Аналітична довідка за результатами дослідження адаптації учнів 1-х класів Новопетрівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Аналітична довідка за результатами дослідження  адаптації  учнів 1-х класів Новопетрівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Об’єкт дослідження – адаптація першокласників.

Предмет дослідження – компоненти шкільної адаптації:

• фізіологічного підлаштування організму;
• шкільна успішність та поведінка; 
• емоційне сприйняття нової соціальної ситуації, ставлення до школи.

Мета дослідження : виявлення потенційної "групи ризику", тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов'язане з суттєвими труднощами ;

вивчити основні тенденції адаптації першокласників до навчання в школі, проаналізувати вплив фактору готовності до школи на рівень адаптації.

Програма дослідження включає:

• збір даних про захворюваність першокласників (статистичні дані);
• анкетування батьків (виявляємо наявність психосоматичних симптомів дезадаптації та збираємо інформацію про учня);
• опитування вчителя за допомогою опитувальника Л.М.Ковальової, H.H. Тарасенко (визначаємо рівень дезадаптації та виявляємо фактори, які їй сприяють);
• обстеження першокласників за допомогою проективної методики "Будиночки" (досліджуємо емоційне  сприйняття  нової соціальної ситуації,  зокрема процесу  навчання,  вчителя, однокласників, самооцінку та визначаємо здатність організму до енерговитрат);
• проведення методики "Школа звірів" (вивчаємо мотиваційну сферу, ставлення дитини до вчителя, до однокласників, до навчання в школі, а також шкільну тривожність).

Дослідження проводилося  протягом вересня-жовтня. Обстежено всього

28 учнів, у т.ч. 18 дівчат, 20 хлопчиків.

У більшості учнів відсутня психосоматична симптоматика. У 28 % учнів спостерігаються психосоматичні симптоми дезадаптації.

Найчастіше це такі симптоми: дитина вранці сонна  і млява; хворіла  у вересні-жовтні.

У частини дітей наявні наступні симптоми: довго не можуть заснути, хоча дуже втомилися; довго просинаються; розмовляють уві сні; мають поганий апетит; гризуть нігті.

У деяких дітей спостерігаються нетримання сечі; млявість, стомленість, дратівливість, збудженість після школи; безпричинні болі в животі; поведінка яка не відповідає віку.

 За результатами проективної методики “Будиночки” 1 (0,5 %)  учень має низький вегетативний коефіцієнт, стан яких зазвичай характеризується хронічною перевтомою, виснаженням, низькою працездатністю.

26 % мають вегетативний коефіцієнт від 0,51 – 0,91, що свідчить про стан оптимальної працездатності, який відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Цим учням необхідна оптимізація режиму праці і відпочинку.

 68 %  мають оптимальну працездатність, відрізняються бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енергозатрат. Навантаження цих учнів відповідає можливостям.

 5,5 % мають занадто високий вегетативний коефіцієнт, що  свідчить про те, що часто діти працюють на межі своїх можливостей і це призводить до швидкого виснаження. Учням потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження. 

За результатами проективних методик 11 % учнів мають негативне і 54 % учнів позитивне сприйняття процесу навчання; в 35 % учнів виявляється амбівалентне ставлення  до процесу навчання. У 20 % учнів негативне ставлення до вчителя, а у 57 % позитивне; ставлення 23 % учня амбівалентне (присутні ознаки як позитивного так і негативного сприйняття).  17 % мають занижену самооцінку, у 28 %  проблеми у стосунках з однокласниками.

За результатами опитування за методикою Л. Ковальової, Н. Тарасенко 13 (47 %)  учнів мають високий ступінь адаптації. Ці діти адаптувалися до школи протягом перших двох місяців навчання, швидко влилися в колектив, освоїлися  в школі, набули друзів в класі, у них майже завжди гарний настрій, вони доброзичливі, сумлінно і без напруги виконують всі вимоги вчителя.

 12 (43 %) учнів мають середній ступінь адаптації. Період адаптації цих дітей  в школі затягується: діти не можуть прийняти ситуацію навчання, спілкування з вчителем, дітьми. Як правило, ці діти зазнають труднощі в засвоєнні навчальної програми. Середній рівень адаптації може перейти в легкий до кінця першого півріччя завдяки доброзичливому і тактовному відношенню вчителя.

3 (10 %) учнів мають високий ступінь дезадаптації.  В цих дітей соціально-психологічна адаптація пов'язана із значними труднощами. Вони не засвоюють навчальну програму, у них відмічаються негативні форми поведінки, різкий прояв негативних емоцій.  Серед дітей з високим ступенем дезадаптації

3 (10 %) учнів мають найвищий коефіцієнт дезадаптації. Серед них можуть бути ті, хто потребує спеціального лікування — учні з порушеннями психоневрологічної сфери, проте можуть бути і учні, не готові до навчання в школі. Це “група ризику”.

 Найпоширенішими факторами дезадаптації є:

1. недостатня довільність психічних функцій; гіперкінетичний синдром, надмірна розгальмованість;  
2. порушення інтелектуальної діяльності;
3. неготовність до школи; інертність нервової системи; інфантилізм;
4. низька мотивація навчальної дія­льності; невротичні симптоми; астенічний синдром.

Висновки

Проведене дослідження було спрямоване на вивчення рівня адаптації та прояву ознак дезадаптації у першокласників.

За результатами спостереження та експертної оцінки вчителів:

• більшість дітей мають високий та середній рівень адаптації;
• найбільш поширеними факторами дезадаптації першокласників є недостатня довільність психічних функцій; надмірна розторможеність; порушення інтелектуальної діяльності; неготовність до школи.

За результатами проективних методик:

• більшість учнів мають оптимальну або компенсаторну працездатність під час навчально-виховного процесу;
• більшість учнів мають позитивне сприйняття процесу навчання, вчителя, себе як учня,  взаємин з однокласниками. 

За результатами готовності до школи:

- в “групу ризику” за рівнем адаптації потрапляють всі діти, які мають низькі показники готовності до школи, а також 27 % дітей з середнім рівнем готовності.

Отже, в цілому рівень адаптації першокласників до навчання у школі є достатній. Учні, які мають низьки показники за всіма або більшістю досліджуваних аспектів потребують подальшого супроводу з боку вчителів, батьків та психолога.

                   Практичний психолог                                       Райковська В.М.