Дослідження

На тему: Оптимізація міжнародних перевезень.

ЗМІСТ

1. Аналіз логістичних витрат ПАТ "Фармак"……………………………..5
2. Оптимізація логістичних витрат ПАТ "Фармак"………………………..9

Висновки…………………………………………………………………….13

Список використаної літератури

1. Теоретичні основи формування логістичних витрат

Логістичні витрати на підприємствах зазвичай складають 5-35 % від обсягу продаж залежно від виду бізнесу, географічного масштабу діяльності і співвідношення вагових і цінових характеристик матеріальних ресурсів та готової продукції [5]. Аналіз структури логістичних витрат показує, що найбільшу частку в них займають витрати на управління запасами (20-40 %), транспортні витрати (15-35 %), витрати на адміністративно-управлінські функції (9-14 %).

У зарубіжній практиці аналіз логістичних витрат зазвичай проводять у процентному співвідношенні до ВВП для країни загалом або обсягу продаж готової продукції підприємства зокрема. Мотивацією для будь-якої логістичної системи є процес зниження загальних логістичних витрат, оскільки це додатковий резерв прибутку. Але це погляд сьогоденний. У стратегічному ж плані головна ціль - підвищення рівня обслуговування клієнтів. Адже це сприятиме збереженню існуючих клієнтів та завоюванню нових, тобто очікуване зростання збуту (продажу). Витрати на логістику і продажі не вважаються необхідними для виробництва, їх часто не враховують у вартості продукту.

Проблема пошуку та застосування передових логістичних підходів і технологій є особливо актуальною для міжнародних компаній. Міжнародна митна логістика відрізняється від національної, і її не можна розглядати просто як переміщення одних і тих же видів діяльності на інший рівень. Ряд факторів серйозно ускладнює ведення логістичних операцій: тут більше посередників – вантажних експедиторів та митних агентів; наявність  посередників і великі відстані ускладнюють встановлення тісних робочих відносин з кінцевими споживачами; через великі відстані і відмінності у культурі комунікації стають більш важкими; умови торгівлі змінюються, документація складніша [12].

Митна логістика являється основним регулятором зовнішньоекономічної діяльності підприємства і поступово стає інструментом і засобом рішення внутрішньо-економічних задач оскільки стимулює всебічний розвиток вітчизняної продукції, створює захист від деструктивних елементів впливу зовнішнього середовища [13].

Логістична система управління зовнішньої торгівлі містить багато елементів пов’язаних між собою: митні органи, митні і зовнішньоторговельні посередники, експортно-імпортні товарних потоків, споживачів, експортерів та імпортерів товарів. Розвиток митної логістики та її інфраструктури тісно пов’язаний з потребами ринку і діє в межах вітчизняного законодавства.

 Основною метою митної логістики є вирішення складних завдань, що сприяють удосконаленню процесів імпорту і експорту продукції і товарів та зменшенню витрат.

Митна логістика - новітній прикладний напрямок логістики, де чітко проявляються суспільно-географічні (регіональні) аспекти. Логістична функція митної діяльності займає важливе місце поряд з тарифно-регулюючою інформаційно-аналітичною, контрольно-пропускною та фінансово-економічною.

Цей напрямок недостатньо розкритий в літературі. У той же час тісний зв’язок митної справи та логістики чітко прослідковується в Митному кодексі України, що не знайшло адекватного відображення в літературі з митної справи, а самий термін «митна логістика» відсутній в Економічній енциклопедії України.

Основою логістичної функції митної діяльності є логістична організація процесу митної переробки вантажів, яка об’єднує процеси реалізації митних режимів, пов’язаних з фізичним переміщенням зовнішньоторговельних вантажів через митний кордон.

 Логістика повинна забезпечити узгодженість матеріальних (товарних), інформаційних та фінансових потоків у митній діяльності, оптимальну технологію переміщення товарів через митний кордон з метою прискорення цього процесу, а також відпрацювання стандартних логістичних вимог як по відношенню до митних режимів (тобто стосовно митниць), так і до учасників зовнішньоторговельної діяльності.

2. Аналіз логістичних витрат ПАТ "Фармак"

ПАТ «Фармак» має власні представництва в Казахстані, Узбекистані, Білорусії, та Киргизії. Дані ринки було проаналізовано та визначено, яку позицію підприємство займає на зарубіжних ринках даних країн. Також визначено, яку стратегію ПАТ «Фармак» використовує для позиціонування на фармацевтичних ринках. Для цього було використано матрицю Shell/DPM.

Так на фармацевтичному ринку Казахстану «Фармак» займає сприятливу конкурентну позицію на ринку і використовує для посилення своїх позицій стратегію посилення конкурентних переваг. Наступним за значимістю фармацевтичним ринком СНД є фармринок Білорусі. Після дослідження фармацевтичного ринку Білорусі було визначено, що «Фармак» займає сильну позицію на ринку цієї країни. Тому «Фармак» застосовує також стратегію посилення конкурентних переваг, тобто підприємство займає середнє положення в привабливій галузі.

Сильна позиція, яку ПАТ «Фармак» займає на ринку фармацевтики в Киргизстані, дає змогу підприємству здійснювати незалежну ринкову діяльність, не ставлячи під загрозу довгострокові перспективи. На даний час основна стратегія «Фармак» на ринку даної країни полягає в тому, щоб робити незначні інвестиції, витягуючи максимальний дохід, тобто застосовується  стратегія генератора грошових коштів. Проаналізувавши ситуацію на фармринку Узбекистану, робимо висновок, що ПАТ «Фармак» займає домінуючу позицію.

Галузь приваблива і підприємство має в ній сильні позиції, застосовуючи стратегію лідера у галузі. Потенційний ринок великий, темпи зростання ринку – високі, тому «Фармак» продовжує інвестування в бізнес, поки галузь продовжує зростати, для того, щоб захистити свої провідні позиції. Після визначення позицій, які підприємство займає на даних ринках, було встановлено, що ПАТ «Фармак» займає досить сприятливу конкурентну позицію на зовнішніх ринках. Це передбачає, що підприємство має сприятливі можливості для продовження діяльності на певному ринку збуту.

Виставимо оцінку критеріям якості транспортно-логістичного сервісу ПАТ "Фармак" за методикою Окландера (табл. 2.3.). Висока оцінка якості логістичного сервісу визначається кількістю балів від 1 до 10, для ПАТ "Фармак" загальна кількість балів за оцінками складає 6,69, що є високим результатом. Для визначення інтегрального показника рівня якості транспортнологістичного обслуговування (кі) необхідно враховувати не лише значення окремих його складових, але і їхню вагомість (ранг) за формулою :

 кі = √(0,4*5)² +(0,1*5)²+ (0,2*5)²+ (0,3* 4)²= 6,69 Максимально можливий рівень інтегрального показника при заданому ранжуванні критеріїв може складати 11,2, тож отримане значення свідчить про достатньо високу оцінку параметрів якості ПАТ "Фармак" .

Таблиця 2.3.

Оцінка параметрів якості транспортно-логістичного обслуговування ПАТ "Фармак" за критеріями Окландера (за п’ятибальною шкалою)

Джерело:Складено автором на підставі інформації департаменту обслуговування митних вантажів ПАТ "Фармак"

Рівень виконання логістичного сервісу розраховується на основі даних про кількість замовлень (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Дані про виконання замовлень на ПАТ "Фармак" протягом 2019-2021 рр.

Джерело: Складено автором на підставі інформації департаменту обслуговування митних вантажів ПАТ "Фармак"

Даний показник свідчить про те, що для підприємства існують можливості для ще більшої активізації послуг.

Інформаційний процес у логістиці ПАТ "Фармак" - процес одержання, створення, збору, обробки, накопичення, зберігання, пошуку, розповсюдження і використання інформації.

До витрат інформаційних процесів ПАТ "Фармак" відносяться:

1. Витрати на підтримку інформаційної логістичної системи. До цієї статті витрат відноситься, передусім, амортизаційні відрахування на обладнання, яке використовується для інформаційних процесів у логістиці підприємства. Також, щорічно підприємство витрачає кошти на підтримку програмного забезпечення та продовження строків ліцензії тих програмних продуктів, які використовуються у логістичній системі ПАТ "Фармак".

2. Витрати на утримання апарату інформаційної логістичної системи. Передусім, до цієї статті інформаційних витрат підприємство відносить суми матеріальної винагороди, сплачені спеціалістам у сфері підтримки ІТ технологій в логістиці. ПАТ "Фармак" не утримує власного апарату програмістів та ІТ-спеціалістів, а залучає зовнішніх фахівців на умовах трудової угоди. Такий підхід дозволяє мінімізувати цю статтю витрат та підвищує відповідальність залучених зі сторони спеціалістів до якості виконуваних ними функцій.

3. Витрати на зовнішні телекомунікаційні послуги. Передусім, до цієї статті інформаційних витрат підприємство відносить витрати на послуги зв’язку та інтернету.

Проаналізуємо дані витрати в таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Динаміка та структура витрат інформаційних логістичних процесів

Результати дослідження засвідчили, що у 2021 році загальні інформаційні логістичні витрати ПАТ "Фармак» становили 231,0 тис.грн., що на 23,0 тис.грн., або на 11% більше рівня 2020 року. В структурі інформаційних логістичних витрат найбільшу питому вагу становлять витрати на підтримку інформаційної системи, а саме у 2021 році – 44,59 %. Також, значну частку у витратах інформаційної логістичної системи ПАТ "Фармак» становлять витрати на телекомунікаційні послуги. Щоб визначити як оптимізувати логістичні витрати на ПАТ "Фармак» потрібно врахувати аналіз всіх витрат на підприємстві.

3. Оптимізація логістичних витрат ПАТ "Фармак".

Одним з шляхів оптимізації своїх бізнес-процесів для ПАТ "Фармак" є використання аутосорсингу. У логістиці існує багато функцій, які можуть бути передані на аутсорсинг. Найбільш поширено застосовують такі основні типи аутсорсингу: виробничий аутсорсинг, аутсорсинг бізнес-процесів, аутсорсинг інформаційних технологій.

ПАТ "Фармак" планує замовити митний аутсорсинг – митно-брокерські послуги, оформлення сертифікації та дозволів. Додаткова функція митного аутсорсингу - послуги експортера або імпортера .

Послуги компанії в сфері митного аутсорсингу передбачають комплекс таких послуг:

- Підготовка контрактів, інвойсів та інших товаросупровідних документів;

- Розрахунок експортно-імпортних операцій;

- Підготовка документів для підтвердження митної вартості товару;

- Проведення нетарифного регулювання та отримання дозвільних документів;

- Декларування товарів в різних митних режимах;

- Представлення інтересів на митниці та в інших державних контролюючих органах;

- Консультації та практичні поради у сфері ЗЕД;

- Методологічна допомога при вирішенні проблем та спірних питань.

У зв’язку з вищезазначеним, можна виділити наступні переваги аутсорсингу:

1. ПАТ "Фармак" дістає можливість сконцентрувати свої ресурси на основному виді бізнесу. Передаючи неосновні, другорядні функції логістичному підрядчику - аутсорсеру, мінімізуються операційні витрати, при цьому найважливішою задачею управлінського апарату компанії стає досягнення найбільшої ефективності бізнесу.

2. Оптимізація чисельності співробітників компанії за рахунок скорочення допоміжного персоналу і як наслідок, скорочення частини операційних витрат або переклад їх з категорії постійних в змінні. Зокрема – істотне зниження податків і відрахувань, зокрема амортизаційних відрахувань і дорожнього збору.

3. Диверсифікація і децентралізація бізнесу при переході на логістичний аутсорсинг істотно знижує фінансові, операційні і «адміністративні» ризики. Дістається можливість перерозподілити свої ресурси, направляючи їх туди, де вони працюватимуть найефективніше. В результаті росте капіталізація компанії.

4. Упровадження аутсорсингу підвищує репутацію компанії в очах потенційних партнерів і інвесторів оскільки це збільшує інвестиційну привабливість компанії.

Оптимізація витрат при переході на логістичний аутсорсинг дозволить оперативно і з найбільшою ефективністю управляти вартістю і ціною (знижки, націнки, відстрочення платежів, бонуси, акції і т.п.) продукції. Цим підприємство зможе зацікавити ширший круг клієнтів – розширюючи тим самим свою присутність на ринку.

Однак і аутосорсингові послуги мають певні недоліки.

Таблиця 3.1

Переваги та недоліки аутсорсингу

Посередники, що функціонують у галузі митної справи, виступають ланкою між митними органами та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Тому необхідною умовою розвитку митного аутсорсингу є забезпечення належного правового регулювання та організації діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, посередницьких структур, які є безпосередніми учасниками митних правовідносин.

Для суб’єктів господарювання - учасників ЗЕД використання послуг митного аутсорсингу має певний комплекс переваг. Ці переваги полягають в наступному:

•                   організації і проведенні переговорів з виробниками
•                   підготовці комерційно вигідних договорів, за рахунок яких спрощуються і прискорююся процедури проходження митного контролю і перевірки митними органами необхідних документів;
•                   доставці товару на склад, що скорочує витрати на доставку та зменшує термінів транспортування вантажу, забезпечуючи зберігання товару на власних складах;
•                   в точності дотримання термінів доставки товару з будь -якої точки світу.

Але, аналізуючи роль суб’єктів посередницької діяльності в галузі митної справи в процесі переміщення товарів, предметів, транспортних засобів, а також для самої митної діяльності важливо звернути увагу на проблемні аспекти регулювання та здійснення цієї діяльності, які полягають у наступному:

•                   по-перше, відсутність прозорого правового поля для діяльності посередників в галузі митної справи;
•                   по-друге, зростання кількості правопорушень скоєних митними посередниками;
•                   по-третє, зловживання митних посередників на ринку митних послуг (завищення цін на митні послуги, низька якість послуг.

Враховуючи результати представлених досліджень вважаємо за доцільне здійснити розрахунок загальної ефектиності комплексної системи оптимізації митних логістичних витрат підприємства(табл.3.2) :

Таблиця 3.2

Ефективність комплексної системи оптимізації митних логістичних витрат підприємства

Результати дослідження засвідчили, що ефективність впровадження запропонованих заходів становитиме 4,8 %. При цьому відбудеться скорочення логістичних витрат на 186,8 тис.грн., а система управління логістичними витратами підприємства ПАТ "Фармак" стане більш функціональною.

ВИСНОВОК

На основі узагальнення трактувань понять "логістика", "логістика підприємства", "логістика зовнішньоекономічної діяльності" та врахування особливостей здійснення державної митної справи можна зробити висновок, що під митною логістикою суб'єкта ЗЕД слід розуміти теорію і практику управління матеріальними, а також супутніми інформаційними, фінансовими, сервісними та іншими потоками, які пов'язані з необхідністю дотримання вимог державної митної справи при здійсненні зовнішньоекономічних операцій підприємствами для забезпечення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Логістична стратегія – це довгостроковий, якісно визначений напрямок розвитку логістики, який стосується форм і засобів її реалізації в фірмі, міжфункціональній і міжорганізаційній координації та інтеграції, сформульований вищим менеджментом компанії у відповідності до корпоративних цілей .

Фармацевтичний ринок - один із найбільш динамічних ринків в Україні та світі. Значну частку продажів вітчизняних компаній на фармацевтичному ринку України займають шість провідних вітчизняних підприємств: ПАТ «Фармак», Корпорація «Артеріум», АТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», АТ «Фармацевтична компанія «Здоров’я», ТОВ «Юрія-Фарм» та ПАТ «Київський вітамінний завод». Частка ПАТ «Фармак» серед вітчизняних підприємств складає 16,8%.

ПАТ «Фармак» - це провідна фармацевтична компанія, яка успішно та динамічно розвивається із часу її створення у 1925 році. Основними експортними ринками компанії Фармак протягом останніх років є Узбекистан, Казахстан, Росія. Сумарна частка продажів у ці країни становить 63% від загального обсягу експортних продажів.

Висока оцінка якості логістичного сервісу визначається кількістю балів від 1 до 10, для ПАТ "Фармак" загальна кількість балів за оцінками складає 6,69, що є високим результатом.

Однією із головних ідей, що розвивається зараз на ПАТ «Фармак» є ідея збільшення частки експорту. Одним з шляхів оптимізації своїх бізнес-процесів для ПАТ "Фармак" є використання аутосорсингу. У логістиці існує багато функцій, які можуть бути передані на аутсорсинг. Найбільш поширено застосовують такі основні типи аутсорсингу: виробничий аутсорсинг, аутсорсинг бізнес-процесів, аутсорсинг інформаційних технологій.

ПАТ "Фармак" планує замовити митний аутсорсинг – митно-брокерські послуги, оформлення сертифікації та дозволів. Додаткова функція митного аутсорсингу - послуги експортера або імпортера .

Порівняння витрати на митне супроводження, здійснюване самостійно та з залученням сторонніх організацій, вказало на те, що в перший місяць витрати компанії на роботу спеціалістів з ЗЕД на підприємстві складуть 186800 гривень, в наступні місяці -82800 гривень. А витрати компанії при зверненні до митного представника представлятимуть пряму залежність кількості декларацій, які необхідно оформити компанії в місяць і їх вартості.

Розрахована точка беззбитковості митрат на митну логістику знаходиться на рівні 21 декларації на місяць. Тобто, з метаматематичної логіки випливає, що якщо ПАТ "Фармак" оформляє 21 і менше декларацій на місяць, то їй слід звертатися до аутсорсингу, в разі, якщо більше 21 декларацій, то вдаватися до інсорсингу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Сутність проектів та їх загальна характеристика [Електронний ресурс]. — Режим доступу: : http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/10047/1/14.pdf

2. Консолідована фінансова звітність ПАТ ''Фармак'' [Електронний ресурс]. — Режим доступу https://farmak.ua/ckeditor_assets/Farmak%2020%20ukr%20SEC%20updated.pdf

3. Основні показники фінансово-господарської діяльності ПАТ «Фармак» [Електронний ресурс]. — Режим доступу:https://farmak.ua/ckeditor_assets/Zagalna_informaciya.pdF 45.

4. Головащенко О. Інформаційне забезпечення визначення логістичних витрат /О. Головащенко // Торгівля і ринок України. Збірник наукових праць.- 2010. - №30 (т.2). - С. 399-404

5. Карий О. Інформаційне забезпечення управління логітичними витратами на підприємстві : автореф. дис. к.е.н. : спец. 08.06.01 "Економіка, організація і управління підприємствами" / О. Карий. - Львів: НУ"Львівска політехника", - 2004. - 23с.

6. Новопісна К. Управління логістичними витратами на українських підприємствах / К. Новопісна // Схід. Аналітично - інформаційний журнал. - 2011. - №2 (109). - С.52-57

7. Бутов А. Перспективи використання логістичних стратегій для забезпечення конкурентоспроможності підприємства / А. Бутов // Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільский національний економічний університет; редкол.: С. І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. - Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету ,,Економічна думка", 2013. - Том 14. -№ 2. - С. 124-131

8. Плетнев С. Возможности комбинации отдельных логистических стратегий для обеспечения высокой конкурентоспособности цепей поставок / С. Плетнев, О. Крайнова // Международный журнал экспериментального образования. - 2011. - №8. - С. 265-266

9. Тарасюк Г. Ключові показники ефективності та оцінка логістичної стратегії підприємства / Г. Тарасюк, О. Рудківський, О. Погайдак // Соціально-економічні проблеми і держава.-2013.- Вип.№2(9).-С.223-231

10. Маркетинг і логістика : концептуальні основи та стратегічні рішення. Навч. посібник у схемах і таблицях (для організації самост. роботи студентів ВНЗ). / С. В. Смерічевська, М.В.Жаболенко С .В . Чернишова та ін.: за заг. ред. С. В. Смерічевської - Львів: "Магнолія 2006", - 2013. -552с.

11. Мельник Т. Експортний потенціал України: методологія оцінки та аналіз / Т. Мельник // Міжнародна економіка. – № 8-9. – 2014. – С. 221-245.

12. Мережа міжнародних транспортних коридорів на території України. [Електронний ресурс] / Міністерство інфраструктури України. – Режим доступу : http://www.mtu.gov.ua/uk/show/transports.html.

13. Мирошниченко Л., Сапрыкин Л., Михайленко Е. Автомобильные перевозки:организация и учет. 8-е изд. – Х.: Фактор, 2011. – 688 с.

14. Міжнародне приватне право: Навч. посібник / За ред.. В. М. Гайворонського, В. П. Душмана. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 368 с.

15. Нагорний Є.В. Транспортно-експедиторська діяльність / Є.В. Нагорний, Д.В. Ломотько, Н.Ю. Шраменко та ін.: підручник. – Х.: ХНАДУ, 2012. – 352 с..

16. Найш Н. М. Аналіз міжнародних транспортних коридорів, як засіб економічної інтеграції України / Н. М. Найш, М. В. Аксьонов, Ж. М. Івченко // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира 103 Даля. - 2015. - № 1. - С. 293-29.

17. Охота В. Підвищення ефективності управління міжнародними перевезеннями / В. Охота // Галицький економічний вісник. - 2014. - № 1. - С. 35-41.

18. Панчук О.В. Удосконалення системи управління якості транспортних послуг / О. В. Панчук // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2017. – № 19. – С. 626-630.