Активізація розумової діяльності учнів на уроках електротехніки в ПТНЗ

 

 

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Державний професійно-технічний навчальний заклад

"Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти"

 

Методична розробка

 

«Активізація розумової діяльності учнів на уроках електротехніки в ПТНЗ»

 

 

 

Автор розробки:

викладач фізики

Анциферова О.П.

 

 

 

 

 

З М І С Т

 

№ з/п	Найменування теми	Стор.
	Введення	2
	Розділ І Теоретична частина
1	Активізація діяльності учнів на уроках електротехніки	3 - 5
2	Форми і методи активізації навчання на уроках електротехніки.	6 - 11
3	Принципи технологій активного навчання	11 - 12
4	Система вдосконалення методичного активного навчання.	13 - 19
	Висновок	20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Введення

 

Предмет «Електротехніка з основами промислової електроніки» один

З найскладніших предметів в ПТНЗ. Це пояснюється тим, що різноманітність і електронних приладів та апаратів вимагає від спеціаліста – електрика глибоких знань. Неосвіченість, недостатня кваліфікація можуть призвести до тяжких наслідків для людей і обладнання. Сучасні вимоги до знань висококваліфікованого робітника сягають за рівнем майже інженерних. Щоб якісно виробляти, налагоджувати та експлуатувати сучасні електротехнічні пристрої, треба мати глибокі знання, набути вмінь і навичок. Професії,   якими оволодівають учні нашого ЗДЦПТО дуже цікаві, і щоб засвоїти їх, треба сумлінно вчитися. Тоді праця буде  творчим процесом, а учень її творцем. Активізація пізнавальної  діяльності учня без розвитку його пізнавального інтересу не тільки важка, але й практично не можлива.            Ось чому  в процесі навчання необхідно систематично збуджувати, розвивати і зміцнювати пізнавальний інтерес учнів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису особистості, і як потужний засіб виховного навчання, підвищення його якості. Використання активізації пізнавального інтересу

може збагатити зміст і організацію навчання, більш повно використовувати резерв учня, забезпечити в навчальному вихованні систему і тим самим підвищити його виховну цінність.

Я вважаю, що зниження рівня знань учнів більшою мірою пояснюється якістю уроків: одноманітністю, формалізмом, нудним викладанням.

Зрозуміло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання учнів. Але надати уроку нестандартні, оригінальні прийоми необхідно для активізації  діяльності учнів, викликати в них пізнавальний інтерес. Це не заміна старих уроків, а їх доповнення та переробка, внесення пожвавлення, розмаїтості, якими підвищують інтерес, сприяючи вдосконаленню навчального процесу.

На таких уроках учні захоплені, їх працездатність підвищується, результативність уроку зростає. Але треба зауважити, що у виборі нестандартних уроків потрібна міра. Учні звикають до незвичайних способів роботи, втрачають інтерес, успішність помітно знижується. Місце нетрадиційних уроків у загальній системі повинно визначатися самим вчителем у залежності від конкретної ситуації, змісту матеріалу й індивідуальних особливостей самого вчителя.

Дана проблема залишається актуальною протягом багатьох років. Накопичений досвід, написано безліч статей і книг. Це дуже допомагає викладачу в усвідомленні мети і задачі, у більш раціональному і чіткому плануванні поурочних планів та позакласної роботи, пошуку нових методів і прийомів для організації навчального процесу.

 

 

 

 

Теоретична частина

 

1. Активізація діяльності учнів на уроках

електротехніки.

 

Успішне викладання немислимо без стимулювання активності учнів у процесі навчання. Компонент стимулювання не обов’язково слідує за організацією. Він може передувати їй, може здійснюватися одночасно, але може і завершувати її. Педагогікою накопичено численні прийоми та способи стимулювання активної навчальної діяльності, розроблені спеціальні методи стимулювання. Стимулювання виконує завдання – привернути увагу учнів до теми, пробудити в них допитливість, цікавість, пізнавальний інтерес. Одночасно необхідно розвивати в учнів почуття обов’язку і відповідальності, що активізують вчення. Важливо не тільки задовольнити потребу у вивченні теми на самому початку заняття, розкриваючи її значимість, незвичність, але й продумати прийоми стимулювання, які будуть використані в ході уроку і особливо в другій частині його, коли настає природне стомлення, і учні мають потребу у впливах, що знімають напругу, перевантаження і викликають бажання активно засвоювати навчальний матеріал.

Під активністю розуміється здатність людини виробляти суспільно значущі перетворення навколишнього, які проявляються у спілкуванні, спільній діяльності, творчості. Постійним збудником механізму пізнання є інтерес.

Інтерес – це мотив, що сприяє орієнтуванню, в будь якій області, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності. Роль інтересів у процесах діяльності велика.

Вони змушують особистість активно шукати шляхи і способи  виникнення у неї спраги знання і розуміння. Задовільнення інтересу не призводить до його згасання, а внутрішньо перебуваючи, збагачуючи і поглиблюючи його, викликає виникнення нових інтересів, що відповідають більш високому рівню пізнавальної діяльності.

Пізнавальний інтерес формується і розвивається в діяльності. Сильним стимулом пізнання є здивування. Дивуючись людина як би прагне зазирнути вперед. Вона знаходиться в стані очікування чогось нового. Але пізнавальний інтерес до навчального матеріалу не може підтримуватися весь час тільки яскравими фактами, а його привабливість неможливо зводити до уяви, що дивує і вражає.

Це швидко може набриднути учневі, необхідно змінювати форми і методи роботи на уроці, намагатися заманити його, залучаючи до творчої розумової діяльності.

Після пояснення матеріалу для перевірки та закріплення знань добре використовувати тестові завдання. Тести замінюють фронтальне опитування викладача, тому що учні, відповідаючи на питання, самостійно оцінюють свої знання. Тести замінюють фронтальне опитування викладача, тому що учні, відповідаючи на питання, самостійно оцінюють свої знання.

Особливу зацікавленість викликають тести на тему « що я знаю» і « що я взнав». Учні, які приходять в ПТНЗ після отримання середньої освіти, вважають, що матеріал їм знайомий і вони зуміють відповісти на значну кількість запинань. Проходження ними тестів, показують, що недоліків багато. Наприклад, пропонуєш тест на початку уроку потім цей самий тест в кінці уроку. Тест одразу показав, що засвоєно учнем і, відповідно, його можна оцінити.

Приклад тесту у процесі вивчення теми: « Постійний струм та кола постійного струму». Термін виконання 5 хвилин до пояснення і 5 хвилин після пояснення

 

№ п/п	Питання	Відповіді і рівень
1	Що таке електричний струм	Упорядкований спрямований рух заряджених частинок	2
2	Дайте пояснення, що таке електричне коло	Сукупність пристроїв. Призначених для створення і проходження в них електричного струму.	2
3	Назвіть відомі вам складові електричного кола	Джерело електричної енергії, споживачі, вимірювальні пристрої. Перемикачі, єднальні провідники. Запобіжники.	2
4	Назвіть відомі вам електричні величини та їх одиниці вимірювання	Сила струму, напруга, опір, електрорушійна сила; одиниці вимірювання: Ампер, Вольт, Ом, Вольт	2
5	Назвіть вимірювальні пристрої і правило їх підключення в електричну схему	Амперметр – вимірює силу струму і підключається в коло послідовно, вольтметр вимірює напругу і підключається паралельно гілці, де вимірюється напруга	2
6	Який закон встановлює співвідношення між основними електричними величинами? Формула	Закон Ома I = U/R	2

 

 

Вочевидь, що нове несподіване завжди в навчальному матеріалі виступає на фоні вже відомого та знайомого, і тому для підтримки пізнавального інтересу важливо вчити учня вмінню в знайомому матеріалі бачити нове.

 Викладачу необхідно учнів переводити із ступеня його суто життєвих досить вузьких і бідних уявлень про світ – на рівень високих понять, узагальнень, розуміння закономірностей. Зацікавленість до знань сприяє також показ новітніх досягнень науки. Зараз, більше ніж будь-коли, необхідно розширити рамки програм, знайомити учнів з основними напрямками наукових пошуків, відкриттями. Далеко не все в навчальному  матеріалі для учнів може бути цікавим. І тоді виступає ще одне, не менш важливе джерело пізнавального інтересу – сам процес діяльності.

Шлях до нього лежить, перш за все, через різноманітні роботи учнів, організованих у відповідності з особливістю інтересу.

Сучасні дидактичні матеріали надають великого значення розвитку і  творчої активності учнів, під час уроків необхідно вишукувати можливості для їх самостійної роботи. Слід заохочувати самостійні приклади, прагнути до того, щоб учні не механічно запам’ятовували розповідь учителя, а спробували самі знайти відповіді на висунуті вчителем питання. Щоб розвивати цю цінну якість, треба відмовитись від надмірної опіки учнів, занадто швидких підказок, надавати можливості самим знайти вихід з навчального забруднення, що виникло.

Під час занять на уроках електротехніки дуже важливо навчати учнів доступним прийомам раціоналізації і винахідництва, конструювання і моделювання, удосконалення тих чи інших теоретичних знань.

 

 

 

 

2. Форми і методи активізації навчання на уроках електротехніки

Орієнтація системи середньої і вищої освіти  на активізацію пізнавальної діяльності учнів і формування їх творчого мислення висуває  нові вимоги для організації навчально-пізнавального процесу в ПТНЗ Серед способів інтенсифікації навчання особливе значення має застосування методів, форм і прийомів, що активізують творчу, пізнавальну діяльність учнів. У ліцеї знаходять широке застосування методи проблемного навчання, які сприяють розвитку творчого  мислення. Їх розгляд може служити підставою для розробки конкретних педагогічних технологій.

Творчі здібності особистості виявляються і розвиваються тільки в процесі творчої діяльності. Педагогічна діяльність складається з безлічі різних завдань спрямованих на формування вміння аналізувати, розвивати логічне мислення та творчу активність учнів. Вибір методів навчання залежить від: загальних цілей освіти, виховання та розвитку учнів і провідних установок сучасної дидактики; особливостей предмету, що вивчається; особливостей методів викладання конкретних навчальних дисциплін, що визначаються специфікою вимог до відбору загально-дидактичних методів; мети задач і змісту матеріалу конкретного уроку; часу, що відведений на вивчення того чи іншого матеріалу; вікових особливостей учнів; рівня підготовленості учнів (освіта, вихованість, розвиток); можливостей та особливостей вчителя, рівня теоретичної та практичної підготовленості, його особистих якостей. Вчитель повинен не тільки ставити ціль або задачу і показувати шлях до її досягнення, а намагатись запропонувати різні підходи і заохочувати дитину робити власний вибір, шукати свою стежку до мети.

Предмет електротехніка для учнів ПТНЗ складний, особливо коли її починають вивчати учні з неповною середньою освітою. З перших уроків – це шквал теоретичного навчання, нових термінів, електричних схем, видів з’єднань, методів розрахунків простих електричних схем, складних електричних схем, розв’язування задач, пристрої різних електричних систем, генератори, трансформатори, двигуни, режими роботи, явища (електричні, магнітні, електромагнітної індукції), які використовуються в роботі, принципи дії та інше. Перед вчителем стає запитання, як зацікавити і навчити дитину в такій купі матеріалу,  як провести урок, щоб він став наповненим і змістовним? Відповідаючи на ці запитання, необхідно звернути увагу на розвиток мислення учнів, як на основу методів активізації навчання на уроках. Наприклад:

Розуміння – це діяльність спрямована на засвоєння готової інформації, яку повідомляє вчитель, або підручник. Глибоке розуміння нового матеріалу – є умовою засвоєння учнем знань, та одночасно критерієм його пізнавальної здібності, самостійного розвитку пізнавальних задач інтересу до уроку.

Логічне мислення – процес самостійного розв’язування пізнавальних задач. Учні самостійно вивчають, будують, узагальнюють висновки, розраховують схеми, застосовуючи певний метод, тому вчителю треба підбирати завдання, які б передбачали виконання. Тому  прийомами розвитку пізнавального інтересу на уроці є – евристична бесіда, лабораторно - практичні роботи, пошукові завдання, мозковий штурм, все це сприяє на розвиток логічного мислення.

Творче мислення і підхід до засвоєння теми базується на необхідності вирішити слідуючи задачі:

1. виникнення проблемної ситуації;
2. пошук шляхів вирішення проблеми;
3. випробування знайденого шляху

Для того, що вирішити проблеми мислення, розуміння необхідно знати і використовувати прийоми, які будуть збудниками активізації, пізнавального інтересу на уроках електротехніки.

Наприклад, не аби яку цікавість викликає ознайомлення учнів з біографією видатних вчених. Звісно, деякі прізвища вони чули, а напрямок в якому працювали вчені,  особливо, що ними зроблено для тієї професії, яку обрали учні, вже викликає інтерес. Для професії зварників -  це вчений В. Петров, який першим відрив електричну дугу; Є.Патон, Г. Крижанівський, які розробили теорію зварювання під водою, к космосі. Для професії електромонтер – це П.Яблочков та його теорія системи трифазного змінного струму; Б.Якобі першим запропонував електричний двигун. Для професії верстатники – це О.Столєтов та його теорія намагнічування заліза та інше.

 Дуже важливі інші методи, до яких слід віднести:

1.Словесні методи (розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція...);  

2.Наочні методи (метод ілюстрацій електричних схем, малюнків, метод   демонстрацій приладів, пристроїв, вимірювальних приладів та інше)  

3.Практичні методи (вправи, лабораторні і практичні роботи). 

4.Проблемно-пошукові (висунення проблеми перед учнями, створення проблемної ситуації, розв'язання заданої проблеми, вибір оптимального шляху розв'язання проблем).  

5.Індуктивно-дедуктивні (базуються на думці учня – сприймання матеріалу, порівняння, узагальнення, оцінка фактів, явищ, встановлення причинно-наслідкових зв'язків).

Застосування методів словесного повідомлення дозволяє вчителю електротехніки систематично, у логічній послідовності викладати принцип роботи приладів, знайомити з будовою пристроїв, явища на яких вони побудовані, сутністю розрахунку електричних схем. Живе слово вчителя здійснює емоційний вплив на учнів, активізує практичну діяльність, розвиває уяву, спонукає до логічного мислення.

Методи демонстрації досліджень технічних об'єктів, процесів їх зображення можна розглядати з різних точок зору. З одного боку це засобі наочності, з іншого – це реалізація дидактичного принципу наочності з третього боку – ці демонстрації можуть бути об'єктом вирішення, тоді уяві цього об'єкту стає основним джерелом знань для учнів.

Методи демонстрації можуть бути динамічними (показ прийомів роботи, особливо розрахунки складних електрик них схем та методів, таких як: метод провідності, метод вузлової напруги, контурних струмів та інше) та статичні (показ приладів, макетів, схем, таблиць).

Також при вивченні певної теми застосовують методи лабораторно-практичної роботи. Це пов'язано з тим, що вміння і навички не можна сформувати не використовуючи цих методів. У лабораторно-практичних методах, навчання здійснюється через практичні дії самих учнів і починається воно із застосування знань у самих діях. Лабораторно-практичні роботи дають учням наочне уявлення про фізичні процеси, що відбуваються в електричних колах, про роботу тих або інших електричних апаратів, напівпровідникових приладів та інтегральних мікросхем у пристроях промислової електроніки, про властивості їх і характеристики. Під час лабораторно-практичних занять учні достають корисний для майбутньої роботи досвід дослідження, особливо там, де треба виконувати різні вимірювання, ремонт і налагодження електрорадіотехнічного обладнання.

 Найбільш ефективною є фронтальна форма проведення лабораторно-практичних занять, що можливо із застосуванням нового технологічного устаткування. Успішність навчання залежить від приміщення (електролабораторії) та обладнання самої лабораторії ( Додаток №3)

На початку лабораторно-практичної роботи обов’язково необхідно провести вступний інструктаж, щоб допомогти учням організуватись і направити їх на діяльність, засвоїти особливості роботи і раціональні методи їх виконання. Інструктаж – це пояснення, яке спрямоване на формування в учнів уміння, розкрити зміст завдання, способів його виконання та корекції дій. Є різні види інструктажу, фронтальний інструктаж, вчитель проводить одночасно для всіх учнів групи. Це спрощує ведення навчально-виховного процесу, створює гарні умови для пояснення нового матеріалу, поліпшує керування навчальною діяльністю учнів, які виконують однакові учбові завдання. Але фронтальний інструктаж інколи застосовувати недостатньо. Коли окремі учні, або ланка учнів виконують індивідуальну роботу, тоді використовують індивідуальний або бригадний інструктаж. Основним недоліком такого інструктажу є великі витрати часу вчителя, який повинен дати інструкцію кожній групі і складність управління їх діяльністю, так як у кожної бригади своє завдання.

Для розвитку логічного мислення учнів в процесі навчання, коли необхідно дати їм можливість самостійно проводити аналіз, узагальнювати, порівнювати, робити висновки таку можливість їм при ведені уроку надає метод евристичної бесіди.

Розвиток мислення учнів в ході евристичної бесіди залежить від вміння вчителя ставити запитання. І, якщо вчитель в своїх запитаннях залишає простір для побудови умовиводів, то це не лише збуджує активність учнів на уроці а й розвиває їх мислення. Розвитку пізнавальних здібностей і інтересу можна домогтися лише в тому випадку, якщо послідовно ускладнювати завдання, які ставляться перед учнем. Організація евристичної бесіди вимагає

від вчителя попередньої підготовки за етапами:

1. Чітке визначення пізнавальних задач уроку та відокремлення з них тих, які можуть бути розв’язані учнями на основі власної мисленої діяльності під час бесіди;
2. Вибір об’єктів аналізу. При поясненні звернути увагу на результати окремих досліджень і теоретичну модель, яка підкріплена схемою, або малюнком.
3. Виділити з їх знань такі, які необхідні для аналізу запропонованих об’єктів

 Високий рівень  в навчанні електротехніки дає використання інтерактивного методу.

Суть інтерактивного навчання – це навчальний процес, який відбувається за умови постійної активної взаємодії усіх учнів. Це взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці) де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними в процесі навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Все це ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, дає змогу вчителю стати справжнім лідером учнівського колективу. Наведу приклади методів, які широко використовую в своїй роботі.

Мозковий штурм – інтерактивна технологія колективного обговорення, яка використовується для вироблення вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета « мозкового штурму», чи « Мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом певного часу. Етапами вирішення проблем  були слідуючи задачі:

а) з’ясування суті проблеми;

б)  визначення важливості проблеми;

в)  обміркування всіх варіантів вирішення;

г)  аналіз можливих наслідків.

На уроці електротехніки групі була поставлена задача: виготовити індикатор питної води, використовуючи відомі електричні схеми індикаторів. При цьому необхідно було створити  прилад, який підходить під конкретне становище. Задача була важливою і учні розуміли чому. Мешкаємо ми в місті, яке вважають багаторічною екологічно забрудненої зоною. Застосувати подібну роботу в малих групах було не доцільно, тому були обмірковані всі варіанти вирішення проблеми. Першими були вивчені принципи роботи індикаторів, підібраний необхідний, складена схема електрична, опрацьована, розглянутий принцип її роботи, підбір комплектуючих для роботи схеми, лабораторні іспити ( схема електрична прикладається, додаток №2,  загальний вигляд прилада. Додаток №2). Мозковою атакою для такої роботи були лабораторні іспити. Учням необхідно було не тільки мати уяву, про те, що основою роботи є чутливий датчик, а також використання частот від 100гц до 10кгц і те, що опір води не повинен змінюватися при пропусканні через датчик  позитивних прямокутних імпульсів зі сквапністю 2. Роботу схеми забезпечив генератор прямокутних імпульсів на мікросхемі К1006ВІ1. Елементами схеми були опори, конденсатор, які визначають параметри генеруючи імпульсів з частотою 1кгц. При зменшені опору води між контактами датчика збільшується амплітуда імпульсів, відкривається транзистор, який працює в режимі ключа, починають світитися світло діоди, червоний сигналізує присутність домішок. Зелений, що вода  без домішок і відповідає всім нормам її застосування. Дуже цікавим для учнів був аналіз проведеної роботи, а саме - робота електричної схеми,  екологічні проблеми

не схвилювали. В такій роботі, відповідно були лідери, консультанти, допомога викладача.

Спостереження за засвоєнням матеріалу з електротехніки показав, що, одним з домінуючих методів навчання є метод проектів.

Метод, який дозволяє учню проявити себе, як винахідника, конструктора, дизайнера, зробити свої висновки, запропонувати використання свого винаходу, підвищити своє самонавчання, завоювати лідерські позиції. Приклад такої роботи, яку виконали учні І курсу ( професія електромонтер, робота в малих групах) оцінена високо фахівцями, і виконали вони її самостійно, консультацій практично не знадобилось. Якось розповідаючи на уроці про великого електротехніка Ніколо Тесла , я звернула увагу , що він здійснив передачу електричної енергії  по одному дроту з робочою напругою 1000000В. Одразу виникло питання, чи доцільно це було робити і де застосувати таку напругу? І самі знайшли відповідь на це питання, поступово вивчаючи принцип роботи напівпровідникових приладів, трансформаторів та режими їх роботи, генераторів електричних імпульсів, розрядників. В результаті вийшли на качер Бровіна – напівпровідниковий прилад, розрядник в якому електричний розряд струму проходить в кристалі транзистора без утворення плазми (електричної дуги). Даний прилад є різновидом відомої схеми, так званого блокінг-генератор електричних імпульсів. На сучасному етапі його застосовують для створення розрядів струму без електричної дуги в експериментальних пристроях типу високовольтного трансформатора Тесли ( це обумовлено тим, що за своєю суттю, дуга, що виникає  сама по собі в розряднику є широкосмуговим генератором електричних коливань та високочастотних імпульсів з частотою 1Мгц, яка була доступна в часи Тесли). Вони зробили такий пристрій, продемонстрували його ( додаток №4 ) і відповідно зробили свої висновки. В описі роботи схеми звернули увагу  на те, що пристрій, з точки зору офіційної науки класифікується як замаскована спромога пояснити роботу пристрою, який діє подібно різновиду вічного двигуна. Випробувавши свою схему в роботі, учні показали, що звичайна електрична лампочка з ниткою розжарення в електромагнітному полі качера загорається без підключення і набирає повну потужність. Звісно, надєфектів,

які б дозволяли вважати качер, як вічний двигун знайдено не було, за винятком відомих реальних дослідів по передачі енергії по одному проводу. Але напругу, яка була отримана на виході склала 1000В. Можливо дослідження  не були досконалими, не вірними врахування потужності, негармонічний характер протікання електричного струму в колах споживання енергії приладом, (прилади, які використовують найчастіше розраховуються на постійний струм, або синусоїдний). Сам проект показав не тільки зацікавленість предметом, але й бажанням дістатися нового, працювати з Інтернетом, розібратися в складних схемах, в принципах роботи

електричних приладах. Вивчати роботи вчених, тобто отримати широкий спектр знань.

Один з найцікавіших методів є – рефлексія.

Рефлексію в педагогічному процесі можна визначити як процес і результат фіксованого суб’єктами (учасниками педагогічного процесу) стану свого розвитку, саморозвитку и причин цього. Мета рефлексії для учня, не просто піти з уроку зафіксувавши результат, а побудувати смислову  ланку, порівняти способи і методи застосованими іншими. Функції рефлексії: діагностична,  проектувальна, організаційна, комунікативна, творча, мотиваційна, корекційна.

Рефлексію можна застосовувати на будь якому етапі уроку (частіше всього в кінці) та після вивчення теми, або розділу.

Класифікація рефлексії (виходячи з функції)

      -  Рефлексія настрою та емоційного стану;

      -  рефлексія змісту навчального матеріалу;

      -  рефлексія діяльності.

Рефлексія настрою та емоційного стану проводиться на початку уроку та в кінці.

Методи:

карточки із смайликом; кольорове відображення настрою;  оцінка емоційного стану

Рефлексія змісту навчального матеріалу

мета: виявити, як учні засвоїли матеріал уроку

Способи:

- незакінченого речення

- досягнення мети; думка до і після вивчення теми;

Рефлексія діяльності

- уміння вибрати найбільш раціональні  способи роботи

- засвоєння одержаного матеріалу       

 

3.Принципи технологій активного навчання.

 

Будь-яка форма роботи, будь-який метод, будь-яка форма уроку обрана викладачем, повинна дотримувати ся принципів технології активного навчання. А саме:

Принцип наукової спроможності сприяє розкріпаченню педагога, в результаті чого активізується інтуїція педагога і учня. Сам процес підготовки до заняття на ньому перетворюється на творчий.

Принцип органічної єдності елементів дозволяє дати учням цілісне уявлення про предмет, сформулювати дбайливе ставлення до нього, показати значення значимість предмету, відношення до нього.

Принцип доцільності дає можливість зрозуміти сутність процесу навчання як процесу «вирощування» знань і усвідомлення їх учнями.

Принцип практичної спрямованості дозволяє педагогу передати в інтегрованій формі те цінне, що придбано і створила людина протягом багато тисячолітнього шляху розвитку.

Принцип багатофункціональності. На основі цього принципу створюються реальні умови для підвищення ефективності педагогічного процесу.

Принцип необхідності та достатності (у тому числі по протяжності, інтенсивності, обсягу, якості, різноманітності, кількості розглянутих елементів і способу їх впливу). Завдяки йому забезпечується відображення дійсності в свідомості учнів і краще засвоєння знань.

Принцип посильності та доступності дозволяє найбільш розумно будувати процес навчання і більш повно використовувати наявні засоби.

Всі ці принципи яскраво видно в тому, як результативно спрацювали учень і викладач, чи зрозумілий кінцевий результат свого навчання, чи засвоєна послідовність виконання,  складання і роботи електричних схем, розрахунок значень струмів, напруг, видів з’єднань , роботи трансформаторів, генераторі, двигунів, режими їх роботи, методи підключення, елементи електроніки: знання напівпровідникових приладів, оптоелектронних приладів, мікросхем, випрямлячів, фотоелектронних приладів, явищ на яких побудований принцип роботи вище перерахованих, апаратів керування і захисту і обов’язкове знання техніки безпеки.

 

4.Система вдосконалення методики активного навчання

 

Практична диференціація навчання реалізується в системі відбору змісту і кількості інформації з теми в цілому і уроку зокрема. Цю систему складають:

• випереджаюче завдання з теми;
• комплекс дидактичних засобів, до заняття, основною якого є опорний конспект з різно-цільового призначення;
• оперативне блочне повторення частини досліджуваного матеріалу;
• пізнавальні завдання з проблемними ситуаціями для більш підготовлених учнів;
• спеціальні завдання для перевірки засвоєння знань менш підготовлених учнів;
• залікові завдання, пропоновані учням на початку вивчення нової теми для подальшої роботи.
• виконання учнями лабораторно-практичних робіт

Диференціація навчання можлива за допомогою активних методів нетрадиційних дидактичних засобів, які є джерелом знань, основою формування вмінь і навичок предмету і спрямована на підвищення активізації розумової діяльності учнів. Для цього можна застосувати:

• Оперативне закріплення одного з питань теми уроку за допомогою карток-завдань.
• Фронтальне усне диференційоване закріплення вивченого на уроці, що проводиться «сильним» учням з менш підготовленим під керівництвом педагога.
• Рецензування учнями відповідей своїх товаришів.
• Виконання письмових оперативно-оцінюваних завдань (тестів), перевірка їх за еталонами.
• Заліки з еталонами ігрових ситуацій.
• Письмові заліки.

На уроках електротехніки я використовую роботу «в малих групах». Це може бути пара «сильний» і «слабкий» учні. Такий вид роботи можна використовувати при повторенні пройденого матеріалу. «Сильний» учень розповідає матеріал «слабкого», «слабкий» учень слухає, оцінює відповідь, після чого вони міняються ролями.

Для вирішення проблемного завдання добре використовувати групову форму роботи. Роботу можна побудувати в двох напрямках:

1.Розділити всіх учнів на групи за рівнем їх підготовленості. У всіх трьох груп завдання будуть різні за складністю.

Першими розкривають рішення поставленої проблеми група учнів зі слабким рівнем підготовленості. Учні двох  інших груп слухають і оцінюють відповідь. Потім відповідає наступна група. Завершують і узагальнюють відповідь усі учні з високим рівнем підготовленості.

2.Дуже цікаво проходить урок, коли група розділена на дослідників і експертів. Всі учні діляться на групи. У кожній групі по п’ять чоловік, з яких один «сильний», один «слабкий», решта із середнім рівнем підготовленості.

Для всіх груп завдання дається однакове. Це може бути повторення теоретичного матеріалу, завдання на кмітливість, вивчення нового матеріалу. Спочатку всі учні працюють колективно. Потім кожен член групи розповідає цей матеріал, один починає, а наступний продовжує. Дослідники пропонують свою версію, експерти, або заперечують, або погоджуються, але при цьому пропонують свою версію Завершують роботу учені з більш високим рівнем підготовленості. Свої відповідні вони оцінюють спільно. Функція вчителя полягає у контролі якості знань учнів. Слухаючи відповідь самого слабкого учня,  можна оцінити всіх інших учнів групи (якщо учень із слабкою підготовкою може добре розповісти цей матеріал, значить, вся група попрацювала добре). Група, що відповіла, одержує ускладнений варіант завдання, а я перевіряю відповіді наступної групи. Така форма роботи допомагає мені підняти активність і зацікавленість на уроках. При проведенні термінологічних диктантів, тестів-підстановок, доповнень висловлювань, тестів на виконання алгоритмічних дій на етапі контролю я працюю з учнями-консультантами. Два учні правильно виконали завдання першими, збирають роботи інших учнів і перевіряють, оцінюючи. Критерії оцінок обговорюються заздалегідь. До системи вдосконалення методики активізації навчання обов’язково  необхідно користуватися:

1.Дидактичними матеріалами для самостійної роботи з метою сприйняття і осмислення нових знань без попереднього пояснення їх вчителем:

 

- картки опитування;

 

- картки завдання, тести;

 

- картки завдання перенести результати розрахунків, до таблиць;

 

- розрахувати данні, використовуючи данні таблиць по відомим 1      формулам;

 

- виконати еквівалентну схему, зручну для розрахунку по картці-завдання;

 

- картки із завдання для самоспостереження, демонстраційної наочної допомоги;

 

2.Дидактичними матеріалами для самостійної роботи учнів з метою закріплення і застосування знань і умінь:

 

- картки з питаннями для роздумів;

 

- картки з розрахунковими завданнями;

 

- картки із завданнями скласти схему

3.. Дидактичні матеріали для контролю знань учнів:

- тестові завдання;

- створення проблемних ситуацій;

- доповіді, власні розробки

Приведу декілька прикладів:

 

Картка опитування

 

По темі «Електромагнетизм»

1. Як створюється магнітне поле, як його графічно зобразити?
2. Як визначити напрямок магнітного поля простого магніту, провідника зі струмам?
3. Запишіть формулу повного струму.
4. знайти напруженість магнітного поля і магнітну індукцію розташовану на відстані 0,1см від осі прямолінійного проводу, якщо радіус проводу 0,2см, сила струму в провіднику 40А, магнітна проникність середовища дорівнює одиниці.
5. Наведіть відомі вам електромагніти.

 

Картка завдання – тест

 

Тест - упізнання

 

 

З теми « Змінний струм та кола змінного струму»

 

 

Обведіть кружечком слово «так» чи «ні», якщо

твердження правильне, слово «так», якщо неправильне,

 слово «ні»

 

 

 

№	Так	Ні	Твердження
1	так	ні	Можливість трансформації і передачі струму на далекі відстані, це переваги постійного струму перед змінним
2	так	ні	Змінний синусоїдний струм на протязі періоду має однакове миттєве значення
3	так	ні	Фазами генератора називають три обмотки. Зсунуті в просторі одна відносно одної на 1200
4	так	ні	З’єднання зіркою – це з’єднання кінців фазних обмоток генератора на одну точку
5	так	ні	Особливістю багатофазних струмів – є їх здібність створювати обертове магнітне поле
6	так	ні	При з’єднанні обмоток генератора трикутником не можливо зменшити кількість проводів системи
7	так	ні	Коло складене з індуктивності і ємності, де відбувається процес електромагнітних коливань
8	так	ні	Електричний резонанс в електричному коли – це небезпечний процес при роботі схеми

 

 

Тест - співвідношення

 

 

З теми « Змінний струм та кола змінного струму»

 

 Установіть відповідність між термінами і визначеннями

 

              №1

 

1. Постійний струм                                                   а) сукупність змінних ерс, струмів,

2. Змінний струм                                                       напруг зсунутих по фазі одна відносно

3. Багатофазний струм                                              одної на деякі кути;

4. Трифазний струм                                                   б) струм, який не змінює свого значення       протягом часу;

                                                                                    в) струм, який отримується при обертанні трьох витків. Розташованих під кутом 120⁰ один від одного;

             №2                                                                   г) струм. Який змінюється за синусоїдальним законом

На малюнках, кола змінного

     струму…

  а) послідовне з’єднання активного, індуктивного,

ємнісного опорів;

  б) активний опір в колі змінного струму;

  в) індуктивність в колі змінного струму;

   г) послідовне з’єднання активного опора і ємності;

  д) послідовне з’єднання активного і індуктивного

опорів

 

 

№3

 

 

На малюнку векторні діаграми

 

 

 а) векторна діаграма струму і напруги в колі змінного струму з ємністю;

 

 б)векторна діаграма струму і напруги  в колі змінного струму з індуктивністю;

 

 

 

 в)векторна діаграма в колі змінного    струму з активним опором;

   г) векторна діаграма резонансу струмів

 

 

 №4

 

Багатофазні струми

 

 

1. Особливості багатофазний струмів                     а) можливість створити обертове     

2. Напрямок обертання поля статора                           магнітне поле;

    можна змінити                                                       б)  використати меншу кількість

3. Які можливості дає єднання обмоток                       проводів;

     генератора зіркою                                                 в) можна поміняти містами два будь 

4.  Якщо в  паспорті двигуна написано                       провідника з трьох можливих

       127/220В                                                               г) можна використовувати будь-яку

                                                                                    з напруг але при цьому враховувати

                                                                                    з’єднання зіркою, або трикутником

 

 

 

                    №5

 

1. При резонансі струмів                                            а) струм досягає максимуму

2. При резонансі напруг                                             б) струм досягає мінімуму

3. Щоб зменшити витрати на лініях передач           в) встановити підвищувальний

                                                                                        трансформатор                

4. Щоб зменшити втрату потужності

    в лінії електропередач                                           г) треба підвищити коефіцієнт   

                                                                                         потужності споживачів     

 

 

 

Тест – конструктивного відтворення

 

Репродуктивний

 

Бліц – контроль з теми « Змінний струм та кола змінного струму»

 

Доповніть речення

 

1. Змінний струм це…

 

2. Число періодів в секунду називається…

 

3. Активний опір в колі змінного струму мають…

 

4.  Резонанс напруг в колі змінного струму спостерігається при умові…

 

5.  Якщо конденсатор включити в коло змінного струму, то…

 

6. Резонанс струмів в колі змінного струму спостерігається при умові…

 

7. Багатофазною системою називають…

 

8. З’єднання зіркою – це…

 

9. З’єднання трикутником – це…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

 

 

Застосування системи методів і засобів навчання змінює традиційність занять, вимагають дотримання основних елементів методики, в число яких входить підготовка учнів до активного сприйняття навчального матеріалу, постановки питань і творчих завдань, проведення різних форм закріплення. Такий підхід інтенсифікує працю вчителя і учня, збільшує можливості викладача, як організатора, вихователя, наставника. Звільняє його на заняттях від великого обсягу чисто технічної роботи збільшуючи час для творчої. Так технологія активного навчання вимагає активної підготовки до уроку піднімає потенціал викладача і підвищують інтерес учня до навчання.

В умовах інформатизації суспільства виникає питання про якість сучасної освіти В даній курсовій роботі були визначені форми і методи активізації навчальної діяльності на уроках електротехніки. Вважаю, що дані методи роботи сформують стійкий інтерес до предмету.