пізніш  як  через:

А) п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення;

Б) десять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через десять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення;

В) п'ять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови  – не пізніш як через п'ять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

 

29. Строк стягнення у виді громадських робіт обчислюється в:

А) хвилинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю;

Б) годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю;

В) днях, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю.

 

30. Виправні роботи відповідно до КУпАП відбуваються:

А) за місцем постійної роботи порушника;

Б) в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування;

В) у закладах освіти, культури, громадського харчування тощо.