АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ТЕМУ: НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРАТ «МХП»

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................2

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ  АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

1.    Сутність та роль імпортних операцій..............................................4
2.    Специфіка імпортних операцій в Україні........................................7
3.    Напрями підвищення ефективності імпортних операцій.............15

Висновки до розділу 1...........................................................................  20

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ПРАТ “МХП”

1.    Загальна характеристика фінансово-економічної діяльності ПрАТ “МХП”.....................................................................................................21
2.    Організація зовнішньо-економічної діяльності  ПрАТ “МХП”...35
3.    Аналіз ефективності імпортних операцій ПрАТ “МХП”............38

Висновки до розділу 2............................................................................42

РОЗДІЛ3 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРАТ «МХП»

1.    Розробка міжнародного контракту на здійснення імпортної операції.................................................................................................................44
2.    Оцінка ефективності імпортної операції ПрАТ «МХП»..............47
3.    Обгрунтування доцільності імпортної операції та заходи щодо підвищення її ефективності.........................................................................51

Висновки до розділу 3...........................................................................52

 

ВИСНОВКИ..............................................................................................53

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність роботи. Важко знайти на сьогоднішній день підприємство, котре не бажало б займатися міжнародною діяльністю, адже експорт товарів й послуг приносить компанії валютні доходи, а імпорт – найсучаснішу й інноваційну техніку чи високої якості послуги.

Але внаслідок сучасних економічних процесів, ринки країн світу стають все більш взаємопов’язаними, що робить їх більш залежними від зовнішнього середовища. Прискорення технологічних циклів товарів разом із глобалізацією сприяють швидкій зміні товарів на ринках внаслідок появлення більш сучасних аналогів (техніка), зміни вподобань споживачів, залежність від політичних та економічних криз тощо.

Без своєчасного реагування на вище наведені кон’юнктуроутворюючі фактори, підприємства наражають себе на небезпеку недоотримання прибутку, втрати ринку збуту продукції, не реалізації нових можливостей й переваг. Крім того слід зауважити, що управління міжнародною діяльністю підприємства слід здійснювати з урахуванням мінливої кон’юнктури товарних ринків, де веде господарську діяльність підприємство. Управління міжнародної діяльністю підприємства з урахуванням теперішніх обставин на ринку дозволяє швидко, оперативно та без зайвих витрат вести бізнес. Особливо це стосується таких ринків як продовольчі товари, де мінливість кон’юнктури ярко виражена внаслідок особливостей даного ринку: взаємозалежність та взаємозамінність товарів, короткий термін зберігання, неможливість збільшення прибутку внаслідок обмежених фізіологічних потреб людини.

Мета роботи полягає у вивченні теоретичних засад та розробці пропозицій та практичних рекомендацій щодо ефективності імпортних операцій підприємства.

Завдання роботи:

•                   розглянути теоретичні основи імпортних операцій;
•                   розкрити специфіку імпортних операцій в Украні;
•                   вивчити напрями підвищення ефективності імпортних операцій;
•                   надати загальну характеристику фінансово-економічної діяльності підприємства ПрАТ «МХП»;
•                   висвітлити зовнішньоекономічну діяльність ПрАТ «МХП»;
•                   оцінити ефективність імпортних операцій ПрАТ «МХП»;
•                   розробити міжнародний контракт на здійснення імпортної операції;
•                   оцінити ефективність запропонованої імпортної операції;
•                   обгрунтувати доцільність імпортної операції та заходи щодо підвищення її ефективності.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність підприємства та її ефективність.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади здійснення імпортних операцій ПрАТ «МХП» та підвищення їх ефективності.

У курсовій роботі було використано такі методи дослідження: порівняння, індексний, економіко-математичний і інші методи економічного обґрунтування, а також систематизації та узагальнення (для розроблення рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення міжнародної діяльності підприємства), економіко-статистичний (для проведення розрахунків ефективності проекту, прогнозування споживання продукції у країні, розрахунку ризику проекту), графічний (для представлення статистичної інформації).

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ  АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

1.            Сутність та роль імпортних операцій

Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, мають на меті поступову інтеграцію українських підприємств до системи міжнародних економічних зв’язків, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні — з другого. Значимість таких зв’язків у розвитку країн, у тому числі й України, постійно зростає.

 Очевидним є той факт, що зовнішньоекономічна діяльність кожної країни є важливою умовою її економічного зростання. Особливо це актуально за сучасних умов, коли набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, транснаціоналізації, міжнародного поділу праці, глобалізації світового господарства. Саме за рахунок зовнішньоекономічної діяльності наша країна вирішує проблему нестачі енергоносіїв, новітніх машин та устаткування, технологій, деяких товарів народного споживання.

Імпортна діяльність є однією з основних видів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються в Україні. Дослідженню сутності категорії «імпортна діяльність» присвячено праці багатьох науковців. Зважаючи на те, що в економічних науках операція є частиною цілого процесу або діяльності, можна стверджувати, що будь -яка зовнішньоекономічна операція є частиною такої самої діяльності, тобто імпортна операція є складовою імпортної діяльності підприємства.

Сукупність взаємопов’язаних, послідовних імпортних операцій складає імпортну діяльність підприємства.

Так, відповідно до основного закону, що регулює зовнішньоекономічні операції на території України Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII імпорт – це купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з увезенням або без увезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів для особистого споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Закон України (далі - ЗУ) «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 № 330-XIV та Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 № 332-XIV дають однакове визначення імпорту як ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), призначеного для споживання у цій країні імпорту  [7].

Різноманітним є визначення імпорту у спеціалізованих джерелах. Зокрема, розробники «Словника української мови» ще у 70х-80х роках минулого століття трактували імпорт як ввезення в країну товарів з-за кордону або протилежне експорт.

 В свою чергу, у «Енциклопедії сучасної України» імпорт (англ. import, від лат. importo – ввожу) тлумачать як ввезення з-за кордону товарів, закуплених в іноземного продавця або призначених для продажу на вітчизняному ринку чи перероблення на території країни

 Неоднозначним є трактування імпорту у загальнонаукових джерелах. На думку Новицького В.Є., імпорт товарної продукції передбачає завезення на територію країни товарної маси за відповідно оформленою купівельною операцією із іншої країни для продажу і споживання продукції на теренах країни-імпортера [1] .

 Решетняк К.Е. під імпортом розуміє ввезення на територію імпортуючої країни продукції, що виготовлена або підлягає реалізації на території країниконтрагента з метою її використання чи перепродажу. Також автор вважає необхідним зараховувати до імпорту ввезення продукції з «приписних складів» та «вільних зон», операції реімпорту та товари, що перетинають кордон з метою їх перероблення під контролем митних служб. На думку автора, до імпорту слід зараховувати також продукцію, завезену «материнськими компаніями» транснаціональних корпорацій їхнім «дочірнім компаніям» за умови, що обидві локалізовані на території різних країн [2].

 На думку Савченко А.Г. імпорт – це сукупність товарної продукції та продукції сервісного характеру, котрі країна-контрагент за попередньою домовленістю купує у країн, що виступають у ролі іноземних партнерів[3].

 Шкурупій О. В. терміном «імпорт» називає процес, що передбачає купівлю продукції товарного та нетоварного характеру, виготовленої на території держави іноземного партнера для вжитку або подальшого продажу у територіальних межах країни-імпортера [4] .

В свою чергу, Крупка Я.Д. та Назарова І.Я. трактують імпорт як купівлю (у тому числі з оплатою та в негрошовій формі) вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів товарів з ввезенням або без ввезення їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами [6]  .

 Змістове наповнення терміну «імпортна операція» також розглядають та удосконалюють представники економічної науки. Так, на думку Тюріної Н. М., імпортні операції є процесом купівлі та перевезення через митний кордон країни товарів іноземного походження з метою реалізації такої продукції на національному ринку або власного споживання імпортером. На думку автора, обов’язковою умовою будь-якої імпортної операції є її правове підтвердження  за допомогою угоди зовнішньоторговельного характеру[5].

На думку Зінь Е.А. імпортна операція – це такий тип операцій, що характеризуються залученням суб’єктом із України із виплатою відповідної грошової компенсації продукції із необов’язковим ввезенням цієї продукції на територіальні землі країни-імпортера, а передбачаючи можливість споживання такого товару суб’єктами різного роду діяльності, що розміщені за кордоном [8].

Козик В. В., Панкова Л. А. та ін. під терміном «імпортні операції» розуміють процес залучення продукції із-за кордону із виплатою відповідної матеріальної винагороди та перетином цією продукцією кордону України з метою внутрішнього використання суб’єктом зовнішньоекономічних відносин на території країни-імпортера або подальшого перепродажу. На думку авторів, імпортна операція не може відбутись без факту перетину продукцією митного кордону країни-імпортера після проведення відповідних законодавчовизначених процедур [9] .

 

 

2.            Специфіка імпортних операцій в Україні

 

Імпортом є купівля українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з вивезенням або без вивезення цих товарів на територію України (включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами).

В Україні забороняється:

•                  імпорт або транзит будь-яких товарів, якщо відомо, що вони можуть завдати шкоду здоров’ю, або становлять загрозу життю населення та тваринного світу, або завдадуть шкоди навколишньому середовищу;
•                  імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції України;
•                  імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності. Конкретний перелік товарів, що підпадають під дію цієї статті, затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Правове регулювання імпортних операцій суб’єктів господарювання здійснюється державою шляхом використання певних заходів, які залежно від характеру та різновиду застосованих прийомів, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», можуть бути поділенні на:

•                  тарифні - засновані на використанні митного тарифу;
•                  нетарифні - регулювання адміністративного характеру, які не пов’язані з використанням митного тарифу (квоти, ліцензії, субсидії, антидемпінгові заходи, торгові договори тощо).

Застосування тарифних заходів ґрунтується на нормативних положеннях вже згаданого нормативного акту, що регулює порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а також Закону України «Про Митний тариф України».

Щодо заходів нетарифного регулювання в наш час існує не менше п’ятдесяти форм та методів нетарифних обмежень. Регулювання імпортних операцій спеціальними нормативно- правовими актами пов’язані із впливом цих операцій на економіку держави і повинно бути спрямоване на забезпечення активного зовнішньоекономічного балансу  України.

Для обмеження або заохочення імпорту окремих груп товарів, захисту вітчизняних товаровиробників в Україні запроваджено режим ліцензування, передбачений ст.16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Ліцензія — це оформлений належним чином дозвіл на імпорт певної продукції, товару, іншого майна протягом певного періоду. Залежно від терміну дії, характеру та обсягу товару, щодо якого встановлюється режим ліцензування, імпортні ліцензії поділяються на генеральні та індивідуальні, разові та відкриті.

Серед імпортних ліцензій розрізняються також: антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні. Ліцензування і квотування імпорту запроваджуються Україною самостійно в особі її державних органів у випадках, передбачених ч. 5 та ч. 6 ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у тому числі в разі значного порушення рівноваги за певними товарами на внутрішньому ринку України.

По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії. Ліцензії видаються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на підставі заявок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Важливим елементом імпортних операцій є самостійне встановлення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності ціни на товар. Однак у закріплених законодавством випадках регулювання ціноутворення при імпортних операціях в Україні здійснюється шляхом встановлення нормативно-правовими актами індикативних, фіксованих або граничних рівнів цін за зовнішньоторговельними угодами.

На територію України дозволяється імпорт лише тих товарів, які за своїми технічними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологічними характеристиками не порушують мінімальних умов відповідних стандартів, сертифікатів та інших вимог, що діють на території України. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно в разі, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено  нормами відповідних міжнародних договорів.

 Підставою для перевезення через митний кордон України продукції певних груп товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності є сертифікат відповідності, виданий уповноваженим згідно з чинним законодавством органом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката.

 У разі відсутності національних стандартів та вимог України на певний товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів. У разі імпорту товарів, які не мають аналогів в Україні, суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який здійснює імпорт, або іноземний суб’єкт господарської діяльності, який здійснює експорт, повинен пред’явити сертифікат, що засвідчує відповідність технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних характеристик цього товару чинним міжнародним стандартам та вимогам або національним стандартам та вимогам країни, яка є провідною в експорті цього товару.

Технічні, фармакологічні, санітарні, фітосанітарні, ветеринарні та екологічні стандарти й вимоги, а також процедури їх застосування не можуть використовуватись із метою створення нетарифних бар’єрів для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами цієї діяльності.

 Для здійснення регулювання імпортної діяльності держава використовує систему заходів, заснованих на сукупному поєднані та використанні економічних і адміністративних методів у відповідності до законодавства України. Законодавством України закріплена можливість застосування методів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

Митно-тарифні міри - це сукупність організаційних, економічних та правових заходів здійснюваних в установленому чинним законодавством порядку державними органами і направлених на регулювання зовнішньоторговельної діяльності. В основу реалізації митно-тарифного регулювання закладено застосування митного тарифу.

 Застосування тарифних заходів ґрунтується на нормативних положеннях Митного кодексу, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а також Закону України «Про Митний тариф України».

 В Україні відповідно до Митного кодексу України застосовуються такі види мита:

1.                ввізне мито;
2.                вивізне мито;
3.                сезонне мито;
4.                особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Розглядаючи структуру митних ставок, можна окреслити, що на даний час найбільш необхідним для економіки України є встановлення митних ставок таким чином, щоб вони відповідали економічним потребам країни, тобто імпорт промислової сировини, має здійснюватися безмитно або за низькими ставками мита, в той час як на напівфабрикати та особливо готові вироби ставки мита повинні суттєво підвищуватись.

Протекціоністська функція пов’язана із захистом вітчизняних виробників. Стягування мита з імпортних товарів збільшує вартість останніх при її реалізації на ринку країни імпортера і тим самим підвищує конкурентоспроможність аналогічних товарів, вироблених національним товаровиробником. Крім того, митні тарифи виконують важливу регуляторну функцію через справляння митних зборів з імпортних товарів, які збільшують їх вартість при реалізації на внутрішньому ринку України. Такі заходи дають можливість підвищити конкурентоспроможність товарів, вироблених національним товаровиробником, та надають можливість йому розвиватися.

 Законодавством України чітко визначено, що держава при підвищені митного тарифу має в обов’язковому порядку враховувати можливі наслідки такого підвищення, особливо на групу товарів, що є стратегічними. Також Уряд України запровадив підвищені ставки мита та акцизу на товари, які не виробляються в України.

Останнім часом Україна досить активно використовує митні тарифи як інструмент економічної політики країни. У зв’язку з цим варто визначити, що близько 65 відсотків надходжень до державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності забезпечуються митними органами за рахунок митного оподаткування.

Левова частина цих надходжень є мито, так середня ставка імпортного мита - 30 відсотків. Це, в першу чергу свідчить, що в Україні відсутні власні джерела забезпечення товарною продукцією споживачів та на досить слабкі позиції на внутрішньому ринку вітчизняних товаровиробників.

 Отже, не маючи нормального внутрішнього ринку товарної продукції, та враховуючи слабкі позиції української валюти, неможливо, на наш погляд, стати повноцінним учасником світової торгівлі та досягти ефективності зовнішньоекономічних зв’язків. Останнім часом дії Уряду України свідчать про те, що ввізні та вивізні тарифи виконують лише функцію формування державного бюджету, який спрямований, на жаль, не на розвиток соціальних програм та інвестиційної діяльності.

Інший метод регулювання імпортних операцій, який останнім часом застосовує Україна, у тому числі і відносно країн членів Світової Організації Торгівлі (далі – СОТ), - є нетарифні обмеження. Нетарифні обмеження (квоти, ліцензії, заборони і т.п.), які використовуються для регулювання експорту, відбуваються у випадках передбачених ст.11, п.2а ГАТТ, тобто у випадку вивозу товарів, які вважаються дефіцитними на національному ринку. А також при експорті товарів у рамках міжнародних товарних угод з метою стабілізації відповідного транснаціонального товарного ринку. Засоби нетарифного регулювання впливають на товаропотоки та підвищують ціну іноземних товарів, які потрапили на національний ринок, перешкоджають споживанню, збуту іноземних товарів на національному ринку та кількісно обмежують або забороняють ввіз, вивіз товарів. Нетарифне регулювання здійснюється за допомогою спеціальних нормативно-правових актів та спрямоване на забезпечення активного зовнішньоекономічного балансу України.

 Так, відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», для обмеження або заохочення імпорту окремих груп товарів, захисту вітчизняних товаровиробників в Україні запроваджено режим ліцензування, квотування.

Для захисту національного товаровиробника від субсидованого та демпінгового імпорту, було прийнято цілу низку законів: «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». На сьогоднішній день державою встановлено наступні заходи нетарифного регулювання переміщення товарів через митний кордон України: квотування; ліцензування; видача дозволів і встановлення заборон; сертифікація; фітосанітарний та ветеринарний контроль; встановлення граничних мінімальних цін; застосування акцизних марок.

Квотування, як міра економічної політики, представляє собою введення кількісних і вартісних обмежень ввезення та вивезення товарів на певний термін з окремих видів товарів, країнам або групам країн. Ліцензування полягає у видачі компетентним центральним органом виконавчої влади дозволу у вигляді документу державного зразка - ліцензії. Ліцензія дає право на ввезення або вивезення товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено. Ліцензування і квотування імпорту запроваджуються Україною самостійно в особі її державних органів у випадках, передбачених ч.5 та ч.6 ст.16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у тому числі в разі значного порушення рівноваги за певними товарами на внутрішньому ринку України.

 В той же час варто зазначити, що вважаючи на те, що Україна є членом СОТ, відповідно до ст.11 ГАТТ Україна не має права застосовувати ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних ліцензій.

 Відповідно до п.255 Звіту Робочої групи з питань вступу України до СОТ, Україна зобов’язалася запроваджувати вимоги щодо ліцензування експорту, інші експортні обмеження або будь -які інші обмеження у відповідності з правилами СОТ, у тому числі тими, що містяться в статті 10 ГАТТ.

Таким чином, дотримуючись положень ГАТТ, Україна зобов’язана не вводити ні які заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних ліцензій чи інших заходів, щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару призначеного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони. Виключенням з зазначеного є заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої країни.

Тому, встановлюючи кількісні обмеження щодо імпорту зерна, Україна як член Світової Організації Торгівлі значно порушує взяті на себе обов’язки члена СОТ. Хоча Правила СОТ, а саме ст.19-21 ГАТТ, допускають виключення з режиму застосування тарифних і нетарифних обмежень «у випадку надзвичайних заходів щодо імпорту окремих товарів» країни. Саме з посиланням на ці статті Україна обґрунтовує свої рішення щодо кількісного обмеження імпорту деяких товарів, в тому числі і аргументує прийняті рішення щодо квотування вивозу зерна, на меті якого є попередження дефіциту на внутрішньому ринку.

 У правила ГАТТ ст.11-14 були включені положення, що стосуються кількісного регулювання, відповідно до яких держави повинні були відмовитися від застосування кількісних обмежень; які допускалися тільки з метою «забезпечення зовнішнього фінансового стану та рівноваги платіжного балансу», тобто коли в наявності був платіжній дисбаланс. На даний час, як вказує Уряд України, платіжного дисбалансу між експортом та імпортом в країни немає. Тому, підстав для застосування кількісного обмеження експорту зерна в Україні з цього приводу немає. Але Уряд, спираючись на положення ст.19-21 ГАТТ, запровадив кількісне обмеження та завчасного повідомлення Комітет з сільського господарства СОТ і спираючись на те, що він завчасно повідомив, вважає, що виконав положення передбачені цими статтями.

 Раніше сертифікація поширювалася лише на товари, ввезені з метою їх продажу або обміну, але не для використання у власній господарській діяльності. На нашу думку, такі заходи є доцільними вважаючи те, що останнім часом деякі країни імпортери виробляють товари для власних потреб, дотримуючись вимог стандартів, а для експорту в інші країни досить низької якості, які ,як свідчать статистичні данні, іноді суттєво впливають на здоров’я людини. Варто зазначити, що уряд України інколи приймає рішення, які суперечать потребам економіки і часу та суттєво впливають не тільки на політичний імідж країни, але й на життєвий рівень громадян.

 

 

3.                 Напрями підвищення ефективності імпортних операцій

 

Ефективність зовнішньоекономічних операцій багато в чому закладається на етапі їх планування і попередньої підготовки до проведення, а оцінюється шляхом фінансового аналізу.

На стадії організації головною стратегічною проблемою підприємства є вибір сфери діяльності та визначення перспективних проектів в обраній сфері. Ці питання вирішуються за допомогою аналізу інформації, яка міститься у фінансовій звітності і отримується в результаті маркетингових досліджень.

 Далі - визначення тактичного підходу до розв'язання поставлених завдань. Передусім тут треба враховувати той факт, що вихід на зовнішній ринок завжди є вступом до конкурентної боротьби. Тож ринкові регулятори, поєднуючись із конкуренцією, створюють єдиний механізм господарювання, який примушує виробника враховувати інтереси і потреби споживача.

Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:

•                оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов'язань за контрактами з іноземними партнерами;
•                характеристика динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
•                оцінка раціональності використання коштів, залучених для виконання зобов'язань за контрактами. Виконання вказаної задачі передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капіталу підприємства, дослідження непрямих витрат на експорт та імпорт товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій; узагальнення попередніх результатів аналізу за допомогою коефіцієнту віддачі оборотного капіталу, що і дозволить відповісти на питання, наскільки раціонально використано оборотний капітал в процесі зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
•                оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
•                характеристика фінансового стану підприємства.

Джерелами інформації для аналізу господарської діяльності є дані  бухгалтерського і оперативного обліку та звітності. Для проведення аналізу зовнішньоекономічної діяльності слід використовувати методичні підходи, що є найпростішими в застосуванні і дають найбільш ефективні результати обчислень. Такими економіко-статистичними методами є метод порівняння (аналізу рядів динаміки), методи відносних величин, середніх величин, метод обчислення ступеню варіації, метод індексів, а економіко-математичними - метод пропорційного ділення, логарифмічний метод.

Об’єктами аналізу зовнішньоекономічних операцій є їх економічні результати, які формуються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що відображаються в системі економічних показників:

•                макроекономічні показники зовнішньоекономічної діяльності;
•                економічні результати зовнішньоекономічної діяльності підприємства: обсяги продаж, прибуток, рентабельність, підвищення якості продукції, зниження цін, впровадження нових технологій, завоювання нових ринків, розвиток реклами, маркетингу тощо.

При проведенні економічного аналізу ефективності зовнішньоекономічних операцій на виробничому суб’єкті господарювання основною метою ставиться оцінка власних потенційних можливостей в конкурентній боротьбі на зовнішньому ринку і розробка заходів підвищення конкурентоспроможності та забезпечення максимального прибутку.

До числа абсолютних показників відносять обсяги імпорту товарів та послуг, на основі яких визначається динаміка зовнішньоекономічної діяльності та порівняння з попередніми періодами; обсяги накладних витрат на виконання зовнішньоекономічного контракту, зменшення величини яких веде до підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності; кількість та сума рекламацій під час виконання зовнішньоекономічного контракту; кількість задоволених рекламацій. Абсолютні показники дають змогу здійснити загальну оцінку стану зовнішньоекономічної діяльності та проаналізувати її динаміку за відповідний період. Дані про імпорт, як правило, групуються за товарними позиціями та представляються у формі аналітичних таблиць, на основі яких здійснюється розрахунок відносних показників.

 До групи відносних показників науковці віднесли такі чинники: – індекс динаміки імпорту (за вартістю, за фізичним обсягом, за ціною, за 63 кількістю, за структурою); – коефіцієнти виконання зобов’язань з імпорту (за вартістю, за ціною, за фізичними обсягами); – середня тривалість обороту імпортних операцій; – коефіцієнт віддачі коштів імпортних операцій.

Імпорт товару вважається ефективним, якщо імпортний дохід перевищує імпортні витрати. Потрібно з'ясувати, чи є закупівля товарів у іноземних  постачальників доречною, або ж вигіднішою є закупівля товару на внутрішньому ринку країни. Якщо імпортний прибуток перевищує внутрішній прибуток, то імпорт товарів можна вважати вигідним. Імпортним прибутком називають різницю імпортного доходу та імпортних витрат. Внутрішній прибуток - різниця внутрішнього доходу і внутрішньої вартості товару. Коли ціни на імпортний та аналогічний товар на внутрішньому ринку країни є однаковими, тоді можна вважати, що імпортний дохід прирівнюється внутрішньому доходу, а внутрішня вартість виступає оптовою ціною на цей товар на внутрішньому ринку країни.

При імпорті товарно-матеріальних цінностей для виробництва ситуація дещо ускладнюється. Тоді враховується дохід, одержаний підприємством від використання імпортованих товарно-матеріальних цінностей, і витрати, які пов'язані з їх використанням. В такому разі дохід від виробничих товарноматеріальних цінностей дорівнює гривневій виручці від продажу продукції, виготовленої з таких матеріальних цінностей. Витратами виробничих товарноматеріальних цінностей є сума вартості сировини та енергії, робочої сили та витрат на обслуговування.

Також визначення ефективності імпорту виробничого обладнання, крім витрат, зазначає результатні показники та зводиться до розрахунку показника 70 (Ееф.і.), який показує співвідношення обсягу продукції, що випускається протягом деякого періоду на даному устаткуванні, та купівельної ціни імпортного обладнання:

Ееф.і. = ОП/ Цкуп.і (1.1)

де Ееф.і2 - ефективність імпорту виробничого обладнання; ОП – обсяг продукції, який випускається протягом деякого періоду на даному устаткуванні; Цкуп.і - купівельна ціна імпортного обладнання.

Важливим елементом комерційної роботи з підвищення ефективності  зовнішньоторговельних операцій є вибір контрагентів – зарубіжних фірм – покупців (продавців) товарів, послуг, об’єктів інтелектуальної власності, інше.

 Знайти потрібну фірму можна або за спеціальними фірмовими або галузевими довідниками, каталогами, інтернет джерелами, спеціальними базами даних (пробні версії безкоштовні) таких як «Руслана», СПАРК, бази для контрагентів країн СНД, Youcontrol містить інформацію про правове та економічне становище підприємств, що зареєстровані у відповідності до законодавства України, англійська база Amadeus з інформацією по контрагентах країн Європи, інші такі як Bloomberg, Thomson Reuters, Loanconnector, TP Catalyst, Orbis, Thomson Reuters One Source, ktMine) або за допомогою зовнішньоторговельних організацій (структур).

Доцільно зазначити, що трансформації на зовнішніх ринках також мають вплив на діяльність підприємств через збільшення термінів та вартості доставки, що підвищують собівартість товарів для кінцевого споживача, пандемію, що зумовила зниження виробничих потужностей та затримку законтрактованих товарів.

До головних трансформацій, що впливають на характер та ефективність міжнародної діяльності підприємства віднесено:

а) вихід Великобританії з Європейського Союзу;

б) пандемія, що спричинила дефіцит контейнерів та морський логістичний колапс;

 в) логістичне питання дозволів для міжнародних перевезень вантажів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу 1

 

В даному розділі розкрито суть та значення імпортної діяльності підприємства. Імпортом є купівля українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з вивезенням або без вивезення цих товарів на територію України (включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами).

Серед факторів, які негативно впливають на зниження ефективності ЗЕД підприємств, можна виділити наступні:

- нестабільний рівень економіки всередині країни, яка є імпортером;

- нестабільний рівень економіки всередині країни експортера;

- зміни законодавства України, які прямо або опосередковано впливають на експорт чи імпорт підприємства;

- високий рівень податкових ставок і зборів, які змушують підприємців займатися більшу кількість часу операційними питаннями, із-за чого, на сам бізнес залишається менше часу;

- неправильний підхід до управління персоналом всередині підприємства;

- відсутність стратегічних цілей у підприємства та невідповідність фактичних дій вже заявленим цілям;

- відсутність кваліфікованих кадрів, і як наслідок, низький рівень виконуваної роботи;

- відсутність впровадження новітніх технологій на підприємстві.

Протидія та усунення вищезазначених негативних факторів є актуальним для бізнесу, в цілому.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ПРАТ “МХП”

1.           Загальна характеристика фінансово-економічної діяльності ПрАТ “МХП”

ПрАТ «МХП» є провідним підприємством України та найбільшим виробником м’яса птиці у Європі, що був заснований у 1998 році (додаток А). У складі холдингу близько 30 підприємств у 14 областях України, загальний штат співробітників у 2017 році становив понад 28 тисяч осіб. На кінець 2017 р. земельний банк компанії склав близько 370 тис. га землі. Географія експорту ПрАТ «МХП» близько 80 країн.

ПрАТ «МХП» є приватним акціонерним товариством. Станом на 20 лютого 2022 року загальна кількість акцій складає 3 147 711 680 штук простих іменних акцій. Близько 65% акцій ПрАТ «МХП» належать Юрію Косюку (засновник, мажоритарний акціонер та Головний виконавчий директор), решта – у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Основною стратегією ПрАТ «МХП» є збереження своєї вагомої ролі на українському ринку м’яса та продуктів його переробки, посилення впливу позицій компанії на міжнародній арені. Стратегія ПрАТ «МХП» включає у себе наступні напрямки [19]:

1.               контроль собівартості. Собівартість продукції компанії ПрАТ «МХП» є одна з найнижчих в галузі;
2.               створення надсучасних підприємств. Інвестування в сучасні виробничі потужності та обладнання, щоб підтримати статус сучасного та інноваційного європейського виробника;
3.               розширення системи збуту. У планах компанії на наступні п’ять років розширення франчайзингових мереж;
4.               збільшення частки присутності на ринку. Займаючи стійку позицію на ринку м’ясопереробки, ПрАТ «МХП» прагне розширити асортимент та завоювати більшу частку даного сегменту;
5.               розширення земельного банку;
6.               просування торгових марок. Підтримка торгових марок через цільову рекламу, яка забезпечує ПрАТ «МХП» високу впізнаваність, довіру до продукції підприємства, а також веде до подальшого збільшення продажів.

Основними цінностями ПрАТ «МХП» є [19]:

1.               Мотивація. Щире бажання професійно розвиватися і здобувати нові навички – саме те, що шукає МХП у членах своєї команди. Холдинг, своєю чергою, інвестує в забезпечення добробуту співробітників, щоб дати їм ресурс для поповнення внутрішніх сил.
2.               Адаптивність і здатність до вдосконалення. У швидкоплинному світі високих технологій спеціалісти і робітники мають однаково легко пристосовуватися до всіх нововведень.
3.               Професіоналізм. Незалежно від освіти та досвіду роботи кожному співробітнику необхідно щодня вдосконалювати свою майстерність, освоюючи всі тонкощі обраної професії.
4.               Орієнтація на результат. Для команди не має значення, яким багатообіцяючим здавався проект у процесі реалізації, якщо поставлена мета не була досягнута. Менеджери при цьому повинні вміти формулювати зрозумілі цілі: щоб працювати на результат, потрібно знати, до чого прагнути.
5.               Відкритість. Робота холдингу побудована на принципах прозорості, тому підсумки роботи доступні всім співробітникам, споживачам, партнерам, інвесторам і державі.

ПрАТ «МХП» є найбільшим виробником (64% ринку) та експортером (86% обсягу експорту) курячого м'яса в Україні. Також компанія є найбільший виробником м'яса (41% ринку), комбікормів (25% ринку) в Україні.

Основними напрямами діяльності підприємства є рослинництво (вирощування кукурудзи, соняшнику, пшениці, ріпаку, сої та ін.), птахівництво і супровідні виробництва (виробництво охолодженої курятини, олій), м’ясопереробка (виробництво ковбасних виробів і копченостей та ін.) та інша діяльність (виробництво залізобетонних конструкцій, бетону та біогазу).

 Бізнес- географія ПрАТ «МХП» продемонстрована на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Бізнес географія ПрАТ «МХП»

Джерело: сформовано автором на основі [19]

 

 

Згідно рис. 2.1 у Київській області розміщено м’ясопереробний завод ПрАТ «МХП», в Сумській, Київській, Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Дніпропетровській областях – підприємства холдингу, основна діяльність яких – рослинництво.

Основою успішного функціонування ПрАТ «МХП» є вертикально інтегрована бізнес-модель (рис. 2.2). Компанія відповідає за всі стадії процесу виробництва курятини: від виробництва інкубаційного яйця до розповсюдження й продажу фінальної продукції, від вирощування власних зернових до виробництва необхідних для годівлі птиці (комбікормів). Це забезпечує повний контроль за якістю та собівартістю – від поля до столу [19].

Розглянемо детальніше основні процеси вертикально інтегрованої бізнес- моделі ПрАТ «МХП»:

1.               Вирощування зерна. Компанія прагне повністю забезпечувати виробництво комбікормів власними зерновими. Починаючи з 2008 року, ПрАТ «МХП» задовольняє свої потреби в кукурудзі на 100%.
2.               Виробництво соняшникового протеїну. ПрАТ «МХП» є єдиним виробником курятини в світі, який використовує спеціальну технологію отримання протеїна з насіння соняшнику.
3.               Виробництво комбікормів. Використовуються власні зернові для виробництва комбікормів, збагачених протеїном, вітамінами і мінералами, необхідними для розвитку курчат.
4.               Батьківське поголів’я. Це перший етап виробництва м’яса курки. Від найкращих німецьких виробників батьківські птахофабрики ПрАТ «МХП» отримують одноденних курчат Cobb 500, з яких у пташниках перетворюються на батьківське поголів’я курчат-бройлерів.
5.               Інкубація. Яйця, отримані на батьківських птахофабриках, транспортуються до інкубаторів, розташованих на птахофабриках з вирощування курчат-бройлерів. Після сортування яйця розміщують на зберігання в автоматизований інкубатор, який підтримує необхідну температуру, вологість і режим циркуляції повітря, протягом інкубації (21 день). Щойно народжені курчата одразу проходять вакцинацію, після чого їх транспортують до пташників.
6.               Вирощування бройлерів. Підприємства з виробництва курятини працюють в замкнутому циклі, серед них – зони вирощування курчат бройлерів, інкубатори, сучасні комплекси з переробки та комбікормові заводи.
7.               Біогаз. ПрАТ «МХП» ставить перед собою такі задачі: енергетична незалежність; виробництво екологічно чистих органічних біологічних добрив; суттєве покращення екології в місцях розташування підприємства. Навесні 2012 р. ПрАТ «МХП» почав роботи з будівництва першої біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер», а у 2013 році вона була запущена з потужністю 5 МВт/год. (в еквіваленті електропостачання 15 000 квартир і теплове забезпечення 1 500 квартир). Не використану енергію компанія продає Україні за «зеленим тарифом». Це перша в Європі біогазова станція такої потужності й рівня технологій, яка працює на курячому посліді і відходах комплексу з переробки курчат-бройлерів.
8.               М’ясопереробка. Компанія виробляє широкий асортимент продуктів від копченої курки до яловичини преміум-класу та фуа-гра.  Курятина власного виробництва є головною сировиною для м’ясопереробки і становить понад 50% складу продукту, решта - яловичина та свинина.
9.               Дистрибуція. Доставка охолодженої та замороженої продукції через 11 розподільчих центрів і за допомогою 450 вантажівок-рефрижераторів є завершальним етапом вертикальної інтеграції, який забезпечує контроль над якістю до точки продажу.
10.          Продаж. Близько 40% продажів проходять через 2600 власних франчайзингових магазинів. Підприємство має 6 філій прямих продажів і 4 філії міжфілійної логістики. 5 розподільних центрів знаходяться у власності компанії. Кожен розподільний центр має складські приміщення і автопарк. Компанія постачає продукцію провідним мережам супермаркетів, зокрема Fozzy, «Сільпо», «АТБ», «Еко», «Новус», Metro Cash & Carry, Auchan, тощо.

ПрАТ «МХП» постійно у русі до удосконалень. Для збільшення обсягів здійснюваною компанією операцій на підприємстві щорічно збільшується кількість співробітників (з 26670 чоловік у 2017 році до 27589 чоловік у 2020 році).

ПрАТ «МХП» у своїй кадровій політиці намагається дотримуватися балансу жінок та чоловіків у колективах. У компанії немає диференціації між заробітними платами для співробітників жіночої та чоловічої статей, що у свою чергу поширює на підприємства холдингу політику гендерної рівності.

Щодо організаційної структури управління ПрАТ «МХП», то вона є лінійно-функціональною, складною, що безпосередньо пов’язано з масштабами діяльності підприємства (див. дод. Б).  Щодо структури підприємства ПрАТ «МХП», то вона продемонстрована у дод. В. На підприємстві існує чітко визначена ієрархія, розподіл трудових функцій й система прав й зобов'язань, але є система норм й цінностей, що формується в процесі обговорення й узгодження, використовується ситуаційний підхід до вирішення проблем, кожен працівник має можливість розвитку й самовираження.

Єдність й чіткість розпоряджень, оперативність у прийнятті рішень, підвищення відповідальність керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу є перевагами організаційної структури ПрАТ «МХП».

Безліч контактів з підлеглими та вищими й суміжними організаціями, перевантаження інформацією та існування великого потоку документації, відносно низький рівень комунікації між вищими ланками управління й виконавцями є основними недоліками даної організаційної структури управління для підприємства.

У ПрАТ «МХП» є досить багато форм й методів реалізації своєї продукції. Продукція підприємства продається по всій Україні. Компанія реалізує свою продукцію через франчайзингову мережу, здійснює прямі поставки до супермаркетів, мереж роздрібної торгівлі та використовує інші канали збуту [19].

Франчайзингова мережа ПрАТ «МХП» - стратегічно важливий канал збуту продукції компанії. ПрАТ «МХП» першим в світі в 2003 році впровадив франшизу в категорії «охолоджене м'ясо птиці» під ТМ «Наша Ряба». На сьогоднішній день через франчайзингову мережу реалізується близько 35% охолодженого м'яса птиці, виробленого підприємством. Франчайзингова мережа нараховує більше 2 600 точок по всій Україні [19].

Для підтримки продажів на внутрішньому ринку ПрАТ «МХП» контролює дистриб’юторську мережу, яка складається з 15 дистрибуційних центрів у великих містах України. ПрАТ «МХП» використовує власні вантажівки для доставки своєї продукції, що знижує загальні транспортні витрати і час доставки. Компанія самостійно контролює доставку продукції в торгові точки. З фабрики продукція розподіляється по 14 логістичним центрам, після чого потрапляє під франчайзингові точки. Основні напрямки реалізації продукції (близько 61%) – це франчайзингова мережа, супермаркети та інші канали збуту. Близько 34% виробленої продукції ПрАТ «МХП» йде на експорт, 5% – це м’ясопереробні підприємства групи ПрАТ «МХП» [19].

Продукція, яку виробляє підприємство, реалізується в 98% торгових мереж України. Крім заходів наведених вище, ПрАТ «МХП» у торгівельних мережах проводить різноманітні ефективні трейд-маркетингові акції, спрямовані на збільшення об’єму продажів і залучення нових покупців, а також національні промо-акції з підтримкою у пресі. ПрАТ «МХП» також здійснює продажі своєї продукції закладам громадського харчування й промисловим підприємствам. Підприємство задовольняє різноманітні потреби свої клієнтів: від ресторанів швидкого харчування до ресторанів. Також підприємство постачає свою продукцію компаніям, які використовують курятину для подальшої переробки. Різноманітність продуктової лінійки ПрАТ «МХП» зміцнює позиції компанії в промисловому сегменті ринку [19].

Розглянемо більш детально діяльність ПрАТ «МХП» по сегментам його діяльності: птахівництво та пов’язані з ним операції, рослинництво й виробництво кормів та інша сільськогосподарська діяльність (виготовлення напівфабрикатів, м’ясної продукції).

Птахівництво та пов’язані з ним операції. Найбільш важливий (центральний) сегмент для ПрАТ «МХП». Сегмент птахівництва включає 3 бройлерні птахофабрики і 2 птахофабрики з розведення батьківського поголів'я та виробництва інкубаційного яйця. 100% курятини виробляється і переробляється на підприємствах агрохолдингу. ПрАТ «МХП» має багато торгівельних марок у даному сегменті діяльності (див. табл. 2.2 ).

ПрАТ «МХП»  планує збільшити виробництво курятини в 2022 року до приблизно 840000 тон на рік. У 2021 році пропозиція підприємством м’яса птиці становила 617,943 тони. У порівнянні з 2020 роком, виробнича потужність підприємства у 2021 році збільшилася на 9%.

Таблиця 2.1

Торгівельні марки курятини ПрАТ «МХП»

 

ТМ	Географія	Охолоджена/ Заморожена	Продукт
1	2	3	4
Наша Ряба	Україна	Охолоджена	Тушка та частини
Ukrainian Chicken	Україна	Заморожена	Тушка та частини
Qualiko	Експорт	Охолоджена / Заморожена	Тушка та частини
Ukrainian Chicken	Експорт (окрім ЄС та Азії)	Заморожена	Тушка та частини
Sultanah	Експорт (Близький Схід та Північна Африка)	Заморожена	Тушка
Al Hassanat	Експорт (Ірак)	Заморожена	Тушка та частини
Bibilo	Експорт (Грузія)	Заморожена	Тушка

 

        Джерело: складено автором на основі [19]

 

У період з 2015 по 2018 роки ПрАТ «МХП» було здійснено капітальні вкладення задля збільшення виробничої потужності ПрАТ «Миронівська птахофабрика» у розмірі 550 млн дол США. З 2019 по 2021 роки було витрачено на придбання основних засобів для ТОВ «Вінницька птахофабрика» коштів на суму 750 млн дол США. У результаті, найбільше підприємство холдингу по виробництву м’яса курки має потужність 270 тис. тон. На найближче майбутнє ПрАТ «МХП» планує витратити 420 млн дол США задля збільшення основних засобів для першої черги Вінницької птахофабрики та введення в експлуатацію другу чергу.

Починаючи з 2 кв. 2018 р ПрАТ «МХП» запустив виробничі майданчики другої черги Вінницького птахокомплексу («Комплекс»): три виробничі майданчики (бригади) і забійний цех Комплексу поступово нарощували потужності в другому півріччі 2018 р. [32, с. 1]. Інші потужності Компанії по виробництву м'яса птиці в у 2018 році працювали на повну потужність й без змін.

Збільшення об’єму збуту продукції на внутрішньому ринку було пов’язано з значною девальвацією гривні та переходу споживачів з більш дорогих видів м’яса (свинина та яловичина) на більш доступніші (наприклад, курятина).

Рослинництво й виробництво кормів. Даний сегмент розглядається як допоміжний, головна функція якого підтримка основного сектора діяльності ПрАТ «МХП».

 У 2018 році в рослинницькому сегменті компанія зібрала урожай з майже 340 тис. га. Завдяки сприятливим погодним умовам в Україні, оперативності та впровадженню передових практик підприємство мало високий урожай сільськогосподарських культур: пшениця - 6,0 т / га, соняшник - 3,1 т / га і рапс - 3,4 т / га в чистій вазі, що значно вище, ніж середній показник по Україні. У 2019 році ПрАТ «МХП» зібрав урожай з 356 080 га землі і зібрав 1 999 095 тон зернових культур, що приблизно на 15% нижче за показник 2018 року в основному через складні погодні умови, які негативно вплинули на врожайність всіх зернових культур підприємства. У 2020 році в сегменті рослинництва Компанія зібрала урожай в розмірі 2 654 622 тон зерна з порядку 363 000 га землі. Урожай 2020 р близько 33% вище, ніж у 2019 р завдяки сильному і історично рекордного урожаю кукурудзи підприємства. У 2020 році експортний продаж сільськогосподарських культур із загального врожаю становив 18% (2019 р: 21%). Найбільшу вагу в експорті (серед продукції рослинництва) підприємства займає соняшникова та соєва олія.

За 12 місяців 2017 року виробництво соняшникової олії ПрАТ «МХП» зменшилося на 3%, і в результаті склало 286 745 тон, які були продані за середньою ціною US $ 779 за тону, яка була нижчою на 7%, ніж за 12 місяців 2016 року (US $ 835 за тону). З 2 кв. 2017 р МХП почав також експортувати соєву олію. За 12 місяців 2017 р МХП експортував близько 13 950 тон соєвої олії за ціною US $ 733 за тону. У 2019 році було експортовано 311 293 тон соняшникової олії, що на 9% нижче за аналогічний показник 2018 року.

Інша сільськогосподарська діяльність. У 2020 році ПрАТ «МХП» виробив 15% усіх сосисок, ковбас та напівфабрикатів України. Для виробництва м’ясних продуктів підприємство вирощує птицю на власних підприємствах та відгодовує їх кормами власного виробництва.

За 12 міс. 2020 року обсяг продажів продуктів м'ясопереробки залишився стабільним і склав 33 975 тон, в той час як ціна в порівнянні з аналогічним періодом  2019 р зросла на 20%, в основному в результаті росту ціни на курятину.

За 12 міс. 2019 року обсяг продажів напівфабрикатів готових до вживання виріс на 26% і досяг 17 997 тон, ціна виросла на 7% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.

Біогаз. На сьогоднішній день для ПрАТ «МХП» одне з пріоритетних завдань є виявлення та використання альтернативних енергетичних ресурсів. Підприємство прагне впроваджувати світові стандарти якісної, екологічно чистої та безпечної продукції, «зеленої енергетики» на всіх підприємствах групи.

Для ПрАТ «МХП» початком вироблення та використання «зеленої енергетики» можна вважати 2012 рік. Навесні 2012 р. ПрАТ «МХП» почав роботи з будівництва першої біогазової станції на птахофабриці «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області. Уже в грудні 2012 року компанія ввела в експлуатацію перший ферментатор. У 2013 році була запущена біогазова станція, потужність якої склала 5 МВт/год (в еквіваленті: електропостачання для 15 000 квартир і теплове забезпечення 1 500 квартир). У кінці 2014 р. біогазова станція досягла своєї повної потужності. Це перша в Європі біогазова станція такої потужності й рівня технологій, яка працює на курячому посліді і відходах комплексу з переробки курчат-бройлерів. У березні 2017 року було анонсовано проект будівництва нового біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці, яке закінчився у 2020 році. Проектна потужність складає 20 МВт. Він може стати найбільшим біогазовим комплексом у світі [19].

Щодо фінансових результатів, позитивною є тенденція зменшення чистого збитку у 2018-2020 рр. й перехід підприємства на чисті прибутки.

Таблиця 2.2

Аналіз фінансових результатів ПрАТ «МХП» за 2017-2020 рр., млн дол США

Показник/Роки	2017	2018	2019	2020	Відхилення (2020/2017), %
1	3	4	5	6	7
Виручка	1062	1135	1288	1556	147
Валовий прибуток	342	346	396	420	123
Чистий прибуток (збитки)	(113)	69	230	128	-113

    Джерело: складено автором на основі [19]

 

Ріст виручки у 2020 році на 21% у порівнянні з аналогічним показником минулого року характеризує ПрАТ «МХП» як компанію, що розвивається. Покращення даного показника відбулося за рахунок збільшення виробництва м'яса птиці, зерна, рослинних олій та готової м’ясної продукції та полуфабрикатів.

Оцінюючи фінансовий стан ПрАТ «МХП» у 2017-2020 рр. було виявлено як позитивну, так і негативну тенденцію динаміку коефіцієнтів (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Аналіз фінансового стану ПрАТ «МХП», 2017-2020 рр.

 

Показник	Норматив	Рік				Відхилення, %
		2017	2018	2019	2020	2020/ 2017
1	2	4	5	6	7	8
К покриття	>1	0,84	0,81	0,51	0,65	77
К швидкої ліквідності	0,6-0,8	0,79	0,74	0,49	0,57	72
К абсолютної ліквідності	>0, збільш.	0,03	0,04	0,03	0,05	167
К фінансової автономії	>0,5	0,33	0,03	-0,16	0,39	118
К фінансування	0,67-1,5	4,05	36,73	-0,13	0,27	7
К забезпечення власними ОЗ	>0,1	-0,19	-0,24	-0,56	-0,07	37
К оборотності активів	Збільшення	0,39	0,32	0,28	0,27	69
К обор. кредиторської заборгованості	Збільшення	0,41	0,41	1,01	0,21	51
К обор. дебіторської заборгованості	Збільшення	0,72	0,83	0,88	1,46	203
К оборотності матеріальних запасів	Збільшення	7,44	6,31	2,58	5,33	72
К оборотності ОЗ	Збільшення	1,06	0,70	0,28	1,23	116
К оборотності ВК	Збільшення	1,38	2,18	0,66	1,32	96
К рентабельності активів	>0, збільш.	-0,04	0,02	0,07	0,05	-
К рентабельності діяльності	>0, збільш.	-0,11	0,06	0,18	0,08	-
К зносу ОЗ	Зменшення	0,44	0,26	0,22	0,12	27
К придатності ОЗ	Збільшення	0,56	0,74	0,82	0,88	157

      Джерело: складено автором на основі [19]

 

Оцінка ліквідності. Аналіз коефіцієнту покриття показує, що протягом аналізованого періоду часу ПрАТ «МХП» не може вчасно відповідати за своїми поточними зобов’язаннями. Даний коефіцієнт у 2020 році зменшився  й становив 0,65, тобто на підприємстві є 65 копійок на кожну гривню поточних зобов’язань.

 Це веде до зниження довіри до компанії, а отже кредитні ресурси стають дорожчими. У разі виникнення системної кризи ліквідності компанія може бути оголошена банкрутом. За коефіцієнтом швидкої ліквідності, ПрАТ «МХП» крім 2019-2020 рр. входить у нормативні значення даного показника. У 2020 році на кожну гривню поточних зобов’язань припадає 57 копійок високоліквідних оборотних активів, що менше за базовий рік. Підприємству слід працювати у напрямку зменшення суми поточних активів й збільшення суми високоліквідних активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, котрий показує можливість компанії негайно погашати свої зобов’язання у ПрАТ «МХП» за весь аналізований період знаходиться у межах норми.

Оцінка фінансової стійкості. За коефіцієнтом фінансової автономії ПрАТ «МХП» у 2020 році міг профінансувати самостійно 39% своїх активів, що більше за базовий рік, але все ще менший за нормативний діапазон показника. На даний момент часу підприємство демонструє високий рівень ризиків і низьку стійкість компанії в середньостроковій перспективі.

За коефіцієнтом фінансування ПрАТ «МХП» за аналізований період мав показники   вище   нормативного   (2017-2018   рр.),   що   вказує   на   неповне використання потенціалу компанії та нижче нормативного (2019-2020 рр), що говорить про високий ризик для підприємства бути фінансово нестабільним у середньо та довгостроковій перспективі.

За аналізований період коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами у 2020 році у порівнянні з базовим роком підвищився  й становив -0,07. За весь аналізований період, ПрАТ «МХП» мав значення менше нормативного, що свідчить про значну фінансову залежність підприємства від зовнішніх кредиторів. ПрАТ «МХП» може покращити даний показник шляхом залучення додаткових коштів власників, реінвестування чистого прибутку в компанію або зміни поточної дивідендної політики.

Оцінка ділової активності. За 2019-2020 рр. коефіцієнт оборотності активів підприємства практично не змінився й становив 0,28 та 0,27 відповідно. У базовому році ПрАТ «МХП» на кожну гривню залучених коштів надав товарів й послуг на суму 29 копійок. Підприємству слід вжити заходів щодо повернення дебіторської заборгованості задля підвищення значення даного показника.

У 2020 році оборотність кредиторської заборгованості   ПрАТ «МХП» склала 0,21, а дебіторської 1,46. У базовому році значення цих показників було 0,41 та 0,72 відповідно. За період 2019-2020 років значно збільшилася дебіторська заборгованість й навпаки кредиторська, що говорить про неплатоспроможність покупців компанії. Ситуація яка зараз існує на підприємстві не є позитивною так, як ПрАТ «МХП» слід залучати додаткові джерела фінансування через значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською.

За аналізовані роки показник оборотності дебіторської заборгованості ПрАТ «МХП зріс, що можна охарактеризувати як підвищення рівня збуту продукції компанії, що безумовно є позитивним явищем. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості за аналізований період часу впав, що говорить про можливість ПрАТ «МХП» фінансувати свою економічну діяльність за рахунок безкоштовного джерела (постачальників й підрядників). Постачальники та підрядники мають довіру до підприємства. 

Оборотність запасів у 2020 році склала 5,33 обороти, що менше за показник базового року на 28%.

 Фондовіддача ПрАТ «МХП» зросла за аналізований період, а коефіцієнт оборотності власного капіталу ПрАТ «МХП» впав на 4%. У 2020 році показник підприємства склав 1,32. Задля покращення даного показника ПрАТ «МХП» слід збільшувати обсяг збуту своєї продукції.

Оцінка рентабельності. У 2017 році рентабельність активів ПрАТ «МХП» була від’ємною. В наступні роки підприємство збільшило свою рентабельність.

 У 2020 році підприємством було отримано 5 копійок чистого прибутку на кожну гривню використаних активів. Щодо коефіцієнту рентабельності діяльності ПрАТ «МХП», то підприємство підвищило ефективність господарської діяльності до 8% у 2020 році.

Оцінка майнового стану. ПрАТ «МХП» продовжує слідувати своїй стратегії модернізації основних засобів на підприємствах групи. Якщо у 2016 році знос основних засобів становив 39%, то у 2018 році – лише 12%.

Узагальнюючи факти наведені вище, ПрАТ «МХП» є інвестиційно привабливим підприємством, яке здатне розвивати свою зовнішньоекономічну діяльність.

 

 

2.           Організація зовнішньо-економічної діяльності  ПрАТ “МХП”

 

ПрАТ “МХП” займається як експортом так і імпортом.

Таблиця 2.4

Обсяг виробництва та продажу ПрАТ «МХП» курятини, т

 

Курятина	2017	2018	2019	2020
1	3	4	5	6
Обсяг виробництва	566 600	573 003	566 242	617 943
Обсяг продажу:	537 290	534 356	532 727	593 527
Внутрішній ринок	405 210	344 133	311 743	306 680
Експорт	132 080	190 223	220 983	286 846

    Джерело: складено автором на основі [19]

 

У 2017 року обсяги експорту м'яса птиці склали 132080 тон, що на 6% менше, ніж в 2016 р (140920 тон), в основному через зменшення експортних поставок на ринок СНД (Узбекистан, Грузія, Киргизстан і т.д.) в результаті девальвації їх національних валют, а також із-за тимчасового припинення поставок в Казахстан на кілька місяців протягом року.

 У той же час істотно зріс експорт в країни Європейського Союзу - на 65% у порівняні з аналогічним періодом минулого року. Експорт склав 27 285 тон в 17 європейських країн. Зокрема, на цей ринок почався експорт охолодженого м'яса птиці. За 12 місяців 2019 року експорт курятини зріс на 16% в порівнянні з показником 12 місяців 2018 року і склав 220 983 тон, слідуючи стратегії зниження запасів курятини і через значні обсяги експорту за 1 півріччя 2019 р. ПрАТ «МХП» продовжує слідувати як стратегії географічної диверсифікації, так і оптимізації асортименту товару, направляючи основні обсяги експорту курятини в країни ЄС, Близького Сходу і Північної Африки.

Із загального обсягу продажів курятини експорт за 12 місяців 2019 р склав близько 41% проти 36% за 12 місяців 2018 року. За 2020 рік експортні продажі курятини збільшилися на 30% у порівнянні з аналогічним показником минулого року у зв’язку з слідування підприємства стратегії збільшення експортних продажів в цілому, і викликаних істотним зростанням експортних продажів у другому півріччі 2020 року у таких країнах як, Словаччина, Ірак й Нідерланди.

Загальний експорт курятини за 12 міс. 2020 р склав близько 48% проти 41% за 12 міс. 2019 р від загального обсягу продажів курятини. За річним звітом ПрАТ «МХП» було здійснено експорт продукції курятини у 82 країни світу. 35% від загального обсягу експорту було направлено в ЄС, 34% - Північна Африка та Близький Схід, 15% - СНД, 11% - Африка та 5% - інші території включаючи країни Азії.

З експорту соєвої олії відбулось падіння – 27 282 тон, що нижче на 20% чим у 2018 році. Падіння продажів у 2019 році було пов’язано з скороченням виробництва олії (причиною чому є занепад у виробництві комбікормів), а також зростання частки масла в соняшниковій макусі та зростання коефіцієнта конверсії (кг зерна на кг птиці).

У 2020 році експорт соняшникової олії залишився відносно стабільним, а експорт соєвої олії у порівнянні з минулим роком зріс на 83% (до 50 044 тон). У табл. 2.5 узагальнено вищесказане.

Таблиця 2.5

Експорт ПАТ «МХП» соняшникової та соєвої олії за 2017 – 2020роки

 

Обсяг продажів, т. / роки	2017	2018	2019	2020	Динаміка 2017/ 2020,%
1	3	4	5	6	7
Соняшникова олія	286 745	342 240	311 393	315 079	111
Соєва олія	13 950	34 147	27 282	50 044	359

 

Джерело: сформовано автором на основі [19; 20; 21]

 

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є підприємство з досить розвинутою міжнародною діяльністю. Підприємство імпортує обладнання (переважно з Нідерландів) задля збільшення виробничої потужності або модернізації існуючих основних засобів.

 Постійно здійснюється закупівля запасних частин для комплексу з переробки курчат-бройлерів (компанії Stork та Meyn (Нідерланди), Marel (Данія), CFS (Німеччина), Poss (Канада)).

ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів» було засновано у 1979 році, з 1998 року входить до складу ПрАТ «МХП».

Підприємство складається з [43]:

а) Комбікормовий завод – 3 виробничі лінії потужністю 30 т/год;

б) Олієпресовий завод – 2 виробничі лінії сумарною потужністю 1 050 т/день.

ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів» імпортує товари з наступних країн: Болгарія, Данія, Латвія, Сербія. Компанія експортує товари в наступні країни: Вірменія, М`янма, Грузія, Індія, Індонезія, Іран, Ірак, Ізраїль, Італія, Казахстан, Кенія, Кувейт, Киргизстан, Ліван, Лівія, Малайзія, Мавританія, Мексика, Молдова, Марокко, Оман, Пакистан, Саудівська Аравія, Сенегал,    Таїланд,    Об`єд.    Араб.    Емірати,    Туніс,    Єгипет  [19].  

 ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів» орієнтований на забезпечення внутрішніх потреб агрохолдингу (забезпечення комбікормами птахофабрик). Залишки від виробництва продаються за кордон.

ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів» має структурний підрозділ Миронівський м’ясопереробний завод «ЛЕГКО». Будівництво заводу розпочато в 2004 році, введено в експлуатацію в 2006 р. Підприємство імпортує харчові добавки з таких країн як Франція (Kerry) та Бельгія (Griffith).

ПрАТ «Зернопродукт МХП». Підприємство засноване у 2004 році, основний вид діяльності є вирощування зернових культур. Фірма складається з 18   рослинницьких   та   13   тваринницьких   філій.   Земельний   банк   ПрАТ «Зернопродукт МХП» - 90,9 тис. га. Щодо імпорту, то підприємство для своїх господарських потреб закупає сільськогосподарську техніку.

У 2017 році ПрАТ «Зернопродукт МХП» інвестував понад 2 млн дол. США на оновлення комбайнів. Було придбано вісім нових комбайнів Case IH Axial-Flow у дилера Case IH - Торгового Дому «Агроальянс» за програмою Trade-in. Дана програма дає можливість підприємству стару техніку вносити дилеру як передоплату за нову. Решту суми «Зернопродукт МХП» оформив за програмою лізингу в компанії «ОТП Лізинг».

 

 

 

3.    Аналіз ефективності імпортних операцій ПрАТ “МХП”

 

Імпорт підприємства складається в основному з обладнання та запчастин для нього. Основними підприємствами групи ПрАТ «МХП» яким необхідні імпортні запчастини та обладнання є:

- ТОВ «Вінницька птахофабрика»;

- ПрАТ «Миронівська птахофабрика»;

- Дочірнє підприємство «Птахофабрика «Перемога Нова»;

- ПрАТ «Оріль-Лідер»;

- ПрАТ «МЗВКК» (Легко)»;

- ТОВ «Захід-Агро».

Основна частина імпортних запчастин припадає на забійно-переробний комплекс птахофабрик, на яких виробляється продукція «Нашої Ряби». Найбільш масові імпортні запчастини поставляються на обладнання, встановлене на наступних лініях на птахофабриці:

а) лінія забою птахів;

б) лінія для отруєння птахів;

в) лінія охолодження;

г) лінія різання;

д) лінія перевезення відходів;

е) комплекс вирощування.

Відділ зовнішньоекономічної діяльності Департаменту матеріально- технічного забезпечення ПрАТ «МХП» здійснює закупівлю імпортних запчастин та обладнання. У таблиці 2.6 наведені основні групи закупівельних товарів.

Основна частина імпортних закупівель припадає на запчастини та обладнання. У 2019 році було збільшено виробничу потужність Вінницької птахофабрики за рахунок нового обладнання, й з таблиці 2.4 видно, що бюджет на обладнання у 2019 році нижчий, ніж у 2018 році.  Водночас спостерігається збільшення бюджету на придбання у інші групи. Це свідчить про розширення виробничих потужностей та виникнення необхідності використовувати більше матеріалів у виробничому процесі.

 У 2020 році було закуплено груп товарів більше ніж у 2019 році, на 8,55%. Однією із найголовніших причин цьому є введення у 2020 році нової черги Вінницької птахофабрики.

 

Таблиця 2.6

Головні групи товарів імпортованих Департаментом матеріально- технічного забезпечення ПрАТ «МХП» у 2018 – 2020р.

Група товарів	Витрати протягом року, евро
	2018	2019	2020
1	2	3	4
Запчастини та обладнання	21170000	18972000	22400456
Ветеринарні препарати та дезінфікуючі засоби	3000923	3571640	3632045
Пакувальні матеріали	643974	723231	792104
Харчові добавки	100800	167000	221000
Всього	24915697	23433871	27045605

Джерело: складено за даними Департаменту матеріально-технічного забезпечення ПрАТ «МХП»   [19].  

Географія постачальників ПрАТ «МХП» різноманітна. Існують міцні зв’язки з постачальниками із Європи та Азії, а також з американськими постачальниками.  Основний перелік постачальників наведено в таблиці 2.7

Таблиця 2.7

Перелік постачальників ПрАТ «МХП»

Група товарів	Постачальник	Країна
1	2	3
Харчові добавки	“Griffith”	Бельгія
Ветеринарні препарати та дезінфікуючі засоби	“Antec”	Велика Британія
	“Intervet”	Нідерланди
	“Cymedica”	Чехія
	“Merial”	США
	“Huwerpharma”	Болгарія
	“Desvac”	Франція
Пакувальні матеріали	“Dolav”	Ізраїль
	“Schur”	Польща
	“Innova Packaging”	Нідерланди
	“Aver”	Нідерланди
	“Nutripack”	Нідерланди
	“Mopack”	Німеччина
Запчастини та обладнання	“Mavitec B.V.”	Нідерланди
	Meyn Food Processing	Нідерланди
	Marel Stork	Нідерланди
Запчастини та обладнання	Rodon International	Нідерланди
	Van Hoof Bladel	Нідерланди
	Haarslev Industries A/S	Данія
	Big Dutchman International	Німеччина
	VDL Agrotech	Данія
	Poss Design Limited	Канада
	Ferentum Oy	Фінляндія

 

Джерело: складено за даними Департаменту МТЗ  ПрАТ «МХП»  [19].  

 

Незважаючи на досить значний список постачальників перелічених у табл. 2.7, ПрАТ «МХП» здійснює регулярно пошук нових контрагентів, оскільки недостатня виробнича потужність вимагає додаткових матеріальних ресурсів. ПрАТ «МХП» укладає договори в основному на довгострокові періоди, що дозволяє підприємству отримувати додаткові заощадження завдяки наданими постачальниками знижками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу 2

У даному розділі проаналізовано діяльність ПрАТ «МХП» та його імпортні операції.

ПрАТ «МХП» є провідним підприємством України, котрий виробляє (64% ринку) та експортує (86% ринку) м’яса курки в Україні. Основними напрямами діяльності підприємства є рослинництво (вирощування кукурудзи, соняшнику, пшениці, ріпаку, сої та ін.), птахівництво і супровідні виробництва (виробництво охолодженої курятини, олій), м’ясопереробка (виробництво ковбасних виробів і копченостей). Інтегрована бізнес-модель дозволяє ПрАТ «МХП» контролювати собівартість та якість продукції.

Підприємство нарощує експорт своєї продукції з України. У порівнянні із 2019 роком, експортні продажі м’яса курятини збільшилися на 30%. У 2020 році було здійснено експорт продукції у 82 країни світу.

Одними із підприємств агрогрупи «МХП» із зовнішньоекономічною діяльністю є ПрАТ «Миронівська птахофабрика», ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів», ПрАТ «Зернопродукт МХП». Перше підприємство спеціалізується на експорті продукції курятини; друге на забезпеченні комбікормами птахофабрик агрохолдингу й виробництві заморожених м’ясних продуктів; ПрАТ «Зернопродукт МХП» спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур для потреб холдингу.

 Надлишок експортується закордон. ПрАТ «МХП» має також два м’ясопереробні заводи у ЄС (по одному в Нідерландах та Словаччині) та словенську вертикально-інтегровану компанію Perutnina Ptuj.

Імпорт підприємства складається в основному з обладнання та запчастин для нього. Основними підприємствами групи ПрАТ «МХП» яким необхідні імпортні запчастини та обладнання є:

- ТОВ «Вінницька птахофабрика»;

- ПрАТ «Миронівська птахофабрика»;

- Дочірнє підприємство «Птахофабрика «Перемога Нова»;

- ПрАТ «Оріль-Лідер»;

- ПрАТ «МЗВКК» (Легко)»;

- ТОВ «Захід-Агро».

Основна частина імпортних запчастин припадає на забійно-переробний комплекс птахофабрик, на яких виробляється продукція «Нашої Ряби». Найбільш масові імпортні запчастини поставляються на обладнання, встановлене на наступних лініях на птахофабриці:

а) лінія забою птахів;

б) лінія для отруєння птахів;

в) лінія охолодження;

г) лінія різання;

д) лінія перевезення відходів;

е) комплекс вирощування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ3 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ПРАТ «МХП»

1.           Розробка міжнародного контракту на здійснення імпортної операції

 

Найпершим документом, що оформляється між покупцем і постачальником по зовнішньоекономічних операціях є договір (контракт).

 Щодо форми зовнішньоекономічного контракту, то до 07.08.2020 р. зовнішньоекономічні договори повинні були відповідати вимогам Наказу Мінекономіки та європейської інтеграції «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 09 вересня 2001 року № 201. Проте цей документ втратив чинність. Іншого документу, який би встановлював вимоги до даних договорів поки не прийнято.

Разом з тим, при укладенні обов’язковими реквізитами зовнішньоекономічного контракту мають бути: найменування договору, преамбула, предмет зовнішньоекономічного контракту, ціна і загальна вартість зовнішньоекономічного контракту, умови платежів, умови поставок, термін дії, реквізити сторін, підписи уповноважених осіб та відбиток печатки (за її наявності).

В України при укладанні договорів, слід додержуватися Правил Інкотермс (комплекту міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів в галузі зовнішньої торгівлі). Саме визначення правил поставки відповідно до умов Інкотермс в подальшому вплине на визнання та облік транспортних витрат, оподаткування Міжнародний договір укладається у письмовій формі двома мовами.

Такий договір містить наступні умови: назву, номер контракту, дату та місце його укладення, преамбулу, предмет контракту, ціну та загальну вартість контракту, умови поставки товарів, вантажоодержувача, умови платежів, товаросупровідну документацію, повідомлення про відвантаження, упаковку та маркування, гарантію якості товару, претензії, штрафні санкції, форсмажорні обставини, арбітраж, інші умови, юридичну адресу сторін, підписи сторін. Додаткові умови в контрактах зазначаються за домовленістю сторін.

ПрАТ “МХП” планує закупівлю сухого молока АТ “Інкомлак” (Republica Moldova) для подальшого використання у своїй діяльності. За зовнішньоекономічним договором постачання відбувалося на умовах повної передоплати. Прибуткова накладна виглядатиме таким чином:

Назва	К-ть, кг	Ціна вал	Сума вал	Сума, грн	Пдв	Всього
молоко сухе знежирене	20000	1,9	38000	1044240	208848	1253088

Рис. 3.1 Прибуткова накладна на імпорт

 Ввізне мито встановлюють на товари, що ввозяться на митну територію України. Ставки такого мита встановлені Митним тарифом України та диференціюються залежно від коду УКТ ЗЕД [54].

Суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються суб’єкту господарювання. Це суми сплаченого ПДВ, які не включатимуть до податкового кредиту у зв’язку з відсутністю прав на таке включення.

Транспортно-заготівельні витрати. Під час імпорту товарів покупець може нести різні пов’язані із цим витрати залежно визначені за міжнародними правилами Інкотермс (2020), зокрема: затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-  розвантажувальні роботи й транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів тощо. Усі ці витрати на підставі відповідних первинних документів належать до собівартості імпортних товарів. У разі якщо вартість перевезення (чи інших витрат) указана сукупною сумою, відповідну суму витрат, яку необхідно включити до первісної вартості, слід розподілити між предметами перевезення.

 Інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Окрім того, до них входять витрати на оплату послуг митного брокера, якщо таку вартість можна безпосередньо визначити й «прив’язати» до товарів, що імпортуються. Своєю чергою, витратами, безпосередньо пов’язаними з придбанням імпортних товарів, можна вважати плату за виконання митних формальностей. Таку плату здійснюють за виконання митних формальностей митні органи поза місцем їх розташування або поза робочим часом, визначеним для них, за рахунок зацікавлених осіб. Розмір плати встановлено в євро, і справляється вона в гривнях за офіційним (валютним) курсом, установленим НБУ на дату подання митної декларації, а в разі, коли виконання митних формальностей не пов’язано з поданням митної декларації, — на дату фактичної сплати

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або вповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, і документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування — з моменту отримання митним органом від декларанта чи вповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який згідно із законодавством замінює митну декларацію.

 Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюють шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень, інших відміток на митній декларації чи документі, який згідно із законодавством її замінює, а також на товаросупровідних і товарно-транспортних документах — у разі їх подання на паперовому носії.

Обов'язкові товаросупровідні документи, які підприємство готує при здійсненні імпортних операцій:

•                 Інвойс - рахунок-фактура. В цьому документі також вказується країна походження товару і митний код.
•                 Пакувальний лист є основним документом, який містить розгорнуту інформацію про кількісні та вагові характеристики вантажу. Іноді інвойс і пакувальний лист об'єднують в один документ. Це обумовлено зменшенням кількості документів.
•                 Товаро-транспортна накладна.
•                 Сертифікат відповідності. Цей документ підтверджує відповідність товару міжнародним стандартам. На підставі цього сертифіката відповідності місцеві органи сертифікації випускають сертифікат відповідності локальним нормам і законам.
•                 Митна декларація. Це один з документів, який підтверджує реальну вартість товару. Як правило митним органам необхідний переклад.
•                 Сертифікат походження. На підставі сертифіката походження є можливість отримати пільгові ставки мита, у разі підписання відповідних договорів.
•                 Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (ветеринарне свідоцтво)

Всі ці пункти вказані в договорі на постачання. Крім того  до договору прикладається калькуляція собівартості імпортованого товару, для обгрунтування ціни реалізації.

 

 

2.    Оцінка ефективності імпортної операції ПрАТ «МХП»

 

ПрАТ «МХП» у своєму виборі буде орієнтуватися більше на минулий досвід співпраці з іноземними постачальниками.

Розглянемо відображення імпортної операції згідно вищевказаного договору на підставі інвойсу та товарно-транспортної накладної.  Поставка сухого молока від АТ “Інкомлак” на ПрАТ “МХП”  транспортом міжнародного перевізника:

•                 20000 кг по 1,9 дол=38000 дол.
•                 Курс: 2748.046/100 usd
•                 Сума грн  38000*27,48=1044240 грн 
•                 ПДВ 208848 грн
•                 Всього :    1253088 грн.

Розрахуємо повну вартість імпортного товару:

 

 

Таблиця 3.1

Повна вартість імпорту

Зміст операції	Сума, грн
Перераховано нерезиденту передоплату за товар	1044240 (38000*27,48)
ПДВ	1044240*20%= 208848
Оплачено послуги митного брокера	10000
Перераховано оплату за послуги міжнародного перевезення	21159,60
Оприбутковано товар	1044240+10000+21159,60= 1075399,60

 

Закуплене сухе молоко підприємство планує використати у виробництві ковбасних виробів. Очікувані прибутки внаслідок виробництва більшої кількості продукції наведено в таблиці:

Таблиця 3.2

Фінансові результати ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів» до і після імпортної операції рр., млн грн.

Показник/Роки	До імпортної операції	Після імпортної операції	Відхилення %
1	4	5	6
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	13030	21267	163
Валовий прибуток	789	1672	211
Чистий фінансовий результат (збиток)	194	549	283

 

 

Таким чином, дохід від реалізації продукції зросте на 63%, валовий прибуток вдвічі, чистий фінансовий результат зросте на 183%.

 

 

3.           Обгрунтування доцільності імпортної операції та заходи щодо підвищення її ефективності

 

Сухе молоко, яке імпортує ПрАТ «МХП”, підприємство використовуватиме в якості матеріалу для виробництва своєї продукції. Середня ціна імпортованого сухого молока склала  53,77 грн/кг (1075399,6:20000). В середньому за рік підприємство планує використати 50000 кг сухого молока, що в сумі складе 2688499 грн. Середня ціна сухого знежиреного молока в ЄС зросла до 3 тис. €/т (це 92-99 грн/кг).

 Ціна покупного сухого молока в Україні складає 79,5 грн/кг (без пдв), при купівлі якого сума витрат підприємства складе  3975000 грн.

Таким чином економія витрат підприємства при імпорті сухого молока складає 1286501 грн. Імпорт даного товару є доцільним.

 Сухе молоко завжди було основним продуктом експорту. Україна в свої найважчі часи не виходила з п’ятірки найкрупніших експортерів СЗМа. На сьогоднішній день у зв’язку зі складним геополітичним положенням та нерозумінням української влади  деструктивних процесів в економіці країни, аграрний сектор повністю змінив свою полярність з експорту на імпорт.

З  2009 года в Україну хлинув потік с\г продукції з с Республіки Білорусь. По даним Держкомстата до кінця 2009 року імпорт молочної продукції в Україну з РБ зріс в 109 раз. В кінці 2009 року украінські с\г підриємства мають знос обладнання на 75-90%, що не може не вплинути на якість сировини та вироблений кінцевий продукт. На ціну СЗМа основним чином впливають енергозатрати плюс енергоємність старого, зношеного обладнання, а також трудоємність переробних підприємств.

В результаті ми маємо неконкурентоздатний- дорогий, неякісний продукт для зовнішнього ринку. Тому така імпортна операція націлена збільшити товарооборот з Молдавією

Загальними кроками для збільшення ефективності імпортної операції підприємства  є :

- формування чітких цілей і пріоритетів міжнародної спеціалізації та зовнішньоекономічної діяльності;

- постановка маркетингової діяльності по глибокому і всебічному дослідженню ринків збуту продукції;

- визначення сильних і слабких місць конкурентів на внутрішньому ринку та у міжнародному середовищі;

- підготовка обґрунтованого бізнес-плану діяльності підприємства.

Отже, ефективна імпортна стратегія повинна спиратися на найбільш вигідні торговельні контракти, що дозволяють максимізувати прибуток.

Для збільшення ефективності та рентабельності імпортних контрактів, що здійснює підприємство  необхідно:

- провести моніторинг постачальників, з метою визначення найбільш ефективного варіанту, що буде задовольняти підприємство по співвідношенню ціна якість;

- моніторинг внутрішнього ринку країни з метою пошуку необхідних товарів (закупівля товарів на внутрішньому ринку, від вітчизняних постачальник, частіше за все є більш вигідною, ніж закупівля аналогічної продукції закордоном);

- створення аналітичного відділу, для проведення попередньої оцінки та аналізу імпортних операцій;

- здійснення імпортної діяльності тільки в тому випадку, коли вона є ефективною відповідно до проведеної оцінки.

Жодне підприємство не в змозі функціонувати та провадити здорову та корисну імпортну стратегію не маючи належного рівня розвитку фінансово господарської діяльності.

 

 

Висновки до розділу 3

У третьому розділі роботи представлено напрями удосконалення міжнародної діяльності підприємства, розроблено імпортний контракт на закупівлю сухого молока, операційний план та вирішено питання фінансування проекту.

Сухе молоко, яке імпортує ПрАТ «МХП”, підприємство використовуватиме в якості матеріалу для виробництва своєї продукції. Середня ціна імпортованого сухого молока склала  53,77 грн/кг (1075399,6:20000). В середньому за рік підприємство планує використати 50000 кг сухого молока, що в сумі складе 2688499 грн. Середня ціна сухого знежиреного молока в ЄС зросла до 3 тис. €/т (це 92-99 грн/кг).

 Ціна покупного сухого молока в Україні складає 79,5 грн/кг (без пдв), при купівлі якого сума витрат підприємства складе  3975000 грн.

Таким чином економія витрат підприємства при імпорті сухого молока складає 1286501 грн. Імпорт даного товару є доцільним.

Отже, ефективна імпортна стратегія повинна спиратися на найбільш вигідні торговельні контракти, що дозволяють максимізувати прибуток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, на підставі проведеного аналізу фінансово-економічної діяльності ПрАТ «МХП» слід зазначити, що:

1.               підприємство виробляє 64% та експортує 86% ринку м’яса курки в Україні;
2.               основні напрямами діяльності є рослинництво (вирощування кукурудзи, соняшнику, пшениці, ріпаку, сої та ін.), птахівництво і супровідні виробництва (виробництво охолодженої курятини, олій);
3.               секрет успіху підприємства – інтегрована бізнес-модель;
4.               підприємство з кожним роком нарощує експорт та взаємодіє з новими міжнародними партнерами
5.               ПрАТ «МХП» імпортує в основному обладнання та запчастини до нього;
6.               виручка підприємства склала 1556 млн дол США, а чистий прибуток – 128 млн дол США у 2020 році;
7.               ПрАТ «МХП» є інвестиційно привабливим підприємством, яке здатне розвивати свою міжнародну діяльність: коефіцієнт зносу зменшився на 68,77% за  аналізовані роки; рентабельність активів та діяльності зросла.

Одними із підприємств ПрАТ «МХП» із міжнародною діяльністю є ПрАТ «Миронівська птахофабрика», ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів», ПрАТ «Зернопродукт МХП». Перше підприємство спеціалізується на експорті продукції курятини; друге на забезпеченні комбікормами птахофабрик ПрАТ «МХП» й виробництві заморожених м’ясних продуктів, котрі реалізуються в Україні та закордоном; ПрАТ «Зернопродукт МХП» спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур для потреб ПрАТ «МХП». Надлишок експортується закордон.

ПрАТ «МХП» має також два м’ясопереробні заводи у ЄС (по одному в Нідерландах та Словаччині) та словенську вертикально- інтегровану компанію Perutnina Ptuj. Зарубіжні активи ПрАТ «МХП» мають наступну виробничу потужність: нідерландське підприємство (1,5 тис. т/місяць), словацький м’ясопереробний завод (4,5 тис. т/місяць), вертикально- інтегрована компанія Perutnina Ptuj (88 тис. т м'яса і м'ясних продуктів/рік).

За результатом оцінки економічного ефекту запропонованої імпортної операції, ми прийшли до висновку, що вона є доцільною.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.  Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: [підручник]. К.: КНЕУ, 2003. 948 с.
2. Решетняк К.Е. Експортно-імпортні операції як основа зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Управління розвитком. 2012. №3(124). С.30–32
3. Савченко А. Г. Макроекономіка: [навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.] К.: КНЕУ. 1999. 120 с.
4. Шкурупій О.В., Гончаренко В.В., Артеменко І.А. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: [навч. посібник]. К.: Центр учбової літератури, 2012. 248 с.
5. Тюріна Н.М., Карвацка Н.С. Основи зовнішньоекономічної діяльності: [навч. посібник]. К.: Центр учбової літератури, 2013. 408 с.
6. Крупка Я.Д., Назарова І.Я. Облік міжнародних операцій: [навч. посіб.]. Тернопіль: Крок, 2016. 216 с.
7. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959- XI (із змінами та доповненнями ) // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, № 29. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12.
8. Зінь Е.А., Дука Н.С. Основи зовнішньоекономічної діяльності [підручник]. К.: Кондор, 2009. 432 с
9. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: навч. посіб. [2-ге вид., перероб і доп]. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 608 с
10. Пітель Н. Я. Особливості стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства в умовах глобалізації // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2015. Вип. 87(2). С. 120 -
11. 128. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2015_87%282%29 17.

12. Сегментація закордонного ринку // Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. 2006. URL: https://library.if.ua/book/54/3914.html.
13. Швагер О.Р. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств: формування методики аналізу. 2017. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp- content/uploads/2017/09/89.pdf.
14. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Київ: Лібра, 2008. 720 с. URL: http://pidruchniki. com/1043101641715/marketing/marketingovi_doslidzhennya.
15. Кобєлєва Т.О. Світові фінансові, валютні, кредитні та товарні ринки: особливості              розвитку,                            планування, ціноутворення, облік та оподаткування. 2016. URL: http://repository.kpi.kharkov.ua/bitstream/khpi - Press/30772/1/Kobeleva_Koniuktura_mizhnarodnoho_2016.pdf.
16. Ігнатюк А. І. Економіка галузевих ринків : навчальний посібник К.: ВПЦ "Київський університет", 2015. 448 с.
17. Про ратифікацію Рішення Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності: Закон України від 19.01.2006 № 3383-IV.URL: http://uazakon.com.
18. Правила Інкотермс 2010: з коментарем. http://www.ua-tenders.com/legislation/inkoterms/
19. ПрАТ «МХП». URL: http://www.mhp.com.ua.
20. Latifundist Media. URL: https://latifundist.com.
21. Інновації задля сталого розвитку. Нефінансовий звіт МХП, 2017. URL: http://www.mhp.com.ua.
22. ПрАТ «Миронівська птахофабрика». URL: https://www.mhp.com.ua/uk/operat ions/chao-mironovskaja-ptitsefabrika.
23. ПрАТ «Миронівський завод з виробництва круп і комбікормів». URL: https://www.mhp.com.ua/uk/operations/pao-mironovskij-zavod-po-izgotovleniju- krup-i-kombikormov.
24. Інформаційний портал «Бізнес-Гід» // Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів, ПрАТ. URL: https://mironivskiy-zpvkik.business- guide.com.ua.
25. Миронівський м’ясопереробний завод «ЛЕГКО». URL: https://www.mhp.com.ua/uk/operations/mironovskij-mjasopererabativajusshij-zavod- legko.
26. ПрАТ «Зернопродукт МХП». URL: https://www.mhp.com.ua/uk/operations/cha o-zernoprodukt-mkhp.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

 

Коротка історія створення ПрАТ «МХП»

 

Рік	Подія
1998	Юрій Косюк заснував АТЗТ «МХП».
1999	МХП викуповує та модернізує птахофабрику «Перемога». На оновленому підприємстві "Перемога Нова" починається промислове виробництво м’яса птиці.
2002	На ринок виходить перший в Україні бренд охолодженої курятини "Наша Ряба".
2003	У грудні МХП стає першою українською компанією, що отримала кредит від Міжнародної фінансової корпорації. Кошти спрямовані на збільшення та модернізацію виробничих потужностей. Реалізуючи стратегію диверсифікації, у період між 2003 і 2006 роками МХП ініціює низку нових напрямків діяльності: вирощування кукурудзи, соняшнику, пшениці, ріпаку та інших культур; виробництво ковбасних виробів і м'ясних напівфабрикатів; розведення великої рогатої худоби для виробництва яловичини преміум-класу; виробництво гусячої печінки та фуа-гра.
2005	До складу МХП входить утворене 2004 року підприємство "Зернопродукт", що займається вирощуванням кукурудзи, пшениці, ячменю і соняшнику. Цього ж року частиною МХП стає також "Катеринопільський елеватор". Щоб виробляти бетонні панелі для будівництва пташників, МХП в травні включає до свого складу Черкаський завод залізобетонних виробів.
2006	30 травня, згідно із законодавством Люксембургу, створюється холдингова компанія MHP. S.A. У січні закінчується будівництво першого в Україні заводу з виробництва м'ясних напівфабрикатів - Миронівського м'ясопереробного заводу "Легко". До складу компанії також входять: НВП "Урожай" та "Дружба народів".
2008	МХП проводить первинне публічне розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі. "Миронівський хлібопродукт" стає першою українською аграрною компанією, що провела лістинг на основному майданчику Лондонської фондової біржі. Розширюється продуктова лінійка МХП за рахунок таких брендів "Бащинський" та "Європродукт".
2013	Компанія успішно випускає єврооблігації на суму US$750 млн. терміном до 2020 р. та пропонує до обміну облігації, термін яких спливає у 2015 р. МХП вперше виплачує квартальні дивіденди акціонерам компанії у розмірі US$1,12 на 1 акцію, що еквівалентно US$120 млн.
2014	Вперше МХП бере участь в найбільших світових виставках продуктів харчування: GULFOOD (Дубай, ОАЕ) і SIAL (Париж, Франція). Географія експорту сягає 50 країн СНД, Азії, Африки, Близького Сходу. Обсяги експорту продукції МХП ростуть. Для експорту продукції МХП на світові ринки створена ТМ Qualiko.
2015	У Брюсселі шість продуктів МХП отримали європейські нагороди Міжнародного інституту смаку та якості (ITQI – International Taste & Quality Institute).
2016	Експортер м'яса птиці в Україні № 1. Диверсифікованість експорту: відкрито нові дистриб'юторські офіси в країнах Близького Сходу і Північної Африки. Відкриття нового переробного заводу в Нідерландах.
2017	Відбувся рестайлінг компанії МХП. Новий знак – це трансформація історичного елементу «млин», який присутній у логотипі компанії ще з 1998 року. За голландською моделлю відкрито переробне підприємство у Словаччині. Розпочато будівництво другої черги Вінницької птахофабрики.
2018	Європейська комісія підтвердила відповідність продукції МХП найвищим міжнародним стандартам FSSC 22000, ISO 22000 та BRC Food.
2019	MHP SE отримала фінальний кліренс та завершила придбання компанії Perutnina Ptuj. МХП продовжує нарощувати обсяги інвестицій у підтримку малого бізнесу в сільській місцевості.

Джерело: сформовано на основі [19]

 

 

Додаток Б

Організаційна структура управління ПрАТ «МХП»

Додаток В

Структура компанії ПрАТ «МХП»

Джерело: узагальнено автором за даними офіційного сайту ПрАТ «МХП» [19]