Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Мистецтво навчання не в умінні повідомляти,

а в умінні збуджувати, будити, оживляти .

                                        А. Дистервег

          Яким же має бути сучасний урок? Які його ознаки, чим він повинен відрізнятись від уроків, які ще використовуються зараз у педагогічній практиці, але вже не задовольняють у повній мірі вимоги   навчальних досягнень учнів?
Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим для учнів?  Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставивши її в ситуацію морального вибору й підготувати до самостійного рішення? Досвід   доводить, що може, однак лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології самого  вчителя і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань.

         У своїй роботі кожний педагог повинен користуватися такими заповідями :

• Кожна дитина талановита.
• Кожна дитина має право на помилку.
• Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

У таких умовах педагог повинен бути :

                                                                Педагог

Філософ                           Майстер                         Психолог

Віра в життя             Віра в дитину                  Віра в себе

          Сучасним можна назвати той урок, що побудований на засадах розвиваючого навчання,  а також сприяє розвитку в учнів розумових операцій: умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей між різноманітними фактами, явищами, а також виробленню навичок логічного структурування.
Сучасна школа покликана застосовувати модель навчання, яка будується на діалогових формах спілкування, взаємодії. Такою моделлю навчання є інтерактивне навчання.

Навчаючи школярів мови, учитель повинен забезпечити раціональне змістове наповнення своїх занять. Організація уроку спирається на інтерактивну технологію, яка сприяє формуванню пізнавальної активності учнів, покращує якість навчально-виховного процесу.

         Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Тому декілька років поспіль працюю над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови і літератури». Актуальність даної теми  полягає в формуванні активності учнів, підвищення якості навчально-виховного процесу. У педагогічній практиці використовувати різні шляху активізації пізнавальної діяльності, основні  ті  різноманітні форми, методи, засоби, які   в різних ситуаціях  стимулюють активність і самостійність учнів.

       Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти. Тому найважливіше завдання школи – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці.

Займаючись вивченням проблеми, неодноразово зверталася до досліджень педагогів  A.M. Алексюка, Н.І. Бібік,  І.Я. Лернера, М.І. Махмутова, В.О. Онищука, О.Я. Савченко, Г.І. Щукіної, у яких  подано глибоке обгрунтування можливості значного підвищення активності школярів у навчально-пізнавальній діяльності. Більш чіткіше її визначення я знайшла у Т.Г.Шамової, яка вважає, що активізацію навчально-пізнавальної діяльності слід розуміти як мобілізацію інтелектуальних, емоційно-вольових та фізичних сил учня, що здійснюється вчителем за допомогою певних засобів і спрямовується на досягнення конкретних цілей навчання та виховання.

Активізувати навчально-пізнавальну діяльність школярів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань, формування умінь і навичок – ось що я, як учитель-практик, прагну реалізувати у своїй роботі. Цьому сприяє добір ефективних методів та методичних прийомів, ґрунтовна мотивація теми уроку, доцільність вивчення матеріалу, наступність і послідовність його засвоєння, урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини.

Відповідно до вимог Проекту Ради Європи «Сучасні мови», що передбачає підвищення ефективності навчання, зокрема, за рахунок передових методів і технологій, тобто методами активізації пізнавальної діяльності учнів,  у моїй практиці переважають такі:

- метод евристичної бесіди;

- дискусійний;

- метод рольових ігор;

- метод проектів.

Вважаю, що найефективнішими засобами підвищення в дітей інтересу до знань є насамперед модернізація класно-урочної системи та використання елементів інтерактивного навчання – постійної активної взаємодії всіх учнів і учителя.  Які сильні сторони інтерактивних методів? Перш за все – підвищення коефіцієнта корисної дії процесу засвоєння інформації. Найбільш уживані на моїх уроках:          

Метод «Прес»                                        «Сенкан»

«Мозковий штурм»                               «Асоціативний кущ»

«Мікрофон»                                           «Дерево рішень»

«Третє зайве»                                        «Займи позицію»

«Гронування»                                       «Навчаючи – вчуся»

Викликати в учнів інтерес до матеріалу допомагають мені деякі нестандартні прийоми педагогічної техніки:     

Відтягнута відгадка.

Це яскравий елемент проблемного навчання. На початку уроку пропоную  класові загадку і кажу, що відповідь на неї буде обов’язково віднайдена уважними учнями на уроці. Іноді  закінчую  заняття цікавою загадкою, кажучи, що наступний урок розпочнеться з її відгадки.

Фантастичний компонент.

Як правило, використовую  сюжет казки, що переносить дію на казкову планету, в казкову країну тощо. Іноді досить перенестись уявою в іншу часову площину – в минуле чи в майбутнє. На уроках мови це виглядає так: «Прислівник – молодший братик Іменника, Прикметника, Числівника та Займенника».

Спіймай помилку!

Формула цього прийому: пояснюючи матеріал, навмисне роблю помилку, а діти мають її знайти.

Демонстрація  професійного рівня.

Іноді виконую разом з учнями запропоноване класові завдання, а потім демонструю  його результат (наприклад, читаю свій твір-мініатюру).

Зміна позиції вчителя.

 Призначаю в кінці уроку учня, який наступного разу подасть замість мене  новий матеріал.

Своя опора.

Групі  сильних школярів даю творче домашнє завдання: скласти  опорний конспект  теми  чи схему на аркуші великого формату. Інші учні на уроці відтворюють  знання з теми, використовуючи запропонований   опорний конспект. Автори конспекту доповнюють тих, що відповідають.

Опитування ланцюжком.

Його застосовую, коли передбачається розгорнута, логічно зв’язна відповідь. Формула прийому така: розповідь одного учня перериваю  на будь-якому місці і  право продовжити передаю  іншому.

Вистав оцінку собі сам.

Диктую класові слова з орфограмами, потім  відкриваю на дошці правильне написання цих  слів. Учні самі перевіряють і за нормативами оцінювання ставлять собі оцінку.

Активізують діяльність школярів і незвичайні творчі роботи (наприклад, скласти текст із словами на одну букву або вірш), пошуково-дослідницька, проектна робота у старших класах, робота в групах, робота в парах, рольові ігри.

Підвищенню інтересу до навчання сприяють також проведені мною нестандартні уроки: уроки-подорожі, КВК, тематичні уроки до Дня української писемності і мови, уроки вільного спілкування.

У своїй практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання;  застосовую активні форми і методи, «пожвавлюю» заняття захоплюючими оповідями, лінгвістичними загадками, іграми, кросвордами, вікторинами тощо. Також використовую «Кодоване письмо» (вибрати і записати номери речень, наприклад, тільки складносурядних), роботу в групах з текстом,  написання листа герою літературного твору, створення галереї ілюстрацій до вивченого твору в 5-6 класах.

Важливим для активізації пізнавальної діяльності є уміло організована самостійна робота. Для цього спонукаю школярів до розв'язання пізнавальних завдань; оцінки подій, явищ, вчинків, дій, висловлення своїх думок у процесі диспутів; установлення причинно-наслідкових залежностей. Ефективними формами самостійної роботи вважаю семінарські заняття з літератури, які спрямовані на глибоке осмислення учнями літературних явищ, розвиток творчих здібностей, відтворюючої уяви, пам'яті. Для самостійної роботи широко практикую різноманітні завдання, виконання яких потребує виявлення активності у пошуку, озброєння узагальненими способами аналізу художнього твору, доступними для певного віку.

У роботі часто застосовую презентації, створені особисто та учнями. Використання презентацій є доцільним як на уроках літератури, особливо під час розгляду життєво-творчого шляху письменників, так і на уроках мови (таблиці, приклади до правил, винятки із правил, вибіркове письмо, творче списування тощо).

Одним із найуживаніших мною засобів активізації пізнавальної і розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. Різноманітні й багатогранні зв'язки з історією, географією, російською мовою і світовою літературою, мистецтвом, музикою, етнографією сприяють збудженню інтересу школярів, створюють сприятливі умови для цікавого навчання. Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: опорні знання з історії необхідні під час вивчення літератури;  на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій; навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково користуюсь грамзаписом. Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності школярів, збагачують словниковий запас і розширяють кругозір. Так, наприклад, під час вивчення теми "Однорідні члени речення " (8 клас) використовую текст В.Цимбалюка „Український народний романс” і грамзапис романсів на тексти відомих поетів: „Дивлюсь я на небо” (слова М. Петренка), „Ніч яка місячна” (слова М. Старицького), „Стоїть гора високая” (слова Л.Глібова). Таке поєднання жанрів мистецтва формує та розвиває в учнів естетичні смаки, поглиблює почуття прекрасного.

В роботі намагаюся задіювати в тій чи іншій мірі всіх учнів. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності проявляють вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте  постійно “втягую”  їх в роботу, створюю ситуації успіху.

 Інтерактивні технології – не самоціль. Постійно контролюю процес досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядаю стратегію і тактику роботи, шукаю і виправляю недоліки.

 Урок не перевантажую інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок.

Є і проблеми – найважливіша, на мою думку,  недостатній рівень грамотності письма частини випускників. Надалі продовжуватиму шукати шляхи вдосконалення грамотності школярів.

Вважаю, що моя праця вчителя над обраною проблемою плідна.