Альбом-довідник "Хвороби та пошкодження бульб картоплі"

Грунтово -кліматичні зони

Хвороби

Шкідники

Фузаріозне в’янення

Колорадський жук

Вертицильозне в’янення

Картопляна міль

Звичайна парша

Стеблова нематода

Суха гниль

Макроспоріоз

Смугаста мозаїка

Скручування листків

Колорадський жук

Зморшкувата мозаїка

Дротяники

Смугаста мозаїка

Личинки пластинчастовусих жуків

Фітофтороз

Гусениці підгризаючих совок

Альтернаріоз

Капустянка

Макроспоріоз

Картопляна нематода

Чорна ніжка

Стеблова нематода

Звичайна парша

Попелиці

Суха гниль

Мокра гниль

Кільцева гниль

Скручування листків

Дротяники

Зморшкувата мозаїка

Личинки пластинчастовусих жуків

Смугаста  мозаїка

Гусениці підгризаючих совок

Крапчастість стебел картоплі

Колорадський жук

Фітофтороз, або картопляна гниль

Попелиці

Ризоктоніоз

Стеблова нематода

Чорна ніжка

Картопляна нематода

Кільцева гниль

Ооспороз бульб

Хвороба,

малюнок

Збудники

Основні ознаки захворювання

Поширення збудника

Можливі засоби захисту

2.1.ВІРУСНІ, ВІРОЇДНІ, МІКОПЛАЗМЕНІ ХВОРОБИ

СМУГАСТА МОЗАЇКА

Potato virus  Y

  Поздовжні чорні або бурі смужки, штрихуватий некроз на стеблах, чере-шках і жилках з нижнього боку лист-ків. У хворих рослин листя стає крих-ким, темніє, опадає або лишається ви-сіти на тонких висохлих черешках під гострим кутом до основного стебла. Ду-же уражена рослина має оголене стебло з декількома листками на верхівці.

     На бульбах наприкінці вегетації утворюються здуті кільця, які в період зберігання некротизуються на м’якоть бульби до судинного кільця.

  Недобір врожаю до 80%.

  Попелицями, клопами, жуками,  і з інфікованим соком зимує у бульбах, ботанічному насінні картоплі, при контакті хворих і здорових рослин.

  Вирощування здоро-вого матеріалу, зни-щення бур’янів. Про-тивірусні прополюва-ння–видалення з посі-вів і знищення хворих рослин у період веге-тації.  

    Боротьба з пере-носниками вірусів – попелицею, клопами– обприскування: Карате зеон, -0,1 л/га; Актара, - 0,06кг/га.

                                          ЗМOPШКYВAТA

                                                  МОЗАЇКА

Змішана інфекція вірусів

Х і Y

та віруси А, М, F

    Викликає деформацію листків–частки листка зменшені, зморшкуваті і гоф-ровані, краї загнуті донизу. Рослини набувають жовто-зеленого забарвлення з мозаїчністю, яка проявляється роз-пливчастими світло–зеленими плямами.  На нижніх листках вздовж жилок і поза ними часто з’являються бурі, дрібні, ку-тасті, некротичні плями, а на черешках листків і стеблах бурі смужки. Уpaжeнi рослини пригнічені, вiдcтaють y pocті, часто не цвітуть. Черешки листків крих-кі, листя засихає і протягом тривалого часу висить на стеблі.

   Недобір врожаю до 60%.

  З ураженими бyльбaми, пepeнocитьcя попелицями, жуками, ґрунтовими грибами.   Насінням віруси не передаються.

    Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів - за повних сходів - перша прочистка, під час цвітіння – друга.

     СКРУЧУВАННЯ 

ЛИСТЯ

L - вірус Potato leaf rooll virus

   Характерні ознаки хвороби чітко проявляються на другий і третій роки після зараження рослин в перший рік – скручення країв верхніх молодих листків, іноді вони зверху жовті, а знизу рожеві. На другий і третій роки листки нижнього, а пізніше і верхніх ярусів скручуються. Вони стають шкірястими, ламкими, з жовтуватим, інколи червонуватим, фіолетовим або бронзовим відтінками.  

    Уражені листки скручуються вздовж середньої жилки в трубочку. Черешки розміщуються під гострі-шим кутом до стебла, внаслідок чого рослини витягнутої форми. Бульбо-утворення в уражених рослин при-гнічене, на бульбах-сітчастий некроз м’якоті. Недобір врожаю до 80%.

    Бульбами, а під час вегета-ції - попелиця-ми, клопами, жуками.

    При контакті рослин не пе-редається.

Прочищення насіннє-вих посівів від хворих рослин і домішок рослин інших сортів:

за повних сходів - перша прочистка, під час цвітіння – друга.

МОЗАЇЧНЕ ЗАКРУЧУВАННЯ ЛИСТЯ

Potato virus М

   Хвилясті краї частинок листка заг-нуті доверху у верхньому ярусі рос-лин. Складчастість відсутня. При си-льному ураженні рослин-деформація листків, зміна їхнього забарвлення, сповільнення й пригнічення росту.    

  Симптоми більше проявляються у фазу бутонізації, наприкінець веге-тації та при підвищенні температури послаблюються, іноді зникають зов-сім. Недобір врожаю до 60%.

  Механічно, бульбами -інфекційним соком, поширюється контактно попелицями,  клопами. 

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

Віруси

Х і S

Potato virus X, Potato virus S

   Виявляється на листках у вигляді  світло-зеленої крапчастості, а на де-яких сортах картоплі у вигляді чор-них некротичних плям. При захво-рюванні рослин на крапчасту моза-їку фотосинтез листків гальмується й відтік асимілянтів з них утруд-нюється.

   На листках між жилками зеленува-то – жовті плями, невеликі, розплив-часті, за жаркої сухої погоди маску-ються і майже непомітні.

   Ознаки крапчастості з віком змі-нюються. Найкраще вони проявля-ються на молодих рослинах до цві-тіння в прохолодну, похмуру погоду. Пізніше, при сильному уражені, на світлих ділянках листків можуть з’являтися плями відмерлої тканини.

  Урожайність знижується до15%.

Механічно ін-фекційним со-ком, поширю-ється в основ-ному контакт-но грунтовими грибами, жука-ми, трипсами, повитицею палковою.

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

Раттл – вірус (R)

(Tobaco rattle virus)

   Спостерігається мозаїка і деформа-ція листків, некрози надземних частин рослин, фронтальні некрози тканин бульби у вигляді розміщених концен-тричних дуг і кілець. Уражені росли-ни відстають у рості, мають дрібніші листки, які  передчасно відмирають. Ознаки захворювання можуть прояв-лятися на окремих стеблах куща.

   У м’якоті бульб утворюється кільце-вий або дугоподібний некроз. Урожайність знижується до15%.

  З бульбами, нематодами, що живляться на коріннях однорічних і багаторічних рослин, грунтом.

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

СКЛАДЧАСТА  МОЗАЇКА

А – вірус

Potato virus А

   Плями на листках розміщені безсис-темно, часто на жилках зеленувато-жов-ті, але не розпливчасті і не маскуються, іноді супроводжуються випуклістю листкової пластинки між жилками та хвилястістю її країв при сильному ура-женні краї частинок листка закручу-ються доверху. Рослини відстають у рості, листки і стебла стають крихкими і рано відмирають.

   Хвороба характерна для окремих сор-тів. Урожайність знижується до 15%, а при змішаному зараженні вірусами А та Х до 80%.

Передається механічно інфекційним соком, бульбами, попелицями.

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

(ВЖКК) Potato yellow dwarf virus

   Уражені рослини спочатку мають не-великий некроз. Листки крихкі скручу-ються згори донизу. Спочатку набува-ють жовто-зеленого і в кінці-коричне-вого забарвлення. На листках помітна коричнева некротична плямистість. Стебла і бульби часто тріскаються. В тріщинах утворюються некротичні пля-ми. Рослини висотою до 20см мають вигляд карликовості. Квітки в’януть, не-розкриваючись  опадають. Бульби дріб-ні, з великими вічками, іноді з тріщи-нами та бурою серцевиною.

  Вірус інакти-вується при температурі 50 – 53⁰С. Переда-ється в польо-вих умовах за допомогою ци-кад.

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

Вірус S

Potato virus S

   Утворення розпливчастих світло-зелених і темно-зелених плям, внас-лідок чого листки набувають мозаїч-ного вигляду. Найбільш проявляється перед цвітінням картоплі.

Механічно, ін-фекційним со-ком, попелиця-ми,  клопами, жуками, зара-женими буль-бами.

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

Вірус F

Potato virus F 

   На уражених рослинах утворюються плями яскраво–жовті, різко окреслені, характерні для нижніх і середніх листків. Жовта плямистість найбільш виявлена на молодих рослинах.  

   Листки без некрозів і деформацій. Іноді проявляється зморшкуватість листкових пластинок, їх мозаїчність, внаслідок чого нижні, а пізніше і середні листки опадають.

    Спостерігається некроз бульб. Після двох місяців зберігання у серцевині і на шкірці уражених бульб утворюють-ся сухі бурі заглиблення, тріщини.

   Урожайність знижується до 30%.

Спосіб переда-чі вірусу меха-нічний, поши-рюється різни-ми видами по-пелиць, бульбами

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

Віроїд

(ВВКК) – Potato spindle tuber viroid (PSTV).

   Хворі рослини витягнуті, листи їх дрібні, зморшкуваті, зі слабко скру-ченими часточками уздовж середньої жилки, темно-зеленого або фіолето-вого фарбування, від стебла відходять під більш гострим кутом, чим у здо-рових рослин. Кількість стебел менше від звичайної, розміщені вертикально і майже не гілкуються 

   Бульби хворих рослин у більшості випадків веретеноподібні, багатовіч-кові, неправильної форми, у посуш-ливих умовах у деяких сортів покри-ваються великими некротичними пля-мами і тріщинами. 

    Природа готики остаточно не з’ясо-вана.

    Недобір врожаю до - 85%

   Передається захворювання ураженими бульбами, попе-лицями, цикад-ками, клопами, жуками, з на-сінням, пилком картоплі. 

   Штучно передається стебловим і бульбовим прищепленням у природних умовах контак-тно і знаряддя-ми.

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

СТОВБУРНЕ В’ЯНЕННЯ  (стовбур)

Мікопла-зменний організм

із родини Acholeplasmata-ceae

Potato

stolbur virus

Ryzkow

    Розрізняють два типи стовбура південний і північний.

Південний поширений на півдні. Його прояви – обламування часток вер-хівкових листків, зменшення відрос-таючих листків, укорочення міжвуз-лів й розростання пазушних листків. 

 На 7-10-й день після появи первинних симптомів рослини в’януть. Цьому передує відмирання частини коре-невої системи. Навесні під час ярови-зації бульби уражених рослин утво-рюють ниткоподібні безбарвні рос-тки. Останні не утворюють коренів і цим відрізняються від ростків здоро-вих бульб. При садінні бульб з нит-коподібними ростками в полі спосте-рігається значне випадання рослин. Хворі рослини, що укорінилися, ма-ють тонкі стебла й слабко пробива-ються на поверхню ґрунту. На кущах із таких бульб добре виявляються ознаки стовбура. Кущі мають вигляд кучерявців і не утворюють суцвіть. Кучерявці не в’януть, у їхніх ткани-нах вірусів немає.

    Цикадками, повитицею,  прищепленням,

зимує збудник у кореневищах бур'янів.

При огляді насін-ницьких посадок від-мічають усі рослини з ознаками хвороб або нетипові для певного сорту. Їх викопують, ретельно збирають усі бульби, рослинні рештки  і виносять з поля.

    Картопля, висадже-на навесні, уражу-ється стовбуром біль-ше, ніж висаджена влітку.

   Прочищення насін-нєвих посівів від хво-рих рослин і домішок рослин інших сортів -

за повних сходів -  перша прочистка, під час цвітіння – друга.

Північний стовбур проявляється у північних районах. У вигляді пригнічення росту рослин, надмірне розгалуження, дрібнолистість і позеленіння квіток. В’янення рослин не спостерігається, чим північний стовбур відрізняється від південного.

Передається бульбами, переносниками мікоплазмових тіл і цикадками.

2.2.ГРИБНІ  ХВОРОБИ

Хвороба,

малюнок

Збудники

Основні ознаки захворювання

Поширення збудника

Можливі засоби захисту

ФІТОФТОРОЗ

Ооміцет-ний гриб Phytop-hthora infenstans de Вагу з класу фікоміце-тів

Хвороба ура­жує листя, стебла, бульби, бутони і ягоди картоплі.   

    Перші озна­ки ураженості картоп-линня з'являються під час цвітіння ранньо­стиглих сортів у вигляді темно-бурих неправильної форми плям на листках. Плями збільшу-ються, листки буріють, чорніють, об-висають і засихають або загнивають. На нижньому боці ураженої тканини утворюється білий наліт – спороно-шення гриба, - який доб­ре видно в дощову погоду або вранці до виси-хання роси. Спори проникають у грунт і заражають бульби нового врожаю. На ураже­них бульбах утво-рюються бурі, тверді, часом ледь вдавлені плями. М'якуш на розрізі таких плям має іржаво - коричневий колір, який поширюється до центру.

З часом, при заселенні сапрофітних мікроорганізмів, на уражених бульбах розвивається мокра або суха гниль.

   Втрати врожаю до 50%.

 Дуже уражу-ються бульби, особливо моло-ді, під час зби-рання, дотикаю-чись до зараже-ного картоплин-ня, ґрунту, а та-кож в результаті механічних по-шкоджень. Під час зберігання вони загнива-ють, а мало ура-жені, в насіннє-вому матеріалі, утворюють вог-нища хвороби.  

    Джерелом інфек­ції є також післязбиральні рештки.

   У період веге-тації, поширю-ється від пер-ших вогнищ спорангіями, які проростають у зооспори.

    Районування стій-ких до фітофторозу сортів; протруювання насіннєвих бульб фун-гіцидами перед садін-ням; в період вегета-ції; передсадивне про-грівання та пророщу-вання бульб; дотри-мання сівозміни та просторової ізоляції від родини пасльоно-вих; збалансовані нор-ми добрив; своєчасне підгортання рослин.    

    Обприскування рос-лин одним з таких фунгіцидів: Антракол 70% з.п. - 1,5 кг/га, Акробат МЦ, 69% з.п., 20кг/га; Дітан М–45 з.п. 1,2-1,6кг/га, Татту 55% к.е.-3,0л/га, Катран,72% з.п.-2,5кг/га, Ридоміл Голд МЦ 68 WG з.п. - 2,5 кг/га, Купроксат, 34,5% к.е., 3,0-5,0л/га; Сандофан М8, 64% з.п., - 2,5кг/га.

MAКРОCПOPІOЗ

(рання суха плямистість листків)

Гриб Macrosporium solani Ell. et Mart. з групи недосконалих грибів

   Пpoявляєтьcя хвороба перед буто-нізацією на листках y вигляді темно-коричневих сухих плям округло – кулястої форми з концентричними колами, на стеблах i черешках cпoc-тepiгaютьcя темно-бурі видовжені плями. Тканина листка випадає, утворюючи отвір. На уражених буль-бах утворюються чорні вдавлені пля-ми.

   Ha пociвax хвороба поширюється вoгнищaми. Poзвиткy їй cпpияють жapкa пoroдa, дoщi, роси.

 Пoшиpюєтьcя збудник коніді-ями, які рознo-cятьcя вiтpoм i кpaплями дoщy.

 Джepeлo iнфeк-ції  - pocлиннi рештки, уражені бульби.

 Збудник хворо-би зимує в ґрун-ті на рештках рослин.

 Стійкі сорти, здоровий садивний матеріал, до-тримання сівозміни. Обприскування рослин одним з фунгіцидів: Аспект WP, з.п.-1,6 кг/га; Акробат МЦ,69% з.п., - 20кг/га; Антракол 70% з.п.-1,5кг/га; Кольт 690-1,5кг/га; Дітан М - 45-1,6кг/га;  Купроксат, 34,5%к.е., 3,0-5,0 л/га; Ридoмiл Голд МЦ 68 % з.п.-2,5кг/га; Татту 55% к.е. - 3,0л/га.

АНТРАКНОЗ

 (дартроз, чорна крапчатість)

Недосконалий гриб

Colletotrichum coccodes

   Хвороба розвивається переважно в роки з сухим і жарким літом на ранньостиглих сортах. В другій по-ловині вегетації картоплі на нижній частині стебел, коренях, столонах, що загнивають зовні з утворенням великої кількості великих, розташо-ваних поодиноко або групами скле-роціїв. Бульби заражаються під час збирання і зберігання, стають м'я-кими, з плямами сіро-коричневого кольору на шкірці, під ними чітко локалізована суха гнилизна. Під шкіркою і на поверхні утворюються склероції. У цих місцях виникають западини, тканини загнивають.

Джерело інфек-ції - склероції на рослинних рештках, буль-бах, грунті.

  Дотримання сівозміни з поверненням на попе-реднє місце не раніше як через 3-4 роки; зни-щення бур’янів, рос-линних решток.  Дезин-фекція техніки та кар-топлесховищ; унемож-ливити механічні пош-кодження бульб; дотри-муватись правильного режиму при зберіганні насіннєвого матеріалу (t:1-3⁰С, вологість 85-90%) протруювання бульб перед садінням препаратами Максим 025, т.к.с,-0,2л/га.

АЛЬТЕРНАРІОЗ

(крайова плямистість листків)

Недоско-налий гриб Alternaria solani Sor.,

Alternariaalternata.

   Альтернаріоз широко розповсюд-жений. Уражаються листки, стебла, а іноді і бульби картоплі. На листах, звичайно по краях часточок, з’явля-ються дрібні темно-бурі плями з густим бархатистим маслиновим нальотом. Сильно уражені листки в суху погоду скручуються часточками догори у виді човника.   

   Стебла і черешки листків покрива-ються чорними плямами, але без помітної концентричності, як це буває при макроспоріозі.  

    Ураження бульб зустрічається рідше і характеризується появою округлих, злегка втиснених плям, що можуть покриватися чорним нальо-том.

  Поширюється гриб конідіями, зимує на рос-линних залиш-ках у виді гриб-ниці і конідій. Оптимальними умовами для проростання конідій і зара-ження рослин є t 22 - 26⁰С  і наявність крап-линної вологи протягом не менш двох го-дин.

   Районування стійких до альтернаріозу сор-тів; протруювання на-сіннєвих бульб фун-гіцидами перед садін-ням; в період вегета-ції; передсадивне про-грівання та пророщу-вання бульб; дотри-мання сівозміни та просторової ізоляції від родини пасльоно-вих; збалансовані нор-ми добрив, зокрема азотними добривами; своєчасне підгортання рослин.    

   В період вегетації обприскування рос-лин одним з таких фунгіцидів: Антракол 70% з.п. 1,5кг/га; Акробат МЦ 69% з.п. -2,0 кг/га; Купроксат 34,5% к.е. 4,0л/га; Ридоміл МЦ 72% з.п. -2,5кг/га; Фитал, 65% в.р.к. 2,0 - 2,5 л/га;

Катран, 72% з.п. 2,5 кг/га. Сандофан М8, 64% з.п. 2,4-3,2 кг/га;

РИЗОКТОНІОЗ

(чорна парша)

Гриб Rhizoctonia solani Kuhn з класу базидіаль-них.

На поверхні бульб утворюються тверді чорні блискучі випуклі коростинки (склероції) неправильної форми різної величини (1-5 мм). На паростках утворюються добре помітні, трохи вдавлені бурі плями та виразки, мокрі або сухі, діаметром до 1 см і більше. На столонах хвороба проявляється у вигляді бурих або темно-бурих виразок різної величини і глибини. Частіше уражуються кінчики столонів, які повністю згнивають. На коренях ризоктоніоз проявляється спочатку у вигляді коричневої штрихуватої плямистості. З розвитком хвороби плями зливаються, тканина коренів загниває і вони передчасно відмирають. На стеблах хвороба проявляється на нижній частині, з'являються розпливчасті світло-бурі поверхневі плями, які з розвитком хвороби зливаються і покриваються у вологу погоду брудно-білим нальотом, що легко знімається у вигляді плівки. Такий прояв хвороби на стеблах дістав назву "біла ніжка".

  Поширюється з насінним ма-теріалом, а та-кож через грунт.

   Найбільше ураження спос-терігається хо-лодними запіз-нілими весна-ми.

   Оптимальні умови для роз-витку ризокто-ніозу – помірна температура 15-21⁰ С, висо-ка вологість грунту. Гриб зберігається в грунті у вигля-ді склероціїв і базидіоспор, на бульбах – міце-лію і склероці-їв, на рослин-них рештках – базидіоспор.

   Дотримання сівоз-мін; збирання та зни-щення рослинних ре-шток; добір здорового посадкового матеріалу (без склероціїв); забез-печення оптимальних умов зберігання; запо-бігання передчасному проростанню насіннє-вих бульб; садіння у прогрітий грунт; своєчасне і якісне про-ведення досходових розпушувань грунту; раннє збирання бульб на насінницьких ді-лянках. Перед посад-кою необхідно про-труїти одним із дозво-лених фунгіцидів - протруйників: суспен-зією препарату Дітан М-45, з.п. (манкоцеб, 800г/кг) з нормою вит-рати 2-2,5кг/т; Мак-сим 025FS, т.к.с. (флу-диоксоніл, 25г/л) -0,75л/т; Престиж 29% т.к.с-1,0 л/т; Ровраль Аквафло, к.с. (іродіон 500г/л) 0,38-0,4л/т.

PAК КАРТОПЛІ

Heбeзпeч-нa кapaн-тиннa хвороба.

 Хитридіо-міцетний гриб Syn-chytrium endobio-ticum (Schilb) Perc з класу фікоміце-тів.

    Уpaжyє бyльби, cтoлoни, a iнoдi cтeб-лa й листки. Корені не уражуються.

    На ура­жених органах утворюються м'яси­сті з нерівною поверхнею нарости. Перші ознаки хвороби проявляються на молодих бульбах, часто біля вічок. Спочатку нарости світлі, розміром з го-ловку шпиль­ки, які швидко збільшу-ються, досягають величини бульби. В міру старіння нарости темні­ють і стають бурими. Поверхня наростів хвиляста, складчаста і вкрита дрібними жовто – коричневими крапками – сорусами зоо-спорангіїв. На бульбах поблизу вічок спочатку утворюються невеликі пухли-ни з нерівною поверхнею, який мають однаковий із м’якоттю бульби колір. Величина наростів часто перевищує розмір бульб, колір їх змінюється: вони стають світло - коричневими, потім темно - бурими і розкладаються, внас-лідок чого повністю згнивають.

    На надземних частинах куща, у пазу-хах листків утворюються зелені нарос-ти. Частина наростів ще до збирання та в період зберігання картоплі загниває. 

    Про­тягом літа збудник проходить складний цикл розвитку, який закін-чується утворенням зимуючих зооспор.

    Уражені бульби непридатні для вжи-вання в їжу, на корм худобі чи для технічної переробки.

    Втрати врожаю до 50% і більше.

Бульбами або органами рос-лин, ґрунтом, інвентарем, та-рою, до яких пристають зоо-спорангії, які протягом 20-25 років зберіга-ють здатність проростати і уражувати рос-лини.

     Карантинні.

     Проводити обсте-ження насаджень один раз на 1-4 роки, оглядаючи картоп-линня, столони і бульби. Хвороба осо-бливо проявляється в кінці цвітіння і на початку збирання картоплі. При обсте-женні оглядають кар-топлиння, столони і бульби. 

   Заражені бульби по-трібно знищити, а здорові використову-вати лише у вареному вигляді.  

   Провести знезара-ження ґрунту хіміч-ним методом.

ЗВИЧАЙНА ПАРША

Пpoмeни-cтi гpиби aбo акти-нoмiцeти Streptomy-ces scabies Guss., найбільш пошире-ний Actinomy-ces scabies (Thaxter) Gussow.

   Уpaжyютьcя бyльби, piдшe – підтем-нi чacтини cтeбeл, cтoлoни i корені. Захворювання проявляється на по-верхні бульб у вигляді виразок, боро-давчастих наростів або сітчастих за-глиблень, що перетинають бульбу в різних напрямках, які за сильного ура-ження утворюють суцільну кірку, і вічка відмирають.  Зaлeжнo вiд їx фop-ми poзpiзняють плocкy, oпyклy, глибo-кy тa ciтчacтy пapшy.

    При великому ураженні бульб погір-шуються їх смакові, товарні і насіннє-ві якості, зменшуються уро­жай та вміст крохмалю, білків, вітамінів.

    Урожай знижується на 15-40%.

   Збудник за-хворювання проникає під шкірку і викли-кає ділення її клітин. Розвит-ку захворюван-ня сприяють також внесені з вапнуванням ґрунту великі дози вапна, а також свіжий гній.

   Стійкі сорти; здоро-вий садивний матері-ал; додержування сі-возміни.

   Обприскування рослин одним із та-ких фунгіцидів:

Антракол 70% з.п. 1,5 кг/га; Ридoмiл Голд МЦ 68% з.п.-2,5кг/га;

Татту 55%к.е.-3,0л/га

ПОРОШИСТА ПАРША

Гриб Spongo-spora subterranea Wallr, належить до класу архіміце-тів.

   Уражує бульби, столони і корені. На свіжовикопаних бульбах утворю-ються світлі водянисті нарости з нерівною поверхнею у вигляді боро-давок. На повітрі нарости темніють, шкірка на них зіркоподібно розрива-ється і відкриває коричневу порох-нисту масу спор збудника хвороби.   

  Спори висипаються і прилипають до поверхні неуражених бульб, а під час садіння разом з бульбами потра-пляють у грунт.

 Резерваторами патогену є ура-жені бульби, грунт, гній. За відсутності сі-возміни на важ-ких суглинко-вих грунтах хвороба дуже шкодочинна. 

   Зберігається інфекція в гру-нті до 5 років і більше.

   Стійкі сорти; здоро-вий садивний матері-ал; додержування сі-возміни; використан-ня сидератів; внесен-ня мін.добрив (суль-фат амонію, супер-фосфат) знижує ура-женість бульб.    

   Обприскування рос-лин одним із фунгі-цидів: Антракол 70% з.п. 1,5 кг/га; Ридoмiл Голд МЦ 68 % з.п. 2,5кг/га; Татту 55% к.е. 3,0 л/га.

ООСПОРОЗ БУЛЬБ

(горбкувата парша)

Гриб Oospora pustulans Owen et Wak з групи недоско-на­лих.

   Уражує стебла, коріння, столони. 

   Перші ознаки її проявляються на початку зберігання. На буль­бах з'явля-ються пустули (здуття) діаметром 1-4мм з невеликими вдавлюваннями навколо. Пустули можуть бути пооди-нокими, розкиданими по всій поверхні бульби, або суцільно покривати части-ну її. Шкірка на поверхні пустули не розривається.

    У сховищі хвороба найбільше про-являється у березні. Втрачається схо-жість насінних бульб внаслідок відми-рання вічок.

   Джерело ін.-фекції – конідії, які зберігають-ся в насіннєвих бульбах,на рос-линних решт-ках, та грунті протягом 2-х і більше років

   Дотримання сівоз-міни; добір здорового посадкового матеріа-лу; перед посадкою необхідно протруїти одним із дозволених фунгіцидів–протруй-ників; запобігання травмуванню бульб у процесі збирання; оп-тимальні умови збері-гання.

СРІБЛЯСТА ПАРША

Гриб Spondilocladium atrovirens Harz із класу недосконалих.

   Хвороба малопоширена. Проявля-ється під час зберігання. Гриб уражує молоді бульби. Він проникає через сочевички під шкірку, поширюється між епідермісом та перидермою, руйнуючи тканини, і відокремлює її від бульби. Восени на бульбах утво-рюються різ­ного розміру малопомітні коричневі заокруглені плями сріб-лясто - сірого кольору, які спочатку гладенькі, згодом вдавлені. Посере-дині плями видно чорні цяточки. Це - склероції гриба. При сильному ура-женні бульби втрачають тургор і ста-ють м’якими. Знижуються насіннєві якості картоплі (зріджені сходи, нит-коподібні паростки). Знижується урожай на 18 - 25%.

   Через грунт; при несприят-ливих умовах транспортування і зберігання.

    Дотримання сівоз-міни; своєчасно ско-шувавти картоплиння та проводити раннє збирання врожаю за сирої погоди; ретель-на дезинфекція техні-ки та картоплесховищ при збиранні врожаю.

    Перед посадкою протруїти одним із дозволених протруй-ників:

Ревраль Аквафло 50%  к.с 0,38 - 0,40 л/т.

ФУЗАРІОЗНА СУХА ГНИЛЬ

Fusarium oxyspo-rum Schlecht. f. solani Bilai.

Гриби роду Fusarium. Найчасті-ше зустрі-чаються види Fusarium solani Mart і Fusarium соегu Ieum Sacc.

    Хвороба дуже поширена під час зберігання картоплі, більш поширено через 2-3 місяці після збирання.    Збудник хвороби проникає через вічка, паростки, сочевички. Хвороба виникає в будь якій частині бульби. Спочатку на поверхні бульби утворюються темні плями з ледь зморщеною шкіркою, згодом вони поступово збільшуються, набува­ють вигляду концентричного кола. М'якуш бульби під плямою на­буває темно-бурого кольору, стає трухлявим, сухим, всередині буль­би утворюються порожнини, устелені пухнастим білим міцелієм. На поверхні бульби з'являються подушечки спороношення гриба білого, рожевого або жовтого кольору. В сухому сховищі уражені бульби поступово засихають і перетворюються в суху порошко-подібну масу або зморщуються і твердіють. Особ­ливо уражує меха-нічно пошкоджені бульби.,  та раніше уражених хворобами (видами парші, фітофторозом, бактеріозами) чи грунтовими шкідниками (совками, дротяниками, личинками хрущів.)

   Зараження бульб частіше відбувається за рахунок інфек-ції, яка зберіга-ється в часточ-ках зараженого грунту на буль-бах, та за раху-нок спор, які утворюються в сховищі. Спори гриба, потра-пляючи на здо-рові бульби, можуть уражу­вати їх, тому в сховищах за-хворювання проявляється вогнищами.

   Також мож-ливе поширен-ня інфекції при різанні бульб, (знижується повнота сходів, рослини недо-розвинені).

Дотримання сівозміни; повернення картоплі на попереднє місце не ра-ніше як через 3-4 роки; розміщення посівів піс-ля попередників, що не залишають інфекції в грунті (по пласту лю-церни, після овочевих культур); ретельний відбір здорового садив-ного матеріалу; внесен-ня збалансованих норм мінеральних добрив; запобігання утворенню довгих етіолованих па-ростків до садіння; сво-єчасне видалення зів’я-лих рослин під час про-чисток насінницьких насаджень; дезинфекція техніки та картоплесхо-вищ; унеможливити ме-ханічні пошкодження бульб при збиранні, транспортуванні, сорту-ванні; дотримуватись правильного режиму при зберіганні; протру-ювання бульб перед са-дінням препаратами: Ровраль Аквафло 50% к.с., 0,38 - 0,40л/т. Мак-сим 025, т.к.с, 0,75л/т,

ФОМОЗ,

(ґудзикова  гниль)

Гриб Phoma tuberosa Melh Rosenb et Schulz з групи недоско-налих.

     На стеблах хвороба проявляється наприкінці фази цвітіння картоплі. У місцях прикріплення черешків листя утворюються спочатку дрібні, а з часом овальні чи видовжені розміром до 4-8 см некротичні виразки (загли-блені в тканину стебла, з чіткими ме-жами). У центрі виразки тканина ко-ричневого, а по краях темно-бурого кольору. Рослини відстають у рості. На хворій тканині помітні дрібні темно-коричневі утворення – пікніди збудника.

    На бульбах фомоз проявляється пе-ред садінням, або через 15 тижнів піс-ля збирання. На бульбах утворюються круглі бурі вдавлені плями діаметром   10-40мм.  Вони схожі на  слід  від вда-влювання в м'якуш ґудзика. Шкірка бульби в зоні пошкодження може бути зморщеною або гладкою. Іноді вона розривається, із розривів виро­стає сі-руватий повітряний міцелій.

М'якуш бульби під плямою сухий, крохмальний, світло – коричне­вий або світло-сірого кольору, на межі з здо-ровою тканиною темніший. Всередині зараженої бульби утворюються порож-нини, встелені міцелієм гриба, а на по-верхні бульби і на стінках порожнини-чис­ленні чорні пікніди. Уражені буль-би втрачають насінні якості.

   Джерело ін -фекції–уражені бульби, рос-линні рештки в грунті (може зберігатися в грунті до трьох років). 

   Дотримання сівоз-мін; добір здорового посадкового матері-алу; ретельна дезин-фекція техніки та картоплесховищ; уне-можливити механічні пошкодження бульб при збиранні, транс-портуванні, сорту-ванні; дотримуватись правильного режиму при зберіганні насін-нєвого матеріалу; протруювання бульб перед садінням пре-паратами  Максим 025, т.к.с, 0,75 л/т,

Ровраль Аквафло 50% к.с., 038-0,40л/т.

2.3.БАКТЕРІАЛЬНІ   ХВОРОБИ

Хвороба,

малюнок

Збудники

Основні ознаки захворювання

Поширення збудника

Можливі засоби захисту

КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ

Бaктepiя Corynebacterium sepedonicum Skapt et Burkh.

    Дyжe поширена хвороба, особливо на Поліссі. Уражається судинна система картоплі, що пpoявляєтьcя y в’яненні рослин i зaгнивaннi бульб. Kyщi стають пpигнiчeними, лиcтки xлopoтичними, які з часом жовтіють, закручуються і поступово в’януть. В’янення рослин спостерігається найчастіше у кінці цві-тіння картоплі. При в’яненні рослин від кільцевої гнилі судинне кільце стебла заповнюється слизом жовтуватого ко-льору, що добре видно на косому розрізі стебла. При натисканні із судинного кільця виступають крапельки слизу жовтого кольору. 

    Ha бyльбax гниль пpoявляєтьcя y двox фopмax - кiльцeвiй тa ямчастій. Пpи кільцeвiй ypaжyютьcя ткaнини cyдиннoї системи. Taкi бyльби зoвнi нe відріз-няютьcя вiд здopoвиx, aлe нa зpiзi ypa-жeнa ткaнинa cyдиннoro кільця мaє лимонно-жoвтий колір. 

    Ураження ямчастою  гниллю відбува-ється восени в період збирання картоплі при контакті здорових бульб з ураже-ним картоплинням і хворими бульбами. Ямчacтa гниль пoчинaєтьcя нa пoвepxнi бульби. Cпoчaткy зaгнивaє м’якoть пiд шкipoю бyльб, зroдoм гниль збiльшy-єтьcя, yтвopюючи нiбитo вдaвлeнi ямки.

   Пoшиpюєтьcя з нaciнними бyльбaми, ocoб-ливo пpи їx рі-занні; через та-ру та інвентар; y пoлi дpoтя-никaми тa ін-шими гpyнтo-вими шкідни-ками вiд oднiєї бyльби до ін-шої.

    Caдiння здopoвиx нaciнниx бyльб, про-труювання їx форма-лiнoм - 0,4 л/т; оздо-ровлення насіннєвого матеріалу через кло-новий добір; прочи-щення насіннєвих по-сівів від хворих рос-лин; знищення рос-линних решток після збирання врожаю; не допускати механічних пошкоджень бульб; проводити ретельну дезинфекцію техніки та картоплесховищ; дотримуватися сівоз-міни, не допускаючи повернення картоплі на попереднє місце не раніше як через 3-4 роки. Калійні добри-ва, внесені під карто-плю, підвищують стій-кість бульб проти кіль-цевої гнилі.

             БУРА БАКТЕРІАЛЬНА ГНИЛЬ

Бактерія Pseudo-monas Solana cearum Smith.

    Потенційна небезпека вияв-лена в ряді кра-їн Європи: Ні-дерландах, Франції, Пор-тугалії, Німеч-чині, Росії.   

    Представляє серйозну небез-пеку в зонах з високими і по-мірними темпе-ратурами. В Україні відсут-ня. Передається комахами та нематодами; водою при ви-рощуванні на зрошенні; збе-рігається на ро-слинних решт-ках і в землі.

Дотримуватися сівоз-міни, не допускаючи повернення картоплі на попереднє місце не раніше як через 3-4 роки; підбір сортів, відносно стійких до бактеріозу; пророщу-вання посадкового ма-теріалу; садіння здоро-вими бульбами; зни-щення бур’янів, особ-ливо з родини пасльо-нових; боротьба зі шкідниками картоплі; фітопрочистки насін-ницьких посівів; зменшення травму-вання бульб під час збирання, транспор-тування, сортування; перед садінням об-робка  бульб препара-тами:  Ревраль Аква-фло 0,38-0,40л/т.

МОКРА БАКТЕРІАЛЬНА ГНИЛЬ

Збyдник – напів-сапрофітні і сапро-фітні бактерії

Pseudomo-nas xantho-chlora Stapp

    Інфекція пе-редається через сочевички та механічні пош-кодження.  

  Фітопатогенні бактерії мо-жуть накопичу-ватись у ґрунті на рослинних рештках.

  Мокра гниль частіше вияв-ляється під час вирощування на перезволо-жених ґрунтах, у разі ураження її фітофторо-зом, чорною ніжкою, кільце-вою гниллю або при пошко-дженні шкідни-ками, напри-клад дротяни-ками.

  Дотримуватися сівоз-міни; доцільна рання посадка, здоровими бульбами; боротьба зі шкідниками та хворо-бами  картоплі під час вегетації; десикація бадилля, перебирання посадкового матері-алу, дотримання тех-нології вирощування та зберігання картоплі, просушування перед закладанням на збері-гання, оптимальний режим температури і вологості з відповід-ною вентиляцією. При виявленні осередків загнивання при збері-ганні потрібно пере-брати та видалити хво-рі бульби.    

    Перед посадкою бульби обробляють, застосовуючи біоло-гічні препарати Фіто-доктор, в.с.-15г/л Планриз-БТ, в.с.-20г/л, або хімічні препарати Лікар рослин, з.п.-5г/л, Чемпіон з.п.  - 6 г/л.

       ЧОРНА

       НІЖКА

Бактерії

Erwinia carotovo-rapv. Carotovo-ra Bergey et al., Erwinia carotovo-rapv. Atrosepti-ca Holl.

Уражені рослини відстають у рості, листки жовтіють, краї часток листків піднімаються вгору і скручуються в трубочку до середньої жилки. Вдень у суху і жарку погоду стебла уражених кущів в'януть. Нижня частина стебла стає м'якою і загниває, набу­ває темно-коричневого або чорного забарвлення. Уражені рослини легко вириваються з землі.  

Найбільшої шкоди чорна ніжка завдає в перший період вегетації рослин. При появі чорної ніжки в період цвітіння і пізніше хвороба розвивається повільніше, бактерії по столонах проникають у молоді бульби і заражують їх.  

Уражені буль­би загнивають, гниль поступово поширюється на серцевину бульби, яка перетво-рюється в кашоподібну буру масу. Після підсихання в бульбі утворю-ється дупло з нерівними стінками чорно-бурого кольору.

Проявляється протягом усно-го вегетаційно-го періоду, най-частіше в пер-шій половині літа за два-три тижні до цвіті-ння. Зараження бульб можливе і при дотику з ураженими бульбами чи картоплинням. У цьому разі загнити може будь-яка части-на бульби.

   Уражується картопля в усі фази її розвит-ку.   Особливо добре помітне ураження вес-ною на сходах картоплі.

   Дотримуватись сіво-зміни; добір здорового посадкового матеріа-лу; прогрівання садив-них бульб навесні про-тягом 2-3 тижнів при

t-14-18⁰С; ретельна де-зинфекція техніки та картоплесховищ; про-труювання бульб; на насіннєвих  ділянках слід проводити фіто-патологічні прочистки з видаленням хворих кущів: першу – під час появи масових сходів, другу у фазі цвітіння, третю-перед збираням картоплі. Після зби-рання бульби необ-хідно добре просуши-ти і оберігати при транспортуванні від механічних пошкод-жень. Загартовувати на світлі насінні буль-би протягом 5-7 днів.

2.4.НЕМАТОДНІ ХВОРОБИ (ФІТОГЕЛЬМІНТОЗИ)

Хвороба,

малюнок

Збудники

Основні ознаки захворювання

Поширення збудника

Можливі засоби захисту

                                     ГЛОБОДЕРОЗ

                                                    - пошкодження

                                                  бульб золотистою

                                                      картопляною                   

                                                        нематодою 

Globodera rostohie-nsis (Wollenweber) Behrens)

нематода є об'єктом

зовніш-нього та                                  внутріш-нього ка-рантину

   У передній частині тіла нематода має ротовий отвір, у середині якого є стилет, саме ним нематода проколює стінки клітин коренів і висмоктує вміст клітин. Розвиток картопляної нематоди відбувається в коренях рослини-господаря. Хворі рослини відстають у рості, мають пригнічений вигляд, утворюють слабкі всього 1-3 стебла, які передчасно жовтіють. Число бульб зменшується, вони дріб-ні (15 – 45 г).

Розповсюджу-ється в стадії цист, які пере-носяться буль-бами картоплі, ґрунтом, вітром, інвентарем, но-гами людей та тварин, дощо-вими водами, транспортними засобами.

  Карантинні: садити тільки здоровими буль-бами, стійкими до не-матод сортів картоплі; дотримуватись сівозмі-ни, не допускаючи по-вернення картоплі на попереднє місце раніше як через 5років. Ввезен-ня, вивезення, перемі-щення зараженого ма-теріалу забороняється.

   Із хімічних засобів: Перкальцит 200-300г на 1м² із заробкою в грунт.

                           ДИТИЛЕНХОЗ

                      (пошкодження бульб стебловою                                                                                        

                                картопляною нематода)

Ditylen-chus destructor

    Розвиваються нематоди в бульбах. Очищуючи уражену бульбу картоплі, можна побачити маленькі білі крапки з відмерлою тканиною, які розрос-таються, темнішають, набувають во-локнистої структури. На паростках уражених бульб є трохи запалі ділян-ки, шкірка на яких потріскана, змор-шкувата й місцями відшаровується. Забарвлення  від сіруватого до темно-коричневого.

    На уражених нематодами бульбах розвиваються збудники мокрої та сухої гнилей.

    Поширюються із зараженими бульбами кар-топлі та інши-ми підземними органами рос-лин, а також з ґрунтом і во-дою під час зрошення.   

    Карантин.  Посадка здоровими бульбами, стійкими до нематоди сортів картоплі; дотри-муватись  сівозміни, вирощувати на одному ж тому самому полі не раніше ніж через 4ро-ки; перед зберіганням бульби просушити і перебрати;  дезинфек-ція тари та інвентара.

    Із хімічних засобів: Карбамід-200-250г/м² (2-2,5т/га).

                     МЕЛОЙДОГІНОЗ 

(галова картопляна нематода)

Спричиняють галові нематоди

Meloido-gine mariori cor. , а саме:

південна, північна та ін..

    Уражаються коренева система і бульби. Рослини відстають у рості, у жаркі дні в'януть. На коренях вини-кають невеликі потовщення (гали), які поступово збільшуються, злива-ються й викликають деформацію ко-ренів. На бульбах картоплі з'явля-ються здуття – пустули або гали, які схожі на бородавки, а на шкірці та м'якоті проступають некротичні плями. Бульби також деформуються.

     За посушливої жаркої погоди та великого інвазійного навантаження уражені рослини в’януть. У разі без-змінного вирощування, за сильного ураження, урожай може повністю загинути. На заражених площах спо-стерігають випадання рослин і утво-рення лисин у кілька квадратних метрів. Якщо обережно викопати ко-ріння і бульби можна, виявити на-рости у вигляді потовщень, пухлин (гал) різних розмірів (від 0,5 до 1,5-2,0 мм). На зрізі бульб помітні стате-возрілі самки, личинки.

     Весь цикл розвитку нематод від-бувається всередині галів. Темпе-ратурний оптимум для їх розвитку 21-30⁰С, при якому розвиток одного покоління завершується за 3–4 тиж-ні. Кількість поколінь може сягати 2-3 в умовах відкритого ґрунту.

   Поширюється із зараженим посадковим ма-теріалом, рос-линними решт-ками,  ґрунтом, взуттям людей,

з дощовою во-дою, інвента-рем і технікою.  На полі розпов-сюджується під час культова-ції, іригації, природного дренажу.

   Висаджувати слід лише здорові бульби; знищувати післязби-ральні рештки; дотри-муватись сівозміни,  вирощувати на одному ж тому самому полі не частіше ніж через 3 - 4 роки. Протягом цього часу доцільно вирощу-вати зернові культури, злакові трави. Слід уникати розміщення на них овочевих і бо-бових культур, суниць, льону.

    Із хімічних засобів: Карбамід-200-250г/м² (2-2,5т/га).

2.5.ХВОРОБИ, ВИКЛИКАНІ НЕСПРИЯТЛИВИМИ УМОВАМИ СЕРЕДОВИЩА

Хвороба картоплі

Основні ознаки захворювання

Причини виникнення та заходи запобігання

ПОТЕМНІННЯ  М’ЯКУША БУЛЬБ

   На перерізі бульби видно різного розміру плями сірого або сіро – чорного кольору. Іноді плями з’являються вздовж судинного кільця. Потемнілі місця з часом стають твердими, буріють. Дуже уражену бульбу важко розрізати. Вона втрачає поживні та смакові якості. При варінні картопля ще більше темніє, але не твердіє, як при ураженні залізистою плямистістю.

   На насіннєві цілі такі бульби не придатні, тому що втрачають на 25% енергію проростання.

     Спостерігається воно в період вегетації і зимового зберігання картоплі. Серцевина бульб темніша внаслідок порушення ферментативних процесів за несприятливих умов зберігання картоплі та підвищеній і зниженій температурах, при неправильному живленні  рослин (недостатньо калію), тривалому перебу-ванню бульб у сухому гарячому ґрунті, нестачі кисню, нагромадженні вуглекис-лоти і в результаті механічних пошкод-жень при збиранні та транспортуванні.

В'ЯНЕННЯ БУЛЬБ

    Несприятливі умови середовища ослаблюють рослини і спричиняють передчасне старіння тканин, що виявляється в побурінні підземної частини стебла, поступовому відмиран­ні коріння і в'янення рослин.  Якщо в перший період вегетації картоплі вологи достатньо, то коренева система розвивається переважно у верхньому шарі ґрунту.  Якщо після цього настає посуха, грунт висихає, коренева система вже неспроможна забезпечити рослини водою. Внаслідок цього рослини починають в'янути.

    Захворювання розпочинається у кін­ці червня - на початку липня і набуває найбільшого роз­витку в серпні.

    Несприятливі умови середовища, напівсапрофітні ґрунтові гриби (фузарі-ум та вертициліум), які легко прони-кають  в ослаблені і відмираючі тканини та посилюють в'янення кар­топлі, різка зміна погодних умов.

ДУПЛИСТІСТЬ  БУЛЬБ

    Виявляється у вигляді порожнин або порожнеч  в середині бульби, різної форми та розміру, нерідко зірчастої форми. Стінки дупла рівні, сухі, вкриті шаром опробковілої тканини кремового, світло – коричневого або буруватого кольору. Уражені бульби більш водянисті.  Якщо дупло має тріщини, які виходять на поверхню бульби, то вона легко загниває.

    Знижується товарна і харчова якість бульб.

    Дуплистість виникає внаслідок надмірно швидкого росту бульб, при високій вологості ґрунту, під впливом сильних опадів, теплої погоди, нерівномірного розміщення рослин у рядках, а також надмірному азотно­му живленні.  

   Особливо часто це спостерігається в великобульбових сортів у вологу теплу погоду на добре угноєних полях.

УДУШЕННЯ  БУЛЬБ

    Захворювання зустрічається повсюдно за нестачі повітря в ґрунті (перезволоженому або дуже ущільненому) або в шарі бульб під час зберігання. Перша ознака удушення — розростання сочевичок у вигляді білих ніжних наростів, які, підсихаючи, перетворюються на невеличкі брунатні плями. Далі тканина бульби розм’якшується, шкурка легко знімається, на розрізі видно білу або рожеву рихлу кашоподібну масу зі спиртовим запахом. Часто хвора тканина відокремлюється від здорової темною каймою. Бульба повністю розкладається, з’являється гнильний запах внаслідок зараження бактеріями. Такі бульби зовсім непридатні для зберігання.

    З метою попередження захворювання рекомендується розпушування міжряддя після скошування бадилля, застосування хімічних методів захисту картоплі, закладання на зберігання підсушених та очищених від залишків землі бульб, чітке дотримання режимів зберігання.  Під час зберігання слід застосовувати регулярне провітрювання. Якість збері-гання забезпечує й тара, в якій містяться бульби. Дуже зручною тарою є сітчасті мішки, в яких картопля добре венти-люється. Їх можна укладати штабелями заввишки метр — півтора.

ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ БУЛЬБ

    Поверхня бульби стає м’якою, проте не в’ялою, вологою, шкурка темнішає, сочевички й вічка відмирають. На розрізі видно зсушену м’якоть з невеликими тріщинками, точками, плямами й порожнинами іржаво-бурого кольору. Тканина стає солодкуватою. Бульба згниває за типом мокрої або сухої гнилі.

    Захворювання спричинюють низькі плюсові температури (близько 0⁰С) в полі або сховищі. Слід дотримуватися оптимальних строків збирання.

    У результаті дії на бульбу від’ємних температур мінус-1С⁰, шкірка їх легко відшаровується від м’якоті, за натискування виділяється водяниста рідина без запаху.  Підморожені бульби мають солодкий смак. М’якоть після розрізу швидко забарвлюється в білий, потім в рожевий, червоний, а інколи в брунатний або чорний колір. Тканини швидко руйнуються, розм’якшуються й загнивають за типом мокрої гнилі. Такі бульби непридатні для зберігання, споживання. Використовують для переробки на крохмаль.

    Для захисту від заморозків сходи ранньої картоплі укривають плівкою або присипають ґрунтом. Якщо бадилля картоплі вже уражене заморозками, для прискорення його регенерації посіви підживлюють мінеральними добривами.

ЗАЛІЗИСТА, АБО ІРЖАВА, ПЛЯМИСТІСТЬ БУЛЬБ

    Характеризується появою у м’якоті бульб поодиноких або кількох відмерлих, скорковілих ділянок, що мають іржаво – коричневе забарвлення різних відтінків – від янтарного до червоно-бурого неправильної форми, які являють собою паренхімні клітини, заповнені не крохмалем, а  камеддю, що робить їх твердими.

    Бульби, уражені іржавістю мають низькі кулінарні якості. У киплячій воді уражена м’якуш бульби не розварюється, а залишається твердою.

    Несприятливі ґрунтові умови в період формування і росту бульб (сухість і висока температура ґрунту, недолік елементів мінерального живлення, особливо калію).   

   Переносниками збудника хвороби є деякі гельмінти.  Потрібно вносити орга-нічні і в достатній кількості фосфорні добрива.

    Під час зберігання бульб захворювання не поширюється, при садінні їх наступ-ного року можна мати здорове потомство.

     При ураженні утворюються темні вдавлені плями в місцях розташування вічок. На місці уражень виникають інші гнилі. На насіннєві цілі така картопля непридатна.

    При зберіганні картоплі в умовах високої концентрації вуглекислого газу (як при високій так і при низькій температурі), під дією отруйних речовин.

МЕХАНІЧНІ ПОШКОДЖЕННЯ БУЛЬБ

    Під час збирання, післязбиральної обробки, транспортування, та зберігання, бульби зазнають пошкоджень від дії на них робочих органів машин і знарядь. Утворюються тріщини, порізи, обдирання, подряпини, зрізування шкірки, роздавлені бульби, потемніння м’якуша від ударів. Це сприяє проникненню в них збудників хвороб, призводить до утворення гнилі, збільшення втрат насіннєвого матеріалу, знижує товарний вид картоплі.

    Кількість пошкоджених бульб зале-жить від конструкції машини, знарядь, їх регулювання, транспортування, способу зберігання, а також від схильності бульб до ударів, сорту, внесених добрив. Необхідно правильно підбирати режими роботи органів картоплезбиральних і сортувальних машин., висоти падіння їх не більше 30см. Для зменшення пошкод-жень у ході завантаження в транспортні засоби дно кузова обкладають піноплас-том.

СОНЯЧНІ ОПІКИ БУЛЬБ 

   Виникають при збиранні бульб у жаркі дні при вітряній погоді, коли бульби тривалий час зазнають дії прямих сонячних променів, або знаходились близько від поверхні ґрунту тривалий час. Через деякий час (5 дн.) після закладання на зберігання на таких бульбах з’являються сухі втиснуті плями, а пізніше на них поселяються сапрофітні мікроорганізми. Спочатку на обпечених бульбах переважає бактеріальна гниль, яка викликає їх самозігрівання, а в подальшому масове загнивання.

   При збиранні врожаю в жарку погоду бульби не слід залишати на протязі тривалого часу в полі відкритими (їх слід прикривати соломою). Картоп-линням прикривати не можна, оскільки це може призвести до зараження їх фітофторою, та іншими збудниками захворювання.

ДЕФОРМАЦІЯ  БУЛЬБ

   Деформація зазвичай виникає в результаті погодних умов, що несприятливо складаються під час вегетації, коли передчасне дозрівання бульб, що почалося внаслідок посухи, уривається щедрими опадами, і бульби знову починають рости. Спостерігається формування бульб неправильної форми (з тріщинами, потовщеннями, наростами, утвореннями нових паростків на них і дрібних бульб). У таких бульбах знижується вміст крохмалю, вони погано зберігаються, оскільки легко ламаються і загнивають.

Однією з причин деформації бульб є різна твердість грунту. Під час фор-мування бульба повинна відтіснити грунт. Але він під кущем часто буває різної щільності, і ріст бульб йде у напрямку, де грунт більш розпушений, тому дуже важливо підтримувати його в пухкому стані, що досягається міжряд-ним розпушуванням і підгортанням ку-щів.

РОЗТРІСКУВАННЯ ШКІРКИ БУЛЬБ   (ростові тріщини) і                  сітчастість    шкірки

   Формування бульб неправильної форми: криві, з тріщинами, потовщеннями, наростами, утвореннями паростків. Розтріскування шкірки виникає при нерівному надходженні поживних речовин у бульби, що пов’язано з різким коливанням вологості ґрунту. У засуху ріст бульби зупиняється і відбувається огрубіння шкірки, а після дощу він відновлюються, але в першу чергу в тих місцях, де шкірка огрубіла менше. Це явище особливо проявляється на багатих азотом ґрунтах, коли ще до завершення дозрівання після тривалої посухи картопля отримує велику кількість вологи. При внутрішньотканинному розтріскуванні на бульбах виникають глибокі борозни. Ростові тріщини є відкритими «ворітьми» для проникнення інфекції в бульбу.

   У районах з літньою посухою та дощами, які настають за нею, слід вирощувати ранні та середньостиглі сорти, які менше схильні до розтріс-кування.

ПОЗЕЛЕНІННЯ БУЛЬБ

  Позеленіння бульб викликається дією світла при недостатньому підгортанні, коли бульба виступає з ґрунту, а також при змиві ґрунту з бульб, при зберіганні чи перевезенні, бульби картоплі набу-вають зеленого кольору та підвищують вироблення глікоалкалоїдів, в тому числі соланіну. Це є природною захисною реакцією рослини, що до-помагає захистити оголені від ґрунту бульби від поїдання. Зелений колір виникає завдяки появі хлорофілу, що сам по собі нешкідливий, але це позеленіння є індикатором збільшення концентрації соланіну, який накопичується, в основному в лушпинні.

   Продовольчі і фуражні бульби з метою попередження позеленіння слід зберігати в темних приміщеннях.

ДІТКУВАННЯ БУЛЬБ 

   Діткування супроводжується утворенням ви-родливих бульб, діток, несправжнього раку. При несправжньому раку навесні чи восени з вічок проростає велика кількість ниткоподібних коротких паростків, які утворюють щільну масу, а іноді зав’язуються дрібні бульби.

   Діткування відбувається при дуже ранньому садінні в непрогрітий перезволожений грунт, та при дефіциті повітря в насипі бульб у сховищах. В результаті основна бульба збіднюється крохмалем, а в подальшому такі бульби загнивають.

   Діткуванню сприяють суха і жарка погода, вирощування картоплі на важких бідних ґрунтах, різка зміна умов формування бульб, коли після періоду посухи випадають надмірні опади.

   За тривалої сухої погоди слід не затримувати збирання картоплі на насінницьких ділянках, та за потребою застосовувати зрошення.   

   При зберіганні у сховищах потрібно регулювати повітряний режим, а при перебиранні та сортуванні бульб вибра-ковувати з насіннєвого матеріалу ті, які діткуються.

2.6.ПОШКОДЖЕННЯ БУЛЬБ ШКІДНИКАМИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ПОЯВІ ХВОРОБИ

Шкідник, що сприяє появі хвороби картоплі

Основні ознаки захворювання,

малюнок

Причини виникнення

пошкодження

Заходи запобігання

ДРОТЯНИКИ

(личинки жуків-коваликів)

    Поширені повсюдно. Зазвичай в бульбах проточують наскрізні округлі ходи діаметром 2–3мм, сприяючи появі грибних та бактеріальних гнилей.

    Протруювання

бульб перед посадкою:

Престиж 39% т.к.с - 1,0л/т

ПІДГРИЗАЮЧІ СОВКИ

    Поширені повсюдно. Гусінь вигризає в бульбах порожнини (дупла) різного розміру, по краях яких залишається шкурка у вигляді торочки. Пошкоджені бульби зазвичай уражуються грибними й бактеріальними гнилями.

   Інгавіт®, 20 % в.р.к.  0,2 - 0,25 кг/га

ЛИЧИНКИ ТРАВНЕВИХ ХРУЩІВ

(Melolontha)

    Виїдають в бульбах порожнини. На відміну від совок вони не залишають залишків шкірки по краях порожнин.

   Престиж 39% т.к. с 1,0л/т

КАРТОПЛЯНА МІЛЬ

Gnorimoschema operculella Zell.

Карантинний об’єкт.

Phthorimaea operculella

   Гусінь проточує вузькі (2–4 мм) ходи під шкуркою або всередині бульби.   

   Характерною ознакою пошкодження є наявність екскрементів на поверхні і в ходах всередині бульб. За сприятливої температури в насипу картоплі шкідник продовжує пошкоджувати бульби в зимовий період, відкриваючи шлях грибним і бактеріальним гнилям.

    В овочесховищах міль розмножуєть-ся протягом зими, причому гусениці пошкоджують бульби. В одній бульбі може розвиватися до 10 гусениць. Така бульба всередині нагадує губку. Значна кількість пошкодженої картоплі у схо-вищі загниває, втрати її досягають 30% і більше. Навесні з насінними бульбами шкідник потрапляє в поле, де продов-жує свій розвиток. Гусениці вгриза-ються під епідерміс листка, молодого пагона або шкірку бульби, вигризають міни і ходи.

    Активність розвитку і шкодочинність молі у схо-вищах залежить від темпе-ратурного режиму зберіга-ння. За низьких температур розвиток гусені і лялечок уповільнюється, смертність їх за температури 10 -12⁰С становить близько 50, а при 3 - 4⁰С - 100%. 

    Обприскування картоплі інсектицидами та біологіч-ними препаратами:

Актара 25, в.г., 0,08 кг /га; Банкол, з.п., 0,2-0,3кг /га; Бульдок, к.е., 0,25 л /га; Дантоп, в.г., 0,08-0,095 кг /га;; Конфідор, в.р.к., 0,2 -0,25л/га; з біопрепаратів

Актофіт, 0,25% к.е., 0,3-0,4л/га, Лепідоцид, р., 3-4 л/га, Бітоксибацилін , 4-5кг/га.

ВЕЛИКА КАРТОПЛЯНА ПОПЕЛИЦЯ

Macrosiphum euphorbiae Thom.

Aulacorthum solani

   Поширена повсюдно. Пошкоджує картоплю, буряки та інші рослини. Попелиця є переносником вірусних хвороб картоплі: віруси X, Y, К, скручування листків, готику, зморшкуватість тощо.

  Обприскування інсекти-циддами Децис® Профі, Каліпсо, Конфідор Максі, Протеус, Актара 25, в.г., - 0,08 кг/га; Банкол, з.п., 0,2-0,3кг/га; Бульдок, к.е., 0,25 л/га; Конфідор, в.р.к., 0,2-0,25 л/га з біопрепаратів - Актофіт, 0,25% к.е., 0,3 - 0,4л/га.

ЦИКАДКИ

Cicadellidae Acadinea

   Є основними переносниками міко-плазм, збудників мікоплазменних хвороб картоплі (мікоплазмозів).  Здатні збері-гати й передавати інфекцію біологічним способом  протягом всього життя. На картоплі зустрічається і розвивається 9 видів цикадових. Серед них найбільш поширені: двокрапкова Kyboasca bipunc-tata Osh., в'юнкова Hyalesthes obsoletus Sign., що переносять стовбур картоплі, явеселла сумнівна Javesella dubia Kbm. та жилкувата Agallia venosa Fall, що пере-носять віруси X, К та інші; жовта Empoasca pteridis Dhlb. і строката Eupte-ryx atropunctata Goese також переносять вірусні захворювання - карликовість, готику тощо.

   Обстежують насіннєві ділянки до і після цвітіння картоплі за допомогою ентомологічного сачка: в 10 місцях поля роблять по 10-20 змахів.

   Протруювання бульб Престиж, т.к.с, 1 л/т, Круізер 350 FS,т.к.с., 0,3 л/т. Внесення препаратів Актара25 WG, в.г., 0,8 кг /га, Геравітокс –І,г., 30кг /га, Регент 2% г.,5,0кг/га, в грунт під час садіння.

МИШІ Й ПАЦЮКИ

Особливо шкодять водяна полівка, або водяний щур (Arvicola terrestris), і сіра, або звичайна, полівка (Microtus arvalis).

     Пошкоджують бульби впродовж усьо-го періоду зберігання, розкладаючись за типом мокрої чи сухої гнилей.   

    Картоплю пошкоджують в час вегета-ції (полівки) і зберігання (полівки, пацю-ки, миші).  Сіра полівка скупчується в буртах картоплі та інших місцях її збері-гання, де всю зиму харчується бульбами. Водяна полівка пошкоджує картоплю в період утворення бульб-виїдає значну частину їх м'якоті і підриває коріння. Висока плодючість (до 5 поколінь в рік при 3-12 дитинчат в кожному) обумов-лює їх здатність давати різкі спалахи чи-сельності, що супроводжуються масови-ми розселеннями гризунів.

   Лущення стерні, глибока зяблева оранка на глибину 25-30см; оборювання скирд. Препарати: Антимиша -10г/ нору;  Багіра 1,5-2,5 кг/га; Бродівіт – 0,02л/га;  Ізоцин -  0,3-6,0 кг/га; Капкан - 1,5-2,5 кг/га; Крисолов - 3-4 кг / га - за заселеності гризуна-ми (15-30 колоній / га) та  1,5-2 кг/га- (10 колоній /га);  Роденфос 1-2 кг/га;   Шторм  0,75-1,5кг/га;Стрілець 0,05 - 0,075 кг/га; Смерть щурам №1-1пак./нору; Фосвіт  80%  2,5кг/га;  Щурин - 3г /нору.

Елементи живлення

Значення елемента живлення

Ознаки нестачі

 елемента живлення

Ознаки надмірного надходження

Фактори, які зменшують рухомість та засвоєння елементів живлення рослинами

МАКРОЕЛЕМЕНТИ

АЗОТ

   Відіграє важливу роль у забезпеченні нормального росту і розвитку картоплі, одержанні високого врожаю бульб.

    Основний елемент росту. За його нестачі послаблюється ріст рослин картоплі, стебла тонкі, прямостоячі, частинки листків дрібні, спостерігається потовщення і засихання нижніх листків. 

   Забарвлення починає змінюватися з верхівки і країв листка; поступово всі листки набувають світлішого кольору, ніж звичайно; з часом забарвлення змінюється до світло-жовтого. Іноді краї нижніх листків втрачають хлорофіл і закручуються Знижується врожайність бульб і вміст крохмалю, передчасно відмирає листя, зменшується кількість та розмір бульб.

   Надмірне азотне живлення, особливо за нестачі фосфору й калію, зумовлює сильне розростання картоплиння, але врожайність бульб часто залишається низькою.

   Високі норми азотних добрив призводять до формування столонів другого і третього порядку, від чого ростуть дрібні бульби і знищується товарність урожаю.

   Холодна погода, ущільнений та холодний ґрунт, ослаблена мікробіологічна діяльність, заорювання великої кількості соломи, нестача вологи

ФОСФОР

    Фосфорні добрива прискорюють розвиток рослин, забезпечують інтенсивний ріст кореневої системи, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин з ґрунту, підсилюють розвиток бульб і нагромадження крохмалю, підвищують стійкість бульб до ураження паршею. Внесені разом з азотними і калійними добривами збільшують кількість бульб. Найбільш потрібний на перших фазах росту.

      Листки дрібні, зморшкуваті, темно – зелені. Нижні листки набувають фіолетового забарвлення, на них з часом з’являються спочатку жовто – бурі, потім темно – бурі плями; черешки і краї листків закручуються вгору; рослини жорсткі, прямі, ріст їх затримується, цвітіння ослаблене, запізнюється, бутони обпадають.  

     Нестача фосфору може бути причиною нагромадження у тканинах бульб невикористаного нітратного азоту у шкідливих для рослини концентраціях.

     Надмірні дози, особливо на піщаних ґрунтах при нестачі вологи, викликають передчасне відмирання листків і погіршення смакових якостей картоплі. Такі бульби після варіння надто розсипчасті, але смакових якостей не втрачають.

    Низька температура ґрунту та повітря, надлишок іонів Al, Fe, Mn, хлорид – та нітрат – іонів в ґрунті, низьке значення pH

КАЛІЙ

 Калійне живлення картоплі має велике значення як для формування вегетативної маси рослини, так і під час утворення та росту бульб. Калій стимулює утворення крохмалю та збільшує стійкість бульб проти пошкоджень, знижує вміст розчинних вуглеводів, підвищує лежкість бульб.

    Листки темніші, ніж звичайно, зморщуються, рослини скривлюються, міжвузля укорочуються. Спочатку верхівка і краї листків, а потім і вся рослина набуває бронзового забарвлення. На нижніх листках розвивається хлоротична крапчастість, спостерігається відмирання тканин по краях листків, потім між жилками.

    За нестачі калію затримується відтік вуглеводів з листків до бульб та зменшується в них вміст крохмалю.

   При внесення калію у підвищених дозах перед садінням та в підживлення затримується ріст бульб, погіршуються їх смакові якості і розварюваність.

    Тепла та суха погода, високий вміст іонів Ca, Mgв ґрунті

КАЛЬЦІЙ

    Стимулює ріст рослин та розвиток кореневої системи. Підсилює обмін речовин, активізує ферменти. Зміцнює клітинні стінки. Підвищує в`язкість протоплазми

    Уздовж країв молодих листків верхівкової бруньки з’являється світло – зелена смуга; тканина цієї смуги часто відмирає, що надає частинкам листків зморшкуватості.  

    У деяких випадках молоді листки на верхівці рослини не розпускаються, а верхівкова брунька відмирає. Аналогічні симптоми можуть бути на бокових бруньках. У бульб, розпочинаючи від місць їх прикріплення, з’являються ділянки відмерлої тканини.

    Надлишок кальцію призводить до порушення засвоєння відповідно тих же елементів - азоту, калію, а так само бору і заліза. Що виявляється у хлорозі листя і появі світлих безформних плям відмираючих тканин листка.

     Суха та тепла погода, коливання вологості ґрунту, надлишок NH4– іонів, калійних та магнієвих добрив.

МАГНІЙ

    Підвищує інтенсивність фотосинтезу і утворення хлорофілу. Впливає на окислювально-відновлювальні процеси.

    Має велике значення у формуванні врожаю бульб картоплі. Він збільшує кількість бульб, посилює синтез крохмалю. Добре забезпечення магнієм знижує негативний вплив надлишкового живлення азотом.

    Нижнє листя стає дрібним, із жовтувато-зеленим відтінком, поміж жилками з’являються бурі плями. На листках утворюються горбкуватості і потовщення; листки стають крихкими, завчасно засихають та опадають, кущі знизу оголюються.

    Нестача магнію особливо виявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу.

    При надлишку магнію, у рослини починають відмирати корені, рослина перестає засвоювати кальцій, і наступають такі симптоми, які характерні при недоліку кальцію.

    Високі дози добрив з вмістом K, Na, NH4

СІРКА

    Бере участь в азотному та білковому обмінних процесах, входить до складу амінокислот, вітамінів та рослинних олій. Впливає на окислювально-відновлювальні процеси

    Старі листки зберігають зелене забарвлення, а молоді стають жовто – зеленими. Стебла короткі, схильні до здерев’яніння. Спостерігається загальне повільне потовщення листків і навіть гілок. Листки не засихають.

    При надлишку сірки листя поступово жовтіє з країв і скуйовджується, підвертаючись всередину. Потім буріє і відмирає. Іноді листя має не жовтий, а бузково-бурий відтінок.

    Надлишок фосфорних та азотних добрив, висока концентрація селену в ґрунті, низька t

МІКРОЕЛЕМЕНТИ

БОР

    Високий вміст крохмалю в бульбах картоплі, - буває тільки у тому випадку, коли рослини достатньо забезпечені бором. Бор бере участь у синтезі нуклеїнових кислот, вуглеводів та в енергетичному обміні. Борні добрива не лише сприяють підвищенню врожаю, але й поліпшують кулінарні якості картоплі.

    Молоді листки верхівкової бруньки мають світліше, ніж звичайно, забарвлення. Верхня частина стебла відмирає або скривлюється; міжвузля зменшуються, через що кущ здається густим. Листки потовщуються і закручуються вгору. Верхівки і краї, особливо нижніх листків передчасно відмирають; цвітіння відсутнє. Бульби утворюються дрібними, часто тріснуті; у нижній частині бульби розвивається коричневе забарвлення судини кільця.

    При надлишку спостерігається забарвлення старого листя у коричневий колір. З'являються жовті смужки на краях листя нижнього і середнього ярусів. Листя приймає куполоподібну форму. Краї часточок листка жовтіють і завертаються вгору човником, починаючи з нижнього ярусу.

    Посуха, надлишок вологи, інтенсивне освітлення, велика кількість азотних та калійних добрив

МАРГАНЕЦЬ

    Регулює фотосинтез, дихання, вуглеводний та білковий обмін. Входить до складу та активізує ферменти.

    Збільшує врожай бульб та вміст у них крохмалю. Він впливає позитивно на кулінарні і смакові якості м’якуша.

    Поверхня листя стає нерівною: жилки залишаються внизу, а міжвузлевий простір випинається.

    Надлишок марганцю виявляється частіше на кислих ґрунтах і  може призвести до захворювання рослин на хлороз і зниження їх продуктивності.

    В  першу чергу із старого листя, з'являються бурі некротичні плями. Листя зморщується і облітає.

    Суха погода, низька t ґрунту, низька інтенсивність освітлення, високий вміст іонів P, Fe, Cu, Zn в ґрунті, високий вміст органічної речовини

ЗАЛІЗО

    Залізо насамперед виконує в клітині каталітичну функцію. Ферменти, до яких входить залізо, беруть участь в різних окислювально-відновних реакціях дихання, фотосинтезу, азотфіксації, відновлення нітратів і нітритів.

    Затримується ріст. На листках спостерігається хлороз між жилками. Вони набувають світло – зеленого, майже білого забарвлення, без відмирання тканини.

    При надлишку заліза утрудняється засвоєння фосфору і марганцю, тому можуть виявлятися і ознаки недоліку цих елементів.

    Висока вологість ґрунту, надлишок Р або нестача К в ґрунті, погана аерація, високий вміст органічних речовин

МІДЬ

    Регулює дихання, фотосинтез, вуглеводний та білковий обмін. Підвищує засухо-, морозо-, та жаростійкість

    Молоді листки втрачають тургор. Під час розвитку квіткових бруньок верхівкова брунька, особливо при значному голодуванні, поникає.

    Надлишок міді виявляється в тому, що рослина гальмується в розвитку, на листках з'являються бурі плями і вони відмирають. Починається процес з нижнього старшого листя.

   Висока концентрац. P, N, Zn в ґрунті, надлишок розчинних сполук важких металів, ущільнений ґрунт, спека, високий вміст органічних речовин

ЦИНК

    Підвищує стійкість картоплі проти хвороб, покращує смакові якості бульб завдяки поліпшенню вуглеводного обміну в рослинах, посилює синтез вітамінів, особливо аскорбінової кислоти.

    Цинкове голодування рослин викликає  затримку росту, особливо листків (дрібнолистість). Міжвузля укорочені. Спостерігається пожовтіння або плямистість старих листків, з’являється бронзовий відтінок.

    Надлишок цинку виявляється у вигляді хлорозу на старому і молодому листі. Характерна ознака - рудувато-коричневе і жовтувато-коричневе забарвлення листя.

    Висока доза Р та N добрив, рясне вапнування, низька t, ущільнений ґрунт, низький вміст органічних речовин

МОЛІБДЕН

    Регулює азотний, вуглеводний та фосфорний обмін, синтез хлорофілу та вітамінів, стимулює фіксацію азоту повітря

    Недолік молібдену виявляється в першу чергу на кислих ґрунтах.  

    Знижується вміст хлорофілу в тканинах, а на листках з'являються жовті плями, між жилками або на краю листка. Краї листя закручуються, сохнуть

    Надлишок молібдену приводь до порушення засвоюваності міді, відповідно ознаками недоліку цього елемента.

    Високий вміст іонів Mn, Fe, Cu в ґрунті, високі дози нітратного азоту, високий вміст органічних речовин.

Назва шкідника,

опис

Шкідник,

малюнок

Поширення, шкодочинна дія, ознаки пошкодження

Заходи захисту

КОЛОРАДСЬКИЙ ЖУК

Leptinotarsa decemlineata,

   Небезпечний шкідник пасльонових рослин.

  Жyк зaвдoвжки 8-12 мм, коротко -oвaльний,  жoвтий aбo червоно - жoвтий, iз cвiтлiшими нaдкpилaми, нa якиx є 10 чopниx cмyг, a нa гoлoвi й пepeдньocпинцi-чopнi плями.     

 Личинкa вiд цeглянo - чepвoнoгo дo жoвтoгo кoльopy, м'яcиcтa з cильнo oпyклoю середньoю чacтинoю чepeвця.

   Зимyють жyки першoro i чacткoвo дpyroro poкiв життя y гpyнтi нa глибинi 30-40 cм, й глибшe. Bиxiд їx iз гpyнтy  тpивaє noнaд 1,5 мicяця. Жyки вiдшyкyють cxoди кapтoплi й oб'їдaють нa ниx мoлoдi листoчки. У пoшyкax кopмy вoни пepeлiтaють нa знaчнi відcтaні.  

   Caмки poзмiщyють яйця з нижньoro бoкy лиcтків кyпкaми, вiдклaдaючи пpoтягoм 1-1,5 мicяців 900-1600 яєць. Пoтiм вoни вiдмиpaють aбo зaлaзять y гpyнт, дe пepeбyвaють дeякий чac (пpиблизнo 5-15 днiв) y cтaнi лiтньoї дiaпayзи, пicля якoї знoвy можуть вiдклaдaти яйця. 

   Личинки cпoчaткy з'їдaють яйцeвi oбoлoнки, a пoтiм пoчинaють живитиcя листками.

   Зaлялькoвyютьcя в гpyнтi нa глибинi 5-10 cм.

   Moлoдi жyки пepшoro пoкoлiння з'являютьcя y липнi й пicля живлeння чacтинa caмoк пoчинaє вiдклaдaти яйця, aлe знaчнa кiлькicть їx нe вiдклaдaє, a зaлaзить y гpyнт нa зимівлю. Дpyгe пoкoлiння шкiдникa нa пiвднi poзвивaєтьcя y липнi - нa пoчaткy cepпня. Жyки, якi вжe зимyвaли, зaлaзять y гpyнт нa зимiвлю нaпpикiнцi липня - нa пoчaткy cepпня, a лiтнix пoкoлiнь - нaпpикiнцi cepпня - вересня.

   Стійкі сорти, сівозміна.   

 Обприскування інсектицидами:

Актара, 25 в.г. (0,06-0,08 кг/га); Актеллік, 50% к.е. (1,5 л/га); Арріво, 25% к.е. (0,1-0,16л/га); Банкол, 50% з.п. (0,2-0,3 кг/га); Бульдок, 25% к.е. (0,25 л/га); Децис, 25% к.е. (0,2 л/га); Дурсбан, 48% к.е. (1,5 л/га); Золон, 35% к.е. (1,5-2,0 л/га); Карате, 5% к.е. (0,1 л/га); Конфідор Максі, в.г. (0,045-0,050 кг/га); Моспілан, р.п.(0,02-0,025л/га); Номолт, 15% к.е. (0,15 л/га); Пілот 48% к.е. (1,5 л/га); Сумі–Альфа, 5% к.е.(0,25л/га); Ф’юрі, 10% к.е. (0,07 л/га); Фастак, 19% к.е. (0,07-0,1л/га).

Біопрепаратами: Бітоксибацилін (п. з титром 45 млрд спор/г – 60 млрд спор/г і 0,6 – 0,8% екзотоксину), 3,0 – 5,0кг/га-2-3-разове обприску-вання проти кожного поколін-ня. Децимід к.с., 5,0 – 6,0 кг/га; Новодор, (порошок), 2,0-5,0 кг /га; турингін-2 в.п. 0,2-0,4кг/га; Боверин п. 2-3 кг/га

СТЕБЛОВА НЕМАТОДА

Ditylenchus destructor Thorne

   Самці та самки довж. 0,7 - 1,3мм ширин. 0,02-0,03мм.  

   Личинки менші розмірами.

   Яйце овальне, діаметром 0,06мм.

   При ураженні, рослини хлоротичні, листя дрібні-шає, стебла потовщені, з боковими відростками. В нижній частині ушкодженого стебла утворюються тріщини, в яких живуть нематоди. Симптоми пош-кодження на бульбах проявляються в період збиран-ня врожаю. На пошкоджених бульбах формуються темно-сірі або бурі плями з металевим блиском. Плями поширюються по всій поверхні бульб, за натискання шкірка провалюється. Пошкоджена шкірка м'якуша підсихає, зморщується і розтріс-кується. М’якоть трухлявіє. Основним джерелом ін.-фекції є заражені бульби. В молоді бульби нематода проникає через столони. Знищує насіннєві і товарні якості бульб, до 20% втрат під час зберігання.

    Зимують яйця в грунті або рослинних рештках, зберіга-ються декілька років. 

    Потрібно знищувати бур'я-ни; садити картоплю тільки здоровими бульбами, а на за-ражених ділянках не раніше ніж через 3-4 роки. Раннє збирання врожаю. Ретельний добір і просушка бульб. Підтримка температури в сховищах на рівні +1..+3°C.

БЛІДА КАРТОПЛЯНА НЕМАТОДА

Globodera pallida (Stone, Behrens).

   Під час розвитку яєць, самки роздуваються й стають круглими, а самці залишаються червоподібними.

   Цисти нематоди "контейнери", дозволяють переносити несприятливі умови), містять яйця і личинки, які зимують в ґрунті. Навесні личинки виходять з цисти і проникають в корені. Личинки линяють і перетворюються на дорослі особини. Самки проривають епідерміс кореня, їх задній кінець знаходиться зовні, переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Після запліднення самки наповнюючись яйцями перетворюються на цисти, які  відпадають від коренів і залишаються в ґрунті. Хворі рослини передчасно жовтіють, починаючи з нижніх листків, а потім поширюється на верхні, що поступово охоплює увесь кущ. Уражені рослини мають всього 1-3 стебла, число бульб зменшується, вони дрібні 15-45 г.

    Заборонено ввезення з ґрунтом рослинного матеріа-лу сільськогосподарських і декоративних культур з країн поширення блідої картопля-ної нематоди - це Азія, Євро-па, Америка.   Життєздат-ність яєць в цистах зберіга-ється понад 10 р.

   Потрібно вносити у грунт нематоциди, підживлювати рослини калійними добри-вами та мікроелементами, вносити в грунт Геравітокс – І г. (д.р. діазинону) 30,0 кг/га

ЗОЛОТИСТА КАРТОПЛЯНА НЕМАТОДА

Globodera rostochiensis

Карантинний об’єкт

Самці червоподібні, ниткоподібні, прозорі, довжиною 0,9 - 1,23мм; самки кулясті з вузьким головним кінцем, золотисто-коричневі, довжина їх 0,13-1мм, ширина 0,1-0,96мм. Личинки червоподібні з гострим кінцем, довжина до 0,52мм

 Нематода паразитує на коренях і бульбах картоплі; уражені рослини відстають у рості, нижнє листя їх жовтіє, в'яне. Бульби не утворюються. Корені розгалужені, мають коричневе забарвлення, врожай бульб різко знижується. Шкідник поширюється вогнищами.  

   При огляді картоплі під час цвітіння можна знайти на коренях хворих рослин коричневі кульки, схожі на насіння маку. Це цисти, відмерлі самки, заповнені яйцями і личинками. Вони зимують у ґрунті. Навесні з цист виходять личинки, проникають у корені картоплі, пізніше в молоді бульби де і проходить весь розвиток. Через 30 – 35 днів личинки перетворюються на самців і самок. Поступово тіло самки заповнюється яйцями. В одній цисті буває до 1200 яєць.

   Природних механізмів поширення нематода не має, відбувається воно при завезенні цист насіннєвою картоплею, посадковим матеріалом, ґрунтом, цибулинами квіткових культур, продовольчою картоплею.

    Карантинні. Висаджувати нематодостійкі сорти; впроваджувати протинематодні сівозміни з вирощуванням злакових і зернових культур, кукурудзи, овочів, багаторічних трав. 

   Пошкоджені рослини негайно видаляти, обережно викопують разом з бульбами і грунтом, укладають в тару і виносять на край ділянки. Рослини спалюють з коренями.  На заражених ділянках забороняється протягом 3 - 4 років вирощувати картоплю.

   З хімічних засобів рекомендуються: тіазон, ДДБ (нематицидна суміш), карбатіон, гетерофос і карбамід.

ГАЛОВІ КАРТОПЛЯНІ НЕМАТОДИ

Найбільш поширені:

Північна Meloidogyne hapla

Арахісова Meloidogyne arenaria

Південна Meloidogyne incognita

  Самки нерухливі, білі, грушоподібної форми, довжина тіла 0,8мм, ширина до 0,6мм.  

  Самці рухливі, червоподібні, довжина тіла 1,2-1,8 мм. ширина 0,03-0,04мм видовжені.   

  Личинки нитковидні, довжина до 0,5 мм розвиваються в організмі самки.

    Зимує в ґрунті в стадії яйця або личинки. Навесні за температури 5⁰С нематоди активізуються. Проникаючи в корінь і живлячись там, спричинюють розростання оточуючої тканини, у результаті утворюються чотири гігантські синцитії, на поверхні з’являються здуття й гали діаметром 0,5-2мм, які поступово збільшуються до кількох сантиметрів. Потім гали зливаються й зумовлюють деформацію коренів.

  Уражуються коренева система і бульби. Симптоми можна побачити лише за значного ураження: рослини відстають у рості й розвитку і мають хлоротичне забарвлення, в жаркі дні в’януть. На заражених бульбах утворюються невеликі горбики, всередині яких тканина швидко буріє. Ушкоджене коріння часто відмирає й рослина гине, утворюються лисини в декілька квадратних метрів.

   Внесення у грунт нематоцидів (Геравітокс –І ,г. (д.р. діазинону) 30,0 кг/га.), пропарювання, просушування або проморожування ґрунту, підживлювання рослин калійними добривами та мікроелементами.

ВЕЛИКА КАРТОПЛЯНА ПОПЕЛИЦЯ

Macrosiphum euphorbiae Thom

   Безкрила самка завдовжки 4мм, зелена, іноді червона.

    Зимують партеногенетичні самки на бур’янах. Весною народжують личинок і засновують колонії на листках. У другому - третьому поколіннях з’являються крилаті особини, які заселяють рослини картоплі.  Дорослі і самки висисають сік із рослин, тим самим пригнічуючи їх. Але головна шкода в тому, що попелиці є переносниками вірусів A, Y, S, М.

    Зазвичай попелиця розташовується на нижній частині листя. Слина, проникаючи в листя, може викликати їх деформацію, скручування і стискання. Шкідник виділяє липкий, схожий на мед, секрет, що покриває листя блискучою масою, на якій може розвиватися чорний гриб, забарвлюючи рослину в темно-сірий колір.

   Обприскування картоплі інсектицидами: Арріво 25%  к.е. (0,48л/га); Децис форте 12,5% к.е. (0,05л/га); БІ-58 новий 40% к.е.(0,5-1,0л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,6-1,2л/га); Каліпсо, 48% к.с. 0,1-0,25л/га; Данадим, 40% к.е. 0,5-2,0л/га; Золон, 35% к.е. 1,0 - 3,0л/га; Маршал, 25% к.е. 0,8 - 1,2л/га; Моспілан,20% р.п.- 0,05кг/га; Ф'юрі, 10% в.е. 0,07-0,3л/га; Децис Екстра 0,1-0,6 кг/га.

ЦИКАДКИ

Cicadellidae

Тіло довжиною 2-20мм, бурувате або бурувато-жовте. Голова трикутна, з двома плямами біля заднього краю. Ноги бурувато-жовті. Ротовий апарат колюче - сисного типу

 Живуть на нижній поверхні листків і на стеблах трав’янистих рослин. Зимує в фазі яйця. В кінці квітня-на початку травня з яєць виходять личинки, які рухаються стрибками за допомогою стрибальних задніх ніг. В кінці травня - на початку червня личинки перетворюються на дорослих комах. Після додаткового живлення соком рослин самки від-кладають яєчка, які розвиваються від 23 до 40 днів. Личинки живуть 22-30 днів і за цей час линяють 4 рази. Тривалість життя цикадок - до двох місяців. Протягом вегетаційного періоду розвивається від 1 до 3 поколінь.  

   Пошкоджує листя картоплі. Є перенощиком міко-плазм, збудників мікоплазменних хвороб.

    За 1-3 дні до садіння або під час садіння протруюван-ня бульб препаратом Прес-тиж, т.к.с, 1 л/т, Круізер 350 FS,т.к.с., - 0,3л/т, Прем’єр® Голд, 73% в.р. -1,0 л/т. Витрата робочого розчину 25-70л/т, залежно від способу протруювання.

  Внесення препаратів Актара 25WG,в.г., - 0,8г/га; Децис Екстра 0,1-0,6кг/га; Гераві-токс – І,г., - 30 кг/га, Регент 2% г., - 5,0 кг/га.

КАРТОПЛЯНА МІЛЬ

Phthorimaea operculella Zell.

Карантинний шкідник

   Метелик сірого кольору з розмахом крил 12-16мм. Яйце овальне білувате, потім жовтіє, довж. до 0,8 мм, шир. до 0,5 мм.  

  Гусениця довж. 10 -14 мм, жовтувато – рожева або жовтувато – зелена з блідою поздовжньою смугою посередині. Голова темно - коричнева, щиток і ноги чорні. Розвиток лялечки проходить в сіруватому коконі довжиною до 10 мм.

    Гусінь і лялечки зимують в коконах на рослинних рештках та на поверхні ґрунту. Навесні з насінними бульбами, заселеними яйцями, гусінню та лялечками шкідник знову потрапляє в поле, де продовжує свій розвиток. Самки відкладають яйця по одному або купками з нижнього боку листків на стебла, ґрунт і бульби.

    Шкодить гусениця як у полі, так і в сховищах. У листках гусениці виїдають паренхіму, утворюючи міни, у стеблах роблять ходи. Частина стебла, що розміщена вище місця пошкодження, відмирає. У бульбах гусениці вигризають прямі і покручені ходи, довжиною 20–40мм, які починаються переважно від вічок і проходять спочатку в поверхневому шарі м'якоті. Шкірка над ходами підсихає і зморщується. У вхідного отвору в бульбі можна помітити скупчення екскрементів, обплутаних павутинкою. Пошкоджені бульби часто загнивають, не дають сходів.

    За сприятливої температури в насипу картоплі шкідник продовжує пошкоджувати бульби в зимовий період, відкриваючи шлях грибним і бактеріальним гнилям. Знижується врожай бульб, погіршуються її насіннєві і товарні якості.

    Запобігати завезенню й по-ширенню шкідника у нові ра-йони, дотримання карантин-них правил.   

    Систематично обстежувати поля, місця складування і зберігання картоплі; після збирання знищувати бур’яни (особливо пасльонові).

    В господарствах де вияв-лена міль – фумігація бульб картоплі перед висаджуван-ням бромистим метилом; проводити глибоку оранку ґрунту; підгортати кущі, що не допускає оголення бульб; збирати врожай до засихання бадилля та негайно вивозити з поля рослинні рештки. 

    При виявленні гусениць на рослинах проводити  обрис-кування: Арріво 25%  к.е. (0,16л/га); БІ-58 новий 40% к.е. (2,0л/га); Децис 2,5% к.е. (0,2л/га); Золон 35% к.е. (1,5-2,0л/га); Каліпсо, 48% к.с. 0,1 -0,25 л/га; Маршал, 25% к.е. 0,8 -1,2 л/га; Моспілан, 20% р.п.- 0,05 кг/га; Номолт, 15% к.с. 0,15-0,75 л/га; Ф'юрі, 10% в.е. 0,07-0,3 л/га.

КОВАЛИКИ

(Дротяники) Elateridae

Найбільше шкодять: посівний Agriotes sputator L, степовий Agriotes gurgistanus Fald,

широкий

Selatosomus latus,

смугастий

Agriotes lineatus.

 У жука видовжене  (7 – 14 мм) тіло. Личинки червоподібні, тіло з твердим шкіряним покривом жовтого або бурого кольору, плеската голова і три пари однакових ніг.

    Самки жуків коваликів відкладають яйця у верхні вологі шари ґрунту біля коренів рослин на глибину 2-5см протягом травня-червня, плодючість – 150-200 яєць. Ембріональний розвиток триває від 15 до 30 днів, розвиток личинки - 3-4 роки. У серпні личинки коваликів заляльковуються в ґрунті на глибині 8-15см. Лялечки шкідників мають ніжні покриви і гинуть від незначних пошкоджень під час розпушування ґрунту. Через 20–26 днів з лялечок виходять жуки, які залишаються у ґрунті до весни наступного року. Самі жуки рослин не пошкоджують.

    У бульбах дротяники прогризають м’якуш і роблять вузькі довгі ходи. Пошкоджені бульби втрачають продовольчі якості, більше уражуються хворобами, загнивають. Дротяники пошкоджують також надземну частину стебел, від чого рослини в’януть і засихають.

    Личинки коваликів прийнято називати дротяниками. 

    Знищення бур’янів, особи-во пирію; протруювання насіння попередників (зерно-вих, зернобобових і кукуру-дззи); висівання у сівозміні культур, яких не поїдають дротяники (бобових, гірчи-ці). Для боротьби з личин-ками  застосовують препара-ти на основі діазинону, такі як, гранульований інсекти-цид Базудин, Г., який  вно-сять в грунт до посадки рос-лин або одночасно з висівом насіння. Також внесення пре-парату Актара, ВДГ, проли-ваючи грунт в борознах ро-бочим розчином (0,4-0,6кг/га); Маршал, 25% к.е. 0,8-1,2л/га;Геравітокс–І,г., 30кг/га; Регент 2% г., 5,0кг/га; Форс 1,5% г., 10-12кг/га в грунт під час садіння.

    Протруювання  бульб: Престиж, 39% т.к.с,-1,0 л/т; Круізер 350 FS,т.к.с., -0,3л/т.

ЧОРНИШІ

 Tenebrionidae

Несправжні дротяники

Схожі на дротяників.

Найшкідливішими є: піщаний (Opatrum sabulosun L.), степовий (Blaps halophila Fisch), кукурудзяний (Pedinus femoralis L.), чорний (Oodescelis polita Sturm), широкогрудий (Blaps lethifers Marsch.) та дерновий (Crypticus quisquilins L.) мідляки

    Характерна ознака - розвинутіша передня пара ніг. Зимують жуки й личинки різних віків (у піщаного мідляка - тільки жук) у поверхневому шарі ґрунту. Самки відкладають яйця щорічно по 100-300 яєць, на добре прогрітих ділянках із розпушеним ґрунтом на глибину до 5см.

   Живуть два роки. Личинки розвиваються від двох до п’ятнадцяти місяців. Жуки – чорниші не здатні літати, повільні в пересуванні.

    Кукурудзяний - жук завдовжки 7 - 10мм з овальним чорним тілом. Личинки довжиною до 20мм, від сіро-жовтого до жовто-коричневого забарвлення.

    Широкогрудий - жуки великі (17-27мм) чорні. Забарвлення личинок від жовтого до темно-жовтого, довжина до 40 мм, ширина близько 5мм.

    Личинки й жуки, об’їдають сходи. Личинки вгризаються в коренеплоди та бульби, пошкоджують корені і кореневу шийку картоплі. Рослини в’януть, відстають у рості, а іноді висихають. Личинки старшого віку вигризають у бульбах м’якоть і роблять вузькі довгі ходи.

   Знищення бур’янів, особи-во пирію; протруювання на-сіння попередників (зерно-вих, зернобобових і кукуру-дзи); висівання у сівозміні культур, яких не поїдають дротяники (бобових, гірчиці). 

    За 1-3 дні до садіння або в період садіння протруювання бульб препаратом Престиж, т.к.с, 1 л/т; Круізер 350 FS,т.к.с., 0,3л/т. Витрата робочого розчину 25-70л/т, залежно від способу протру-ювання; Маршал, 25% к.е. 0,8-1,2л/га;  Моспілан, 20% р.п. - 0,05 кг/га. Внесення препаратів Актара 25WG, в.г.,0,8 кг/га; Геравітокс –І,г., 30кг/га; Регент 2% г.,5,0кг/га; Форс 1,5% г., 10-12кг/га в грунт під час садіння.

    Жуки літають, в основному, протягом травня у вечірній час, об’їдають листя садових, декоративних та лісових дерев. Наприкінці травня вони починають відкладати яйця в грунт на глибину 10 – 15см. Одна самка дає плодючість до 70 яєць. Ембріональний розвиток яєць триває до одного місяця. Личинки живуть у ґрунті 3 – 4 роки. Личинки перегризають корені й підземну частину стебла, вигризають у бульбах круглі ямки з нерівними краями. М’якуш з’їдають разом з шкіркою.

    Внаслідок знижується врожай, насіннєві і товарні якості. Під час зберігання пошкоджені бульби уражуються грибними й бактеріальними хворобами, що веде до загнивання бульб.

    Заляльковуються личинки в земляній комірці в ґрунті на глибині 30 – 50см. Лялечки розвиваються 2 – 3 тижні. Молоді жуки відроджуються у липні – серпні місяці, зимують у грунті, а навесні, в кінці квітня – травня вилітають з нього. Одне покоління травневих жуків розвивається на протязі чотирьох років.

   Знищення бур’янів, особи-во пирію; протруювання на-сіння попередників (зерно-вих, зернобобових і кукуру-дззи); висівання у сівозміні культур, яких не поїдають дротяники (бобових, гірчи-ці). 

    За 1-3 дні до садіння або в період садіння протруювання бульб препаратом Престиж, т.к.с, - 1л/т; Круізер 350 FS, т.к.с., 0,3л/т. Витрата робочо-го розчину 25-70л/т, залежно від способу протруювання.

   Внесення препаратів:

Актара 25WG, в.г., - 0,8кг/га;  Геравітокс –І,г.,  - 30кг/га;

Регент 2% г., - 5,0 кг/га; Форс 1,5% г., 10-12кг/га в грунт під час садіння.

СОВКИ

Noctuidae

Озима совка Agrotis segetum Schiff.

Внутрішньостеб-лова Hydraecid micacea Esp.

 Совка-гамма Autographa gamma.

   Дорослі метелики середніх розмірів, темні. Розмах крил 28-50мм. Гусениця має голе тіло, довжиною 30 - 45мм, від світло-жовтого до темно-сірого кольору, уздовж спини є 1 - 2 смуги різного кольору.

    Метелики літають увечері та вночі.

    Гусениця має 5-6 вікових стадій.

    Шкодять гусениці різних віків, пошкоджуючи стебла нарівні ґрунту або нижче, а також бульби (озима совка), вигризають отвори біля кореневої шийки, роблять ходи у середині стебел - внутрішньостеблова, обгризають листки – совка - гамма.

    При пошкодженні озимою совкою шкірка на бульбах залишається, прикриває  місце пошкодження. Залишивши живлення, гусениці роблять у ґрунті печерку на глибині 6см і перетворюються в пронімфу, а через 3-10 днів у лялечку, яка розвивається 12-15днів.

    Плодючість 400 - 1000 яєць (максимальна до 2200).

    Знищення на полях злакових бур'янів, видалення післязбиральних залишків, скошування обочин доріг, межі; глибока зяблева оранка з передплужником; обробка місць резервації шкідника в період масового відкладання яєць. Випуск трихограми (30-50тис.шт. /1га).

  Обприскування  інсектицид-дами:  Актара 25% в.г.; Регент 80% в. г.; Арріво 25% к.е; Інгавіт, 20 % в.р.к.  0,2 - 0,25 кг/га; Золон, 35% к.е. 1,0-3,0 л/га; Маршал, 25% к.е. 0,8-1,2 л/га; Номолт, 15% к.с. 0,15-0,75 л/га; Ф'юрі, 10% в.е. 0,07-0,3 л/га; Децис Екстра 0,1-0,6 кг/га.

КАПУСТЯНКА

АБО

ВОВЧОК

Gryllotalpa gryllofalpa L.

   Велика чотири-крила комаха з міц-ними щелепами і передніми копаль-ними ногами. 

   Довжина тіла 35-50 мм, товщина – 12 - 15 мм. Зверху бу-рого, знизу бурува-то-жовтого кольору з шовковистим по-лиском.

   Живе і розмножується в ґрунті, переважно в низинах, поблизу річок і водойм. Зимує в ґрунті доросла комаха і личинки третього віку в окремих нірках.

   Навесні капустянка пробуджується, робить ходи під поверхнею ґрунту, перегризає стебла і коріння рослин, поїдає насіння. Вночі вилазить з нірки на поверхню і перебігає на інші ділянки в пошуках їжі. Часто перелітає на значні відстані летить на яскраве світло. Яйця відкладає в спеціальне гніздо в ґрунті, на глибині 10-30 см. Одна самка відкладає до 350 овальних жовтувато-сірих яєць розміром 2мм. Через 10-20 днів, з яєць виходять сірі шестиногі павукоподібні личинки, які живуть у гнізді 20-30 днів, потім розлазяться, риють окремі нірки і живляться коренями, підземною частиною рослин і насінням. Личинки капустянки імагоподібні, до третьої стадії безкрилі, помітні зачатки крил лише в четвертій стадії, а в п’ятій добре сформовані. Личинки перетворюються на дорослих капустянок влітку наступного року.

    Навесні, до утворення бульб, капустянка завдає шкоди картоплі, під’їдаючи паростки та коріння. Пошкоджені рослини в’януть та гинуть, але найбільшої шкоди вона завдає бульбам. Личинки 1-2 стадії прогризають у бульбах щілини з глибокими надгризами, а дорослі шкідники виїдають в бульбах порожнини.

  Ретельний передсадивний обробіток ґрунту, розпушу-вання та утримання його в чистому від бур'янів стані (квітень - травень – період яйцекладки та відродження личинок).

   Перед посадкою протрую-вання бульб препаратами: Антихрущ -0,5л/т; Матадор Гранд - 1л/т; Матадор Супер - 750г/т; Шедевр - 0,5л/т.

   Застосовують  принади із зерен кукурудзи, вівса, пше-ниці. Для цього на 1 га посадкової площі беруть 20кг зерна, обробленого емуль-сією БІ-58 Нового, 40% к.е. (0,25л/ц). Принаду загорта-ють у грунт бороною за сімдесят днів до висаджу-вання овочевих пасльонових культур, а сходи зерна знищують культивацією.

   В уражених капустянкою районах не можна проводити підживлення рослин свіжим коров'яком, тому, що він приваблює шкідника.

    Пошкоджує листки, стебла, суцвіття багатьох рослин. Зимують дорослі комахи у поверхневому шарі ґрунту або рослинних рештках.

   У першій половині квітня трипси поселяються на різних бур'янах, переважно з родини пасльонових, а потім переміщуються на розсаду в парниках, а також на тютюн і махорку, висаджені в полі. Тут самки відкладають яйця в тканини листків, соком яких живляться личинки. Одна самка протягом життя відкладає близько 100 яєць, розміщуючи їх переважно у верхню частину пошкоджуваних листків. Через 4-5 днів з яєць виходять личинки, які пошкоджують листки кормових рослин, зокрема тютюну. Личинки живляться протягом 8-12 днів, після чого заповзають у грунт і там закінчують розвиток, перетворюючись через 4-5 днів на дорослих комах. Останні по щілинах ґрунту піднімаються на поверхню і заселяють нові кормові рослини. 

    Залежно від погодних умов протягом вегетації у Лісостепу розвивається 3-5, а в Степу 5-7 поколінь шкідника.

    Пошкодження трипсами листків призводить до їх пожовтіння і відмирання. Крім того, трипси є перенощиками збудників бактеріальної рябухи. Спалахи масового розмноження шкідника спостерігаються в жаркі посушливі роки.

   Дотримуватися сівозміни; знищення післязбиральних решток, застосування зяблевої оранки.

   За 1-3 дні до садіння або в період садіння протруювання бульб препаратом Престиж, т.к.с,-1л/т; Круізер 350 FS, т.к.с.,-0,3л/т. Витрата робочо-го розчину 25-70л/т, залежно від способу протруювання.

   Внесення препаратів

Актара 25 WG, в.г.,-0,8 кг/га, Геравітокс –І,г., 30кг/га,

Регент 2% г.,5,0 кг/га, Форс 1,5% г., 10-12 кг/га в грунт під час садіння. 

   Обприскування препарата-ми: Інгавіт, 20 % в.р.к. 0,2-0,25кг/га; Данадим, 40% к.е. 0,5-2,0л/га; Каліпсо, 48% к.с. 0,1-0,25л/га; Моспілан, 20% р.п.-0,05кг/га; Ф'юрі, 10% в.е. 0,07-0,3л/га; Децис Екстра 0,1-0,6 кг/га.

ПАВУТИННИЙ КЛІЩ

Teiranychys telarius L.

Доросла самка кліща має широко-овальну форму тіла, завдовжки 0,4 мм. Колір залежить від стану кормової рослини і періоду року. Самки літніх поколінь сірувато-зеленого кольору з темними плямами по боках. Самці значно менші від самок за розмірами, з видовженим і звуженим до заднього кінця тілом.

Яйце кулясте, прозоре, із зеленуватим відтінком.

Личинка має форму півкулі, з трьома парами ніг. Німфи дещо менші від дорослих кліщів.

   Пошкоджує картоплю,  під час вирощування у спорудженнях закритого ґрунту (селекційно – насінницький матеріал).

   Живляться кліщі на нижньому боці листя обплітаючи їх павутиною. Висисаючи сік із листя викликають їх знебарвлення ("мармуровість"), пожовтіння і усихання.   

   Першим симптомом пошкодження рослин кліщем є поява окремих світлих плям на листках. Пошкоджені листки жовтіють, засихають і обпадають; рослини пригнічуються, відстають у рості, що призводить до зниження врожаю.  

   За оптимальних умов (вологість повітря 35-55%, температура – 29-30⁰С) самка відкладає близько 150 яєць. Період ембріонального розвитку шкідника становить 3-5 діб. Личинки після трьох линянь, проходячи через фази пронімфи та дейтонімфи, перетворюються на дорослих кліщів. На розвиток однієї генерації шкідника залежно від гідротермічних умов потрібно від 7 до 25 діб. За рік павутинний кліщ може дати до 20 поколінь. Діапаузуючі самки шкідника тривалий час зберігаються під рослинними рештками, у щілинах теплиць, бджолиних вуликах тощо. На відміну від активних форм вони характеризуються яскраво-оранжевим кольором, не потребують живлення і не розмножуються, стійкі до несприятливих умов довкілля.

    Знищення післязбиральних решток;  потрібно проводити глибоку зяблеву оранку, тоді, більша частина кліщів за зиму гине.

     Застосовувати хижого кліща фітосейулюса або біо-логічні препарати — фітовер-му, біколу, бітоксибациліну.

КАРТОПЛЯНИЙ КОМАРИК

Pnyxia scabiei Hopk.

   Самки безкрилі, до-вжиною 1,7-2,1мм., самці крилаті 1-1,4мм. Ноги довгі вкриті щетинками. Дорослі комахи бурого за-барвлення. Тіло ли-чинки циліндричне, складається з 12 сег-ментів. Доросла ли-чинка кремового кольору з чорною голівкою, без ніг.

   Шкідник розвивається в полі та в сховищах.   

   Зимують личинки і пупарії. На поле комарик потрапляє разом із посадковим матеріалом.  

   Навесні імаго виходять пізно - за температури 17...20⁰С. Імаго не літають, а швидко переміщуються поверхнею ґрунту. Після спаровування самці гинуть, а самиці відкладають яйця групами.  Плодючість самиць невелика: в середньому 65 яєць. Личинки живляться тканинами бульб, прикореневою частиною стеблин картоплі, та гнилими рештками рослин. Розвиток личинки триває 9-14 діб. Усього протягом року шкідник може розвиватися в дев'яти поколіннях.

   Пошкоджує бульби, стебла і листки у нижній частині куща картоплі. Восени з урожаєм шкідник потрапляє у сховища, де сприяє поширенню парші бульб картоплі. На пошкоджених бульбах утворюються кіркоподібні виразки.

   Просушування бульб картоплі перед закладенням на зберігання й підтримання в сховищах потрібного (менше 8⁰С) температурного режиму.

ГОЛІ СЛИМАКИ

Польовий

Agrioli maxagrestis і Сітчастий

 А. reticulans.

Тіло їхнє вкрите м’я-кою вологою слизис-тою тканиною, яка не має кутикули, але містить багато залоз, що виділяють липкий слиз.

   Шкодять на картоплі у вологі роки. Слимаки прої-дають отвори в листках, а в бульбах картоплі виїда-ють глибокі пустоти, підгризають молоді рослини. Пошкодження можна розпізнати по сріблястому слизу, який слимаки залишають на листках рослин і на ґрунті. Харчуються слимаки ввечері і вночі, а вдень ховаються під грудочками землі. За добу з’їдають таку кількість їжі, яка в 30-40 разів більша за їхню вагу.

   Зимують, в основному, у фазі яйця, які відкладають гніздами до 350 шт. у землю. Весною в кінці травня із яєць, що перезимували, відроджуються молоді слимаки. У деяких видів можуть зимувати дорослі і молоді особини.

   Підтримувати поле в чисто-му від бур'янів та післязби-ральних решток стані; розро-бляти грунт, щоб не було ве-ликих грудок, під якими хо-ваються слимаки, насамперед зяблева оранка.

   З хімічних препаратів 5% гранульований метальдегід, розсипаний у міжряддях-30кг/га, або обприскування міжрядь 50%-м метальдегі-дом.

Препарат

Об'єкт,

проти якого застосовується

Норма витрати

препарату

(г,кг,л/т)

Шкідники

Хвороби

МАТАДОР ГРАНД,

т.к.с.імідаклоприд, 200г/л+ металаксил, 100г/л+ цимоксаніл, 100г/л

Колорадський жук та його личинки, дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, попелиці, трипси, цикадки, молі, капустянки, блішки.

Фітофтороз, альтернаріоз, ризоктоніоз, макроспоріоз.

1л/т

МАТАДОР СУПЕР (імідаклоприд 200 г/кг + манкоцеб 300 г/кг)

Колорадський жук та його личинки, дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, попелиці, трипси, цикадки, молі, капустянки, блішки.

Альтернаріоз, ризоктоніоз, фітофтороз макроспоріоз, чорна ніжка, кореневі гнилі.

750 г/т

ТИРАНА

(імідаклоприд, 280 г/л, тіабендазол 80 г/л)

Колорадський жук, дротяники, несправжні дротяники, личинки пластинчастовусих, попелиці.

Звичайна парша, ризоктоніоз.

0,5л/т

ШЕДЕВР

(імідаклоприд, 280 г/л + тіабендазол, 80 г/л)

Колорадський жук, дротяники, несправжні дротяники, гусениці совки, личинки капустянки та хрущів, попелиці і трипси.

Звичайна парша, ризоктоніоз (чорна парша)

0,5л/т

ПРЕСТИЖ,

29% т.к.с; (імідаклоприд 14% + пенсикурон 15%).

Ризоктоніоз

1л/т

КРУЇЗЕР 350 FS.

(тіаметоксам, 350 г/л)

0,3 л/т

ДИТАН М-45,

80% з.п. (манкоцеб,

800 г/кг)

Фітофтороз, альтернаріоз, макроспоріоз, ризоктоніоз

2,5кг/га

ГРИФОН

(імідаклоприд, 140 г/л + пенцикурон, 150 г/л)

Ризоктоніоз

1,0 л/т

МАКСИМ 025 FS т.к.с.

(флудиоксоніл, 25 г/л)

Суха гниль фомоз, ризоктоніоз, звичайна та срібляста парша.

1,5л/т

АНТИХРУЩ

(імідаклоприд, 100 + біфентрин, 100 г/л

інсектоакарицид)

0,5 л/т

Норма витрати робочого розчину 300 л/га.

РОВРАЛЬ АКВАФЛО, к.с.,

(іпродіон, 500 г/л)

Ризоктоніоз, парша, суха та мокра гнилі

0,4 л/т

Препарат (діюча речовина), виробник, фірма, країна

Захворювання

Норми внесення

Строк остан­ньої обробки до збирання врожаю

Макси­мальна кратність обробок

насіннєві посі­ви, кг, л/га

1

2

3

4

5

АКРОБАТ МЦ,

69% з.п. (диметоморф 9% + манкоцеб 60%) БАСФ АГ, Німеччина

2,0

20

3

АНТРАКОЛ 70 WP, з.п.

(пропінеб, 700 г/кг)

ф.Байєр КропСаєнс АГ, Німеччина

Фітофтороз, альтернаріоз,

макроспоріоз

1,5

40

3

АСПЕКТ WP,

з.п., (Манкоцеб, 800 г/кг)

фунгіцид ТОВ“Грін Експрес Україна

1,6

20

2

ВАЛІС М в.г.

(валіфенал, 6,12% +манкоцеб, 70,6%),

Ізагро, Італія

Фітофтороз, альтернаріоз

2,0

20

4

ГОЛД - М, з.п.,

(Металаксил, 80г/кг + Манкоцеб, 640г/кг)

ТОВ «Ранголі», Україна

Фітофтороз, альтернаріоз

2,5

14

3

ДІТАН М-45

80% з.п. (манкоцеб) Доу Агро Сайенсіс ВмбХ, Австрія

1,2-1,6

20

5

ІНФІНІТО 61 КC

687,5 к.с., (Флуопіколід 62,5 + пропамокарб гідрохлорид 625 г/л)

ф. Байєр КропСаєнс АГ, Німеччина

1,2-1,6

10

2

КВАДРІС 250 SC, к.с.,

(Азоксістробін, 250 г/л). Сингента  Кроп Протекшн АГ, Швейцарія

0,6

7

2

КВАДРІС ТОП 325 к.с.

(азоксістробін, 200 г/л +дифеноконазол, 125 г/л), ф. Сингента, Швейцарія

Фітофтороз, альтернаріоз

0,75-1,0

14

3

КОЛЬТ 690

з.п. (диметоморф,90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг), ІП «НВФ «Євро-Консалт», Україна.

Фітофтороз, макроспоріоз

1,5

-

3

КУРЗАТ М 68,

 в.г., (Цимоксаніл 45 г/кг+Манкоцеб 680 г/кг); ф. "Дюпон де Немур Інтернешнл", С.А.

Швейцарія

2,5-3,0

12

2

КУПРОКСАТ,

34,5% к.с. (сульфат міді)

ф. "Нуфарм ГмбХ енд КоКІ", Австрія

3,0-5,0

20

3

МАКСИМО, зп

(манкоцеб, 640 г/кг + металаксил, 80 г/кг),

ф. Шарда Ворлдвайд Експорт Пвт Лтд, Індія

Фітофтороз, альтернаріоз

2,5

14

3

МЕЛОДІ ДУО 66,8 WP з.п.,

(Пропінеб, 613 г/кг + іпровалікарб, 55г/кг);

Ф. Байєр КропСаєнс АГ, Німеччина

Фітофтороз, альтернаріоз

2,0-2,5

40

2

МЕТАКСИЛ, з.п.

(металаксил,80 г/кг + манкоцеб, 640г/кг)

Зат Фірма «Август», Росія.

Фітофтороз, альтернаріоз

2,5

20

3

МЕТАМІЛ МЦ, в.д.г,

(Манкоцеб, 640г/кг+металаксил, 80г/ кг);

ЗАТ «Щелково Агрохім», Росія

Фітофтороз, альтернаріоз, ризоктоніоз

2,0-2,5

14

3

ОРДАН з.п.

(цимоксаніл, 42 г/кг + хлорокид  міді, 689 г/кг); ЗАТ Фірма “Август”, Росія

Фітофтороз, альтернаріоз

2,5-3,0

14

3

РЕВУС ТОП 500 SC, к.с.,

(дифеноконазол, 250 г/л +  мандіпропамід, 250 г/л); ф. «Сингента Кроп Протекшн Омаха»,  Омаха, Небраска, США

Фітофтороз, альтернаріоз

0,6

14

4

РЕДУТ з.п.,

(Манкоцеб, 640г/кг + металаксил, 80г/кг); ТОВ «Компанія Агрохімічні технології», Україна.

Фітофтороз

2,5

20

3

РИДОМІЛ ГОЛД МЦ

68% WP, в.г. (4% металаксил-М + манкоцеб 64%) ф. "Сингента", Швейцарія

фітофтороз

2,5

14

3

РОВРАЛЬ АКВАФЛО, к.с.,

(Іпродіон, 500 г/л)

ф. БАСФ Агро БВ, Швейцарія

Гнилі під час зберігання фузаріоз,

фомоз

0,38-0,4

Обробка бульб перед закладанням на зберігання відразу після збирання врожаю

СІГНУМ в.г.

(боскалід, 267 г/кг + піраклостробін, 67 г/кг; Ф.БАСФ СЕ, Німеччина

Альтернаріоз

0,25-0,3

20

2

СКОР 250 ЕС к.е.,

(дифеноконазол, 250 г/л);

ф. «Сингента Кроп Протекшн АГ», Швейцарія

Фітофтороз, альтернаріоз

0,5

14

2

1

2

3

4

5

ТАЙТЛ 50 в.г.,

(Цимоксаніл, 250г/кг+фамоксадон,250г/кг)

СБМ Формулейшн СЕДЕКС, Франція.

Фітофтороз, альтернаріоз

0,6

20

2

ТАНОС,

в.г. (цимосканіл 25% + фамоксадон 25%) ф. "Дюпон де Немур Інтернешнл" С.А., Швейцарія

фітофтороз альтернаріоз

0,6

20

2-4

ТАТТУ к.с.

(манкоцеб 302 г/л + пропамокарб гідрохлорид 248 г/л); ф. Байер КропСайєнс, Німеччина

Фітофтороз, макроспоріоз

3,0

20

3

ФАНТІК М з.п.

(беналаксил-М, 4% + манкоцеб, 65%), Ізагро, Італія

Фітофтороз, альтернаріоз

2,5

20

2

ФОЛЬПАН 50 з.п.

(фолпет,  500 г/кг),

ф. Мактешим Кемікал Воркс Лтд, Ізраїль

Фітофтороз

3,0

20

2

ФОЛЬПАН 80 в.г.

(фолпет,  800 г/кг),

ф. Мактешим Кемікал Воркс Лтд, Ізраїль

Фітофтороз

2,0

20

2

ФУНГАЗІЛ 100 SL, к.с.,

(Імазалілу сульфат, 133,5 г/л);

Янссен Фармасютіка Н.В. , м. Бірс, Бельгія

Парша срібляста та звичайна, ризоктоніоз,

суха гниль, фомоз

2,0

Обробка бульб на протязі 1-5 днів після збору урожаю, коли механічні ушкодження ще не «закрились».

ЧАРІВНИК ЗП

(металаксил, 75 г/кг + манкоцеб, 525, г/кг+ діметоморф, 115 г/кг); ТОВ «Презенс Технолоджи», Україна

Фітофтороз,

альтернаріоз

1,5 - 2,0

20

3

ЮНКЕР, з.п.,

(Манкоцеб,640 г/кг+металаксил, 80 г/кг); ТОВ Агросфера, ЛТД, Україна.

Фітофтороз

2,5

20

3

Препарат

 (діюча речовина) фірма, країна

Шкідливий

орга­нізм, проти якого обробляється

Норми внесення

Строк останньої обробки у днях до збирання врожаю

Макси­мальна кратність обробок

Товарні та насіннєві

посіви, кг, л/га

АКТАРА 25 WG

 в.г. (тіаметоксам, 25%). Ф. Сингента Кроп Протекшн АГ, Швейцарія.

Колорадський жук

0,06 - 0,08

20

2

АКТАРА 240 SC

к.с., (Тіаметоксам, 240 г/л).

Ф. Сингента Кроп Протекшн АГ, Швейцарія.

Колорадський жук

0,07 - 0,09

20

2

АКТОФІТ,

0,2% к.е. (аверсектин)

ВАТ ВНП «Укрзооветпромпостач»

Колорадський жук

0,3 - 0,4

-

2

АЛЬФАЗОЛ, в.р.к., 

(Імідаклоприд, 200 г/л); ТОВ “Клов”, Україна; ТОВ “Грін Експрес”, Україна; ТОВ“Грін Експрес Україна

Колорадський жук

0,20-0,25

20

1

АНТИКОЛОРАД,

к.с. (імідаклоприд, 150г/л + лямбда цигалотрин, 50г/л);

ТОВ «Компанія «УКРАВІТ» Україна

Колорадський жук

та його личинки

0,1 – 0,15

20

2

АРРІВО,

25% к.е. (циперметрин)

Ф. ФМСі, США.

Колорадський жук

картопляна міль

0,1 - 0,16

0,1

20

20

2

2

БІ-58 НОВИЙ,

40% к.е. (диметоат 400 г/л) ф. БАСФ СЕ, Німеччина

Попелиці картопляна міль

2,0-2,5

1,5-2,0

20

20

2

2

БОМБАРДИР АКВА,

в.р.к., (Імідаклоприд, 200 г/л.);

ТОВ «Вассма Кемікал», Україна

Колорадський жук

попелиці

0,15-0,20

20

1

ВАРАНТ 200

в.р.к., (імідаклоприд, 200 г/л)

Фірма Кемінова А\С, Данія.

Колорадський жук, попелиці, трипси

0,2-0,25

20

1

ГОЛДЕН ХАРВЕСТ,

 в.д.г. (ацетаміприд, 200 г/л + бурштинова кислота, 20 г/л)

ТОВ «ИСКРАВЕК АГРО», Україна

Колорадський жук

0,02 - 0,025

35

1

ДАНАДИМ

40% к.е (диметоат)

ф. "Кемінова Агро А/С", Данія

Попелиці

картопляна міль

2,0

20

2

1

2

3

4

4

5

ДАНТОП 50

в.г.,  (Клотіанідін, 500 г/кг);

Ф. Сумітомо Кемікал Агро Юроп С.А.С.,Франція.

Колорадський жук

0,035-0,045

20

1

ДІМІПРИД

в.г. (імідаклоприд, 700 г/кг),

ф. «ДВА Агро ГмбХ», Німеччина

Колорадський жук

0,05

20

1

ДУРСБАН 480,

48% к.е.(хлорпі­рифос) ф Доу Агро Сайенсіс ВмбХ, Австрія