Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний навчальний заклад

«Василівський професійний ліцей»

 

 

 

 

 

 

 

 

ТВОРЧА РОБОТА

 

Викладача професійно-теоретичних дисциплін

Державного навчального закладу

«Василівський професійний ліцей»

 

Гриші

Валерія Володимировича

 

на тему:

«Активізація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення спеціальних предметів»

 

 

 

 

 

м. Василівка

2018 р

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………….3

 

Розділ 1.  Активізація пізнавальної діяльності учнів………………...…4

1.1. Активізація навчання учнів……………………...……………5

1.2. Активізація навчання за допомогою ситуацій та імітаційних вправ……………………………………………………….………………7

          1.3. Інтелектуальні ігри, як активний метод навчання…………..9

 

 

Розділ 2. Методика проведення ігрового заняття………..……………12

2.1. Організаційна структура заняття……………………………17

2.2. Функції учасників заняття…………………………..………18

2.3. Процес ігрового заняття…………………….……….………21

2.4. Система стимулювання……………………………….……..23

 

Висновки…………………………………………………………………24

 

Література………………………………………………..………………25

 

Додаток 1…………………………………………………………………26

Додаток 2 ………………………………………………………..……….26

Додаток 3…………………………………………………………..…..…27

Додаток 4………………………………………………………..…….….28

Додаток 5…………………………………………………………………29

 

 

 

 

Вступ

 

Сьогодення вимагає від педагогічної громадськості пошуку передових, прогресивних методів і прийомів навчальної діяльності, вони повинні стимулювати розвиток у учнів стійкого інтересу до навчання, почуття обов'язку і відповідального ставлення до навчальної роботи.

Досвід показує, що дуже часто випускники сільськогосподарських навчальних закладів проявляють себе безсилими, невпевненими там де треба застосовувати практичні знання, не мають достатніх умінь та навичок роботи у сільськогосподарському виробництві.

Таким, чином, загальна педагогічна задача повинна вирішуватись двома напрямками: активізація навчально-пізнавальної діяльності та постійний зв'язок навчання з виробництвом. Цьому найбільше відповідають активні методи та форми навчання.

В педагогічній науці і практиці дуже часто активні методи навчання ототожнюють з діловими іграми. Треба відмітити, що ділова гра вчить учнів колективній творчості, самостійно проявляти гнучке мислення, здатність приймати оптимальні рішення в нестандартних ситуаціях. Однак треба зауважити, що не всі дисципліни придатні для застосування ділових ігор. Без особливих проблем ділова гра застосовується там, де імітується «діло» (діяльність). Скажімо, якщо проаналізувати навчальні плани та  програми  підготовки  кваліфікованих робітників  в  ПТНЗ  з професії «Тракторист - машиніст широкого профілю», то серед предметів професіонально - технічного циклу в найбільшій мірі цьому задовольняє «Організація і технологія», «Система ТО і ремонту машин», «Онови агрономії». На заняттях по цим дисциплінам можна зімітувати середовище, в якому треба буде працювати майбутнім механізаторам, забезпечити формування у учнів вміння вирішувати практичні задачі. Виконуючи роботи в полі механізатори один - на - один стають перед поломками, неправильним регулюванням, відказами, що потребують глибоких знань конструкції машин, нестандартних рішень, тощо. Ці ситуації, в які може попасти майбутній механізатор, можна зімітувати на заняттях теоретичного курса в стінах ПТНЗ.

Розділ 1.  Активізація пізнавальної діяльності учнів

Навчання - найважливіший і надійніший спосіб здобування систематичної освіти. Відображаючи всі істотні властивості педагогічного процесу (двосторонність, спрямованість на усесторонній розвиток особи, єдність змістовної і процесуальної сторін), навчання в той же час має і специфічні якісні відмінності.

Будучи складним і багатогранним, спеціально організовуваним процесом віддзеркалення в свідомості учня реальній дійсності, навчання є не що інше, як специфічний процес пізнання, керований педагогом. Саме направляюча роль вчителя забезпечує повноцінне засвоєння такими, що вчаться знань, умінь і навиків, розвиток їх розумових сил і творчих здібностей.

Пізнавальна діяльність - це єдність плотського сприйняття, теоретичного мислення і практичної діяльності. Вона здійснюється на кожному життєвому кроку, у всіх видах діяльності і соціальних взаємин що вчаться (продуктивний і суспільно корисний праця, ціннісно-орієнтаційна і художньо-естетична діяльність, спілкування), а також шляхом виконання різних наочно-практичних дій в учбовому процесі (експериментування, конструювання, рішення дослідницьких завдань і т.п.). Але тільки в процесі навчання пізнання набуває чітке оформлення в персоною, властивою тільки людині учбовий-пізнавальної діяльності або ученні.

Навчання завжди відбувається в спілкуванні і ґрунтується на вербально-діяльністному підході. Слово одночасно є засобом виразу і пізнання суті явища, що вивчається, знаряддям комунікації і організації практичної пізнавальної діяльності учнів.

Навчання, як і всякий інший процес, пов'язане з рухом. Воно, як і цілісний педагогічний процес, має задану структуру, а отже, і рух в процесі навчання йде від рішення одним учбовим завданням до іншої, просуваючи пізнання, що вчиться по дорозі: від незнання до знання, то неповного знання до повнішому і точнішому. Навчання не зводиться до механічної "передачі" знань, умінь і навиків, оскільки навчання є двостороннім процесом, в якому тісно взаємодіють педагоги і що вчаться: викладання і учення.

Відношення учнів до учення викладача зазвичай характеризується активністю. Активність (учення, освоєння, зміст і т.п.) визначає ступінь (інтенсивність, міцність)"зіткнення" учня з предметом його діяльності.

У структурі активності виділяються наступні компоненти:

• готовність виконувати учбові завдання;

• прагнення до самостійної діяльності;

• свідомість виконання завдань;

• систематичність навчання;

• прагнення підвищити свій особистий рівень та інші.

З активністю безпосередньо сполучається ще одна важлива сторона мотивації учення що вчаться це самостійність, яка пов'язана з визначенням об'єкту, засобів діяльності, її здійснення що самим вчиться без допомоги дорослих і вчителів. Пізнавальна активність і самостійність невід’ємні один від одного: активніші школярі, як правило, і самостійніші; недостатня власна активність що вчиться ставить його в залежність від інших і позбавляє самостійності.

Управління активністю учнів традиційно називають активізацією. Активізацію можна визначити як постійно поточний процес спонуки що вчаться до енергійного, цілеспрямованого учення, подолання пасивною і стерео типової діяльності, спаду і застою в розумовій роботі. Головна мета активізації - формування активності що вчаться, підвищення якості учбово-виховного процесу.

У педагогічній практиці використовуються різні шляхи активізації пізнавальної діяльності, основні серед них, - різноманітність форм, методів, засобів навчання, вибір таких їх поєднань, які у виниклих ситуаціях стимулюють активність і самостійність учнів.

Найбільший активізуючий ефект на заняттях дають ситуації, в яких учні самі винні:

обстоювати свою думку;

брати участь в дискусіях і обговореннях;

ставити питання своїм товаришам і викладачам;

рецензувати відповіді товаришів;

оцінювати відповіді і письмові роботи товаришів;

займатися навчанням тих, що відстають;

пояснювати таким, що слабкішим вчиться незрозумілі місця;

самостійно вибирати посильне завдання;

знаходити декілька варіантів можливого рішення пізнавальної задачі (проблеми);

створювати ситуації самоперевірки, аналізу особистих пізнавальних і практичних дій;

вирішувати пізнавальні завдання шляхом комплексного застосування відомих ним способів рішення.

Можна стверджувати, що нові технології самостійного навчання мають на увазі, перш за все підвищення активності учнів: істина здобута шляхом власної напруги зусиль, має величезну пізнавальну цінність.

Звідси можна зробити вивід, що успіх навчання зрештою визначається відношенням учнів до учення, їх прагнення до пізнання, усвідомленим і самостійним придбання знань, умінь і навиків, їх активністю.

 

1.1. Активізація навчання учнів

 

Предмет "Механізація сільськогосподарського виробництва" є інтегро­ваним за змістом: об'єднує навчальний матеріал із вивчення тракторів та сільськогосподарських машин. Великий за обсягом, складний для викла­дання учням перших двох курсів агрономічного напрямку навчання предмет потребує творчого і системного підходу до його вивчення.

Учні мають можливість навчатися за оновле­ними навчальними програмами та якісно новими дидактичними посібника­ми. Все це дає змогу викладачеві не тільки грамотно спланувати навчально-виховний процес, а й вдосконалити його.

Однак істотним недоліком у викладанні механізації сільськогосподарсь­кого виробництва є відсутність відповідної методичної літератури, яка до­помогла б викладачеві (особливо на початку його педагогічної діяльності) ефективно і системно використовувати методичні засоби та організаційні форми навчання.

Особливо важливо навчити майбутніх робітників застосовувати на практиці принципи наукової організації праці, прививати інтерес до передової техніки, науковим досягненням, щоб вони не тільки розуміли суть вивчаючих положень, але і тенденції їх подальшого розвитку.

Поряд з системою зв’язку знань всередині кожного навчального предмета я намагаюсь забезпечити і міжпредметні зв’язки. Вони використовуються тоді, коли знання по одному предмету потрібні при вивченні другого предмета або коли потрібно залучити знання з різних предметів.

Міжпредметні зв’язки необхідні і тоді, коли явище повинно бути вивчено з різних сторінок, для чого потрібні знання по кількох навчальних предметах (наприклад, робота окремих машин, механізмів, вузлів розглядається в світлі законів фізики і технічної механіки, при ознайомленні з конкретними технологічними процесами необхідні знання по матеріалознавству, допусках, хімії, математиці). Мій досвід показує, що суттєві міжпредметні зв’язки розширюють розумовий кругозір учнів, сприяють формуванню в них пізнавальних інтересів і підвищенні активності в одержанні нових знань і умінь.

При опитуванні учнів намагаюсь перевіряти їх знання по пройденому матеріалу взагалі, а не по одному-двох останніх уроках, практикою підтверджено, що учні так краще знають увесь матеріал. Причім не забороняю користуватися конспектом. Тут я враховую користь зорового сприйняття і так зване “привикання” до конспекту.  [7 c.277]     (додаток 5)

Важливим освітнім завданням сучасного педагога є спрямування роботи на розумовий розвиток учнів, що забезпечуватиме формування їх творчих здібностей, здатність і уміння знаходити нові шляхи для розв’язання практичних завдань, творчо застосовувати набуті знання у своїй майбутній діяльності.

Уміння співробітничати – одна з найбільш необхідних умов для організації та проведення будь-якого уроку. Розвинути це вміння допоможе використання різного виду ігор та ігрових моментів на уроках.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, урок з використанням ігрових моментів найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків – сприйняття нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення – але у ігрових формах. Саме такі уроки містять у собі елементи таких технологій, які при згрупуванні їх у певну систему, можуть стати дійсно інноваційними. [1 c.22]    

 

 

1.2. Активізація навчання за допомогою

ситуацій та імітаційних вправ.

 

Курс «Організація та технологія проведення механізованих робіт», в зв'язку з специфікою питань, що вивчаються, та їх послідовністю, найбільш придатний для проведення занять з імітацією індивідуальної професійної діяльності. Це в першу чергу аналіз виробничих ситуацій та імітаційні вправи.

Під ситуацією розуміється подія, яка включає в себе протиріччя (конфлікт) або вступає в протиріччя з навколишнім середовищем. Як правило, це небажане порушення чи відхилення в соціальних, економічних, організаційних, виробничих чи технологічних процесах. З цієї точки зору ситуація характеризується зміною режимів, кінцевих результатів, зниженням ефективності, підвищенням затрат, тощо. Найбільш характерна риса ситуації - невизначеність, непередбаченість її ґрунту.

Методично правильно побудований аналіз виробничих ситуацій дозволяє учням набувати знань, досвіду практичної діяльності, вчитися приймати правильні рішення, свідомо впливати на події і процеси в різних сферах, прогнозувати та планувати свою діяльність. [3 c.167]    

Залишаючись в ситуації один - на - один з машиною, молодий механізатор практично кожний день усуває несправності, відкази, регулює робочі органи, часто звертаючись по допомогу до механізаторів з досвідом, чи бригадира, механіка тракторної бригади. Тим більше, що сільськогосподарське виробництво має значний вірогідний характер: велику роль в цьому відіграють погодні умови. Наприклад, при правильно відрегульованому лущильнику ЛДГ - 10 глибина лущення дуже мала: що треба зробити механізатору, щоб глибина лущення була достатня?

Позитивним цього методу є те, що ситуація має неоднозначне рішення, з певного числа може бути оптимальне і т.д. Треба ще сказати, що значна активізація розумової діяльності проходить тоді коли в змісті ситуації закладено проблемне протиріччя.

Досвід застосування методів активного навчання говорить про те, що тільки при використанні елементів проблемного навчання такі методики активують навчально-пізнавальну діяльність, виграє і саме проблемне навчання.

Відомо, що джерелом розумової діяльності є проблемна ситуація протиріччя, між тим, що відомо і між тим, що треба взнати. Гальмівним моментом керування розумовою діяльністю учнів в рішенні проблемних ситуацій є те, що завдання, задача являються проблемними не тільки при оптимальному співвідношенні між відомим і невідомим, яке різне для неоднакових груп учнів. Одна група активно входить в проблему і вирішує її, набуваючи нових знань, друга же група пасивна через невідповідність завдання її реальним можливостям.

 

Продуктивне мислення людини можна уявити у вигляді наступних основних етапів:

 

• виникнення проблеми,
• усвідомлення проблеми і її прийняття, 
• процес находження рішення проблеми,
• одержання кінцевого    результату    та    його    перевірка (набування нових знань).

 

Розглянемо з цієї точки зору аналіз виробничих ситуацій при умові, що ситуації носять проблемний характер. Узагальнена схема послідовних  етапів пізнавальної діяльності  учня,  що  приймає участь у грі, представлена на схемі 1.

 

 

схема 1

розумова  діяльність учня на занятті по аналізу конкретної ситуації

Як видно зі схеми, проблемна ситуація вирішується загалом всіма членами ланки: незнання одного доповнюється знанням другого, в результаті забезпечується активна розумова діяльність навіть тих хто в ситуації один - на - один з проблемою був би пасивним.

Крім ситуацій можна застосовувати імітаційні вправи. їх рішення потребує не таких глибоких знань, як рішення конкретних ситуацій, вони розраховані на ту частину учнів, в яких знання по даному  курсу  не  введені  в   систему.   Вони  характеризуються ознаками, дуже схожими з методом аналізу конкретних ситуацій. Відмінною рисою імітаційних вправ є те, що викладач знає правильну (найкращу) відповідь.

При цьому імітаційні вправи, як активний метод навчання більш прості, чим аналіз ситуацій,. тут не треба глибокого аналізу та досліджень.

1.3. Інтелектуальні ігри, як активний метод навчання

Ігровий метод – це спосіб взаємодії викладача та учнів, зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних завдань і мети навчання.

Ігрові методи багатопланові і кожен з них в той чи інший спосіб сприяє виробленню певної навички, а тому виникає необхідність систематизувати їх для більш диференційованого використання у навчальному процесі.

Гра — це ситуативно-варіативна вправа, де створюється можливість для розкриття емоційного та розумового потенціалу кожного учня.

Досить часто у своїй повсякденній роботі я використовую ігри – вправи, включаючи їх у зміст багатьох уроків історії. Особливість їх використання полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу в межах урочного навчання. Як правило, це можуть бути вікторини, ребуси, кросворди, лото, графічні диктанти, естафети та інше.

Наприклад:

Гра "АЛЬТЕРНАТИВА"

Учням пропонується будь-яке ствердження, в якому є одне не­правильне посилання. Вони не тільки повинні звернути увагу на цю неточ­ність, а й спростувати її.

Гра розвиває увагу учнів, привчає їх стежити за мовою викладача, а ще й вчить аргументовано доводити, відстоювати свої погляди.

 

Гра "Доміно"

Складається 28 ігрових карток, що містять цифрову інформацію, не­справності механізмів та систем і причини їх виникнення тощо. У грі беруть участь кілька учнів. До рисунка слід додати словесну інформацію. Виграє той, хто першим залишається без карток. Арбітр стежить за ходом гри.

Навчальна мета: допомогти учням якнайкраще засвоїти навчальний матеріал з розпізнавання основних видів несправностей певного механізму (агрегату) та причини їх виникнення.

Методичні рекомендації: учасники гри є рівноправними партнерами; до­тримуватися термінології гри ("риба" тощо), шум під час гри — допустимий.

 

Гра "Технічний диктант"

Учні отримують від викладача тільки картки з умовними позначеннями або схемами приладів (агрегатів). Далі увазі учнів викладач пропонує озвуче­ний текст (магнітофонний запис) з описом конкретної схеми певного техніч­ного вузла чи машини. Завдання полягає у тому, щоб за прослуханим текстом скласти самостійно у правильній послідовності потрібну схему.

Навчальна мета: навчити поєднувати зорову (наочну) та слухову інформацію, виявляти зв'язок між окремими частинами технічної системи.

 

Гра "ДЕРЕВО МУДРОСТІ"

Спочатку швидко, але уважно учні читають текст (початок гри — зву­ковий сигнал гонгу). Потім кожний учень пише записку, в якій задається важке питання за текстом. Запропонувати взяти ручку, папір, придума­ти і записати питання — теж після звукового сигналу. Далі учням треба звернути записку, прикріпити її скріпкою до дерева. Роль дерева може виконувати ведучий. Або ж приготовити реквізит-дерево. Знов подаєть­ся звуковий сигнал гонгу і кожен підходить до дерева, "зриває" записку й найбільш повно відповідає на запитання вголос. Решта слухачів оціню­ють питання і відповідь. Але перш, ніж почнуться відповіді, необхідно запропонувати ще раз швидко прочитати текст. Початок — (гонг). Відповіді — (гонг). Ведучий визначає переможця (гонг), привітання найкращим знавцям.

Ця гра розвиває здатність висловити свої спостереження у письмовій формі, активність мислення, бажання знайти, підмітити певну особливість у тексті та виділити її в запитанні.

 

Гра "Лото"

Хід гри: картки-лото виготовляють із двох частин: на лівій зображе­ний технічний образ, на правій — морфологія образу або схематичне по­значення.

Дві картки з'єднуються спільним рисунком. Перед початком необхідно розрізати картки-лото. Учням роздаю комплект лото. Потрібно за допомо­гою опосередкованих рисунків скласти і записати лото, занотувати необ­хідну інформацію в конспект.

Навчальна мета: формування технічного образу, засвоєння необхід­ної професійної інформації, самостійне одержання інформації, ігровий інтерес.

Методичні рекомендації: комплект видавати двом учням; продума­ти технічні образи; рисунки підбирати за певною аналогією з технічним образом.

 

Гра "Виграєш, якщо знаєш"

Хід гри: використовуються навчальні карти, в яких відсутній опосеред­кований рисунок. Грають по 2 учні. У першого картки із загальним рисунком деталі, а у другого — картки з умовним зображенням на схемах або морфо­логією технічного образу. Учасники гри по черзі пропонують один другому по одній картці. До картки-зображення необхідно додати картку умовного позначення протягом 3 с.

Переможець той, хто спарував за гру більше карток.

Навчальна мета: допомогти учням перенести необхідну інформацію в пам'ять, сприяти формуванню технічного образу.

Методичні рекомендації: не зводити гру до чергового опитування і контролю завдань; продумати, як використати ігровий матеріал для розвит­ку в учнів елементів технічного та творчого мислення.

 

Гра "Аукціон ідей"

Готуються необхідні атрибути аукціону — гонг, молоток, номери учас­ників та ін.

Наприклад, при вивченні теми "Експлуатаційні рідини та їх властивості" можна запропонувати учням обґрунтувати свої варіанти властивостей рідин.

До початку аукціону визначається "вартість" ідей. Потім ідеї прода­ються, автор "ідеї", що одержав більшу ціну, визнається переможцем.

Подібна до аукціону і "мозкова атака", яка має свої особливості. Група ділиться на "генераторів" та "експертів".

 

Ігри-вправи позитивно впливають на посилення інтересу до теми, що вивчається, дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу найбільш важливі явища і факти.

Аналіз роботи з такими вправами показує, що використання такого методу сприяє закріпленню знань учнів, перевірці їх якості, набуттю навичок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Методика проведення ігрового заняття.

 

Безперечно, що розвиток пізнавальної активності й самостійності учнів в оволодінні знаннями та уміннями неможливий без опанування вчителем методичних прийомів і системи сучасних засобів навчання.

Активні методи навчання поділяються на не імітаційні, які реалізуються на традиційних видах занять, та імітаційні, використання яких, як правило, пов’язане із застосуванням навчальних ігор. Імітація (наслідування, відображення) – це моделювання діяльності, розігрування ситуації. [7 c.131]    

Отже, ігровий метод – це спосіб взаємодії викладача та учнів, зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних завдань і мети навчання.

Ігрові методи багатопланові і кожен з них в той чи інший спосіб сприяє виробленню певної навички, а тому виникає необхідність систематизувати їх для більш диференційованого використання у навчальному процесі.

Придаючи велике значення застосуванню наочності в навчанні, в то й же час я не намагаюся її переоцінити, тому що чутливе сприйняття являє собою тільки початкову ступінь пізнання. Наступний етап пізнання – абстрактне мислення. Ще видатний педагог Я. Коменський попереджував, що якщо почуття не направляються розумом, то вони будуть доставляти пустий матеріал: “…замість зерна і муки – м’якину, солому, пісок, опилки і що попало”.

При використанні наочності, застосуванні роздаткового і наочного матеріалу при проведенні уроків я намагаюся дотримуватися методичних вимог: відбір тих чи інших видів наочних посібників повинен вестися з врахуванням мети уроку; при роботі наочними посібниками я керую процесом сприйняття їх учнями, направляю їх (учнів) увагу на найбільш суттєві сторони предмета, що вивчається, створюючи умови для прояву максимальної активності і самостійності; не перевантажую урок наочними посібниками, використовую їх в кількості, необхідній для досягнення учбової мети; якщо на уроці потрібно показати декілька посібників, то демонструю їх по мірі необхідності, але не всі одразу.

При опитуванні учнів і поясненні нового матеріалу я використовую плакати, які учні виготовили власноручно, а також стенди і макети. Цим створюється серйозний підхід до вивчення тої чи іншої дисципліни.

 

Основна мета заняття - закріпити, зміцнити знання по технології проведення механізованих сільськогосподарських робіт (обробіток ґрунту, сівба зернових та ін.), конструкцій та регулювань сільгоспмашин, сформувати інтелектуальні навики застосування знань на практиці, уміння вирішувати виробничі ситуації. Разом з тим, треба сказати, що при імітації виробничих відносин мета дидактична і мета виховна ідуть дуже тісно: тут ґрунтовно можна показати можливість накопичення знань та й, зрештою, виявити перед учнівською групою хто є хто.

 

Можливі декілька підходів до проведення таких занять:

 

І. варіант. В процесі підготовчої роботи перед вирішенням ситуаційної задачі учень ліквідує прогалини в знаннях шляхом попереднього вивчення «досьє» ситуації, підготовленого викладачем. Воно включає в себе допоміжні данні, факти, статті та другі матеріали. Тільки після цього учень приступає до роботи над завданням.

 

II. варіант. Аналіз та рішення ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, але всі потрібні данні для цього учень може отримати тут же, в класі, з спеціально підібраної викладачем літератури.

 

III. варіант. Аналіз та рішення ситуаційної задачі проводиться без попередньої підготовки, але під час роботи, учні можуть отримати кваліфіковану консультацію від викладача.

 

IV. варіант. Аналіз та рішення проводиться без попередньої підготовки, але під час роботи учні повинні визначити, яких знань їм не вистачає, з яких джерел вони можуть їх отримати.

 

Розглянемо на прикладі плану уроку:

 

навчально-МЕТОДИЧНА КАРТА (план) ЗАНЯТТЯ № 29

 

Предмет:                 Організація й технологія виробництва

                                        сільськогосподарських робіт

Тема заняття: Підсумкове заняття. Узагальнення теоретичного матеріалу за 1 і 2 курс

Час: 90 хвилин

Вид заняття (тип уроку): Повторювально-узагальнюючий. Ігрове заняття з аналізом виробничої ситуації.

Ціль заняття:

• Навчальна:  одержати нові знання, закріпити й систематизувати їх, підготуватися до практичної роботи.
• Виховна: прищепити повагу до обраної професії.

Міжпредметні зв'язки:

• Забезпечують:  «Сільськогосподарські машини»

                                      «Основи агрономії»

• Забезпечувані: «Трактори й автомобілі»

 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТЬ

Наочні приладдя: Стенди «Технології осн. механіз. робіт»

                                    Плакати: №12, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 24  і ін.

Роздавальний матеріал: Підручники М.І.Самокиш «Організація й технологія

                                        механізованих робіт» - 10 шт.

                                        Н.Г.Бондаренко «Організація й технологія

                                        механізованих робіт у рільництві» - 5 шт.

Література:

Основна: Лузан П.Г. і ін. Методика проведення ігрового заняття на уроках

                 з  предмету «Сільськогосподарські машини» - ДО: УСХА, 1992

Додаткова: 1. Мухін А.А. Організація використання МТП і технологія

                                 провадження робіт, - М: Вища школа, 1983.

                              2. Гаврилюк Г.Р. і ін. Технологічне налагодження й                 

                                  усунення несправностей сільськогосподарських

                                  машин. - ДО: Урожай, 1988.

                              3. Лур'є А.Б. і ін. Сільськогосподарські машини - Л:

                                  Колос, 1983.

                              4. Живолуп Г.И. і ін. Зернозбиральні комбайни 3-е

                                  видання, перероблене й доповнене - К: Урожай, 1990.

 

зміст і ХІД ЗАНЯТТЯ

 

1 ЕТАП – 10 хв. Стадія 1, 2 Організаційна частина

 

1. Перевірка готовності учнів до занять, перевірка присутності учнів на занятті.

2. Розбивка групи на ланки, вибір ланкових.

3. Інструктаж. Викладач роз'ясняє учасникам суть заняття, його ціль. Указати порядок самостійної роботи, як оформляти відповіді, як користуватися літературою, звернути увагу на діючу систему стимулювання (на дошці розкреслюється таблиця). Арбітр інформує також про функції учасників гри, тимчасовому режимі, роз'ясняє порядок рецензування й про «матеріальну відповідальність» за допущені при цьому помилки.

4. Видача завдань і бланків рецензій ланкам. У викладача 5 пакетів завдань. У кожному із запропонованих пакетів по сім ситуаційних завдань і вправ, об'єднаних  однією темою:

А. Внесення добрив.

Б. Технологія обробки ґрунту.

В. Технологія посіву зернових культур.

Г. Технологія догляду за рослинами.

Д. Технологія збирання  зернових культур.

 

Завдання оцінюються: 2 завдання по 20 балів

                                       3 завдання по 10 балів

                                       2 завдання по 5 балів                          (додаток 4)

Учням необхідно теоретично зробити настроювання й налагодження машин знайти причину відмови, оцінити якість роботи.

Після одержання завдань усі ланки приступають до їхнього рішення.

 

2 ЕТАП – 50 хв. Стадія 3, 4 Робота учнів

 

1. Рішення завдань, оформлення письмових відповідей.

Обхід робочих місць

Всі 7 завдань, які одержали ланки, розглядаються й обговорюються всіма членами ланки. Після взаємного узгодження рішення по кожному завданню оформляється письмово.

Викладач у цей час уважно спостерігає за процесом прийняття рішень.

Крім того викладач може давати ланкам і «платні» консультації, надавати допомогу у використанні літератури.

 

2. Взаємне рецензування проходить одночасно у всіх ланках (порядок розкреслюється на дошці). За порушення тимчасового режиму - штраф.

 

3 ЕТАП – 30 хв. Стадія 5 

 

Арбітраж. Передача матеріалів арбітрові, обговорення відповідей, перевірка рецензій. Проведення бліц-турніру ланкових.

 

Питання бліц-турніру:

А 1. Які є схеми внесення добрив?

 2. Навіщо застосовують фунгіциди,

 3. Які фактори впливають на ефективність гербіциди?

 4. Як відрегулювати розбірні диски НРУ-0,5?

 5. Які операції включає підготовка агрегату до внесення добрив?

        Б 1. В чому полягає  сутність основної обробки ґрунту?

 2.  Які технологічні операції виконують при технологічній обробці ґрунту?

 3. Які прийоми виконують при противоерозійній обробці ґрунту?

 4.  Які загальні риси інтенсивної обробки ґрунту?

 5. Навіщо застосовують лущення ґрунту?

В 1. Які агротехнологічні вимоги до сівби?

 2. Які існують способи сівби?

 3. В чому полягає сутність інтенсивної  технології вирощування  озимої пшениці?

 4. Як підрахувати виліт маркеру?

Г 1. В чому полягає сутність догляду за рослинами?

 2. Яка ширина захвату бритв і лап  на культиваторах КРН-5,6?

 3. Як зміниться витрата аміачної води на 1 га , якщо Р і U  збільшити в 2 рази?

 4. Що таке «сидерати»?

Д 1. З яких машин складається комплекс зернозбиральної техніки?

 2. Як працює очисник СК-5?

 3.  В чому полягає інтенсивність поточних технологій збору врожаю?

 4. Як підраховуються втрати за жаткою?

 

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Аналіз рішень.
2. Підрахунок окулярів (штрафи й заохочення). Оголошення оцінок.
3. Підведення підсумків заняття.

 

Домашнє завдання: _______________________________________________

 

Викладач:   __________________          _________________________

                                                                     ^{(Підпис)                                      (Прізвище й ініціали)}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Організаційна структура заняття

 

В занятті приймає участь учнівська група професійно-технічного училища по спеціальності «тракторист - машиніст широкого профілю»

Формування ігрових колективів (ланок, бригад) може бути здійснене двома шляхами: учні самі по бажанню розділяються на ланки, або викладач, знаючи можливості кожного учня і взяти за мету створити рівнозначні колективи, заздалегідь визначає участь в тому чи іншому загоні (ланці). В іншому випадку можна добитися, що в кожному колективі учасників заняття будуть учні і з глибокими, системними знаннями, і такі, що беруть пасивну участь в навчальному процесі. Але в цілому рівнозначність ланок повинна забезпечити атмосферу змагання, гри.

Складніше в першому випадку. Хоча викладач може отримати цінну інформацію про між особисті зв'язки в групі, (бо формування таких ланок треба розглядати як соціометричний вибір в дії), може статися, що в одних ланках сильні учні, в других відстаючі, а тому заняття буде малоефективним.

В кожній ланці учні вибирають ланкового, який організовує всю її роботу. Веде заняття викладач (арбітр), якому можуть надавати допомогу майстри виробничого навчання.

схема 2

Склад та взаємозв'язки учасників заняття

Граючих ланок може бути скільки завгодно, так само і кількість учнів в кожній з них.

 

 

 

2.2. Функції учасників заняття.

 

Арбітр - найбільш відповідальний учасник ігрового заняття. Вся його робота по проведенню заняття може бути роздільна на три стадії: підготовка - методичний підбір завдань, вивчення учнівської групи, ознайомлення майстрів з методикою проведення гри, підготовка методичних посібників (плакати, макети, таблиці, схеми,   моделі),   ознайомлення   учнівської   групи   з   тематикою ігрового заняття; основна - без посереднє проведення заняття від інструктажу і до підведення підсумків; заключна - педагогічний аналіз позитивних і негативних здобутків «відточення» інструктарію, внесення коректив в методику.

 

Ланки - виконавці (традиційно 5 ланок, як на ЛПЗ з других предметів). Мета їх діяльності - дати відповіді на запропоновані завдання. Ступінь використання методичних матеріалів граючими ланками установлюється арбітром.

 

Ланки - рецензенти (вони ж ланки - виконавці). Кожна ланка на одній із стадій виступає в ролі рецензента. Рецензенти перевіряють правильність прийнятих ланками - виконавцями рішень, пропонують свої рішення, оформлюють рецензії.

 

 

 

2.3. Процес ігрового заняття.

 

Двогодинне ігрове заняття складається з трьох послідовних етапів. В свою чергу, кожний етап проходить у дві стадії (табл. 1)

 

Таблиця 1

Графік процесу ігрового заняття

Етапи, час	Перелік стадій	Учбові години
		І. год. Стадії їх трив-ть, хв.			II. Стадії їх трив-ть, хв.
		1	2	3	4	5	6
Перший 10 хв.	1. Інструктаж 2. розбивка групи на ланки, вибір ланкових, видача бланків	5	5
Другий 50 хв.	3. рішення завдань, оформлю-ння письмових відповідей 4. взаємне рецензування			35	15
Третій 30 хв.	5. передача матеріалів арбітру, обговорення рішень, заключе-ння арбітра, виявлення пере-можців 6.Аналіз рішень, підведення підсумків заняття					20	10

 

Перший етап. Стадія 1, 2 (інструктаж, розбивка групи на ланки, вибір ланкових, видача завдання). Викладач роз'яснює учасникам суть заняття, його мету. Далі, згідно з організаційною структурою, формуються ігрові ланки і вибираються ланкові

 

Арбітр доводить до учнів їх функції, часовий режим, інформує про типи ситуаційних задач. Особлива увага звертається на діючу під час заняття систему стимулювання. На цьому етапі ланкові «витягують» із запропонованих арбітром пакетів по одній картці, в якій описана ситуаційна задача чи завдання, яке попередньо оцінене викладачем в балах, в залежності від її складності.

При цьому завдання необхідно підібрати таким чином, щоб вихідні дані у команд були однакові (має бути потенційна можливість всім набрати однакову кількість балів).

У викладача повинно бути сформовано 5-7 пакетів карток із завданнями. В пакеті різні по вартості ситуаційні задачі, об'єднані однією темою («Організація та технологія обробітку ґрунту», «Технологія сівби зернових», та ін.). Розглядуваний варіант, наприклад дозволяє кожній ланці набрати максимум 80 балів. Це без додаткових, преміальних балів. Далі ланкам видаються форми рецензій, заздалегідь розроблені викладачем. Арбітр роз'яснює порядок рецензування і «матеріальну відповідальність» за можливі при цьому помилки. Після цього всі ланки приступають до рішення ситуаційних задач.

Оперативний час етапу - 10хв.

 

Другий етап. Стадія 3,4 (рішення ситуаційних задач, оформлення відповідей, взаємне рецензування). Рішення ситуаційних задач в більшості випадків являє собою алгоритм дії учня, що бере участь в з модульованій ситуації. Всі п'ять завдань, що видаються кожній ланці, розглядаються і обговорюються всіма членами ланки. Після взаємного погодження рішення по кожній задачі оформляються письмово. Записи повинні бути аргументованими, доказовими, лаконічно грамотними.

Викладач в цей час уважно стежить за процесом прийняття рішень. Важливо при цьому звернути увагу на особисте відношення учнів до тої чи другої ситуації, їх позицію. Для педагога аудиторія в цей час являється мініатюрною лабораторією людських стосунків, в котрій учні вчаться також погоджувати свої дії, щоб прийти до загального рішення. Крім того, викладач може давати ланкам і «платні» консультації (за підказку вони втрачають частину своїх балів). Це стадія продовжується 35 хвилин. Після цього письмові звіти передаються на рецензію. Проходить це одночасно для всіх ланок, за порушення часового режиму - штраф!

На рецензування відводиться 15 хвилин.

Порядок рецензування представлений в таблиці 2.

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2

Порядок взаємного рецензування граючих ланок

Ланки - виконавці					Ланки - рецензенти
№1					№5
	№2					№4
		№3					№3
			№4					№2
				№5					№1

 

Третій етап. Стадія 5,6 (передача матеріалів арбітру, обговорення рішень, заключення арбітра, виявлення переможців, аналіз рішень, підведення підсумків заняття). Ознайомившись з результатами рецензування, деякі ланки можуть бути незадоволені. Спірні питання розглядає арбітр, виносячи їх на широку аудиторію, на обговорення всієї групи. За суттєві, доказові виправлення учні можуть одержати додаткові преміальні бали для своєї ланки. Важливо, щоб в дискусії прийняло участь яка мого більше учнів. Після   обговорення  викладач  звертає увагу  учнів  на  питання, помилкові відповіді на які були типовими. Рекомендує методичні матеріали для ліквідації прогалин в знаннях. На цьому етапі важливо взнати думку самих учнів про організацію та проведення ігрового заняття . Таку інформацію можна одержати як в усній формі, так і в письмовій: її основне призначення - внесення коректив в подальшу роботу по застосуванню активних форм і методів навчання.

Оперативний час етапу - 30 хвилин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Система стимулювання.

 

На ігровому занятті, де імітуються реальні виробничі ситуації, повинна діяти потужна система стимулювання. Аналіз здобутків в цій області педагогічних знань говорить, що вона реалізує три основні функції:

- спонукати кожного з учасників заняття діяти так, як в житті (наприклад, учасникам пропонується скомплектувати агрегат за якихось умов. Під дією системи стимулювання учні повинні підібрати машини так, щоб задовольнити ці умови);

- підпорядкувати, в разі необхідності свої інтереси інтересам ланки;

- дати об'єктивну оцінку особистого вкладу кожного учасника гри в загальний здобуток ланки. Це дуже важливо: майстерність викладача в об'єктивній оцінці кожного повинна бути такою, щоб в класі весь час був присутній дух справедливості.

В цьому разі по закінчені заняття всім буде ясно, хто з учасників вніс більший вклад, приклав більше знань , енергії, ініціативи і т.д.

В розробленій системі стимулювання для кожного структурного елемента проводиться склад оцінюючих характерних і відповідно їм норми премій та штрафів (табл. 3)

Ситуаційні завдання досить таки різні по складності, а тому викладач сам їх оцінює. В таблиці 3 передбачено, що граючим ланкам видається по три задачі вартістю 10 балів та дві задачі вартістю 20 балів. Якщо в процесі дискусії учасник гри вніс значну поправку до відповіді або запропонував більш оптимальний шлях вирішення проблеми, то його ланка може отримати додаткову премію від 5 до 10 балів. Для оцінки вкладу кожного учасника в надбання граючої ланки можна використати систему КТУ.

Щоб перейти до п'ятибальної шкали оцінки знань, треба використати табл. 4

 

 

Таблиця З

Система оцінки відповідей граючих ланок

№ п\п	Характеристика відповіді	Кількість преміальних /штрафних/балів по результатам рішення 3-4
		1	2	3	4	5
1	Правильне найбільш опти-мальне рішення ситуац. задач /ПРС/	10	10	10	20	20
2	В рішенні є деякі неточності, що не приводять до помилки /НРЗ/	-2	-2	-2	-2	-2
3	Неправильне рішення /НР/	-8	-8	-8	-15	-15
4	Рішення відсутнє /РВ/	-10	-10	-10	-20	-20
5	В рецензії ланка правильне рішення визнала не правильним	-8	-8	-8	-15	-15
6	В рецензії ланка правильне рішення визнала правильним	-10	-10	-10	-20	-20
7	Якість оформлення відповіді, рецензії	Задовільна - «+2» Не задовільна - «-2»

 

Таблиця 4

Таблиця переходу до п'ятибальної системи

Кількість набраних балів	75-80	60-74	46-59	до 45
Відповідна оцінка по п'ятибальній системі	відмінно	добре	задовільно	не задовільно
По 12-бальній системі	IV рівень 10-12	III рівень 7-9	II рівень 4-6	І рівень 1-3

В додатку подано питання на бліц турнір ланкових. Кожне з питань приблизно однакової складності і відповідь на нього може бути оцінена в 10 балів. Якщо по закінченню гри переможцям ще й вручать пам'ятні подарунки (на зразок «Бібліотечки молодого механізатора», «Довідника фермера», тощо), чи направляти похвального листа батькам, то можна вважати, що система стимулювання всі свої функції виконала.

З метою свідомого і активного засвоєння учнями знань, навичок і умінь я підтримую постійний зв’язок з майстрами виробничого навчання. Вважаю, що вищою формою свідомості і активності учнів є їх творча активність, яка проявляється при оволодінні теоретичним матеріалом, виконанню завдань і творчих робіт в майстерні, і у виробничих умовах.

Учні ліцею приймають участь одночасно у двох видах діяльності – теоретично-пізнавальній і виробничо-практичній, при цьому пред’являються особливі вимоги до характеру і засобів реалізації дидактичних принципів і вимог.

 

Висновки.

Для підготовки кваліфікованого  робітника в системі профтехосвіти пред’являються високі вимоги. Адже сучасний робітник повинен бути всесторонньо розвинутим, технічно освіченим, культурним, повинен володіти професійною майстерністю, здатним створювати і вдосконалювати нову техніку, примножувати традиції робітничого класу.

Тому безперервне поглиблення знань стає важливою і невід’ємною рисою сучасного робітника. Завданням вчителя спецпредметів є не тільки подання майбутньому робітнику, сьогоднішньому учню, певного об’єму знань, але й стоїть задача навчити вирішувати виробничі завдання, зорієнтувати молоду людину – стати передовиком виробництва.

Таким чином, виходячи з вище сказаного можна зробити такі висновки

По - перше. Представлена в роботі методика організації уроку відповідає ігровому методу проведення заняття, що є впровадженням нетрадиційних форм і методів навчання. Як правило, гра наповнюється імпровізацією, жартами, що в свою чергу являється індикатором гуманістичних стосунків педагога та учнів. Однак гру слід трансформувати в творчість. Лише за цієї умови можна досягти якісних зрушень у гуманізації навчального процесу. Це досягається введення у назву уроку творчих завдань, проблемних ситуацій, організацією обговорення креативного поля.

По - друге, приведена методика включає взаємодію (співпрацю) учнів між собою та викладачем .

Важливо, що працюючи в діалоговому режимі, учень заглиблюється в систему людських стосунків, активно ідентифікує норми людського спілкування.

І нарешті, використовуючи всі можливості даної методики можна організувати уроки у формі творчої пізнавальної діяльності, що сприятиме також гуманізації освітньо-виховної роботи.

Література:

 

1. Гаврилюк Г.Р. та ін. Технологічна наладка та усунення несправностей сільськогосподарських машин. Довідник. – К.: Урожай, 1988.
2. Живолуп Г.И. і ін. Зернозбиральні комбайни 3-е видання, перероблене й доповнене - К: Урожай, 1990.
3. Игры  - обучение, тренинг, досуг…/ Под ред. В.В. Петрусинского. – М: Новая школа, 1994
4. Луцюк В.І. Організація і технологія механізованих робіт с/г виробництва-К.: ТОВ «ЛТД», 2008.
5. Лур'є А.Б. і ін. Сільськогосподарські машини - Л: Колос, 1983.
6. Лузан П.Г. і ін. Методика проведення ігрового заняття на уроках з  предмету «Сільськогосподарські машини» - ДО: УСХА, 1992
7. Мухін А.А. Організація використання МТП і технологія провадження робіт, - М: Вища школа, 1983.
8. Ратомська З.С. Механізація рільництва і садівництва - К.: Ви­давництво АСК, 2006.
9. Топорець З.С. Опорні сигнали з предмета «Трактори та автомобілі». – С.2, - К: Урожай, 1994.
10. Шостак А.В. Використання методів активного навчання при підготовці студентів -К.: УСХА, 1989.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Рецензія

на виконання завдання №_____

Виконавець__________________________________________________

^{/№, назва ланки/}

№ п\п	№ завда ння	Оцінка рішення ланкою - рецензентом					Одержання балів
		ПРС	НРЗ	РН	РВ	ЯО
1	36	20	+20	-	-	-	22
2	15	20	-	-2	-	-	16
3	4	20	-	-	-8	-	12
4	16	10	-	-	-	-10	0
5	34	10	+20	-	-	-	8
						Всього:	58

 

Зауваження __________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

 

Рецензент______________________                        Підписи __________

                                               ^{/№, назва ланки/}

                                                   ^{________________}

Дата  _______________

Додаток 2

 

Питання на бліц-турнір ланкових

 

1. В чому полягає суть інтенсивно - потокових технологій збирання врожаю?

 

2. Які фізико - механічні властивості культури впливають на якісні показники збирання врожаю?

 

3. З яких машин складається комплекс з\з техніки?

 

4. Які складові одиниці сучасних зернозбиральних комбайнів?

 

5. Які існують способи збирання зернових колосових культур?

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Приклади ситуаційних задач

 

Завдання №__

Ви - бригадир тракторної бригади. До вас звертається комбайнер Іваненко А. з них, що на день в нього три рази рвався пас варіатора

мотовила /СК - 61. Що ви порекомендуєте?

 

Завдання №__

В перший день жнив у вас постійно забивається транспортер похилої камери. Підтягування ланцюгів результату не принесло.

Що ви будете робити далі?

 

Завдання №__

На вашому полі ґрунти піддаються вітровій ерозії. Згідно з сівозміною, ви повинні висіяти озиму пшеницю.

Обґрунтуйте склад посівного агрегату.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Приклади ситуаційних задач

 

ЗАВДАННЯ №__                                                                          (20 БАЛІВ)

Ви працюєте на посіві озимої пшениці. Агрегат - трактор ЮМЗ-6л, сівалка - С 3-3,6. Знаючи точну довжину гонів, ви вирахували, що повний ящик пшениці зобов'язаний висіятися за 8 проходів агрегату. Однак зерно у вас закінчилося вже на 7 проході. Знаючи, що норма висіву не змінилася, де ви будете шукати причину втрати зерна?

 

ЗАВДАННЯ №__                                                                          (10 БАЛІВ)

Ви працюєте на оранці поля під озиму пшеницю. Агрегат - трактор Т-150 і плуг ПЛН- 5-35. Після декількох годин роботи ви зауважуєте, що плуг перестав заглублятися, вилазить із землі. Порушилася глибина оранки - вона різко зменшилася. Як ви думаєте в чому причина?

 

ЗАВДАННЯ №__                                                                          (5 БАЛІВ)

У яких випадках з перерахованих у відповідях не доцільно організовувати роботу ланки з 3-4-х комбайнів в одній загонці, що рухаються один за одним?

1. У випадку значної полеглості й засміченості хлібостою.

2. у випадку непідготовленості поля до збирання (відсутні обкоси й прикоси)

3. Коли ланка комплектується з різномарочних комбайнів.

4. Правильні відповіді 1 і 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

Приклади опорних конспектів